Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник


ТЕМА 3. МЕТОДИ ТА НАПРЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ



Сторінка2/9
Дата конвертації04.05.2017
Розмір1,86 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ТЕМА 3. МЕТОДИ ТА НАПРЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ

НАУКИ

Практичне заняття №1. Методи загальної психології

План

1. Загальне поняття методу. Класифікація методів психологічної науки.

2. У чому сутність методів спостереження?

3. Основний метод психологічної науки – експеримент.

4. Додаткові методи психологічної науки.

5. Метод соціометрії.


Основні теоретичні відомості

Сукупність прийомів та способів вивчення психічних явищ називається – методом. Психологія як і будь-яка наука має свої методи. Методи наукових досліджень – принципи та засоби, за допомогою яких отримують відомості, які необхідні для визначення практичних рекомендацій та побудови наукових потреб.

За однією з класифікацій основними методами психологічної науки є спостереження (самоспостереження) та експеримент (лабораторний, природний, формуючий, констатуючий) та додаткові методи: тести, анкети, бесіда, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності, біографічний метод, соціометрія, опитування.

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних дослідженнях.

Спостереження − метод дослідження предметів, явищ об’єктивної дійсності, який полягає у цілеспрямованому сприйманні (відносно власного світу − самоспостереження). Спостереження вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги, мислення.

Психологія стала самостійною наукою саме тоді, коли почалось систематичне експериментування.

Експеримент – дослідницька діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв’язків та передбачає наступне :


  1. дослідник створює умови з метою виникнення явища, що досліджується;

  2. дослідник може змінювати умови, за яких протікає явище;

  3. в експерименті є можливість неодноразового відтворення результатів.

Головна мета експерименту: зробити можливим для об’єктивного зовнішнього спостереження суттєві особливості внутрішнього психічного процесу.

Експеримент лабораторний протікає у спеціальних умовах, які визначаються інструкцією.

Природній експеримент протікає у звичайних умовах, широко застосовується у педагогічній психології у процесі навчання та виховання.

У залежності від ступеню втручання експериментатора у протікання психічних явищ експеримент ділиться на :

а) констатуючий, в якому виявляються певні психічні особливості та рівень розвитку відповідної якості;

б) формуючий, який передбачає цілеспрямовану дію на піддослідного з метою формування у нього певних якостей.

Тести («проба», «випробування») − коротке, стандартизоване випробування, яке не потребує складних технічних пристроїв, піддається стандартизації та математичній обробці даних.

Опитування проводиться з метою отримання інформації про об’єктивні та суб’єктивні факти зі слів тих, того опитують. Бесіда – метод психології, який передбачає пряме або опосередковане отримання відомостей шляхом мовного спілкування.

Бесіда має бути планово організована у відповідності до завдань дослідження.

Аналіз продуктів діяльності широко використовують в історичній психології для вивчення психіки людини в давні часи, у дитячий психології вивчаються продукти дитячої творчості (малюнки, вироби з пластиліну, дерева, паперу) для аналізу особливостей психіки дитини.

Соціометрія − це метод психологічного дослідження міжособистісних відносин у групі, колективі з метою визначення структури взаємовідносин та психологічної сумісності.

Біографічний метод − вивчення особистості за документами її біографії.

Основні поняття: метод, метод експерименту, метод спостереження, метод самоспостереження (інтроспекція), метод тестів, метод бесіди, метод соціометрії, метод інтерв’ю, метод анкетування, метод аналізу продуктів діяльності, біографічний метод.
Джерела

[29, 33, 34, 40, 41, 48, 47]


Виконайте завдання до питання 1

1. Складіть таблицю методів психологічної науки, поділіть їх на групи.

2. Складіть таблицю методів за Б.Г. Ананьєвим.

3. Знайдіть висловлення щодо методів психологічного вивчення особистості К.Д. Ушинського, С.Л. Рубінштейна.



Виконайте вправи до питання 2

1. Запишіть у чому головна відмінність життєвого спостереження від наукового методу «спостереження» .

2. Складіть план спостереження за поведінкою свого товариша. З яких пунктів він буде складатися?

Виконайте завдання до питання 3

1. Назвіть етапи психологічного дослідження.

2. Складіть таблицю видів експерименту: лабораторний, природний, формуючий, констатуючий. Запишіть сутність кожного з них.

3.Складіть таблицю «Вимоги до організації психологічного дослідження»



Розв’яжіть задачі до питання 4

1. За запропонованими описами визначте методи дослідження:

а) Людину запрошують до ізольованої кабіни. Одягають спеціальний шолом, в якому закріплюються прилади, за допомогою яких досліджуються біоструми мозку під впливом різних подразників. Піддослідний перед проведенням досліду одержує відповідну інструкцію. Всі одержувані показники фіксуються апаратурою.

б) На підставі дитячих малюнків психолог встановлює особливості сприймання дітьми предметів, ретельно аналізує письмові роботи школярів і, зіставляючи дані з результатами інших експериментів, робить висновки про особливості індивідуального стилю діяльності школярів.

2. Оцініть з погляду методичних вимог до анкети такі дві групи запитань:

а) Чи легко вам просидіти годину не розмовляючи? Чи охоче ви позичаєте свої речі? Чи любите ви похвалитися перед екзаменом, що добре підготувались?

б) Чи є у вас почуття гумору? Чи незарозумілий ви? Чи є пунктуальність рисою вашого характеру?

На які запитання відповіді будуть вірогідними. Чому?

3. Визначте особливості методів психології (тести, анкетування, бесіда, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності) у таблиці:
Характеристика методів психології


Назва

Визначення

Вимоги

Недоліки

Переваги


















Дайте відповіді на тестові завдання до питання 5

1.Оберіть правильну відповідь.

Соціометрія – метод, який вивчає :

а) сукупність стійких мотивів;

б) результати взаємодії у процесі спілкування;

в) структуру міжособистісних відносин у групі за число взаємних виборів її членів;

г) ставлення особистості до оточуючого світу.

2. Запишіть особливості проведення методу соціометрії та які міжособистісні стосунки між членами групи він визначає.


Питання та завдання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття метод наукового дослідження.

2. Які методи належать до групи основних?

3. Назвіть основні етапи психологічного дослідження.

4. Розкрийте сутність методу спостереження.

5. Які види опитування ви знаєте?

6. Охарактеризуйте тестування, як специфічний метод психологічних досліджень.
Практичне заняття 2. Напрями психічної науки

План

1. Біхевіоризм – напрям психології, який вивчає поведінку людини.

2. Гештальтпсихологія.

3. Психоаналіз – науковий напрямок психології.

4. Діяльнісний підхід у вивченні психічних явищ.
Основні теоретичні відомості

На початку ХХ ст. у США виникає напрямок у психологічній науці, який бачить предметом вивчення психології не свідомість, а у поведінку людини. У 1913 році американський психолог Джон Уотсон (1873-1958) написав статтю «Психологія, як її бачить біхевіорист». Мета біхевіористів зводилась до того, щоб перетворити психологію в область знання, яка здатна управляти поведінкою людини та передбачати її. Дж. Уотсон надав поняттю «поведінка» однозначний зміст. У його доктрині залишалась лише формула «Стимул – реакція» як одиниця ставлення організму до середовища. Таким чином психологічна наука перетворювалась у «психологію без психіки».

Гештальтпсихологія (нім. gestalt- «цілісна форма», «образ») – напрям у західній психології першої третини ХХ ст., що висунув програму вивчення психіки як цілісної внутрішньої структури – гештальта. Представники: М. Вертгеймер, В. Келлер, К. Коффка. У час зародження гештальтизму особливої гостроти набула проблема частини і цілого, пропонувалося психічне життя розглядати у його цілісності, внутрішньої єдності. Гештальтпсихологи вказували на те, що первинними даними психології є саме цілісні структури (гештальти), які неможливо побудувати з якихось елементів.

Психоаналіз («фрейдизм») спирався на ідеї Зігмунда Фрейда (1856-1939) та його однодумців: А.Адлера, К.Юнга, Фромма та ін. За думкою цих вчених, психічне життя людини насичене афектами, емоціями, потягами та пристрастями, протилежними один одному прагненнями та бажаннями, які часто викривляють сприймання та мислення людини. Психічне життя людини має три рівні: несвідоме, підсвідоме та свідоме. Психоаналіз тісно пов'язаний з теорією З.Фрейда про переживання у психічній діяльності особистості підсвідомих, інстинктивних потягів.

Діяльнісний підхід об’єднує вчених для яких психіка – функція мозку, явище, що виникає у процесі активності живої істоти й опосередковує її своїми специфічними функціями. Цей підхід виник на грунті філософії марксизму і був ознакою радянської психології. Представники цього напряму: Л.С.Виготський (1896-1934), С.Л.Рубінштейн (1889-1960), О.М.Леонтьєв(1903-1979) та ін. вважали, що психіка людини формується, розвивається та проявляється у діяльності. У рамках діяльнісної парадигми виникає й теорія психічного розвитку в онтогенезі українського психолога Г.С.Костюка (1899-1982). За його теорією психічний розвиток зумовлюється єдністю біологічних, соціальних умов. Від них залежать індивідуальні і типологічні відмінності у психіці людини, але провідну роль у психічному розвиткові відіграє навчання та виховання.

Стан сучасної психології визначають і такі її напрями: когнітивна психологія, генетична психологія, гуманістична психологія та ін.



Дайте визначення понять

Психологічні теорії, психологічні напрямки, психоаналіз, гештальтпсихологія.



Джерела

[12, 37,40,41, 34,27,23, 47,45]


Виконайте завдання до питання 1

1. Дайте пояснення поняття «Стимул – реакція».

2. Поясніть предмет вивчення психологічної науки з точки зору біхевіористів.

Виконайте завдання до питання 2

1. Поясніть феномен «фігура і фон», пояснення супроводіть малюнками.

2. З’ясуйте зміст «фі-феномена», наведіть приклади.
Виконайте вправи до питання 3

1. Накресліть структуру особистості згідно вчення З.Фрейда. Поясніть її зміст.

2. З’ясуйте значення вчення З.Фрейда для розвитку психологічної науки.

Виконайте завдання до питання 4

1.З’ясуйте теорію психологічного розвитку особистості в онтогенезі Г.С.Костюка, її основні положення.

2.Поясніть вислів «Особистість розвивається, формується у діяльності».
Питання та завдання для самоперевірки

1.Що ви знаєте про погляди Джона Уотсона?

2.Яка роль та значення біхевіоризму для розвитку сучасної психології?

3.Які головні положення напряму гештальтпсихологія?

4.Яка роль та значення психоаналізу для розвитку сучасної психології?
ТЕМА 4. Поняття особистості у психології.

Практичне заняття 1. Індивід, індивідуальність, особистість.

План.

1.Близькі, але не тотожні поняття «індивід», «індивідуальність», «особистість».

2.Поняття особистості у сучасній психології.

3.Психологічна структура особистості.


Основні теоретичні відомості

У психології категорія «особистість» відноситься до базових понять. Але поняття «особистість» не є виключно психологічним та вивчається всіма суспільними науками, у тому числі філософією, соціологією, педагогікою та ін.

Частіше за все під особистістю розуміють людину у сукупності її соціальних та життєво важливих якостей, які набуті нею у процесі соціального розвитку. Особистість – свідомий індивід, який займає певне положення у суспільстві і виконує певну соціальну роль (соціальна функція особистості).

Особистість – конкретна людина, у системі її стійких соціально обумовлених психологічних характеристик, які проявляються у суспільних зв’язках та відношеннях, визначають моральні вчинки людини та мають суттєве значення для неї та оточуючих.

Кожна людина як представник біологічного виду має певні вроджені особливості: будова мозку, конституція тіла, здатність до прямоходіння. Належність конкретної людини до людського роду зафіксована у понятті «індивід». Отже, поняття «індивід» характеризує людину як носія певних біологічних властивостей.

З’являючись на світ як індивід, людина включається у систему суспільних взаємовідносин і процесів, у результаті чого набуває особливої соціальної якості – стає особистістю.

Індивідуальність – це особистість у її своєрідності, неповторний психологічний сплав індивідуально-психологічних особливостей людини, що роблять її відмінною від інших. Індивідуальність може проявлятися в інтелектуальній, емоційній, вольових сферах або відразу в усіх сферах психічної діяльності. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже яскраво, інших – непримітно.

Основу особистості складає її структура, тобто відносно стійких зв'язок та взаємодія всіх сторін особистості як цілісного утворення.

Більшість психологів, дослідників вважають, що в якості ведучого компонента особистості потрібно вважати спрямованість. Спрямованість – сукупність стійких мотивів, які орієнтують поведінку та діяльність особистості незалежно від конкретних умов, характеризується домінуючими потребами, інтересами, світоглядом, переконаннями, ідеалами.
Дайте визначення понять

Індивід, індивідуальність, особистість, структура особистості, спрямованість особистості.


Джерела

[15, 10, 23,31, 14, 15, 37,31]



Виконайте завдання до питання 1

1. З’ясуйте співвідношення між поняттями «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Намалюйте схему співвідношення цих понять.

2. Наведені нижче особливості поведінки людини характеризують її або як індивіда, або як особистість.

Виділіть особливості, які характеризують поведінку індивіда та особистості. Дайте обґрунтування свого вибору.

а) Старанність, низька адаптація до темряви, комунікабельність, добра координація обох рук, повільна швидкість упізнавання, швидка емоційна збудливість, працьовитість, мала моторна ригідність, висока сенсорна чутливість.

б) Скромність, правдивість, висока швидкість рухових реакцій, висока швидкість засвоєння навичок, пластичність, впертість, низька чутливість до суспільної оцінки, рухливість, швидкий темп діяльності



Виконайте завдання до питання 2

1. Виділіть з наведених нижче прикладів факти, в яких переважно виявляється соціальна роль, що розуміється як суспільна функція, і соціальна роль, що розуміється як відповідність поведінки нормам і вимогам соціальної групи. Дайте обґрунтування своєї відповіді.

а) Петро Іванович сімнадцятий рік працює токарем на заводі. Він член бригади. Завжди сумлінно виконував і перевиконував норми, неодноразово вносив раціоналізаторські пропозиції.

У домашньому колі він дбайливий і вимогливий батько. Завжди цікавиться навчанням дочки. Може годинами говорити з нею про мистецтво, літературу.

б) Сашко і Микола – учні шостого класу. Обидва відмінники. Проте їх ставлення до життя класу, школи різне. Микола тільки після багаторазових розмов з класним керівником погодився , і то на деякий час, допомогти товаришеві з математикою.

Сашко, навпаки, дуже переживає, коли хтось з учнів класу одержує незадовільні оцінки. З власної ініціативи погодився підтягти відсталого учня з багатьох дисциплін.



Виконайте вправи до питання 3

1. Зобразіть схематично структуру особистості за К.Платоновим, порівняйте її зі структурою особистості С.Рубінштейна та З.Фрейда.

2. Випишіть з психологічного словника визначення понять: світогляд, переконання, ідеал, інтерес, потреби, мотиви, ціннісні орієнтації. Яке місце вони займають у структурі особистості.

3.Виберіть правильну відповідь.



Особистість:

а) людина, яка є носієм певних моральних переконань;

б) специфічні особливості інтелекту;

в) людський індивід як суб’єкт соціальних відносин, міжособистісних відносин та свідомої діяльності;

г) суб’єкт діяльності.

Інтереси особистості:

а) основне джерело активності;

б) стійке вибіркове прагнення до життєво значущих об’єктів;

в) спонукання до діяльності;

г) процес та результат засвоєння знань.

Спрямованість особистості:

а) система поглядів;

б) сукупність стійких мотивів, які орієнтують поведінку та діяльність особистості незалежно від конкретних умов;

в) джерело активності особистості;

г)властивість всього життя.
Питання та завдання для самоперевірки


  1. Чому особистість вважається складною «системою систем»?

  2. Розкрийте, у чому полягає сутність особистості?

  3. Які ви знаєте компоненти структури особистості? Охарактеризуйте їх.

  4. Що таке інтереси? Назвіть їх види, як вони формуються?

  5. Яку особистість ми називаємо гармонійного?


Практичне заняття 2. Психологія особистості

План

  1. Проблема співвідношення біологічного та соціального у розвиткові особистості.

  2. Теорії особистості у сучасній психології.

  3. Формування та розвиток особистості.


Основні теоретичні відомості

Розуміння природи особистості тісно пов’язане зі з’ясуванням ролі біологічного та соціального в особистості людини. У розв’язанні цього питання існують різні підходи. Прихильники біологічної концепції вважають, що ведуча роль належить біологічним процесам визрівання організму, що основні психічні властивості закладені у самій природі людини, визначають його життєву судьбу.



Соціальні теорії намагаються пояснити особливості особистості, виходячи зі структури суспільства, способів соціалізації, взаємовідносин з оточуючими людьми (теорія соціалізації, теорія ролей, теорія навчання).

Психогенетичний підхід не заперечує значення ні біології, ні середовища, але на перший план висуває розвиток власне психічних процесів: психодинамічна концепція (Е.Еріксон), когнітивна концепція (Ж. Піаже), персонологічна концепція (А. Маслоу).

Сучасна психологія вважає, що особистість бісоціальна. Психічна діяльність особистості визначається єдністю загальних факторів, взаємодоповнюючих та визначаючих один одне. Значний вплив на особистість здійснює соціальне середовище. Важливе значення має передача від покоління до покоління досвіду. Тому біологічне у структурі особистості необхідно розглядати як соціально обумовлене.

Теоретично спрямована психологія особистості часто класифікується у термінах трьох основних категорій.

Перша – психоаналіз, який представляє людину як істоту, поведінку якої визначають біологічні інстинкти.

Другий напрямок у психології особистості – біхевіоризм трактує людину як пасивну та слухняну жертву сил оточуючого середовища. Гуманістична психологія – третій та новий напрямок персонології вважає, що людина від природи здатна до самоудосконалення.

У вітчизняній психології вважають, що розвиток особистості відбувається у процесі її соціалізації та виховання. Перший досвід соціального спілкування людина набуває у рамках своєї сімї ще до того, як вона починає говорити. Пізніше людина постійно набуває певний суб’єктивний досвід, який стає невід’ємною частиною його особистості. Цей процес, а також виробництво індивідом соціального досвіду, називається соціалізацією.



Дайте визначення понять

Соціальний досвід, спрямованість, активність, біогенетичний закон розвитку, соціогенетичний закон розвитку.


Джерела

[44, 42, 43, 48, 45, 39, 33.24, 22,15, 14]


Виконайте завдання до питання 1

1. Випишіть з підручників прізвища вчених – психологів, які є прибічниками біогенетичного, психогенетичного, соціогенетичного підходів до розуміння природи особистості.

2. Розкажіть про погляди вітчизняного вченого Б.Ф. Ломова на співвідношення соціального та біологічного в особистості.

3. Як ви розумієте співвідношення «біологічне – психічне – соціальне» у психіці людини.



Виконайте вправи до питання 2

1. Розкрийте сутність типологічної класифікації Кречмера, Шелдона (XXст.).

2. У чому полягає оригінальність типології людей К.Юнга (XІX – XX ст.)

3.Розкажіть про те, як розглядається проблема особистості у роботах Б.Г. Ананьєва.

4. Розкрийте, у чому проявляється суттєва різниця у проглядах на джерела активності особистості у різних психологічних теоріях.

Виконайте завдання до питання 3

1. Розкрийте теорію розвитку особистості Е.Еріксона. Опишіть вісім життєвих психологічних криз за Е.Еріксоном.

2. Сформуйте основні принципи соціалізації особистості.

3. Проведіть заняття у групі.

Під час спілкування з іншими людьми, ми з’ясовуємо, подобаються вони нам чи не подобаються. Цю оцінку ми пов’язуємо з внутрішними якостями людей. Давайте спробуємо визначити, які якості в людях ми цінуємо, приймаємо.

Кожний учасник обирає у групі людину, яка йому імпонує. Далі він записує п’ять якостей, які йому особливо подобаються у цій людині. Потім кожний зачитує складену їм «характеристику», інші члени групи намагаються визначити, кому вона належить.

Ведучий підводить підсумки, оголошує, кого із присутніх упізнали, і отже, хто з членів групи виявився самим популярним.
Тема 5. Спрямованість особистості, самосвідомість, самооцінка, образ «Я».
Практичне заняття 1. Спрямованість особистості.

План

1. Спрямованість як головна характеристика особистості.

2. Потреби як джерело активності особистості. Види потреб.

3. Мотиви особистості.


Основні теоретичні відомості

У психології існують різні підходи до дослідження особистості. Але у всіх підходах в якості її ведучої характеристики виокремлюють спрямованість.

Частіше за все у науковій літературі під спрямованістю розуміють сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості.

Спрямованість особистості завжди соціально обумовлена та формується у процесі виховання. Спрямованість – це установки, які стали властивостями особистості та проявляються у таких формах як потяг, бажання, прагнення, інтерес, схильність, ідеал, світогляд, переконання. В основі всіх форм спрямованості особистості лежать мотиви діяльності.

Найбільш яскраво характеризують спрямованість особистості її інтереси. Інтерес – це специфічна форма прояву пізнавальної потреби, інтереси сприяють усвідомленню цілей діяльності, орієнтуванню особистості в оточуючий дійсності. Інтереси є важливою спонукальною силою до пізнання світу.

Ідеал – образ реальної людини або створеного особистістю взірця, яким вона керується в житті, це конкретна предметна мета схильності індивіда, тобто те, до чого він прагне, на що орієнтується.

Переконання – вища форма спрямованості, це система мотивів людини, які спонукають її діяти у відповідності зі своїми поглядами, принципами, світоглядом. В основі переконань лежать усвідомлювані потреби, які спонукають особистість діяти, формують її мотивацію до діяльності.

Світогляд – система уявлень, понять про світ, природу суспільства, які базуються на знаннях людини.

Мотив – це спонукання до діяльності, пов’язані з задоволенням потреби суб’єктів. Під мотивами часто розуміють причину, яка лежить в основі вибора дій та вчинків, сукупність зовнішніх, внутрішніх умов, які викликають активність суб’єкта.

Мотив – це те, що належить суб’єкту поведінки, є його стійкою особистісною властивістю, зсередини спонукає до здійснення, певних дій. Мотиви можуть бути усвідомленими та неусвідомленими. До усвідомлених відносяться: інтереси, світогляд, переконання, ідеали. Основна роль у формуванні спрямованості особистості належить усвідомленим мотивам. Мотиви формуються з потреб людини. Потребою називають стан нужди людини у певних умовах життя та діяльності. Джерелом активності людини є потреби, вони стимулюють її поведінку, спрямовану на пошук того, чого не вистачає.

Цікаву трактовку потреб людини висунув А.Маслоу


Самоактуалізація
Естетичні потреби

( у гармонії, красі)


Пізнавальні потреби

(знати, уміти, розуміти)


Потреба у повазі

(схвалення іншими)


Потреби у прихильності

(бути визнаним та прийнятим людьми)

Потреби у безпеці
Фізіологічні потреби

(голод, спрага тощо)


Потреби характеризуються такими ознаками:

а) має предмет (тобто завжди є усвідомлення нестачі у чомусь);

б) будь-яка потреба набуває конкретного змісту у залежності від того, в яких умовах та якими способами вона задовольняється;

в) потреба має здатність відтворюватися.

Потреби виражаються у мотивах – безпосередні спонукання до діяльності. Мотиви визначають тип поведінки особистості. Мотиви діляться на дві групи: усвідомлені (інтереси, світогляд, переконання), неусвідомлені (потяги, конформізм, установки).



Дайте визначення понять

Спрямованість, інтереси, ідеали, переконання, світогляд, мотив, потреби, мотивація.


Джерела

[1, 6, 10, 7, 15, 14, 22, 29, 31, 37, 39]


Дайте відповіді на тестові завдання до питання 1

1. Знайдіть правильну відповідь



Спрямованість особистості:

а) система поглядів;

б) сукупність стійких мотивів, які орієнтують поведінку та діяльність особистості незалежно від конкретних умов;

в) джерело активності особистості;

г) властивість всього живого.

Інтереси особистості – це :

а) основне джерело активності;

б) процес та результат засвоєння знань;

в) одна з форм спрямованості особистості, яка має позитивні емоції та пов’язана з позитивною діяльністю.

г) спонукання до діяльності.

Мотивація:

а) сукупність мотивів, які спонукають людину до активної діяльності;

б) один з захисних механізмів;

в) процес засвоєння людиною суспільного досвіду;

г) властивість всього живого.

Світогляд особистості:

а) сукупність мотивів, які спонукають до активної діяльності;

б) система поглядів людини на оточуючий світ та своє місце в ньому;

в) основне джерело активності людини;

г) свідомі, вибіркові дії людини.

2. Письмово дайте відповіді на запитання «Що більше за все тебе приваблює в університеті?», «Які причини спонукають тебе вчитися?»


Виконайте завдання до питання 2

1. Проаналізуйте особливості поведінки будь-кого з ваших знайомих, які механізми обумовлюють поведінку? Який характер мотивації його дій?

2. Назвіть соціальні потреби людини. Поясніть іх зміст.

3. Поясніть, яким чином становлення соціальних потреб відбувалося під впливом середовища і виховання

4. Проаналізуйте та поясніть сутність особливостей потреб (потреба має предмет, умови та способи задоволення, здатність відтворення)

Наведіть приклади



Розв’яжіть задачі до питання 3

1.З’ясуйте який мотив має кожний з майстрів.

Давня легенда розповідає, про майстрів, які підносили каміння до місця майбутнього будівництва. Коли одного з них запитали, що він робить, він відповів: «Хіба не бачите, я тягаю каміння». Другий сказав: «Я у поті чола заробляю на хліб». Третій висловився: «Я будую дім, де житимуть люди».

2. На основі цих фактів знайдіть головний мотив, за яким Петрик пропустив уроки у школі.

а) По дорозі у школу Петрик часто заходив до аптеки за ліками, які йому призначив лікар-окуліст.

б) До і після школи Петрик годинами грав у футбол і не встигав вчасно приготувати домашнє завдання.

в) По дорозі до школи Петрик заходив до бібліотеки і засиджувався там.

г) Петрик може тривалий час чекати той автобус, яким їхав минулого разу до школи.


Питання та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення спрямованості особистості.

2. Які види потреб знаєте?

3. Які ви знаєте види суспільних потреб?

4. Які рівні включає «піраміда» Маслоу?
Практичне заняття 2. Самосвідомість

План


  1. Свідомість та самосвідомість. Поняття про несвідоме.

  2. Образ «Я», самооцінка особистості.

  3. Рівень домагань особистості.



Основні теоретичні відомості

Свідомий рівень психіки пов'язаний зі знаннями про навколишній світ (свідомість), про причинно-наслідкові закономірності функціонування цих явищ, про інших людей, про своє місце та призначення у цьому світі, про наслідки власних дій, вчинків тощо.

Цих знань набувають у процесі пізнавальної діяльності за допомогою психічних пізнавальних процесів: уваги, відчуття, сприймання, мислення, пам’яті, уяви.

Свідомий рівень пов'язаний зі ставленням до навколишнього світу (переживання, емоції, почуття) та до самого себе (самооцінка, самоповага), із цілеутворенням (цілі, мотиви, сенс поведінки та діяльності). Свідомість формує внутрішній план поведінки, її програму. Саме на цьому рівні відбувається постановка цілей, планування діяльності, прогнозування наслідків власних дій і вчинків. Людина не тільки має знання про світ і ставиться до нього, вона активно змінює та перетворює його. На жаль, ці перетворення можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Отже, за допомогою свідомості людина адекватно, узагальнено, цілеспрямовано ставиться до світу й змінює його відповідно до вражень, що постійно надходять із попереднього досвіду.

Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об’єктів, свідомість може бути спрямована на самого суб’єкта, його діяльність, внутрішній світ. Таке усвідомлення називається самосвідомістю.

Самосвідомість полягає у сприйнятті особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки, в усіх формах взаємодії з іншими людьми. Цей образ утворює образ «Я». Самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції у суспільстві. Самосвідомість пов’язана із здатністю до рефлексії, побачити себе немовби «збоку» (аналіз власного психічного життя).

В основі уявлень про саму себе лежить здатність людини виокремлювати себе з навколишнього світу .

Переживання різних емоцій, які супроводжують процеси самопізнання формують у людини ставлення до себе. Знання про себе, поєднане з певним ставленням до себе, становить самооцінку особистості.

У сучасній психології розрізняють кілька рівнів самооцінки: глобальна, часткова, адекватна, неадекватна.

Від самооцінки безпосередньо залежить й рівень домагань особистості – ступінь складності життєвих цілей та завдань, які людина ставить перед собою. У кожній людині є фіксований рівень домагань: об’єктивна оцінка своїх можливостей при розв’язанні життєвих завдань певного роду.

Несвідоме – це психічні явища, які виходять за межі усвідомлення. Це зміст психічного життя, що є для людини прихованим. Вона його не контролює, не впливає на його, але воно обумовлює певним чином її поведінку.


Дайте визначення понять

Свідомість, самосвідомість, образ «Я», самооцінка, рівень домагань, несвідоме.


Джерела

[6,37, 38, 10, 34, 39, 49, 45, 43, 12]


Виконайте завдання до питання 1

1. У чому полягає сутність самосвідомості? Складіть схему «Структурні компоненти самосвідомості».

2. Проведіть дослідження самосвідомості своєї особистості.

Слова, які характеризують окремі якості особистості: вразливість, гордість, грубість, заздрість, злопам’ятність, розв’язність, розсудливість, стриманість, рішучість, сентиментальність, пристрастність, боягузтво, наполегливість.

Складіть з цього списку п’ять рядів слів. Ряди мають характеризувати такі уявлення про себе:

теперішнє «Я» (яким вважаю себе в даний момент)

динамічне «Я» (яким я хочу стати)

ідеальне «Я» (яким я маю стати, виходячи з моральних норм, правил)

майбутнє «Я» (яким, мені здається я хочу стати)

уявне «Я» (яким я намагаюсь здаватися іншим).

Перше слово у рядку – це якість, яка притаманна у найменшій мірі. Останнє слово у рядку – показує якість, яка людині притаманна у найбільшій мірі. Утворюються п’ять рядів слів.

На основі отриманих даних (п’ять рядів слів) складається графік. По осі абсцис виділяються слова, які характеризують окремі якості особистості, по осі ординат – їх рангові (ранг дорівнює номеру в рядку) показники. Шляхом поєднання точок отримують п’ять ліній, які характеризують багатогранність самосвідомості особистості людини.



Виконайте вправи до питання 2

1. Визначте свій тип особистості (за Юнгом). На кожне питання є два варіанта відповіді. Необхідно обрати відповідь, яка вам більше підходить та поставити букву, яка позначає цю відповідь.

1. Що ви оберете:

а) небагатьох друзів;

б) велику товариську компанію.

2. Які книги ви любите читати:

а) з захоплюючим сюжетом;

б) з розкриттям переживань героїв.

3. Що ви скоріш за все допустите у роботі:

а) запізнення

б) помилки.

4. Якщо ви здійснюєте вчинок, то:

а) гостро переживаєте;

б) гострих переживань немає.

5. Як ви зближуєтесь з людьми:

а) швидко, легко;

б) повільно, обережно.

6. Вважаєте ви себе образливим?

а) так;

б) ні.


7. Чи можете ви сміятися від душі?

а) так;


б) ні.

8. Чи вважаєте ви себе:

а) мовчазним;

б) говірким?

9. Чи відверті ви?

а) відвертий;

б) не відвертий.

10. Чи любите ви займатися аналізом своїх переживань?

а) так;

б) ні.


11. Що ви оберете знаходячись у суспільстві?

а) говорити;

б) слухати.

12. Часто ви переживаєте незадоволення собою?

а) так;

б) ні.


13. Чи любите ви що-небудь організувати?

а) так;


б) ні.

14. Чи хотіли б ви вести інтимний щоденник?

а) так;

б) ні.


15. Чи швидко ви переходите від рішення до виконання?

а) так;


б) ні.

16. Чи легко ви змінюєте ваш настрій?

а) так;

б) ні.


17. Чи любите ви переконувати інших, нав’язувати свої погляди?

а) так;


б) ні.

18. Які ваші рухи?

а) швидкі;

б) повільні.

19.Чи сильно ви хвилюєтесь про можливі неприємності?

а) часто;

б) рідко.

20. У складних випадках:

а) звернусь по допомогу до інших;

б) не любите звертатися.


Показники екстраверсії:

1б, 2а, 3б, 4б, 5а, 6б, 7а, 8б, 9а, 10б, 11а, 12б, 13а, 14б, 15а, 16а, 17а, 18а, 19б, 20а.

Кількість відповідей порахувати та помножити на 5.

Бали:


0-35 – інтроверсія.

36-65 – амбоверсия.

66-100 – екстраверсія.

Екстраверсія. («розгорнутий назовні»). Легкий у спілкуванні, високий рівень агресивності, має тенденцію до лідерства, любить бути у центрі уваги, зав’язує контакти, імпульсивний, серед контактів можуть бути корисні, думку про інших створює на основі зовнішності, не заглядає всередину, холеричній та сангвістичний тип темпераменту.

Інтроверсія («повернутий всередину»). Спрямований на світ власних переживань, мало контактний, мовчазний, важко знаходить нові знайомства, не любить ризикувати, переживає розрив старих зв’язків, немає варіантів поразок та перемог, високий рівень тривожності та ригідності; флегматичний та меланхолічний типи темпераменту.

Амбаверт. Характерні спокійні, рівні відносини з людьми, відповідальність за свої вчинки.

Виконайте завдання до питання 3

1.Самооцінка тісно пов’язана з рівнем домагань особистості. Рівнем домагань називають рівень образу «Я», який проявляється у ступені складності мети, яку людина ставить перед собою. Поясніть формулу, як показує залежність самооцінки людини від її домагань:

Успіх

autoshape 29 Самооцінка = домагання
Як ви розумієте цю формулу?
Питання та завдання для самоперевірки

1. Порівняйте поняття свідомості і самосвідомості.

2. Які компоненти самосвідомості?

3. Дайте визначення самооцінки особистості.

4. Поясніть сутність поняття образу «Я».

5. Під впливом яких факторів складається образ «Я», яка його роль у здійсненні регуляції поведінки.

6. Що називають домаганням особистості та яку роль вони грають у поведінці та розвиткові особистості?

7. Як пов’язана самооцінка особистості та рівень домагань?



Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
NAU -> Тема № Місце І значення конфліктології в системі юридичних наук- 2 год
NAU -> Методичні рекомендації до семінарських занять, тематику домашніх завдань та понятійний апарат
NAU -> Система менеджменту якості робоча навчальна програма
NAU -> А. А. Заслужена, викладач актуальність формування компетентного філолога у системі вищої освіти швейцарської конфедерації
NAU -> Система менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
NAU -> Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт студентів усіх галузей знань І напрямів підготовки заочної форми навчання
NAU -> Теоретико-методологічні засади роботи 7
NAU -> Методичні рекомендації до проходження психолого-педагогічної практики Київ 2016 (076. 5)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconПерепелюк Володимир Григорович Адміністративний процес. Загальна частина: навчальний посібник
Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2003. 367 с
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconПрограма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013
Програма призначена для абітурієнтів, що мають намір вступити в аспірантуру за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія...
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconПрограма курсу Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу «Психологія»
Методичний посібник побудовано за програмою «Психологія». 11 клас. Посібник крім теоретичного, вміщує великий обсяг практичного матеріалу,...
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconНавчальний посібник «Вікова І педагогічна психологія»
Ціальному працівнику. Його необхідність викликана відсутністю новітніх підручників українською мовою, які б враховували не лише світові,...
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconНавчальний посібник Київ 2002 вступ етнічна психологія наука про психічну своєрідність людей, які на
У нашій Вітчизні вона була приречена, як І багато при- родничих І гуманітарних дисциплін, таких, як генетика, психодіагности
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconЛіфарева Н. В. Психологія особистості: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 240 с
Ерік Еріксон, Еріх Фромм І карен Хорні: егопсихологія та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconВпп. Ввс медична психологія
Медична психологія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія....
Л. В. Бондар Загальна психологія Навчальний посібник iconПроблема особистості
У психологічній спадщині в. В. Зеньковського спеціальність 19. 00. 01 загальна психологія, історія психології


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка