Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка



Сторінка3/3
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.8 Mb.
1   2   3

Твори Шурапова В. П.
Театру Марка Кропивницького – 120. 1882-2002 / Упоряд.В.П.Шурапов. – Кіровоград: КОД, 2002. – 40 с. : фотоіл.

Шурапов В. «Віднині ти будеш... Мар’яненком» : 9 червня виповнилося 125 років від дня народження Івана Мар’яненка // Народне слово. – 2003. – 10 червня. – С. 3: фотографії.

Шурапов В. «Вся вулиця Мойка була запруджена людом» : Театру корифеїв – 125 // Народне слово. – 2006. – 10 жовтня. – С. 3: фото.

Шурапов В. «Наша сцена вам не до чмиги...» : Театру корифеїв – 125 // Народне слово. – 2006. – 19 жовтня. – С. 3.

Шурапов В. "Тиждень Кропивницького": Театру корифеїв - 125 // Народне слово. -2006. -9 листопада. - С. 3

Шурапов В. Біль обпікає серце // Кіровоградська правда. – 2008. – 4 березня. – С. 6.

Шурапов В. В Єлисаветграді на Інгулі // Ведомости Плюс. – 2004. – 17 сентября. – С. 4-5: фото.

Шурапов В. Велика, мудра: Вірш // Кіровоградська правда. – 2002. – 19 листопада. – С. 3.

Шурапов В. Всеросійський інтелігент // Народне слово. – 2002. – 1 серпня. – С. 3.

Шурапов В. Гастролі в Грузії // Народне слово. – 2007. – 11 січня. – С. 7.

Шурапов В. Дебют королеви : Корифеї і нащадки // Народне слово. – 2002. – 22 червня. – С. 3.

Шурапов В. Драматург, актор, режисер і вчитель // Народне слово. – 2003. – 27 березня. – С. 3.

Шурапов В. Єлисавет, П. Бровченко // Кіровоградська правда. – 2006. – 14 листопада. – С. 4.

Шурапов В. Корифеї та їх спадкоємці у річищі Івана Франка : До 150-річчя від дня народження І. Франка і 125-річчя українського професійного театру // Кіровоградська правда. – 2006. – 5 вересня. – С. 3: фото.

Шурапов В. Лицар української сцени : До 125-річчя українського професійного театру // Кіровоградська правда. – 2006. – 26 вересня. – С. 3: портр.

Шурапов В. Марія Заньковецька – видатна постать вітчизняної культури : Виповнилося 150 літ з дня народження славетної артистки // Кіровоградська правда. – 2004. – 7 серпня. – С. 4: портр.

Шурапов В. Ми – за Єлисаветград: Вірш // Єлисавєтградскиє вєдомости. – 2004. – 4 июня. – С. 1.

Шурапов В. Мільйонноголосий стогін – у кожному з нас: До 75-річчя Голодомору в Україні // Народне слово. – 2008. – 22 листопада. – С. 2.

Шурапов В. Місто моє соколине : Вірш // Кіровоградська правда. – 2004. – 18 вересня. – С. 2.

Шурапов В. Напружений 1898-й // Народне слово. – 2008. – 29 липня. – С. 3.

Шурапов В. Невидимий режисер : До 120-річчя українського театру // Кіровоградська правда. – 2002. – 3 грудня. – С. 3 : фото.

Шурапов В. Окупація // Кіровоградська правда. – 2010. – 7 травня. – С. 5.; 14 травня. – С. 10.

Шурапов В. Потрібний був громадянин // Народне слово. – 2002. – 16 травня. – С. 3.

Шурапов В. Прем’єри в червні // Народне слово. – 2007. – 2 червня. – С. 1.

Шурапов В. Продовжуючи справу Кропивницького : Корифеї і нащадки // Народне слово. – 2002. – 3 вересня. – С. 3.

Шурапов В. Свій обов’язок ми з честю виконали // Кіровоградська правда. – 2003. – 27 травня. – С. 3: фотографія.

Шурапов В. Скорботною пам’яттю свічка горить : Вірш // Кіровоградська правда. – 2003. – 22 листопада. – С. 1.

Шурапов В. Сторінки старого щоденника : Театру корифеїв – 125 // Народне слово. – 2007. – 15 листопада. – С. 3.

Шурапов В. І знову осінь золотим крилом : До відкриття театрального свята «Вересневі самоцвіти» // Народне слово. – 2008. – 27 вересня. – С. 2.

Шурапов В. Ми – за Єлисаветград // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 24 липня. – С. 4.

Шурапов В. П. Благословенний Мельпомени рік, або Знак долі. – Кіровоград : КОД, 2004. – 32 с. : фотоіл.

Шурапов В. П. Вітер ностальгії : поезії вступне слово П. Мельника. – Кіровоград : КОД, 2010. – 119 с.

Шурапов В. П. Єлисаветградський Сусанін : ( Осип Петров : погляд крізь роки) В. П. Шурапов; Р. Турбай. – Кіровоград : КОД, 2003. –73 с. : іл. – Бібліогр.: с.70-72.

Шурапов В. П. Земний уклін тобі, солдате... : Документальна розповідь. – Кіровоград : КОД, 2005. – 339 с. : фотоіл.

Шурапов В. П. Одкровення : катрени і не тільки...; передмова В. П. Марко. – Кіровоград : КОД, 2009. – 68 с.

Шурапов В. П. Про що мовчить сцена... : 120-річчю утворення першого професійного національного реалістичного театру під орудою видатного земляка М. Л. Кропивницького / В. П. Шурапов. – Кіровоград : Б.в., 2002. – 236 с. : портр.

Шурапов В. П. Пьянящий зов : Поэтические портреты. – Кировоград : КОД, 2006. – 23 с. : портр.

Шурапов В. П. Роздуми над прірвою життя : Поетичні мініатюри. – Кіровоград : КОД, 2006. – 48 с.

Шурапов В. П. Синьйор Монтеккі : Реквієм-спогад про Валерія Дейнекіна. – Кіровоград : КОД, 2003. – 72 с., 2 л. фотоіл.

Шурапов В. П. Ти за мене, любове, молись : поезії; вступне слово С. Барабаш. – Кіровоград : КОД, 2005. – 115 с. : портр.

Шурапов В. П. Як нам болить за Тебе, Україно... : поема-спогад (до 75-річчя Голодомору в Україні). – Кіровоград : КОД, 2008. – 47 с.+CD.

Шурапов В. Феномен Марка Кропивницького : 125-річчя Театру корифеїв // Кіровоградська правда. – 2007. – 9 листопада. – С. 3.


Публікації про життя і творчість Шурапова В. П.
Барабаш С. Дружнє слово авторові // Народне слово. – 2006. – 27 червня. – C. 3.

Барабаш С. Непереборна сила театральної сцени : Слово про нову книгу Володимира Шурапова // Народне слово. – 2003. – 17 квітня. – С. 3.

Босько В. В серце щем відродження пролито... : Антологія віршів та пісень про Єлисаветград // Народне слово. – 2002. – 20 вересня. – С. 3.

Босько В. Уперше серед лауреатів – краєзнавці з Москви та Кривого Рогу // Народне слово. – 2002. – 18 травня. – С. 2.

Визначено лауреатів // 21-й канал. – 2011. – 20 січня. – С. 3.

Визначено переможців // Народне слово. – 2011. – 18 січня. – С. 3.

Вийшла нова збірка поезій В. Шурапова // 21-й канал. – 2011. – 15 вересня. – С. 10.

Висунуто претендентів на здобуття премії імені Є. Маланюка // Народне слово. – 2008. – 20 листопада. – C. 2.

Вітер ностальгії Володимира Шурапова // Народне слово. – 2010. – 2 вересня. – C. 7.

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. – 2010. – 9 листопада. – C. 4.

І знову «Віють вітри...» // Кіровоградська правда. – 2010. – 2 липня. – C. 9.

Імені Євгена Маланюка // Народне слово. – 2011. – 3 лютого. – С. 1.

Козлова В. Кращий подарунок – книга : коли даруєш її бібліотеці // Кіровоградська правда. – 2011. – 11 жовтня. – С. 3 : фото.

Кропивничани гастролюють, не падають духом та готують сюрпризи // Кіровоградська правда. – 2009. – 24 листопада. – C. 5.

Кротов А. Страницы, опаленные войной / А. Кротов // Ведомости Плюс. – 2010. – 2 июля. – C. 7.

Куманський Б. Книга, яку давно чекали : На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка // Народне слово. – 2010. – 2 грудня. – C. 4.

Лауреати премії ім. Володимира Винниченка газети «Народне слово» 2008 року : фотогалерея // Народне слово. – 2008. – 23 серпня. – C. 1.

Левінська Т. «Відверта розмова» про головне // Кіровоградська правда. – 2012. – 27 березня. – С. 7: фото.

Левінська Т. «Штрихи років» Володимира Шурапова // Кіровоградська правда. – 2011. – 27 вересня. – С. 5.

Легка В. Дивовижна енциклопедія для театралів : на здобуття премії імені Євгена Маланюка // Кіровоградська правда. – 2009. – 25 грудня. – C. 11.

Любарський Р. Вітер з присмаком романтики // Кіровоградська правда. – 2010. – 17 серпня. – C. 8.

Марко В. «Безплідній думці не корись...» // Народне слово. – 2009. – 3 вересня. – C. 8.

Марко В. Колами пекла 1932-1933 років // Народне слово. – 2008. – 11 листопада. – C. 2.

Марко В. Літопис театру // Народне слово. – 2010. – 6 січня. – C. 13.

Марченко І. Журі визначило переможців премії Маланюка // Кіровоградська правда. – 2011. – 18 січня. – С. 2.

На здобуття премії імені Є. Маланюка // Народне слово. – 2009. – 5 листопада. – C. 2.

Названо лауреатів обласної журналістської премії // Народне слово. – 2004. – 15 травня. – C. 1.

Новиков А. Розвідка про «батька» театру корифеїв : на здобуття премії імені Євгена Маланюка // Кіровоградська правда. – 2009. – 25 грудня. – C. 11.

Новиков А. Слово, яке варте того, аби бути почутим : на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. – 2009. – 9 січня. – C. 2.

Погрібний В. Якщо палко прагнеш... : Володимиру Шурапову – 75 // Кіровоградська правда. – 2003. – 14 жовтня. – С. 3 : фото.

Родина лауреатів збільшилася // 21-й канал. – 2011. – 10 лютого. – С. 9.

Романюк Л. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь // Народне слово. – 2010. – 30 вересня. – C. 4.

Сучасне прочитання О. Островського // Кіровоградська правда. – 2009. – 27 жовтня. – С. 6.

2011
Попов Олег Володимирович
Народився у м. Олександрії 1 січня 1953 року. Закінчив українське відділення філологічного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту (нині державний університет імені В. Винниченка), Київську вищу партійну школу.

Викладав українську мову та літературу в школах Онуфріївського та Олександрійського районів, міста Олександрії. Деякий час перебував на партійній роботі. Завідував кабінетом народознавства обласного інституту удосконалення вчителів. Працював доцентом кафедри української літератури та заступником декана факультету філології і журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, редактором обласної радіопрограми «Пісенне перехрестя» (Кіровоград), власкором загальноукраїнського журналу «Хобі» в Одеській області. Нині мешкає та працює в Одесі.

Перші вірші надрукував ще школярем в Олександрійській міській газеті «Ленінський прапор» та обласній – «Молодий комунар». У студентські роки був членом літстудії «Сівач». Друкувався в обласній та всеукраїнській пресі.

Член обласного літературного об’єднання «Степ». Працює в різних жанрах: поезія, пісня, сценарій, проза, публіцистика. Пише музику.

Автор книг: «Стежина» (1995), «Перевесло» (1996), «Пісня на крилі» (1999), «Спогад на майбутнє» (2007), «Коли вже з осінню на «ти» (2009), «Солодкий щем» (2010).

Автор тексту гімну Кіровограда (Д. Притула – музика). Має два компакт-диски авторських пісень: «Кольорові міражі» та «Калинова любов». За його сценаріями знято ряд телефільмів: «Одкровення», «З благословення української Терпсихори», «Любов у спадок», «Перший у світі» (режисер М. Горохов). Член Національної Спілки журналістів України з 2007 року.

Відмінник освіти України (1997). Має почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2006). Нагороджений знаком Міністерства культури і туризму України «За досягнення у розвитку культури і мистецтва» (2008)

Лауреат премії імені В.Винниченка газети «Народне слово» (2002). Лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова (2003). У 2012 році за збірку поезій «Солодкий щем» у номінації «художня література» удостоєний обласної літературної премії імені Є. Маланюка.



Попов О.В, Солодкий щем: Поезії. – Одеса : Прес-кур’єр, 2010. – 152 с.

«Солодкий щем» — друга збірка віршів Олега Попова. За визначенням професора Г. Клочека, автор «творить добру і красиву поезію. Слово його органічно українське, пісенне, немов ліки для ошляхетнення душі». У збірці багато віршів, присвячених малій батьківщині поета — Кіровоградщині, та поетичних зізнань в любові до перлини Причорномор’я – Одеси, де тепер автор живе і працює.


Роздуми весняні

***


Ну, що там, друже?

Начебто весна з-за виднокола посилає голос?

Бо серце вже давно шукає полюс

Тепла, яким завідує вона.

Ти тільки уяви: весняний шум

Зеленим рястом виллється під ноги;

І навіть — нам позаздрять древні Боги,

Що ще не куштували кулешу

Надимленого, мов правічний час,

Який на вигоні у полум’ї кострища

Ми чатували, наче долю віщу,

Аби та щастям наділила нас.

Ну що там, друже? Начебто пора

На весну лаштувати наші весла,

Щоби душа на повені воскресла

В розливах всемогутнього Дніпра.

Ну що там, друже? Де ти є?

Озвись!


Я чув той голос з дивного далека –

Перед вікном моїм майнув лелека,

Крилом поголубивши неба вись.

Вже й сніг – не сніг.

І лід – уже не лід.

Набридло у лабетах зимних тліти!

Слід бороди скуйовджені голити

І неодмінно фліртувати слід!


***

Ні, такого ще не бачив неба!

Підновив хтось фарбою блакить.

За вікном весніє – значить треба

І душі галузки зеленить.

А пташина і співа, і плаче!

Ті пісні до серця пролягли.

За вікном весніє – треба значить

І свою вже ліру розчохлить,

Щоб у пісні знов тебе обожнить,

Як росину першу на стеблі.

За вікном весніє – значить можна,

Значить варто жити на землі!

Віршую з першим вихором весни,

Розбурхую від сну гірські потоки.

Зіркам натхненно начищаю боки,

Аби для тебе день був не сумним.

Як хочеться сповна у святі жить.

Пір’їнкою відчути щастя лету.

Провітрюю всі закутки планети,

Аби тобі цим світом догодить.
***

Ось-ось зірветься небо

першим громом,

І я прокинусь в радощах від сну,

Дзвіниць небесних слухаючи гомін,

Стрічаючи веснянку голосну.

Почуй її, моє кохання, зранку.

Я в ній себе, мов в щасті, розчинив.

Спивай її душею до останку!

Хмелій із нею в свіжостях весни!

То я заніжив світ собі тобою,

То я тебе собою залюбив,

Аби навік залишитись напоєм,

Який змогла б ти в спрагу пригубить.

Або дощем проллюсь на парасолю,

В твою ж долоню краплею спаду,

Щоб лінії розцілувати долі,

Що нас зустріли в веснянім саду!

***

О, ці жінки! Суцільна ніжність!



Квіток барвисті пелюстки.

Моїх пісень слова наріжні,

Думок спокусливих містки.

Нічого вдіяти не можу,

Почувши голосу фальцет

Сирен в морській солоній ложі,

Їх з медом мовлене слівце.

І очі страсні, очі блудні,

Що розтинають душу знов,

В які шугаю я прилюдно,

Бо це любов, бо це любов!
***

На шпиль нічного кипарису,

Неначе на стрілу мечеті,

Завзято примостився місяць

Бочком надщербленої чверті.

І диво свіже, диво зриме

На мене хлинуло із нетрів,

Де з хмар собі збивав перину

Над морем велетень Ай-Петрі.

І слово золоченим кодом

Мені відкрило чари саду,

В якому й досі Шахразада

Чаклує ніч казками Сходу.
***

Я дивуватись не примушу,

Якщо в дива не віриш ти.

А казка зазирне у душу –

І вже повз неї не пройти.

Весна покличе в білопінний

З густим настоєм рай вишень,

І може, саме там зустрінем

Миттєвість, що для нас лише

Нові лаштує реквізити,

Нові підказує слова,

Щоб по-новому нам любити,

Щоб радість в тім була нова.

На нашу честь, напевно, білка,

Аби повірили в цю мить,

Майне рудим вогнем на гілку

Свічки каштанові світить.

(Із збірки поезій О. Попова «Солодкий щем»)
Твори Попова О. В.
Попов О. Валерій Бахчеван: Я ж колись і сам купився на м’ячик / О.Попов // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. – № 7. – С. 80-89.

Попов О. Гімн Кіровограда : Текст / Д. Притула – музика. – Кіровоград : сесія Кіровоградської міськради, 2009. – 27 серпня.

Попов О. Де живе довіра, двері відчинені (про музей О. Блещунова в Одесі) // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2008. – № 2. – С. 24-33.

Попов О., Горохов М. Золоте Зернятко : Музична вистава – сценарій, М. Горохов – режисер. – Кіровоград : обласна філармонія, 2004.

Попов О., Горохов М. З благословення української Терпсихори : Телефільм про становлення та розвиток українського народно-сценічного танцю : сценарій, М. Горохов – режисер. – Кіровоград : ОДТРК, 2006.

Попов О. Іван Нєнов: Без узбіччя немає дороги // Хобі. – Київ : Інвест- Груп. – 2008. – № 1. – С. 16-21.

Попов О. Калинова любов : пісні на вірші /компакт-диск/. – Кіровоград, 2005

Попов О. Коли вже з осінню на «ти» : поезії / Передмова В. Панченка, мал. М. Гуріна. – Одеса : ТЕС, 2009. – 112 с.

Попов О. Кольорові міражі : пісні на вірші О. Попова /компакт-диск/. – Кіровоград. – 2002.

Попов О., Горохов М. Любов у спадок : Телефільм про М. Кравченка – сценарій, М.Горохов – режисер. – Кіровоград : ОДТРК, 2007.

Попов О. Марія Опря : моє призначення – дарувати позитивні емоції людям / О. Попов // Хобі. – Київ : Інвест- Груп. – 2008. – № 4. – С. 86-92.

Попов О. Микола Свидюк : проведу рукою по гірлянді дзвіночків і почую пісню… // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. – № 11. – С. 16-24.

Попов О., Горохов М. Одкровення : Телефільм про А. Кривохижу / О. Попов – сценарій, М.Горохов – режисер /. – Кіровоград : ОДТРК, 2005.

Попов О. Олег Філімонов: Накопичуйте в собі радість! // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. – № 12. – С. 6-15.

Попов О. Олександр Циндук: Немає краю дивам, а отже не переведуться їхні носії – диваки // Хобі. – Київ: Інвест- Груп – 2007. – № 8. – С. 102-107.

Попов О. Перевесло : Посібник з народознавства. – Кіровоград : Алтей, 1996. – 112 с., ілюстр. Ю.Кліппо

Попов О., Горохов М. Перший у світі : Телефільм про музей історії української хореографії / О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер. – Кіровоград : ОДТРК, 2008.

Попов О. Пісенне перехрестя : альманах пісень обласного радіофестивалю «Пісенне перехрестя». – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво. Випуск 1. – 2002; Випуск 2. – 2003; Випуск 3. – 2004.

Попов О. Пісня на крилі : Пісні. / Передмова Г. Клочека. – Кіровоград. 1999. – 76 с., мал. О. Босого.

Попов О. Пісня на крилі : Творчий вечір поета-пісняра О. Попова. – Кіровоград : обласна філармонія, 1999.

Попов О. Полетів шукати мелодію / Передмова // В. Гаврилюк. Доле моя : Збірка пісень. – Кіровоград : ПВЦ Мавік, 2004. – С. 3-4.

Попов О., Босий П. Пригоди святого Миколая : Музична вистава / О.Попов – сценарій, П. Босий – режисер/. – Кіровоград: обласна філармонія, 2003

Попов О. Солодкий щем : Поезії / Передмова Г.Клочека, післямова О.Тарана, малюнки Г.Хабібулліної /. – Одеса: Прес-кур’єр, 2010. – 152 с.

Попов О. Спогади про рідних. Записи до повісті / О.Попов // Городской курьер. – 2012. – № 7. – 9 лютого. – С. 5.

Попов О. Спогад на майбутнє. Художньо-публіцистична повість. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2007. – 130 с., фото.

Попов О. Стас Терновський : Ми йдемо на рекорд України…/ О.Попов // Хобі. – Київ : Інвест- Груп – 2007. – № 11. – С. 84-91.

Попов О. Стежина : Посібник з народознавства. – Кіровоград : Алтей, 1995. – 112 с., ілюстр. Ю.Кліппо

Попов О. Я пісню дарую вам : творчий вечір поета-пісняра О. Попова. – Кіровоград : Обласна філармонія. – 2009.


Публікації про життя і творчість Попова О. В.:
Аноко Т. Он песне свою душу доверяет //Дорогие мои александрийцы. – Киев : Украинский клуб. – 2009. – С. 74-78.

Валькевич Л., Колоярцева Л. «Солодкий щем» на уроках літератури // Народне слово. – 2011. – 15 грудня.

Голобородько В. Розмова з поетом // Городской курьер. – 2012. – № 7. – 9 лютого. – С. 2.

Горохов М. Коли вже з осінню на «ти» : Телефільм про творчість О. Попова. – Кіровоград : ОДТРК, 2009.

Гурбанська А. Бережений віршами солодкий щем Олега Попова // Нова газета. – 2011. – 8 грудня.

Клочек Г. Поважаймо себе в дітях. Про книгу О. Попова «Перевесло» і не тільки про неї // Україна-Центр. – 1997. – 28 лютого.

Клочек Г. Напутнє слово, передмова // О. Попов «Солодкий щем», Одеса: Прес-кур’єр. – 2010. – С. 3-4.

Колісник Т. Осінні акорди «Солодкого щему» // Народне слово. – 2011. – 22 листопада.

Корінь А. «Із простору степів – у простори світів // Кіровоградська правда. – 2012. – 6 січня.

Куценко Л. Людина знаходить свою стежину // Народне слово. – 1996. – 22 лютого.

М’ятович В. Олег Попов: Заримую істину у вірші… //Хобі. – Київ: Інвест- Груп – 2007. – № 5. – С. 32-38.

Панченко В. Пора, яка зобов’язує : передмова // О. Попов. «Коли вже з осінню на «ти», Одеса, ТЕС, 2009. – С. 3-5.

Погрібний В. Зародки Олега Попова // Кіровоградська правда. – 2005. – 19 квітня. – С. 1.

Таран О. Деякі особливості художнього світу у збірці Олега Попова «Солодкий щем» // Наукові записки. – Випуск 94. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011. – С. 345-353.

Таран О. І досвід ліричного героя // Вежа. Літературний часопис. – Кіровоград : Мавік. – 2011. – № 27. – С. 244-250.

Таран О. Слово про художній світ Олега Попова, післямова // О. Попов «Солодкий щем», Одеса: Прес-кур’єр. – 2010. – С. 140-148.

Янчуков С. З іменем Володимира Ястребова. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2005. – С. 131-132.

Корінь Антоніна Михайлівна
Я, Корінь Антоніна Михайлівна, народилась 06.08.1948 р. в с. Софіївці Щорського району Чернігівської області. Гадаю, що моє покоління, коли відійдуть ветерани Великої Вітчизняної війни і «діти війни», назвуть «онуками війни» або «дітьми Перемоги».

Батько – Мельник Михайло Григорович, народився 08.04.1919 р. в с. Тихоновичі цього району, мав семикласну освіту і працював колгоспним бухгалтером.

Мама – Ховдій Валентина Григорівна, народилась 04.06.1921 р. (в паспорті 18.07.1922 р.) мала неповну вищу освіту (7 класів у с. Савинки Корюківського р-ну, робітфак у Сосниці та Чернігівський учительський інститут, філфак, російське відділення). 45 років провчителювала у Софіївській семи-восьми-дев’ятирічці, викладала російську й українську мову, російську й українську літературу, анатомію, працю, а також у вечірній школі сільської молоді.

Батько – ветеран Великої Вітчизняної війни, куди попав прямо з Червоної армії, служачи у Литві, м. Кретинга. Там, у Прибалтиці (точно не знаю, де й коли) у перші місяці війни, восени 1941 р.) був тричі поранений у бою в легені. Непритомного німці підібрали його з поля бою і, взявши в полон, вивезли в Німеччину, де він до кінця війни працював наймитом у бауера в селі, де – не знаю, тобто був остарбайтером. Поскільки ніяких документів про все це не збереглось (може, батьки їх знищили), тому батька, як колишнього полоненого обминули репресії. У 1953 чи 1954 р.р. війна озвалась у його прострелених легенях відкритим процесом туберкульозу легень. Прохворівши 5 років, 11.03.1959 р. батько помер у віці 39 років. Мама залишилась 38-річною вдовою з двома дітьми – мені було 10 років, братові – 4.

Брат – Мельник Олександр Михайлович, народився 13.11.1954 р., закінчив Дніпропетровський промислово-економічний технікум і (заочно) Київський політехнічний інститут. Жив і працював директором обчислювальної станції у Чернігові. Помер 13.03.1996 р. в м. Калинівка на Вінничині, у відрядженні – інсульт. Похований у Чернігові.

Я закінчила у 1963 році Софіївську неповну середню школу (8 кл.). Мама була моїм класним керівником.

У 1963-1966 р.р. закінчила Корюківську СШ № 1 Чернігівської області (школи вже немає), здобувши там паралельно посвідчення про робітничу професію «друкаря високого друку» на поліграфічно-картонажній фабриці (фабрики також вже немає).

У 1970 році закінчила бібліотечний факультет Харківського державного інституту культури. 36 років пропрацювала у бібліотеках України та Білорусії: Дніпропетровській обласній науковій (методист, редактор), шкільній у с. Карень Вітебської області Лепельського р-ну, у Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім. Гайдара (10 років; бібліографом, зав. відділом, заст. директора), у Кіровоградській ОУНБ ім. Д.Чижевського (головний редактор і вчений секретар – 18 років). З 18.01.2011 р. працюю молодшим науковим співробітником літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого, де займаюсь просвітницькою роботою, масовою та зв’язками із ЗМІ. Є головою громадської ради музею.

З 1974 року живу з сім’єю в Кіровограді. Чоловік – Корінь Валерій Павлович, геолог, 1948 року народження, пенсіонер. Донька – Корінь Тетяна Валеріївна – заступник редактора «Кіровоградської правди» та редактор «Освітянського слова». Син – Корінь Олексій Валерійович – підприємець. Маю 12-річного онука Данила Конюха, учня ЗОШ № 32 та 7-річну внучку – Єву Корінь, ученицю ЗОШ № 35.

Веду громадську роботу: журналістика в пресі, на радіо, телебаченні. Керую літературно-мистецьким клубом «Євшан» (з 1998 р.) та клубом перекладачів «Сонях» (з 2012 р.), шукаю та інформаційно підтримую таланти. Член обласного літоб’єднання «Степ» (з 1981 р.) та Національної спілки письменників України (з 2002 р.).

11 квітня 2012 року А.Корінь

Корінь А.М. Стежками століть. Переклади, переспіви – Кіровоград: КОД, 2010. – 164 с.

У цій книзі поетеса постає в новій іпостасі – перекладачки, яку вона інтенсивно освоює останнє десятиліття. Частина перекладів друкувалася у її книзі «Віку мого день» та в періодиці. Українською і російською вона перекладає близьку її душі поезію, прозу та драматургію. Із більш як трьох десятків авторів, чиї твори перекладені, третина – поети-земляки. А ще, захоплюючись поезією Древнього Сходу, авторка зробила переспіви із китайської, корейської, в'єтнамської, древньоіндійської та японської поезії.

Головне, що стає для неї «спокусою» до перекладу: спорідненість з авторською позицією, мудрість, лаконічність змісту та своєрідність поетичних форм...

Щодо тематики, то це переважно: патріотизм, гуманізм, мистецтво, любов.



З МАКСІМА БАГДАНОВІЧА (Білорусь)

Сонет

В єгипетській піщаній скрізь землі,

Над хвилями синіючого Нілу

Стоїть тисячоліттями могила:

У горщику насіння там знайшли.

Зернятка обпікав вогонь землі,

Та нездоланна життєдайна сила

Прокинулась і враз заколосилась

Хлібами, що в пустелі проросли.

Це символ твій, забутий ріднокраю,

Народний дух, що ожива стократно,

Я вірю: він безплідно не засне,

А ринеться вперед, немов криниця,

Що явить світу джерело ясне,

Якому з надр вдалось до нас пробиться.
З МАРКА БОГОСЛАВСЬКОГО (Ізраїль)
Одним реченням

В тих краях, де коні – пашею,

де дровами топлять печі,

де під білою порошею

загубився слід овечий,

де млинцями зі сметаною

для рідні наповнять миску,

де любов зовуть потайною

(здійме в вись, опустить низько),

де співають, наче любляться,

тремтячи, і – червоніють...

я ще маю шанси, людоньки,

ненавмисне стрітись з нею:

з юною, в соку чи в зрілості,

із худою чи препишною,

та завжди – в зеніті милості –

жінкою, що звуть Вітчизною.
Молитва

Покайсь, якщо чиясь сльоза –

твоя вина. Амінь!

Хто щось лихе зробив, сказав,

хай кається. Амінь!

Щасливі будьте всі, кому

добро спішу зробить.

І хай мине тюрму й суму,

хто зміг мене любить. Амінь!

Расул Гамзатов

(переклад з російської)
З АННИ БРАГІНСЬКОЇ (Кіровоград)
Прочитана книга

З рукописів напившись таємниць,

втомившися від поглядів зіниць,

а також від читацької руки,

заснула книга, склавши сторінки.

Їй сняться сни. Кого і що в них бачить?

Чи солов'ї в садах? Чи море сліз, незгод?

Ні, це у нас. У книг – інакші сни.

Забутій книзі дуже одиноко, –

хоч скільки б в ній чужих думок знайшлось,

їй сниться те, що вразило колись.

Той дивний день, в її житті – найкращий,

відчутий кожним дотиком паперу,

коли взяли її чиїсь легкі долоні

й торкнулись тексту пальці прохолодні.

2003

Переклад з російської
З АНДРІЯ ДЕМЕНТЬЄВА

***


Я тебе втрачаю,

як ліс втрачає музику,

коли приходять в гості холоди.

Невже душа моя

уже навічно звузиться,

закована у пам’яті льоди?

Я тебе втрачаю,

як дім втрачає небо,

коли вікно

густий зашторить дощ,

і наше майбуття,

неначе ребус,

не розгадаю я

і, мабуть, ти також.


З ГЛІБА ГОРБОВСЬКОГО

***

Віршотворці, слуги інтелекту,

пустуни, любителі шумих.

віршотворці – це і каста, й секта.

бо звичайним людям – не до них...

Створюють то спілку, то когорти.

літоб'єднання, і клуби, і гуртки.

Рвуться ввись, а от стоять нетвердо,

випивши бокал вина п'янкий.

Віршотворці – бабники й блудниці:

їх без ліку в світі суєти...

А поетів – завжди одиниці –

одиночки, слуги висоти.

Віршотворці – наче вінегрети:

місиво, як оптовий товар...

Віршотворці – бджоли, а поети –

то для бджіл наснажливий нектар.

26.09.2008

Переклад з російської

(Із збірки Корінь А. Стежками століть)
Твори Корінь А. М.
«Відлуння Чорнобиля – в серці Вкраїни» // Народне слово. – 2011. – 12 травня. – С. 10.

«Стежина. Літературний часопис» : Випуск 148-й / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2008. – 27 червня. – С. 14.

«Стежина. Літературний часопис» : Випуск 165-й // Кіровоградська правда. – 2010. – 1 червня. – С. 7.

Бутенко Н.Н. Блакитне Заздзеркалля : [ вірші для дітей ] / Н.Н. Бутенко; пер. з рос. А. Корінь. – СПб : Б.в., 2011. – 64 с. : іл. – (Сер. «Зубрёнок»).

Євшан : антологія поезії : Кіровоград, 2000. – 161 с.

Зоря материнства : Вірші та пісні поетес і композиторів Кіровоградщини / Упорядник і літ. ред. А. Корінь. – Кіровоград : ТОВ «Імекс-ЛТД», 2005. – 327 с.

Корінь А Розмова з ранком : вірш // Народне слово. – 2000. – 2 листопада. – С. 3

Корінь А. Балада про живу воду // Молодий комунар. – 1987. – 22 жовтня.

Корінь А. В моєму селі вже немає села/ А. Корінь // Народне слово. – 2011. – 13 січня. – С. 5.

Корінь А. Веселі дрібнички із сімейної скарбнички : поезія. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 1994. – 53 с.

Корінь А. Вечірні тіні : вірш // Кіровоградська правда. – 1990. – 30 жовтня. – С. 3.

Корінь А. Вишивала мама пісню : Добірка віршів // Забава. – 1999. – березень. – С. 7-10.

Корінь А. Віку мого день : Наївні вірші / А.М. Корінь. – Кіровоград : Степ, 2000. – 339 с.

Корінь А. День народження... над прірвою : Новорічна бувальщина // Кіровоградська правда. – 1999. – 14 січня. – С. 3.

Корінь А. Диптих про поетів і поезію : вірш // Кіровоградська правда. – 1999. – 20 травня. – С. 3.

Корінь А. Заворожи мене. Літопис любові: поезії : Кіровоград. – Степ.7777. – 53 с.

Корінь А. Зернятко пісні : Сл. А. Корінь, муз. О. Решетова. Присвячується В. Погрібному // Кіровоградська правда. – 2002. – 21 травня. – С. 3.

Корінь А. Казка про Вчительку й Сопілку, десятьох братиків і Дударика / А. Корінь // Освітянське слово. – 2012. – грудень-січень. – С. 8.

Корінь А. Казочка про чарівний урожай / А. Корінь // Освітянське слово. – 2010. – вересень. – С. 8.

Корінь А. Легенда про живу воду : Добірка віршів // Склянка часу. – 2000. – № 14-15. – С. 82-85.

Корінь А. Одинадцять віх: Нарис // Кіровоградська правда. – 1992. – 6 лютого.

Корінь А. Олександрівський меридіан : Вірш, присвячений Кузику Б.М. // Вперед, 2003. – 18 червня. – С. 3.

Корінь А. Пам’яті І. Карпенка-Карого : вірш // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – № 49-50. – С. 3.

Корінь А. Пам’ятні його сліди : В. Гончаренку виповнилося б 60 років. Риси життя і творчості. Вірш // Кіровоградська правда. – 2002 – 23 квітня. – С. 4.

Корінь А. Поезії / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2003. – 29 липня. – С. 3.

Корінь А. Посвяти письменникам-землякам // Народне слово. – 2000. – 23 травня. – С. 3.

Корінь А. Послання байдужим : вірш // Кіровоградська правда. – 1993. – 22 травня.

Корінь А. Ранок. Земля. : поезії // Вечірня газета. – 2000. – 28 липня. – С. 6.

Корінь А. Рідному місту, своїм землякам // Кіровоградська правда. – 2000. – 11 травня. – С. 1.

Корінь А. Розмова з ранком у «Веселих Боковеньках». Полинове життя : вірші // Долинські новини. – 2000. – 14 червня. – С. 3.

Корінь А. Сім нот мінору : поезії. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2000. – 23 с.

Корінь А. У дзеркалі душі : З нової книги «За руки – по райдузі» // Кіровоградська правда. – 1999. – 28 вересня. – С. 3.

Корінь А. У черзі до щастя : вірш // Кіровоградська правда. – 2000. – 23 травня. – С. 3.

Корінь А. Цілую кожне яблуко твоє : вірш // Народне слово. – 2001. – 22 травня. – С. 3.

Корінь А. М. Грай, калинова сопілко! : Пісні, вірші, статті / А. М. Корінь. – Кіровоград: Євшан : КОД, 2002. – 51 с. : ноти.

Корінь А. М. За руки – по райдузі (Синусоїда кохання) : вибрана інтимна лірика / А. М. Корінь. – Кіровоград: КОД, 2008. – 134 с.

Корінь А. М. Монолог метелика : лірична азбука життя / А. М. Корінь; вступне слово В. Яремчука. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2007. – 140 с.

Корінь А. М. Чому у сойки крила голубі : Вірші / А. М. Корінь. – Кіровоград : ПВЦ – «Мавік», 2003. – 15 с. : іл.

Корінь А. М. Як стати другом? : вірші, усмішки, пісні, казки / А. М. Корінь. – Кіровоград : СПД ФО Лисенко В.Ф., 2010. – 44 с.

П’яте колесо : Антологія сміху / Упоряд. В. Могилюк. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2002. – 273 с. : іл. – (Сер. «Б-ка «Мавік»).

Корінь А. «Я не бог, але виліплю все, що захочу» : Скульптору Віктору Френчкові виповнилося 50 років // Кіровоградська правда. – 1999. – 7 серпня. – С. 2.

Корінь А. А творчість Валерія живе // Кіровоградська правда. – 2000. – 27 червня. – С. 3.

Корінь А. Від писанки – до пісні й танцю : З середини березня по вихідних днях у приміщенні обласної філармонії проходить Всеукраїнський огляд народної творчості // Кіровоградська правда. – 1999. – 3 квітня. – С. 2.

Корінь А. Двірник-музикант : Костянтин Степанович Жупін // Народне слово. – 1999. – 19 серпня. – С. 4.

Корінь А. Є тезка в нашої «Стежини» : (Вийшло дві збірки поезій Любові Барановой, родом із с.Гурівки Долинського р-ну) // Кіровоградська правда. – 1999. – 15 квітня. – С. 3.

Корінь А. Книга про вчителя // Народне слово. – 2000. – 18 липня. – С. 3.

Корінь А. Лагідна земля Тамари Журби : До 60-річчя з дня народження // Кіровоградська правда. – 1999. – 16 січня. – С. 4.

Корінь А. Московська експозиція нашого Піросмані : В Москві відкрилась персональна виставка Андрія Ліпатова // Кіровоградська правда. – 2000. – 7 листопада. – С. 3.

Корінь А. Нас закликає Лариса Масенко // Кіровоградська правда. – 2000. – 18 квітня. – С. 3.

Корінь А. Несподіваний візит, або Роздуми навколо гілочки Полину // Кіровоградська правда. – 2000. – 9 листопада. – С. 3.

Корінь А. Познайомитися, закохатися й знову зустрічатися з Трускавцем / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2011. – 5 серпня. – С. 9: фото.

Корінь А. Портрет на фоні обріїв (Уривки із спогадів) : Пам’яті поета Валерія Гончаренка // Кіровоградська правда. – 2000. – 25 липня. – С. 3.

Корінь А. Шумітиме сад на пам’ять про Гіталова // Кіровоградська правда. – 1999. – 3 червня. – С. 1.
Публікації про життя і творчість Корінь А. М.
Автограф // Народне слово. – 2011. – 26 травня. – С. 10.

Антоніна Корінь – член письменницької спілки // Народне слово. – 2002. – 11 червня. – С. 3.

Антоніна Корінь. Збірка «Віку мого день» : Урок літератури рідного краю / В. Дергачевська // Освітянське слово. – 2010. – липень-серпень. – С. 7.

Архангельський О. Змах крила метелика / О. Архангельський // Освітянське слово. – 2012. – лютий. – С. 6.

Бажан В. Вітаємо! / В. Бажан // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 29 травня. – С. 11.

Бондар В. В. Антоніна Корінь – член письменницької спілки / В. Бондар // Кіровоградська правда. – 2002. – 18 червня. – С. 3.

Віку – цьому поетичному дню! : Презентація книги А.Корінь «Віку мого день» // Кіровоградська правда. – 2001. – 14 липня. – С. 1.

Гармазій Н. Ще один колір райдуги або Майбутнім листочкам і квіточкам / Н. Гармазій // Кіровоградська правда. – 2011. – 11 січня. – С. 7.

Жир Г. Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. – 2010. – 9 листопада. – С. 4.

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. – 2011. – 10 листопада. – С. 13.

Загравенко А. Глибокий світ : На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка / А. Загравенко // Народне слово. – 2010. – 28 грудня. – С. 4.

Карась К. Як стати другом Антоніни Корінь / К. Карась // Народне слово. – 2011. – 10 березня. – С. 5.

Ковальчук М. Про участь в організації вручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка: Витяг із розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 20 січня 2012 року №11-гр / Микола Ковальчук // Народне слово. – 2012. – 26 січня. – С. 12.

Куценко Л. «Болем до болю твого притулюсь» : Презентація нової збірки Антоніни Корінь «Віку мого день» // Кіровоградська правда. – 2001. – 14 серпня. – С. 3.

Левінська Т. Переможців визначено, дипломи чекають лауреатів / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 27 січня. – С. 9.

Левочко В. Вспоминая Виктора Ганоцкого / В. Левочко // Ведомости Плюс. – 2011. – 18 февраля. – С. 6.

Левочко В. Пішов від нас у пору жнив... / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2011. – 28 жовтня. – С. 9: фото.

Левочко В. Птица удачи, или откровения Ольги Полевиной / В. Левочко // Ведомости Плюс. – 2012. – 17 февраля. – С. 7.

Левочко В. Поезія як покаяння: Ювілеї / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2008. – 19 серпня. – С. 5.

Лісниченко Ю. Нові «бійці» Маланюкової когорти / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2012. – 10 лютого. – С. 6.

Міщенко М. «Вірш-вітер, загадка, впіймайте його...» : На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка / М. Міщенко // Народне слово. – 2010. – 14 січня. – С. 10.

Міщенко М. «Покажи мені, друже, метелика» : Роздуми над поетичною збіркою А.Корінь «Монолог метелика» / М. Міщенко // Народне слово. – 2010. – 11 листопада. – С. 4.

Могилюк В. З ефектом змінних синусоїд / В. Могилюк // Кіровоградська правда. – 2011. – 6 грудня. – С. 7: фото.

Могилюк В. Мандрівка «Стежками століть» / В. Могилюк // Народне слово. – 2011. – 24 листопада. – С. 9 : фото.

Могилюк В. Шукачка цвіту папороті / В. Могилюк // Народне слово. – 2003. – 5 серпня. – С. 3.

На здобуття премії імені Є. Маланюка // Народне слово. – 2009. – 5 листопада. – С. 2.

Орли Степової Еллади // Народне слово. – 2012. – 9 лютого. – С. 1, 12: фото.

Пасько З. «Найкраще душу в слові зберегти» / З. Пасько // Єлисавєтградскиє вєдомости. – 2003. – 15 серпня. – С. 9: фото

Поезія // Народне слово. – 2011. – 12 травня. – С. 10.

Попович Л. Як стати другом? / Л. Попович // Кіровоградська правда. – 2011. – 3 червня. – С. 10.

Струмочок моєї творчості / Г. Жир // Кіровоградська правда. – 2011. – 5 липня. – С. 8.

Тільнова І. Творча зустріч з мандруючими поетесами: Для культури глибинки немає / І. Тільнова // Кіровоградська правда. – 2010. – 6 серпня. – С. 12.

Токмовцева С. Гайда гуляти по дощу! / С. Токмовцева // Освітянське слово. – 2011. – березень. – С. 8.

Царук А. Жінка, яка смакує слово / А. Царук // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 7 серпня. – С. 11.

Яремчук В. Спрага любові: До ювілею поетеси Антоніни Корінь / В. Яремчук // Народне слово. – 2008. – 5 серпня. – С. 3.
Піддубний Сергій Васильович
Журналіст, публіцист, етнограф, краєзнавець, дослідник української мови та історії.

Народився 16 січня 1956 року в с. Крутеньке на Кіровоградщині, а проживає в містечку (райцентрі) Голованівську на Кіровоградщині. Закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства (1975), факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1991).

Трудову діяльність розпочав мотоциклістом у Ленінському райторзі Кіровограда, потім слюсарював, шоферував, служив в армії (командував відділенням і навчальним взводом), сержант запасу. Після армії працював у Вінницькій обласній друкарні, кореспондентом газети в Голованівську, головою райспорткомітету.

Після закінчення дружиною медінституту переїхав до Тюменської області. Працював помічником машиніста тепловоза, водієм пожежної машини.

У 1982 р. повертається до України. Працював завідуючим відділом сільського господарства голованівської районної газети «Комуністична праця». У жовтні 1989 року заснував першу в області незалежну приватну газету «Сходи» (виходила до осені 1994 p.).

У 1994 р. створив іншу газету районного масштабу – «Там, де Ятрань», редактором якої є понині. Окрім газетярської справи, займається дослідженням історії краю та України. Автор першої в Україні районної енциклопедії – «Енциклопедії Голованівського району» (1993), за яку отримав звання лауреата обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова.

Автор і упорядник більше десятка книг з історії сіл рідного та сусіднього, Ульяновського, району, а також книг «Війни проти українського селянства», «Філософія українського слова», «Таємниці української давнини», «Ілар Хоругин. Влескнига», «Геродот. Скитія. Імперія Горросів», «Код України-Руси», «На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона», «Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена» та інших.

Засновник щоквартального літературно-мистецького журналу «Ятрань». Займався спортом, був чемпіоном області з класичної боротьби, кандидат у майстри спорту.



Ілар Хоругин. Влескнига / наук. переклад та ритмічний переказ С. Піддубного. - 2-е вид., уточнене, розширене. - Голованівськ : Б.в., 2010. -338 с. -

Після дослідження «Історій» Геродота, творів Гесіода та Гомера, давньоукраїнських святинь і святилищ перед Сергієм Піддубним постала нагальна проблема нового прочитання і перекладу Влескниги. Друге видання відкриває читачеві багато нових фактів з життя наших предків, уточнює імена, місцезнаходження племен тощо. В примітках та коментарях значно розширено доказову базу в т. ч. ілюстративним матеріалом. Здійснено також ритмічний (вільний) переказ твору. На сторінках оригінальних текстів друкуються афоризми Книги.


ВЛЕСКНИГА

Науковий переклад

Наука про Наву, Праву і Яву, про створення землі, шанування минувшини, своїх богів та святинь

1

Даремно забуваємо доблесні старі часи наші та йдемо, куди не відаючи. І, оглядаючись назад, запитуємо: «Хто ми? Стидаємося Наву, Праву і Яву знати та розуміти, що це Дажбо створив нам яйце, що є Світ-зоря, яка нам сяє. У тій безодні повісив він Землю нашу, аби вона удержана була, бо се душі пращурів суть, і ті світять зорями нам од Іру» …

(А греки, налізши на Русь, зло творять в ім’я богів своїх. Ми ж не знаємо вже, куди тікати і що робити.)

Права незримо уложена Дажбом, а по ній, як пряжа, тече Ява. І та творить життя наше, а коли одійде, – смерть є. Ява тече і твориться в Праві, Нава бо після неї приходить – до того є Нава і по тому Нава, а в Праві є Ява.

Повчимося старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, що прийшло з Колом, і творить Божу силу. Це відчуймо в собі, бо то дар богів і не потребуймо його напраснити. Це душі пращурів наших з Ірию дивляться на нас і з жалю плачуть та дорікають нам, що не бережемо ми Праву, Яву і Наву, не бережемо та ще й глузуємо. Істинно, не ми достойні бути Дажбовими внуками.

Отож, молячись богам, матимемо чисті душі і тіла наші, та й життя з праотцями нашими, які в богах злилися воєдино. Правда така, що ми Дажбожі внуки – тримай, русе, в умі це, яко ум великий Божий є єдиний з нами, а тому творімо та говорімо з богами воєдино. Бренить наше життя, особливо тоді, як війську нашому служимо, проживаючи в землі з духом Овна, а скиті наші од ворога йдуть на Свередзь...»




Про єдність слова та діла. Про нехтування рішення віче, зраду князів, перехід на південь русі і про споріднене плем’я ільмерців

Муж Правий іде в дім Овна і клянеться Правим бути, щоб його слово з ділом не розходилось... Сказано ж здавна, аби ми творили добро… Як діди наші заповідали. Так було і так буде!

За часів злославних Русь потята була рукою ворожою і злочини творились, і князь тоді немічний був. І послав він синів своїх до брані, а ті варягам піддалися, честь і Віче знехтувавши, рішення його зневаживши. Тому ж бо розторгнуті і в неволю взяті. І коли кажемо тепер: князі суть наші, то не так це.

До полудня прийшли та й маємо землю нам і дітям нашим. А там греки налізли, бо ми, нібито, усілися на їхній землі. І була січа велика місяців багато! Стократ починалася Русь і стократ розбита...

Од півночі до півдня тако худобу повели праотці наші на чолі з батьком Орієм до краю руського і понині там перебувають. Багато біди приніс раній холод. Тому відійшли туди й оселились огнищанами на землі русів. І все те сталося за дві теми до цього. А по тих двох темах варяги прийшли і землю забрали од хезарів. До рук своїх. Тим бо й відробляли в неволі.

Був наш рід родичем з ільмерцями – з одного кореня наші роди постали. Хто приходив пізніше на Руську землю, то селився серед ільмерців. Тії беруть шлюби з нами і подібні до нас, а коли небезпека, охороняли нас од злих.

Віче мали, і що вирішать на Вічі, так і було, а що не вирішено – не повинно бути. Вибирали князів від усього полюддя і так жили.

Ми теж їм поміч давали: зілля бо знали творити, посуд печений у вогнищах робити, бо гончарі були добрі; землю орати та худобу доглядати розуміли.

Такі отці наші суть. А прийшов рід злий і напав на нас, і тому...
2 Б

Про холод великий і пошук злачних місць.

...змушені були відійти ми в ліси. Там жили ловами та рибальством, і мали можливість уникаючи небезпеки.

Пробули одну тему і почали городи ставити, вогнища повсюду розкладати.

По другій темі був Холод Великий, і потяглися ми до півдня – там бо суть місця злачні. А там іронці худоби нашої десятину забажали. Ото се погодили, щоб слова держати, і потяглися ми до полуденного зеленотрав’я і мали худоби багато...



( Уривок з книги Ілар Хоругин. Влескнига / Переклад , приміт. та коментарі С. Піддубного )
Твори Піддубного С. В.
Ілар Хоругин. Влескнига / наук. переклад та ритмічний переказ С. Піддубного. – 2-е вид., уточнене, розширене. – Голованівськ : Б.в., 2010. – 338 с.

Піддубний С. «За ставленням людини до своєї мови...» / С. Піддубний // Народне слово. – 2008. – 4 листопада. – С. 3.

Піддубний С. «Почуй, нащадку, славу ту і держи серце своє за Русь» : 9 листопада – День української писемності та мови / С. Піддубний // Народне слово. – 2007. – 8 листопада. – С. 2.

Піддубний С. В. Голованівщина : від Трипілля до сьогодення. – Кіровоград : Поліграф-Сервіс, 2008. – 287 с. : іл. – Бібліогр. : с. 286.

Піддубний С. В. Найдавніші пам’ятки України = Древнейшие памятники Украины. – Кіровоград : Поліграф-Сервіс, 2011. – 101 с. : іл.

Піддубний С. Звернення до селищного голови та депутатів Голованівської селищної ради / С. Піддубний // Народне слово. – 2009. – 18 червня. – С. 2.

Піддубний С. В. Війни проти українського селянства. – Кіровоград : Народне слово, 2001. – 42 с.

Піддубний С. В. Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена. Кн. 2. – Голованівськ : Давні світи, 2010. – 217 с.

Піддубний С. В. Код України-Русі. – 2-е вид., доп. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 302 с.

Піддубний С. В. На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона. – Голованівськ : Б.в., 2009. – 80 с. : іл.

Піддубний С. В. Таємниці української давнини. Кн. 1 – Умань : Б.в., 2007. – 149 с.

Піддубний С. В. Українські святині та символи. Кн. 1 – Голованівськ : Б.в., 2010. – 109 с. : іл.

Смуток Іван Грузьке / Іван Смуток, Сергій Піддубний. – Кіровоград : КОД, 2005. – 128 с. : фотоіл.
Публікації про життя і творчість Піддубного С. В.
Висунуті на здобуття обласної краєзнавчої премії ім. Володимира Ястребова 2009 року // Народне слово. – 2009. – 14 квітня. – С. 2.

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. – 2011. – 10 листопада. – С. 13.

Ковальчук М. Про участь в організації вручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка : Витяг із розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 20 січня 2012 року № 11-гр / Микола Ковальчук // Народне слово. – 2012. – 26 січня. – С. 12.

Корінь Т. Ювілей премії українця, знаного в світах / Т. Корінь // Кіровоградська правда. – 2012. – 3 лютого. – С. 4: фото.

Левінська Т. Переможців визначено, дипломи чекають лауреатів / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 27 січня. – С. 9.

Левочко В. Криниця краєзнавців. «Копають» не за гроші, а з любові / В. Левочко // Кіровоградська правда. – 2009. – 22 травня. – С. 12.

Левочко В. Лауреатами-краеведами стали // Ведомости Плюс. – 2009. – 5 июня. – С. 6.

Лісниченко Ю. Нові «бійці»" Маланюкової когорти / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2012. – 10 лютого. – С. 6.

Макей Л. Вручено премію імені Ястребова / Л. Макей // Народне слово. – 2009. – 21 травня. – С. 10.

Орли Степової Еллади // Народне слово. – 2012. – 9 лютого. – С. 1, 12: фото.

Френчко Л. О древнейших памятниках Украины / Л. Френчко // Ведомости Плюс. – 2012. – 24 февраля. – С. 7 : фото.

Іменний покажчик


Аноко Т. 34

Архпнгельський О. 41

Бажан В. 41

Барабаш С. 28

Бондар В. 16, 41

Валькевич Р. 34

Гармазій Н. 41

Голобородько В. 34

Горбатюк І. 16

Горохов М. 34

Горчар К .16

Гурбанська А. 34

Жир Г. 41

Загравенко А. 41

Карась К. 42

Кердіваренко О. 14, 15, 16

Клочек Г. 34

Ковальчук М. 42, 47

Козлова В. 28

Корінь А. 16, 39, 40, 41, 47

Косенко О. 20

Коцар Л. 20

Кротов А. 29

Куманський Б. 29

Куценко Л. 42

Левочко В. 42, 47

Легка В. 29

Лівінська Т. 29, 42, 47

Лісніченко Ю. 42, 47

Любарський Р. 29

М’ятович В. 16, 34

Макей Л. 16,. 21, 47

Марко В. 29

Марченко І. 21, 29

Міщенко М. 42

Могилюк В. 42

Новиков А. 29

Панченко В. 34

Пасько З. 42

Піддубний С. 46, 47

Погрібний В. 21, 29, 35

Попов О. 33, 34

Попович Л. 42

Смуток І. 47

Таран О. 35

Тільнова І. 42

Токмавцова С. 42

Френчко Л. 47

Царук А. 43

Цибульський О. 16, 17

Шурапов В. 26, 27, 28

Янчуков С. 35

Яремчук В. 43




Покажчик назв творів
Весни навідувався птах 5

Вогнище спасіння 7

Село – мій ревний біль 10

На сьомий день 18

Марко кропивницький та його спадкоємці 23

Солодкий щем 31

Стежками століть 37

Влескнига 45



Покажчик назв використаних періодичних видань
21-й канал

Ведомости Плюс

Вежа

Вечірня газета



Вперед

Городской кур'єр

Долинські новини

Забава


Кіровоградська правда

Кур‘єр Кривбасу

Молодий комунар

Молодіжне перехрестя

Народне слово

Нова газета

Освітянське слово

Склянка Часу

Степ

Украина-Центр



Хобі
З м і с т
2009 рік

Андрушко Тетяна Володимирівна........................................4

Кердіваренко Олександр Федорович....................................8
2010 рік

Косенко Олександр Іванович................................................11

Шурапов Володимир Петрович............................................15
2011 рік

Попов Олег Володимирович.................................................23

Корінь Антоніна Михайлівна................................................28

Піддубний Сергій Васильович..............................................37


Іменний покажчик...........................................................................40

Покажчик назв творів......................................................................41


Покажчик назв використаних періодичних видань.....................42


Інформаційне видання

Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка

Вип. 3.

Бібліографічний покажчик


Укладачі:

Гурба Людмила Володимирівна,

Товстопят Наталія Сергіївна

Комп’ютерна верстка: Суковач Алла Василівна

Кіровоградська Обласна бібліотека для юнацтва

ім. О. М. Бойченка

25006 м. Кіровоград

вул. Декабристів, 6/15



тел.: 22-77-93
http//www.lib.kr.ua
e-mail:bbojchenka@yandex.ru







Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЛауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка
Бібліографічний покажчик «Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка» Вип. 4 присвячений письменникам Кіровоградщини,...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconО. М. Бойченка Лауреати обласної літературної премії ім.Є. Маланюка
Бібліографічний покажчик «Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка» Вип. 1, присвячений письменникам Кіровоградщини,...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЛауреати обласної літературної премії імені Івана Бажанського
«Буковина», Чернівецькою організацією Національної Спілки письменників України з метою розвитку і популяризації української літератури,...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЗміст Від упорядника 2 Біографічна довідка 3
Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії «Благовіст», літературної премії Омеляна І тетяни Антоновичів, премії ім....
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconКвнз «Новоград-Волинський медичний коледж» Житомирської обласної ради Лауреати обласної премії імені О. Ф. Гербачевського міста Новограда-Волинського
О. Ф. Гербачевського міста Новоград-Волинський дає коротку інформацію про Заслуженого лікаря України Олександра Федоровича Гербачевського,...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЧемеровецька районна бібліотека Інформаційний бюлетень Чемерівці – 2014 Інформаційний бюлетень «Письменники – лауреати Шевченківської премії 1962 – 2012.»
«Письменники – лауреати Шевченківської премії 1962 – 2012.» знайомить з прізвищами і творами лауреатів Національної премії України...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЛауреати літературно-мистецької
Л 28 Лауреати літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2006-2010 рр.). Вип. 3: біобібліогр покажч. Чернівці, 2011....
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconЛауреати Нобелевської премії Інформаційний бюлетень
От уже 112 років поспіль весь світ стежить за присудженням однієї з найпрестижніших премій світу Нобелівської премії
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconТернопільська обласна бібліотека для дітей Відділ обслуговування учнів 5 – 11 класів Інформаційний бюлетень
«Письменники – лауреати Шевченківської премії 1962 – 2012.» знайомить з прізвищами і творами лауреатів Національної премії України...
Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Нспу, лауреата премії імені М. Хвильового, лауреата премії обласної ради в галузі літератури та мистецтва, Почесного члена Всеукраїнської...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка