Леонтович – український композитор



Дата конвертації16.03.2018
Розмір32 Kb.

Леонтович – український композитор
Народився Микола Дмитрович Леонтович 13 грудня 1877 року в селі Селевинці (нині Монастирок) Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Раннє дитинство минуло у селі Шершні Вінницького повіту. Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила Миколу народних пісень, що мали значний вплив на творчість майбутнього українського композитора.

За браком коштів Микола навчався з 1888 року в Шаргородському початковому духовному училищі, де вихованці утримувались на повному пансіоні. Отримав ази музичної культури. Теорію музики, хоровий спів, музичну гру на скрипці, фортепіано, деяких духових інструментах вивчив у Подільській духовній семінарії в м. Кам’янець-Подільський. Тут він почав вперше обробляти народні мелодії, наслідуючи найкращі зразки таких творів Миколи Лисенка.

В 1899 році Леонтович, закінчив духовну семінарію і вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові (нині Вінницька область) він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії, п’єси російських та українських компо-зиторів. 1901 року видав перший збірник пісень з Поділля. В 1903 році вийшов другий збірник подільських пісень із посвятою Миколі Лисенку.

Восени 1904 року покинув Поділля  і переїхав на  Донбас, де влаштувався викладачем співу та музики у залізничній школі. В час першої революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, що виступав на мітингах. Діяльність композитора не сподобалася поліції і він був змушений повернутися на Поділля. У місто Тульчин, де викладав музику і спів в єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків.

З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Болеслава Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.

У той час створив багато хорових обробок, в тому числі славнозвісний «Щедрик», «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Добрий вечір, дівчино», «Ой зійшла зоря» та ін. 1916 року із хором  Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений утікати до Тульчина. Там засновує першу в місті музичну школу.  До 1920 року працює над першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Бориса Дмитровича Грінченка. Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом Кирила Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. На концертах виконувалися твори самого Леонтовича. В останні місяці життя Микола Дмитрович закінчував оперу «На русалчин Великдень».

Життя композитора обірвала куля агента ВЧК в 43 роки. В ніч на 23 січня 1921 року Микола Дмитрович перебував у свого батька в селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий підісланим чекістом. Вранці невідомий пограбував будинок, вимагав гроші і тяжко поранив Миколу Леонтовича, який помер вранці 23 січня. Це стало відомим лише у 1990-х роках, коли величезної популярності набрала його пісня «Щедрик-ведрик».

В українській і світовій музичних культурах Микола Леонтович запам’ятається незабутніми творами : «Дударик», «Козака несуть», «Щедрик», «Зашуміла ліщинонька»,

«Ой з-за гори сніжок летить», «Зажурились галичанки», «Котилася зірка», «Закувала зозуленька», «Гаю, гаю, зелений розмаю», «Гей, нум, браття», «За городом качки крячуть», «Ой устану я в понеділок», «А в Києві на ринку», «Мак», «Ой горе тій чайці», «Наступає чорна хмара», «Попід яром, яром», хорові твори на слова українських поетів, церковні і духовні композиції : Літургія Іоанна Златоуста, як перша відправа Служби Божої українською мовою, «Молебен благодарственний» «Вірую», «Достойно є», та ін.
Список використаної літератури :

Леонтович Микола Дмитрович // Енциклопедія Сучасної України. – Том. 17 Лег –Лощ. – Київ, 2016. – С. 86-87. – ISBN 978-966-02-7999-5 ;

Микола Леонтович // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : Короткі біографічні нариси. – Київ, 2011. – С.196-200. – ISBN 978-966-642-392-7 ;

Кузик В. Універсальні коди «Щедрика» в опрацюванні М. Леонтовича / Валентина Кузик // Слово Просвіти. – 2016. – 29-31 груд. – С. 8-9 ;

Приходько Д. Николай Леонтович : незнаменитый украинец / Дарья Приходько // Личности. – 2015. – № 9. – С. 48-65 ;

Шуткевич О. Будинок Леонтовича в селі Шершні - розсипається / Олеся Шуткевич, Валентина Чайковська, Наталя Михайлова [та ін.] // День. – 2017. – 31 берез. - 1 квіт. –



С. 15.

Шуткевич О. Обірвана кулею нота / Олеся Шуткевич // День. – 2016. – 15-16 січ. –



С. 18.

Микола Леонтович : [біографія, пісні]. – Режим доступу : http://www.pisni.org.ua/persons/101.html (перевірено 22. 11. 2017 р.). – Загол. з екрану.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Леонтович – український композитор iconІ. Життєвий шлях М. В. Лисенка
Микола Віталійович Лисенко — найвидатніший український композитор другої половини XIX — початку XX ст. Він став основоположником...
Леонтович – український композитор iconГнат Хоткевич
Гна́т Марти́нович Хоткéвич (псевдонім Гнат Галайда; 1 грудня 1877 (12 січня 1878)[1], Харків — † жовтня 1938, розстріляний) — український...
Леонтович – український композитор iconРозділ Життєвий шлях М. В. Лисенка
Микола Віталійович Лисенко — найвидатніший український композитор другої половини XIX — початку XX ст. Він став основоположником...
Леонтович – український композитор iconМиха́йло Іва́нович Верикі́вський
Миха́йло Іва́нович Верикі́вський (*8 (20) листопада 1896, місто Кременець, нині Тернопільської області — †14 червня 1962, Київ) —...
Леонтович – український композитор iconМузичне серце україни микола Лисенко наш великий сучасник Савченко Тетяни Терентіївни
Віталійович Лисенко – видатний український композитор другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Він став основоположником української...
Леонтович – український композитор iconГармонія та краса модернізму в музичному мистецтві
Пауль Гіндеміт, Сергій Прокоф’єв, Микола Леонтович, Ігор Стравінський – творці модерну в музиці
Леонтович – український композитор iconУрок музики в 6 класі Життя, присвячене пісні М. Леонтович Підготувала: вчитель музичного мистецтва
Ранок – це завжди радість, навіть коли він похмурий. Ви прокидаєтесь вранці І весело всміхаєтесь сонечку або сумно зітхаєте
Леонтович – український композитор iconЙозеф Гайдн (ім'ям Франц сам композитор не називав себе ніколи) народився

Леонтович – український композитор iconНа цій сторінці ви зможете познайомитись з видатними європейськими композиторами-класиками
Лійський скрипаль І композитор, основоположник італійської скрипкової школи. Більшість творів композитора скрипкова та камерно-інструментальна...
Леонтович – український композитор iconНаталія звольська
Йоганн Баптист Штраус ІІ (нім. Johann Baptist Strauss; 5 жовтня 1825 — червня 1899) — австрійський композитор, скрипаль, диригент....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка