К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка58/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   66

ОДЯГ ТА СИМВОЛИ ЛЕГІОНЕРІВ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Виконавець: Керечан Н.І. – студ. I курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: викл. Ніколаєва Н.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

Актуальною в наш час є проблема одягу війсковослужбовців, а саме легіонерів та використання символів часів Римської імперії. Наші знання про військовий одяг римлян перших століть нової ери базуються на чималому обсязі джерел – письмових свідченнях сучасників, археологічних знахідках, а також чисельних зображеннях. Суттєво допомагає зрозуміти крій та особливості носіння певних елементів римського одягу військово-історична реконструкція, покликана максимально точно відтворити предмети минулого. Римські солдати, які з’явилися у І–ІІ ст. на землях Германії, Фракії, Дакії та Північного Причорномор’я, принесли свій особливий стиль одягу, властивий для Апеннінського півострова. Однак протягом ІІ–ІІІ ст. римська військова мода як у цих регіонах, так і в усій імперії, помітно змінилася. Кожен солдат, що входив до складу легіону чи допоміжної когорти, носив на собі комплект одягу. Звичайні солдати, ймовірно, не мали з собою більше однієї пари одягу, оскільки у марші їм все доводилося носити на собі. Комплект одягу простого легіонера складався з нижньої та верхньої туніки (ймовірно, ще одна, парадна туніка також носилася з собою), поясу, шарфа, штанів, плаща та взуття. Вище командування не було обмежене у вазі одягу, що переміщався на в’ючних тваринах. Джерела згадують, що один з командирів когорти мав при собі кілька вихідних тунік та кілька плащів. У римські часи не існувало уніформи в сучасному розумінні (версії про використання певними підрозділами тунік одного кольору бездоказові), проте чимало предметів одягу, спорядження і взуття римських легіонерів – плащ, пояс, калліги тощо – як і тепер, у часи Римської імперії чітко асоціювалися з армією.

Історичні символи часів Римської імперії досліджені в даній роботі. S.P.Q.R. - абревіатура латинської фрази «Senatus Populusque Romanus» («Сенат і громадяни Риму»), яку зображали на штандартах римських легіонів, і яка використовувалася в Римській республіці і Римської імперії. Значення букв призводять до декількох варіантів розшифровки абревіатури SPQR, одним з яких є: Senatus Populus Que Romanus – Сенат і народ Риму. Цю версію використовували з найперших часів Римської республіки і продовжували використовувати протягом існування Римської імперії. У такому вигляді вона з'являється на більшості відомих монументів та документів. В даний час SPQR використовується в гербі міста Рим, також зображена на багатьох міських будівлях і люках. У християнському мистецтві монограма зустрічається в різних сценах Страстей Христових і з римської історії, будучи вказівкою на присутність в цих сценах римських солдатів.

Аквіла (лат. aquila - «орел») - знак легіону в давньоримській армії у вигляді орла, зроблений зі срібла або золота і розміщений на жердині, часто оздоблений металевими кільцями (phalerae). Воїн, який ніс Аквіли на марші, називався Аквіліфер (aquilifer). Аквіла, символ орла, був оточений релігійним благоговінням, бо орел вважався символом Юпітера. Втрата Аквіли на полі бою вважалася жахливим безчестям (легіон, що втратив Аквілу, підлягав розформуванню), тому римські солдати були готові померти за те, щоб повернути символ. Аквілу постійно тримали в кімнаті, відомої як principiorum aedes, яка була під опікою першого центуріону легіону (primus pilus).

РОЛЬ ГІГІЄНИ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ ТА РИМІ

Виконавець: Мамедова Ф.У.– студ. І курсу мед. ф-ту.

Науковий керівник : доц. Сологор І.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава

"Здоров'я просять у богів в своїх молитвах люди, не знаючи, що мають всі засоби для цього", - казав Демокрит, закликаючи співвітчизників до охайності, здорового способу життя та помірності в усьому. Стародавні греки та римляни значну увагу приділяли особистій гігієні, та намагалися підняти її на державний рівень. Якщо за часів Стародавньої Греції розвивалися елементи особистої гігієни, то римляни підняли на новий рівень громадську гігієну.

Римляни пишалися тим, що відрізнялися від варварів чистотою своїх тіл. За легендою, коли одного імператора запитали, чому він миється щодня, той відповів: «Тому що на два рази в день не вистачає часу».

Значну роль упідтриманні особистої гігієни відігравали римські бані – терми. У термах милися, вживали їжу, спілкувалися і навіть займалися спортом. Під час миття тіла римляни використовували металеву лопатку-стрігіль і раба, для того щоб відскрібати нею бруд з господаря. Після тривалих і ретельних водних процедур в шкіру втирали креми, ефірні олії, настої із суміші трав. У ті часи мило було дуже дорогим, тому римляни прали свій одяг значно рідше, ніж милися. Для збереження хорошої фізичної форми та еластичності шкіри у лазнях здійснювалися різні види массажу. Окрім того для підтримки свого тіла у чистоті й красі римляни використовували пінцет для видалення небажаної «рослинності» у вушних раковинах та пристосування для чищення нігтів. Від запаху поту римляни рятувалися ароматичними маслами і мішечками з запашними травами, які вони носили під пахвами.

Стародавні греки значну увагу приділяли гігієні ротової порожнини. Вони чистили зуби яєчною шкаралупою, приготованою особливим способом і регулярно використовували зубочистки. Під час прийому їжі гостям підносили не тільки ложки та ножі, але й прикрашені металеві зубочистки. Користуватися зубочисткою належало при кожній зміні страв. Зубочистки виготовлялися з дерева, бронзи, срібла, золота, слонової кістки і гусячого пера. Вони були у вигляді тонких паличок, часто змонтованих разом з вушною ложкою або нігтечисткою. Для відбілювання зубів використовувався зубний порошок, виготовлений із пемзи та з додаванням натуральних кислот – винного оцту або винної кислоти. Однак, слід зауважити, що лише після завоювання римлянами Греції, догляд за порожниною рота став обов’язковою складовою догляду за власним тілом. Під впливом римської культури, греки навчилися використовувати для чищення зубів такі матеріали, як тальк, пемзу, гіпс, кораловий і корундовий порошок, залізну іржу. Діокл Карістський, афінський лікар і сучасник Аристотеля, попереджав: «Кожен ранок слід протирати ясна і зуби пальцями, потім розтирати на зубах м'яту, щоб видалити залишки їжі». До нашого часу, навіть зберігся один із рецептів для видалення і попередження утворення «чорних плям» на зубах: «чистити зуби сумішшю подрібнених рожевих пелюсток, дубильного горіха і мирра, після чого полоскати рот молодим вином».

Запропонована тема допомагає студентам познайомитися з історією розвитку особистої та громадської гігієни за часів Стародавньої Греції та Риму, і розширити свій світогляд.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка