Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка15/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

В. М. Мойсієнко (Житомир)

РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ:

Купчинська З. О. Стратиграфія архаїчної ойконімії України / З. О. Купчинська. – Л. : НТШ, 2016. – 1278с.; 56 картосхем

Дослідження ойконімії як у синхронії, так і в діахронії має важливе значення для розуміння цілого фрагмента картини світу певного народу, адже ойконімні типи відображають те, як людина сприймала світ на кожному історичному етапі. Зоряна Купчинська в монографії „Стратиграфія архаїчної ойконімії України” розглядає ойконімний матеріал у трьох аспектах: ареальному, хронологічному та статистичному. Такий підхід дав змогу подивитися на назви українських населених пунктів крізь історичну перспективу та їх просторове поширення. Дослідниця здійснила величезну за обсягом і кропітку роботу: а) виявила в писемних пам’ятках за різні століття географічні назви на *-ьskъ, *-ьn, *-itji, *-any*/-jany, *-j(ь), *-in,
*-ovъ*/-evъ; б) уклала діахронний реєстр архаїчних типів ойконімів України; в) з’ясувала історичні передумови виникнення назв на *-ьskъ,
*-ьn, *-itji, *-any*/-jany, *-j(ь), *-in, *-ovъ*/-evъ; г) окреслила ареали архаїчних типів ойконімів на всіх хронологічних зрізах. Особливо заслуговують на увагу й високу наукову оцінку укладені З. Купчинською картосхеми ойконімів на *-ьskъ, *-ьn, *-itji, *-any*/-jany, *-j(ь), *-in,
*-ovъ*/-evъ на вісьмох історичних етапах: 1. – до XIV ст.; 2. – XIV ст.; 3. – XVІ ст.; 4. – XVІІ ст.; 5. – XVІІІ ст.; 6. – XІХ ст.; 7. – XХ ст.;
8. – XХІ ст. Це безперечно вдала в україністиці спроба представлення просторового вияву ойконімного матеріалу в діахронії.

Працю Зоряни Купчинської варто розглядати в річищі виконання масштабного наукового проекту – створення Загальнослов’янського ономастичного атласу, до якого, безсумнівно, увійдуть матеріали української дослідниці.

Аналіз ойконімів з окресленими суфіксами здійснено за продуманою схемою:


  • вияв та стан дослідження таких утворень у слов’янській топономастиці;

  • вияв та стан дослідження (з підрахунками одиниць) таких утворень в українській топономастиці;

  • реалізація (словотвірні моделі, лексичне, граматичне значення, територіальні вияви) в українських текстах від найдавніших фіксацій до сьогодення;

  • порівняння досліджуваних вітчизняних ойконімів з відповідними типами в інших слов’янських мовах.

Такий підхід дав можливість простежити питомість/запозиченість, продуктивність/непродуктивність, просторовий вияв аналізованих моделей.

У першому розділі „Ойконімна стратиграфія” дослідниця акцентує увагу на основних термінах сучасної ойконімії, eказуючи що вони мають омонімічний характер, оскільки окремі лексеми (корені), переважно латинського чи грецького походження, давно стали універсаліями, які набули онтологічного статусу (с. 11). В огляді відповідної літератури З. Купчинська справедливо зауважує, що стратиграфічний метод активно використовували й використовують в польській, чеській та німецькій ономастиці. Останнім часом поширений він і в українській ойконіміці.

Другий розділ „Архаїчна ойконімія України: мовно-історичний аспект” присвячений характеристиці ойконімів з топонімоформантами
*-j(ь) (Добромль, Літогоща), *-ьskъ (Буськ, Луцьк), *-ьn (Дубно, Метельне), *-itji (Мислятичі, Замисловичі), *-any*/-jany (Житани, Вижняни), *-in (Малин, Оринин), *-ovъ*/-evъ (Ожидів, Бердичів). Слушними видаються нам міркування авторки про те, що дослідження таких утворень в ареальному та хронологічному аспектах може прояснити процес формування не лише української, але й загальнослов’янської ойконімної системи (с. 32 – 33). Аналіз окремих груп топонімів переконливо демонструє, що такий матеріал нерідко доповнює незасвідчені (зниклі?) в староукраїнський період форми. Наприклад, у староукраїнській мові не виявлено прикметників, що формувалися за допомогою суфікса *-ьn від іменників – назв істот, однак ці давні утворення збереглися в архаїчній ойконімії України: Бджільна, Голубне, Drozdny, Журавна, Кобильне, Медвидно та ін. (с. 35).

У третьому розділі „Часово-просторові координати архаїчних типів ойконімії України” Зоряна Купчинська подає хронологію та географію досліджуваних назв. На 56 ойконімних картосхемах представлено онімний матеріал від найдавніших виявів у писемних пам’ятках до сьогодення. Щоб уявити обсяг залученого матеріалу та виконаної роботи, варто вказати, що цей розділ становить 1039 сторінок. Кожна аналізована топоназва паспортизована. Крім хронологічного та просторового представлення, дослідниця в кінці наводить алфавітний покажчик ойконімів на відповідний суфікс, що значно полегшує пошук лексем.

Комплексне застосування трьох методів – ареалогічного, стратиграфічного та статистичного – дозволили дослідниці зробити й відповідні висновки. Так, за підрахунками З. Купчинської, географічних назв на *-ьn, *-ьskъ на українській території є значно більше, ніж на інших слов’янських. До 20 лексем, засвідчених на українських теренах, не виявлено загальнослов’янських відповідників ойконімів на *-ьsk-. Властиво український матеріал заповнює цю ономастичну лакуну (с. 46).

Заслуговують на увагу спостереження дослідниці про визначення роду у відприкметникових ойконімах на *-ьskъ. Зоряна Купчинська зауважує, що теперішній чоловічий рід відад’єктивів Луцьк, Турійськ, Шумськ та ін. мотивований іменником, з яким цей прикметник первинно був пов’язаний – город, град, грод. Іменник, що позначав велике поселення – місто, стали вживати в українських текстах пізніше.

Висловимо деякі міркування, які, на нашу думку, ускладнюють сприймання тексту. На жаль, у монографії не вказано принципів представлення ойконімного матеріалу, передовсім найдавніших виявів. Одні назви подані, треба думати, за фіксацією в пам’ятках з коментарем – Корчьскъ (суч. н. Корець, Рв., 1151), інші без коментарів – Ушьскъ (Волинська земля, 1150), а більшість за сучасною орфографією – Камінь-Каширський (Вл., 1196), Луцьк (Вл., 1085) (с. 169). Якщо йдеться про найдавніші писемні свідчення, то доречно було б їх також подати у відповідних записах.

У списку літератури, думаємо, було б доречніше вдатися до скорочень окремих позицій, а не подавати всю назву або більшу її частину, як от: Взаимодействие лингвистических ареалов, Проблеми сучасної ареалогії, Славянское и балканское языкознание, Теория и методика ономастических исследований, Encyklopedia językoznawstwa ogólnego та ін. Такі неекономні покликання розширили й без того громіздку монографію.



Дослідження Зоряни Олегівни Купчинської „Стратиграфія архаїчної ойконімії України” – новий крок в осмисленні актуальної й важливої для україністики проблеми, а саме – історичної топономастики. Авторка вводить у широкий мовознавчий обіг новий фактологічний матеріал, збагачує українську ойконімію новаторськими ідеями, поглиблює теоретичну базу поставленої проблеми. Наведений у монографії матеріал стане в подальшому ґрунтовною базою для історико-етимологічних студій не лише з української, але й зі слов’янської ономастики.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Аркушин Григорій Львович – доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Барилова Галина Кіндратівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Волошинова Марина Олексіївна – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української філології та загального мовознавства ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Гайда Ольга Мирославівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Львівського державного університету внутрішніх справ.

Глуховцева Ірина Ярославна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Глуховцева Катерина Дмитрівна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології та загального мовознавства ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Гримашевич Галина Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Грицевич Юрій Васильович – аспірант кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Доброльожа Галина Миронівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Мойсієнко Віктор Михайлович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Найрулін Анатолій Олександрович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та загального мовознавства ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Островська Людмила Станіславівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології, теорії та історії літератури Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Паночко Михайло Михайлович – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Сухачова Наталія Сергіївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов Полтавського університету економіки і торгівлі.

Шутова Лілія Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

1 подаємо тільки те значення прислівників, яке не зрозуміле без пояснення.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка