Львівські контракти на малярські роботи



Сторінка3/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4
ЦДІА України у Львові, ф. 52, on. 2, спр. 158, с. 145-146. Рукопис, оригінал.

№ 7


1661 p., червня 9. Львів. –

Зізнання свідків у судовому процесі між малярами Якубом Іржицьким

та Альбертом Краузом стосовно роботи над вівтарем для костьолу

святого Станіслава у Львові


H[o]n[e]stus] Jacob Irzycki pictor Albert Krauz

pictor


Proponit. Isz citatfus] czyniąc sie iakoby starszym konfraterniey malarskiey odiął actorowi robotę, którą nie z rąk iego miai, ale od kogo inszego zleconą petens se conservali przy tey robocie y żeby ią powrócił pozwany.

Citatus r[ecede]ndo intulit, że nieodeymowal takowey roboty actorowi, aże że x[ią]dz proboszcz świe[te]go Stanisława* odiął mu sam, że na czas naznaczony niewystawił. Stawią eo (c. 593) nomine tegosz x[ią]dza proboszcza, qui eniacendo citatu[m] r[eco]gn[o]uit. Żem ia odiął te robotę actorowi, bo hołota był, ale chciałem od niego poreki, którey nie stawił. lam tesz panu Woyciechowi dał za Jedną intercizą te robotę, którey się on podiął.

Concludendo petit liberentem citatqfue] uti ab incompetenti actione[m]. Replicando actor** statuii testem Sebeslianum Kromka, qui re[co]gnouil. Że ze mną xiadz proboszcz uprzod poslanowił kontrakt względem roboty ołtarza, a iam z rąk swoich dał actorowi.

Officiu[m] p[rae]sens: Ponieważ pan Sebastian Kromka***, który principaliter podia} sic tey roboty ołtarza do świętego Stanislawa.według kontraktu nie wystawiwszy tey roboty kogo inszego naraił, czego w mocy nie miał, xiadz proboszcz zaś panu pozwanemu sam dał tę robotę z rąk swoich y iako panu dobra swego wolno mu to było. Dla tegosz ad p[rae]sens citatu[s] uti ab incompetenti actore[m] liberu[m] pronunciat****. Appelât actor ad relat[ionem].


ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 467, с. 593-594. Рукопис, оригінал.

№ 8


1694 p., травня 27. Львів. –

Ухвала львівського замкового уряду в справі між львівським

монастирем бернардинок і малярем Григорієм Гасіцьким, умовленим

на золочення і малювання за контрактом вівтаря для монастирського

костьолу
W sprawie etc[eterae] między panem Woyciechem Ślewińskim plenipotentem ich m[o]ś[c]iow panien bernardynek konwentu Iwowfskiego]* imieniem tychże ich m[oś]ciów czyniącym aktorem z iedney a uczciwym panem Hrehorym Hasickim malarzem pozwanym z drugiey strony oto. Iż on** umówiwszy z pomienionemi ych m[o]s[c]iami panny zakonnemi (c. 819) ołtarz w kościele tychże ich m[ośc]iów wyzłbcić i wymalować y iako naiporządniey wystawić za summę złotych polskich dwuchset pięciudziesiąt,*** którą summę całą y zupełną y nad to ieszcze złotych dziesięć**** na tą robotę wziąwszy, dotychczas tego ołtarza nie wyzłocił y roboty swoiey nie wystarcza, przez co do znaczney szkody też ich m[oś]ć panny zakonne przyprowadza y zawodzi*****, prosząc tegż sądu, aby za taki iego zawód****** był ukarany y w więzieniu sądu tego przytrzymany (iako o tym ustna actora p[ro]pozycia szerzey w sobie opiewa). Sąd pp. ninieyszy stron obodwoch, powodowey przez tegoż plenipotenta swego, pozwaney zaś samey prrzez się p[e]r[sona[l[ite]r przed sabą stawaiących, wysłuchawszy kontrowersyi y one uważywszy (taki wydaje dekre). Ponieważ pozwana strona zanosi to że lubo umówił się za summę wzwysz mianowaną, iednak za******* te quote nie może tey roboty swoiey******** żadną miarą wystawić, gdyż większey spery na złoto y na insze malarskie należytości potrzeba. Zaczym potrzebną bydź do uznania w tey mierze prawdy lokatią********* malarzy starszych wynaiduie y nakazuie, ażeby strony obiedwie po dwóch malarzów********** lubo też mniej wysadzili*10, któryby według sumienia zważyć y uważyć mogli ieżeli słusznie czy nie słusznie pozwany quaerulat, że według kontraktu umówionego wielebnym ich m[oś]ciom pannom zakonnym pozłocenia wystarczyć niemoże y ci malarze świadectwo swey uchwały na piśmie podali*11, a to uczynić powinni, strony*12, mianowicie pozwany intratricluum*13 pod captiuatią y siedzeniem wiezienia poty, póki actorea pars uçdzie chciała, aż do zupełnego uspokoienia siebie w tey sprawie. A że pozwany contrauenit umówionemu słowu i kontraktowi, zaczym quite grzywien trzech stronie powodowey circa loca[ci]onem malarzów, a sądowi in instanti pułtory grzywny dać powinien pod dwoiakim wyższym zapłaceniem tychże grzywien. Po ktorey wykonaney lokacyey albo nie termin zawiły sąd stronom obodwom zachowuie.
ЦДІА України у Львові, ф. 52, on. 2, спр. 559, с. 819-820. Рукопис, оригінал.

№ 9


1697 p., квітня 24. Львів. –

Контракт між братством міської Успенської церкви та малярем

Олександром Ляневичем на малювання іконостасу для церкви

апостолів Петра і Павла


Miendzy ich m[oś]ćmy pany bracy bractwa mieyskiego lwowskiego cerkwie Przenayświetszey Panny Mariey Wniebowzięcia z iednyey, a panem Alexandrem Laniewiczem, magistrem kunsztu malarskiego, z drugiey strony, stanął takowy nieodmienny kontrakt. Iż pan Alexander podiął się wymalować wszytek zdejsus w cerkwi świętych apostołów Piotra i Pawła, excepto namyesnego obrazu Спасительх и Пречистой Деви и собраза стхъ апостоловь od wirzchu poczowszy aż do spodu jako nayprzystoyniey podług nauki rzemiosła swego na dobrym gruncie mocno ugruntowanymi y dobrze wyszuszonymi(sicl) farbami dobremi, a nie podlemi, twarzy przystoynie uformowanemi za złotych ośmset monety polskiey, iaka teraz w Koronie idzie. Złoto fangult ich m[oś]ci[e] powinni dać, kilko będzie potrzeba przy widzu swoym, na którą tą robotę pan Alexander zaraz od ich m[oś]c[ió]w odbiera złotych dwieście, a gdy dobrze wygruntuie do pozłoty, na ten czas drugie złotych dwieście ich m[oś]ć dać mu maią, residuum za wystawieniem roboty y oddaniem maią płacić. Waruią to sobie ich m[oś]ć po panu Alexandrze, aby podług postanowioney umowy kontraktu tego w kunscie roboty swey iako z naywiększą pilnością wymalował ten гдεисусь, у na dobrym gruncie y farbami dobremi sub vadio drugiey surnmy takovey, iaką się ziednal, połowę sądowi, połowc na cerkiew święto, który to kontrakt tak stwierdza podpisem ręki swey, iakoby w aktach urzędowych był zapisany, na się ręką swoią własną podpisuię. Do tego w ołtarzu obraz który iest na престолh св>томь і szafę. Działo się w sessiey ich m[oś]c[ió]w a[nn]o 1697 d[ie] 24 aprilis przy świadku miżey podpisany [m].

Mikołay Krassowski* iako świadek

Cyprian Kisielnicki** yako świadek AIex[a]nderz Lanowsky malarz.

Bazyly Stawnicki*** jako świadek podpisuię sic (арк. 1).

D[ie] 10 may panu Alexandrovi ad rationem teiże roboty dało się złotych sto na co podpisuię się, że wzioł.

Alexander Lanywsky malarz

Die 27 juny temuż ad rationem roboty trzeciu raty dało się z cassy brackiei złotych dwieście**** to iest fllorenos] 200. Ostarne***** ratę nie powinni mi będą ich m[o]ść p[anowie] prowisorowie dać, aż puki nie skacze robotę wcale, na co podpisuię się.

Alexander Lanowsky malarz.

Die 24 augusti lubo się obligował pan Alexander, że aż za oddaniem wcale robotą miał mieć residuum złotych dwieście, jednak na proźbę iego dało się mu złotych sto dico fflorenos] 100, na co się podpisuię.

Alexander Laniowsky malarz.

D[ie] 8 9-bris 1697. Podług tego spisanego kontraktu ze mną sumę porachowawszy się z ich m[ościa]m[i] pfany] bracią zupełną i skuteczną odbieramy satisfakcią z którey summy nie ich m[oście] pfanowie] bractwo, ale ia kalmukowi pomocznikowi tey roboty na każdy tydzień od uchwalioney tey ia sam niżey podpisany, a nie kto inny wypłacać powinien będę, a którey zupełnie odebraney przezemnie satis facty praesentibus ich mfoście] p[any] bractwo kwituię, nic sobie więcey respektem pomienioney roboty iuż więcey nie praetenduiąc zapłaty, a że iescze teyże podług umowy y postanowienia z ich mościami nie dokończyłem ani wystawił skutecznie obrazów, deklaruie i submittuie się bez wszelkiey dalszey mnie rekompensy, iako należy z wszelką gotowością konsztefm] malarskim wystawić y oddać obrazy, co strymać obiecuię pod zakładem wyżey wyrażonym oto w niedosyć uczynieniu******* przez(sic!) wszelkim sądem y urzędem peremptorie sprawić się y odpowiadać zapisuię y dla większey wiary podpisuię przy sproszonych do tego ich m[oś]ciów p[anów] braciey bractwa cerkwie y kaplicy teyże. Działo się we Lwowie ut supra. Ia zaś robotae wszystką wystawić powinien będę 14 m[ies]i[ąc]a grudnia w roku ninieyszym nic nie uchibiaiąc naznaczonego czasu.

Alexander Laniewsky malarz

Mikoiay Krassowsky konfrater m[anu] p[ropriae].

Jerzy Korendowicz konfrater m[anu] p[ropriae] (ark. 1зв.).

A[nn]o 1698 d[ie] 10 february odebrałem na ten kontrakt melioratiey złotych pięćdziesiąt, obliguiąc resztę roboty tey jaknajpredzey******* skończyć. Na co się podpisuie.

Alexander Laniwski malarz (арк. 2).


На звороті запис: «Kontrakt z p[anem] Alexandrem malarzem» (арк. 2зв.).
ЦДІА України у Львові, ф. 129, оп. 1, спр. 742, арк. 1-2зв. Рукопис, оригінал.


1 Перший такий приклад дають датоване 1547 р. «Успіння» маляра Олексія та парна до нього недатована «Богородиця Одигітрія з пророками» (Національний музей у Львові) з церкви архангела Михаїла в Спільнику (тепер на території Польщі). Автором цих творів є, мабуть, перемишльський маляр Олексій Горошкович. Звід документальних відомостей про нього та перелік його ідентифікованих ікон див.: Александрович В. Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища (Студії з історії українського мистецтва. Т. 3). Львів, 2000. С. 64-70. Огляд найраніших українських підписаних і датованих ікон див.: Гелитович М. Датовані ікони перемишльської, волинської та львівської шкіл українського малярства XVI століття // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації. Наук. зб. М-ли VI міжнар. наук, конференції по волинській іконі, м. Луцьк, 1-3 грудня 1999 р. Луцьк, 1999. С. 53-60.

2 Найраніші контракти на виконання малярських робіт у Львові збереглися з другої половини XV ст. 1470 р. маляр Бартош умовився з райцями Судової Вишні намалювати образ для головного вівтаря місцевого парафіяльного костьолу, позолотити чотири свічки, дві лампи та зобов’язався при потребі відновлювати образ у майбутньому, застерігши собі право забрати старий образ із вівтаря (Центральний державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДIА України у Львові), ф. 52 (Магістрат міста Львова), оп. 2, спр. 8, с. 196. Текст документа (із незначними неточностями) опубліковано в: Łoziński W. [Komunikat] o malarzach lwowskich // Sprawozdania Komisyi do badania historii sztuki w Polsce (далі – SKHS). Lwów, 1891. T. 4. S. LVIII). Через шість років, перебуваючи у Львові, краківський маляр Ніклас Ґабершрак перед від’їздом додому уклав з райцями угоду, за якою його помічник Альберт мав позолотити привезену з Кракова скульптуру святої Марії Магдалини, очевидно, для групи з Розп’яттям на тріумфальній арці закінчуваного тоді кафедрального костьолу. За контрактом, майстер повинен був особисто поправити роботу, якщо вона не задовільнила б замовників (ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 8, с. 322. До літератури впроваджено в: Rastawiecki E. Słownik artystów polskich. Warszawa, 1851. T. 2. S. 224, 225. Текст документа опубліковано в: Łoziński W. [Komunikat] o malarzach lwowskich... S. LVIII). У літературі навколо цього контракту нагромадилося немало хибних тлумачень. Докладний критичний аналіз цієї проблеми див.: Александрович В. Малярі у мистецьких взаємозв’язках Львова і Кракова XV-XVI ст. // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. Kraków, 1998. T. 2: Studia z dziejów Lwowa / Pod red. H.W. Żalińskiego i K. Karolczaka (Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. Prace monograficzne. № 240). S. 322-325.

3 Юбилейное издание в память 300-летняго основания Львовского Ставропигиального братства. Львов, 1886. Т. 1. С. И.

4 Rastawiecki E. Słownik... T. 2. S. 322. Про нього див.: Piotrowski J. Przywileje z XVI wieku dla bractwa i cechu malarzy katolickich we Lwowie // Lamus. Lwów, 1910. T. 2. Zesz. 2. S. 264, 267; Jaworski F. O szarym Lwowie. Lwów; Warszawa, 1917. S. 43, 45; Mańkowski T. Lwowski cech malarzy w XVI i XVII wieku. Lwów, 1936. S. 24, 50, 95, 100; Dobrowolski T. Polskie malarstwo portretowe. Ze studiów nad sztuką epoki sarmatyzmu. Kraków, 1948. S. 85, przyp. 2; Жолтовський П.М. Словник-довідник художників, що працювали на Україні у XVI-XVIII ст. // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. Київ, 1962. Вил. 7/8. С. 221; Mańkowski T. Dawny Lwów, jego sztuka i kultura artystyczna. Londyn, 1974. S. 194; Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні у XVI-XVIІІ ст. Київ, 1983. С. 56, 158, 159; Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ, 1985. С. 131. Інший представник львівського малярського середовища другої половини XVI ст. з таким ім’ям – Миколай Лещинський – відомий за поодинокими писемними згадками 1565-1577 pp. Звід відомостей про нього див. у: Słownik artystów polskich. Warszawa, 1993. T. 5. S. 66.

5 Оригінал документа втрачений; цит. за: Piotrowski J. Przywileje... S. 267.

6 Оригінал документа не зберігся; цит. за: Piotrowski J. Przywileje... S. 262.

7 ЦДІА України у Львові, ф. 9 (Львівський гродський суд), оп. 1, спр. 348, с. 1357-1358. Опубліковано в: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 85-86.

8 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 24, с. 252. Документ віднайшов Т. Маньковський (Mańkowski T. Lwowski cech... S. 37). Крім зазначеного джерела, польський дослідник покликається також на два записи в актах війтівського уряду (нині: ф. 52, оп. 2, спр. 388, с. 722, 790), проте на першій із поданих сторінок Я. Шванковського не згадано взагалі, а в другому випадку відомостей про його родинні зв’язки немає.

9 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 648, с. 265. Дані цього запису без покликання на джерело використано в: Marikowski T. Lwowski cech... S. 37.

10 Найповніші дані про нього див.: Александрович В. Західноєвропейські малярі на західноукраїнських землях наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. // Збірник праць і матеріалів на пошану Лариси Іванівни Крушельницької. Львів, 1999. С. 315-316.

11 Оригінал документа не відомий. До наукового обігу його впровадив Е. Раставецький (Rastawiecki E. Słownik... T. 2. S. 197-202). Див. також: Jaworski F. О szarym Lwowie. S. 43.

12 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 871, с. 101. Цю згадку про майстра наведено в: Александрович В. Західноєвропейські малярі... С. 315.

13 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 389, с. 1447-1448.

* Львівський лікоть дорівнював 68,77 см.

14 Винятком могла б бути тільки вже традиційно приписувана львівському вірменському маляреві першої половини XVII ст. Симонові Богушовичу «Битва під Клушино» з жовківського парафіяльного костьолу (Львівська картинна галерея, репродукцію див.: Gębarowicz M. Początki malarstwa historycznego w Polsce. Wroclaw etc., 1981. II. 78), проте ця загальновизнана атрибуція виявилася недоведеною й навіть питання про належність картини до спадщини львівського малярства залишається відкритим (Александрович В. Симон Богушович. Історія і легенда в біографії львівського маляра першої половини XVII ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1997. Вил. 32. С. 68-70).

15 3 нечисленних згадок про картини в збірках львівського міщанства з часу, який передує публікованому контрактові, можна навести «obraz «Fortuna», jako pan liczbę czynił ze sługą swym, «Landschafft».., «Fides» stary» в інвентарі (1583) купця Андрія Симоновича (ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 18, с. 1205), «starych obrazów 4 w ramach «Tempora anni» (1585) у купця Ґеорґа Спонера (Там само. Спр. 19, с. 298; спр. 337, с. 295), «obraz z Owidiusza» (1588) у Яна Алембека (Там само. Спр. 337, с. 484) та «obrazów na którich musika sztuk 14» (1605) у вірменина Миколая Бернатовича (Там само. Спр. 518, с. 635).

16 Під цим роком Ян Зярнко вперше згаданий як краківський житель, одружений у Львові (ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 14, с. 469-471). Через три роки він вже судився з львівським цехом столярів, який звинуватив недавно прибулого до міста на постійне проживання ремісника в незаконній професійній діяльності (Там само. С. 1343-1344). На краківське та німецьке походження Я. Зярнка за пізнішими документами вказано в: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 45.

17 Про це опосередковано свідчить той факт, що саме Зярнко робив труну та епітафію для рано померлого митця: ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 338, с. 235. До літератури впроваджено в: Александрович В. Львівські малярі кінця XVI століття (Студії з історії українського мистецтва. Т. 2). Львів, 1998. С. 157, 174.

18 ЦДIА України у Львові, ф. '52, оп. 2, спр. 25, с. 825, 905, 950 (документ використано у: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 47).

19 Там само. Спр. 28, с. 1280 (згадка в: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 49).

20 Там само. Спр. 25, с. 912.

21 Там само. Спр. 388, с. 1484.

22 Там само. Спр. 27, с. 358 (чорновий варіант запису: Там само. Спр. 2, с. 660).

23 Відповідну практику найдокладніше описує статут перемишльського об'єднаного цеху золотарів, конвісарів та малярів 1625 p., викладаючи звичаєві норми створення „шедевра" та надання звання майстра: „a przy tym żądaniu ma pokazać testimonium legitimi ortus" (Archiwum Państwowe w Przemyślu (далі — APP). Archiwum miasta Przemyśla, dyplomy pergaminowe, sygn. 81; опубліковано в: Aleksandrowycz W. Statut cechu złotników, malarzy i konwisarzy przemyskich, potwierdzony 6 października 1625 roku // Rocznik historyczno-archiwalny. Przemyśl, 1997. T. 12. S. 9).

24 ЦДІА України у Львові, ф. 52, on. 2, спр. 31, с. 1041 (майстер зафіксований при виборі частини батьківського спадку після його поділу). У літературі без конкретного покликання цю дату наведено в: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 50.

25 Про його поїздку до Італії відомо зі свідчення М. Зярнка: ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 25, с. 950. До наукового обігу впроваджено в: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 47.

26 Про нього див.: Potocki A. Katalog dziel Jana Ziarnki malarza i rytownika polskiego z XVI i XVII wieku. Kraków, 1911; Mańkowski T. Lwowski cech... S. 45-49; Sawicka S. M. Jan Ziarnko peintre-graveur polonaise en są activité a Paris au premier quart du XVIIe siècle // La France et la Pologne dans leurs relations artistiques. Paris, 1938. Vol. 1. № 2-3. P. 103-187.

27 Виклад відомостей до історії світського портретного малярства Львова перед початком XVII ст. див.: Александрович В. С. Портретная живопись во Львове в последней четверти XVI в. // Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник 1990. Москва, 1992. С. 235-252.

28 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 392, с. 345.

29 Mańkowski T. Lwowski cech... S. 37: «Przy końcu życia przyjął był Szwankowski zobowiązanie namalowania obrazu do ołtarza w kościele Franciszkanów w mieście, śmierć jednak przeszkodziła mu w wykonaniu tej pracy, a fundatorowie ołtarza, którzy obraz zamówili, domagali się dopełnienia umowy od wdowy po Szwankowskim».

30 ЦДІА України у Львові, ф. 52, on, 2, спр. 25, с. 951.

31 Там само. Спр. 772, арк. 146зв.

32 Там само. Спр. 715, с. 535. Т. Маньковський, який віднайшов і впровадив до літератури відповідний запис, потрактував його так, нібито плату відібрав сам маляр (Mańkowski T. Lwowski cech... S. 37). Саме звідси з подачі цього автора 1602 р. традиційно розглядається як останній підтверджений джерелами рік життя цехмайстра львівських малярів-католиків.

33 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 772, арк. 227зв., 246, 283, 300, 331зв., 341; спр. 773, арк. 31.

34 Там само. Спр. 390, с. 335.

35 Див.: Mańkowski T. Lwowski cech... S. 101.

36 Описану тут ситуацію коротко викладено в: Александрович В. Образотворчі напрями в діяльності майстрів західноукраїнського малярства XVI-XVII століть // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка (далі – Записки НТШ). Львів, 1994. Т. 227: Праці секції мистецтвознавства. С. 68.

37 Єдина друкована згадка про нього з коротким викладом відомостей цього документа: Александрович В. Образотворчі напрями... С. 68.

38 APP. Archiwum miasta Przemyśla, dyplomy pergaminowe, sygn. 81; Aleksandrowycz W. Statut... S. 9.

39 ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 31, с. 306-307.

40 Там само. Спр. 392, с. 1944; спр. 482, с. 2 (чорновий варіант запису).

41 Там само. Ф. 197 (Львівська римо-католицька консисторія), оп. 2, спр. 1250, арк. 17.

42 Друге покоління малярської родини Шванковських репрезентує так само невідомий дослідникам його брат Даніель. Уперше згаданий разом з Яном у цитованому документі 1612 p., він помер під час пошесті незадовго до 31 січня 1624 p.: під цим днем до актових книг уряду Ради посмертно внесено його заповіт, складений 2 жовтня попереднього року (ЦДІА України у Львові, ф. 52, оп. 2, спр. 39, с. 82, 83).

43 Короткий виклад історії Успенського іконостасу див.: Александрович В. Хронологія іконостасу Успенської церкви у Львові // Українське барокко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 141-148.

44 У літературі не вироблено одностайного погляду щодо часу створення П’ятницького іконостасу. Вказане датування обґрунтовано в: Александрович В. Іконостас П’ятницької церкви у Львові // Львів: історичні нариси. Львів, 1996. С. 103-144.

45 Про початкову стадію роботи над іконостасом див.: Александрович B.C. Хронологія... С. 143; Його ж. Нові дані до історії іконостасу Успенської церкви у Львові // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень VI Міжнародного круглого столу (Львів, 3-8 травня 1995 p.). Львів, 1996. С. 5; Його ж. Федір Сенькович. Життєвий і творчий шлях львівського маляра першої третини XVII ст. // Львів: місто – суспільство – культура. Т. 3: 36. наук, праць / За ред. M. Мудрого (Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск). Львів, 1999. С. 65-68. Відомості про Ф. Сеньковича та його роботу над іконостасом найдокладніше викладено в:


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Львівські контракти на малярські роботи iconСьогодні в нас побачення зі Львовом
Про старовинне українське місто Лева написано багато, описано події, свідками І учасниками яких були львів’яни. Львівські вулиці,...
Львівські контракти на малярські роботи iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи Цілі та завдання курсової роботи
Прошу розмістити на сайті дну у розділі «Методичні матеріали для самостійної роботи студентів» наступні матеріали
Львівські контракти на малярські роботи iconЗякун Олександр Сергійович керівник гурткової роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю

Львівські контракти на малярські роботи iconЗ досвіду роботи районної творчої групи
У методичному посібнику викладено сутність І зміст інтерактивних методів навчання, вимоги до його впровадження в практику роботи...
Львівські контракти на малярські роботи iconВолчелюк івана савелійовича педагогічний стаж роботи – 38 років Кваліфікаційна категорія
Місце роботи – Давидковецька зош І-ІІІ ступенів, Хмельницького району, Хмельницької області
Львівські контракти на малярські роботи iconТа результати роботи з обдарованими дітьми в навчально-виховних закладах м. Хуста
Організація роботи з обдарованою молоддю у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
Львівські контракти на малярські роботи iconВ. Криничанський
Відділ організаційно – кадрової роботи апарату Великобурлуцької районної державної адміністрації протягом 2011 року проводив організаційне...
Львівські контракти на малярські роботи iconНазва закладу
Тому, користуючись Програмою аналізу виховної роботи у класі, об’єктивно оцінюєте реальні результати виховної роботи за минулий рік...
Львівські контракти на малярські роботи iconВиховуємо патріотів
«Національно-патріотичне виховання-пріоритетний напрямок виховної роботи у 2014-2015 навчальному році» була обрана з метою вдосконалення...
Львівські контракти на малярські роботи iconПлан роботи з обдарованими учнями старокривинського нвк на 2016-2017 навчальний рік
Оновлення портфоліо для роботи з обдарованими дітьми з метою визначення обдарованих учнів та надання їм необхідної підтримки


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка