К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка57/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   ...   66

ЖИТТЯ І ПОДВИГИ ВЕЛИКОГО СОЛОНА

Виконавець: Влезько Д.С. – студ. І курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Сологор І.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Сьогодні, коли у кожної людини стільниковий телефон, більшість надає перевагу дзвінкам, а не зустрічі. Зв’язок між людьми поступово втрачається, як втрачається й зв’язок між поколіннями. Тому отримати знання про минуле ми можемо лише з того, що ми дізналися, вивчаючи друковані джерела, які лишилися нам у спадок. Наше дослідження має на меті здійснити подорож до минулого і познайомитися з життям та діяльністю великого мислителя – Солона.

Солон (грец. Σόλων) — афінський політик, реформатор і законодавець, елегійний поет доби архаїки, один із «семи мудреців». Він був основоположником Афінської демократії. Ексекестид, батько Солона, належав до знатного евпатридського роду Кодридів, а мати булла родичкою Пісістрата. Сім’я Солона не мала великого статку і не користувалася громадським впливом, так що Солон належав до людей середнього стану. Вже замолоду він став займатися торгівлею, до чого його спонукало скрутне фінансове становище сім'ї. Солон, займаючись торгівлею, багато подорожував і зустрічався зі славнозвісними мудрецями того часу. Як свідчать перекази того часу, Солон набув популярності внаслідок завоювання острова Саламін у мегарян. Після декількох невдач, що їх зазнали афіняни в боротьбі з мегарянами через острів Саламін, пропозиції щодо поновлення боротьби за «бажаний» острів, ніби-то були заборонені під страхом страти. Тоді, Солон удав божевільного і прочитав на площі свою елегію. Натхнені нею афіняни розпочали війну і, під начальством Солона, завоювали острів. Іншою заслугою, що принесла Солону широку славу, вважалося збурення ним греків до священної війни проти міста Кірри, жителі якого знущались над Дельфійським оракулом. Солону також приписувалася участь у вирішенні справи про осіб, винних у святотатському побитті прихильників Кілона: він ніби-то переконав винних підкоритися суду тридцяти.

Імовірніше за все, дійсною причиною піднесення авторитету Солона і його широкої популярності була його поетична діяльність. Солон писав переважно елегії і прославився також як перший афінський поет. У своїх творах він розкривав тогочасні моральні, соціальні і політичні проблеми. За уривками його елегії, які збереглися до наших часів, ми можемо сформувати уявлення про нього та його моральну філософію. Подібно до інших вчених і філософів того часу, Солон цікавився переважно питаннями практичної моралі. Він був ворогом несправедливості і всіляких крайнощів. Одним із висловів, які йому приписувалися є вислів: «усе в міру».

Здійснене дослідження життя і діяльності Солона дає змогу дізнатися про суспільний устрій держави за часів Солона, а також показали широту думок і поглядів філософа «великої сімки мудреців» Стародавньої Греції.


ГЕНІАЛЬНІ ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Виконавець: Гаврилюк І.О. –студ. I курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: викл. Грищенко Л.І.

Кафедра Іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Актуальність дослідження пояснюється потребою з’ясування маловідомих аспектів історії будівництва у Стародавньому Римі. Об’єктом нашого дослідження є чудовий амфітеатр Колізей та неперевершений храм Пантеон.

Мета нашого дослідження – розкрити загадку дивовижного будівельного уміння стародавніх римлян.

Римське мистецтво – вище досягнення і підсумок розвитку стародавнього мистецтва. Під Стародавнім Римом розуміється не тільки місто Рим античної епохи, але й усі завойовані ним країни і народи, що входили до складу колосальної Римської держави – від Британських островів до Єгипту. У художній майстерності, безумовно, панувала давньогрецька школа, зате на форми мистецтва в кожній провінції Римської держави впливали місцеві традиції. Особливо великий внесок у створення римської культури внесли грецькі колоністи в Південній Італії та Сицилії, їхні багаті міста були центрами наукового життя і художньої культури античності.

Існує два періоди, які визначають плин розвитку архітектури та будівництва. Перший – це період республіки (кінець VІ – середина І ст. до н.е.). Давньоримське мистецтво досягло розквіту в період утворення світової рабовласницької держави, різнорідної за етнічним і соціальним складом, складної за господарською і громадською організацією. Наприкінці І ст. до н.е. Римська держава з аристократичної республіки перетворилася в імперію. Так званий “римський мир” – час затишшя в класовій боротьбі, що наступив на початку правління Августа, – стимулював високий розквіт мистецтва, ріст будівництва. Античні історики характеризують період правління Августа (27 р. до н.е. – 14 р. н.е.) як “золоте століття” Римської держави. З ним пов’язані прославлені імена архітектора Вептрувія, історика Тита Лівія, поетів Вергілія, Овідія і Горація.

Звичайно вважається, що римляни зробили три геніальних відкриття в архітектурі: бетон, арка і купол. Насправді лише бетон є безперечно римським винаходом. Змішуючи вапно з вулканічним попелом, каменями та піском, римляни створили надзвичайно міцний, дешевий, зручний, але естетично абсолютно невиразний будівельний матеріал.

Отже, мистецтво Стародавнього Риму, у тому числі й архітектура, пройшовши певні етапи розвитку: дитинство і юність, зрілість і старість, залишило людству величезну спадщину, значимість якої важко переоцінити. Великий організатор і творець сучасних норм цивілізованого життя, Стародавній Рим рішуче перетворив культурний вигляд величезної частини світу. Тільки за це він гідний вічної слави та пам’яті нащадків.


ЗООМОРФНА МЕТАФОРА У ЛАТИНОМОВНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Виконавець: Голуб В. А. – студ. VІ курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Бєляєва О. М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава

У жодній з форм народної творчості так яскраво не проявляється розум народу, національна історія, побут, світогляд, як у малих фольклорних формах: прислів'ях, приказках, загадках, байках, примовках, скоромовках, гномах (висловах, які містять у собі якесь правило народної мудрості або оригінальну думку філософського характеру).

У цьому контексті вивчення латиномовної фразеології sensu largo є надзвичайно актуальним, оскільки латиномовні sententiae et dictae не лише набули широкого розповсюдження в Європі, що дає практично невичерпні можливості для досліджень компаративного характеру, але й своєю досконалою формою та неперевершеною влучністю, лаконічністю й дотепністю тисячоліттями дивували і, починаючи вже з часів Античності, слугували джерелом натхнення для видатних ораторів, філософів, письменників, політичних і державних діячів, що значно розширирює горизонти дослідницької роботи.

З огляду на те, що в сучасних когнітивно орієнтованих працях вивченню метафори приділяється значна увага, адже нині метафоричні значення розглядаються як прояви аналогових можливостей мислення людини, слугуючи назвичайно цінними пам’ятками, з яких черпаються знання про організацію людської думки, спосіб пізнання, структурування і пояснення світу, темою нашої роботи було обрано зооморфну метафору в латиномовній фразеології. Така тема обрана невипадково, оскільки найпоширенішим джерелом метафори для оцінної характеристики людини є номінація саме представників тваринного світу. Наш інтерес до зооморфної метафори зумовлений і тим, що саме ці метафоричні назви, які характеризують людину, охоплюють практично всі сторони людської особистості: зовнішній вигляд, психічні властивості, особливості характеру й поведінки.

Мета дослідження ― прослідкувати особливості використання зооморфних метафор у латиномовній фразеології.

Дослідження проводилося методом вивчення спеціальної літератури, а також багатомовних фразеологічних словників і довідників латинських крилатих виразів.

Аналіз літературного матеріалу засвідчив, що особливістю метафоричних найменувань є їх емоційність і образність, під якою розуміється здатність слова транслювати певний зміст за допомогою образу, яскраво характеризуючого людину та слугуючого емоційною оцінкою. Наприклад: Осел ― дурний, впертий, Вовк ― розумний, підступний, агресивний, Миша ― метушлива, Вівця ― слабка, безхарактерна, жалюгідна, Бик ― сильний, витривалий, Віл ― працьовитий, міцний і т.д. Отже, сприйняття «буквального» значения фразеологізму (образне мотивування) співвідноситься з його емоційно-оцінним сприйняттям.

У процесі доослідження було встановлено, що при метафоризації відбувається ніби двояка, поетапна кваліфікація: перш ніж назвати хитру людину лисицею, боягузливу ― зайцем, незграбну ― ведмедем і т.і., потрібно якимось чином пов'язати ці якості з тваринами, тобто відповідно кваліфікувати кожну тварину.

Здобуті результати дослідження дають змогу стверджувати, що зооморфним метафорам властива достатня структурність відповідної сфери, приналежність до найближчого кола інтересів людини, «близькість» і «зрозумілість» людині, що забезпечує високу частотність відповідних образів у фразеології.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка