К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка52/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   66

DIE BESONDERHEITEN DER MEDIZINISCHEN FACHSPRACHE

Виконавець: Плева Я.Ю.– студ. ІІ курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Сологор І.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Die medizinische Fachsprache ist also eine Sprache, deren konventionelles Zeichensystem sich historisch entwickelt hat. Ähnlich der Umgangssprache handelt es sich auch bei der medizinischen Fachsprache um eine lebendige und offene Sprache, die sich täglich verändert. Neue Begriffe kommen hinzu (wie zum Beispiel sick building syndrome oder Chronisches Müdigkeitssyndrom, andere dagegen werden immer seltener gebraucht, bis sich ihre einstige Bedeutung nur noch dem Medizinhistoriker erschließt, wie zum Beispiel Hysterie); Veränderungen des Sprachgebrauchs bzw. der Konvention erfolgen nicht nach bestimmten oder bekannten sprachlichen Regeln. So wird in einer medizinischen Publikation ein neuer Begriff eingeführt wie beispielsweise der des Chronischen Müdigkeitssyndroms, der dann von anderen Mitgliedern der Fachgemeinde aufgegriffen, weiterverwendet, ausgedeutet oder modifiziert wird.

In jeder Fachsprache gibt es unterschiedliche spezifische Wortschatzelemente, Varietäten, eine unterschiedliche Morphologie. Es gibt verschiedene Quellen, woher der medizinische Fachwortschatz kommt. Das sind:

– Entlehnung aus anderen Sprachen: Die Verwendung von Wörtern aus anderen Sprachen kann sowohl unverändert als auch verändert / angepasst auftreten. Die Sprachen, aus denen heute Wörter entnommen werden, sind nicht mehr direkt die klassischen Sprachen (etwa Latein, Griechisch), sondern bspw. das Englische und Französische (allerdings stammen solche Wörter aus dem Lateinischen, daher wird indirekt aus den klassischen Sprachen geschöpft.) Bsp.: das Ödem, vomieren, die Pipette, die Bougie;

– Metaphorisierung: Die Fachwörter kommen aus der gemeinsprachlichen Lexik (also aus der eigenen Sprache), allerdings wird ihnen eine neue Bedeutung verliehen. Die Benennungsmotive sind Form und Funktion, das heißt die Form bleibt gleich, die Funktion ist aber eine andere (Bsp.: das Ochsenherz, die Perlgeschwulst);

– Transposition von Eigennamen: Fachwort bekommt die Bezeichnung des Erfinders. (Bsp.: Parkinsonsyndrom, die Faradisation);

– Terminologisierung: Bedeutungszusammenhang mit dem gemeinsprachlichen Wort ist leicht erkennbar. Sprachliche Zeichen, die in der Gemeinsprache vorkommen, werden semantisch eingeschränkt beziehungsweise erweitert, also mit Grenzen versehen. Bsp.: zappeln, blinzeln, der Schatten;

– Wortbildung: Die Wortbildung ist die Bildung neuer Fachwörter aus bereits vorhandenem, sprachlichem Material.

– Komposition (Zusammensetzungen) Bsp.: die Adenographie, der Schüttelkrampf, das Atelektaseknistern;

– Derivation (Ableitung: Bildung von neuen Wörtern durch Prä- oder Suffixen) Bsp.: die Rotation, die Fibrosierung, die Semidominanz, die Hyperpigmentierung;

– Konversion (Überleitung in eine andere Wortwahl) Bsp.: das Näseln, das Rasseln;

– Abkürzungen Bsp.: die HIV-RNA, AIDS.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ.
МАНІАКАЛЬНО-ДЕПРЕСИВНИЙ ПСИХОЗ ЯК ПРИЧИНА САМОГУБСТВА

Виконавець: Рахматова Ю.О.– студ. II курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Знаменська І.В.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія", м.Полтава

Актуальність цієї роботи обумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми "Маніакально-депресивний психоз" у сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю та гострою проблемою патогенезу скоєння самогубств у хворих з даною патологією. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значущість.Питанням дослідження присвячено безліч робіт, адже спостерігається неухильна тенденція до прогресування даного розладу роботи нервової системи в усьому світі. В основному матеріал, викладений у навчальній літературі, носить загальний характер, а в численних монографіях з даної тематики розглянуті більш вузькі питання проблеми "Маніакально-депресивний психоз". Однак, потрібен облік сучасних умов при дослідженні проблематики означеної теми.

Висока значимість і недостатня практична розробленість даної проблеми і її наслідків визначають безсумнівну новизну даного дослідження.

Метою дослідження є вивчення теми "Маніакально-депресивний психоз" з точки зору новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень з подібної проблематики. Дослідити і виявити закономірності розвитку причин хвороби, тенденцію до поширення, наслідки та можливі шляхи запобігання, попередження суїцидальної поведінки. Розробити нові схеми та ефективні методики лікування даної патології.

Методи досліджень були спрямовані на виявлення закономірності поширення хвороби серед населення різних вікових груп, оцінки функціонального стану головного мозку. Під час дослідження враховувалися всі об'єктивні і суб'єктивні чинники, які могли сприяти розвитку "Маніакально-депресивний психозу", особлива увага приділялася виявленню випадків самогубства. Було встановлено, що найчастіше маніакально-депресивний психоз розвивається у людиней після 30 років. Починається захворювання з фази-провісника, у якої може бути як підвищений, так і знижений фон настрою. Потім, через деякий час з'являється фазність. Триває фаза в середньому від 3 до 18 місяців, причому депресивні фази наступають частіше, і протікають довше. Це найбільш небезпечна фаза,адже спостерігаються ідеї самозвинувачення, самознищення, що часто призводять до спроб суїциду. Виявлено, що схильні до цього захворювання саме жінки. Частота виникнення у них синдрому в 4-6 разів вища ніж у чоловіків.

Результати дослідження і оцінки функціонального стану хворих на різних етапах "Маніакально-депресивний психозу", показали, що в цілому хвороба виліковна, якщо вчасно розпочати лікування і як наслідок частота самогубств у таких хворих зменшується. В цілому проблема розробки ефективних методів попередження і виявлення на ранніх етапах порушень з боку роботи головного мозку залишається відкритою, що свідчить про малу обізнаність вчених в даному питанні.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка