Львівська політехніка



Сторінка14/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30

6.2.Вартість робочої сили і доходи населення.


Вартість робочої сили є своєрідною основою усієї системи доходів від суспільної праці.

Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини. Їх формування здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів, підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів з інших джерел.

Сукупний дохід, що враховується в сімейному бюджеті, використовується на споживчі витрати, податки, збори, платежі та інші витрати, накопичення.

Аналіз і прогнозування рівня життя здійснюється за такими показниками, як розподіл сімей за розміром доходу на сім’ю, розподіл сімей за доходом на одного члена сім’ї, розподіл за душовим доходом.

Диференціація доходів визначається рівнем продуктивних сил і виробничих відносин і залежить від економічних, демографічних і соціальних факторів. Диференціацію доходів зображують через співвідношення десяти відсотків найбільш і десяти відсотків найменш забезпечених груп населення (децільний коефіцієнт) в Україні це співвідношення становило в 1992 р. – 1 : 8, в 1999 р – 1 : 15.

На формування доходів впливають наступні фактори:


  • Нівелюючі – складання заробітків сім’ї, пенсії пенсіонерів, які живуть в сім’ї і вносять свою пенсію в бюджет сім’ї, допомоги, що одержують члени сім’ї;

  • Диференціюючі – наявність непрацездатних членів сім’ї, їх кількість; співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім’ї.

Залежно від джерел формування доходи можуть бути трудові і нетрудові.

Нетрудові доходи – це надходження від діяльності, що ведеться з відхиленням від прийнятих у суспільстві державних правових норм, норм моралі та поведінки громадян.

Об’єктивною характеристикою рівня грошових доходів є їх відповідність прожитковому мінімуму.



Прожитковий мінімум – це показник обсягу і структури споживання основних матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує підтримання активного фізичного стану населення. Але цей показник визначаєтиься для певного періоду розвитку економіки.

Згідно з міжнародним правом мінімальні розміри оплати праці, пенсії за віком, стипендії, соціальні допомоги та інші компенсаційні виплати мають орієнтуватися на величину парожиткового мінімуму. Бюджет прожиткового мінімуму являє собою вартісну оцінку натурального набору прожиткового мінімуму, а також всіх витрат на податки та інші обовязкові платежі.

Прожитковий мінімум і величина його вартості для громадян працездатного віку являють собою інструменти соціальної політики. Вони використовуються як орієнтири під час регулювангня доходів і витрат різних груп населення; для обгрунтування розмірів оплати праці; для регулювання міжгалузевого підвищення заробітної плати, співвідношення в оплаті праці за галузями, для оцінки матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації поточних і перспективних соціальних програм на рівні регіону, підприємства.

Профспілками України розроблені методичні підходи до розрахунку прожиткового мінімуму. Згідно з ними визначаються асортимент і вартісна величина “споживчого кошика” на продукти харчування, а також витрати на житлово-комунальні послуги, непродовольчі товари, транспортні послуги тощо. Мінімальні норми, а також розраховані на їхній основі ”споживчі кошики”, структура прожиткового мінімуму періодично мають уточнюватится й переглядатися. Вартісна оцінка “споживчих кошиків” формується за відповідними цінами та тарифами. Необхідно використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з врахуванням всіх видів торгівлі.

Набір продуктів харчування прожиткового мінімуму включає продовольчі товари, об’єднані в такі групи:


  • Хлібопродукти;

  • Картопля;

  • Овочі;

  • Фрукти і ягоди;

  • М’ясопродукти;

  • Молокопродукти;

  • Рибопродукти;

  • Яйця;

  • Цукор, кондитерські вироби;

  • Маргарин.

Цей набір розрахований на основі мінімальних розмірів споживання продуктів харчування для різних категорій населення, розроблених науково-дослідним інститутом харчування МОЗ України. Розрахунки набору продуктів харчування грунтуються на нормах фізіологічних потреб в харчових продуктах для дорослого населення України і рекомендацій про потреби людини в енергії і білках; відомостей про хімічний склад основних продуктів харчування і витрат речовин і процесі споживання.

Витрати на оплату житлово-комунальних послуг визначаються на основі норм загальної площі житла і нормативів споживання основних видів комунальних послуг (вода, тепло, газ, каналізація, електроенергія, радіо, телефон, антена) на одну людину.

Визначення частки витрат прожиткового мінімуму, які використолвуються на придбання непродовольчих товарів, послуг (без врахування житлово-комунальних), виплату податків та інших обов’язкових платежів, грунтується на використанні фактичного співвідношення між цими витратами й витратами на харчування, яке склалося в базовому періоді (за матеріалами бюджетних обстежень).

Більш правомірною та науково обгрунтованою категорією є мінімальний споживчий бюджет, що забеспечує нормальне відтворення робочої сили працездатних і нормальну життєдіяльність непрацездатних громадян.

МСБ – це законодавчо встановлена в державі середньодушова місячна вартість набору продуктів харчування, непродовольчих товарів, оплати необхідних послуг , ліків, предметів побуту, в тому числі й довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково обгрунтованих норм і нормативів з врахуванням національних особливостей. Для України розрахунок вартості такого бюджету вперше здійснювався в 1991 р. для 13 статево-вікових груп. Цей показник відображає нижню межу ціни робочої сили, що дає змогу підтримувати здоровя і працездатність людини на нормальному рівні, котрий відповідає вимогам фізіології.

Розрахунки прожиткового мінімуму доцільно здійснювати не тільки у середньому на душу населення або сім’ю, а й окремо для працездатних громадян, дітей до 6 років, підлітків 7-15 років, пенсіонерів. Це дає змогу диференційовано оцінювати вартість відтворення, а відтак визначити мінімально необхідні рівні доходів для різних за складом типів сімей.

В умовах кризового стану економіки і спаду виробництва в Україні введено соціальний норматив – межу малозабезпеченості, структура і розмір якої визначається законодавством. За законом “Про межу малозабезпеченості” меженю малозабезпеченості є величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Межа малозабезпеченості формується на основі нормативно-статистичного методу. Цим методом визначається набір продовольчих товарів.

Вартість напродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначається відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами. Вартість непродовольчих товарів не може становити менше пятнадцяти відсотків вартості продуктового набору.

На життєвий рівень населення негативно впливає інфляція. Тому в умовах інфляційних процесів, розбалансованості ринку товарів і послуг, порушення народно-господарських пропорцій в економіці важлива роль належить державі щодо регулювання доходів населення., тобто індексація всіх видів доходів з метою компенсації збитків населення від зростання споживчих цін.

В Україні прийнято закон, який допускає індексацію доходів населення за інфляції понад 5%. При цьому передбачається, що індексувати будуть тільки ті суми, що перевищують потроєну межу малозабезпеченості.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка