Львівська політехніка



Сторінка13/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   30

5.3.Програми управління продуктивністю праці.


Управління продуктивністю – це процес, що передбачає стратегічне та оперативне планування, постійний контроль за ефективним впровадженням систем підвищення продуктивності.

Програми управління продуктивністю праці (ПУПП) включають в себе:



  1. Вимірювання та оцінку продуктивності;

  2. Планування контролю і підвищення продуктивності на основі інформації, отриманої в процесі виміру та оцінки;

  3. Здійснення заходів контролю та підвищення продуктивності;

  4. Вимірювання та оцінка впливу цих заходів.

Управління продуктивністю праці – це частина загального процесу управління. Воно складається з планування, організації, керівництва, контролю та регулювання, засноване на співвідношенні кількості продукції, яка випущена виробничою системою та витрат на цю продукцію.

Управління продуктивністю потребує ефективних контактів і розуміння ролі різних служб в створенні товарів та послуг. Управління розглядає систему з позицій великих стратегічних та дрібних тактичних та поточних завдань, вміння обгрунтувати необхідні зміни та оцінити їх наслідки, здатності пов’язати підвищення продуктивності з її вимірюванням.

Найбільш вдале управління продуктивністю застосовують в Японії. В управлінські структури японці вводять представників різних спеціальностей, що володіють широтою поглядів і ясно бачать перспективу.

Управління продуктивністю неподільно пов’язане з управлінням якістю (процесом забезпечення якості), плануванням (процесом, що визначає пріоритети в підвищенні ефективності виробництва), зміною трудовитрат та складанням кошторисів (процесом оцінки економічності), бухгалтерським обліком та фінансовим контролем (процесом оцінки прибутковості) та кадровою службою (процес підбору кваліфікованого персоналу фірми та підвищення його фаховості). Керують продуктивністю менеджери. Процес управління продуктивністю можна відобразити за наступною схемою ().



Рис. 5.8. Підходи підприємств до підвищення продуктивності праці.

Q – якість, C – собівартість, D – поставка.
Планування заходів з управління продуктивністю праці складне завдання, що не залежить від розміру і структури організаційної системи. Для ринкової економіки характерно, що менеджери усіх рівнів стоять перед необхідністю розробки і програм підвищення продуктивності праці.

Є вісім етапів стратегічного планування в проектуванні і розробці програми управління продуктивністю праці:



  1. Внутрішня стратегічна оцінка;

  2. Зовнішня стратегічна оцінка;

  3. Формулювання передумов плану;

  4. Стратегічне планування;

  5. Розробка критеріїв результативності програми;

  6. Планування заходів;

  7. Планування проектів;

  8. Розгляд та оцінка програми.

5.4.Контрольні запитання та завдання


  1. Що таке продуктивність праці в технічному змісті?

  2. Які групи факторів впливають на продуктивність праці?

  3. За якої комбінації витрат і продукції відбувається підвищення продуктивності праці?

  4. Коли праця є продуктивною?

  5. Який зв’язок між ВНП та продуктивністю праці?

  6. Які фактори мають безпосередній вплив на продуктивність праці?

  7. Вплив НТП на продуктивність праці?

  8. Вплив кваліфікації на продуктивність праці?

  9. Як виміряти продуктивність праці?

  10. Застосування методів виміру продуктивності праці в залежності від діапазону виміру?

  11. Підходи підприємств до підвищення продуктивності праці?

5.5.Резюме


Продуктивність праці є важливим показником економічного зросту. Вона вимірюється як відношення загального обсягу продукції до витрат праці на її виробництво. Це усереднений продукт праці, або виробіток одного працівника за одну годину.

На рівень продуктивності праці мають безпосередній вплив такі фактори, як технічний прогрес, фондоозброєність, якість робочої сили, соціально-трудові відносини, організація та умови праці, ефективність розподілу та поєднання різних ресурсів.

Найбільш часто використовуються такі методи виміру продуктивності праці, як нормативний та багатокритеріальний, багатофакторна модель.

Всякий ріст продуктивності праці передбачає економію праці, збереження робочого часу.

З метою підвищення рівня продуктивності праці розробляють спеціальні програми управління продуктивністю праці.

Управління продуктивністю праці тісно пов’язане з усім управлінським процесом на виробництві.

Процес розробки програми управління продуктивністю праці розбивають на єтапи, які включають внутрішню і зовнішню стратегічну оцінку, стратегічне планування, розробку вимірників результативності, планування заходів та проектів, розгляд та оцінку програми.

6.Тема: Вартість робочої сили та її структура


  1. Сутність вартості робочої сили.

  2. Вартість робочої сили і доходи населення.



6.1.Сутність вартості робочої сили.


Одним з важливих елементів ринкової системи господарювання є наймана праця. Робоча сила найманих працівників на ньому виступає як товар, який має вартість.

Вартість робочої сили – це сукупність витрат підприємця, повязаних з використанням робочої сили, забезпеченням необхідногго її відтворення. Вона визначається обсягом життєвих благ, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримання її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім’ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.

На вартість робочої сили також впливають результати праці власника робочої сили.

Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із витратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні для відтворення робочої сили.

На розмір вартості робочої сили впливає ряд чинників, збільшуючи чи зменшуючи його:



  • Розширення потреб в нових товарах та послугах залежно від економічного розвитку суспільства;

  • Збільшення витрат на житло, транспортних витрат;

  • Підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.

Зниження вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, зумовлюються підвищенням продуктивності праці і впливає на зниження вартості робочої сили.

Досвід розвинутих країн свідчить про те, що вартість робочої сили має тенденцію до зростання. Це пояснюється тим, що темпи зростання вартості робочої сили через включення в неї маси вартостей нових товарів та послуг значно більша, ніж темпи зниження її внаслідок зменшення вартості предметів споживання під впливом підвищення продуктивності праці.

До складу вартості робочої сили входить:


  • Заробітна плата, преміальні виплати, надбавки та доплати;

  • Натуральні виплати – харчування, компенсація виплат на житло тощо, які надаються працівникам підприємством;

  • Витрати роботодавців на соціальне страхування (встановлені законодавчо), внески на соціальне забезпечення, добровільні, чи договірні внески в системі соціального забезпечення і приватне страхування, виплати в звязку з хворобою, вартість медичного та санітарного обслуговування, вихідна допомога;

  • Витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфікації, професійну орієнтацію та підбір кадрів;

  • Витрати на соціально-побутове обслуговування (заклади харчування, будинки культури та інші аналогічні послуги);

  • Податки, які розглядаються як витрати на робочу силу (на фонд заробітної плати, дохід).

Сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили у грошовому виразі, визначає вартість робочої сили. Якщо на ринку праці попит перевищує пропозицію – ціна робочої сили буде високою. Якщо ж попит на працю нижчий за пропозицію – ціна робочої сили буде низькою. Коливання коньюнктури викликає коливання ціни робочої сили.

За умов постійно існуючого безробіття (як це є в розвинутих країнах) попит робочої сили завжди менший від її пропозиції. Тому наявність безробітних стримує вимоги зайнятих працівників щодо умов продажу їхніх послуг.

За таких умов ціна робочої сили регулюється і контролюється державою та профспілками. Створюються певні закони, трудові (тарифні) угоди профспілок і роботодавців тощо. У генеральгій угоді зазначається мінімальна ціна робочої сили, що дає змогу нормально існувати найманому працівникові. Зі змінами умов життя, праці, виробництва ці угоди періодично оновлюються.

Ціна робочої сили залежить від її якості. Чим вищий освітній та професійний рівень працівника, тим вища якість праці, а отже й ціна робочої сили.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка