Львівська політехніка



Сторінка9/30
Дата конвертації13.02.2018
Розмір1.9 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30

3.6.Контрольні запитання та завдання


  1. Які відмінності ринку праці від інших ринків?

  2. Що розуміють під ринком праці?

  3. Які теорії обгрунтовують ринок праці?

  4. Суб’єкти ринку праці?

  5. Чим торгують на ринку праці?

  6. Чи продаж праці є елементом експлуатації найманого працівника?

  7. Елементи ринку праці?

  8. Які групи людей визначають пропозицію праці на ринку праці?

  9. Що таке структура ринку праці?

  1. Офіційний та неофіційний ринки праці, що спільного та яка різниця між ними?

  2. Відкритий та прихований ринок праці, що спільного та яка різниця між ними?

  3. Яка залежність між попитом і пропозицією на ринку праці?

  4. Що таке сегментація ринку праці?

  5. Первинний і вторинний ринки праці, що спільного та яка різниця між ними?

  6. Які фактори вплинули на гнучкість ринку праці?

  7. Які особливості національного ринку праці?

  8. Чому в Україні необхідно розбудовувати інфраструктуру ринку праці?

3.7.Резюме.


Ринок праці є одним з основних єлементів ринкової економіки. Він являє собою систему організації найманої праці на засадах закону попиту і пропозиції. Включає в себе: працедавців (пред’явників попиту на працю), робочу силу, що пропонує на ринку свою здатність до праці, а також механізми і інститути узгодження всіх інтересів найманих працівників і працедавців.

В залежності від рівня розгляду існують: сукупний, поточний, первинний, і вторинний, відкритий і прихований ринки праці. Пропозиція робочої силина поточному ринку праці має три основні складові: особи, що не зайняті трудовою діяльністю та шукають роботи; особи, що мають намір змінити місце праці; особи, що бажають працювати у вільний від роботи або навчання час . Попит на поточному ринку праці виражається потребою в працівниках для заповнення вакантних поточних місць на засадах основної діяльності або сумісництва, а також для виконання одноразових робіт.

Найбільш характерною рисою теперішнього українського ринку праці є гіпертрофований розвиток прихованої його частини, що часто зветься “прихованим безробіттям”.

Все розмаїття моделей ринку можна умовно звести до двох типів: зовнішнього і внутрішнього ринків праці. Зовнішній ринок праці – це ця частина сукупного ринку праці, яка охоплює сферу обігу робочої сили між підприємствами, і його функціонування передбачає мобільність робочої сили між ними. Внутрішній ринок праці заснований на русі кадрів в середині підприємства.

Як органічно пов’язаний з ринковою економікою, ринок праці своїм розвитком залежить від наявності і розвитку всіх її елементів (ринків капіталу, фінансів, житла і т.д.), що визначають міру свободи руху робочих місць (їх створення і ліквідації) і перетоку (вивільнення, перерозподілу) робочої сили між сферами зайнятості, галузями господарства і територіями.

Формування пропозиції робочої сили в основному пов’язане з трудовою активністю населення. На сучасному етапі розвитку українського ринку праці характарним є висока і стабільна пропозиція робочої сили, яка ще довго збережеться.

Формування попиту на працю в нашій країні проходить в основному під впливом макроекономічних чинників загальної структурної кризи економіки, різкого падіння обсягів виробництва та інвестицій, жорсткості кредитно-грошової і бюджетної політики, згортання діяльності збиткових виробництв, процесів роздержавлення власності, структурних змін в виробництві, відносної динаміки цін і вартості робочої сили.

Формування ринку праці як складової ринкових відносин в нашій країні знаходиться на початковій фазі розвитку. Поки що, він є механічною сумою множини регіональних і локальних ринків, нерозвинута його інфраструктура, слабо діють механізми саморегулювання. Разом з тим різко зросла відповідальність кожного працівника за міру своєї праці і споживання, сформувався діяльний мотиваційний механізм кваліфікованої професійної праці, зросла ініціатива більшості працюючого населення України.


4.Тема: Зайнятість населення і безробіття


  1. Соціально-економічна сутність зайнятості.

  2. Зайнятість як елемент соціально-економічної політики.

  3. Безробіття та соціально-економічні наслідки безробіття



4.1.Соціально-економічна сутність зайнятості.


Зайнятість – діяльність громадян, що повязана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка не суперечить чинному законодавству і приносить, як правило, їм заробіток, трудовий дохід.

Розрізняють державну активну і пасивну політику зайнятості.



Активна політика зайнятості (активна політика на ринку праці) – сукупність правових, організаційних і економічних заходів, що проводиться державою з метою зниження безробіття. Така політика включає заходи, що пов’язані з запобіганням (профілактикою) звільнень працівників через збереження робочих місць; навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб, що шукають роботу, активний пошук і підбір робочих місць; субсидування створення нових робочих місць (як на існуючих підприємствах, так і шляхом розвитку самозайнятості ); організацію нових робочих місць через систему суспільних робіт.

Пасивна політика зайнятості (пасивна політика на ринку праці) – сукупність заходів, спрямованих на послаблення негативних наслідків безробіття. Вона включає виплату гарантованих державою засобів по безробіттю, а після закінчення термінів виплат – матеріальної допомоги (соціальної підтримки); виплату різноманітних доплат, а також можливу видачу недорогих товарів першої необхідності, включаючи продукти харчування; організацію дешевого харчування у спеціальних їдальнях; деякі інші заходи.

Зайнятість, як відомо є одним із найважливіших макроекономічних показників. Разом з тим, зайнятість має соціальний характер. Вона відображує потребу людей не тільки у доходах, але й у самовираженні через суспільно-корисну діяльність, а також сукупність задоволення цієї потреби при певному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.

Інколи сама сутність зайнятості розуміється спрощено, коли вона зводиться тільки до погодження попиту і пропозиції робочої сили. Вважається, якщо нема безробіття, то нема і невирішених проблем зайнятості. Таким чином проводиться своєрідна ідентифікація категорії зайнятості і ринку праці. В результаті такого трактування в різних економічних програмах виходу з кризи не враховуються глибинні процеси, що притаманні зайнятості і обумовлені, наприклад, специфікою праці різних соціально-демографічних груп, змінами трудового потенціалу за рівнем освіти, соціальними орієнтирами, включаючи мотивацію праці і т.д.

Кожному етапу розвитку економіки відповідає своя модель (концепція) зайнятості.



Концепція зайнятості – це система поглядів, уявлень, що розкривають характер зайнятості на певному етапі соціально-економічного розвитку суспільства.

В даний час в Україні проробляються шляхи формування ринкової економіки із соціальним спрямуванням. Тому концепція зайнятості повинна дати відповідь на питання:



  • якою повинна бути зайнятість при даному типі економіки?

  • які зміни відбудуться в основних характеристиках зайнятості?

  • що для цього потрібно зробити?

Чіткі уявлення про те, чим зайнятість завтра буде відрізнятися від існуючої необхідні як основа побудови всієї системи управління зайнятістю.

Розглянемо основні положення зайнятості, що зафіксовані в Законі Про зайнятість населення.

Перший принцип – це право громадян розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Примус (у будь-якій формі) до праці не допускається за винятком випадків, встановлених законодавчо.

Таким чином закріплено в соціально-економічному житті України таку загально-людську цінність як добровільність праці.

Другий принцип зайнятості – відповідальність держави за створення умов для реалізації права громадян на працю. В основі політики зайнятості лежить відмова від жорсткої регламентації форм і режимів зайнятості, вимушеної обов’язковості праці у суспільній сфері і сприяння розкриттю інтересів і потреб людини через свободу і добровільність вибору будь-якої сфери суспільно-корисної діяльності.

Тісна взаємодія заходів щодо розвитку зайнятості дозволяє активно впливати на стан зайнятості , добиватись суттєвого поліпшення всіх її якісних характеристик, таких як освітній і професійно-кваліфікаційний склад зайнятого населення, його галузева і демографічна структура, висока соціально-економічна мобільність і конкурентоспроможність і т.д.

Розрізняють повну, продуктивну і вільно вибрану зайнятість.

Змінюється вкорінене тлумачення повної зайнятості як максимально можливого рівня залучення працездатного населення у суспільне господарство. Повна зайнятість може бути досягнута при будь-якому рівні залучення, якщо він відповідає задоволенню потреби населення у робочих місцях при умові економічної доцільності (продуктивності) пропонованих робочих місць. Таким чином, повна зайнятість не рівнозначна охопленню всіх працездатних громадян у сферу професійної праці. Людина має право обирати згідно свого бажання одну із сфер суспільно корисної зайнятості (професійна праця в народному господарстві, навчання з відривом від роботи, домашнє господарство і т.д.). однак регулюючою складовою є зайнятість професійною працею, що приносить дохід, як основу підвищення матеріального рівня і розвитку особистості.

Оптимальною у зайнятості слід вважати таку пропорцію, що сповна відповідає інтересам підвищення економічної ефективності виробництва, результатам його інтенсифікації, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, росту продуктивності праці, створює сприятливі умови для відтворення здорового покоління, висококваліфікованих, добре навчених і мобільних працівників.

Повна зайнятість, що відповідає всім перерахованим вимогам, може бути названа продуктивною зайнятістю. Продуктивна зайнятість не ідентична ефективності праці. Ефективність праці є одним із елементів продуктивної зайнятості.

Повна, продуктивна і вільно вибрана зайнятість відображує перш за все стан кількісної і якісної збалансованості між потребою населення у роботі і робочими місцями, при якій створюються сприятливі умови для соціального і економічного прогресу, тобто враховуються інтереси як окремої особистості, так і всього суспільства.

Статус в зайнятості. Відносини зайнятості.

Статус в зайнятості визначається для частини трудових ресурсів, що примають участь у суспільно корисній діяльності. Це як група людей, які пропонують свою робочу силу для виробництва товарів і послуг з метою отримання доходу, як і та група населення яка приймає участь у суспільно корисній діяльності, що не приносить прямого грошового доходу, або приносить дохід, що безпосередньо не пов’язаний з виробництвом благ і послуг.

В першу групу входять громадяни які зайняті у:


  • державному секторі економіки;

  • кооперативах, акціонерних товариствах;

  • приватному секторі.

В другу групу входять:

  • ті, хто навчається з відривом від виробництва;

  • службовці Українських збройних сил.

Відносини зайнятості обумовлюються економічними, демографічними і соціальними процесами. Економічний зміст зайнятості виражається у можливості для працівника своєю працею забезпечити собі належне існування і сприяти зросту ефективності суспільного виробництва; соціальний – у формуванні і розвитку особистості. Демографічний зміст зайнятості відображує взаємозалежність зайнятості з віково-статевими характаристиками населення, його структурою і ін.

Ефективність зайнятості.

Ефективною вважається зайнятість населення, яка забезпечує належний дохід, здоров’я, розвиток особистості, ріст освітнього і професійного рівня для кожного члена суспільства на основі росту суспільної продуктивності праці.

Показники ефективності зайнятості:


  1. пропорції розподілу ресурсів праці суспільства за характером їх участі в суспільно корисній діяльності;

  2. рівень зайнятості працездатного населення у суспільному господарстві;

  3. структура розподілу працюючих у розрізі галузей народного господарства, що являє собою пропорції розподілу трудового потенціалу за видами занять;

  4. професійно-кваліфікаційна структура працюючих.

Пропонована система показників дозволяє укрупнено на макрорівні оцінювати сутнісні характеристики зайнятості з позицій її ефективності.

Такі оцінки є важливими для виявлення не тільки існуючих проблем, але й закономірних тенденцій, що народжуються в зайнятості. Крім того, зміст самих показників підтверджує, що зайнятість має не тільки економічний, але й яскраво виражений соціальний зміст. Можна стверджувати, що зайнятість є важливим елементом соціально-економічної політики.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30

Схожі:

Львівська політехніка iconПро затвердження складу Конференції трудового колективу Національного університету "Львівська політехніка"
У зв’язку із закінченням повноважень Конференції колективу Національного університету "Львівська політехніка" із затвердженим складом...
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка

Львівська політехніка iconЕнциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна
Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Формування типових їздових циклів та нормування витрати палива приміських та міжміських автобусів
Львівська політехніка iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Львівська політехніка icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Львівська політехніка iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації І практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Львівська політехніка iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Львівська політехніка iconЛьвівська обласна громадська організація «Львівтрансзахист»
Працює: Заступник Голови правління го
Львівська політехніка iconРобоча програма навчальної дисципліни
Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка