Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка3/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Барилова Г. К. Назви традиційних народних ігор з м’ячем

У статті проаналізовано систему номенів, виявлену в описі українських народних ігор з м’ячем „Пошивай”, „Стінки”, „Масловий м’яч”, які входять до лексико-семантичної підгрупи назв ігор з м’ячем.

У дослідженому регіоні назви ігор репрезентовано різними лексичними одиницями. Про поширеність цих ігор в Україні свідчить фіксація їхніх назв у різних лексикографічних джерелах, працях сучасних дослідників та етнографів.

Найчастіше найменування таких ігор відбувається за денотатом, який використовують у грі; за назвою дії, яку виконують учасники гри; унаслідок метафоричного перенесення найменувань; перенесення назви учасника гри на найменування забави.

Взаємозв’язок акціонального, реалемного й агентивного складників тексту гри пов’язаний з давністю народних ігор та їхнім символічним характером.

Ключові слова: гра, реалемний план, лексема, лексико-семантична підгрупа, атрибут, м’яч.
Барилова Г. К. Названия традиционных народных игр с мячом

В статье анализируется система номенов, выявленная при описании украинских народных игр с мячом „Пошивай”, „Стенки”, „Масловой мяч”, входящих в лексико-семантическую подгруппу названий игр с мячом.

В исследованном регионе названия игр представлены различными лексическими единицами. О распространённости этих игр в Украине свидетельствует фиксация их названий в различных лексикографических источниках, работах современных исследователей и этнографов.

Чаще всего наименования таких игр происходит по денотату, используемому в игре; по названиям действия, которое выполняют участники игры; вследствие метафорического переноса наименований; переноса названия участника игры на наименования забавы.

Взаимосвязь акциональной, реалемной и агентивной составляющих текста игры связана с древностью народных игр и их символическим характером.

Ключевые слова: игра, реалемный план, лексема, лексико-семантическая подгруппа, атрибут, мяч.
BarilovaG. К. Names of Traditional Folk Ball Games

Thesystemof nomens, identified while describing Ukrainian folk ball games „Poshyvai”, „Stenki”, „MaslovoiMiach” is analysed in the publication. The differentiate feature of the games under analysis – using a ball. The games under analysis belong to the lexico-secantic subgroup of the names of ball games.

In the region under investigation the game names are presented by various lexical units. The presence of these games’ names in various lexicographic sources, works of contemporary linguists and ethnographers proves popularity of the games all over Ukraine.

Often such games are named by the denotation, which is used in the game; by the name of the action, performed by the game participants; as a result of metaphoric transfer of the names; transferring the name of a game member to the name of the entertainment.

The interrelation of action, realeme, and agent components of the game text is related to the antiquity of folk games and their symbolic nature.

Key words: game, realeme plane, lexeme, lexico-semantic sub group, attribute, ball.
Стаття надійшла до редакції 15.08.2016 р.

Прийнято до друку 26.08.2016 р.

Рецензент – д. філол. н., проф. Глуховцева К. Д.

М. О. Волошинова (Старобільськ)

УДК 811.161.2’282(477.54/62)



БАГАТОСЛІВНІ НОМЕНИ
НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТНО-ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Актуальність обраної теми зумовлено науковим інтересом до вивчення новостворених діалектних систем, формування яких відбувалося внаслідок міграційних процесів, заселення цих територій, зокрема й території Східної Слобожанщини, переселенцями з різних земель, що спричинило появу „складних процесів міждіалектних взаємовпливів” [Шарпило 2013: 18]. На зауваження Л. Фроляк, новостворений діалектний континуум відзначається такою рисою, як гетерогенність, що випливає з часової і просторової нерівномірності заселення регіону вихідцям з територій поширення різних діалектів української мови, а також носіїв інших мов [Фроляк 2013: 81].

Об’єктом статті обрано багатослівні номени (дво-, трикомпонентні утворення), які ввійшли до складу трьох тематичних груп лексики (ТГЛ) – „Назви їжі”, „Назви посуду”, „Назви кухонного начиння”. Джерелом дослідження слугує матеріал, записаний експедиційним методом у 61 говірці Луганської області.

Особливостям функціонування багатослівних репрезентантів присвячено окремі студії українських діалектологів. Е. Ґоца дослідила „складені номени” в межах карпатського говору [Ґоца 2007] й дійшла висновку, що „карпатські назви їжі й кухонного начиння поповнюються значною кількістю складених назв” … такі назви більше характерні для лексики, що пов’язана з їжею, і менше – для лексики на позначення кухонного начиння [Там само: 61]. Структуру назв головних уборів у східноподільських говірках, до складу якої входять „складні й складені найменування”, проаналізувала Г. Березовська [Березовська 2014]. Результати обох праць довели, що найпродуктивнішими багатокомпонентними конструкціями в досліджуваних діалектних континуумах є атрибутивні словосполучення.

На прикладі предметно-побутової лексики зельвенського говору багатокомпонентні назви розглянув білоруський діалектолог П. Стецько [Cцяцко 1972], який наголошує, що складні назви докладніше, ніж однослівні, передають уявлення про реалію, однак через надмірну громіздкість поступаються кількістю останнім. З’ясовано, що найбільш функційно активними репрезентантами в обстеженому ареалі є словосполучення, утворені шляхом поєднання іменника й прикметника (якісного чи відносного) чи дієприкметника [Там само: 238 – 239].

Під час опрацювання діалектного матеріалу східнослобожанських говірок було виявлено 1320 лексичних одиниць предметно-побутової лексики, з яких 255 (19,3% від загальної кількості) представлено багатослівними номенами різноманітної структури. Це здебільшого двослівні, рідше трислівні маніфестанти, які виконують описові функції, указуючи на додаткові ознаки реалій.

Однією з таких ознак є, наприклад, розмір реалії (з різною частотою вживання властива всім окресленим ТГЛ): веи|лика пам|пушка (н. п. 8), ма|лен’киĭ хл’і|бец’ (н. п. 14), треи|тина хл’і|бини (н. п. 24), веи|ликиĭ ок|райеіц’ (н. пп. 10, 29, 57), ма|лен’ка хл’і|бина (н. п. 47), поло|вина хл’і|бини (н. п. 20), веи|ликиĭ |кусеин’ х|л’іба (н. пп. 14, 57), веи|лика п|л’ашка (н. п. 57), глие|бока сковоро|да (н. пп. 5, 29, 36), веи|ликиĭ ч’а|вун (н. пп. 26, 51), ма|к·ітра веи|лика (н. п. 29), |миска м·іл|ка (н. п. 30), ма|ла бу|тилка (н. пп. 8, 35), м·іл|ка та|р’ілка (н. п. 8), здоро|вен:а коуст|рул’а (н. п. 13), веи|лик·і/ма|л’і рога|ч’і (н. п. 47) та ін.



Двослівні сполуки можуть указувати і на матеріал, з якого виготовлено предмет, і на основний продукт, з якого виготовлено страву:

  • ТГЛ „Назви посуду”: |миска ч’еіреип|йана (н. пп. 1, 24, 27), г|лин’ана ма|к·ітра (н. п. 24), оциен|коване в·ід|ро (н. пп. 10, 49), скл’а|ниĭ ба|лон (н. п. 51), ч’а|вун’:і жа|роўн’і (н. п. 24), лозо|ва п|л’ашка (н. п. 57), ч’а|вун по|лиўйаниĭ (н. п. 34), чеиреип|йана ма|к·ітра (н. п. 24);

  • ТГЛ „Назви кухонного начиння”: деиреиў|йана ло|пата (н. пп. 8, 10, 13, 20, 23, 31, 35, 48, 51, 52, 59; н. пп. 23, 37 – деиреи|в·ана ло|пата; н. пп. 1, 14, 27, 29, 36, 54, 58 – ло|пата деиреиў|йана), |гус’ач’е пеи|ро (н. п. 57), деиреи|в·ана |лошка (н. п. 33);

  • ТГЛ „Назви їжі”: мо|лоч’на |зат’ірка (н. п. 24), ш·ч’аў|левиĭ борш·ч’ (н. п. 1), |рибниĭ суп (н. пп. 3, 32, 33, 50, 55, 57), |йушка |рибна (н. пп. 24, 34), пшо|н’ана |каша (н. п. 24), кров·а|на коўба|са (н. пп. 3, 18, 29, 31), веиршко|ва смеи|тана (н. пп. 23, 51, 52, 61), картох|л’ані |ладиеки (н. п. 48), борш·ч’ іс к|вашеинойі ка|пусти (н. пп. 8, 14, 16, 37, 57) тощо.

Найбільше багатослівних номенів, мотивованих назвою основного продукту, з якого виготовлено страву/напій виявлено для мікропарадигми ‘назви киселю залежно від виду фруктів чи продукту’. Так, з метою чіткої диференціації назв киселю в обстежених говірках уживають двослівні назви, виражені атрибутивними словосполученнями виеш|невиĭ к·і|с’іл’ (н. пп. 1, 8, 15, 30, 37, 39, 47; у н. пп. 14, 16, 31, 59 – к·і|с’іл’ виеш|н’овиĭ; у н. пп. 26, 34 – кие|с’іл’ виеш|невиĭ), кие|с’іл’ слие|вовиĭ (н. пп. 13, 15, 47; у н. пп. 30, 37, 39 – к·і|с’іл’ слие|вовиĭ), к·і|с’іл’ гру|шовиĭ (н. пп. 16, 30, 39; у н. п. 37 – к·і|сел’ гру|шовиĭ), к·і|с’іл’ мо|лоч’ниĭ (н. пп. 1, 16, 36, 61; у н. п. 21 – кие|с’іл’ мо|лоч’ниĭ), кие|с’іл’ абрие|косовиĭ (н. п. 26), к·і|с’іл’ ма|линовиĭ (н. п. 14; у н. п. 34 – ма|линовиĭ кие|с’іл’), к·і|с’іл’ |йаблуч’ниĭ (н. пп. 8, 14, 15, 31, 37), к·і|с’іл’ фрук|товиĭ (н. пп. 1, 36), к·і|с’іл’ |йаг·ідниĭ (н. п. 16; у н. п. 21 – кие|с’іл’ |йаг·ідниĭ), кие|с’іл’ клуб|нич’ниĭ (н. п. 8; у н. п. 55 – к·і|с’ел’ клуб|н’іч’ниĭ), кие|с’іл’ оў|с’аниĭ (н. п. 1), у яких означення, виражене прикметником, займає пре- або постпозицію щодо означуваного слова – іменника.

Поодиноко функціонує словосполучення муч’|ниĭ к·і|с’іл’ (н. пп. 20, 24, 31), до складу якого не входить крохмаль. Інформатори зазначають, що такий вид киселю загущують за допомогою борошна: йа муч’|ниĭ к·і|с’іл’ ва|р’у // ну ў|кинула / шо там / йа|киĭ фрукт / ч’і |йаблуко / ч’і |тереин / ч’і |вишн’і / шо йе / а тоу|д’і ш ту|ди |сахар’у / а тоу|д’і му|ки сиеп|нула в |миску ч’і ку|ди там / росколо|тила / і ту|ди / тоу|д’і ко|ли ĭ гус|тиĭ / а ко|ли та|киĭ шо пит’ |можно / ко|ли йак вие|ходе (н. п. 20).



У зафіксованому мовному матеріалі наявні також дво- (рідше трислівні) номени, що демонструють мотив номінації – спосіб приготування кінцевого продукту. Це атрибутивні словосполучення, до складу яких входять прикметник або дієприкметник та іменник.

  • ЛСГ „Назви страв із м’яса(сала)”: |вареине |сало (н. пп. 8, 11, 21, 24, 51, 52, 56; н. п. 2 – |сало |вареине), в·ід|вареине |сало (н. пп. 5, 36, 37, 42; у н. п. 14 – |сало в·ід|вареине), |сало з|вареине (н. п. 24), об|вареине |сало (н. п. 18), марие|новане |сало (н. п. 29), |жареине |м·асо (н. пп. 7, 8, 12, 14, 17, 18, 24, 42, 47, 49; у н. п. 5 – |м·асо |жареине; у н. пп. 31, 33, 35, 48 – |жареине м|йасо), |тушеине |м·асо (н. пп. 7, 11, 29, 47; у н. пп. 19, 31 – |тушеине м|йасо; у н. п. 52 – ту|шоне |м·асо), |м·асо |тушеине (н. пп. 1, 5; у н. п. 51 – м|н’асо |тушеине; у н. п. 42 – |тушеине м|н’асо), |смажеине м|йасо (н. п. 21), за|печ’еіне м|йасо (н. пп. 14, 31, 56), за|печ’еіне |м·асо (н. пп. 12, 47), |печ’еіне |м·асо (н. п. 47), кап|ч’оне |м·асо (н. п. 57);

  • ЛСГ „Назви молочних страв”: сир о|т:оплеиниĭ (н. п. 47), о|д:аўлеиниĭ сир (н. п. 29), о|т:оплеине |кисле моло|ко (н. п. 11), п|р’ажеина ско|ринка (н. п. 60), |випареине моло|ко (н. п. 61), |пареина смеи|тана (н. п. 51), с’іпа|раторна смеи|тана (н. п. 57), з|бирана смеи|тана (н. п. 36), смеи|тана с’іпа|раторна (н. п. 57), |роблеина смеи|тана (н. пп. 1, 20, 58), cко|лоч’еіне моло|ко (н. п. 9), з|борна смеи|тана (н. п. 57), |з’ібраниĭ веир|шок (н. п. 10);

  • ЛСГ „Назви страв з овочів”: кар|топл’а пом|йата (н. п. 35), кар|топл’а |тоўч’еіна (н. п. 60), кар|тошка тоў|ч’она (н. п. 48), |м·ата кар|тошка (н. п. 29); |мн’ата кар|тошка (н. п. 31), |тоўч’еін’і кар|тохи (н. п. 5);

  • ЛСГ „Назви страв з борошна”: млиен|ц’і скла|дан’:і (н. п. 51), |р’ізан’і галуш|ки (н. п. 13), лап|ша |р’ізана (н. п. 54).

Описові багатослівні номени – це зокрема й назви, мотивовані лексемами, які вказують на якісні властивості, тобто на реальну ознаку страви (за Г. Ф. Вештортом) [Вешторт 1968: 368]. Найбільшу кількість таких маніфестантів знайдено в межах парадигми ‘Назви хліба та його частин’: ‘недопечений хліб’ – глеиў|киǐ хл’іп (н. пп. 1, 21, 36); ‘м’яка частина хліба та хлібних виробів’ – мйа|ка сеиреи|дина (н. п. 34); ‘перший кусок хліба, відрізаний від цілої хлібини’ – твеир|диĭ ок|райеіц’, твеир|да гор|бушка (н. п. 8); ‘буханець хліба, який, не помітивши, не дістали з печі з усією партією’ – го|р’ілиĭ хл’іп (н. п. 47); зго|р’іўша хл’і|бина (н. п. 8), за|печ’еіниĭ хл’іп (н. п. 8), сго|р’іла хл’і|бина (н. пп. 29, 33), приего|р’ілиĭ хл’іп (н. п. 9), з|лепоч’ки су|х·і (н. п. 36), сго|р’іўшиĭ хл’іп (н. п. 1); ‘подвійні буханці хліба, які злиплися в процесі випікання’ – з|липш·і бухан|ц’і (н. п. 8), з|л’іплеиниĭ хл’іп (н. п. 42).

Незважаючи на те, що дво-, трикомпонентні номени зазвичай не демонструють значної функційної активності в реалізації сем, трапляються випадки, коли двослівні сполуки є найуживанішими. Так, центром номінативного поля для семи ‘борщ зі щавлю’ є двослівний репрезентант зеи|лениĭ борш·ч’, зафіксований у 53 говірках (н. пп. 1 – 3, 5 – 12, 14 – 16, 20 – 40, 42 – 48, 51 – 61; у н. п. 4 – з’еі|л’ониĭ борш·ч’).


На периферії мікропарадигми перебуває назва моло|диĭ борш·ч’ (11 говірок – н. пп. 7, 9, 17, 18, 21, 24, 38, 40, 52, 54, 59), мотивована функційною ознакою: продуктом, з якого виготовлено страву, – молодою кропивою, щавлем, іншою зеленню, що з’являється навесні. Спорадично записано номен ш·ч’аў|левиĭ борш·ч’ (н. п. 1).

Сему ‘свіжовидоєне молоко’ у східнослобожанському ареалі також маніфестовано здебільшого дво- (рідко трислівними) номенами:


у 35 говірках виявлено маніфестант пар|не моло|ко (н. пп. 6, 8, 11, 12, 14 – 16, 18, 20 – 22, 25, 26, 29 – 31, 33, 35 – 39, 43 – 45, 47, 49, 52 – 54, 56, 57, 59 – 61). Інші багатослівні найменування, що характеризують якість або смакові властивості молока, не мають значної функційної активності або побутують спорадично, пор.: с|в·іже моло|ко (н. пп. 9, 22, 24, 26, 51, 57), |тепле моло|ко (н. пп. 3, 29), со|лотке моло|ко (н. п. 8), |пареине моло|ко (н. п. 48), моло|ко с |п·інойу (н. п. 9), пар|не моло|ко с |п·інкойу (н. п. 1), |утр’ішн’е моло|ко, о|б·ідн’е моло|ко, веи|ч’ірн’е моло|ко (н. п. 4).

Невелику групу формують підрядні словосполучення з прийменниковим зв’язком, побудовані за моделлю іменник + іменник (в основному в орудному відмінку, спорадично в місцевому): м|йасо с п·ід|ливойу (н. п. 23), |м·асо с под|л’івоĭ (н. п. 3), б|л’інч’іки з т|ворогом (н. пп. 24, 39, 60), млиен|ц’і з |сиром (н. пп. 1, 49), блиен|ц’і с:меи|танойу (н. п. 1), моло|ко с |п·інойу (н. п. 9), б|л’інч’іки з |маслом (н. п. 24), борш·ч’ с ш·ч’аў|л’ом (н. п. 58), суп з |рибойу (н. п. 8), шку|ринка з моло|ка (н. п. 35), п·у|ре с кар|топл’і (н. п. 6), кие|с’іл’ іс |вишн’ами (н. п. 17;


у н. пп. 24, 31 – к·і|с’іл’ із |вишеин’), к·і|с’іл’ іс:|лив (н. п. 31), кие|с’іл’ іс |т’орном (н. п. 17; у н. п. 24 – к·і|с’іл’ з |терном), |зат’ірка на во|д’і (н. п. 24); спорадично фіксуємо номени без прийменника: бу|ханка х|л’іба (н. пп. 24, 33), с|кипка х|л’іба (н. пп. 2, 61), ку|сок х|л’іба (н. пп. 2, 5, 17).

Також незначну кількість багатослівних репрезентантів становлять назви, побудовані за моделлю прикметник + іменник (рідше навпаки), що розкривають призначення або функції реалії, наприклад: веи|с’іл’ниĭ коро|ваĭ (н. пп. 8, 34, 37, 42), веи|с’іл’ниĭ кара|ваĭ (н. пп. 14, 26, 39), кара|ваĭ с|вад’еібниĭ (н. п. 47), кухон:иĭ інвеин|тар’ (н. п. 8), ха|з’аĭс’киĭ |посудт (н. п. 34), х|л’ібна ло|пата (н. пп. 2, 6, 8, 11, 16, 24, 36, 49, 57).

Поодиноко складні назви на території Східної Слобожанщини представлено й у вигляді прикладок: смеи|тана-|р’ажеинка (н. п. 57), смеи|тана-|роблеинка (н. п. 49), |каша-злие|вуха (н. п. 2), побудованих за схемою прикладка + означуване слово, або навпаки – з|биранка-смеи|тана (н. п. 37).

Як свідчить наведений вище матеріал, багатослівні репрезентанти на позначення предметно-побутової лексики в межах східнослобожанських говірок зазвичай є мотиваційно прозорими. Поодиноко виявлено номени із затемненою мотивацією. Це, наприклад, словосполучення |латаниĭ корш (н. пп. 37, 45, 57 – сема ‘плоский, круглої форми виріб із прісного тіста’) та його фонетичний варіант |ладаниĭ корш (н. п. 39 – сема ‘приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді’). Реєстр Словника російських народних говорів за редакцією Ф. Філіна містить слово лад, одне із значень якого пов’язане з процесом приготування тіста: Лад – мука, разведенная молоком, маслом для здобного теста [СРНГ, Вип. 16, с. 227]. Імовірно, ці номени можна віднести до таких, які дещо трансформували своє значення та мотивовані назвою продукту (або суміші продуктів), що входить до складу страви.

Отже, абсолютна кількість діалектних назв їжі, посуду й кухонного начиння в межах східнослобожанських говірок – це однослівні найменування. Виявлені багатослівні маніфестанти представлено дво-, рідше трислівними описовими конструкціями, які зазвичай не демонструють значної функційної активності, крім випадків, коли двослівні сполуки є найбільш уживаними (зафіксовано лише для ТГЛ „Назви їжі”). Багатокомпонентні утворення виконують описові функції та можуть указувати на: якісні властивості продуктів харчування, розмір реалії, продукт, який входить до складу страви, способи приготування страви, функційне призначення предмета, матеріал, з якого виготовлено реалію, тощо. Багатослівні номени більше характерні для лексики, що позначає їжу (82,8%); для ТГЛ „Назви посуду” й „Назви кухонного начиння” зафіксовано лише 44 лексичні одиниці (17,2%). Щодо структури багатослівних назв, то в обстежених говірках їх здебільшого представлено атрибутивними словосполученнями, до складу яких входять прикметник (дієприкметник) та іменник, або підрядними словосполученнями з прийменниковим зв’язком.
Список обстежених населених пунктів у Луганській області

1. смт Троїцьке; 2. с. Привілля, Троїцький р-н; 3. с. Червоноармійське, Білокуракинський р-н; 4. с. Солідарне, Білокуракинський р-н; 5. с. Новобіла, Новопсковський р-н; 6. с. Березівка, Новопсковський р-н; 7. с. Павленкове, Новопсковський


р-н; 8. смт Білолуцьк, Новопсковський р-н; 9. с. Височинівка, Марківський р-н; 10. с. Тарасівка, Троїцький р-н; 11. с. Новочервоне, Троїцький р-н; 12. с. Попівка, Білокуракинський р-н; 13. с. Павлівка, Білокуракинський р-н; 14. смт Білокуракине; 15. с. Осинове-1, Новопсковський р-н; 16. с. Донцівка, Новопсковський р-н; 17. с. Просяне, Марківський р-н; 18. смт Марківка; 19. с. Веселе, Марківський р-н; 20. с. Оборотнівка, Сватівський р-н; 21. с. Куземівка, Сватівський р-н; 22. с. Нижня Дуванка, Сватівський р-н; 23. с. Закотне, Новопсковський
р-н; 24. с. Коломийчиха, Сватівський р-н; 25. с. Мілуватка, Сватівський р-н; 26. м. Сватове; 27. с. Петрівка, Сватівський р-н; 28. с. Караван-Солодкий, Марківський р-н; 29. с. Бондарівка, Марківський р-н; 30. с. Морозівка, Міловський р-н; 31. с. Півнівка, Міловський р-н; 32. с. Зориківка, Міловський р-н; 33. с. Великоцьк, Міловський р-н; 34. с. Стрільцівка, Міловський р-н; 35. с. Калмиківка, Міловський р-н; 36. с. Лиман, Старобільський р-н; 37. с. Підгорівка, Старобільський р-н; 38. с. Піщане, Старобільський р-н; 39. м. Старобільськ; 40. с. Чмирівка, Старобільський р-н; 41. с. Бутове, Старобільський р-н; 42. с. Литвинівка, Біловодський р-н; 43. с. Кононівка, Біловодський р-н; 44. с. Новолимарівка, Біловодський р-н; 45. с. Семикозівка, Біловодський р-н; 46. с. Плугатар, Біловодський р-н; 47. смт Біловодськ; 48. с. Макіївка, Кремінський р-н; 49. с. Червонопопівка, Кремінський р-н; 50. м. Кремінна; 51. с. Варварівка, Кремінський р-н; 52. с. Шпотине, Старобільський р-н; 53. с. Малохатка, Старобільський р-н; 54. с. Колядівка, Новоайдарський р-н; 55. с. Побєда, Новоайдарський р-н; 56. смт Новоайдар; 57. с. Смолянинове, Новоайдарський р-н; 58. с. Новоохтирка, Новоайдарський р-н; 59. с. Дмитрівка, Новоайдарський р-н; 60. смт Станично-Луганське; 61. с. Миколаївка, Станично-Луганський р-н.
Джерела та їх умовні скорочення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка