Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка2/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Аркушин Г. Л. Вплив говіркового оточення на зооніми північно-західної України

Оскільки в репертуарі селян здебільшого зооніми великих домашніх тварин ‒ коней, корів, кіз, овець, свиней і т. д., а також котів, собак, гусей, курей, а в репертуарі містян ‒ лише найменування домашніх песиків, котів, папуг, хом’ячків, акваріумних рибок та ін., то й кількісно сільські клички переважають над міськими, маючи інший репертуар.

У статті простежено вплив говіркового оточення на клички тварин, що побутують у північно-західній частині України. Як відомо, на цій території поширені західно- і середньополіські та волинські говірки, тому в зоонімах відбиті їхні найтиповіші особливості. На побутування кличок найвідчутніше вплинули фонетичні риси говірки, зокрема у вокалізмі: а) вимова ненаголошеного [е] як [и]; б) наближення ненаголошеного [о] до [у]; в) заміна [а] на [е] після шиплячих та м’яких приголосних; г) уживання [и] та [у] в новозакритих складах на місці давнього *о, що відповідає сучасному літературному [і], та ін.; у консонантизмі: а) оглушення дзвінких приголосних в абсолютному кінці слова або перед наступними глухими; б) ствердіння [рʹ]; в) вимова [ги], [ки], [хи] як [г’і], [к’і], [х’і]; г) вимова [ф] як [хв] та ін.

Виявлено також вплив на зооніми діалектного наголошення (ваконім Тве́рда, феліонім Ле́хкий, гіпонім Шви́дкий), морфологічних особливостей (ваконіми Мала́я, Молода́я і Стара́я, орнітонім Хі́трая) та словотвору (гіпонім Марйо́ха, орнітонім Гіндю́кало). Досить часто лексичні діалектизми ставали твірними основами багатьох кличок, пор.: гіпонім Здракува́тий, кіноніми Воробе́ль і Бе́дрик, ваконіми Муті́лка і Тильба́та, феліонім Ма́цько, кунікулонім Ку́льша. Кличками стають також слова з дитячого лексикону (ваконім Бу́бка, феліонім Зю́зя) та жаргонізми (кінонім Ті́па, феліоніми Паха́н і Шкет).

За мотивацією та словотвором клички тварин найближчі до прізвиськ людей, зокрема знаходимо навіть спільні номени: ваконім Ця́ця ‒ прізвисько Ця́ця, гіпонім Білко́ ‒ прізвисько Білко́, кінонім Жук ‒ прізвисько Жук, кінонім Нік ‒ прізвисько Нік, феліонім Глу́шман ‒ прізвисько Глу́шман та багато ін.

Ключові слова: зоонім, фонетика, твірна основа, говіркове оточення, різновиди діалектизмів.
Аркушин Г. Л. Влияние диалектной среды на зоонимы северо-западной Украины

Поскольку в репертуаре крестьян зоонимы крупных домашних животных – лошадей, коров, коз, овец, свиней и т.д., а также кошек, кур, уток, а в репертуаре горожан ‒ только наименование домашних собак, кошек, попугаев, аквариумных рыбок и др., то и сельские клички преобладают над городскими.

В статье прослеживается влияние диалектной среды на клички животных, которые бытуют в северо-западной части Украины. Как известно, на этой территории распространены западно- и среднеполесские и волынские говоры, поэтому в зоонимии отражены и их типичные особенности. На бытование кличек ощутимо повлияли фонетические черты говора, в частности в вокализме: а) произношение безударного [э] как [ы]; б) безударный [о] звучит как [у]; в) замена [а] на [э] после шипящих и мягких согласных; г) употребление [ы] и [у] в новозакрытых слогах на месте древнего *о, соответствующего современному литературному [и], и др.; в консонантизме: а) оглушение звонких согласных в конце слов или перед следующими глухими; б) замена [рʹ] звуком [р]; в) произношение [гы], [кы], [хы] как [г’и], [к’и], [х’и]; г) произношение [ф] как [хв] и др.

Выявлено также влияние на зоонимы диалектного ударения (ваконим Тве́рда, фелионим Ле́хкий, гиппоним Шви́дкий), морфологических особенностей говора (ваконим Мала́я, Молода́я и Стара́я, орнитоним Хі́трая) и словообразования (гиппоним Марйо́ха, орнитоним Гіндю́кало). Достаточно часто лексические диалектизмы становились образующими основами многих кличек, ср.: гиппоним Здракува́тий, кинонимы Воробе́ль и Бе́дрик, ваконимы Муті́лка и Тильба́та, фелионим Ма́цько, куникулоним Ку́льша. Кличками становятся также слова из детского лексикона (ваконим Бу́бка, фелионим Зю́зя) и жаргонизмы (киноним Ті́па, фелионимы Паха́н и Шкет).

По мотивации и словообразованию клички животных ближе всего к прозвищам людей, в частности находим даже общие номены: ваконим Ця́ця ‒ прозвище Ця́ця, гиппоним Бі́лка ‒ прозвище Бі́лка, киноним Жук ‒ прозвище Жук, киноним Нік ‒ прозвище Нік, фелионим Глу́шман ‒ прозвище Глу́шман и др.

Ключевые слова: зоонимы, словообразование, диалектная среда, разновидности диалектизмов.
Arkushyn H. L. Impact of dialectal environment on zoonyms of northwestern Ukraine

Due to the facts that in vocabulary repertoire of villagers there are mostly zoonyms of large domestic animals, such as horses, cows, goats, sheep, and pigs, as well as cats, dogs, geese, and hens, and in vocabulary repertoire of city dwellers there are only names of domestic pets, such as dogs, cats, parrots, hamsters, and aquarium fish, rural animal names quantitatively prevail over urban ones.

In this article the impact of dialectal environment on animal proper names, which are prevalent in the northwestern part of Ukraine, has been analyzed. As it is generally known, Western- and Mid-Polesian dialects as well as Volhynian dialects are widely spread in this area, that is why the most common features of these dialects are reflected in zoonyms. Animal proper names were mostly influenced by phonetic features of dialects, particularly in vocalism, such as: a) pronunciation of unstressed [е] as [и]; b) qualitative reduction of unstressed [о] to [у]; c) change of [а] into [е] after sibilants
or palatalized consonants; d) usage of [и] and [у] in newly-closed syllables instead of the old *о, which corresponds to the modern literary [і]; as well
as in consonantism, such as: a) consonant devoicing at the absolute end of a word or before voiceless consonants following; b) hardening of [рʹ]; c) pronunciation of [ги], [ки], [хи] as [гʼі], [кʼі], [хʼі]; d) pronunciation of [ф] as [хв].

It has been also demonstrated that zoonyms were influenced by dialectal stress (for example, Tvérda (Твéрда) as a name for a cow, Lékhkyi (Лéхкий) as a name for a cat, Shvýdkyi (Швúдкий) as a name for a horse), morphological features (for example, Maláia (Малáя), Molodáia (Молодáя) and Staráia (Старáя) as names for a cow, Khítraia (Хíтрая) as a name for a bird) and word formation (Mariókhа (Марйóха) as a name for a horse, Hindiúkalo (Гіндю́кало) as a name for a bird). Lexical dialecticisms often served as derivational stems for many animal names, cf.: Zdrakuvа́tyi (Здракува́тий) as a name for a horse, Vоrоbél (Воробéль) and Bédryk (Бéдрик) as names for dogs, Mutílka (Мутíлка) and Tylbáta (Тильбáта) as names for a cow, Mátsko (Мáцько) as a name for a cat, Kúlsha (Кýльша) as a name for a rabbit. Children’s vocabulary and jargon also serve as sources for animals proper names (for example, Búbka (Бýбка) as a name for a cow, Ziúzia (Зю́зя) as a name for a cat; Típa (Тíпа) as a name for a dog, Pakhán (Пахáн) and Shket (Шкет) as names for a cat).

In terms of their motivation and derivation, animal proper names are most close to nicknames that people have, in particular even common names can be found, such as Tsiátsia (Ця́ця) as a name for a cow and a nickname, Bilkо́ (Білко́) as a name for a horse and a nickname, Zhuk (Жук) as a name for a dog and a nickname, Nik (Нік) as a name for a dog and a nickname, Hlúshman (Глу́шман) as a name for a cat and a nickname.

Key words: zoonym, phonetics, derivational stem, dialectal environment, varieties of dialecticisms.
Стаття надійшла до редакції 23.09.2016 р.

Прийнято до друку 27.09.2016 р.

Рецензент – д. філол. н., проф. Глуховцева К. Д.

Г. К. Барилова (Старобільськ)

УДК 811.161.2’282.2’373



НАЗВИ ТРАДИЦІЙНИХ НАРОДНИХ ІГОР З М’ЯЧЕМ
Українські народні ігри – невід’ємна частина фізичного та морального виховання дітей, адже „народна гра являє собою сукупність різноманітних природних рухових дій, що визначають поведінку гравців” [Дзиґа 1999: 490]. Ігри містять давні, традиційні, та нові елементи обрядовості.

Найповніші записи ігор, поширених на Слобожанщині, сягають кінця ХІХ ст., а описи дитячих забав мають неоціненне значення для сучасних дослідників (П. Іванов „Игры крестьянскихъ дітей въ Купянском уѣздѣ”, 1889; В. Іванов „Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерки по этнографии края”, 1898).

Об’єктом дослідження обрано традиційні українські ігри з м’ячем „Пошивай”, „Стінки”, „Масловий м’яч”.

Мета статті ‒ проаналізувати систему номенів, виявлену в описі українських народних ігор з м’ячем „Пошивай”, „Стінки”, „Масловий м’яч”.

Диференційна ознака аналізованих ігор – використання м’яча. М’яч – „давня (передусім дитяча) іграшка, спочатку зі шкури, набитої тканинами або конячим волосом; у народі зберігся цілий ряд ігор з м’ячем” [Жайворонок 2006: 381].

Реалемний план гри „Пошивай”: учасникам гри треба сісти колом. У центрі один із гравців кидає під ноги тих, що сидять, м’яч. Той, до чиїх ніг упаде м’яч, повинен швидко відкинути його назад, примовляючи: „Ший, ший, пошивай, не задерживай!

У досліджених говірках побутують такі назви гри: пошие|ваĭ (н. пп. 9, 29, 42, 43, 73, 74, 79); га|р’ач’иĭ мйач’ (н.пп. 31, 45, 53, 72); га|р’ач’иĭ хл’іб (н.пп. 26, 70); га|р’ач’а кар|тошка (н.пп. 35, 47); мйач’ га|р’ач’ (н. п. 43); га|р’ач’е / хо|лодне (н.пп. 23, 32); пеи|ч’ена кар|топл’а (н. пп. 31, 45); с|мажеина кар|топл’а (н.п. 45); виебиеў|ниĭ мйач’ (н. п. 75); |кидаĭ (н. п. 4); швец’ (н. п. 35); по |колу (н. п. 17); |бат’ко і |д’іти (н. п. 81).

Слово пошивай з’явилося дуже давно: тоді, коли праця була колективною й від того, як швидко виконувалася робота, залежав результат, про що свідчить примовка в грі. Пошивати – ‘покривати соломою яку-небудь будівлю’ [ВТССУМ: 1098; Грінченко III: 395].

Особливості проведення гри (учасники утворюють коло) та перекидання м’яча, можливо, імітують побутову ситуацію з покриття соломою хати. Менш імовірним є пояснення, що назва аналізованої гри пов’язана із шити ‘виготовляти одяг, взуття та ін., з’єднуючи його частини нитками’ [ВТССУМ: 1622], звідси й назва гри швец’ (‘майстер, що шиє і лагодить взуття’ [Там само: 1616]). Наступні назви, пов’язані зі словами гарячий, печений, смажений: ‘який має високу температуру, сильно нагрітий’ [ВТССУМ: 224], ‘який спікся або засмажився в печі’ [Там само: 942], ‘готувати їжу (м’ясо, рибу і т. ін.) перев. з жиром на вогні, на жару без використання води; жарити’ [Там само: 1347], ужито в переносному значенні: треба швидко відкинути м’яч, при цьому „не обпектися”. Назва |кидаĭ – форма наказового способу з прямим значенням; по |колу – особливості проведення гри; |бат’ко і |д’іти – той, хто сидить у центрі, батько, а всі інші – діти (гра відображає сімейні стосунки). Назва виебиеў|ниĭ мйач’ – з іншої гри і не відбиває її суті.

Аналізовану гру зафіксовано в збірці „Дзиґа” під назвою ший-ший-пошивай [Дзиґа 1999: 440].

Реалемний план гри „Стінки” передбачає проведення гри біля стіни. Перший учасник б’є об стіну м’ячем так, щоб він відскочив від стіни, а гравець повинен зловити м’яч. Це називається первенцы. Кожний наступний удар має свої назви, а виконання цих ударів передбачає кожного разу інші рухи (ручки, ніжки, головки, баранчики, високе жито та ін.).

У східнослобожанських говірках зафіксовано такі назви гри: с’|т’енки (н.пп. 7, 9, 19, 21, 36, 42, 43, 47, 49, 72, 74, 79, 80, 81, 90); с’|т’інка (н.п. 18); об с’|т’іну (н.п. 20); с’т’енко|виĭ мйач’ (н.пп. 10, 11, 37, 40, 53); ў с’т’інко|вого мйа|ч’а (н.пп. 16, 27, 53); у с’т’енко|вого (н.п. 35); с’т’і|н:иĭ мйач’ (н.п. 39); мйач’ об с’|т’іну (н.п. 11); мйач’ на с’т’і|н’і (н.п. 37); подкиед|ниĭ мйач’ (н.п. 75); ў деи|с’атку (н.п. 21); двад|ц’атка (н.п. 31); триед|ц’аточ’ки (н.п. 45); сту|кач’ (н.п. 24); виебиеў|ниĭ (н.п. 44); ко|зел (н.п. 82, у н.п. 86 – ко|за); ў коз|ла (н.п. 44); ба|ран (н.п. 82); сто од|не (н.п. 66); п|росто хло|пок (н.п. 32); леи|т’іў |леб˙ід’ (н.пп. 23, 32).

Усі назви, утворені від стіна (стінка) (‘вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекриттів і для розділення приміщення на частини’ [ВТССУМ: 1394]), пов’язані з особливостями проведення гри: м’ячем бють по стіні. Назви, утворені від числівників (ў деи|с’атку, двад|ц’атка, триед|ц’аточ’ки, сто од|не), означають кількість ударів м’ячем або кількість очок. Назва сту|кач’ називає того, хто б’є, стукає по стіні; виебиеў|ниĭ – треба вибити певну кількість очок або цю назву взято з іншої гри з м’ячем; ко|зел, ко|за, ў коз|ла, ба|ран − назви свійських тварин, ці слова в гру переносять у зв’язку з особливостями поведінки, певними рухами гравців. У народі кажуть: „Стрибає (скаче), як коза”. Назва п|росто хло|пок указує на те, що в грі немає складних рухів зі специфічними назвами; леи|т’іў |леб˙ід’ – назва іншої гри.

Ця гра була поширена в ХІХ ст., про що свідчить велика кількість зафіксованого матеріалу: Стінка „Родъ игры въ мячъ” [Грінченко IV: 206]; стинкы [Понятенко 1902: 404]. У статті „Малорусскія народныя игры окрестностей Переяслава” досліджена гра має кілька варіантів: Баранъ, Стинка № 1-й, у яких м’ячем просто б’ють по стіні, та Стинка № 2-й, у якій є 12 фігур, кожна зі своєю назвою [Исаевич 1887: 462 – 463]. У Є. Покровського для цієї гри засвідчено кілька назв: Выходы, выходцы, выводы, стњнка об стњнку, пристњнки, распинушка, подано 25 фігур з детальним описом виконання [Покровский 1895: 238 – 242].

У сучасних виданнях також розглядають цю гру: Баран, Стінка 1, Стінка 2 [Довженок 1990: 113 – 114]; У коломийки (через м’яч перескакують, але виділених фігур немає) [Дзиґа 1999: 441; Былеева 1985: 109]; У стінки (у двох варіантах з великою кількістю фігур) [Дзиґа 1999: 441 – 443]. У праці „Дитинство і народна культура Слобожанщини” подано гру Десяточки [Дитинство 2000: 133], при цьому для виконуваних фігур назви не наведено.

Реалемний план гри „Масловий м’яч” полягає в підготовці трьох ямочок (масло). Потім учасники поділяються на дві партії (команди), для чого рахуються на долонях. Один гравець з кожної команди лівою ногою стає в крайню ямку, інші – за ним. Перший кидає м’яч у противника (той, хто стоїть на другій ямці). Якщо промахнеться, кидає наступний. Якщо попаде, залишається на своєму місці чекати удару у відповідь. Якщо друга партія зловить м’яч, то той, хто стояв на другій ямці, переходить на середню ямку й звідти б’є противника м’ячем. Якщо попаде й м’яч не схопить, інша команда займає ямку свого противника. Якщо м’яч схоплять у польоті, то залишається на середній ямці й чекає удару. Гра триває доти, поки всі з однієї партії будуть вибиті.

У дослідженому регіоні аналізовану гру репрезентовано найменуваннями: |масло (н.пп. 43, 81); масло|воĭ мйач’ (н.пп. 9, 17, 42, 70, 74, 79); |масл’аниĭ мйач’ (н.п. 29); гра у |масло (н.п. 90); ф˙і|гурниĭ виебиеў|ниĭ (н.п. 43); |йамки (н.пп. 67, 68).

Маслом у грі називають підготовлені ямочки. Особливості проведення аналізованої гри (у ямочку гравець стає ногою) нагадує процес збивання масла, одного з головних продуктів харчування, яке використовували для приготування багатьох страв. Назва ф˙і|гурниĭ виебиеў|ниĭ означає буквально ‘вибити фігуру (фігура – ‘те саме, що постать’ [ВТССУМ: 1394]), у грі – вибити учасника м’ячем; |йамки – пояснює особливість проведення гри.

Аналізовану гру зафіксовано в збірках „Летіла сорока по зеленім гаю” та „Дзиґа”: Масловий м’яч [Дзиґа 1999: 436; Довженок 1990: 104].

Отже, диференційна ознака аналізованих народних ігор – використання м’яча, а реалемний план гри позначається на назві самої забави. Найчастіше найменування таких ігор відбувається за денотатом, який використовується в грі; за назвою дії, яку виконують учасники гри; унаслідок метафоричного перенесення найменувань; перенесення назви учасника гри на найменування забави.
Список картографованих говірок

1. с. Дьомино-Олександрівка Троїцького р-ну. 2. смт Троїцьке. 3. с. Тополі Троїцького р-ну. 4. с. Арапівка Троїцького р-ну. 5. с. Покровське Троїцького р-ну. 6. с. Верхня Дуванка Сватівського р-ну. 7. с. Танюшівка Новопосковського р-ну. 8. с. Новобіла Новопсковського р-ну. 9. смт Білолуцьк Новопсковського р-ну. 10. с. Оборотнівка Сватівського р-ну. 11. с. Преображенне Сватівського р-ну. 12. с. Плахо-Петрівка Білокуракинського р-ну. 13. смт Білокуракине. 14. смт Новопсков. 15. с. Новорозсош Новопсковського р-ну. 16. с. Кам’янка Новопсковського р-ну. 17. смт Марківка. 18. с. Микільське Міловського р-ну. 19. с. Стельмахівка Сватівського


р-ну. 20. с. Райгородка Сватівського р-ну. 21. с. Містки Сватівського
р-ну. 22. с. Заїківка Білокуракинського р-ну. 23. c. Паньківка Білокуракинського р-ну. 24. с. Піски Новопсковського р-ну. 25. с. Олексіївка Білокуракинського р-ну. 26. с. Булавинівка Новопсковського р-ну. 27. с. Нещеретове Білокуракинського р-ну. 28. с. Караван-Солодкий Марківського р-ну. 29. с. Кабичівка Марківського р-ну. 30. с. Курячівка Марківського р-ну. 31. с. Морозівка Міловського р-ну. 32. с. Півнівка Міловського р-ну. 33. с. Зориківка Міловського р-ну. 34. смт Мілове. 35. смт Красноріченське Кремінського р-ну. 36. с. Климівка Кремінського р-ну. 37. с. Голубівка Кремінського
р-ну. 38. с. Новоборове Старобільського р-ну. 39. с. Підгорівка Старобільського р-ну. 40. с. Титарівка Старобільського р-ну. 41. с. Половинкине Старобільського р-ну. 42. с. Шпотине Старобільського р-ну. 43. с. Литвинівка Біловодського р-ну. 44. смт Біловодськ. 45. с. Мусіївка Міловського р-ну. 46. с. Новокраснянка Кремінського р-ну. 47. с. Варварівка Кремінського р-ну. 48. с. Стара Краснянка Кремінського р-ну. 49. с. Пристине Кремінського р-ну. 50. с. Шульгинка Старобільського р-ну. 51. с. Штормове Новоайдарського р-ну. 52. с. Маловенделівка Новоайдарського р-ну. 53. с. Олексіївка Новоайдарського р-ну. 54. с. Новоолександрівка Біловодського р-ну. 55. с. Данилівка Біловодського р-ну. 56. с. Бараниківка Біловодського р-ну. 57. смт Вовчоярівка Попаснянського р-ну. 58. с. Смолянинове Новоайдарського р-ну. 59. с. Дмитрівка Новоайдарського р-ну. 60. с. Велика Чернігівка Станично-Луганського р-ну. 61. с. Чугинка Станично-Луганського р-ну. 62. с. Устинівка Попаснянського р-ну. 63. с. Боброве Попаснянського р-ну. 64. с. Муратове Новоайдарського
р-ну. 65. м. Золоте Первомайської міськради. 66. с. Кримське Слов’яносербського р-ну. 67. смт Петрівка Станично-Луганського р-ну. 68. с. Плотина Станично-Луганського р-ну. 69. с. Широкий Станично-Луганського р-ну. 70. с. Вільхове Станично-Луганського р-ну. 71. с. Сабівка Слов’яносербського р-ну. 72. с. Замостя Слов’яносербського р-ну. 73. с. Валуйське Станично-Луганського р-ну. 74. с. Миколаївка Станично-Луганського р-ну. 75. с. Пархоменко Краснодонського р-ну. 76. с. Адріанополь Перевальського р-ну. 77. смт Бугаївка Перевальського р-ну. 78. смт Селезнівка Перевальського р-ну. 79. с. Розкішне Лутугинського р-ну. 80. смт Георгіївка Лутугинського р-ну. 81. Смт Фащівка Антрацитівського р-ну. 82. смт Іванівка Антрацитівського р-ну. 83. с. Оріхівка Лутугинського р-ну. 84. смт Великий Лог Краснодонського р-ну. 85. смт Новоолександрівка Краснодонського р-ну. 86. с. Королівка Краснодонського р-ну. 87. с. Оріхове Антрацитівського р-ну. 88. с. Олександрівка Свердловського р-ну. 89. с. Дякове Антрацитівського р-ну. 90. с. Хмельницький Свердловського р-ну. 91. смт. Бірюкове Свердловського р-ну. 92. с. Новоборовиці Свердловського р-ну.
Джерела та їх умовні скорочення

ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. – К. ; Ірпінь : Перун, 2007. − 1736 с.; Грінченко ‒ Грінченко Б. Д. Словарь української мови : в 4 т. / Б. Д. Грінченко. ‒ К. : Наук. думка, 1996. ‒ Т. 1 ‒ 4.
Література

Былеева 1985 – Былеева Л. Игры народов СССР / Л. Былеева, В. Григорьев. – М. : Физкультура и спорт, 1985. – 267 с.; Дзиґа 1999 ‒ Дзиґа : українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / укл. : В. Семеренський, П. Черемський. – Х. : Друк, 1999. – 527 с.; Дитинство 2000 – Дитинство і народна культура Слобожанщини : матеріали фольклор.-етногр. експедицій 1992 – 2000 рр. – Х., 2000. – 150 с.; Довженок 1990 ‒ Довженок Г. В. Летіла сорока по зеленім гаю : дитячі та молодіжні українські народні ігри / прим. Г. В. Довженок. – К. : Молодь, 1990. – 160 с.; Жайворонок 2006 – Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : слов.-довід. / В. В. Жайворонок. – К. : Довіра, 2006. – 703 с.; Исаевич 1887 ‒ Исаевич С. Н. Малорусскія народныя игры окрестностей Переяслава / С. Н. Исаевич // Кіев. старина. – 1887. – Т. XVIII. – С. 451 – 486; Покровский 1895 ‒ Покровский Е. А. Дѣтскія игры. Преимущественно русскія въ святи съ історіей, этнографіей, педагогіей и гигіеной). Д-ра Е. А. Покровскаго. – М., 1895. – 369 с.; Понятенко 1902 – Понятенко П. Нѣкоторыя дѣтскія игры въ Маяках Херсонской губ. (Матеріялы къ изученію игръ) / П. Понятенко // Киев. старина. – 1902. – Кн. 9. – С. 400 – 407.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка