К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка56/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   66

ТЕРМІНИ-МЕТАФОРИ У КЛІНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Виконавець: Боскіна М.Г.– студ. І курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Сологор І.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Мова як засіб спілкування є одним із найвищих надбань духовного розвитку людства, що розвивається в тісному взаємозв’язку із суспільним прогресом і відображає всі зміни, які в ньому відбуваються. Термінологія завжди перебуває у розвитку. Частина термінів стає застарілою і виходить з ужитку, а їм на зміну приходять нові терміни, інші терміни змінюють своє значення або набувають нового.

Метафора – це особливий спосіб кодування інформації, корені якого можна знайти в далекому минулому, коли спеціальне вивчення будови організму людини перебувало під забороною.

Практичне значення запропонованого дослідження полягає в розкритті природи клінічних термінів, утворених шляхом метафоризації, що допоможе студентам у розумінні й запам'ятовуванні аналізованої термінології. Основною метою роботи є вивчення явища метафоризації в медичній термінології і класифікація таких термінів, відповідно до способів та засобів їх утворення. Матеріалaми для вивчення слугували сталі вирази, клінічні діагнози (симптоми, синдроми), які функціонують у медичній термінології. Основним методом дослідження виступав семантичний аналіз, який дозволив виявити певні типи метафор. Нами були виявлені такі типи метафор: антропоморфні, зооморфні, геоморфні, міфологізми, за власними іменами вчених, лікарів, які досліджували те чи інше явище, захворювання тощо.

Найбільш численну групу складають зооморфні метафори, що позначають захворювання, симптоми чи сидроми, які пов’язані вадами анатомічної будови людини за аналогією до будови чи поведінки тварин. Наприклад: pectus carinatum – курячі груди; labium leporinum – заяча губа; vox anserina – гусячий голос; pes equinus – кінська стопа; fames canina – собачий голод; cor bovinum – бичаче серце. Кількість таких термінів велика, це пояснюється тим, що тварини мають найбільшу подібність із людиною, її анатомічною будовою та поведінкою.

До геоморфних метафор відносяться найменування, в основі яких лежить подібність з об’єктами зовнішнього світу. Наприклад: facies lunata – місяцеподібне обличчя; cutis marmorata – мармурова шкіра; psammoma – «піщана» пухлина.

До міфологізмів належать терміни: caput Medusae – голова медузи; corona Veneris – корона Венери; hermaphroditismus – гермафродитизм, двостатевий розвиток .

У кількісному вираженні переважають антропоморфні, зооморфні та геоморфні метафори, що пояснюється місцем, яке природа і суспільство займають в житті людини. Аналізуючи склад метафоричних термінів, можна переконатися, що термінологія – це система образних найменувань, які урізноманітнюють термінологічну систему медицини. Вони допомагають розширювати знання з історії медицини, історії виникнення термінології, що сприяє глибшому засвоєнню термінів і явищ, які їм відповідають і розвитку клінічного мислення.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕЯКИХ ЛАТИНСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ НАЗВ
ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ПРАКТИЦІ ДАВНІХ НАРОДІВ

Виконавець: Ваценко А.І.– студ. І курсу мед.ф-ту

Науковий керівник: доц. Бєляєва О.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія", м.Полтава

Вивчення історії виникнення латинських лікарських назв та їх використання у практиці давніх народів є надзвичайно актуальним, адже такі рослини, як полин гіркий (Artemisia absinthium), горечавка жовта (Gentiana lutea), солодка гола s.лакричник (Glycyrrhiza glabra), мак снодійний (Papaver somniferum) мають широке розповсюдження і застосування у різних медичних напрямках з давніх віків до нашого часу. Тому не дивно, що описи властивостей даних рослин зустрічаються у роботах Гіппократа, Галена, Діоскорида, Плінія, Авіценни, Лоніцеруса; а полин гіркий навіть згадується серед основних лікарських трав у "Салернському кодексі здоров'я" (XIVст).

Наукова новизна роботи полягає у поєднання найбільш вірогідних гіпотез виникнення латинських назв деяких лікарських рослин, а також систематизації знань давніх народів щодо використання цих рослин у медичній практиці. Наприклад, відомо, що полин (Artemisia absinthium) – найгіркіша рослина на землі (видова назва в перекладі з латинської мови означає "гіркий, але цілющий засіб"). Навіть приказка є: "Гіркий, як полин". У численних легендах і народних переказах говориться, що полин став гірким через те, що увібрав гіркоту людського болю та страждання. Разом з тим, з давніх-давен полин слугував людям у якості ліків. У Давньому Єгипті на свята одягали на голову вінки з полину. Вважалося, що ці вінки оберігають від епілептичних нападів, наврочень і безсоння. Давні слов'яни наділяли полин здатністю очищати духовний та фізичний світ, а також відганяти злих духів і оберігати житло. На Русі пучки полину брали з собою у човни рибалки, оскільки вірили, що ця трава захищає від водяних і русалок.

Мета – ознайомлення з історією виникнення латинських назв лікарських рослин залежно від їх властивостей та застосуванням у медичній практиці давніх народів.

Дослідження проводилося методом детального вивчення медичної літератури та різноманітних Інтернет-ресурсів, що в результаті дало змогу поєднати найімовірніші варіанти виникнення латинських назв обраних лікарських рослин. Цікавим виявилося походження назви полину гіркого (Artemisia absinthium), яка має декілька припущень. Згідно з першим, Artemisia є похідним від імені Артемізії – цариці Карії (Karia – історична область на південно-західному узбережжі Малої Азії). Як повідомляє Пліній, у IV ст. до н.е. Артемізія, яка збирала і вирощувала цілющі трави, вилікувалася від тяжкої хвороби за допомогою полину. Згідно з другим припущенням, назва Artemisia походить від давньогрецького "здоровий", що й не дивно, адже в античній медицині полин застосовувався при хворобах шлунка (stomachica s. gastrica) і глистах (helminthagoga s. vermifuga); для зупинки кровотеч, знеболювання та швидшого загоєння ран. Відповідно до третього припущення, Artemisia походить від імені давньогрецької богині Артеміди (Діани) – покровительки дівчат, що допомагає їм у жіночих хворобах, при яких і вживається полин

Висновок: детальне вивчення історії виникнення латинських лікарських назв та їх використання у практиці давніх народів дає змогу узагальнити набуті знання про кожну з обраних рослин від давніх часів до сьогодення, порівняти розвиток медицини у різних часових інтервалах і прослідкувати залежність латинської назви від властивостей рослин.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка