К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів



Сторінка8/66
Дата конвертації09.03.2018
Розмір3.01 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   66

ПРОПОЛІС, ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАСІБ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
НА ТУБЕРКУЛЕЗ

Виконавці: Cудоплатова К.А. - студ.VI курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: доц. Вородюхіна А.К.

Кафедра фтизіатрії
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» м.Полтава

Прополіс – це натуральний лікувальний засіб, вироблений бджолами, який володіє бактерицидною, бактеріостатичною та протизапальною діями.

Нами було обстежено три групи хворих: перша контрольна - 22 чоловіки з вперше діагностованим туберкульозом, бактеріовиділенням, деструкцією легеневої тканини, які отримували тільки протитуберкульозну терапію згідно протоколу по 1-ій категорії; друга група – 23 чоловіки, у яких протитуберкульозна терапія доповнювалася прийомом 10% настойки прополісу на спирті внутрішньо, зранку 30 мл за 30 хвилин до їди; третя група – 20 чоловік, які, окрім протитуберкульозної терапії, отримували 10% настойку прополісу в інгаляціях у розведенні 1:4, протягом 15 хвилин. Лікування хворих 2 і 3 груп доповнювалося призначенням тканинного електрофорезу на зони проекції патологічних тіней в легенях протягом 20 хвилин після прийому протитуберкульозних препаратів та прополісу (внутрішньо або в інгаляціях). Хворі 3-ї та 2-ї груп були ідентичні хворим 1-ї (контрольної) групи за клінічними формами, категорією, віком, статтю, та призначенням протитуберкульозної терапії.

Отримані дані свідчать про позитивний вплив настойки прополісу на спирту при прийомі, особливо в інгаляціях, що підтверджується припиненням бактеріовиділення, нормалізацією гемограми (на першому місяці) та скороченням строків рубцювання порожнини розпаду на 14 днів, порівняно з контрольною групою.

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ В ПОЄДНАННІ З ПАНКРЕАТО-БІЛІАРНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ЛІКУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Виконавець: Третяк І.М. - студ. III курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: проф. Кулішов С.К.

Кафедра внутрішньої медицини №1
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава

Відомо, що поєднання гіпертонічної хвороби (ГХ) з патологією травної системи сприяє потенціюванню їх негативних впливів (Соломатіна-Дакало Л.В., 2008 ). Запобігання останніх є актуальною проблемою кардіології.

Метою дослідження є оптимізація якості діагностики патогенетичних особливостей (ГХ) в поєднанні з хронічною запальною панкреато-біліарною патологією (ХЗППБС) для прийняття лікувальних рішень.

Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були 28 хворих на ГХ ІІ стадії, 2 ступеню, середнім ризиком у поєднанні з ХЗППБС. Усі хворі мали гіпертензивне серце із різною вираженістю хронічної серцевої недостатності (ХСН). ХСН визначали за критеріями та класифікацією Українського наукового товариства кардіологів: зокрема у 25 хворих спостерігалась ХСН I ст. за М.Д. Стражеском, В.Х. Василенком, II функціонального класу (ФК) за NYHA, у 3 - IIA ст., II ФК за NYHA. Вік досліджених основної групи – 45-57 років, 12 чоловіків та 16 жінок. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів МОЗ України. Аналізували загальноклінічні, лабораторно-біохімічні та інструментальні дані, вибірково показники імунологічної реактивності.

Результати дослідження. В результаті обстеження хворих на ГХ були виявлені певні зміни цитокінового та імунного статусу, ремоделювання серця та судин, що представлено статистичними даними в такій послідовності: MSEM; SD, де M – середня, SEM – помилка середньої, SD – стандартна девіація.

У хворих на ГХ ІІ стадії у поєднанні з ХЗППБС визначили різний ступінь ремоделювання серця, зокрема за рівнем потовщення міжшлуночкової перегородки (МШП), задньої стінки лівого шлуночка (ЗС ЛШ), маси (ММ ЛШ) та індексу маси лівого шлуночка , що приводило до збільшення кінцевого діастолічного розміру (КДР) та об’єму (КДО ЛШ), кінцево-систолічного розміру (КСР) та об’єму (КСО ЛШ). Отримані результати можна представити такими статистичними даними - МШП: 1,260,10 см; 0,28; КДР ЛШ: 5,880,07 см; 0,72; КСР ЛШ: 4,250,09 см; 0,68; КДО ЛШ: 174,164,92 мл; 45,64; КСО ЛШ: 88,012,98 мл; 29,72; ММ ЛШ: 289,737,22 г; 70,28. Характерним було збільшення лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), CD3+-, CD16+-, CD22+-клітин, Іg А, фагоцитарного індексів (ФІ) та числа (ФЧ) нейтрофілів. У всіх хворих, за даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, характерними даними були потовщення стінки жовчного міхура, в тому числі з мікролітіазом у 6 (21,1%) ; у 5 (17,9%) склеротичні зміни підшлункової залози. Лікування включало інгібітори ангіотензин-перетворюючого фермента, блокатори ангіотензин-2 рецепторів, діуретики, антагоністи кальцію, вибірково антибіотики, замісна ферментна терапія. Позитивний ефект від лікування досягли у 25 (89,3%) хворих (Р= 0,01 за критерієм знаків), задовільний – у 3 (10,7%).

Висновки. Для хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з хронічною запальною патологією панкреато-біліарної системи характерними є підвищення рівня CD3+-, CD16+-, CD22+-клітин, фагоцитарної реактивності нейтрофілів, про що свідчить підвищений рівень фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа нейтрофілів після 30 хвилин інкубації, ремоделювання серця. Комплексне етіопатогенентичне лікування дозволило отримати переважно позитивні результати.


СТРУКТУРА ТА АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ПУХИРЧАТКИ В ПРАКТИЦІ
ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА

Виконавець: Чоловський М.О. – студ. V курсу мед. ф-ту

Науковий керівник: Гасюк Н.В.

Кафедра терапевтичної стоматології
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Рівень захворюваності на акантолітичну пузирчатку становить близько 1% в структурі дерматологічної патології [Коляденко В.Г., 2007]. Актуальність і важливість подальшого вивчення проблеми АП обумовлена тяжким перебігом захворювання, високою інвалідизацією, смертністю, несподіваністю загострень, недосконалістю діагностики та лікування, а також наявністю серйозних ускладнень та побічних ефектів від традиційної імуносупресивної терапії [Корольова Ж.В., 1990].

Крім цього, деякі атипові клінічні форми проявів даного захворювання, паранеопластична пузирчатка, герпетиформні синдроми, потребують від клініцистів використання найбільш точних лабораторних методів діагностики для верифікації діагнозу. Існуючі на сьогодні імунофлюоресцентні, гістологічні, цитологічні методи лабораторного обстеження в більшості випадків дозволяють уточнити діагноз. Однак вони не завжди забезпечують можливість розмежувати подібні за клінічними проявами захворювання [Матушевская Е.В., 1996; Todd J.A., Acha-Orbea H.L., 1999, Kozlowska A., Hashimoto T. et al 2003], особливо на ранніх стадіях патологічного процесу, коли акантолітичні клітини Тцанка, головну цитологічну ознаку захворювання, ще не вдається виявити.

Метою нашого дослідження стало визначення структури клініко-морфологічних форм пухирчатки серед населення Полтавського регіону та аспектів цитологічної діагностики на ранніх стадіях захворювання.

Об’єкти та методи дослідження: Нами проведений аналіз медичних карт пацієнтів із акантолітичною пухирчаткою, які проходили стаціонарне лікування на базі обласного шкірно-венерологічного диспансеру та осіб, які зверталися за консультацією на кафедру терапевтичної стоматології без встановленого діагнозу. Пацієнтам проведено загальне клінічне стоматологічне обстеження та цитологічне дослідження.

Результати дослідження: За 2011-12р.р. діагноз пухирчатка був встановлений 19 хворим у 14 осіб жіночої статі та 4 осіб чоловічої статі. Зафіксовано 12 випадків вульгарної клініко-морфологічної форми, 3 вегетуючої, 4 себорейної, при цьому себорейна форма переважала у чоловіків. У 6 пацієнток жіночої статі первинні вогнища ураження локалізувалися в ротовій порожнині. У всіх хворих на етапі діагностики відповідно було проведене цитологічне дослідження матеріалу, який забраний із елементів ураження. В подальшому матеріал піддавали обробці згідно етапів виготовлення цитологічного препарату.

В загальній структурі пухирчатки переважає вульгарна клініко-морфологічна форма. Відмічається різка тенденція до змоложення захворювання (середній вік хворих 44 роки). Більшість хворих складають жінки. У цитограмах 40% пацієнтів на етапі діагностики були відсутні клітини Тцанка. Орієнтиром при даній ситуації має бути наявність явища акантолізу, дегенеративні зміни плазмолеми та вакуолізація цитоплазми епітеліальних клітин, що є проміжним етапом дистрофічних порушень при формуванні клітин Тцанка.

У особливо складних клінічних випадках, рекомендуємо динамічне цитологічне спостереження та високоспецифічні методи із застосуванням лектиногістохімії (лектинів сої та арахісу).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   66

Схожі:

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма вступного іспиту з німецької мови як другої іноземної мови для студентів факультету іноземних мов

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМетодичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»
Кафедра філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconТези звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов за 2012 рік
Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана...
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconШульц Роман Володимирович, декан факультету геоінформаційних систем І управління територіями Київського національного університету будівництва І архітектури, д т. н., професор

К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconПрограма 5 квітня 2013 р. Організаційний комітет
Ярослав Гарасим: д-р філол наук, декан філологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconV науково-технічної конференції «інформаційні моделі, системи та технології»
Співголова: Баран Ігор Олегович – канд техн наук, доцент, декан факультету фіс
К.Є.Іщейкін декан факультету підготовки іноземних студентів iconМіністерство освіти та науки України
Антична література. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів факультету журналістики за напрямом підготовки журналістика,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка