Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка11/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Зв’язки із зовнішнім світом, свідомі й несвідомі реакції на різні психологічні подразники у представників різних статей виявляються
по-різному. Психологи пов’язують це із активізацією різних ділянок мозку чоловіків та жінок в однотипних ситуаціях, а також із різною швидкістю протікання процесів соціалізації. Відомо, що „більшість дівчаток від природи більш емоційні, а це означає, що в них сильніше виявлена потреба в розрядці емоційної напруги, однією з яких є, наприклад, плач” [Горошко 2009: 244]: „Та згодом зате ж як вона щебетала, плакала й сміялася, червоніла й блідніла від свого щастячка” [Вовчок]. Сльози в жінки – реакція на зовнішні подразники, причому спектр емоцій, що їх супроводжують, достатньо великий: радість, хвилювання, щастя, біль, гнів, розчарування, сум та ін.: „- Поплачте! Виплачте свій страх, біль, але образу залиште при собі – вона вам ще пригодиться… Віорелія ридала, дзенькотіла по склянці зубами, розливала по грудях ліки. Виплакавшись, притихла” [Тарасюк 2006: 133].

Природу жіночого плачу дослідники називають комунікативною, оскільки він „релевантний насамперед соціокомунікативним інтенціям дівчаток у їхній налаштованості на спілкування і страх позбавлення звичних комунікативних зв’язків” [Ставицька 2015: 246]: „Ясочка нічого не второпала з тих слів, але згадала своє і, захлинаючись сльозами, пошепки повідала Аллі всю правду, як батюшці на сповіді. Жах і сором пережитого розривали їй серце. Але вона мусила, мусила все це комусь вилити, бо – хоч у Дніпрі топись!..” [Тарасюк 2006: 249]. У жінок комунікація часто виконує фатичну функцію: для них важливо, щоб їх просто вислухали, і сльози в такому випадку стають інтенсифікаторами виявлення цього бажання.

Л. Ставицька в монографії „Гендер: мова, свідомість, комункація” наводить цитату О. Вейнінгера про комунікативну заангажованість жіночого плачу: „Між жінкою і довкіллям немає різкої межі, як між однією індивідуальністю і другою! Жінка виявляє свою повагу до страждань ближнього не в мовчанні, а в голосіннях: настільки сильно вона відчуває свій зв’язок з ним не як істота духовна, а фізична. Життя, яке розпливається в оточенні, постає однією з найважливіших рис жіночої істоти, що має глибокі наслідки. Вона є причиною підвищеної чутливості жінки, її незвичайної готовності і безсоромності лити сльози з будь-якого приводу. Недарма ми знаємо тільки тип плакальниці. Чоловік же, який плаче у товаристві, мало може розраховувати на повагу до себе” [Цит. за: Ставицька 2015: 247].


Прояв (часто – несвідомий) емоцій складає суть психології жінки, що не завжди декодується чоловіками, викликає бажання не бачити цього й може призвести до комунікативних невдач: „…прагнення першою чергою позначити емоційний план – властивість жіночої натури. Очевидно, є почуття, узгоджувані з жіночою самосвідомістю й не завжди зрозумілі для чоловіка” [Синельникова 2001: 15]: „І – в сльози, він усе від неї міг стерпіти, але плачу не зносив, надто боляче вражало це по-дитячи беззахисне схлипування і нинішній гіркий монолог, краще б уже плакала мовчки” [Братан 2008]. Такий комунікативний дисонанс базується на тому, що „якщо у співрозмовників відсутній спільний центр емоційної координації спілкування, то спостерігається емоційний дисонанс і неуспіх у спілкуванні на контекстуальному лоні емоцій” [Шаховский 2008: 37]: „Креза зроду не розчулювали жіночі сльози, стара жінка збагнула це не враз, потім вороже глянула на брата: – Ти все знаєш і сам” [Білик 1989]; „Тоді ще козак мало зважав на жіноче серце. Жіночі сльози й печаль не скоро проймали йому душу” [Куліш 2011: 62].

На фонетичному рівні жіночою ознакою мовлення вважають здатність розтягувати наголошений голосний звук. „Типово жіночим засобом посилення емоційного враження є широке використання розтягування наголошеного голосного в словах-експресивах” [Земская 1993: 107]: „Ні, я не можу – жалібно заскиглила Віорелія Віорелівна, все ще сидячи в порозі. – Не мо-о-о-ожу…” [Тарасюк 2006: 162];
Здра-а-астє, Серьога! Надовго до нас?” [Іванцова 2014: 37]; „Ірко-о-о! Ти не відьма! Ти фея!” [Там само: 38]; „Авто”! – пробурмотіла йому вслід Ангеліна. – „Рестора-а-ани!” Удавиться він витрачатися…” [Там само: 35].

Поширеним засобом прояву жіночих емоцій є надмірне використання в їхньому мовленні лексем зі зменшено-пестливими та згрубілими суфіксами: „О, я знаю: коли вони повернуться до своїх домівок і ляжуть у теплі ліжечка, їм насняться Чіпкі Лапки. І вони ті, хто кидає в мене камінці влітку й гострі крижинки взимку, – довго ворочатимуться і схлипуватимуть уві сні” [Роздобудько 2006]; „Спи, моя ріднесенька, – каже Мумі-мама” [Там само]; „Ну-ну, розкажи, розкажи, як ти мучилась, як страждала твоя душа… Брехуха! Стара брехуха!” [Тарасюк 2006: 49].

Одним із засобів вербалізації реакції жінок на несподівану, часто негативну ситуацію є лихослів’я. І хоча на початковому етапі розвитку гендерології дослідження показали чоловічу першість у використанні грубих, лайливих, матірних слів, жіночий погляд на цю ситуацію змінився. Крім традиційних засобів негативної оцінки, як-от: прокляття, евфемізми, грубі вислови, сучасні жінки все частіше стали поповнювати свій вокабуляр обсценною лайкою. Учені пояснюють ці зміни результатом боротьби жінок за рівноправ’я з чоловіками, намаганням заперечити свій низький (за стереотипними уявленнями) статус, переосмислити себе з погляду чоловічих цінностей (цінностей домінантної групи) [Ставицька 2015: 294]. Такий „адекват дійсності” (Л. Ставицька) спостерігаємо і в репліках персонажів художніх творів, і в авторських монологах: „Ти бачила цю смердючку? Цю проблядь табірну? Що вона витворяє з нашим начальством! Воно аж дуріє! А вона, шльондра бездарна, не те що написати свого – чужого тексту не може прочитати! – А нащо? Як вона, вибачайте, п..звєзда! А ето в нашей жізні, душка, главноє!” [Тарасюк 2006: 80]. Водночас не можна стверджувати, що жінки більшою мірою, аніж чоловіки, схильні до вживання ненормативної лексики. Сьогодні фіксуємо зниження активності використання прокльонів, що були поширені в жіночому мовленнєвому дискурсі. Традиційним і широко вживаним способом показати свої емоції залишається використання жінками згрубілих слів, якими вони дають власну оцінку іншій людині чи певному життєвому явищу: „Геть збіліла, губи пересохли, голос зашерх, очі горять: – Я й раніше знала, що ти курваль, але ж не до такого ступеню: бугай, плідник, стерво!” [Братан 2008]; „Геть з мого дому! Щоб твоєї ноги тут не було, паршивко! Порадниця… молоко обітри на губах! Тепер я впевнена, на всі сто відсотків впевнена, що це ти все придумала, що ти все це спеціально затіяла! Ти шантажуєш мене, падлюко!” [Тарасюк 2006: 138]; „Клятий Гаспидисько! Ти знову тут, всюдисуща підла тварюко?! Приклеївся, як тінь, і волочешся слідом?.. Чортове поріддя, ти таки справді зібрався зі світу мене зігнати!” [Там само].



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка