К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка7/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   66

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ПАНТОПРАЗОЛУ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ АСОЦІЙОВАНОЇ З Нelicobacter pylori

Виконавець: Роїк А.М.- студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: ас. Малик Л.В

Кафедра внутрішньої медицини № 1
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава

Виразкова хвороба – це хронічне рецидивуюче захворювання, при якому у результаті порушення нервових і гуморальних механізмів, які регулюють секреторно - трофічні процеси виникає виразка. У зв'язку з переглядом концепції механізму розвитку виразкової хвороби, у лікуванні захворювання також відбулися значні зміни. Революційний прорив виник у останні десятиліття минулого століття, коли вперше вдалося синтезувати, так звані, блокатори протонної помпи – високотехнологічну групу препаратів, які здатні пригнічувати секрецію соляної кислоти на тривалий час.

Мета: порівняти ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з використанням комплексної терапії із застосуванням препаратів пантопразол та омепразол.

Матеріали та методи: у дослідженні приймали участь хворі, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у гастроентерологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні з діагнозом « Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки II ст., фаза загострення, Нр +» . Діагноз базувався на даних ФГДС. Було обстежено 24 хворих (14 чоловіків і 10 жінок), у віці 22 – 67 років. У всіх хворих на момент звернення до стаціонару проведено ендоскопічне дослідження під час якого виявлено ерозивно – виразкові ураження слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Для оцінки ефективності проведеної терапії групу розділили по 12 чоловік у кожній. 11 (92%) хворих І групи та 10 (83%) пацієнтів ІІ групи до лікування скаржилися на больовий синдром в епігастральній ділянці, нічний голодний біль різного ступеню інтенсивності.

І- група отримувала лікування за схемою пантопразол 40 мг 2 рази на день, кларитроміцин 500 мг 2 рази на день, амоксицилін 1000мг 2 рази на день.

ІІ- група отримувала омепразол 20 мг 2 рази на день, кларитроміцин 500 мг 2 рази на день, амоксицилін 1000 мг 2 рази на день..

Тривалість антихелікобактерної терапії у кожній з груп складала 10 днів.

Результати: Під впливом проведеного лікування у хворих І групи больовий абдомінальний синдром зник через 3,9±0,1 дня, а у хворих ІІ групи – через 5,2±0,3 дня. У хворих, які отримували пантопразол була виявлена менша частота виникнення больового синдрому (25% порівняно з омепразолом 40%) через тиждень після лікування. Ендоскопічна ремісія пептичної виразки дванадцятипалої кишки і ерадикація Нр досягнуті через 28 днів у 12 хворих (100%) І групи і у 10 хворих (83%) ІІ групи відповідно.

Висновки: Наведені вище дані дослідження свідчать про підвищення якості життя хворих на виразкову хворобу за рахунок покращення соматичного стану та доводять, що пантопразол є ефективним та безпечним для лікування та підтримуючої терапії виразковї хвороби дванадцятипалої кишки, перевагою якого є низький потенціал взаємодії з іншими лікарськими засобами, тривалий та виражений антисекреторний ефект , досягнення безрецидивного перебігу.


Гендерні та вікові особливості ураження серцево-судинної системи у хворих на гострий інфаркт міокарда

Виконавець: Савченко Л.В. – студ. VI курсу, мед. ф-ту

Науковий керівник: к.м.н., Шапошник О.А.

Кафедра Внутрішньої медицини №1
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Серцево-судинні захворювання посідають перше місце у структурі смертності та інвалідизації населення України. Зберігає актуальність проблема статевих особливостей перебігу, діагностики і терапії інфаркту міокарду. Традиційно ішемічна хвороба серця розглядається як хвороба чоловіків середнього віку, що часто призводить до недооцінки її ризику у жінок. Проблема старіння населення в Україні, як і в більшості країн Західної Європи, викликає необхідність більш досконального вивчення морфологічних, патофізіологічних і клінічних особливостей гострого інфаркту міокарда в пацієнтів похилого віку .

Наукова новизна роботи. Обгрунтовані та розроблені критерії діагностики особливостей ремоделювання серця і судин у хворих на гострий інфаркт міокарда як передумова до визначення індивідуальних механізмів патогенезу.

Метою дослідження було вивчення гендерних відмінностей у перебігу гострого інфаркту міокарда серед різних вікових груп та на основі цього запропонувати шляхи оптимізації діагностики хворих.

Методи та результати досліджень. Обстежено 121 хворий на гострий інфаркт міокарда, середній вік яких становив 70,32±6,71;0,90 (М±SEM;SD) максимум – 83, мінімум – 41 рік. Кількість чоловіків, що взяли участь в обстеженні становила 75 (55,3%) та 46 (44,7%) жінок, середній вік відповідно 68,71±1,16; 6,74 (М±SEM;SD) та 72,82±1,28; 5,98 років. 35 хворих були (28,9%) - до 60 років, 63 (52,1%) - похилого віку (60-74 роки) та 23 (19 %) – старечого (75 років і старше). Ускладнений перебіг ГІМ мали 62 (82%) чоловіка із 75. У 30 (65%) із 46 жінок, хворих на ГІМ, був ускладнений перебіг захворювання. 30 (40%) із 75 обстежених чоловіків перенесли у минулому ГІМ та 12 (26,1%) із 46 жінок. У 12 (16%) чоловіків із 75 та 5 (10,9%) жінок із 46 діагностували рецидивуючий перебіг ГІМ. Хворі в залежності від глибини інфаркту міокарда та віку розподілились таким чином: до 60 років ГІМ з підйомом сегмету ST та глибоким зубцем Q діагностували у 27 (22,3%) хворих, 60-74 років - 35 (28,9%), 75-84 - 9 (7,4%)ГСН І класу за класифікацією T. Killip — J. Kimbal (1969) була виявлена у 37 (49,2%) із 75 обстежених чоловіків, ІІ класу — 16 (21,2%), ІІІ класу — 11(14,7%), ІV класу — 11(14,7%). У жінок ГСН І класу виявлена у 27 (58,6%) із 46 обстежених, ІІ класу — 8 (17,3%), ІІІ класу — 6 (13,4%), ІV класу — 3(6,5%). За даними ехокардіографічного дослідження 121 хворих чоловіків та жінок на ГІМ визначили різний ступінь ремоделювання серця, проте загальними проявами були збільшення кінцевого систолічного та діастолічного розмірів та об’ємів лівого шлуночка. Більш виражене ремоделювання серця спостерігалось у чоловіків(Рmw=0,020), проте зменшення скоротливої здатності міокарда було більш характерне для жінок (Рst=0,049). Співвідношення ускладненого перебігу, наявності гострої серцевої недостатності були незалежними від статі. Визначено різницю проміж віком та глибиною інфаркту міокарда (Рχ2 = 0,012). Глибина первинного та повторного інфаркту міокарда відображає вікові змiни серцево-судинної системи, пропульсивної активностi серця.

Висновки. Діагностика особливостей ремоделювання серця і судин у хворих на гострий інфаркт міокарда є передумовою до формування програм лікування на тлі визначення індивідуальних механізмів патогенезу, прогресування захворювання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка