Львівська політехніка



Сторінка15/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   30

6.3.Контрольні запитання та завдання


  1. Що таке вартість і ціна робочої сили?

  2. Які чинники впливають на зміну вартості робочої сили?

  3. Що входить у вартість робочої сили?

  4. Суть поняття «доходи населення», з яких джерел вони формуються.

  5. Прпожитковий мінімум, який механізм визначення прожиткового мінімуму?

  6. Мінімальний споживчий бюджет, його сутність і відмінність від бюджету прожиткового мінімуму.

6.4.Резюме


Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із витратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні для відтворення робочої сили.

Сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили у грошовому виразі, визначає вартість робочої сили. Якщо на ринку праці попит перевищує пропозицію – ціна робочої сили буде високою. Якщо ж попит на працю нижчий за пропозицію – ціна робочої сили буде низькою. Коливання коньюнктури викликає коливання ціни робочої сили.

Вартість робочої сили є своєрідною основою усієї системи доходів від суспільної праці.

Профспілками України розроблені методичні підходи до розрахунку прожиткового мінімуму. Згідно з ними визначаються асортимент і вартісна величина “споживчого кошика” на продукти харчування, а також витрати на житлово-комунальні послуги, непродовольчі товари, транспортні послуги тощо

В умовах кризового стану економіки і спаду виробництва в Україні введено соціальний норматив – межу малозабезпеченості, структура і розмір якої визначається законодавством

7.Тема: Організація оплати праці


  1. Основні елементи організації оплати праці.

  2. Основні вимоги до організації заробітної плати.

  3. Основні типи організації заробітної плати.

  4. Заробітна плата і фонд споживання підприємства.

  5. Особливості організації і оплати праці на малих підприємствах.

В попередніх темах ми часто говорили про заробітну плату як один з найбільш розповсюджених видів трудових доходів. Розглядали заробітну плату (ЗП) як фактор регулювання ринку праці, вводились поняття “мінімальної заробітної плати” та її рівня; вказувалося на можливі порушення пропорцій заробітної плати, проблеми державного регулювання мінімальної заробітної плати.

Тут питання оплати праці розглядатимем детальніше. Побачимо, що розгляд ЗП тільки як доходу є недостатнім для розуміння її економічного змісту. Розглянемо основні елементи організації ЗП на підприємствах, їх взаємодію при оцінці результатів найманого працівника і визначити рівень його ЗП. Вкажемо на необхідність нормування праці, довідаємося про основні системи оплати праці і умов їх застосувння, ознайомимося з основними завданнями і вимогами, що стоять перед організацією ЗП на підприємствах, проаналізуєм труднощі, що стоять на шляху вирішення цих завдань сьогодні.

7.1.Основні елементи організації оплати праці


ЗП як економічна категорія. Кожний працюючий за наймом працівник підприємства отримує за виконану роботу від працедавця ЗП, тобто визначену суму грошових засобів, що компенсують його витрати праці і забезпечують йому певний рівень задоволення особистих потреб, а також потреб членів його сім’ї. Грошова компенсація за виконану роботу є найбільш зручною, оскільки гроші – це еквівалент всіх товарів. При порушенні грошового обігу іноді допускається (з дозволу працівника) часткова компенсація його трудових витрат або продукцією підприємства, або іншою продукцією. Частина ЗП, виплаченої продукцією, прийнято називати натуроплатою.

Не дивлячись на простоту, ЗП є дуже складним економічним явищем, що відображує взаємодію багатьох економічних процесів. Для працедавця ЗП це витрати виробництва, і він буде старатися їх мінімізувати, особливо в розрахунку на виріб; для працівника ЗП – це дохід, і бажання працівника її максимізувати, домовляючись про високий рівень оплати. ЗП тісно пов’язана з цінами на споживчі товари та послуги. Чим ціни вищі, тим менше можна купити на виплачену працівнику ЗП, тим нижчий рівень задоволення своїх потреб, тим більший розрив між номінальною і реальною ЗП та навпаки. І працівник і працедавець, обумовлюючи умови оплати праці, обов'язково будуть враховувати рівень і динаміку цін на споживчі товари.

ЗП тісно пов’язана зі складністю виконуваної роботи – за складну роботу, яка вимагає високих знань, досвіду, зусиль (розумових і фізичних) за інших рівних умов працівних вправі домагатися підвищення оплати своєї праці. Отже ЗП вимагає співмірності різних робіт щодо їх складності і визначення рівня кваліфікації працівника.

З цього видно, що ЗП – це складне економічне явище, що ні суспільство, ні підприємство не можуть нормально функціонувати, якщо не організують належним чином оплату праці працівників. Організувати оплату праці працівників – означає розробити, задіяти і постійно підтримувати в робочому стані інструментарій, що забезпечував би грошову оцінку виконаної працівником роботи, нарахування і виплату ЗП у відповідності до цієї оцінки.



Організація оплати праці на підприємстві:

  • встановлення умов (норм) оплати праці;

  • встановлення норм трудових витрат (трудових обов’язків працівника);

  • визначення системи оплати праці, тобто спсобів обліку індивідуальних і колективних результатів праці;

  • визначення порядку внесення змін в організацію оплати праці.

Організація оплати праці на підприємстві регулюється трудовим законодавством (на рівні мінімальних гарантій, які працедавець зобов’язаний забезпечити працюючому за наймом), здійснюється тарифними угодами профспілок (чи інших організацій трудящих), що представляють інтереси працівників зі спілками працедавців (на рівні гарантій, забезпечених результатами праці працівників і працедавців в регульованій ними сфері діяльності, але не нижче тих, що вимагає держава), колективними угодами працедавця і профспілки (чи іншої організації трудящих), тобто колективними угодами підприємства (на рівні гарантій, які може собі дозволити конкретний працедавець, але не нижче гарантій спілки працедавців, до котрої входить дане підприємство) та податковим законодавством.

Умови оплати праці на підприємстві передбачають перш за все оплату за працю в межах встановлених трудових обов’язків, тобто оплату за норму праці. В перелік цих умов оплати входять мінімальна тарифна ставка (годинна, денна, місячна), диференціація ставок (окладів) за складністю праці (кваліфікації працівників), диференціація ставок за місцем працівників в виробничому процесі, диференціація оплати за тяжкістю та інтенсивністю праці.

На більшості підприємств встановлюється також оплата за понаднормову працю (понад трудовий обов’язок). До неї відносяться всякого роду стимулюючі виплати: доплата за суміщення професій; за роботу з меншою чисельністю працівників, ніж це передбачено нормами, за розширення зон обслуговування; за високу якість, за економію ресурсів і т.ін.

Оплата за понаднормову роботу в межах законодавчо встановленої тривалості робочого дня (тижня, місяця) регулюються працедавцем за згоди профспілки і фіксується в колективній угоді підприємства. Кожна одиниця виконаної понад норму роботи може оплачуватися в розмірах відмінних (рівних, менших, більших) за розмір оплати такої в межах норм.

За працю в св’яткові, неробочі і вихідні дні, та за працю в понадурочний час підвищені норми оплати встановлюються на державному рівні. Галузеві норми оплати за працю в св’яткові, неробочі і вихідні дні, та за працю в понадурочний час можуть бути вищими за державні.

Серед умов оплати важливе місце посідають також гарантовані і компенсаційні виплати, якщо працівник виконує роботу непередбачену угодою з працедавцем.

Обсяги компенсаційних виплат за простій або брак в роботі не з вини працівника, чи перевід працівника на нижче оплачувану роботу за виробничою необхідністю, за час підвищення кваліфікації за направленням працедавця визначаються в колективній угоді підприємства.

Розміри компенсаційних виплат за час виконання працівником державних обов’язків , при переводі на легшу роботу за станом здоров’я, вагітним жінкам, жінкам, що мають дітей віком до 6 років та інше встановлюються державою і мають характер мінімальних гарантій. Вони обов’язкові до застосування на підприємствах усіх форм власності, та можуть бути підняті за згодою працедавця та профспілки.

Працедавець за згодою з працівником може поруч з колективно-договірним регулюванням умов доплати встановлювати індивідуальні умови оплати та індивідуальні норми праці, що не нижчі визначених колективним договором.

Як елемент організації заробітної плати - форми оплати праці забезпечують зв’язок між результатами праці, нормами праці і нормами оплати. Вибір системи оплати праці є прерогативою працедавця.



Форми оплати праці класифікуються:

за способом виміру кількості праці –

  • відрядні (кількість праці – це кількість виготовленої працівником (бригадою) продукції чи виконаної роботи;

  • почасові (кількість праці – це кількість відпрацьованого працівником (бригадою) часу);

  • акордні (кількість праці – це конкретний обсях робіт).

за виразом і оцінкою результатів праці -

  • колективні (базуються на оцінці колективної праці);

  • індивідуальні (базуються на оцінці індивідуальної праці).

за кількістю показників, що беруться до уваги при оцінці трудового внеску працівників –

  • однофакторні, або прості (проста відрядна, проста почасова);

  • багатофакторні, або преміальні (відрядно-преміальна, акордно-преміальна, почасово-преміальна, відрядно-прогресивна і т.п.).

за характером впливу працівника на на результат праці –

  • прямі;

  • побічні.

Умови, що передбачають доцільність застосування відрядної оплати праці:

  • наявність кількісних показників виробітку чи роботи, що правильно відображують витрати праці працівника;

  • наявність у працівників реальної можливості збільшити виробіток чи обсяг робіт понад встановлену норму в реальних технічних та організаційних умовах виробництва;

  • необхідність стимулювати ріст виробітку продукції, збільшувати обсяг робіт чи скорочувати чисельність працюючих за рахунок інтенсифікації праці;

  • можливість і економічна доцільність розробки норм праці і обліку виробітку працівників;

  • відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції (роботи), міру дотримання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність витрат сировини, матеріалів та енергії.

При відсутності цих умов не доцільно застосовувати відрядні форми оплати праці а використовувати почасову форму оплати.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка