Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8



Сторінка21/22
Дата конвертації15.02.2018
Розмір1.55 Mb.
ТипЛекція
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Лекція № 15 Радіоекологія і закон


Основним нормативним актом, що визначає екологічні права і свободи людини і громадянина України, є Конституція (1996), що встановлює:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.



Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.



Нормативні документи (закони) в сфері радіаційної безпеки:

  1. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" N 40/95-ВР від 08.02.95г.

  2.   Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" N 15/98-ВР від 14.01.1998 р.

  3. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97 № 208 від 14.07.97 р.

  4. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом МОЗ України № 54 від 02.02.2005 р.

  5. Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві:

    - Основні положення. ДБН В.1.4-0.01-97

    - Типові документи. ДБН В.1.4-0.02-97

    - Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні. ДБН В.1.4-1.01-97

    - Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва. ДБН В.1.4-2.01-97



  1. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"N 796-Х11 ВР від 28/02/1991

  2. Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" N 1370-XIV від 11.02.2000г.

  3. Закон України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" N 2064-III 19.10.2000г.

  4. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами"N 256/95-ВР від 30.06.95г.

  5. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" N 1264-XII від 25 червня 1991 року.

  6. Державні санітарні правила. "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" N 383 від 23 грудня 1996 року. 

Існує також велика кількість міжнародних законодавчих актів, проте вони лише дають рекомендації по поводженню та управлінню в сфері радіаційної безпеки. Більшість з них знайшли відображення в перерахованих вище законах та посилаються на них.

НРБУ-97 (Норми радіаційної безпеки України) – основний нормативний закон України в сфері радіаційної безпеки. Підготовлений вченими та науковцями високого рівня. В основу закону покладено:

     - рекомендації  Міжнародної  комісії з радіологічного захисту

(МКРЗ), видані у 1989-1996 рр.;

     - Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань  та  безпеки  джерел  випромінювання (МАГАТЕ,  1994,

1996, 1997, Серія "Безпека" N 115) та інші публікації МАГАТЕ серії

"Безпека";

     - позитивний досвід застосування  "Норм  радіаційної  безпеки

(НРБ-76/87)";

     - окремі  положення  Норм  радіаційної   безпеки   Російської

Федерації (НРБ-96):

     - Нормативно-технічний  документ  "Критерії   для   прийняття

рішення  про  заходи  захисту  населення у випадку аварії ядерного

реактора" (1990);

     - найважливіші  наукові  розробки  вітчизняних та закордонних

фахівців  у  галузі  протирадіаційного  захисту   та   радіаційної безпеки, а також у суміжних галузях.


Закон містить:

  1. Основні терміни, поняття, формули та їх розшифрування з їх величинами.

  2. Радіаційно-гігієнічні регламенти

  3. Додатки (обсяг додатків майже відповідає об’єму закону ≈60 ст)

В додатках наведено табличні дані по хімічним ізотопам елементів, їх дозам та перерахунковим значенням, періодам напіврозпаду, рівням, міжнародна шкала ядерних подій з прикладами, плани та алгоритми дій в випадку ядерних аварій.

Контрольні питання



  1. Які основні закони регламентують права громадян в сфері радіаційної безпеки?

  2. Які закони України мають відношення до радіаційної безпеки?

  3. Основні положенння та складові компоненти НРБУ 97.

Лекція № 16 Аварійні ситуації та оцінка ризику


Досить великих неполадок в роботі реакторів було небагато. Так, за період 1952 - 1979 рр.. було всього п'ять досить великих аварій у США, Великобританії та Канаді.

1952 рік. Канада. Аварія в Чок-Рівері. Під час випробувань на реакторі стала наростати некерована ланцюгова реакція. Аварійна кнопка не спрацювала, потужність реактора вийшла за допустимі норми, конструкція почала плавитися. Через тріщини в корпусі реактора вилилося багато радіоактивного палива. Блок демонтували і вкрили саркофагом.

1957 рік. Великобританія. В лабораторії з виробництва плутонію близько Ліверпуля стався витік радіоактивних матеріалів. 39 людей загинули від онкологічних захворювань, викликаних радіацією.

1957 рік. Великобританія. Пожежа на АЕС Windscale Pile через помилки персоналу. Вогонь охопив 8 тонн уранового палива. В атмосферу потрапило 20 тис. кюрі радіоактивних елементів, заражена територія площею 60 кв. км. АЕС була закрита.

1961 рік. США. Аварія на реакторі Idaho Falls. Загинуло троє робітників від витоку радіації. Офіційно було оголошено, що витоку радіації не відбулося.

1969 рік. Швейцарія. Аварія на експериментальному підземному ядерному реакторі неподалік від Лозанни. Відбувся значний витік радіації.

1969 рік. Франція. Аварія на АЕС «Святий Лаврентій». Вибухнув реактор, витекло близько 50 кг ядерного палива.

1975 рік. США. Пожежа на атомній електростанції Browns Ferry. Була реальна загроза розгерметизації реактора.

1976 рік. Чехословаччина. АЕС «Богуніце». Перша аварія пов'язана з перевантаженням палива. При обширному витоку «гарячого» радіоактивного газу загинули два працівники станції.

1977 рік. Там же. Аварія при завантаженні ядерного палива на першому енергоблоці станції. Після цієї аварії прийнято рішення припинити експлуатацію станції, оскільки ремонт обладнання для відновлення її роботи був визнаний занадто витратним.

1979 рік. США. Аварія на електростанції Three Mile Island сталась через грубі помилки обслуговуючого персоналу АЕС. Заражена значна територія.

1981 рік. США. Аварія на електростанції TVA Sequoyah. Стався витік понад 40 тис. літрів радіоактивної рідини.

1981 рік. Японія. Аварія на електростанції Tsugura, більше 100 робочих отримали різні дози опромінення.

1986 рік. США. На електростанції Kerr-McGee отримав пошкодження контейенер з радіоактивними матеріалами. Одна людина загинула, більше 100 госпіталізовані.

1986 рік. Україна. Аварія на Чорнобильській АЕС. Відразу загинули мінімум 31 чоловік. 135 тис. осіб довелося евакуювати із зони зараження.

1999 рік. Японія. Аварія на переробному підприємстві Tokaimura. Прилеглі райони піддалися сильному радіоактивному зараженню.

2004 рік. Іспанія. АЕС «Ванделлос». Великий витік радіоактивної води із системи охолодження реактора другого енергоблоку.

2011 рік. Японія. АЕС «Фукусіма Дайчі». Внаслідок підземних поштовхів і цунамі сталися вибухи на двох блоках. З 20 кілометрової зони радіаційного зараження евакуйовані люди.
Аварія на АЕС «Три-Майл-Айленд»

Аварія сталася в результаті ряду малозначних і малоймовірних (особливо в своїй сукупності) подій відмови обладнання.

Ця аварія зайвий раз демонструє ілюзорність обґрунтування надійності реактора на основі теорії ймовірності: незначність кожного з подій, вкрай мала ймовірність їх збігу - все це в теорії, а на практиці - виникнення аварії, наслідки якої могли призвести до таких же наслідків, як при одній з найважчих аварій з втратою теплоносія в першому контурі.

Викид радіоактивності в навколишнє середовище при аварії АЕС «Три-Майл-Айленд» оцінюється в 1016 Бк.

Фізики-реакторщики люблять при цьому порівнювати цей викид з тим викидом радіоактивності, який стався при виверженні вулкана Сент-Хелене 18 травня 1980 (Не тільки ми винні, природа і сама народжує радіоактивність - ось підтекст подібного порівняння). При виверженні вулкана зазначеного було викинуто 1,1 * 1017 Бк - навіть дещо більше, ніж при аварії реактора. При цьому не забувають наголосити, що основна частка активності викидів АЕС «Три-Майл-Айленд» припадала на радіоактивний ксенон, який біологічно мало активний, а у викидах вулкана радіоактивність переважала у вигляді радію, торію, полонію, свинцю і калію, які біологічно незрівнянно більш активні, ніж ксенон, і тому потенційно значно більш небезпечні. Але головне - вулканами поки ми керувати не вміємо, а хороші ядерні реактори проектувати зобов'язані вміти.

У зв'язку з аналізом аварії на АЕС «Три-Майл-Айленд» необхідно підкреслити ще такі обставини. По-перше, аварія не супроводжувалася мимовільним розгоном реактора, контроль над критичністю не був втрачений. Це дуже важливий (і сприятливий) момент. По-друге, аварія протікала при чіткій роботі персоналу управління реактором на тлі відмови ряду вузлів реактора. Це є характерною особливістю даної аварії, що відрізняє її від раніше протікаючих аварій.


Аварія в Чолк-Рівері

Так, при аварії на реакторі в Чолк-Рівері було допущено дві помилки: по-перше, замість скорочення подачі сповільнювача (D2О) була помилково скорочена подача теплоносія (Н2О) - просто технік переплутав клапани. По-друге, оператору були дані вказівки ввести регулюючі стрижні в активну зону, але оператор переплутав кнопки і натиснув іншу - стрижні введені не були, активна зона перегрілася, оплавилася, що викликало утворення водню, який вибухнув і зруйнував активну зону.


Аварія на АЕС «Уіндскейлі»

Аварія на АЕС «Уіндскейлі» також сталася через помилки оператора, що привело до горіння графіту, що застосовувався в цьому реакторі в якості сповільнювача (на додачу до всього датчики всередині активної зони не зареєстрували пожежі і супроводжувала його протягом декількох днів витік радіоактивних речовин).


Аварія в Айдахо

На випробуванні установки, що належить американській армії в штаті Айдахо, аварія також була викликана неправильними діями персоналу: без дотримання достатніх запобіжних заходів два техніка намагалися вручну витягти з активної зони реактора стрижень, що заклинив; розклинення сталося несподівано і швидко, це викликало сплеск нейтронів (почалася, мабуть, локальна саморозгораюча ланцюгова реакція), два техніка були вбиті цими нейтронами, активна зона реактора не постраждала.

Таким чином, наведені приклади свідчать, що і непродумані дії на реакторі можуть викликати аварії.
Аварія на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 Опису причин аварії, її розвитку та ліквідації її наслідків присвячена велика кількість офіційних та кореспондентських публікацій, вміщених у широкій пресі.

За уточненими даними Федеральної служби лісового господарства РФ, загальна площа радіоактивно-забруднених земель на 1 січня 1995 р.:



  • на території Брянської обл. становила 171 тис. га, в тому числі з щільністю забруднення від 37 до 185 кБк/м2 - 60%;

185-555 - 23%;

155-1480 - 15%

і більше 1480 кБк/м2 близько 2%;


  • на території Калужської обл. забруднення піддавалося 177,8 тис. га, з них

від 37 до 185 кБк/м2 - 75%,

185-555 - близько 25%;

555-1480 - менше 1%;


  • в Тульській обл. забруднено 74,8 тис. га, з них

від 37 до 185 кБк/м2 - 97%;

185-555 кБк/м2 - 3% [205];



  • на Україну радіоактивного забруднення зазнала площа близько 9 млн га, з них 1 750 000 га припадає на лісові масиви.

За орієнтовними оцінками, площа лісних масивів, які зазнали забруднення в Брянській обл, досягає 1900 км2, Калузької -. 810 км2.

Характерною особливістю чорнобильського викиду стала просторова й тимчасова неоднорідність щільності, радіонуклідного складу та фізико-хімічних форм випадання. Більша частина радіонуклідів перебувала в складі слаборозчинних полідисперсних частинок розміром від десятих часток до сотень мкм (так звані "гарячі" частинки). Речовий склад більшості матриць "гарячих" частинок (до 90%) представлений оксидами урану неоднакового ступеня окислення з різними домішками. Їх радіонуклідної склад близький до такого опроміненого ядерного палива, але з летючих високодисперсних продуктів поділу. Також виявлені частинки, збагачені 144Се, I44Ce +106 Ru, +134 144Ce, 137Cs, і чисто цезієвий частинки.

Більші паливні частинки розміром до 200 мкм випали переважно в зоні, прилеглій до реактора. Причому на ділянки, де радіоактивний слід формувався в перші години після аварії, випали найбільш важкорозчинні частинки з меншим ступенем окислення урану. Їх матриця в основному складалася з UO2. На найбільш віддалених територіях (Брянськ-Тула-Калуга-Прибалтика, країни Європи), забруднення було обумовлено осадженням дрібнодисперсних частинок і газоаерозолей, у складі яких спочатку домінували ізотопи йоду, а потім цезію.

Забруднення даних регіонів на 80-90% визначалася конденсаційною компонентою, і лише 10-20% активності було пов'язане з відносно невеликим числом «гарячих» частинок змінного радіонуклідного складу. Тобто в міру віддалення від джерела викиду частка паливної компоненти в випаданнях падала і дисперсний склад «гарячих» частинок змінювався.

У загальному плані щільність поверхневого забруднення центральних районів Східно-Європейської рівнини варіювала в межах 5-6 математичних порядків: від одиниць кБк/м2 до сотень мБк/м2. Для території Росії цей показник коливався від одиниць кБк/м2 до декількох МБк/м2. Максимальне забруднення зазначалося в 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС. Мінімальний розмах варіювання відзначався на території Тульської обл. РФ. У міру наближення до джерела викиду розмах варіювання щільності забруднення сильно зростав, що відбилося в варіаціях цього показника на території 30-кілометрової зони ЧАЕС. Тут діапазон коливань щільності забруднення на ключових ділянках склав від 1480 кБк/м2 (на кордоні зони) до 370 МБк/м2 (в частині, що прилягає до реактора). Просторова неоднорідність забруднення, як правило, підпорядковувалася закону нормального розподілу. Коефіцієнт варіювання розглянутого показника становив 30-35%, проте у міру наближення до джерела викиду в топографії розподілу радіонуклідів посилювалася забрудненість, обумовлена зростанням частки паливних частинок в випаданнях.

Радіонуклідний склад забруднення лісів РФ (Брянська, Калужська, Тульська обл.) Приблизно однотипний. Основними дозоутворюючими радіонуклідами є ізотопи цезію 134Cs, 137Cs. На їх частку (за даними на вересень 1988 р.) Доводилося більше 90% від сумарної активності, частка стронцію-90 в загальному забрудненні становила не більше 1-2%, що в абсолютних одиницях обчислювалася величинами 7,4-29,6 кБк/м2.

У той же час на дільницях 30-кілометрової зони ЧАЕС частка ізтопів цезію (на серпень 1987 р.) Складала 19-24%, з незначним наростанням цієї величини до кордонів зони.

Відповідно по щільності і фізико-хімічним формам опадів змінювалися і величина потужності експозиційної дози. У початковий період вона варіювала від 0,2 до 0,7 мР / рік в межах РФ і від 0,7 до 95,0 мР / год на території 30-кілометрової зони відчужень.

Аварія на Фукусімі


Аварія на АЕС у префектурі Фукусіма (2011) — радіаційна аварія, яка за заявою японських авторитетних осіб має 7-й рівень за шкалою INES, з локальними наслідками. Виникла внаслідок найсильнішого за час спостереження землетрусу в Японії.

Хроніка подій

11 березня

На Першій Фукусімській АЕС Три працюючі енергоблоки були зупинені дією аварійного захисту, проте було перервано електропостачання (у тому числі від резервних дизельних електростанцій), необхідне для відводу залишкового енерговиділення реактора.



12 березня

12 березня о 0:00 за київським часом було оголошено евакуацію населення з 10-кілометрової зони навколо АЕС



http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/d/d6/blast_japan_fukusima.jpg/300px-blast_japan_fukusima.jpg

Вибух у першому енергоблоці АЕС

12 березня о 8:36 за київським часом стався вибух на першому енергоблоці АЕС, у результаті зруйнувалася частина бетонних конструкцій. Причина вибуху — утворення водню в результаті падіння рівня води в реакторі і перегріву активної зони. Корпус реактора не постраждав, зруйновано зовнішню оболонку блоку із залізобетону. Чотири людини, які брали участь у роботах на станції, отримали поранення і були направлені в лікарні.

12 березня у взятих пересувними лабораторіями за територією проммайданчика АЕС пробах виявлений цезій, що може говорити про негерметичність оболонок частини ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів), але кількісних даних не наведено.

12 березня о 11:20 стало відомо, що Генеральний секретар уряду Японії підтвердив інформацію про витік радіації. Масштаби витоку не уточнювалися.

12 березня о 14:41 за київським часом Генеральний секретар кабінету міністрів Юкіо Едано підтвердив інформацію, що під час вибуху була зруйнована зовнішня бетонна стіна будівлі реакторного відділення, а внутрішня сталева герметична оболонка не була пошкоджена. Таким чином, за його словами, істотного викиду радіоактивних речовин не сталося. Юкіо Едано також заявив, що з метою охолодження реактору прийнято рішення заповнити його гермооболонки морською водою. Операція із закачування води займе від п'яти до десяти годин. З приводу причин вибуху Юкіо Едано заявив, що в міру падіння рівня охолоджуючої води утворювався водень, який, просочуючись у простір між бетонною стіною і сталевою оболонкою, змішувався з повітрям, що і призвело до вибуху.

Рівень радіації на кордоні проммайданчика станції відразу після вибуху досяг 1015 мікрозіверт/год, через 4 хвилини — 860 мікрозіверт/годину, через 3 години 22 хвилини — 70,5 мікрозіверта/год.

13 березня

13 березня Уряд Японії поінформувало про складну ситуацію на блоці № 3 — вийшла з ладу система його аварійного охолодження, яка повинна була запрацювати при зниженні рівня теплоносія нижче певної уставки. Є попередні дані, що ТВЕЛи по висоті частково перебували або перебувають вище рівня води. Існує загроза вибуху водню.

13 березня японські офіційні особи повідомили МАГАТЕ, що о 9:20 за місцевим часом почалося скидання тиску в гермооболонки 3-го блоку контрольованим випуском пари. У подальшому, через відсутність всіх можливостей охолодження реактора зсередини, почалася операція по закачуванню морської води в гермооболонки 3-го енергоблоку, для охолодження корпуса реактора зовні.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/f7/1300090725.jpg

Вибух у третьому енергоблоці АЕС



14 березня

14 березня о 5:04 за київським часом два вибухи сталися один за одним на 3-му енергоблоці станції в результаті скупчення водню під дахом реактора. Генеральний секретар уряду Японії повідомив, що реактор та його захисна оболонка не постраждали, проте агенція з питань ядерної безпеки Японії заявила, що поки не може відповісти чи супроводжувалися ці нові вибухи на АЕС викидом радіації. Від вибуху звалилося зовнішнє огородження 3-го енергоблоку і було пошкоджено стелю.

О 9:03 повністю відмовила система охолодження реактора № 2. Через нього також почали прокачувати морську воду, як це вже відбувається з першим і третім реакторами. Поки що ці заходи не привели до бажаних результатів і стали, скоріш за все, причиною вибухів. Експерти не виключають, що принаймні в одному з реакторів, побудованих 40 років тому, почалося плавлення паливних елементів, і існує відмінна від нуля ймовірність розвитку аварії у катастрофу.

15 березня

Приблизно о 6:20 за місцевим часом стався вибух на другому блоці АЕС. Ймовірно, пошкоджений басейн-барботер (резервуар у вигляді тора, що знаходиться на нижчій відмітці, ніж реактор) призначений для конденсації пари, що надходить з реактора в аварійних ситуаціях. Тиск у барботері впав у три рази, що говорить про його пошкодження. У момент вибуху рівень радіації на проммайданчику виріс до 8217 мкЗв / год, але пізніше знизився на третину. Причиною вибуху, як і в попередніх випадках, стало скупчення водню. У результаті вибуху було порушено цілісність гермооболонки реактора; радіоактивний матеріал викидається безпосередньо в атмосферу.

Одночасно близько 5 години ранку сталася пожежа на 4-му енергоблоці. Пожежу вдалося загасити, але через вибухи і пожежу стався викид радіації. Пожежа була згашена протягом 2 годин].Про це в екстреному телезверненні до народу повідомив прем'єр-міністр Японії Наото Кан. Він закликав населення, яке проживає в радіусі від 20 до 30 кілометрів від станції, не залишати свої будинки і закрити вікна і двері.

Представник оператора станції — найбільшої в Японії енергетичної компанії «Токіо електрик пауер» — повідомив, що для охолодження аварійних реакторів в них продовжують закачувати морську воду.



16 березня

Tokyo Electric Power Оператор АЕС повідомив, що паливні стрижні першого енергоблоку зруйновані на 70 відсотків, другого — на 33 відсотки.

Рівень води в басейні з відпрацьованим паливом 4 енергоблоки різко впав, вода там практично закипіла. Управління з безпеки на ядерних і промислових об'єктах Японії підтвердило, що на четвертому блоці АЕС у басейні відпрацьованого ядерного палива кипить вода.

О 5:45 ранку за місцевим часом співробітниками, що намагаються налагодити електропостачання, було відмічено полум'я на розі будівлі енергоблоку 4. Через 30 хвилин розвідка персоналом не виявила ознак загоряння. Подати воду до енергоблоку 4 поки не представляється можливим через рівень випромінювання від блоку 3.

О 8:34 ранку за місцевим часом від блоку 3 стали підніматися клуби білого диму. Визначити причину не вдалося через відсутність необхідного персоналу та важкої радіаційної обстановки. Можливо, на блоці 3 відбулася подія аналогічна вчорашній на блоці 2, проте шуму вибуху помічено не було.

О 06:11 за київським часом єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Етінгер назвав ситуацію «апокаліпсисом», відмітивши, що місцева влада практично повністю втратила контроль за нею.

Рівень води в басейні витримки палива блоку 5, що впав до небезпечних величин, вдалося підняти. Планується подача електроживлення від працюючого дизеля 6-го блоку для вирішення цієї проблеми.

Влада Японії намагається впоратися з аварійною ситуацією на АЕС «Фукусіма-1». Однак високий рівень радіації на станції не дозволяє використовувати військові вертольоти, які могли б скидати воду на зруйновані 12—15 березня енергоблоки. Мета подібних операцій — тимчасове охолодження тепловиділяючих елементів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Схожі:

Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 icon9 клас І. Мистецтво в просторі культури Види і мова мистецтв
Види І мова мистецтв. Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні)...
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconЛекція №2 Основні аспекти інформатики. Архітектура персональних комп'ютерів Основні розділи лекції
Виникла на стику всіх медичних дисциплін, досліджує всі види медичної інофрмації, зв’язки між ними І формує системний підхід в осмисленні...
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconДіяльність В.І. Вернадського
Наукові праці присвячено дослідженням хімічного складу земної кори, атмосфери, гідросфери, міграції хімічних елементів у земній корі,...
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconСкладні речення, їх види
Мета: повторити, закріпити, узагальнити знання учнів про складні речення, їх групи, вдосконалювати вміння І навички визначати види...
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconЛекція Предмет та основні функції релігії Лекція 2
Термін "релігія" походить, за Цицероном, від латинського "геge1е" шанувати, почитати, І означає "богошанування", "культ"; або ж,...
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconПрограма курсу за вибором зі світової літератури «Мотиви й образи світової літератури в музичному мистецтві»
Заняття Мистецтво. Види мистецтва. Література, музика як види мистецтва
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconТема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах
Просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconТема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах
Просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconКурс лекцій київ «либідь» 1997 зміст передмова вступ тема східна азія. Тибет І великий степ у середні віки лекція китай (закінчення) Лекція великий степ
Головна редакція літератури з духовного відродження України та історико-філософських наук
Лекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8 iconМатеріали для опрацювання художнякультур а
Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка