Львівська політехніка



Сторінка10/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   30

4.2.Зайнятість як елемент соціально-економічної політики.


Найважливішим критерієм соціальної орієнтованості економіки є відношення до зайнятості. Зайнятість повинна розглятатися як невід’ємна частина комплексної соціальної політики. Соціальність проблем зайнятості визначається її вихідною націленістю на людину, її інтереси, потреби в трудовій сфері.

Як мінімум необхідно враховувати чотири соціальні аспекти зайнятості:



  1. Нерозривний зв’язок зайнятості із найважливішим конституційним правом людини – правом на працю. Усвідомлено чи неусвідомлено, але тепер багатьма зайнятість стала поєднуватись саме з можливістю реалізувати право на працю, адже всіх хвилює проблема безробіття;

  2. Вирішальну роль зайнятості в формуванні рівня життя і належних умов існування. Саме зайнятість, підвищення трудової активності виявляються тепер найважливішою гарантією росту рівня життя працездатних громадян та їх сімей;

  3. Формування нової мотивованої високоефективної праці як основи росту матеріальних благ кожного і всього суспільства;

  4. Саме трудова діяльність розкриває і примножує професійні можливості індивіда, стимулює розвиток особистості.

У поєднанні з іншими аспектами соціальної політики зайнятість повинна розглядатися як один з головних орієнтирів розвитку, що визначається перегрупуванням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів в народному господарстві, пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу, розміщення продуктивних сил, шляхів підвищення якості і рівня життя. Це одна із принципових проблем, від признання і вирішення якої залежить у значній мірі успіх вирішення проблем зайнятості і реформування всієї економіки.

Основні риси зайнятості в соціально орієнтованій економіці:



  • збалансоване поєднання повної і ефективної зайнятості;

  • добровільність праці і гармонізація прав і обов’язків людини в трудовій сфері, подолання соціального утриманства працівників, рівна відповідальність громадянина і держави за можливість мати роботу, яка забезпечувала б належний спосіб життя;

  • вільний перелив робочої сили між сферами прикладання праці, галузями, професіями і територіями спрямованих на зріст продуктивності праці;

  • нова трудова мотивація, підприємливість і висока зацікавленість працівників у високопродуктивній праці;

  • цілеспрямоване пом’якшення негативних наслідків ринкової економіки для стану трудящих.

Ці риси визначають нові якісні характеристики зайнятості, формуванню яких повинна сприяти відповідна політика зайнятості. Політика зайнятості є сукупністю заходів прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства для досягнення поставленої мети. При цьому мета політики зайнятості повинна відображувати нормативний стан зайнятості, якого необхідно досягти, вирішуючи проблеми сьогодення.

4.3.Безробіття та соціально-економічні наслідки безробіття.


Безробіття – це той феномен ринкової економіки, який наглядно відображує специфіку конкретної країни, і одночасно конкретної стадії її розвитку. За суттю це не тільки економічне явище, а й своєрідний синтез економіки, політики, ідеології, моралі даного суспільства. На регіональному рівні великий вплив на формування безробіття мають місцеві традиції і специфіка соціально-економічного розвитку.

Відомо, що ринок праці не є автономним, його функціонування тісно пов’язане з процесами, що протікають на інших ринках. Тому безробіття не може розглядатися як локальне явище, тобто лише викликане особливостями поведінки осіб, що виступають на ринку праці. За суттю безробіття є наслідком функціонування господарського механізму, породженим внутрішніми протиріччями ринкової економіки.

В економічному плані безробіття відображує невідповідність на ринку праці між пропозицією робочої сили та попитом на неї. Причому ця невідповідність може бути як у кількісному, так і в якісному відношенні.

Поняття безробіття відноситься до категорії економічно активного населення, тобто безробітні – це особи, що активно пропагують свої послуги на ринку праці, що шукають роботу. Інколи використовують розширене тлумачення поняття “безробітні” як незайняте у національному господарстві працездатне населення, але це не правильно, бо сюди включаються особи, що не шукають роботу, а також особи, що з різних причин не можуть зайняти робоче місце, хоч і претендують на нього.

Згідно стандартів МОП до безробітного населення відносяться всі особи, що досягли відповідного віку , які протягом звітного періоду були без роботи, були готовими негайно приступити до роботи і активно шукали її.

Рівень безробіття – основний показник, що дає узагальнене уявлення про стан ринку праці в даний момент часу і про зміни, що відбулись на ньому за певний період часу. Визначається рівень безробіття Рб(t) у процентах за станом на початок (або кінець) періоду відношенням чисельності осіб, що мають на відповідну дату статус безробітного Б(t) до чисельності економічно активного населення на цю ж дату Ча(t):

Рб(t) = 100 * Б(t) / Ча(t), %. ( 4.0)

До економічно активного населення відносяться особи, що працюють по найму за винагороду або на власних підприємствах, в т.ч. в особистому підсобному господарстві, або ті, що мають такі підприємства, але на них не працюють, а також особи без роботи, але бажаючі працювати за наймом або без нього.

Рівень безробіття розглядається як один з найважливіших соціальних індикаторів розвитку економіки.

Сучасна наука використовує поняття так званого природного рівня безробіття.

У різних країнах рівні безробіття є різними, в залежності від фази економічного циклу, державної політики зайнятості і т.д. Для прикладу рівні безробіття в розвинутих країнах з ринковою економікою знаходяться в межах:


  • Великобританія – 6 - 7%;

  • Італія – 12 - 13%;

  • США – 5 - 6%

  • Швеція – біля 2%

  • Японія – 2 - 3%.

Відповідний рівень безробіття називають природнім або рівнем безробіття при повній зайнятості.

Типи безробіття.

Фрикційне безробіття – найбільш розповсюджений тип безробіття . навіть у випадку економічного росту існує деякий потік людей, що змінюють одне місце роботи на інше, що переїжджають з одного місця на інше, шукають роботу після закінчення навчання або ж роботи за контрактом. Процес приведення до відповідності працюючих і робочих місць обов’язково вимагає часу, навіть якщо робоче місце є вакантним і кількість безробітних відповідає кількості робочих місць. Період пошуку нової роботи і викликає фрикційне (“притерте”, поточне) безробіття.

Сезонне безробіття – найменш гостре з усіх видів безробіття. деякі види виробництва (особливо сільськогосподарського) мають сезонний характер: високий попит на робочу силу в окремі періоди року і незначний попит в інші періоди. В зв’язку зі специфікою сезонне безробіття не може бути суттєво зменшене.

Структурне безробіття – виникає на базі зсувів у структурі попиту на окрему продукцію і технології виробництва. В результаті цього робоча сила за своїми професійно-кваліфікаційними характеристиками перестає відповідати відповідним новим вимогам і не може використовуватись. Структурне безробіття характеризується невідповідністю структури пропозиції робочої сили структурі робочих місць, що змінилася. На її виникнення впливають реальні зміни і попиті як на продукцію, так і на робочу силу. Структурне безробіття е об’єктивно присутнім в країнах з розвинутою та прогресивною економікою.

Циклічне безробіття – безробіття, що викликане спадом виробництва, тобто фазою економічного циклу.

Приховане безробіття – та чисельність працівників, яка стала зайвою і зв’язку зі спадом виробництва або структурними змінами у ньому, але продовжує формально рахуватись зайнятою, і яка за певних умов буде або вивільненою і поповнить відкритий ринок праці, або перейде до категоріїх ефективно зайнятих.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка