К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка59/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   66

ЛІКУВАННЯ І МЕДИЦИНА У КРАЇНАХ АНТИЧНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я: МЕДИЦИНА В СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

Виконавець: Шишлевський А.С. - студ. I курсу стомат. ф-ту

Науковий керівник: викл. Грищенко Л.І.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Тема даної пошуково-дослідницької роботи обрана завдяки інтересу до розвитку медицини у тих країнах, мову яких вивчають студенти першого курсу, адже це дасть змогу більше поринути у атмосферу, тодішню культуру і характер розвитку мистецтва медицини і медичної галузі як такої в Стародавні часи. Історія розвитку медицини у Стародавньому Римі дуже цікава, і тому тема була обрана не випадково.

Актуальність роботи зумовлюється тим, що вона висвітлює найголовніші та найважливіші аспекти розвитку медицини Стародавнього Риму, а тому ця пошуково-дослідницька робота може бути використана на практичних заняттях, семінарах, лекціях як допоміжний матеріал, який дозволить студентам знайти у ній щось цікаве та корисне для себе, а отже, сприятиме розширенню їхнього кругозору та обізнаності щодо даної теми.

Метою нашої роботи є завдання дізнатися та показати на прикладах, як саме розвивалася медицина античних часів на території Риму. Для досягнення поставленої мети було знайдено цікаву та правдиву інформацію про розвиток медицини та наведено багато доцільних прикладів, які в повноті є підтвердженням і фактами розвитку тодішнього мистецтва лікування. Тому у роботі були використані такі методи дослідження: порівняльний, візуалізації (наочне підтвердження певних фактів), комплексний, історичний тощо.

Об’єктом пошукової роботи є безпосередньо розвиток медицини в Стародавньому Римі. А ось предметом даної дослідницької роботи виступає аналіз розвитку медицини та медичних установ, інноваційних як на той час інструментів та приладів у Стародавньому Римі.

Структура роботи визначена особливостями об’єкта дослідження, а також поставленою метою та завданнями. Вона містить вступ, розділ 1 («Лікування у Царський період»), розділ 2 («Медицина періоду Республіки»), розділ 3 («Медицина періоду Імперії»), розділ 4 («Стоматологія в Стародавньому Римі»), висновки, список використаної літератури та додатки.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1) у Римській республіці стали виявлятися елементи державної регламентації медичної справи, які закріплювалися і затверджувалися в період імперії;

2) методична система Асклепіада справила позитивний вплив на подальший розвиток медицини в період імперії та природничо-наукового напряму в медицині в цілому;

3) положення лікаря в Римській імперії значно відрізнялося від положення лікаря в стародавній Греції, де лікар був вільний від обов'язків перед державою;

4) вчення Галена мало велике значення для розвитку науки: твори Галена протягом 14 століть були основним джерелом медичних знань на Близькому та Середньому Сході і в Європі; в історії науки Гален був і залишається родоначальником експериментальної анатомії і фізіології, блискучим терапевтом, фармацевтом і хірургом, лікарем-філософом і дослідником, який пізнає природу;

5) досягнення культури (у тому числі, і медицини) великих цивілізацій стародавнього світу склали основу всього подальшого розвитку людства;

ЛАТИНСЬКА МОВА І СЬОГОДЕННЯ

Виконавець: Яковенко М.В. – студ. I курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Бєляєва О.М.

Кафедра іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м.Полтава

З-поміж численних спроб знайти рішення проблеми міжнародної мови не останнє місце і нині належить мові, яка вже має величезний досвід і чи не найдавнішу історію використання у якості засобу міжнародного спілкування. Йдеться, звичайно ж, про латинську мову.

Внаслідок спадкоємності культури, сприйнятою Європою від греків і римлян, грецька й, особливо, латинська мови протягом багатьох століть були наріжним каменем загальної та філологічної освіти. Це пов’язано з тим, що західноєвропейська цивілізація спиралася в основному на римську традицію, з якою вона була тісно зв'язана культурно-мовною спорідненістю. Втративши граматичну і лексичну чистоту класичного періоду, Середньовічна латина займала міцні позиції в науці, школі, церковному житті і діловодстві.

У середні віки культурна сфера латини мислилася як вище коло ― коло культурної та ідеологічної діяльності, розташованої як би паралельно нижчій сфері вульгарної мови, але такої, що не перетинається з останньою. Втім, реформи Лютера і Кальвіна відібрали в латини функцію єдиного транслятора й інтерпретатора божого слова. XVI ст. вирізняється тим, що латинська мова в цілому вже майже покинула сфери художньої літератури, неофіційної поезії та системи управління, але вона продовжувала залишатися мовою католицизму, науки, вченого листування, дипломатичних стосунків і освіти. Поняття "латина" і "наука" були до Нового часу нерозривними. У науковоприродничих дисциплінах — хімії, фізиці, біології, мінералогії, математиці, географії і (звичайно ж!) медицині — авторитет латинської мови був непохитний. Своєю раціональною структурою й "універсальною правильністю" вона немов би гарантувала збагнення істини. Нові (вульгарні) мови свідомо вважалися неправильними. Безумовно, що таке "ігнорування" нових мов врешті-решт призвело до того, що ці ж самі мови поступово почали витісняти латину.

Втім, нині маємо усі підстави говорити про новий виток в історії цієї давньої і в той же час завжди молодої мови — латинської. У зв’язку з актуальністю цієї проблеми, і має місце написання пропонована наукова робота.

Мета дослідження — сформувати у студента медичного вишу поняття про роль і місце латинської мови у ХХ—ХХІ ст.

Аналіз спеціальної літератури засвідчив, що у боротьбі за "пожвавлення" мови стародавніх римлян період після другої світової війни характеризується не лише великим охопленням учасників з різних країн Європи й інших частин світу, але й вагомістю наукового рівня міжнародних нарад з "живої латині", які проходили у Франції, починаючи з 1956 р. У періодиці були опубліковані статті видатних науковців, які привернули увагу громадськості й обговорювалися в університетських колах та спонукали до створення різних товариств і організацій для практикування латинської мови, висловлювалися різні пропозиції щодо створення живої латинської мови як засобу міжнародного спілкування. Особливо гострим було питання щодо лексики для позначення сучасних реалій.

Висновок. Незважаючи на те, що досі продовжуються дискусії щодо того, які новостворені слова, що pro forma відповідаюють сучасним зразкам, дійсно прийнятні у новітній латині, а які ні, у Європі робота в цьому напрямку не припиняється. На жаль, зовсім інакші справи в Україні, де спостерігається згубна тенденція до скорочення годин на вивчення латинської мови.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка