Лекція Українська культура на шляху національного відродження



Дата конвертації10.09.2017
Розмір445 b.
ТипЛекція


Історія української культури

  • Лекція 7. Українська культура на шляху національного відродження

  • (друга половина ХІХ ст. – перше двадцятиріччя ХХ ст.)


План

  • Особливості розвитку культури України на рубежі ХІХ –ХХ ст. Роль суспільно-політичного руху в процесі поширення української національної ідеї.

  • 1.1.Демократичні тенденції розвитку освіти на початку ХХ ст.

  • 1.2.Українська наука початку ХХ ст. Нові технічні відкриття, та їхнє впровадження в Україні.

  • 2. Нові тенденції українського мистецтва на початку ХХ ст. (неоромантизм, експресіонізм, авангард). Революційно-демократичний напрям в українській літературі.

  • 3. Мистецтво України к. ХІХ- поч. ХХ ст.: театр, музика, образотворче мистецтво та архітектура.



Словник

  • Політика «культурної революції», модернізм, авангардизм, «Гарт», «Плуг», «Пролеткульт», «Ланка», ВАПЛІТЕ, неокласики, футуристи, символісти, неоромантики, модерн, необароко, конструктивізм, експериментальний театр.

  • Русифікація, національно-культурне відродження, громади, просвіти, народовство; парафіяльні школи, гімназії, університети; романтизм, критичний реалізм, неоренесанс, еклетизм, передвижники, українська опера.



Основна література

  • Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – 408 с.

  • Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 408 с.

  • Шейко В. М., Білоцерківський В. Я. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2010. – 271 с.

  • Шейко В. М., Тишевська К. Г. Історія української культури: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2010. – 264 с.

  • Зайцева З. І. Український науковий рух: інституціональні аспекти розвитку (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Київ: КНЕУ, 2006. – 366 с.



Додаткова література

  • Бокань В., Польовий Л. Історія культури України: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 3-тє вид., стереотип. — 256 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://chitalka.info/gp_07/gp_07index.htm

  • Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – 130 c. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

  • Денисов Я.Я., Макарчук О.Г. Українська та зарубіжна культура: Навчально-методичний посібник. – Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 176 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://nkckhust.dyndns.org/elibrary/library/books/40436/maket.pdf

  • Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2003. – 367 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip

  • Бєломєсяцев А. Архітектура Києва кінця ХІХ – початку ХХ століття. Теоретико-методологічні передумови та реалії архітектурної практики http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Spdr/2012_8/007-244.pdf



Культурний процес в українських землях в кінці ХІХ – початку ХХ ст. стимулювався:

  • Культурний процес в українських землях в кінці ХІХ – початку ХХ ст. стимулювався:

  • соціально-економічною модернізацією,

  • активізацією суспільно-політичного життя і національно-визвольного руху,

  • все глибшим проникненням національних ідей в народні маси,

  • утвердженням національної самосвідомості українців.













На початку ХХ ст. суспільне життя дедалі більше набуває рис масовості, що зумовлює концентрацію робочої сили в економіці та формування масових суспільно-політичних рухів у політичній сфері.

  • На початку ХХ ст. суспільне життя дедалі більше набуває рис масовості, що зумовлює концентрацію робочої сили в економіці та формування масових суспільно-політичних рухів у політичній сфері.

  • Прогресуюча соціально-економічна диференціація спричиняє зростання політизації суспільного життя, появу на історичній сцені політичних партій, які активно претендують на владу.

  • Всі ці процеси світового масштабу доповнюються специфічними і значною мірою несприятливими умовами, в яких розвивається українська культура.









Початок ХХ століття

  • Початок ХХ століття відмічений поворотними соціально-політичними подіями, що змінили культурно-освітницький фон України на користь української мови та української школи. З 1905 року на території України з’являється мережа «Просвіт» у Києві, Одесі, Львові, Миколаєві.

  • Завдання товариства «Просвіта»:

  • А) розгортання мережі початкових шкіл,

  • Б) після початкова освіта,

  • В) загальноосвітня діяльність в широких масах населення.



Освіта

  • Протягом 1897-1911 рр. кількість початкових шкіл зросла з 13 570до 18 719. У 1914-1915 рр. в Україні було 26 тис. загальноосвітніх шкіл з 2,6 млн. учнів і понад 60 професійно-технічних училищ, у яких навчалося відповідно 12,5 тис. та 5 тис. осіб, у 27 вузах — 35,2 тис. студентів.















Було відкрито 8 учительських інститутів, 10 духовних семінарій. Вищу освіту надавали три університети: Київський, Харківський, Новоросійський (Одеса), Історично-філологічний інститут в Ніжині (в 1875 р. перетворений з ліцею), політехнічний інститут у Києві (1898 р.), технологічний та ветеринарний інститути, вищі жіночі курси (1907 р), жіночий медичний інститут (1910 р.) у Харкові, Гірничий інститут (1912 р.) у Катеринославі (1912 р.) та ін.

  • Було відкрито 8 учительських інститутів, 10 духовних семінарій. Вищу освіту надавали три університети: Київський, Харківський, Новоросійський (Одеса), Історично-філологічний інститут в Ніжині (в 1875 р. перетворений з ліцею), політехнічний інститут у Києві (1898 р.), технологічний та ветеринарний інститути, вищі жіночі курси (1907 р), жіночий медичний інститут (1910 р.) у Харкові, Гірничий інститут (1912 р.) у Катеринославі (1912 р.) та ін.

  • Працювало понад 140 бібліотек для населення.

  • У 1914-1915 рр. У Наддніпрянщині функціонувало 452 середні школи, в яких навчалися 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, з 26,7 тис. студентів. У 1917 році вищих навчальних закладів було вже 27 і в них навчалося 35 тис. студентів.





Зі статті українського вчителя та письменника С.Васильченка (1911 р.)

  • Зі статті українського вчителя та письменника С.Васильченка (1911 р.)

  • Школа з нерідною мовою, чужими по духу вчителями тільки за великим непорозумінням може називатися народною …. цілком зрозуміло, чому наші люди дивляться на свою школу в основному як на стежку до всіляких посад, або, як то кажуть, до «легкого хліба», а не як на установу, яка повинна обслуговувати їх щонайперші духовні потреби. Тільки після того, коли б зазвучала в наших школах рідна мова … всім би стало видно, через що наш народ «двічі неграмотний»





Центральна Рада

  • За активною участю Генерального секретаріату освіти Центральної Ради здійснювалося переведення шкіл на українську мову викладання, в різних регіонах України було створено понад 80 українських гімназій. Почала працювати Українська педагогічна академія. Зокрема, накреслюється:

  • - створення єдиної безкоштовної школи з наступним продовженням

  • навчання у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах;

  • - демократизація й українізація системи освіти;

  • - відкриття гуманітарних вузів і педучилищ для підготовки кадрів педагогів,

  • - організація Педагогічної академії, Української Академії наук, бібліотек.





Розвиток науки

  • 1890-1910 pp. позначені дальшим розвитком науки на Україні. Радикальні зміни в економіці, позитивні зрушення в освіті зумовили інтенсивний розвиток науки. Основними осередками, які продукували та популяризували наукові знання, були університети.

  • Водночас з метою концентрації інтелектуального потенціалу, координації досліджень, організації ефективного обміну науковою інформацією було створено низку наукових товариств – Харківське, Київське, Одеське товариства дослідників природи; Харківське математичне, Київське фізико-математичне товариства; Історичне товариство Нестора Літописця в Києві, історико-філологічні товариства в Харкові



Данило Кирилович Заболотний український мікробіолог, епідеміолог, Президент ВУАН (1928–1929), засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.

  • Данило Кирилович Заболотний український мікробіолог, епідеміолог, Президент ВУАН (1928–1929), засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.



Ігор Сікорський (1889-1972)

  • Ігор Сікорський (1889-1972)

  • Авіаконструктор, один з піонерів авіації. Народився в Києві. Під час навчання в Київському політехнічному інституті спроектував та побудував кілька вертольотів. У 1911 р. на літаку власної конструкції встановив світовий рекорд швидкості з екіпажем.

  • Під його керівництвом збудовані перші у світі багатомоторні літаки «Русский витязь» та «Илья Муромец».

  • У 1918 p. емігрував до Франції, потім до США, де працював над конструюванням літаків. У 1939 р. піднявся в повітря перший у світі вертоліт VC—300, який спроектував І. Сікорський. До 1939 р. збудував близько 15 типів літаків. На його вертольотах уперше здійснено переліт через Атлантику. Помер в Істоні (США).







Історіограф В.Біднов про вихід у світ «Історії Русі» М.Аркаса

  • Історіограф В.Біднов про вихід у світ «Історії Русі» М.Аркаса

  • « Ні одна українська книжка, крім «Кобзаря», не мала такого успіху, який випав на долю труда М.Аркаса; його купували, читали; питали з захопленням і щиро дякували авторові за його книгу, надсилаючи до нього листи.

  • Видно було, що М. Аркас зрозумів ту велику потребу в популярній історії України, котра почувалася в широких колах нашого громадянства... книжка Аркасова поширювалась серед робітництва і селянства Катеринославщини, роблячи скрізь надзвичайно велике враження на своїх читачів і пробуджуючи в них національну свідомість.

  • Автор її, безумовно, зробив велику послугу нашому національному рухові; наукові та художні хиби не заважали їй робити свій вплив на ті кола, серед котрих книга розповсюджувалася. Досвід наших днів дає нам яскраві докази того, що не науковість захоплює громадянство, а щось інше, протилежне першій».



Агатангел Кримський (1871-1942)

  • Агатангел Кримський (1871-1942)

  • Один з найвидатніших учених світу. Сфера його наукової діяльності надзвичайно широка й різноманітна, він відомий як історик, письменник, науковець. Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику. Унікальність А. Кримського як феномена у світовій культурі відзначено рішенням ЮНЕСКО про вшанування 100-літнього ювілею великого вченого й митця.



Розгортає свою діяльність Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), створене у 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка, заснованого в 1873 р.

  • Розгортає свою діяльність Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), створене у 1892 р. внаслідок реорганізації Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка, заснованого в 1873 р.

  • Програма його передбачала наукові дослідження з українського та слов’янського мовознавства, літератури, мистецтва, з історії та археології України, а також із проблем суспільних дисциплін, математики, природознавства, медицини, для чого створювалися історико-філософічна, філологічна, математично-природнича і лікарська секції.



24 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук, яка мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Створюючи Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН), В.І.Вернадський і його соратники Д.І.Багалій, А.Є.Кримський, В.І.Липський визначали для неї наступні цілі:

  • 24 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук, яка мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Створюючи Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН), В.І.Вернадський і його соратники Д.І.Багалій, А.Є.Кримський, В.І.Липський визначали для неї наступні цілі:

  • - національне відродження України, піднесення її науки й культури;

  • - розвиток економіки та продуктивних сил;

  • - забезпечення українському народові гідного місця в культурному та

  • науковому житті всього людства;

  • інтенсивний обмін науковими досягненнями між Російською й Українською Академіями наук, піднесення культурної єдності українського й російського народів, зміцнення союзу України й Росії в межах єдиної держави.





В Україні теоретиками й активними пропагандистами пролеткультівських теорій були В.Блакитний, Г.Михайличенко, М.Семенко, М.Хвильовий.

  • В Україні теоретиками й активними пропагандистами пролеткультівських теорій були В.Блакитний, Г.Михайличенко, М.Семенко, М.Хвильовий.

  • Ці теорії були досить суперечливі. Так, деякі лідери українських пролеткультівців (М.Хвильовий, В.Сосюра, М.Іогансен), з одного боку, проголошували ідеї, які можна назвати космополітичними, а з іншого, підкреслювали особливе значення використання й розвитку української мови, виступали проти насильної русифікації.



АВІЯТОР

  • АВІЯТОР

  • Люблю мідяні звуки оркестри

  • зачуваю здалека

  • сурми ревуть

  • клярнети розмовляють

  • юрма шумує

  • задерши капелюха

  • за пілотом стежить

  • на панн дивлюсь

  • уст

  • усміхи струять весело

  • усміхи очей хвилюють

  • гомін

  • сміхострумки

  • душа в сонечних струнах

  • опій і кров

  • клекоче пестить м’яко

  • юрма

  • юрма

  • гомінка

  • безжурна

  • щасливим бути як юрма

  • немає ні до чого діла

  • мертвопетлює авіятор в хмарах.

  • (Михайль Семенко)





Різноманітність пошуків шляхів ідейної художньої виразності вилилася у виникненні цілого ряду літературно-художніх об'єднань.

  • Різноманітність пошуків шляхів ідейної художньої виразності вилилася у виникненні цілого ряду літературно-художніх об'єднань.

  • Насамперед це Спілка селянських письменників "Плуг" (А.Головко, О.Копиленко, П.Панч, П.Усенко). У своїй платформі ця Спілка ставила завдання спрямовувати творчість на організацію психіки і свідомості селянської маси, сільської інтеліґенції в дусі пролетарської революції.

  • Учасники Спілки пролетарських письменників "Гарт", серед яких були В.Сосюра, І.Кулик, М.Хвильовий, П.Тичина, Ю.Смолич, підкреслювали свою підтримку комуністичної партійності, а, з іншого боку, головний теоретик "Гарту" - В.Блакитний - говорив про створення "комуністичної культури, культури загальнолюдської, інтернаціональної і безкласової". Лідери "Гарту", виходячи з того, що культура - явище цілісне, вважали, що їх організація повинна об'єднувати діячів музики, театру, живопису. "Гарт" розпався в 1925 р., коли помер його головний організатор В.Блакитний.

  • У 1927 р. був створений ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників). Помітну роль у розвитку художньої культури відіграла Спілка письменників "Західна Україна" (М.Ірчан, Ф.Малицький, А.Турчинська). Гострій критиці в офіційній пресі, літературознавстві була піддана ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури, 1925-28 рр.), яка була створена з ініціативи М.Хвильового як альтернатива масовим і підлеглим владі офіційним організаціям. Вона виступала проти примітивізації літературної творчості і культури загалом.



Лисенко Микола Віталійович

  • Лисенко Микола Віталійович

  • (1842 -1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

  • До найвідоміших творів Лисенка належать, зокрема, гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» (на слова Олександра Кониського), опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» й інші, його Друга фортепіанна рапсодія, Елегія для фортепіано, кантати «Б'ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая» (на слова Тараса Шевченка) й інші.





Соломія Крушельницька (1872-1952)

  • Соломія Крушельницька (1872-1952)

  • Співачка. Закінчила Львівську консерваторію, вдосконалювала майстерність у Мілані.

  • Мала світову славу як майстер співу бельканто. Співала на сценах провідних театрів світу: в Одесі, Петербурзі, Варшаві, Римі, Парижі, Мілані та ін. У її творчому доробку понад 60 оперних партій. Пропагувала за кордоном українські народні пісні, твори українських композиторів. З концертами виступала у Львові, Тернополі, Чернівцях. У 1939 р. повернулася до Львова, де викладала в консерваторії



Мико́ла Ка́рпович Сад́овський (справжнє прізвище Тобілевич; 1856-1933) — актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру; брат І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського й М. Садовської-Барілотті.

  • Мико́ла Ка́рпович Сад́овський (справжнє прізвище Тобілевич; 1856-1933) — актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру; брат І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського й М. Садовської-Барілотті.

















Василь Кричевський (1872-1952)

  • Василь Кричевський (1872-1952)

  • Художник, архітектор, графік. Автор архітектурних проектів в оригінальному стилі українського модерну в Полтавській області, проекту й художнього оформлення Канівського музею-заповідника «Могила Т, Шевченка». Писав пейзажі та жанрові картини, працював у галузі книжкової графіки, над художнім оформленням вистав для театру М. Садовського, кінофільмів «Тарас Шевченко», «Сорочинський ярмарок» та ін. Брав участь у створенні державної символіки УНР. Викладав у Київському художньому інституті.















Вислів українського історика О.Бойка про український модернізм:

  • Вислів українського історика О.Бойка про український модернізм:

  • «Своєрідність українського варіанту модернізму полягає і в тім, що він із естетичного феномена перетворився на культурно-історичне явище, став спробою подолання провінційності, другорядності, вторинності української національної культури, формою залучення до надбань світової цивілізації. Він ніби символізував перехід українського суспільства від етнографічно-побутової самоідентифікації, тобто виокремлення себе з-поміж інших, до національного самоусвідомлення — визначення свого місця і ролі в сучасному світі.»





Дякую за увагу




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція з нагоди вручення звання почесного доктора Національного університету
України й українців І що саме означають для мене українська історія й культура. Безумовно, Україна — це важливий додатковий контекст...
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconВасиль іванишин нація державність націоналізм вф „відродження” дрогобич 1992 Свого часу перша книжка Василя Іванишина „Українська Церква І процес національного відродження”

Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція українська культура у другій половині ХVII – XVIII століттях
Соціально-культурна ситуація на українських землях в епоху бароко. Іван Мазепа у творенні культури
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція Українська культура у міжвоєнний період, роки Другої світової та Великої вітчизняної воєн (1920-1945)
Розвиток освіти у 20-30-ті рр. ХХ ст. Кампанія з ліквідації не писемності дорослих
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconОгляд розвитку української літератури 20-30-х рр. ХХ ст. Термін «розстріляне відродження»
За це десятиліття (1921-1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені...
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція Життєвий шлях особистості. Поняття життєвого шляху особистості Події як вузловий момент життєвого шляху
Анциферова Л. И. Особистість у важких життєвих умовах: переосмислення, перетворення ситуацій І психологічний захист. – Психологічний...
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconХудожня культура 10-11 класи Профільний рівень українська художня культура (10 клас)
Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалась відповідно до Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти в галузі...
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconКурс лекцій київ «либідь» 1997 зміст передмова вступ тема східна азія. Тибет І великий степ у середні віки лекція китай (закінчення) Лекція великий степ
Головна редакція літератури з духовного відродження України та історико-філософських наук
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція Визвольні змагання 1914-1921 рр
Лекція Визвольні змагання 1914-1921 рр.: відродження Української держави. Україна між двома світовими війнами
Лекція Українська культура на шляху національного відродження iconЛекція №2 Види радіоактивних розпадів І випромінювань 8
Лекція № Активність радіонуклідів 15 Лекція № Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною 23


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка