Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка13/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Бабайцева 1988 – Бабайцева В. В. Система членов предложения в современном русском языке / В. В. Бабайцева. – М. : Просвещение, 1988. – 159 с.; Бондарко 1998 – Бондарко А. В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии / А. В. Бондарко. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. – 220 с.; Бондарко 1984 – Бондарко А. В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1984. – 136 с.; Бодуэн де Куртене 1963 – Бодуэн де Куртене И. Качественность в языковом мышлении / И. Бодуэн де Куртене // Избранные труды по общему языкознанию. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – Т. 2. – С. 311 – 324; Вихованець 1992 – Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 220 с.; Вихованець 1993 – Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.; Всеволодова 1997 – Всеволодова М. В. Уровни организации предложения в рамках функционально-коммуникативной прикладной модели языка / М. В. Всеволодова // Вестн. Моск. ун-та. – 1997. – Сер. 9. – Вып. 1. – С. 53 – 66; Городенська 1991 – Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць / К. Г. Городенська. – К : Наук. думка, 1991. – 190 с.; Гулыга 1969 – Гулыга Е. В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс. – М. : Просвещение, 1969. – 134 с.; Дьячкова 2002 – Дьячкова Н. А. Включенный предикат как обязательный компонент семантической модели предложения / Н. А. Дьячкова // Изв. Урал. гос. ун-та. – 2002. – № 24. – С. 238 – 245; Есперсен 1958 – Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен. – М. : Изд-во иностр. л-ры, 1958. – 404 с.; Загнітко 2004 – Загнітко А. П. Основи українського теоретичного синтаксису : монографія : в 2 ч. / А. П. Загнітко. – Горлівка : Горлів. держ. пед. ін-т інозем. мов, 2004. – Ч.1. – 253 с.; Загнітко 2011 – Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис : монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ТОВ «ВКФ „БАО”», 2011. – 992 с.; Іваницька 1986 – Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові / Н. Л. Іваницька. – К. : Вища шк., 1986. – 168 с.; Мещанинов 1945 – Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи / И. И. Мещанинов. – М. – Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – 321 с.; Падучева 1974 – Падучева Е. В. О семантике синтаксиса: Материалы к трансформационной грамматике русского языка / Е. В. Падучева. – М. : Наука, 1974. – 292 с.; Панфилов 1982 – Панфилов В. З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания / В. З. Панфилов. – М. : Наука, 1982. – 360 с.; Потебня 1958 – Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / А. А. Потебня. – М. : Учпедгиз, 1958. – Т. 1 – 2; Прияткина 1990 – Прияткина А. Ф. Русский язык. Синтаксис осложненного предложения / А. Ф. Прияткина. – М. : Высш. шк., 1990. – 176 с.; Рудольф 1999 – Рудольф С. А. Структура и семантика предложений с обязательным атрибутом : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / С. А. Рудольф. – М., 1999. – 18 с.; Русская грамматика 1982 – Русская грамматика : в 2 т. – М. : Наука, 1982. – Т. 2. : Синтаксис / под ред. Н. Ю. Шведовой. – 710 с.; Селіванова 2011 – Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 844 с.; Слинько 1994 – Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови : проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – 670 с.; Слюсарева 1981 – Слюсарева Н. А. Проблемы функциональной морфологии современного английского языка / Н. А. Слюсарева. – М. : Наука, 1981. – 196 с.; Смольянинова 1990 – Смольянинова Е. Н. Словосочетания в теоретическом и методическом аспектах / Е. Н. Смольянинова. – Л. : Наука, 1990. – 194 с.; Уфимцева 1986 – Уфимцева А. А. Лексическое значение : принципы семиологического описания лексики / А. А. Уфимцева. – М. : Наука, 1986. – 240 с.; Фурашов 1985 – Фурашов В. И. Определение как синтаксическая категория в современном русском языке : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / В. И. Фурашов. – Владимир, 1985. – 30 с.; Шрамм 1979 – Шрамм А. Н. Очерки по семантике качественных прилагательных : (на материале современного русского языка) / А. Н. Шрамм. – Л. : Наука, 1979. – 134 с.
Джерела та їх умовні скорочення

Забужко 2001 – Забужко О. Шевченків міф України : спроба філософського аналізу / О. Забужко. – Вид. друге, випр. – К. : Факт, 2001. – 160 с.; Карпа 2004 – Карпа І. 50 хвилин трави (коли помре твоя краса) / І. Карпа. – Х. : Фоліо, 2004. – 239 с.; Квіти 1997 – Квіти в темній кімнаті. Сучасна українська новела. – К. : Генеза, 1997. – 432 с.; Костенко 1989 – Костенко Л. Вибране / Л. Костенко. – К. : Дніпро, 1989. – 357 с.; Курков 2003 – Курков А. Ігри по-дорослому : політичний детектив : у 2 т. / А. Курков. – К. : Грамота, 2003. – Т. 1 – 2; Проблеми 2002 – Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й етнології : наук. зб. пам’яті М. Трохименка. – К. : Ред. вісн. „Ант”, 2002. – 264 с.; Словник епітетів 1998 – Бибик С. П. Словник епітетів української мови / С. П. Бибик, С. Я. Єрмоленко, Л. О. Пустовіт. – К. : Довіра, 1998. – 431 с.; Українське слово 1994 – Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. у 3 кн. – К. : Рось, 1994. – Кн. 1. – 3; Українське слово 1995 – Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. у 4 кн. – Кн. 4. – К. : Рось, 1995. – 704 с.; Цюпа 1976 – Цюпа І. Краяни : роман / І. Цюпа. – К. : Дніпро, 1976. – 416 с.
Островська Л. С. Статус атрибутивних компонентів у структурі простого речення

У статті окреслено статус атрибутивних компонентів у структурі простого речення. Охарактеризовано логіко-лінгвістичну сутність мовного атрибутивного значення, яке корелює з універсальними філософськими категоріями якості, властивості.

Установлено, що атрибутивні компоненти формують категорію атрибутивності, яка охоплює широке коло семантичних значень зі своїми спеціалізованими формами вираження, при цьому семантичну домінанту категорії створює семантико-синтаксичне відношення атрибутивності, яке виражає непредикативну власне-ознаку як внутрішню властивість предмета.

Спираючись на функціонально-семантичний підхід до розгляду мовних явищ, ми охарактеризували структуру функціонально-семантичної категорії атрибутивності, яка містить ядро (спеціалізовані форми вираження атрибутивного значення), напівпериферійні утворення (формально співвідносні з ядерною зоною) периферію, що презентована атрибутивними компонентами із синкретичною семантикою.

Особливу увагу приділено статусу атрибутивних компонентів в аспекті їхньої структурної та семантичної значущості в структурі речення, а саме визначено умови формально-синтаксичної обов’язковості / факультативності атрибутивних компонентів.

Ключові слова: категорія атрибутивності, атрибутивні відношення, атрибутивний компонент, ядро, напівпериферія, периферійна зона.
Островская Л. С. Статус атрибутивных компонентов в структуре простого предложения

В статье охарактеризован статус атрибутивных компонентов в структуре простого предложения. Раскрыта логико-лингвистическая сущность языкового атрибутивного значения, коррелирующего с универсальными философскими категориями качества, свойства.

Определено, что атрибутивные компоненты формируют категорию атрибутивности, охватывающую широкий круг семантических значений со своими специализированными формами выражения, при этом семантическую доминанту категории создает семантико-синтаксическое отношение атрибутивности, выражающее непредикативный собственно-признак как внутреннее свойство предмета.

Опираясь на функционально-семантический подход к рассмотрению языковых явлений, мы охарактеризовали структуру функционально-семантической категории атрибутивности, включающую ядро (специализированные формы выражения атрибутивного значения), полупериферию (образования, формально соотносимые с ядерной зоной) периферию, которая презентована атрибутивными компонентами с синкретической семантикой.

Особое внимание уделено статусу атрибутивных компонентов в аспекте их структурной и семантической значимости в структуре предложения, а именно определены условия формально-синтаксической обязательности / факультативности атрибутивных компонентов.

Ключевые слова: категория атрибутивности, атрибутивные отношения, атрибутивный компонент, ядро, полупериферия, периферийная зона.
Ostrovska L. S. Status of attributive components in the structure of the simple sentence

In the work, essence of language attributive value was determined. Regulations about the fact that the functional-semantic category of attribution is formed by various languagе, means incorporated by function of expression of attributive relations between an object and an attribute. The semantic dominant of a category is created with relation of attribution, which expresses attribute itself as an internal property of a subject.

Nuclear structures of a category of attribution which meet the following requirements: а) semantic unambiguity; б) formal completeness of expression; в) particularity of use. Essence of attributive semantics is expressed in the best way by relations between meanings of concrete nouns and qualitative adjectives as values of such nouns are directed at display of objects of the surrounding world and qualitative adjectives name properties, attributes of subjects.

In the work the analysis of semiperiphery attributive components was made, the obligatory requirement to which is specialization in a definite function and formal-grammatical similarity with qualitative adjectives. Attributive components of a peripheral zone represent syncretic semantics, satisfying diverse needs of language expression.

The status of the detached attribute as distributor of the complicated simple elementary sentence, and also structure and semantics of the detached attributive constructions in the simple formally complicated sentence is defined.

It is established that the source of attributive components of prepositional-case type is redistribution of components of syntactic structure of sentence, caused by the processes of the communicative sphere itself.



Key words: a category of attribution, attributive relations, attributive construction, nucleus, semiperiphery, peripheral zone.
Стаття надійшла до редакції 24.09.2016 р.

Прийнято до друку 28.09.2016 р.

Рецензент – канд. філол. н., доц. Шутова Л. І.

ІСТОРІЯ МОВИ

О. М. Гайда (Львів)

УДК 811.161.2’367.633-112“15/16”



ПРИЙМЕННИК ОТЪ

У ПАМ’ЯТКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI – XVII ст.
Тексти українських писемних пам’яток XVI – XVII ст. дають змогу вирішувати проблеми аналізу мовних одиниць різних функціональних рівнів. Прийменники досі залишаються актуальними об’єктами дослідження для істориків мови. Системного розгляду потребує питання про особливості функціонування прийменника отъ. З цією метою у статті пропонуємо аналіз семантичної структури зазначеної мовної одиниці на матеріалі документів Львівського ставропігійського братства (далі ЛСБ).

Давній прийменник отъ та його варіант одъ пройшли тривалий шлях до сучасного українського відповідника від, який закріпився у літературній мові [дет. див.: Жовтобрюх 1958: 25 – 30; Бевзенко 1960: 391]. Граматики Л. Зизанія та М. Смотрицького кваліфікують прийменник ѡтъ як такий, що вживається з родовим відмінком [Зизаній 1980; Смотрицький 1979]. У граматиці І. Ужевича прийменники ѡт і ѡд – окремі мовні одиниці [Ужевич 1970].

Давньої форми выдъ у „Словнику староукраїнської мови XIV – XV ст.”, текстах документів ЛСБ і тогочасних граматиках не виявлено. Навпаки, саме форми отъ, одъ, зазвичай використовують у давніх писемних і рукописних пам’ятках XVІ – XVІІ ст.: „түтъ сӕ почали чєрєз бор грани… ѡт ѡльхового багнү ү кропивкү ѡт кропивки ү сколотүю рєкү вдолъ, а ѡт сколотоє рєки ү Түрную до полъ лєса” (Дидик-Меуш:
18 – 19), „их м҃лст… провадили дукътъ ѡд того мєстца Рудавиною мимо Крыницу Кипӕчую на въсходъ сонца” (Там само: 23). Водночас, як свідчить „Словник української мови XVІ – першої половини XVІІ ст.”, форма выдъ теж функціонувала (імовірно, не надто активно) у мові досліджуваного періоду (СУМ16-17 5: 156).

Прийменникові отъ, порівняно з іншими непохідними прийменниками, характерна значна кількість фонетико-графічних варіантних форм (ѡтъ, ѡт, от, одъ, ѡдъ, од, ѡд). Найчастіше використовується форма ѡт.

Для аналізу з пам’яток ЛСБ вибрано 533 мікроконтексти з прийменником отъ (та його варіантами). Виявлено, що досліджуваний прийменник поєднується лише з одним відмінком – родовим.

Найчастотнішими лексико-граматичними відношеннями, вираженими за допомогою прийменника отъ, у текстах ЛСБ є об’єктні (427). Прийменник отъ у таких контекстах указує на:

а) особу, яка є джерелом стану, повідомлень, відомостей, дій і т. ін. (131) – ‘від’: ѡ(т) п҃ ла(н)кгиша бы(л) ѡ(т)даны(и) листъ (ЛСБ 1043, 57 зв.); принєсє(т) ѡ(т) ... патриа(р)ха дєкрє(т) (ЛСБ 260, 1 зв.); ѡ(т) ѡ(т)ца патриа(р)хи прислано (ЛСБ 1043, 2 зв.); показа(ли) на(м) привилѣӕ … ѡ(т) всєлєнскаго патриарха ки(р) Ієрємє(и) (ЛСБ 154); нєхай бүдє(т), и покүй, и милосє(р)дѧ, ѡ(т) бг҃а всєдє(р)житєлѧ (ЛСБ 451, 1); ѡ(т) прєѡсвєщєнного Іѡва … тисӕчє(и) по(л)торы золоты(х) [дано] на школу (ЛСБ 490, 1); зычими в(ш) м(с)лти ѡ(т) га҃ ба҃ добро(г) здравїа и (с)ча(с)ливо(г) повожє(н) (ЛСБ 345, 1 зв.); Была… ѡ(д)пи(с)… ѡ(т) людє(и) нєүчоны(х) (ЛСБ 400, 1); ѡ(т) нѣкоторы(х) малоүва(ж)ны(х) нѣщо изнєваги дозналє(м) (ЛСБ 557); ѡ(т) сє(р)бовъ… прынєсли то(л)ко литовки(х) талӕровъ новы(х) (ЛСБ 1049, 3); Дошо(л) на(с) ли(с)тъ… о(д) вм҃ (ЛСБ 359, 1); ли(с)ты ѡ(д)дали братиамъ ѡ(д)… Пєтра Могилы (ЛСБ 1043, 48 зв.); ѡ(т) во(л)ка того настоѧщо(г) стра(ж)дєтє (ЛСБ 234); в то(м)... вєлико(м) нєбєспєчє(н)ствє ѡ(т) ту(р)ковъ то(т) сєи(м) тєпєрєшни(и) такъ затрүднили (ЛСБ 295, 1);

б) об’єкт обміну (оплати) (106) – ‘за’: чиншъ платити ѡ(т) мєшканє в камєни(ч)цѣ (ЛСБ 1043, 73); далє(м)... склӕрови ѡ(т) направы ѡконъ… злѡ(т) 1 (ЛСБ 1052, 4); лүкашови помо(ц)никү ѡ(т) үпрӕ(т)нєнӕ таборо(в)… далє(м) гро(ш) 9 (ЛСБ 1051, 4 зв.); склӕрү ѡ(т) квартыры цє(р)ковно(и) вѣтро(м) зтручєной далємъ зло(т) 1//4 (ЛСБ 1052, 7 зв.); хлопцѡ(м) ѡ(т) үпрӕ(т)нєнӕ ѡ(л)тара … дано гро(ш) 24 (ЛСБ 1051, 3); папѣ(р) рахова(л)сѧ пн҃ү михалү сло(з)ци ѡ(д) роботы єва(н)гєлиѧ (ЛСБ 1054, 17); золо(т)никови ѡ(д) направы кади(л)ницы роблѧнѧ ла(н)цү(ш)ковъ потү(ж)нѣ(и)шы(х)… fr. 12 (ЛСБ 1054, 17 зв.);

в) особу, предмет чи статус, стан, від яких хто-небудь або що-небудь відсторонюється, відокремлюється, віддаляється (62) – ‘від’: маю(т) волю извєрєчи єго ѡ(т) чрєды єго (ЛСБ 157); мєщанъ лво(в)скихъ… ѡ(т) цр҃квє ѡ(т)лучалъ (ЛСБ 251, 1); ѡ(т) испо(л)нєниѧ цр҃ко(в)наго соборнє ѡ(т)сєчємъ (ЛСБ 255, 1-1 зв.); забра(в)ши кни(г) чүжы(х) ѡ(т) людє(и) добры(х) үмыслнє (ЛСБ 500, 1); ѡнъ... цєръкви… ихъ ѡ(т) фүнъдаторовъ лако(м)ствомъ ѡ(т)нимаючи шкоды чинитъ (ЛСБ 276, 1 зв.); ѡ(т)сүжаε(т) кнӕжа(т) ѡ(т) ктито(р)ства (ЛСБ 299, 1); грѣшникъ ѡ(т) цр҃квє да ѡ(т)лүчи(т)сӕ (ЛСБ 423); справа… за ѡ(т)ступлєниє(м) старши(х) дх҃овны(х) ѡ(т) восточнаго православиӕ жарко палнула (ЛСБ 422, 1); почи(х) мало ѡ(т) трүдо(в) нєповинны(х) (ЛСБ 446, 1); ѡ(д) П ґєѡ(р)ґєго… ѡдобралє(м) золоты(х) двѣстѣ (ЛСБ 1054, 1);

г) виконавця дії (перев. у сполученні з пасивним дієприкметником або іменником, що виражає дію) (41): выбраны(и) ѡ(т) всѣхъ брати(и) на үрѧдъ цр҃ковны(и) (ЛСБ 1043, 4 зв.); үстноє мовє(н)є злицє(н)ноє ѡ(т) вм (ЛСБ 437, 1); ѡ(т) ст҃ы(х) мүжє(и) … єстє(м) үфүндованы(и) и ѡбраны(и) (ЛСБ 408, 1); бүдүчи зъсланымъ ѡ(т) господара Єго м(л): Ктитора и Добродѣӕ нашє(го) (ЛСБ 557); Үтӕжєни… Ѡ(т) Народа По(л)ского (ЛСБ 421, 3); Силою Со вышє да(н)ною на(м) ѡ(т) Бг҃а (ЛСБ 422, 2); кри(в)ды и шкоды… ѡ(т)... владыки лво(в)ского... ѡсоба(м)... дх҃овны(м) бра(т)скимъ починєныє (ЛСБ 269, 1); бүдүчи дєпүтованыє о(д) пановъ брати свои(х) (ЛСБ 1058, 3 зв.); ӕлмү(ж)ны данои ѡ(д) нєбозчика миколаӕ добра(н)ского (ЛСБ 1055, 4 зв.);

ґ) особу, від якої щось одержують, купують і т. ін. (синонімічний до прийменника у (кого) (21): Книги жє ѡ(т) ѡнѣхъ… при(и)мати сиӕ повєлѣваємъ (ЛСБ 607); ѡ(т) пн҃а фєдора Малєра… взєлємъ... 100 (ЛСБ 1049, 2); то всє ѡ(т) кєворовича ѡ(р)мєнїна күпилє(м) (ЛСБ 1051, 5 зв.); книгү крє(ц)күю… ѡ(т) ваши(х) мл(с)тє(и) позычєнүю… ѡ(т)сылаю (ЛСБ 493, 1); кравє(ц) үмїраючи ѡ(т)далъ пло(т)на нєто(н)кого пу(л)сєто(к), за котры(и) ѡ(т) нєстєра взӕлє(м) зло(т) 13 (ЛСБ 1049, 4 зв.); ѡ(т) єґо м(лсти) ѡдє(р)жа(л) кви(т) (ЛСБ 1051, 2); 6000 да(л) толко цєголъ: и то залє(д)ва(х)мо выпроси(ли): ѡ(т) пога(н)ца напа(ст)ного (ЛСБ 1051, 3);

д) особу, за дорученням якої виконується дія (17): важи(л) сѧ ѡ(т) єго к҃ м(л) комисію на братъство... вынє(с)ти (ЛСБ 251, 1 зв.); шлюбүю ихъ ѡ(т) того Пн҃а Бєржєцкого (ЛСБ 474); прийдє(т) с пѣнє(з)ми ѡ(т) на(с) (ЛСБ 450, 1); братїӕ… за зє(с)ланъємъ ѡ(т) єґо мл(с)ти… маєтъ и повинни (!) будєтъ… рахүно(к) прысто(и)ны(и) и личбү үчинити (ЛСБ 490, 1); инста(н)цію чінєчы ѡ(т) правовѣ(р)ныхъ всѣхъ жолнѣровъ (ЛСБ 1049, 3);

е) об’єкт, з якого виділяється хто-небудь, що-небудь (15) – ‘з’: выписали єго с книгъ бра(т)скихъ и үчинили єго ӕко є(д)ного ѡ(т) ѡ(т)стүпныхъ (ЛСБ 1043, 4); ѡ(т) тоѣ сүмы… далъ пожи(т)кү цє(р)кви... 40 [злотых] (ЛСБ 1049, 2); книги двѣ… ѡ(т) того(ж) жнива… посылаю (ЛСБ 493, 1); ѡтрүби(и) по(л)мѣ(р)ковъ 3 ѡ(т) шко(л)но(и) фүры продалє(м) (ЛСБ 1049, 2 зв.);

є) особу або предмет, з яких стягують певну суму грошей (13) – ‘з’: на(и)мү ѡ(т) пн҃а ӕнєго афє(н)дика… взєлємъ... 5 (ЛСБ 1049, 1 зв.); ѡ(т) пн҃а ӕнєго Савєловича ѡдобралє(м) … позычоны(х) бра(т)ски(х) злоты(х)... 200 (ЛСБ 1049, 2); ѡ(т) пото(м)ковъ прѡкопа нєбожчика… чиншу взєлє(м) зло(т) 42 (ЛСБ 1049, 5 зв.); ѡ(т)… приро(ст)кү


на ка(ж)ды(и) рокъ … рахүно(к) присто(и)ны(и) и личбу чинити
(ЛСБ 486, 1);

ж) особу або предмет, до усунення яких призводить певна дія (11) – ‘від’: ѡ(т) працъ црк҃вны(х) үво(л)нити (ЛСБ 1043, 54 зв.); ѡ(т) вшєлѧки(х) фрасү(н)күвъ Ва(с) үхова(л) (ЛСБ 451, 2 зв.); ѡ(т) вшєлӕки(х) Навалностєй нєбє(з)пєчє(н)ствъ Боронити и заступати (ЛСБ 422 (2); гамүючи ихъ ѡ(т) сваровъ (ЛСБ 1043, 2 зв.); проси(л)… во(л)ности ѡ(т) права дєкрєту нашєго дх҃овного (ЛСБ 276, 1); ѡ(т) шко(д) Прεзысковъ И Накладовъ… волни были (ЛСБ 421, 2 зв.);

з) особу або предмет, до яких звернена дія (10) – ‘від’: покою ѡ(т) вм(с) жадаю(т) (ЛСБ 246, 1); проси(л) ѡ(т) на(с) во(л)ности (ЛСБ 276, 1); блг(с)вєниӕ и по(з)волєньӕ ѡ(т) на(с) жадали (ЛСБ 154); выправи(л) былъ собѣ ѡ(т) кролӕ єго мл(с)ти привилєи (ЛСБ 143); нє потрєбүючи ѡ(д) нєй [цє(р)кви] жадны(х) нагоро(д) (ЛСБ 1043, 31).

Характерні для прийменника ѡтъ і часові відношення (50), зокрема він вказує на:

а) вихідний пункт відліку часу, на початковий момент (37) – ‘від’: нє бывали ѡ(т) самои єлєкции (ЛСБ 1043, 33 зв.); запрєтилосѧ εмү ѡ(т) второґо соборү было (ЛСБ 262, 1 зв.); писа(н)… мц҃а гє(н)варӕ є҃ дн҃є рокү ѡ(т) созданїа мирү ≠ѯрк҃в (ЛСБ 446, 1 зв.);

б) час, після якого відбувається дія (2) – ‘після’: Сталъсε розεмъ и пε(в)ноε постановε(н)ε… ѡ(т) часү нεмалого (ЛСБ 307, 1); Писа(н)… по во(з)движε(н)и ч(с)тного и животворѧѱεго кр(с)та г(с)днӕ во втор(к) ѡ(т) даниѧ пра(з)ника (ЛСБ 302, 1);

в) вказує на відрізок часу, протягом якого відбувається, відбувалася або відбуватиметься дія (2) – ‘за’: ѡбходовъ вшєлӕки(х) … Ѡ(т) ст҃оє Памӕти Кролєвъ По(л)ски(х) (ЛСБ 421, 1); ѡ(т) много лѣт при цє(р)кви то(и) живучи (ЛСБ 154).

Прийменник ѡтъ може входити до складених прислівникових найменувань за участю інших прийменників на позначення тривалого періоду, охопленого дією: ѡ(т) вѣкү мєщанє лвовскиє су(т) того мѣсца фүндаторы, ктиторы, спра(в)цы, и строитє(ли), и до нн҃ѣ сү(т) (ЛСБ 154); Справа …сүжона бүдεтъ ѡ(т) нынεшнεго днε до днӕ и року пришлого дεвε(т)дεсӕ(т) сεмого дεкабра пε(р)вого днӕ (ЛСБ 307, 1); рахүно(к)… выда(т)ко(в) ѡ(т) ро(к) 1630: а(ж) по нн҃ѣ үчинєны(х) сталъ(с) (ЛСБ 1052, 7).

Прийменник ѡтъ ‘від’, виражаючи означальні відношення (36), вказує на:

а) об’єкт, що є призначенням іншого об’єкта (25): дали мү зновү ключи ѡ(т) склєпү (ЛСБ 1043, 4 зв.); ключѣ ѡ(т) ска(р)бцү… ѡ(т)даны(и) єсть (ЛСБ 1043, 31); ѡ(т)дали ключы … ѡ(т) сосудохранитє(л)ницѣ (ЛСБ 1043, 69 зв.); дано є(ст)… рүкоӕ(т) ѡ(д) чєкана (ЛСБ 1043, 49);

б) вказує на належність кого-небудь, чого-небудь (9): насмѣва(н)є ѡ(т) иновѣрцо(в) (ЛСБ 1043, 2); ѡ(т)пи(с)… ѡ(т) ѡ(т)ца ми(т)рополита (ЛСБ 246, 1); нєнави(с)ти ѡ(т) всєлүкаваго діавола (ЛСБ 422, 2); сѣножа(ти) лукашов(с)киє ѡ(т) пє(т)ни(ц)ко(г) попа (ЛСБ 1049, 2 зв.);

в) вказує на походження предмета (1): ква(р)талы ѡ(т) дѣтє(и) үчачы(х)сӕ афанасовы має(т) налєжати (ЛСБ 1043, 50);

г) вказує на матеріал, з якого виготовляють інший предмет (1) – ‘з’: приложилє(м)... срєбра, крєсти(к)... и нѣцо цато(к) ѡ(т) срєбра жолнєро(м) даного (ЛСБ 1049, 2 зв.).

Виражаючи просторові відношення (14), прийменник ѡт указує на:

а) віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту, а в сполуч. із прийменниками до, к, по, на – на просторову межу (чого) (7): Пришли … гражданε града Кома(р)на ѡ(т) вра(т) до вра(т) липѧнε бүча(л)цы храма ст҃ы(х) всεхва(л)ны(х) и вε(р)ховны(х) ап(с)лъ пεтра и павла (ЛСБ 399); привєдєни єсмо ѡ(т) тє(м)ности на свѣтъ (ЛСБ 301, 1); ѡ(т) ѡбласти сатаны ко ѡбласти христү бг҃ү нашємү видимомү па(с)тырү... прилүчили(с)мосѧ (ЛСБ 301, 1); рєтьєзь на(д) попо(м) ѡ(т) хорү до дрүги(х) двєрє(и) (ЛСБ 1052, 6 зв.); Вшєлӕкаӕ справа бра(т)скаӕ нє має(т) быти выношєна далє(и) ѡ(т) порогу дому бра(т)ского (ЛСБ 369);

б) місце, відправний пункт, звідки спрямовується дія (переважно при дієсловах руху; відповідає сучасній конструкції з прийменником


з + род. в.) (6): дӕковъ ѡ(т) мѣста вла(ст)ю свѣцкою повыганӕ(л) (ЛСБ 260, 1).

в) вказує на місце знаходження предмета (1) – ‘бѣля’: стѣна по(д) ѡкнами дрүка(р)нѣ ѡ(т) камєници гдє п҃ Стєфа(н) мєшкає(т) дєрєвӕнаӕ (ЛСБ 1043, 50).

Дуже рідко досліджуваний прийменник виражає відношення міри і ступеня, способу дії та кількісні.

Прийменник ѡтъ вказує на міру, ступінь вияву дії або стану (3) у таких мікроконтекстах: росходы ко(т)рыє бы ко(л)вє(к) ѡ(т) на(и)бо(л)шы(х) и до на(и)мє(н)шы(х) выдалисѧ (ЛСБ 1054, 3); мы үбогиє и ѡ(т) всѣхъ мєншиє (ЛСБ 301, 1).

Двічі фіксуємо у текстах ЛСБ відношення способу дії (2): цр҃ковъ новүю ѡ(т) ѡснова(н)ѧ… змүровати (ЛСБ 253, 1); сєго ѡ(т) үсє(р)диа жєлаю дабы воскорѣ ра(с)сүди(л)сӕ з вами (ЛСБ 408, 1).

Одиничним є випадок вживання прийменника отъ, який указує на кількісну межу (чого): ѡ(т) дєсӕ(т)ка золоты(х) на ро(к) чы(н)шу ѡному нанӕты нє хотіли (ЛСБ 1043, 48 зв.).

Прийменник отъ розглядають і у граматиках XIX ст. Так, Й. Левицький у праці „Граматика языка русского въ Галиціѣ” один із перших указує на семантичні значення прийменника отъ (ото, отдо): „означає движеньє, происходженьє предмета öтъ поверхнои части по сью сторону оного: öтъдойди öтъ хаты. Öтъ рѣки до горы, всего сто сажиїй. Öтъ Перемышлѧ до Львова недалеко” [Левицький 1850: 151 – 152].

На думку Г. Шашкевича, прийменник отъ виражає з родовим відмінком відношення місця (відповідає на питання звідки?): бѣжить отъ дому; відношення часу (питання коли?): отъ того часу потуденѣло; відношення причини: отъ перуна оглухъ [Шашкевич 1865: 137 – 138].

Наявність варіантів от/од пояснюємо тим, що в староукраїнській мові ХVІ – ХVІІ ст. відбувалися розвиток і усталення різних фонетичних процесів, зокрема явища асиміляції за дзвінкістю-глухістю. Імовірно, що давній прийменник отъ під впливом регресивної асиміляції змінив глухий приголосний т на дзвінкий д перед дзвінким приголосним. Проте тенденція до вживання прийменника одъ (перед дзвінкими приголосними, сонорними, голосними) і отъ (перед глухими приголосними) у документах ЛСБ відсутня. П. Тимошенко, аналізуючи асимілятивні явища в українській мові, підкреслює, що їх можуть найкраще ілюструвати саме префікси та прийменники, а також указує на зв’язок між ступенем асиміляції та характером прийменників. Учений, зокрема, зауважує, що „в простих прийменниках асимілятивні явища розвинені більшою мірою, ніж у складних” [Тимошенко 1951: 35].

Отже, у текстах ЛСБ прийменник отъ у 80% проаналізованих мікроконтекстів виражає об’єктні відношення, у 9% – часові, у 7% – означальні, у 3% – просторові, у 1% – міри і ступеня, способу дії, кількісні відношення (див. табл. 1). У текстах фіксуємо 449 випадків вживання варіанта ѡт (83%), 86 випадків – ѡд (16%), 5 випадків – од (1%). Досліджуваний прийменник виражає 7 типів семантико-граматичних відношень (подаємо за частотою вживання): об’єктні, часові, означальні, просторові, відношення міри і ступеня, способу дії, кількісні.



Таблиця 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка