К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка55/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   66

ЛЕКСИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ СЛОВА И РЕГЛАМЕНТАЦИЯ СОЧЕТАЕМОСТИ

Виконавець: Нурллаєва У. – студ. І курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Глобіна Л.В.

Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава

Описание и изучение семантической сочетаемости является важной проблемой при изучении иностранцами русского языка. Иностранные студенты довольно часто допускают ошибки в сочетании слов неродного языка. Но, несмотря на то, что возможности сочетания каждого слова с другими практически необозримы, в принципе можно научиться правильно употреблять любое из них, избегая недопустимих для русского языка выражений. Для того чтобы без ошибок, правильно соединять слова в речи, необходимо знать те закономерности, которые лежат в основе смысловой сочетаемости слов.

Семантическая сочетаемость предполагает обращение к семной структуре слова. В структуре значения выделяются ядерные и периферийные компоненты семантики. К ядерным относятся постоянные и неустранимые компоненты, к периферийным – не обладающие этими признаками или хотя бы одним из них. Сочетаемость слова регламентируется компонентами разных типов. Предлагается разграничить следующие виды регламентации сочетаемости единицы: разрешение и блокирование сочетаемости.

Сочетаемость разрешается, если в сочетающихся единицах есть совпадающие семантические признаки, независимо от того, являются ли они компонентами ядерных или периферийных сем. Так, ядерными семами слова врач являются «лицо», «высшее медицинское образование», «лечить больных». В них выделяются семантические признаки «человек», «интеллектуальный уровень», «функция», разрешающие сочетаемость слова врач со словами, в значении которых тоже есть семантические признаки «человек», «интеллектуальный уровень», «функция». Например, детский врач, врач-невропатолог, главный врач больницы и т.д. В значении слова врач есть и такие периферийные семы, как «уважение», «профессионализм» и др. В них соответственно выделяются семантические признаки «статус», «умения» и др., что делает возможным сочетание слова врач со словами, обозначающими статус, умения: например, слабый врач, врач-профессионал и под. Таким образом, семантические признаки в своей совокупности определяют круг принципиально возможной сочетаемости единицы.

Сочетаемость оказывается недопустимой, если в семантике одного из слов отсутствует семантический признак, присутствующий в другом слове. Например, в значении слова склеивать нет семы «лицо», что делает невозможным сочетаемость «склеивать врача». В значении слова врач нет семантического признака «материал изготовления», что делает невозможным сочетаемость слова врач с наименованиями веществ и материалов (например, «деревянный врач»).

Разрешаемая и недопустимая сочетаемость выявляются на уровне семантических классов слов, Обе отражают экстралингвистические отношения денотатов: сочетаемость допустима, если «так бывает», и недопустима, если «так не бывает». Таким образом, разрешение или блокирование сочетаемости имеет предметно-отражательную основу.

Описание механизма сочетаемости может оказать практическую помощь при изучении студентами-иностранцами русского языка. Знание правил семантического согласования позволяет всем говорящим на неродном языке самим образовывать сочетания слов, нацеливает на более внимательную работу с толковыми словарями русского языка, а также на учебные словари сочетаемости слов.


ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ

Виконавець:Барабаш О.О.– студ. I курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доцент Шарбенко Т.В.

Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки
ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава

Актуальність теми полягає в тому, що в повсякденному житті дуже часто зустрічаються діти, які, розмовляючи, пропускають, викривляють або замінюють потрібні звуки в словах іншими, чим і привертають до себе увагу.

Наукова новизна та особистий внесок дослідника: нами вперше зроблена спроба дослідити на території Орданівської сільської ради, де проживає багато людей різних національностей, як у сім’ях, зокрема двомовних, відбувається розвиток мовлення дітей.

Мета дослідження: довести, що ефективність усного мовлення дитини зростає за певних умов.

Для досягнення мети необхідне виконання таких завдань:

1. Вивчити сучасний стан даного питання.

2. Провести спостереження за розвитком мовлення дітей молодшого віку.

3. Вивчити фактори впливу на виправлення помилок у мовленні дітей.

4. Відібрати і класифікувати досліджуваний матеріал.

5. Провести практичні заняття для дітей.

6. Розробити рекомендації батькам і вчителям для покращення мовлення дітей.

Використовували такі методи: спостереження, порівняння, теоретичного і практичного аналізу, синтезу, узагальнення.

У наслідок проведеної роботи ми дійшли висновків, що показники, які характеризують мовлення дітей, змінилися на краще. Позитивна динаміка спостерігалася у сім′ях де спільними зусиллями батьків і дітей розвивалися навички відрізняти правильну вимову від дефектної, навички самоконтролю за власним мовленням, збагачувався словниковий запас, шляхом частого звернення до класичних і сучасних літературних джерел, удосконалювалося власне мовлення , розвивалися увага, пам'ять, інтелект.


Підсекція: Латинська мова

ЛАТИНСЬКІ ВИСЛОВИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Виконавець: Бондарев Є.В.– студ. I курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: викл. Ніколаєва Н.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Надзвичайно актуальним питанням в наш час є практичне застосування латинської мови як міжнародної мови науки, а також мови літературної творчості. Латинські крилаті вислови відомі й широковживані у повсякденному житті. Часто ми використовуємо їх, навіть не задумуючись про їх авторство. Багато сентенцій було створено поетами-класиками, які майстерно використали виражальні засоби латинської мови. Так, наприклад, О.С.Пушкін в своєму творі “Евгений Онегин” застосовував деякі латинські вирази. Також, латинські вислови в своїх творах вживали Леся Українка (Contra spem spero), Глібов, Григорій Сковорода, Крилов, Шекспір, Дюма, Бальзак, Котляревський та багато інших. Котляревський, наприклад, працював над “Енеїдою” Вергілія майже 30 років, в результаті чого постійно збагачував свою творчість.

З огляду на це, мета даного дослідження – важливість використання влучних висловів в творах, оскільки вони відтворюють колорит латинської мови, а також демонструють поетичний талант авторів. Важливим моментом дослідження є сентенції та їх класифікація. Сентенція – (від лат. "sententio" судження, погляд, вислів, фраза) вираз, що коротко повчає, як є чи має бути в житті. Близька до народних прислів'їв. Використовується письменниками в художніх творах як висновок, що має морально-повчальний характер.

При дослідженні сентенцій-прислів'їв важливим аспектом даної роботи є їх класифікація. Алфавітна класифікація розміщує прислів'я в алфавітному порядку в залежності від початкових букв першого слова. Так розміщені прислів'я та приказки в більшості старовинних збірників і в багатьох сучасних виданнях. Латинські сентенції, часто з коментарями, також класифікуються за цим принципом. Перевагою алфавітної класифікації є її простота. Недоліком є те, що варіанти одного ж прислів'я, що починається з різних літер, може потрапити в різні групи. Класифікація за опорними словами (вона ж лексична чи енциклопедична) – прислів'я розміщуються за ключовими словами. Це зручно для пошуку відомих сентенцій, але однакові за змістом та різні за лексичним складом паремії потрапляють в різні групи, а близькі за словами, але різні за змістом – в одну. Монографічна класифікація базується на групуванні паремій за місцем та часом їх зібрання. Цей спосіб зручний для вивчення історії питання. Генетична классифікація розділяє матеріал за ознакою походження, тобто за мовою і народом, який їх створив. Тематична передбачає розподіл висловлювань за темою висловлювання, тобто за їх значенням.

Сентенції містять теми, сюжети, образи, що були розвинені попередниками, тобто вони не виникли на порожньому місці. Прислів'я завжди повідомляють про людину та її стосунки зі світом, можуть бути використаними у будь-якій ситуації. Вони дають можливість стерти індивідуальні риси події, наближуючи ситуацію до ряду аналогій. Крилаті латинські вислови виявилися найбільш стійкими в медицині, де поряд з термінологією вони зберігаються як невід'ємні складові професійної мови.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка