Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник



Дата конвертації09.03.2018
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція №9 на тему:

Григорій Савич Сковорода – видатний український філософ і письменник

План:

1. Життєвий шлях Г. С. Сковороди.

2. Філософські й педагогічні погляди мислителя.

3. Значення творчості Г. С. Сковороди в українській літературі.

Григорій Савич Сковорода (1722-1794)

Григорій Савич Сковорода (1722-1794)

Біографія Г. С. Сковороди

  • Біографія Г. С. Сковороди

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи Лубянського округу Київського намісництва.
  • 1738 р. —вступає до Києво-Могилянської академії.

  • 1742 р. — Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели.

  • 1744 р. — з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії.

  • 1750 р. — подорож до Угорщини і далі по країнах Західної Європи.

  • 1753 р. — повернення із-за кордону.

  • 1 липня 1753 року написаний перший датований вірш Сковороди, присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича.

  • 1753 — 1754 — час написання трактату «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной».

  • 1754 р. — усунення Сковороди з посади вчителя піїтики в Переяславській семінарії. Григорій наймається домашнім вчителем до маєтку Каврай поміщика Степана Томари.

  • 1755 р.- подорож до Москви і перебування в Троїце-Сергіївій лаврі.

  • 1755-1758- Сковорода знову живе в селі Каврай в Степана Томари.

  • 1759 р.- Григорія Сковороду запрошено на посаду вчителя поезії до Харківського колегіуму

  • Влітку 1760 року після сварки з архімандритом Гервасієм Сковорода йде з колегіуму.

  • 1760 — 1761 — перебування в селі Стариця.

  • Влітку 1761 року — повернення до Харківського колегіуму.

  • 1761-1764 - Сковорода- вчитель синтаксису та грецької мови в колегіумі.

  • 1764 р. — подорож до Києва.

  • 1766 р. — складено лекцію «Начальная дверь ко христианскому добронравию». Цього ж року Сковорода усамітнюється в гужвінському лісі на околицях Харкова і створює свій перший філософський діалог «Наркисс».

  • 1767 р. — написано діалог «Асхань».



  • 1768 — 1769 — Сковорода викладає катехізис в додаткових класах при Харківському колегіумі.

  • 1769 р. — початок странницького періоду в житті Григорія Сковороди.

  • 1770 р. — останні відвідини Києва. Сковорода три місяці живе в Китаєвій пустині, звідки перебирається до ахтирського Троїцького монастиря.

  • 1772 р. — написаний «Разглагол о древнем мире», одразу після нього — «Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни».

  • 1774 р. — з початку цього року Сковорода живе в селі Бабаї на околиці Харкова. Тут він закінчує «Басни Харьковския» і дописує діалог «Кольцо».

  • 1775 р. — Григорій Саввич присвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу — діалог «Алфавит, или букварь мира».

  • 1776 р. — написано трактат «Икона Алкивиадская».

  • 1781 р. — подорож до Таганрогу.

  • 1783 р. — в Бабаях Сковорода закінчує роботу над діалогом «Брань архистратига Михаила со сатаною».

  • 1783 — 1785 — в цей період написані три праці: «Беседа 1, нареченная observatorium»; «Беседа 2, нареченная obserwamorium specula»; діалог «Пря бесу с Варсавою».

  • 1785 — 1790 — Сковорода живе переважно в селах Гусинка, Маначиновка та Великий Бурлук.

  • 1787 р. — він присвячує Федору Диському діалог «Убогий жайворонок», цього ж року пише свій другий педагогічний діалог «Благодарный Еродий».

  • 1790 р. — дарує Я. М. Донцю-Захаржевському «Книжечку Плутархову о спокойствии души». Цього ж року переїжджає жити до села Іванівка.

  • 1791 р. — присвячує Михайлу Коваленському свій останній філософський діалог «Потоп Змиин», що був написаний наприкінці вісімдесятих років.

  • 1792 р. — весь цей рік Григорій Саввич знову живе у Гусинці.

  • 1794 р. — навесні цього року в Івановці художник Лук’янов пише портрет Г. С. Сковороди;

  • — влітку Сковорода відвідує Михайла Ковалинського в його орловському маєтку — селі Хотетові.

  • 29 жовтня 1794 року Г. С. Сковорода помер в селі Іванівка, заповівши написати на своєму надгробку: «Мир ловил меня, но не поймал».



Дмитро Павличко писав у вірші «Сковорода»:

І, виламавши палицю із тину,

Він темними байраками пішов

Кріпацьким діткам викладать латину,

Бентежити думками рабську кров.

В цих словах – принцип життя мислителя, що він неодноразово показував своїми вчинками.

Наприклад:

Наприклад:

Ченці Києво-Печерської лаври наполягали: «Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята Лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і окрасою обителі».

Григорій Савич саркастично сказав: «Ох, преподобнії! Я стовпотворіння умножати собою не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому! Світ мене не впіймає».

Наприклад:

Наприклад:

Харківському губернаторові на його пропозицію стати чиновником Сковорода відповів:

«Ваше превосходительство! Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями. Після великого випробування себе побачив, що не можу представляти в театрі світу жодної особи, крім низької простої... Я обрав собі цю роль — і задоволений».

Наприклад:

Наприклад:

Навіть Катерині II не вдалося заманити Сковороду в золоті тенета солодкого життя при царському дворі.

«Я не покину Батьківщини,— гордо відповів їй філософ.— Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця».

Наприклад:

Наприклад:

На твердження аристократів, що народ нібито заснув навіки і не здатний сприйняти науку, філософ гнівно відповів:

«Про мене балакають, що я ношу свічу перед сліпцями... що я звонар для глухих...— хай вигадують! Мудрствують: простий народ спить. Але від усякого сну прокидаються, і хто спить, той не мертвечина. Коли виспиться, так і прокинеться, коли прокинеться, то очуняє і запильнує».

Філософські погляди

  • Сродна праця

  • Нерівна рівність

  • Кордоцентризм

  • Вчення про дві натури і три світи

  • Проблема людини, її щастя і шляхи досягнення цього щастя



Вчення про дві натури і три світи

  • "Весь мир состоит из двух натур: одна — видимая, другая — невидимая. Видимая натура назвается тварь, невидимая — Бог".

Існують світи:
  • великий або макрокосм ("Обительньш мир", Всесвіт);

  • малий або мікрокосм (людина);

  • символічний (Біблія, міфологія тощо).



У педагогічних поглядах Сковороди відбилися основні напрями передової педагогіки:

У педагогічних поглядах Сковороди відбилися основні напрями передової педагогіки:
  • гуманізм;

  • народність;

  • природовідповідність

  • висока моральність;

  • юбов до Батьківщини і народу.

У притчах "Благодарный Еродий", "Убогий жайворонок" та інших Сковорода висміяв дворянсько-аристократичне виховання і протиставив йому позитивний ідеал виховання, мета якого — створення гармонійно розвиненої людни. Головним педагогічним принципом Сковорода вважав розкриття природних здібностей людини.



Свої філософські та педагогічні погляди Сковороди висвітлив у творчості: збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», книга «Байки харківські», філософські трактати й притчі.

  • Свої філософські та педагогічні погляди Сковороди висвітлив у творчості: збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень», книга «Байки харківські», філософські трактати й притчі.

  • Особливість творів Сковороди полягає в тому, що в ліричних поезіях він — філософ, а в філософських працях — лірик.



«Сад божественних пісень»

За жанром збірка «Сад божественних пісень» - це збірка духовної (релігійної) лірики. Кожен текст — це справді пісня, що має свою мелодію, складену самим автором. В основу кожної пісні поет поклав «зерно» (думку) зі Святого Письма, тільки по-своєму обробив, розгорнув у образну картину.

Отже, кожен текст філософічний - пройнятий певною християнською ідеєю. Усі ці ознаки об'єднують різні вірші збірки в одну цілість, цикл.

Упорядковуючи збірку «Сад божественних песней» в 70—80-х роках XVIII ст., Г. Сковорода включає до неї лише частину своїх поетичних творів, підпорядковуючи їх загальній дидактичній концепції й об'єднуючи довкола структурного ядра, що ним став образ «саду божествених пісень», популярний у бароковій поезії. Кожен вірш-пісня був співвіднесений з біблійним висловом, винесеним в епіграф; до деяких творів було додано примітки, коментарі. Посилено алегоричний підтекст образів, символічного змісту набуває композиція (зокрема, обмеження кількості пісень числом 30).

Збірник „Басни Харьковская”

Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був i зачинателем украïнськоï лiтературноï байки. У 1774 роцi вiн склав збiрку "Баснi Харьковскiя", до якоï увiйшли 30 байок. У них вiн висмiював гонитву козацькоï старшини за дворянськими титулами, викривав помiщикiв-паразитiв, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду.

Усі байки написані прозою, на оригінальні сюжети, у них передусім звучать філософські мотиви, спрямовані на осмислення сучасних письменникові проблем життя.

Кожна байка складається з двох частин – розповіді та „сили”(моралі).

Особливо цікавою частиною байок є мораль, що здебільшого висловлена афористично. В окремих байках „сила” переростає у невеличкі трактати.

Притча

  • визначається як повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Притчі відрізняються від байок вужчою сферою інтерпретації сюжету й виразнішим дидактичним значенням. Популярність цього жанру в християнській культурі визначається його широким використанням у Святому Письмі – як у старозавітніх книгах, так і в формі здійснення Ісусом Христом євангельської проповіді.

Притча «Благодарный Еродий» («Вдячний Еродій») (1787) написана в формі діялогу між лелекою Єродієм і мавпою Пішеком.

Обидва образи взяті з барокової емблематики, де вони символізували два різні типи виховання: природне, покликане розкрити внутрішній потенціял людської особистости, та штучне, вироблене минущою модою, розраховане на наслідування чужих взірців.

Друга притча, «Убогий Жайворонок» (1787), має значно складнішу структуру. Її основою є два діялоги, об’єднані спільним образом жайворонка Сабаша.

Друга притча, «Убогий Жайворонок» (1787), має значно складнішу структуру. Її основою є два діялоги, об’єднані спільним образом жайворонка Сабаша.
  • Перший діялог відбувається між тетерваком Фридриком Салаконом і жайворонком Сабашем, якому автор теж дає прізвище – Сколар. Тетервак, не помітивши розставлених довкола поля тенет, забрів у збіжжя й зажерливо насичується ним, запрошуючи туди й жайворонка. Іронічні репліки Сабаша виявляють у його образі риси світської людини, що дбає про кар’єру й модну зовнішність. Сам Салакон підтверджує це своїми розмірковуваннями в монолозі, виголошеному вже після зникнення Сабаша.

  • Жайворонок Сабаш у другому діалозі бере лише пасивну участь, як слухач. Дія відбувається в домі його батька Алауди. Алауда запрошує всіх до скромної трапези, яка перетворюється на духовну учту. На ній промовляє Алаудин брат Адоній. Він переказує повчальну леґенду про прихід в Україну Астреї – античної богині добра та справедливости, яка, за міфами, останньою залишила землю. Вона прийшла в Україну, «услышав, что во странѣ вашей царствует благочестіе и дружба». Та її, бідно вбрану, не відразу пізнав господар, але потім гостинно прийняв і частував «яичницею и ячменною с маслом кутіею».



Значення творчості Г.С. Сковороди

Григорій Сковорода якісно розвинув, підніс на один рівень із тогочасними західноєвропейськими зразками українську філософію, педагогіку, літературу.

Йому судилася першість у багатьох аспектах вітчизняної культури.

Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу.

Став першим байкарем та поетом-ліриком у нашій літературі.

Його просвітницька діяльність спричинила відкриття першого в Україні - Харківського університету, а також сприяла взаємозближенню українського письменства і фольклору.

Його філософські ідеї допомогли тисячам людей піднятись на вищий, духовний ступінь розвитку, відкинути марнотні спокуси «світу».

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconГригорій Савич Сковорода ( 1722-1794) Видатний український просвітитель – гуманіст, філософ, поет І педагог
...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconГригорій Савич Сковорода 1722-1794
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconСковорода Григорій (1722—1794)
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconМандрівний український філософ-сподвижник
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині (Україна), у небагатій козацькій...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconГригорій Савич Сковорода (1722-1794)
Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ 0542-33-10-39 library sumdu edu ua
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconГригорій Сковорода музикант, педагог, письменник І філософ
Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconГригорій Савич Сковорода
Його біографія, мабуть, ще краща за його твори, але які гарні й твори”. Тож не дивно, що протягом ХІХ-ХХ століть факти життєвого...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconБитим шляхом через Пирятин, пішки, жадібним до знань, Григорій дістався до Києва І став одним із наполегливих І тямущих студентів
Народився письменник-просвітитель ХVII ст. Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині, в сім‘ї Сави І паланки...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconУрок екологічного спрямування за технологією 3 по 30 хвилин. Тема: О. П. Довженко. " Зачарована Десна ". Видатний український кінорежисер І письменник. Великий І чарівний світ дитинства в " Зачарованій Десні "
О. П. Довженко. " Зачарована Десна ". Видатний український кінорежисер І письменник. Великий І чарівний світ дитинства в " Зачарованій...
Лекція №9 на тему: Григорій Савич Сковорода видатний український філософ І письменник iconІ письменник» «Зачарована Десна»
Тема о. Довженко – видатний український кінорежисер І письменник. «Зачарована Десна». Великий І чарівний світ дитинства у «Зачарованій...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка