Львівська політехніка



Сторінка2/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

1.3.Мета курсу, його структура і логіка.


Мета курсу:

  • дати студентам в стислій та доступній формі уяву про процеси, що проходять в соціально-трудовій сфері нашої держави: змінах в зайнятості, формуванні і розвитку системи нових соціально-трудових відносин, становленні і функціонуванні ринку праці, про сучасні підходи до управління людськими ресурсами, про зміст і елементи організації праці, оцінку його ефективності і оплати, місці та ролі МОП в регулюванні соціально-трудових відносин;

  • підвищити на цих засадах адаптованість (пристосування) студентів до ринку праці, допомогти їм активно приєднатися до (нової для суспільства) системи нових соціально-трудових відносин, що буде сприяти зменшенню рівня соціальної напруги в суспільстві.

Структура курсу: – (див.Робочу програму дисципліни)

  • 32 год. Лекцій (12 тем);

  • 32 год.практичних занять;

  • 71 год.самостійної роботи.

Логіка курсу витікає з програми підготовки бакалавра з економіки і передбачає мати попередню підготовку з макро- та мікроекономіки, та вивчати предмет економіки праці як базу для вивчення таких дисциплін як виробничий менеджмент, економіка підприємства,підприємництво,теорія економічного аналізу, статистика та ін.

2.Тема: Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства


  1. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.

  2. Формування трудових ресурсів.

  3. Використання трудових ресурсів. Трудовий потенціал суспільства.

Виробництво матеріальних благ та послуг передбачає два компоненти: матеріальні ресурси (сировина, обладнання та ін.), з іншого боку – людські ресурси (працівники з професійними навиками). В такому розумінні людські ресурси як частина населення країни виступають як фактор економічного розвитку (поруч з матеріальними ресурсами, зрозуміло). Але між цими двома компонентами є принципова різниця.

Людські ресурси – це люди, які не тільки створюють, але й споживають матеріальні блага та послуги. Конкретні ж люди не однакові в своїй матеріальній та духовній потребі. Це зумовлено статтю, віком, здоровям, сімейним станом, освідченістю, особливостями характеру індивіда, матеріальним станом і багатьма іншими соціальними та психофізіологічними якостями, через котрі немає двох людей з однаковими запитами.

У трудовій сфері реалізуються важливі та не всі запити людей. Тому, щоб успішно використовувати людську працю, важливо розуміти запити конкретної людини (колективу). Від такого розуміння залежить успішна робота підприємства та й економіки держави взагалі. Не випадково в усьому світі (приблизно з початком 70-х років) утвердилася ідея гуманізації економіки. Сама ідея полягає у взаємодії двох згаданих компонентів з акцентом на другому – людському. Природньо, що зі зростанням людських потреб у створенні сучасних благ все більшу роль стали відігравати знання – інтелектуальний потенціал суспільства взагалі. Поглиблюється вибірність різноманітної виробничої та невиробничої діяльності, що в свою чергу вимагає специфічних здібностей працівників.

Одначе сьогодні ми будемо говорити про цю частину людських ресурсів, котра задіяна у виробництві благ – трудові ресурси та трудовий потенціал. Розглянемо, як формуються трудові ресурси та трудовий потенціал в залежності від демографічних та соціально-економічних факторів. Уяснимо, що треба розуміти під використанням трудових ресурсів та трудового потенціалу. Продемонструєм, чому необхідно в державі вивчати формування і використання трудових ресурсів та трудового потенціалу. І, врешті-решт, спробуємо дати відповідь на запитання – як відображується на формуванні та використанні трудових ресурсів і трудового потенціалу перетворення економіки держави в ринкову.

2.1.Трудові ресурси як соціально-економічна категорія


Трудові ресурси – сукупність населення, що здатне виготовляти блага.

Звідси виходить, що трудові ресурси – це ті що виготовляють блага і ті, що їх можуть виготовляти, але з різних причин цього не роблять. Або, трудові ресурси, це реальні та потенційні працівники.

Щоб працювати в обраній сфері, треба мати певний рівень фізичного розвитку та певні духовні якості.

Рівень фізичного розвитку визначається потребами економіки з одного боку та соціальними обмеженнями з іншого, які продиктовані зацікавленістю суспільства в збереженні та підтримці здоровя своїх громадян, що в свою чергу є найвищою цінністю в суспільстві.

Духовні якості – це загально-освітні та професійні знання і вміння, особисті характеристики як передумова успішної праці людини в обранім полі діяльності.

Значення цих двох якісних характеристик людини з закономірним ускладненням економіки постійно зростає. Як показує світовий досвід – роль фізичних і духовних якостей людей росте в періоди швидких та глибоких змін в суспільстві.

В умовах централізованого планування людям практично диктувалася лінія поведінки у трудовій сфері і майже не залишалося місця ініціативі та самостійності. Ринкова ж економіка передбачає цілковиту ініціативу з метою вибороти індивіду нішу в конкурентному середовищі.

Необхідні фізичні та духовні можливості залежать від віку. В ранньому та зрілому періодах життя вони формуються та примножуються, зі старістю – втрачаються. Таким чином віковий ценз є критерієм, що власне виділяє з усього населення трудові ресурси. Хоча цей критерій є доволі відносним – все ж це має значення в вирішенні питання кого відносити до категорії трудових ресурсів.

За усталеною практикою трудові ресурси складаються з працездатних громадян працездатного віку та громадян, які не досягли цього віку, або старші за нього. Громадян, що працюють у віці молодшому за працездатний, називають працюючими підлітками; тих, хто працює у віці старшому за працездатний, називають працюючими пенсіонерами.

Історично межі працездатного віку змінювалися як з соціальних так і економічних мотивів. В даний час в країні нижня межа працездатного віку становить 16 років, верхня – 59 років для мужчин та 54 роки для жінок.

Нижня межа склалася в звязку з необхідністю отримання загальної середньої освіти, верхня – можливістю отримувати пенсію з досягненням мужчинами 60-літнього віку, жінками - 55 років. Хоча, для деяких видів професійної діяльності пенсійна планка на 5-10 років нижчою. В цьому випадку діє система “пенсії за старістю” на пільгових засадах. Пільговою пенсією за старістю користуються, наприклад шахтарі, ливарі, балерини та ін.

В реальному житті багато пенсіонерів продовжують працювати і залишаються в складі трудових ресурсів.

Слід зауважити, що певна кількість людей працездатного віку не може працювати за станом здоровя і яким держава виплачує пенсію за інвалідністю. Говоримо про інвалідів 1-ї та 2-ї групи. Вони не включаються до трудових ресурсів, але можуть працювати на тих підприємствах де для цього створені необхідні умови. Частка інвалідів цих груп сягає 2-х відсотків від працездатного населення.

Ми розібралися з термінами працездатне населення в працездатному віці. Розглянемо більш детально інші категорії громадян, що входять до трудових ресурсів: працюючих підлітків та працюючих пенсіонерів.

Правове поле трудової діяльності регулює Кодекс законів про працю в Україні. За цим кодексом підліткова праця дозволяється виключно та за згодою професійних спілок підприємства з досягненням 15-ти річного віку за скороченим робочим днем.

Працюючі пенсіонери завжди становили значну частку трудових кадрів в Україні. За даними СУ у Львівській області частка працюючих пенсіонерів становила в 1998 р. – 7,4%.

Розрахунок чисельності трудових ресурсів виглядає наступним:

Трудові ресурси = населення працездатного віку – непрацюючі інваліди 1-ї та 2-ї груп працездатного віку – непрацюючі пільгові пенсіонери + працюючі підлітки + працюючі пенсіонери.



Приклад: Нехай в країні 30 млн.чол. працездатного віку, з них непрацюючі інваліди 1-ї та 2-ї груп – 600 тис.чол. Працюючі підлітки – 50 тис.чол., працюючі пенсіонери – 2 млн.чол.

Чисельність трудових ресурсів становить: 30 – 0,6 + 0,05 + 2 = 31,45 млн.чол.

“Трудові ресурси” лише одне з понять, які виражають людські ресурси. В країнах з розвинутою економікою вкорінилося поняття “економічно активне населення. За міжнародними стандартами, сюди відносять задіяне населення і безробітних, які шукають роботи. В країнах з армією на контрактній основі побутує термін “цивільне економічно активне населення в яке не включають військовослужбовців.

Отже, “трудові ресурси” за своїм змістом ширше поняттья за “економічно активне населення”, бо включає крім економічно активного населення ще й учнів працездатного віку та інших громадян, які з різних причин не задіяні в народному господарстві.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка