Лариса дворніченко



Скачати 123,4 Kb.
Дата конвертації28.04.2018
Розмір123,4 Kb.

Збірник наукових праць. 2012. Випуск 3

10. Філософська антропологія та сучасність (пам’яті В. Г. Табачковського) // Філософсько-антропологічні студії’2008. – К. : Стилос, 2008. – 529 с.

11. Цикин В. А. Философский дискурс наукоемких технологий в обществе риска [Електронний ресурс] / В. А. Цикин // Філософія : конспект лекцій [збірник праць]. – Київ, 2012. – 750 с. – Режим доступу : http://www.info-library.com.ua/ books-text-11680.html

Отримано 01.06.2012

Summary


Gayvoronska Olena. High technology as a driving mechanism for the development of man and society.

In the article analyzes the essence of the concept of “high-tech technology” Uncover the purpose, importance and role of high technologies, is an attempt to describe their possible contributions and perspectives of scientific and technological progress and dignity are found and disadvantages of innovative, bio -, neuro-, nano-, and other high technologies as a factor in the development of modern humans and society. Existing views on the state of post-industrial and information society, there is a departure from the previous global human evolution Homo sapiens’a and approach and understanding of an entirely new phenomenon – the convergence of high technology.

Keywords: Scientific and Technical Progress, naukoemkost, naukoemkye technology, neuro-chip, hennaya ynzheneryya.

УДК 377:314/316

Лариса ДВОРНІЧЕНКО

ПРОФЕСІЙНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
В СУСПІЛЬСТВІ РИЗИКУ: ШАНСИ І ОБМЕЖЕННЯ


Стаття присвячена аналізу можливостей і обмежень професійної самореалізації особистості в суспільстві ризику. Особлива увага приділяється проблемі життєтворчості як підґрунтю професійної самореалізації особистості в динамічному суспільстві.

Ключові слова: професійна самореалізація, професійна орієнтація, життєтворчість, суспільство ризику.

Постановка проблеми. Професійне становлення молоді у нових соціокультурних контекстах є складним і суперечливим процесом. Неможливість підпорядковувати свою життєтворчість “нормальної біографії”, яка передбачає одну професію на все життя, обумовлює структурні зміни у професійній діяльності.

Аналіз актуальних досліджень. Останнім часом в Україні можна виокремити декілька важливих напрямків дослідження проблеми професійної самореалізації особистості. Так опублікована низка праць (Ж. Вірна, О. Вітковська, В. Синявський та ін.), автори яких зробили спробу окреслити психологічні та філософські аспекти професійного становлення та професійної самореалізації особистості. Цікаві пропозиції щодо зміни філософії професійної самореалізації в системі ринкових відносин закладені в теоретичних розробках українських філософів та соціологів, зокрема Л. Аза, В. Андрущенка, В. Бакірова, В. Євтуха, В. Кременя, М. Михальченка, В. Пилипенка, І. Прокопенка, А. Ручки, Л. Сохань та ін. Ще одним ґрунтовним напрямком у сучасній українській філософії є розробка філософських основ професійної підготовки, становлення та реалізації особистості в робітничих професіях, які розглядаються в роботах М. Бахтіна, В. Журавського, А. Заліського, В. Лугового, В. Сидоренка, П. Яковишина та інших дослідників.

Разом з тим проблема професійної самореалізації особистості, її філософії, методології, практики в сучасному інформаційному суспільстві майже не розглядається.



Виходячи з цього метою статті є розкриття діапазону можливостей професійної самореалізації, враховуючи вимоги суспільства знань, на основі аналізу філософських та психологічних передумов.

Виклад основного матеріалу. Можна виділити такі сучасні тенденції професійної самореалізації, як мобільність і активність, які знаходять прояв у змінах місця роботи, посади і навіть характеру діяльності, що за умов самоорганізації є джерелом розвитку особистості. У добу глобалізації значно розширюються перспективи професійної самореалізації особистості через глобальний попит на певні професії, підготовка до яких здійснюється на локальному рівні. Шанси професійної самореалізації, що виникають у ході економічних і соціокультурних трансформацій постіндустріального зразка, наштовхуються на структурні та ресурсні обмеження. Глобалізація і нові комунікаційні технології створюють можливості для нових форм організації праці. Навіть незважаючи на те, що глобалізація ринку праці здійснюється відносно повільними темпами (й досі визначальними є регіональні та національні ринки праці), вона спричиняє структурні зміни у професійній сфері. На глобальному ринку праці виділяються певні групи професій, які користуються найбільшим попитом, а саме: висококваліфіковані фахівці і гастарбайтери, що виконують низькокваліфіковану непрестижну працю. Такий розподіл праці, що цілковито відповідає економічним і соціальним трансформаціям постіндустріального суспільства, вимагає формування принципово нової системи професійної орієнтації, структурні елементи якої повинні бути спрямовані на підготовку людини до життя у транзитивних суспільствах. У таких суспільствах людина об’єктивно приречена на ризик незалежно від життєвої позиції та стратегій життєтворчості. З позицій компенсаторської антропології ризики є необхідною умовою перегляду людиною своєї життєвої позиції та життєвих планів. Захистити від ризику не може ні гарна освіта, ні підвищення кваліфікації. Саме тому у суспільстві ризику людина повинна навчитися постійно змінювати свою позицію, зокрема, залишати та знов починати навчатися або працювати; змінювати напрям своєї професійної діяльності, переорієнтовуватись чи підвищувати кваліфікацію. Індивідуальні переходи не є чимось “виключним”, людина має робити ці вправи знову. Антропотехнічний поворот сучасного суспільства, пов’язаний з так званим техноглобалізмом, вимагає від людини постійно проявляти себе у все інших і нових аспектах. Людина, яка постійно робить будь-які вправи (спортивні, професійні, дидактичні, духовні тощо), свідомо або несвідомо налаштовує себе на самовипробування. Щоб уникнути саморуйнації, людина виставляє межу своїх можливостей. Але досить часто людина, яка самореалізується в професії, настільки захоплюється перспективою кар’єрного зростання, що втрачає самоконтроль та самоспостереження. Саме тому у сучасному суспільстві роль тренера значно підвищується. Адже він допомагає людині змінювати своє місце, долати свою недостатність, привчає до вчасного самозбереження. Людина також повинна бути сама собі тренером, бо без цього неможливе ніяке виховання. Особливо значимою є роль тренера у професійному навчанні та вихованні. Як ми вже зазначали, тривала кваліфікована праця за професією є основою життя людини. Як підкреслив К. Маркс, праця створила не тільки людину, але й “світ людини” [10, с. 74]. Саме тому головною стратегією професійного життя людини є усвідомлений, вдалий та своєчасний вибір професії.

У сучасному філософсько-педагогічному дискурсі під професійною орієнтацією розуміється “визначення фахових нахилів окремої особистості, їх зіставлення з актуальними потребами соціального середовища і здійснення усвідомленого вибору тієї чи іншої професійної освіти та подальшої професійної діяльності” [5, с. 7]. Також профорієнтація розглядається як необхідна умова інтелектуального, творчого і морального розвитку молодої людини. Особлива увага приділяється здатності школи, професійного училища, вищого навчального закладу швидко реагувати на запити суспільства.

Отже, профорієнтаційна діяльність має враховувати суб’єктивні фактори (потреби особистості у реалізації її професійних інтересів, бажання самореалізації у тій чи іншій професії, індивідуально-особистісні особливості, відповідність здібностей до вимог професії тощо) і об’єктивні умови свого здійснення, які не в останню чергу визначаються зсувом пріоритетів зі сфери праці в сферу масового споживання. Масове бажання економічного підйому призводить до ціннісної переорієнтації. У свідомості людей на перший план висувається матеріальний прибуток, а цінність праці та цікавої роботи знаходиться на четвертому місці [5, с. 9], формується суспільство, де немає чіткого зв’язку між роботою і грішми, де відбулася зміна “героїв праці” на “ідолів споживання”.

Безперечно, перетворення сучасних суспільств добробуту на суспільства споживання загострюють потребу в реформуванні сфери професійної орієнтації, зміст і мета якої повинні відповідати запитам постіндустріального суспільства. Аналізуючи систему профорієнтації в школі, слід зазначити, що на сучасному етапі не потрібні заходи, що стають все більш диференційованими. Потрібно створювати нову систему профорієнтації, яка буде спрямовувати молоду людину на здійснення вільного вибору. Нині “назріла необхідність такої організації процесу навчання, коли б його результатом була не передача знань, умінь і навичок, а розвиток інноваційного мислення, формування постійної потреби в саморозвитку і творчості, засвоєння і постійне вдосконалення методології перетворювання власного “Я”, суспільства і природи. Це можливо на підґрунті інноваційної освіти” [6, с. 74].

Однією із проблем молодої української людини є небажання вибудувати стратегію власного життя, усвідомити значення професійної діяльності. Хоча більшість молодих людей серед головних вимог до майбутньої професії висувають гарантію працевлаштування й перспективи зростання, вони не хочуть цілком присвячувати себе обраній професії, відкривають для себе інші сфери самореалізації. Досить часто молоді українці не співвідносять свої бажання та сподівання на краще життя з професійною самореалізацією. Вони прагнуть до наслідування та копіювання так званих “успішних” зразків життєтворчості, в яких робота займає досить скромне місце. Все це ускладнює процес професійного самовизначення особистості. І, як наслідок, розуміння значення праці в житті особистості, її орієнтації у світі професій наступає досить пізно. Крім того, людина, яка мешкає у просторі глобалізованого міста, в якому життя характеризується прискоренням соціального часу, перебуває під тиском підвищення темпу професійного життя. Наслідком такого прискорення є порушення біографічної ідентичності, нездатність людини до довгострокового планування свого життя. Людина починає жити фрагментарно, уривками, відчуваючи усюди ризики і загрози. “Молодий американець, – пише Сеннет, – сьогодні мусить принаймні дванадцять років вчитися, щоб потім протягом сорока років праці принаймні одинадцять разів змінювати місце праці і принаймні тричі оновлювати свої базисні знання” [11, c. 29].

Неможливість створення “нормальної” професійної біографії водночас обумовлює і пояснюється структурними змінами у професійній діяльності. Формується новий тип людини, який соціологи описують як homo economicus (людина економічна). Це ідеальний тип раціонально діючого індивіда, який підпорядковує своє життя правилам раціонального вибору, прагне досягнути максимальної користі. Він не потребує батьківщини, батьків, не пам’ятає свого походження. Своїм успіхам він завдячує тільки собі, прагне максимально самореалізуватися у будь-якій професійній сфері, він звик бути першим і кращим, завжди вигравати. Але у такої людини залишається нерозвинутою емоційно-чуттєва сфера. Реалізація такого типу особистості у професіях системи “людини-людина” є небажаною й більш того небезпечною. Австрійський соціолог А. Нови характеризує цей тип людини так: “homo economicus” є досконалою машиною, але його особистість залишається на рівні малої дитини, він хоче усе і зараз… Він вивчає те, що приносить йому економічний і людський капітал, зав’язує дружні стосунки лише задля соціального капіталу тощо” [4, c. 172].

Виробництво знань, інформації, їх обробка і тиражування, тобто різноманітні форми інтелектуального виробництва, сьогодні утворюють головну галузь, від якої залежить прогрес сучасного суспільства. У зв’язку з чим посилюється інтерес до особистості, яка є творцем та діячем суспільства знань. Саме тому, на думку багатьох вітчизняних науковців [2; 6; 9], адекватною моделлю розвитку сучасного інформаційного суспільства повинно стати “розширене відтворення людини” (І. Предборська). Реалізація цієї мети потребує модернізації освітньої та виховної сфери згідно з реаліями інформаційного суспільства. І якщо до недавнього часу отримана вища освіта була освітою на все життя, була “знаком якості” життя людини, то сучасні мінливі і масові зміни, які О. Тоффлер назвав “третьою хвилею”, створюють інше суспільство, в якому неможливо навчитися раз і назавжди, обрати професію раз і назавжди.

Саме тому моделлю особистості в новій парадигмі освіти стає інноваційна людина [6; 9], яка, на думку І. Предборської, “не просто фахівець, а саме людина, підготовлена до випробувань, зміни образу життя” [9, с. 23]. Адже сучасна людина розглядає оточуючий світ та світ праці не як стабільну структуру, а як “сферу пізнавальної та практичної невизначеності, яку потрібно редукувати як послідовність різноманітних труднощів, які необхідно подолати” [9, с. 23].

Як відомо, однією з головних функцій сучасної вищої освіти є функція створення і розвитку особистості, здатної самостійно приймати нестандартні рішення, відкритої до самореалізації людини. Тож формування нової інноваційної особистості повинне відбуватися шляхом безперервної освіти та освіти протягом життя. У контексті інформаційного суспільства це передбачає формування габітусу (Н. Еліас) української освіченої людини. У цьому сенсі одним із найважливіших завдань освіти та виховання є формування особистості нового суспільства, за соціальними зв’язками, включаючи самоконтроль особистості, яка з самого дитинства привчається управляти собою, прагне вдосконалювати себе. Посилаючись на Л. Сохань, можна сказати, що “самовдосконалення є передумовою творчості в усіх сферах діяльності й життя людини” [2, с. 392].

Треба зазначити, що проблема творчості в роботі людини над собою привертала увагу багатьох дослідників: філософів, психологів, педагогів. Ще Г. Гегель визначав, що “індивід повинен піднятися на такий ступінь розвитку, щоб протиставити себе загальному” [1, с. 82].

Аналіз життєвого шляху і творчості одним із перших у вітчизняній науці зробив В. А. Роменець. Він вважав, що творчість життя розриває формальний причинно-наслідковий зв’язок життєвого шляху, відкриває можливість вчинкам як унікальним граничним переживанням, що поєднують у собі завершення одного етапу особистісного розвитку і початок наступного [7].

У синергетичному підході пропонується модель саморозвитку людини у світі, що швидко змінюється. З точки зору синергетики акцент робиться не на перетворенні людиною світу за певним планом, а творенні себе, і ґрунтується на ідеї залучення людини до активного процесу відкриттів.

Особливої уваги потребує концепція життєтворчості Л. Сохань. Вона вважає, що “особистість стає творчою людиною не тільки в результаті професійної і загальної підготовки її до праці і життя, але й завдяки особистісному самостворенню, саморозвитку” [2, с. 392]. Особливо важливим, на наш погляд, є оволодіння такими компонентами життєвої компетентності, як самостійне набуття якостей, що необхідні для творчої побудови власного життя; оволодіння системою засобів методів і технологій, що сприяють конструюванню і здійсненню життя. Це дає можливість говорити про єдність життєвої компетентності, творчості і самовдосконалення, і про залежність творчого ставлення до життя від результатів роботи людини над собою [2, с. 393].

Основні характеристики життєтворчості визначає І. Єрмаков. На його думку, це осмислення людиною свого призначення, свідомий вибір життєвих цілей і оформлення їх у життєву програму, наявність необхідних умов для самореалізації сутнісних сил, рівень соціальної і психологічної зрілості, відповідальне ставлення до свого життя і самого себе [2, с. 5].



Висновки. Таким чином, сутність професійної самореалізації людини у суспільстві ризику полягає у постійному балансуванні між перспективами, які відкривають ризики, надаючи шанси і створюючи обмеження. Шанси професійної реалізації, що виникають у процесі формування і розвитку інформаційного суспільства, мають амбівалентний характер: з одного боку, констатують простір для самореалізації та самоздійснення у світі професії, а з іншого, призводять до професійного відчуження особистості. Неможливість нормальної біографії, яка передбачає одну професію на все життя, змушує людину постійно робити вправи, змінювати свою життєву і професійну орієнтацію. Зміна професійної і життєвої орієнтації з “мати” на “бути” завжди пов’язана з ризиком втрати соціального статусу, матеріального благополуччя, захищеності тощо. Саме тому нагальною потребою сьогодення є модернізація освітньо-виховного процесу та вибудовування стратегії безперервної освіти та освіти протягом життя.

Література


1. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. – Т. 3 : Философия духа / Георг Гегель ; oтв. ред. Е. П. Ситковский ; ред. коллегия : Б. М. Келров и др. – М. : Мысль, 1977. – 471 с.

2. Життєва компетентність особистості : науково – методичний посібник / за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.

3. Зеер Э. Ф. Психология профессий : [учебное пособие для студентов вузов] / Э. Ф. Зеер. – М. : Академический проект ; Фонд “Мир”, 2006. – 336 с.

4. Култаєва М. Д. Соціологія глобалізації : навчальний посібник. [М. Д. Култаєва, І Ф. Прокопенко, І. О. Радіонова, Г. В. Троцко ; за гол. редакцією М. Д. Култаєвої]. – Х. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2008. – 207 с.

5. Москалик Г. Ф. Філософські засади професійної орієнтації особистості в загальноосвітній школі в системі ринкових трансформацій : автореф. дис. … канд. філос. наук: спец. 09.00.10. “Філософія освіти” / Москалик Г. Ф. – К., 2009. – 19 с.

6. Навроцкий А. И. Высшая школа: теория и практика модернизации / А. И. Навроцкий. – Х. : Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2007. – 196 с.

7. Роменець В. А. Психологія творчості : [навч. посібник] / В. А. Роменець. – К. : Либідь, 2001. – 288с.

8. Філософія сьогодні. Розмови з Ульріхом Беком, Гансом-Ґеоргом Ґадамером, Юрґеном Габермасом, Гансом Йонасом, Отфридом Гьофе, Віторіо Гьосле, Ричардом Рорті та іншими ; за редакцією Ульріха Бьома ; пер. з нім. А. Л. Богачова. – К. : Альтерпрес, 2003. – 168 с.

9. Філософські абриси сучасної освіти : [монографія] / Авт. кол. : І. Предборська, Г. Вишинська, Г. Гайденко, та ін. ; за заг. ред. І. Предборської. – Суми : Університетська книга, 2006. – 226 с.

10. Ярошевский Т. Размышления о практике. По поводу интерпретации философии К. Маркса / Тадеуш М. Ярошевський ; пер. с польского Ермилова А. П., Мареева С. Н., ред. и посл. Т. И. Ойзермана. – М. : Прогресс, 1976. – 310 с.

11. Sennett R. The Corrosion of Character / R. Sennett. – New York, 1998.

Отримано 01.06.2012


Summary


Dvornichenko Larisa. Professional self-identity in a risk society: opportunities and limitations.

This article is devoted to the analysis of chances of person’s professional self-realization and limits in the society of risk. The necessity of reformation of professional orientation sphere on the basis of systematization of chances and possibilities of person’s professional realization in information society has been proved. In the article the necessity of modernization of educational process and formation of the strategy of life-during education has been proved. Special attention has been paid to the problem of life creation as the foundation of person professional self-realization in the dynamic society.

Keywords: professional self-realization, professional orientation, life creation, society of risk.

УДК 17.022.1:167

Євген КОВАЛЬОВ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ ЦІННОСТЕЙ:
ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ


У статті розглядається різноманітність тлумачень поняття цінностей у філософській думці від стародавніх часів до сьогодення. Аналізується розвиток даного поняття, яке відбувається як у різноманітних альтернативних теоретичних підходах та концепціях, так і на суб’єктивному рівні. Простежується процес надбання поняттям цінностей статусу філософської категорії.

Ключові слова: буття, цінності, об’єктивація цінностей, аксіологія, історичні епохи.

Постановка проблеми. Ціннісні орієнтири відіграють одну з ключових ролей існування суспільства, починаючи з античності і закінчуючи сьогоденням. Феномен цінностей, з часів його становлення, залишається досить актуальним, суперечливим та неоднозначним для аналізу. Разом з розвитком людства, наукової думки, техніки та культури цінності є рушійним фактором змін у світі, який став більш складним та суперечливим. У суспільстві відбувається трансформація системи ціннісних орієнтацій, що має екзистанційне значення для вибору особистістю тієї чи іншої поведінкової стратегії, яка визначатиме майбутнє суспільства.

Аналіз праць з даного питання показує, що філософська рефлексія цінностей завжди була пов’язана з їх онтологічними змінами, з аксіологічним релятивізмом, з ідеєю міцної цінності, здатної встояти як перед різноманітними індивідуалістичними позиціями, так і перед змінами колективної думки.



© Лариса Дворніченко, 2012

© Євген Ковальов, 2012


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Методичні вказівки для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання Донецьк 2014 (477)
123456789 -> Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів / [Укл. І. В. Ткаченко]; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу»
123456789 -> А. О. Ткаченко, І. В. Ткаченко створення І діяльність банківських установ на території україни: економіко–правовий аспект
123456789 -> Олег туляков


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Лариса дворніченко iconДухневич Лариса Петрівна головний лікар комунального закладу «Луцька міська клінічна лікарня»

Лариса дворніченко iconРись Лариса Федорівна Науковий ступінь: кандидат філологічних наук Вчене звання: доцент

Лариса дворніченко iconЗатверджений склад
Мудрак Лариса Михайлівна – співголова робочої групи, заступник голови Національної ради
Лариса дворніченко iconХvі обласної виставки
Редакційна колегія: Євгенія Бачинська (голова), Олена Бобкова, Ірина Могрицька, Лариса Зініченко
Лариса дворніченко iconРозумники І розумниці ( Літературна гра для учнів 6-8 класів)
Підготувала вчитель світової літератури, спеціаліст І категорії Мусіївського нвк міловського району Луганської області Коломієць...
Лариса дворніченко icon+ 159. 019: 159. 923 Кондратенко Лариса Олександрівна
...
Лариса дворніченко iconSekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12
Методика использования подвижных игр для целенаправленного формирования психических процесов 32
Лариса дворніченко iconУрок географії в 6 класі розробила вчитель Меліхова Лариса Іванівна Тридуби 2013 Тема уроку: Літосфера. Внутрішня будова Землі
Організаційний момент. Привітання, перевірка присутності, позитивний настрій на роботу
Лариса дворніченко iconЗавдання для учнів 1-8-х класів на період карантину 23. 02. 2018-03. 03. 2018 Учитель математики та інформатики гончарук лариса віталіївна
Вивчити п. – зробити конспект (як ми робимо у класі), приготуватися до практичних робіт
Лариса дворніченко iconЛариса колодіна
У статті розглянуто художньо-мистецькі особливості та теоретичні засади щодо історії виникнення й актуальності літератури факту у...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка