Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна



Скачати 428,93 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації05.06.2017
Розмір428,93 Kb.
  1   2



Управління культури і туризму

Сумської обласної державної адміністрації


Обласна універсальна наукова бібліотека


Краєзнавці Сумщини



Лада Сапухіна

До 80-річчя від дня народження

Біобібліографічний покажчик

Суми 2016

Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. П. Сапухіна, О. К. Линник. – Суми, 2016. – 32 с.

Відповідальний за випуск Фролова Т. І., директор

Укладачі: Сапухіна Л. П, краєзнавець, заслужений працівник культури України,

Линник О. К., головний бібліограф відділу краєзнавчої літератури та бібліографії

Редакторcька група: Малиш О. М.

Макаренко Г. В.

Марченко А. І.

Молгамова Л. М.

Фесенко Н. В.

Комп’ютерний набір Линник О. К.
Комп’ютерна верстка Отенко С. І.
Відгуки та пропозиції просимо надсилати

за адресою:

40030, м. Суми,

вул. Героїв Сталінграду, 10

Обласна наукова бібліотека


70-02-32






sumylib@ukr.net,

sumy_lib@mail.ru



http://ounb.sumy.ua/

Передмова


Біобібліографічний покажчик «Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження» присвячений науковому доробку відомого краєзнавця Сумщини, наукового співробітника Сумського краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України Лади Павлівни Сапухіної.

Це друге, доповнене видання (перше було у 1998 р.).

Покажчик містить «Хронологію життя і праці» Л. П. Сапухіної і статті заслуженого працівника культури України Л. А. Покидченко «Лада, донька Павла» та доцента кафедри соціально-гуманітарної освіти Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктора історичних наук Д. В. Кудінова «Лада Павлівна Сапухіна: історик, краєзнавець, музейник», присвячені життєпису і творчості науковця (написані за нашим проханням).

Зміст посібника розкривають основні розділи: «I. Публікації Л. П. Сапухіної», «II. Методичні рекомендації, розробки та краєзнавчі матеріали на допомогу лекторам», «III. Виступи по Сумському телебаченню», «IV. Виступи по обласному радіо», «V. Рукописи» та «VI. Матеріали про діяльність Л. П. Сапухіної».

У розділах матеріал систематизований за типами видань (окремі видання, статті у книгах, статті у періодиці), а в середині – в хронологічному порядку.

Для зручності користування посібником складені допоміжні іменний і географічний покажчики.

Бібліографія зібрана з максимальною повнотою, але не є вичерпною.

Всі джерела опрацьовано de visu, за рідким винятком – у разі відсутності у фонді.

Хронологічні рамки включеної літератури – 1961–2015 рр.

Розрахований на науковців, дослідників-краєзнавців, істориків, учителів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь і всіх, кого цікавлять питання краєзнавства.


Хронологія життя і праці


1936.03.13 народження в смт Велика Писарівка Сумської області

1941.09–1944 перебування разом з батьками в евакуації в Курській області та Башкирській АРСР

1944.05 повернення до Великої Писарівки

1948.11 переїзд до м. Суми

1954–1959 навчання на історичному факультеті Сумського педагогічного інституту, з 1956 р. – Харківського університету

1959.09–12 робота у вечірній школі м. Суми

1960–1991 робота в Сумському краєзнавчому музеї на посадах:

– наукового працівника Будинку-музею А. П. Чехова (1960.01–1962.03);

– старшого наукового працівника (1962–1967);

– заступника директора по науковій частині (1967.01–1988.09);

– в. о. директора (1968.06–12; 1970.07–1972.04);

– бібліотекаря (1988.09–1989.01);

– завідуючої відділом історії дожовтневого періоду (1989–1991.03)

1960.05.05 одруження

1962.01.07 народження сина Ярослава

1968.08.09 нагородження Почесною грамотою Міністерства культури УРСР

1970.03.27 нагородження медаллю «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна»

1970.05.29 нагородження значком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу»

1979.04.25 нагородження Почесною грамотою Міністерства культури УРСР

1980.05.21 присвоєння почесного звання заслуженого працівника культури УРСР

1983.09.28 нагородження медаллю «Ветеран праці»

1991.03.13 вихід на пенсію

1991.10.13 хрещення за римсько-католицьким обрядом

1993.02 повернення на роботу до Сумського краєзнавчого музею на посаду молодшого наукового працівника

2006.04 вихід на пенсію



Лада, донька Павла
«Ще не вмерла Україна, якщо живуть і діють українки». Цей девіз видатного історика Н. Д. Полонської-Василенко в повній мірі стосується Лади Павлівни Сапухіної.

Потяг Лади Павлівни до історії, літератури, краєзнавства не випадковий – перед нею був прекрасний приклад батька, визначного краєзнавця Павла Андрійовича Сапухіна.

Дівчинка з іменем Лада не могла бути звичайною. Її назвали на честь давньоруської богині любові та краси. Замість казок на ніч розповідали про давню Русь, про князів, воїнів, оборонців землі рідної, про історію релігії. Блискуча освіта батька – відділення словесності Петроградської духовної академії і Інститут історії мистецтв, давала змогу це зробити.

Все життя її пов’язане з Сумщиною. Народилась у Великій Писарівці, де переплелись Росія й Україна. Потім війна, евакуація до Башкирії. Їхали через всю країну, довго, складно, весь час пропускаючи ешелони, що йшли на фронт. Майже три роки жили в Краснокамському районі. Тут інше переплетіння. Азія і Європа поряд, інша природа, інші люди, інша історія. Ханства, Золота Орда, батири, тотеми і шайтани. Все це знаходило відголос у маленької Лади. В дитячій уяві жили поряд оборонці землі рідної, богатирі, і герої башкирського епосу. Пізніше вона зрозуміла, що багато спільного в історії башкирів і українських козаків: спочатку їх використали для оборони країни, а потім лишили всіх свобод і вольностей, намагались заставити забути свою славну історію.

В родині Сапухіних завжди цінувались освіта, освіченість. Величезна бібліотека нараховувала тисячі томів, там було все – словники, історичні видання, періодика, художні твори, богословська література. Для Лади Павлівни добрими знайомими стали «заборонені історики» України В. Юркевич, М. Грушевський, В. Винниченко, Н. Полонська-Василенко, яких не вивчали на історичному факультеті, але яких цінував батько.

Родина була російськомовна, але поряд з російською звучала українська мова. В евакуації батько розмовляв з донькою українською мовою, щоб не забула її.

Здавалося, його можна було спитати про все, він знав все. Розумів значення архівів, документальних свідчень, все життя збирав архівні матеріали, книги, карти. До речі, фонд батька Л. П. Сапухіна передала до Державного архіву Сумської області.

Здається, само провидіння вело її. Музеєзнавство і краєзнавство… Вчилася професії у батька, який був засновником одного з найперших в Україні шкільних музеїв у Великій Писарівці.

Життя пов’язане з історичним центром Сум: навчалась в школі № 2, а жила в підвальній кімнаті теперішнього краєзнавчого музею.

Майже єдиний запис в трудовій книжці – півроку в школі і все інше – Сумський краєзнавчий музей. Коли завдяки зусиллям Г. Долгіна, П. Сапухіна та О. Кошової було створено Будинок-музей ім. А. П. Чехова, саме їй в неповні 24 роки довелось стати першим завідувачем Будинку-музею. Саме Лада Павлівна започаткувала тут атмосферу родинності і гостинності, інтелігентності і духовності, якими чеховський дім славиться досі.

Перша стаття – «Шевченко і Чехов» датована далеким 1961 роком. Слобожанщина, Росія і Україна. Перші телепередачі про музей – це все Лада Сапухіна.

Їй було набагато простіше за інших дослідників – завжди могла звернутись до батька. Їй було набагато складніше за інших краєзнавців – не могла підвести батька.

Історія Сумщини в дореволюційний період. Досліджувала тоді, коли це не було популярне, коли замовчувалась правда, коли доведення очевидного коштувало енергії, нервів, здоров’я. Численні невідомі сторінки історії краю заповнені нею. В колі її інтересів – Суми і Путивль, Глухів та Батурин, Щепкін, Полуботок, Кондратьєви, Шевченко, Чехов, Грабовський, Філарет, козацькі та гусарські полки, декабристи, Соснівська битва. Ми бачимо людей її очима, вона проживає всі події разом з ними, переймається всіма проблемами, про які пише. Ці теми актуальні і сьогодні: боротьба з агресором, відстоювання свободи і незалежності, роль особистості в історії.

Сучасні молоді дослідники не уявляють, в яких умовах працювала Лада Павлівна. Це зараз до їх послуг численні видання, мережа Інтернет, де можна знайти все, не виходячи з дому. А їй доводилось по крихтам збирати матеріали, уточнювати, порівнювати, аналізувати, робити відкриття.

Її манеру писати не сплутаєш ні з ким. Виваженість, достовірність, шляхетність, літературність, досконалість. Де б не публікувалась – в енциклопедіях, наукових журналах, матеріалах конференцій чи в газетних статтях, – все виважено, науково і цікаво. Її мова надзвичайно природна, елегантна, вишукана. Прочитавши її роботи чи почувши її виступи, хочеться знати більше.

Дві сутності – музейний працівник і краєзнавець. Вони доповнюють одна одну, але іноді заважають, суперечать одна одній.

Державний музей – це, насамперед, план. Займаєшся не тільки тим, що тобі цікаво, а тим, що потрібно. Створення обов’язкової кількості виставок, які повинні бути цікавими і ідеологічно витриманими. Скільки сил пішло на їх оформлення в складних умовах «розвинутого соціалізму». Рутинна робота по знаходженню, відновленню, описуванню експонатів. Ми бачимо свято, а все інше – за лаштунками.

Музейний працівник… Треба вміти все – підбирати експонати, бути журналістом, лектором, оформлювачем, прачкою, швачкою, а ще відстоювати свою точку зору, яка часто не вписувалась в струнку картину радянської історичної науки. І все це за мізерну заробітну платню, адже культура завжди фінансувалась за «залишковим» принципом. Посада заступника директора вимагала присутності на численних засіданнях, зборах, де невігласи та неуки або, як говорила Оксана Забужко, «психологічні іноземці», пристосуванці на високих посадах, вчили, що таке добре і погане, що потрібно народу.

Музейні працівники – це не лише вчені, а й майстри. Вони є провідниками між минулим, сучасним і майбутнім.

Вона звикла жити поряд зі скарбами. Скарби були вдома – архіви батька, потім її. Скарби були на роботі. Все це безцінне. Все це створило неповторну сутність Лади Сапухіної, яка органічно увійшла в життя наукової і культурної інтелігенції міста.

Доклала багато зусиль, щоб ці скарби стали доступнішими. Величезний відрізок життя – це робота над «Історією міст і сіл»: не лише написання нарисів, а й складання карт.

Багато краєзнавців, істориків, вчителів, музейних робітників можуть вважати її своїм вчителем. Але ми можемо лише намагатись наблизитись, бо роботи Лади Павлівни – це досконалість.

Лада Павлівна ніколи не відмовляла в допомозі. Мені довелось звернутись до неї в скрутний час. Вона стала відповідальним редактором довідника «Сумщина від давнини до сьогодення». Допомогла в дуже складній галузі, в якій майже немає фахівців, – історії адміністративно-територіального поділу, а ще написала прекрасну передмову до видання.

Величезна кількість методичних матеріалів, а ще численні лекції та екскурсії – все це також Л. П. Сапухіна. Непримітна, але вкрай потрібна справа, – надання допомоги шкільним і народним музеям. Просвітницька місія. Методичні рекомендації про те, як створити музей з історії села для нас не менш цінні, ніж путівники, нариси чи матеріали конференцій, бо вони несуть на собі особистість.

Краєзнавець і музеєзнавець за покликанням та покликом серця, душа музею та сучасного краєзнавства. Вона не лише донька видатного Павла Сапухіна, вона найавторитетніший історик-краєзнавць Сумщини. Недарма в одній зі статей Г. Петров назвав цю родину «Сузір’ям Сапухіних».

Жодної фальшивої ноти в її житті, завжди залишалась вірною собі, не лише на папері, а й на ділі. Ця тендітна жінка разом з іншими краєзнавцями відстоювала право на існування Воскресенської церкви, підтримала повернення православного Троїцького Храму вірянам, працювала над написанням історії католицького костьолу.

Здається, все життя вона пише одну книжку про історію батьківщини в її злетах, падіннях, славі, про людей, які тут жили з давніх давен. Намагається зробити нас освіченішими, мудрішими, достойними нашого славного минулого, доводить, що ми не малороси, а самодостатній український народ з давньою історією. Слова геніальної Ліни Костенко як найкраще передають сутність Лади Павлівни Сапухіної:

«Мій предковічний, мій умитий росами,

Космічний, вічний, зоряний, барвінковий…

Коли ти навіть звався – Малоросія,

Твоя поетеса була Українкою!»
Покидченко Л. А.,заслужений

працівник культури України

лютий 2015 р.

Лада Павлівна Сапухіна: історик, краєзнавець, музейник
У колі краєзнавців Сумщини одне з провідних місць належить Л. П. Сапухіній. Історик, науковець, музейник, бібліофіл Лада Павлівна користується заслуженою пошаною колег, краєзнавців, істориків й усіх тих, хто цікавиться минулим нашого краю.

Мені пощастило працювати разом з Л. П. Сапухіною у відділі історії краю з найдавніших часів до початку ХХ ст. в Сумському обласному краєзнавчому музеї (СОКМ). Висока академічна культура, фаховість, ретельність у роботі з документами, уміння виважено й аргументовано висловлювати свою думку, делікатність у відносинах з іншими дослідниками – от лише невеликий перелік якостей колеги, взорових для молодих науковців. А скільки нового я відкрив для себе завдяки Ладі Павлівні! Лада Павлівна цікавий співрозмовник у будь-якій гуманітарній темі. Її ерудованість вражає. І не лише глибокими знаннями минулого Сумщини, України й всесвітньої історії. Коло інтересів краєзнавця виходить далеко за межі історичного дискурсу. Мистецтво, література, права людини, філософія, суспільствознавство – не просто позапрофесійні інтереси Лади Павлівни. Широта її знань вказує на вагому властивість дослідниці – інтелігентність. Інтелігентність у тому самому сенсі, який в це поняття вкладав Дмитро Ліхачов: «інтелігентність – це, перш за все, незалежність думки при європейській освіті», «розумова порядність», що «проявляється у тисячі й тисячі дрібниць: в умінні поважно дискутувати, вести себе скромно за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу».

Ці якості мають генетичний код. На становлення Лади Павлівни як професійного історика, науковця вплинув її батько Павло Андрійович, якого Лада Павлівна завжди згадує з великою теплотою й любов’ю. Відомий дослідник Сумщини, один з родоначальників шкільного краєзнавства України і засновників меморіального Будинку-музею А. П. Чехова в Сумах, автор багатьох наукових і науково-популярних праць з політичної й літературної історії регіону, він залишив помітний слід в історіографії історії України й сумському краєзнавстві. Маючи перед собою авторитетний образ батька, Лада Павлівна цілком сформувалася як самостійний дослідник, доробок якого на сьогодні складають понад 140 наукових та науково-популярних публікацій. Краєзнавець стала піонером в дослідженні таких тем, як історія сумського костьолу Благовіщення Пресвятої Діви Марії, історія Сумського обласного краєзнавчого музею, дослідження наукового доробку й творчої біографії Павла Сапухіна, опис та вивчення документальних матеріалів з фондів СОКМ, що належали наказному гетьманові Павлу Полуботку, історику, етнографу й медику Опанасу Шафонському, історикам Федору Туманському, Олександру Марковичу й Федору Уманцю, поету Павлу Грабовському тощо. Саме в цих археографічних розвідках максимально повно проявився науковий талант історика, аналітизм, вміння вірно оцінити значення та розкрити зміст досліджуваних письмових джерел. Наприклад, відносно колекції документів Ф. Туманського (судові справи та виписки з них, позови, супліки, скарги, акти на розподіл майна і земельний обмін, доручення, купчі, повістки, квитанції, контракти, ділові та приватні листи) Л. П. Сапухіна слушно зазначила наступне: «Незважаючи на цілком прозаїчний характер, документи мають історичну і музейну цінність, знайомлячи з побутом, майновими і сімейними стосунками, правовими і суспільними відносинами, господарською діяльністю середнього прошарку українського дворянства кінця ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. Часом, доносячи подих далекої від нас епохи, цікавим виявляється увесь документ, іншим разом окрема деталь, штрих доповнюють і розширюють наші знання про українську минувшину».

Осібно слід згадати численні наукові та методичні публікації історика. Кому з поціновувачів сумської минувшини не відомі такі видання за авторством Л. П. Сапухіної, як «История Сумщины: материал в помощь лектору» (1963), «Народні музеї Сумщини» (1970), «Історія міст і сіл Української РСР» (1973), «Дом-музей А. П. Чехова в Сумах: путеводитель» (1976), «Як створити музей або музейну кімнату історії села: методичні рекомендації» (1986), «Историко-культурные памятники тысячелетнего Путивля» (1986), «Навчальні заклади дореволюційних Сум» (2000), «Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний нарис» (2005)?! Усі вони вирізняються глибоким змістом, фактичною точністю, логічністю та науковим стилем. Досі зберігають свою цінність і написані краєзнавцем путівники по обласному центру й районним містам Сумщини.

Плідна наукова праця Л. П. Сапухіної була відзначена урядовими нагородами. А головне – Лада Павлівна заслужила шанобливе ставлення з боку громадськості. Нині її ім’я є уособленням знаку якості, символом достовірності наукової роботи та сумління вченого. Актуальним і важливим завданням історичної науки залишається дослідження всього комплексу історико-краєзнавчих праць, а також творчої біографії Л. П. Сапухіної. Упевнений, що історіографічне усвідомлення наукової цінності її наративів – справа самого найближчого часу.
Кудінов Д. В., доцент кафедри соціально-гуманітарної

освіти СОІППО, доктор історичних наук

березень 2016 р.
Бібліографія
Лада Сапухіна : біобібліогр. покажч. / Сумська держ. обл. універсальна наук. б-ка ; Сумський краєзнавчий музей. – Суми, 1998. – 20 с. – (Краєзнавці Сумщини).

Знаменні і пам’ятні дати Сумщини на 2001 рік : рек. бібліогр. покажч. / Сумська держ. обл. універсальна наук. б-ка. – Суми, 2000. – С. 14–17.

Знаменні і пам’ятні дати Сумщини на 2006 рік : рек. біобібліогр. довід. / Сумська обл. універсальна наук. б-ка. – Суми, 2005. – С. 25–28.
І. Публікації Л. П. Сапухіної
1.1. Окремі видання
1. Народні музеї Сумщини / І. Т. Гриченко, Л. П. Сапухіна. – Xарків : Прапор, 1970. – 94 с.

2. Дом-музей А. П. Чехова в Сумах : путеводитель / В. Д. Погребная, Л. П. Сапухина. – Харьков : Прапор, 1970. – 70 с.

3. Суми : іст.-краєзнавчий нарис / Л. П. Сапухіна, В. Д. Скрипник. – Xарків : Прапор, 1972. – 103 с.

4. Путивль : фотонарис. – Харків : Прапор, 1974. – 47 с. : іл. – (Укр. та рос. мовами).

5. Дом-музей А. П. Чехова в Сумах : путеводитель / В. Д. Погребная, Л. П. Сапухина. – 2-е изд., перераб. и доп. – Xарьков : Прапор, 1976. – 36 с.

6. Суми: сторінки літератури і мистецтва : фотонарис. – Xарків : Прапор, 1976. – 40 с. – (Укр. і рос. мовами).

7. Сумський краєзнавчий музей : путівник / Г. С. Долгін, Г. М. Недбайло, Л. П. Сапухіна. – Xарків : Прапор, 1976. – 47 с.

8. Суми : путівник. – Xарків : Прапор, 1978. – 119 с. : іл.

9. Суми : путівник. – 2-е вид., перероб. і доп. – Харків : Прапор, 1984. – 111с., 16 арк. іл.

10. Дві столиці : набір листівок. – Xарків, [1994]. – (Текст укр. та англ. мовами).

Набір присвячений Глухову та Батурину. Л. П. Сапухіна – автор супровідного тексту до листівок.

11. З історії Сумського краєзнавчого музею : [до 80-річчя музею] / Сумський обл. краєзнавчий музей та ін. ; ред. В. М. Приймак. – Суми, 2000. – 16 с.

12. Навчальні заклади дореволюційних Сум : [до 80-річчя музею] / Сумський обл. краєзнавчий музей та ін. ; ред. В. М. Приймак. – Суми, 2000. – 30 с.

13. Історія сумських козацького та гусарського полків: короткий іст. нарис / Сумський обл. краєзнавчий музей. – Суми : Сумська обласна громадська організація «Центр соціально-гуманітарного розвитку «Рідний край», 2005. – 48 с. : іл. – (Сумщина в іменах).


1.2. Статті у книгах
14. Сумський краєзнавчий музей // Радянська енциклопедія історії України. – Т. 4. – Київ, 1972. – С. 233–234.

15. Важнейшие события истории города // Сумы : краткая справ. кн. / сост. В. А. Кипайтулов. – Xарьков : Прапор, 1979. – С. 7–20.

Л. П. Сапухіна – автор сторінок дореволюційного періоду історії м. Суми.

16. Музеи. Памятники. Места отдыха // Там же. – С. 145–161.

17. Путивль // В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Лебедин, Путивль, Ромны, Шостка : путеводитель / сост. Г. Т. Петров. – Харьков : Прапор, 1979. – С. 106–125.

18. Путивль // В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Лебедин, Путивль, Ромны, Шостка : путеводитель. – 2–е изд., доп. и испр. – Xарьков : Прапор, 1984. – С. 159–188.

19. Пам’ятник у Кулішівці // Наука і культура. Україна : щоріч. – Київ : Т- во «Знання», 1986. – С. 473.

20. Сумська організація РСДРП(б) // Великий Жовтень і громадянська війна на Україні : енцикл. довід. – Київ : УРЕ, 1987. – С. 536.

21. Сумський краєзнавчий музей // Український радянський енциклопедичний словник : в 3-х т. Т. 3. – 2-е вид. – Київ : УРЕ, 1987. – С. 330.

Без підпису.

22. Сумский краеведческий музей // Украинский советский энциклопедический словарь : в 3-х т. Т. 3. – Киев : УСЭ, 1989. – С. 311.

23. Сумський краєзнавчий музей // Географічна енциклопедія України : в 3-х т. Т. 3. – Київ : УРЕ, 1992. – С. 251.

24. Основні археологічні пам’ятки на території Сумської області : (карта) // Історія міст і сіл Української РСР : в 26-ти т. / Ін-т історії АН УРСР ; редкол. : П. Т. Тронько (голова), М. П. Бажан, М. К. Білогуров та ін. – Сумська область / редкол. : І. Я. Макухін (голова), І. Т. Гриченко, Г. С. Долгін та ін. – Київ : УРЕ, 1973. – С. 13.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів з питань археології області.

25. Революційні події 1905–07 років на Сумщині : (карта) // Там само. – С. 29.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів з питань революційних подій 1905– 1907 рр. на Сумщині.

26. Суми // Там само. – С. 90–99.

Л. П. Сапухіна – автор нарису про м. Суми дореволюційного періоду.

27. Сумська область // Там само. – С. 9–32.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів з історії області дореволюційного пе­ріоду.

28. Основные археологические памятники на территории Сумской области : (карта) // История городов и сел Украинской ССР : в 26-ти т. / Ин-т истории АН УССР ; редкол. : П. Т. Тронько (пред.), И. И. Артеменко, Н. П. Бажан и др. – Сумская область / редкол. : И. Я. Макухин (пред.), И. Д. Голуб, И. Т. Гриченко и др. – Киев : УСЭ, 1980. – С. 12.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів з питань археології області.

29. Революционные события 1905–1907 годов на Сумщине : (карта) // Там же. – С. 34.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів з питань революційних подій 1905–1907 рр. на Сумщині.

30. Сумская область // Там же. – С. 9–38.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів дореволюційного періоду історії області.

31. Сумы // Там же. – С. 92–102.

Л. П. Сапухіна – автор матеріалів дореволюційного періоду історії м. Суми.

32. С. А. Ковпаку // Подвиг народа: памятники Великой Отечественной войны, 1941–1945 / сост. В. А. Голиков. – 2-е изд., доп. – Москва : Политиздат, 1984. – С. 217–218.

Стаття про пам’ятник двічі Герою Радянського Союзу С. А. Ковпаку у м. Путивль.

33. И. Н. Кожедубу // Там же. – С. 218–219.

Про пам’ятник тричі Герою Радянського Союзу І. М. Кожедубу у с. Ображіївка Шосткинського району.

34. С. П. Супруну // Там же. – С. 243–244.

Про пам’ятник двічі Герою Радянського Союзу С. П. Супруну в м. Суми.

35. Гаврилова Слобода // Вінок безсмертя : книга-меморіал / редкол. : О. Ф. Федоров, О. Т. Гончар, П. А. Загребельний та ін. – Київ : Політвидав України, 1987. – С. 315.

36. Передмова // Сумщина від давнини до сьогодення : наук. довід. / Держ. архів Сумської області ; упоряд. Л. А. Покидченко ; відп. ред. Л. П. Сапухіна. – Суми : Слобожанщина, 2000. – С. 5–6.

37. Свіжий погляд на події : [передм.] // Двінятін О. Я кличу живих, я плачу за мертвими : 300-літтю від дня освячення Свято-Воскресенської церкви м. Сум присвячується. – Суми : Ярославна, 2001. – С. 4–5.

38. До питання про час заснування Сум // Культурна спадщина Слобожанщини. Історія та краєзнавство : зб. наук.-попул. ст. – Харків : Курсор, 2003. – С. 94–102.

39. Сумин городок // Суми. Вулицями старого міста : іст.-архіт. альб. / кер. автор. колективу : Ю. С. Кобиляков, В. С. Соколов, В. К. Шейко. – Суми : АС-Медіа, 2003. – С. 14–21. – (сер. «Рідний край»). – (Текст укр., рос. та англ. мовами).

40. Навчальні заклади // Там само. – С. 165–181.

41. З історії Сумського обласного краєзнавчого музею // Сумський обласний краєзнавчий музей: історія та сьогодення : (зб. наук. ст.) / Сумський обл. краєзнавчий музей. – Суми : МакДен, 2005. – С. 4–19.

42. Документальні матеріали з історії Сум 50–60-х років XVII ст. в науково-допоміжному фонді Сумського обласного краєзнавчого музею / Л. П. Сапухіна, Л. І. Бєлінська // Там само. – С. 43–84.

43. Внесок родини Полетик з Роменщини у вітчизняну науку, культуру та громадсько-політичне життя // Там само. – С. 123–132.

44. Маловідомий перекладач українською мовою Нового Завіту П. С. Морачевський // Там само. – С. 153–158.

45. Сумська фортеця в описах другої половини XVII – початку XVIII ст. // Краєзнавчий збірник : ст. та матеріали / Сумський обл. краєзнавчий музей. – Суми : Університетська книга, 2006. – С. 6–10.

1.3. У збірниках матеріалів

наукових конференцій
46. Уродженці Сумщини – друзі та знайомі Кобзаря // Шевченко і Сумщина : тези доп. та повідомл. наук.-теорет. конф., при­свяч. 175-річчю від дня народж. Т. Г. Шевченка / Правління Сум. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури ; Сумський художній музей та ін. – Суми, 1989. – С. 11–13.

47. П. Грабовський у листуванні своїх сучасників (з нових надходжень до музеїв Сумської області) // П. А. Грабовський – визначний громадський діяч, поет-революціонер, перекладач, фольклорист : обл. літ. читан­ня, присвяч. 125-річчю від дня народж. П. А. Грабовського (тези доп. та повідомл.), верес. 1989 / Сумська обл. орг. Укр. т-ва охоро­ни пам’яток історії та культури ; Сумська обл. орг. Спілки письменників Ук­раїни ; СДПІ ім. А. С. Макаренка. – Суми, 1989. – С. 92–94.

48. Участь Путивля і путивлян у повстанні під проводом І. І. Болотникова // Тезисы докладов и сообщений первой Сумской областной научной историко-краеведческой конференции,
5–6 апреля 1990 года / СГПИ им. А. С. Макаренко и др. – Сумы, 1990. – С. 49–50.

49. Краєзнавець з Сумщини П. А. Сапухін // Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства / АН України, ін-т історії України ; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки та ін. – Луцьк, 1993. – С. 262–263.

50. Видатний краєзнавець Філарет (Д. Г. Гумілевський) і локалізація ним літописних міст Сумщини // Проблеми ранньослов’янської і давньоруської археології Посейм’я : матеріали наук. конф., присвяч. 900-річчю Вира–Білопілля / НАН України, ін-т археології ; Археологічний центр Лівобережжя, Сумська філія ; редкол. : О. П. Моця, М. М. Нагорний, В. В. Приймак. – Білопілля, 1994. – С. 57–60 : бібліогр.

51. Білопілля в другій половині XVIII ст. // Там само. – С. 63–66 : бібліогр.

52. Соснівська битва // Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (Ч. I. Історія) / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1994. – С. 70–75.

53.Етнографічно-фольклористичні дослідження східних повітів Чернігівської губернії місцевими дослідниками // Скарбниця української культури : матеріали ювіл. наук. конф., присвяч. 100-річчю Черн­ігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського / Чернігівський історичний музей та ін. – Чернігів, 1996. – С. 121–123.

54. Дослідник сумських сторінок життя і творчості А. П. Чехова краєзнавець П. А. Сапухін // Матеріали наукової конференції, присвяченої 110-річчю приїзду А. П. Чехова на Сумщину (1888–1998) / Сумський обл. краєзнавчий музей ; Будинок-музей А. П. Чехова ; Українська академія банківської справи. – Суми, 1998. – С. 6–7.

55. Документи О. Ф. Шафонського в фондах Сумського краєзнавчого музею // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція, 7–8 груд. 1999 р. : зб. ст. / Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1999. – С. 52–54.

56. Документальні матеріали роду Туманських у фондах Сумського краєзнавчого музею // Наш друг Туманський : матеріали Сумської обл. наук.-практ. конф. : (до 200-річчя від дня народженя поета-земляка) / Глухівський держ. педагогічний ін-т ім. Сергеєва-Ценського ; Сумський обл. краєзнавчий музей. – Суми, 2000. – С. 8–11.

57. До питання про час заснування Сум і Сумського полку // Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч. I / СДПУ ім. А. С. Макаренка та ін. ; під заг. ред. Г. І. Корогод. – Суми, 2001. – С. 103–107.

58. Звідки походять назви м. Суми та річок Сума і Сумка // Там само. – С. 107–110.

59. Документи Опанаса Шафонського у фондах Сумського краєзнавчого музею


// 1100-літній Ромен. Сторінки історії : матеріали ювіл. наук. конф. (13–14 верес. 2002 р., м. Ромни, Сумська обл.) : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України ; Наук.-метод. центр вищої освіти. – Київ ; Ромни, 2002. – С. 70.

60. Внесок родини Полетик з Роменщини у вітчизняну науку, культуру та громадсько-політичне життя // Там само. – С. 71.

61. До питання про українсько-грецькі історико-культурні зв’язки (за матеріалами Сумщини) / Л. І. Бєлінська, Л. П. Сапухіна // Матеріали п’ятої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч. II : Історія Сумщини з найдавніших часів до кінця XIX ст. Новітня історія Сумщини / СДПУ ім. А. С. Макаренка ; Сумський обласний архів та ін. – Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. – С. 3–7.

62. З історії українсько-італійських культурних зв’язків (за матеріалами Сумщини) / Л. І. Бєлінська, Л. П. Сапухіна // Там само. – С. 7–11.


1.4. У періодиці
1961
63. Шевченко і Чехов // Ленінська правда (Суми). – 1961. – 11 лют. – С. 4.
1962
64. Спасибі за ціний дарунок // Ленінська правда. – 1962. – 31 жовт. – С. 2.

Під материнським прізвищем Л. Рижкова.

Про передачу Сумському краєзнавчому музею книжок з бібліотеки С. К. Міщенка.
1964
65. Нові документи про Грабовського // Радянська культура (Київ). – 1964. – 10 верес. (№ 72).

66. Від Глухова до Петербурга // Ленінська правда. – 1964. – 20 листоп. – С. 4.

Про набір танцюристів на Сумщині для виступу в Петербурзі в 1740 р.

67. Перший скіфський плуг знайдено на Сумщині // Ленінська правда. – 1964. – 8 груд. – С. 4.

68. Залишки Путивльського храму розповідають // Ленінська правда. – 1964. – 19 груд.
1965
69. Розповідають меморіальні дошки // Ленінська зміна (Суми). – 1965. – 11 лют. (№ 19).

По Сумській області.


1966
70. Знахідка в Жигайлівці // Ленінська правда. – 1966. – 6 берез. – С. 4.

Про срібні візантійські вази IV–V ст. (Тростянецький район).

71. Візантійські вази на Сумщині // Україна (Київ). – 1966. – № 19 (трав.)

Про знахідку срібних ваз IV–V ст. біля с. Жигайлівки Тростянецького району.


1967
72. Мить великого життя // Україна. – 1967. – № 16 (квіт.). – С. 5.

Про фотографію, подаровану Сумському краєзнавчому музею урод­женцем краю П. І. Воєводіним.


1969
73. Революціонер ленінської школи : до 100-річчя з дня народження С. І. Радченка // Червоний промінь (Суми). – 1969. – 6 лют. – С. 1.

74. Археологічні дослідження Сумщини // Ленінська правда. – 1969. – 15 лип. – С. 4.

Про розкопки могильника черняхівської культури біля с. Успенка Буринського району.
1975
75. Провісникам свободи присвячується // Ленінська правда. – 1975. – 28 груд. – С. 4.

В Сумському краєзнавчому музеї діє експозиція до 150-річчя повстання декабристів.


1978
76. Возз’єднанню присвячується : 19 грудня в Сумському краєзнавчому музеї відкрилась виставка, присвячена 325-річчю возз’єднання України з Росією // Червоний промінь. – 1978. – 21 груд. – С. 2.
1979
77. Із літопису дружби // Ленінська правда. – 1979. – 19 січ. – С. 3.

З історії бойових і економічних зв’язків України з Росією.

78. Роменські перехрестя дружби // Ленінська правда. – 1979. – 28 січ. – С. 4.

З історії дружби українського і російського народів.

79. З історії святкування Першотравня на Сумщині // Ленінська правда. – 1979. – 1 трав. – С. 4.

80. Осередки духовного життя // Ленінська правда. – 1979. – 18 трав. – С. 3.

Про краєзнавчі музеї Сумщини.
1980
81. Виразники дум народних: наш край на сторінках преси // Ленінська правда. – 1980. – 9 квіт. – С. 2.

82. Початок біографії міста : до 325-річчя Сум // Ленінська правда. – 1980. – 17 черв. – С. 3.

83. Шляхи до столиці // Ленінська правда. – 1980. – 14 верес. – С. 4.

Про зв’язки Сумщини з Києвом в ХІ–ХІV ст.

84. Суми вчера и днес // Отечествен зов (Болгарія, Враца). – 1980. – 24 жовт. (№ 83 (4385). – С. 5.

85. Музей на громадських засадах // Ленінська правда. – 1980. – 7 груд. – С. 1.

Передова стаття – без підпису.

86. Мужність декабристок // Ленінська правда. – 1980. – 28 груд. – С. 4.

Про зв’язки жінок-декабристок з Сумщиною.

1981
87. Пам’ятник мамонту // Пам’ятки України (Київ). – 1981. – № 1.

88. Селянський гнів // Ленінська правда. – 1981. – 19 черв. – С. 4.

Про роль Путивля у повстанні І. І. Болотникова.


1982
89. Він розкривав таємниці природи // Ленінська правда. – 1982. – 19 жовт.

Про вченого-мікробіолога, члена-кореспондента АН СРСР В. Л. Рижкова, уродженця Бурині.


1983
90. Мовою музейних експонатів // Ленінська правда. – 1983. – 12 черв. – С. 2.

91. Іскра полум’ям розгорілася: із історії соціал-демократичного руху на Сумщині // Ленінська правда. – 1983. – 5 лип. – С. 2.


1984
92. Боєць ленінського гарту : до 100-річчя з дня народження П. І. Воєводіна // Ленінська правда. – 1984. – 11 лип. – С. 3.

93. Найдавніші поселення // Ленінська правда. – 1984. – 25 лип. – С. 4.

Про археологічні пам’ятки на території Сум.

94. Перші два сторіччя // Ленінська правда. – 1984. – 7 серп. – С. 4.

Про Суми в XVII–XVIII ст.

95. Полки козачий і гусарський… // Ленінська правда. – 1984. – 25 серп. – С. 4.

Про боротьбу населення Сум з іноземними агресорами.

96. Співець свободи і братерства: нові матеріали про П. А. Грабовського в музеях області // Ленінська правда. – 1984. – 1 верес. – С. 3.

97. За «Великими Московськими» воротами // Лені­нська правда. – 1984. – 2 жовт. – С. 3.

Про стародавній вигляд Сум.

98. Перші школи міста // Ленінська правда. – 1984. – 8 груд. – С. 4.
1985
99. 1905 рік у Сумах // Ленінська правда. – 1985. – 19 черв. – С. 3.
1986
100. Багрянець далекого грудня // Ленінська правда. – 1986. – 15 лют. – С. 3.

Про зв’язки декабристів з Сумщиною.


1987
101. Ломоносов і Сумщина // Ленінська правда. – 1987. – 4 січ. – С. 3.

102. Робітничого гарту // Ленінська правда. – 1987. – 23 груд. – С. 3.

Про революціонера з Конотопа К. Ю. Волкова.
1988
103. Щепкін на Сумщині // Ленінська правда. – 1988. – 23 серп. – С. 3.

104. М. С. Щепкін і Краснопільщина // Перемога (Краснопілля). – 1988. – 22 жовт. – С. 3.

1989
105. «Кобзар з кобзарів»: образ Т. Г. Шевченка в спогадах його друзів – наших земляків // Ленінська правда. – 1989. – 25 квіт. – С. 3.
1990
106. Нелегко писати про батька: Чеховіана «ПС» // Панорама Сумщини (Суми). – 1990. – 20 груд. – С. 6.

Про П. А. Сапухіна як дослідника зв’язків А. П. Чехова з Сумщиною.


1991
107. Забута битва // Панорама Сумщини. – 1991. – 7 лют. – С. 3.

Про Соснівську битву 1659 р.

108. Домальована... історія // Добрий день (Суми). – 1991. – 8 лют. – С. 6–7.

Про герб м. Суми.

109. Знайдено в Лебедині, на горищі: невідомі матеріали про гетьмана Павла Полуботка і його рід // Панорама Сумщини. – 1991. – 13 черв. – С. 6.

110. Новое о Полуботках // Рабочая газета (Киев). – 1991. – 4 июля. (№ 128 (10406).


1992
111. Невідомі згадки // Слово і час (Київ). – 1992. – № 4. – С. 63–64.

Про новознайдені листи, які містять відомості про поета-революціонера П. Грабовського.

112. Полуботківські архіви і Сумщина // Український історичний журнал (Київ). – 1992. – № 3. – С. 136–145.

113. Коли ж засновано Суми? // Панорама Сумщини. – 1992. – 13 лют. – С. 3.

114. Про духовність, Троїцький храм і костьол // Панорама Сумщини. – 1992. – 17 верес. – С. 6.
1993
115. Про що розповіли документи роду Кондратьєвих // Червоний промінь. – 1993. – 2 жовт. (№ 40). – С. 3.
1996–2008
116. Декабрист Иван Коновницын // Данкор (Суми). – 1996. – 19 дек. С. 6.

117. Хрести-енколпіони з Середнього Поворскля / Л. П. Сапухіна, В. В. Приймак // Археологічний літопис Лівобережної України (Київ). – 1997. – № 1–2. – С. 124–125 : бібліогр.

118. Коли і де народився генерал Костенецький // Сумська старовина : наук. журн. з іст. та культури України (Суми). – 1998. – №№ III–IV. – С. 75–77.

119. З історії сумського костелу // Сумська старовина. – 1999. – №№ V–VI. – С. 122–124.

120. Штрихи до біографії П. Я. Литвинової-Бартош (за документами Сумського краєзнавчого музею) // Там само. – С. 82–93.

121. Самозванці в Путивлі на початку XVII ст. // Сумська старовина. – 2001. – №№ VIII–IX. – С. 13–20.

122. Автографи О. М. Марковича у фондах Сумського краєзнавчого музею // Сумська старовина. – 2002. – № X. – С. 128–131.

123. Самозванцы в Путивле в начале XVII века // Путивльські відомості (Путивль). – 2003. – 18 черв. – С. 3 ; 21 черв. – С. 2.

124. Євреї на теренах Сумщини та евреї – вихідці з цього краю // Яхад (Суми). – 2003. – № 7 (верес.) ; Лэбн (Конотоп). – 2004. – № 8 (авг.).

125. Варіації на тему // Аcademix. – 2004. – № 6 (32). – 28 серп.

126. Документи XVII – початку XVIII ст. з фондів Сумського обласного краєзнавчого музею / вступ. ст., упоряд. та публ. Л. П. Сапухіної, Л. І. Бєлінської // Сумський історико-архівний журнал : зб. наук. пр. / Сумський держ. ун-т ; Держ. архів Сумської області. – 2005. – № 1. – С. 78–84.

127. Документальні матеріали українських істориків у фондах Сумського обласного краєзнавчого музею // Український історичний журнал. – 2005. – № 3. – С. 175–191.

128. Сумський обласний краєзнавчий музей // Культура. Історія. Традиції : наук.-попул. журн. Спецвип. «Музеї Сумської області». – 2005. – № 7. – С. 3–5.

129. Документи з фондів Сумського обласного краєзнавчого музею про землеволодіння Путивльських служилих людей Карпових у XVII ст. / передм. та публ. Л. П. Сапухіної, Л. І. Бєлінської // Сумська старовина. – 2006. – № XVIII–XIX. – С. 207–216.

130. Сувої XVII – початку XVIII ст. з фондів Сумського краєзнавчого музею / передм. та публ. Л. П. Сапухіної, Л. І. Бєлінської // Сумська старовина. – 2008. – № XXIV. – С. 146–156.


Каталог: publish -> 2016
2016 -> До 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
2016 -> І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
2016 -> Пилип кислиця до 70-річчя від дня народження
2016 -> Багатогранний талант
2016 -> Письменники Сумщини Віктор Скакун
2016 -> В’ячеслав Артюх значення статті грушевського «звичайна схема «русскої» історії…» для формування української ідентичності
2016 -> Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconПилип кислиця до 70-річчя від дня народження
Пилип Кислиця : до 70-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconБагатогранний талант
Багатогранний талант : до 80-річчя від дня народження І. П. Корнющенка : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка;...
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconПисьменники Сумщини Віктор Скакун
Віктор Скакун : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconЄвген Васильченко
Васильченко : до 85-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Юрій Ступак : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник...
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconАнатолій Луговський
Анатолій Луговський : до 60-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К....
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconВелетень слова І думки
Велетень слова І думки : до 180-річчя від дня народження Олександра Потебні : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук...
Лада Сапухіна До 80-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик Суми 2016 Лада Сапухіна iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка