Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1



Сторінка6/15
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Андерш 1999 – Андерш Й. Ф. Особливості адвербіалізації іменників / Й. Ф. Андерш // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 3 – 6; Аркушин 2000 – Аркушин Г. Словник західнополіських говірок : у 2 т. / Г. Аркушин. – Луцьк : Вежа, 2000; Городенська 2004 – Городенська К. Прислівник / К. Городенська // Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови : акад. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська ; за ред. І. Вихованця. – К. : Пульсари, 2004. – С. 298 – 327; Гримашевич 2013 – Гримашевич Г. І. Відсубстантивні адвербіативи у формі орудного відмінка в українських діалектах / Г. І. Гримашевич // Наук. вісн. Криворіз. держ. пед. ун-ту. Філологічні студії. – 2013. – Вип. 12. – С. 133 – 139; Довгая 1970 – Довгая Т. М. Адвербиализация в современном украинском литературном языке : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Украинский язык” / Т. М. Довгая. – Ужгород, 1974. – 18 с.; Лисенко 1974 – Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка, 1974. – 260 с.; Лисенко 1961 – Лисенко П. С. Словник діалектної лексики Середнього і Східного Полісся / П. С. Лисенко. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – 72 с.; Німчук 1978 – Німчук В. В. Прислівник // Історія української мови. Морфологія / редкол. В. В. Німчук, А. П. Грищенко та ін. – К. : Наук. думка, 1978. – С. 342 – 412.
Гримашевич Г. І. Відіменникові прислівники в середньополіських говірках Житомирської області

У статті представлено погляди мовознавців на формування прислівника як частини мови, яка постала на ґрунті іменника, прикметника, числівника, займенника та дієслова через адвербіалізацію їхніх форм. Насамперед проаналізовано відіменникові прислівники, зафіксовані авторкою в середньополіських говірках Житомирської області у зв’язному мовленні та у відповідях респондентів на запитання програми. Зауважено, що відзначені адвербіативи переважають у лексико-семантичних групах обставинних прислівників місця, часу та способу дії, представлені здебільшого у варіантах, утворених від прийменниково-іменникових форм (переважно знахідного, родового та місцевого відмінків), демонструють беззаперечні зв’язки з іншими зонами північноукраїнського діалектного континууму, свідченням чого є наявність таких прислівників у лексикографічних виданнях, які репрезентують досліджуваний нами ареал, східно- та західнополіський мовний обшир, виявляють з огляду на свою безкатегорійність і незмінність формальну варіативність переважно на фонетичному рівні, що зумовлено фонетичними рисами середньополіських говірок, активно функціонують у мовленні діалектоносіїв як неодмінний складник говіркового лексикону досліджуваних говірок.



Ключові слова: прислівник, середньополіські говірки, відіменникові прислівники, прислівники місця, прислівники часу, прислівники способу дії, прислівники причини, прислівники мети.
Гримашевич Г. И. Отсубстантивные наречия в среднеполесских говорах Житомирской области

В статье представлены взгляды языковедов на формирование наречия как части речи, возникшей на почве существительного, прилагательного, числительного, местоимения и глагола путем адвербиализации их форм. Прежде всего проанализированы отсубстантивные наречия, зафиксированные автором в среднеполесских говорах Житомирской области в связной речи и в ответах респондентов на вопросы программы. Отмечено, что зафиксированные адвербиативы преобладают в лексико-семантических группах обстоятельственных наречий места, времени и образа действия, представлены в основном в вариантах, образованных от предложно-существительных форм (преимущественно винительного, родительного и предложного падежей), демонстрируют неоспоримые связи с другими зонами полесского диалектного континуума, свидетельством чего является наличие таких наречий в лексикографических изданиях, которые репрезентируют исследуемый нами ареал, восточно- и западнополесский языковой простор, проявляют, в связи со своей безкатегорийностью и неизменностью, формальную вариативность преимущественно на фонетическом уровне, что обусловлено фонетическими чертами среднеполесских говоров, активно функционируют в речи диалектоносителей как непременная составляющая диалектного лексикона исследуемых говоров.



Ключевые слова: наречие, среднеполесские говоры, отсубстантивные наречия, наречия места, наречия времени, наречия образа действия, наречия причины, наречия цели.
Hrymashevych H. I. Vidimennykovy Adverbs in Seredniopolisky Dialects of Zhytomyr Area

In the article on the whole the looks of linguists are presented to forming of adverb as a part of speech, that has appeared on the base of noun, adjective, numeral, pronoun and verb through аdverbialisation of their forms, vidimennykovy adverbiatives as a numerous group in this lexico-grammatical class of words have been described.

Vidimennykovy adverbs fixed by an author in the coherent broadcasting and in the answers of respondents for the question of the program in the seredniopolisky dialects of Zhytomyr area have been firstly analysed. It is noticed that the marked adverbiatives prevail in the lexico-semantic groups of adverbs of local, time and method adverbs of the actions, presented mostly in variant form from prepositional-substantival forms (mainly accusative, local cases), demonstrate implicit connections with other zones of Nothern Ukrainian dialectal continuum by a certificate what is a presence of such dialects in lexicographic editions, that present the natural habitat investigated by us, eastern-and western polissian language horizon, discover taking into account the noncategorial and invariability formal variety mainly at the phonetic level, that is predefined by the phonetic line of the seredniopolisky dialects, they actively function in dialectonosiy’s broadcasting as a necessary part of the dialectical lexicon of the named hovirky.

Prospects of further research in the field of dialect adverb serednopoliskyh dialects in zahalnopoliskomu and national context to create a complete picture of the system dialect adverbiatyviv as indispensable Ukrainian dialect vocabulary.



Key words: adverb, seredniopolisky hovirky, vidimenykovi adverbs, local adverbs, adverbs of time, adverbs of method, adverbs reasons, adverbs goal.
Стаття надійшла до редакції 23.05.2016 р.

Прийнято до друку 31.05.2016 р.

Рецензент – канд. філол. н., доц. Лєснова В. В.

Ю. В. Грицевич (Луцьк)

УДК 811.161.2’282(477.82)’342.41



відображення Позиційної реалізації голосного [’а]

в текстах західнополіського фольклору
Одна з причин існування діалектних відмінностей у звуковій системі – регулярні фонетичні процеси, що відображають позиційну реалізацію сучасних голосних фонем.

Мета статті – виявити, систематизувати й проаналізувати відображені в записах фольклору з Західного Полісся позиційні варіанти сучасного голосного [’а]. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких конкретних завдань: а) опрацювати місцеві фольклорні зразки з метою виявлення місцевих особливостей позиційної реалізації [’а]; б) систематизувати засвідчені позиційні варіанти голосного [’а].

„У багатьох західноукраїнських говірках [’а] під наголосом підвищує і звужує артикуляцію до [’е] (який подекуди ще більше пересувається вгору, в напрямку до [і])” [ІФУМ: 689]. За даними АУМ-2 (к. № 41, 43, 44, 47 – 49), наслідки цього процесу представлено й на Західному Поліссі: ў|з′[е]ў, |д′[е]кувати, |т′[е]шко, ш|ч′[е]ст′а, га|р′[е]чиǐ, йаг|н′[е], ло|ш′[е], ду|ш′[е], |й[е]ма, |й[е]года, |й[е]блуко, спорадично в окраїнних західних говірках і на Холмщині – ў|з′[и]ў, |д′[и]кувати, т′[и]шко, ш|ч′[і]ст′а, ш|ч′[и]ст′а.

Докладно проаналізувавши явище діалектного заступлення [’а] > [’е], Ю. Шевельов стосовно теренів Західного Полісся та Підляшшя зауважує: „То є зона змішаних рефлексів. Ще лишаються деякі сліди поліської ситуації (’а як рефлекс ę під наголосом, е як його рефлекс у ненаголошеній позиції: в[z’a]в : в[z’е]ли́ – наприклад, на Кобринщині), але її, приховану під пізнішими нашаруваннями, доводиться з-під них видобувати (мається на увазі перехід ’а, незалежно від його походження, в ’е, як на підмолдавській і підпольській Україні, хоча в обмеженішому масштабі – лише під наголосом в[z’е]в : в[z’а]ли́). У позиції після j це перетворення представлене лише в північній частині згаданої зони: є́ма (в інших частинах реґіону я́ма)” [ІФУМ: 697].



У фольклорних текстах із Західного Полісся широко відображено регулярність перезвуку [’а] > [’е] під наголосом. У різних говіркових групах його найчастіше виявлено після передньоязикових, зокрема й шиплячих, які в цьому ареалі зберігають історичну м’якість: тєжке [РПП: 19], взєв [РПП: 33], диттє [ЛП: 36; РПП: 9; БІП: 9], zwyncziew, wziew [Z-2: 49], wziety, żiety, ny żiela [Z-2: 53], pr’iesty [PZB: 23], pr’ieła [PZB: 180], czies sadżiety [Z-2: 43], diekujmo [W: 12], podiekujte [W: 15], нажєлі [НППН: 130], узєвся [НБН-5: 20], дитє [НБН-19: 29], нажєв [ПК: 38], знєв [ВСХ: 207], виганєю [ВСХ: 206], замовлєю [ВСХ: 209], зєтю, узєти [ПТО: 98], тилєтка [ПТО: 201], узєвся [ПТО: 56], зароблєти [ФЗП-3: 289], чєс [ПТО: 161], по скотєчій, по свинєчій, по мишєчій [ФЗП-3: 263], зєть, пувудчинєли [ВВ: 21], шєпку [ВВ: 63], дєкую, з’їжджєю [ВВ: 36], погулєти [ВВ: 57], скотєчє, гусєчє, курєчє [Г-1: 311], холєви [ФЗП-2: 29], обседуть, брашчеть, лытеть, йiдеть [ТВС], воўчэне, козыне [ПЗ: 85], сыдеть [ПЗ: 257], кучерєва [ПВП: 40], пожєли [ПВП: 71], розчинєли [ПВП: 99], виганєла [УЗ: 161], качинєтка [УЗ: 45], квічєть, кричєть [НОТ: 168], тилєта [НОТ: 132], зєтьові [НОТ: 170], на пожєр, пожєрниї [ККП: 41], виганєла [ККП: 51], заглєнь [ЕСП-6: 22], лєки-перелєки, свинєчий, котєчий, гусєчий [ЕСП-5: 80], розчинєв, розчинєли [ЗП-2: 237], ни тємиш [СДЗ: 59], дитєча, смірдєча [СДЗ: 26], виганєїмо, заганєїмо [СДЗ: 153], на дивчєт, чєчка [СДЗ: 168], порєтку [СДЗ: 44], купцє [СДЗ: 8], кунє [СДЗ: 54], обручє [СДЗ: 157], пудтєта [ФЗ: 188], чєс [ПЗМ: 155], вімоулєю [ПЗМ: 140], свінєче [ПЗМ: 141], усєкій, усілєкій [ПЗМ: 137], подєкуймо, прєла [НПР: 199], звынчелы [ПФП-1: 435], маршелка [ПФП-1: 450], найідецьця [CБФ-78: 212], спеть [CБФ-78: 206], ны шуметь, ны звынеть [CБФ-78: 209], родеть, ходеть [CБФ-78: 208], зэмле „земля” [ПФП-1: 507] тощо, пор.: „A win dumaje Manioczku wziety, kupyw syrpyka – ny wmije żiety [Z-2: 53], „Свое воўчэне, а твое козыне, мое воўчэне заисть твое козыне” [ПЗ: 85], „Дарую шєпку волохату, щоб наклипав дитей повну хату” [ВВ: 63], „Теща зєтьові рада, винесла винограда, поки той ламає, свого зятя вітає” [НОТ: 170], „Йак ни пир’іг, то ни пирожис’а, йак ни т’емиш, то й ни бирис’а” [СДЗ: 59], „До святої Єви носи довгі холєви” [ФЗП-2: 29]. У фольклорних текстах, співвідносних із північною частиною ареалу, перезвук [’а] > [’е] відображено також після [й]: є „я” [ВВ: 36], єк [ПТО: 285], єк [ПВП: 40], єк [РП-2: 24], єк [ПЗН: 49], єк [НМРП: 25], євора, стоєла [ВСХ: 61], на Єкувка, з Єкувка [ВСХ: 205], п’єтницю, ниєкая [ФЗП-3: 285], буєтися [ВВ: 20], хлоп’єта [НОТ: 132], в ємочку [СДЗ: 153], п’єн [ПД-3: 116], стойеть, настойецьця [CБФ-78: 212], п’еть [ППС: 160], ера, збуела [ПФП-1: 472], пор: „Чужы волы по дубровы нашы стоеть пры оборы” [СБФ-78: 212], „Гєкавко, гєкавко, пірийди на Єкувка, з Єкувка на воду, коб не було зроду” [ВСХ: 205].

Місцеві фольклорні тексти відображають також інші наслідки підвищення і звуження артикуляції наголошеного [’a]. Тільки в матеріалах, які співвідносні з територією Підляшшя, виявлено розвиток [’а] > [і] після передньоязикових, зокрема й історично м’яких шиплячих: тіжко [ЛП: 26; КП: 6], ізжілься [РПП: 19], сіде [РПП: 25], взів [РПП: 45], вираджіла, дивчіта [КП: 4], вибачійте [КП: 5], склінку [КП: 24], од’їжджієш, сідеш [КП: 31], одчиніє [БІП: 3], дікувала, дікувати [ФЗП-2: 2], зітю [ФЗП-2: 22], не жілуйте [НПП: 3], качанітко, сіду [ВП: 50], напріла [ВП: 54], коні вороного [БІП: 9], дікуєм [ФЗП-1: 8], щістє


[ФЗП-1: 10], погліне [ФЗП-1: 45], дікую [ВП: 31], глінеш [ВП: 43], порідочок [НПП: 15], ключіми, чепціми [ПВ: 26], мовчіннє [ППЗ: 9], прісти [НБН-40: 35], жіворонку, пташіта [НБН-42: 32], жіти [НБН-57: 34], пор.: „Як я сіду обідати, будуть діти заглядати. Сідеш, брацє, обідати я й виведу діти з хати” [РПП: 25], „Не треба, Мариню, дікувати, ой рано, рано дікувати, зохтій мею жоною зостати” [ФЗП-2: 2]. У текстах, співвідносних з однією говіркою, у цій позиції фіксують звук із нижчою артикуляцією – [и]: подьикуймо [МДН: 20: 46], прьила [МДН: 46], пор.: „Да подьикуймо молодусе да за тонкиє обруси. Тонко прьила, дзвінко ткала ше й биленько бєлила” [МДН: 46].

У частині говірок Підляшшя на місці наголошеного [’а] фіксовано голосні неоднорідної артикуляції [W], [A] після передньоязикових, зокрема й шиплячих: чіис [ППЗ: 13], по холіивах [ППЗ: 10], поросіи, коніи [ППЗ: 3], діедько [РПП: 23], жіель [КП: 6], огліенся [ВП: 98], тиліе [ТПУ: 154], дитіе, гуліе [ТПУ: 164], обіціельи [ПВ: 44], жіер [ППЗ: 11], взіев [НБН-90: 36], земліе [НБН-42: 36], кунціе [ЛП: 46], коніе [КП: 4; ВП: 10], ни обручіе [ППЗ: 15], не вставліели [ППЗ: 6], пор.: „Буде діедько обідати, буде на вас сердувати, не так діедько, як дядина, така злая, як гадина” [РПП: 23]. Дифтонг [W] на місці [’а] під наголосом виявлено навіть після губних, які в частині говірок не зазнали депалаталізації: не завіиже [ППЗ: 3], на піитницю [ППЗ: 11], пор.: „Скривився, як середа на піитницю” [ППЗ: 11]. Натомість після стверділих шиплячих подекуди представлено дифтонг [G]: звинчиелася, маршиелок, звинчиев, в’їжджиеємо [НБН-90: 36], стучиело, бручиело [НППН: 112], жиелі [РПП: 23], чиес [ТПУ: 36], пор.: „Нас пип звинчиев, ни мниго взіев [НБН-90: 36], „Люде жиелі по три копи, бідна вдова штири снопи” [РПП: 23], „Жито пшаницю чиес пожинати, молоду Маньочку чиес замуж оддати” [ТПУ: 36].

У ненаголошеній позиції, за свідченнями АУМ-2 (к. № 42, 46), звуки [()е], [і], [и] можливі хіба що відповідно до того [’а], який продовжує давній ненаголошений : |дес′[і]т′, |дес[е]т′, |деўй[і]т′, |деўй[и]т′, |деўй[е]т′. У цьому випадку доречно говорити про специфічний вияв поліської рефлексації ненаголошеного етимологічного ,
а не про позиційну реалізацію сучасного [’а]. У місцевих уснопоетичних текстах варіанти [’е], [і], [A], [и] відповідно до ненаголошеного [’а] після передньоязикових та [й] трапляються так само переважно в тих випадках, які співвідносні з поліськими виявами давнього , хоча подекуди й за умови [’а] < *’а: запріегай [РПП: 3], отчэплеть, ставлеть, вхоплеть [ТВС], сєтий „святий” [РП-2: 24], сєтий, сєте [НМРП: 23], взєла [НМРП: 19], лігаю [ЛП: 11], лыгла [CБФ-78: 205], zahlidaje [PZB: 27], виглідати [КТВГ: 71], заглєдай, оглєдається [КТВГ: 104], оглінувся [КП: 5], затігньоно [КП: 29], лєкатіся [НБН-90: 36], дротєною [МДН: 49], зачинаjец’е, розвіваjец’е [H: 14], позросталіс’е, похіліліс’е, попіліс’е [H: 18], загаїлася [НПП: 5], jijeć [Z-4: 43], їйцє [КТВГ: 116], po jijeczku [SZ: 90], йійічко [CБФ-78: 215], йієчко, по йієчкови [ПТО: 249], по їєчкови [ФЗП-3: 273], єєчок [НОТ: 120], йiцэ [ППС: 167], po jejeczku [Z-3: 10], пор.: „Małym dietońkom po kraszonuom jejeczku, oj rano, rano, po kraszonuom jejeczku” [Z-3: 10], „Замітай, матко, попэл, бо твою дочку вхоплеть” [ТВС], „Ой, єк тіло, гой, то чирвонею китайкою,
єк не тіло
, гой, то дротєною нагайкою” [МДН: 49]. Словоформа jelinu [PP: 49] може відображати натомість не так процес заступлення
[’а] > [’е], як збереження давньої звукової структури кореневої морфеми, пор.: „Oddajte wiestoczku, weze syn newiestoczku! Weliku jak jelinu, choroszu jak kalinu” [PP: 49].

Можливо припускати, що саме перезвук [’а] > [’е] підтримує збереження в західнополіських говірках давнього закінчення в іменниках середнього роду м’якої групи на *-ьje, як-от: жи|т′(:)[е], см′і|т′(:)[е], |п′ірй[е], под|в′ірй[е] [АУМ-2, к. № 183, 184]. Ю. Шевельов відзначає, що тільки „у південній групі давньоукраїнських діалектів звук е у сполуці іjе ~ ьjе перейшов в а. Зазначена звукозміна ніколи не стосувалася північноукраїнських говірок (за винятком деяких місцевостей на Холмщині)” [ІФУМ: 438 – 439].

У фольклорних текстах із Західного Полісся окреслене явище відображено дуже активно: життє [ЛП: 5; РПП: 10], весіллє [ЛП: 6; ВП: 60], нещастє, присяганнє [ЛП: 17], Підляссє [ЛП: 38; БІП: 20], віттє [ВП: 42], гарбузинє, чортовинє [ФЗП-2: 25], повіваннє, покриваннє [ВП: 62], szczaście [PP: 90], posłanie, odiahańie [PZB: 43], na proszczanie [PZB: 147], на польованє [КТВГ: 104], житє [КТВГ:109], на гулянє [ВСХ: 26], нарожденнє [МДН: 66], на виселлє [ПК: 76], на вспомагане [ŚP: 80], у платте [CБФ-86: 270], высілле, на пудвирйе [CБФ-78: 199], зіллє, весіллє, насиннє [ВОР: 42], ляганнє, вставаннє [ПТО: 164], весіллє [ФЗП-3: 267], вставаннє [ВВ: 32], причастє [Г-1: 292], щестє [ВВ: 63], Знесэнне, Благовишчэнне [ПЗ: 348], гулянне, горованне [ТВС], szczastie [W: 22], нищастє [ТПУ: 256], смітє, вітє [ПЛК: 575], здоров’є [ПСП: 57], кушмутиннє [СДЗ: 168], на щастє, на здоров’є [НОТ: 156], голлє [ЕВП-2: 289], зіллє, весіллє [ЕСП-7: 191], на здоров’є [ЕСП-6: 93], на здоров’є [РП-3: 83], пір’є [ПЗН: 30], щастє [НМРП: 92], пор.: „Колись були то й гарбузи, тепер гарбузинє, колись були дівки гарни, тепер чортовинє” [ФЗП-2: 25], „У городі зиллє, за городом насиннє, а в сім дому, що ми в йому, зачинається в хаті весіллє” [ВОР: 42]. Голосний [’е] чи його позиційний варіант [і] представлено й у формах інших відмінків: szczastiem, zdorowiem [LO: 77], а також у похідних, зокрема з демінутивним суфіксом: весіллєчко [ВСХ: 28], пір’єчко [ПЗН: 30], вілітаннєчко, щебетаннєчко, віміваннєчко [НМРП: 119], zyiljeczka
[Z-2: 26], z pirjiczkom [Z-2: 115], гіллічко [ПК: 51], до зілічка [ПК: 71], зіллічка [CБФ-78: 198], розмай-зіллічко [CБФ-78: 211], пірйічко, вбраннічко [CБФ-95: 341], зiллiчко [ТВС], подвірічко [ПЛК: 531], гулянічка [ПЛК: 536], здоровйiчко [ППС: 167], вісіллічко [НОТ: 163], каміннічко, шипшиннічко [ККП: 19], подвір’їчко [УЗ: 136], po zahuljeczku [Z-4: 29], полум’єчко [ЕВП-2: 300], на подвір’єчко [ЕСП-7: 188],
на вэсіелечко [ŚP: 67], венчанечко [ŚP: 110], пір’єчко [ЕСП-6: 97], nasinieczko [W: 19], пір’єчко [ЗП-2: 240], liścieczko [PP: 76; Z-3: 103], zdorowjeczko [Z-3: 81], пор.: „Шэ мыла до гаю ны дойшла, вжэ розмай-зіллічко найшла” [CБФ-78: 211], „Ой, мый жэ, мый жэ білюсенько,
бо вжэ венчаннечко блізюсенько”
[ŚP: 110].

Отже, проведений зіставний аналіз мови текстів фольклору із Західного Полісся та діалектологічних свідчень у плані виявлення особливостей позиційної реалізації голосного а показав, що в народнопоетичних зразках послідовно й точно відображено локальні особливості мовлення поліщуків.


Джерела та їх умовні скорочення

АУМ-2 Атлас української мови : у 3 т. / ред. кол. : І. Г. Матвіяс, Я. В. Закревська та ін. – К. : Наук. думка, 1988. – Т. 2 : Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. – 407 к.; БІП Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Балади й гісторичниї письні / І. Ігнатюк. – Лаймен, 1984. – 36 с.; ВВ Ворокомлівське весілля у запису Лукаша Назарчука. – Луцьк, 2006. – 68 с.; ВОР Весільні обряди Рівненщини. Фольклорно-етнографічні записи ХІХ – поч. ХХ ст. – Рівне : Волинські обереги, 2004. – 140 с.; ВП Ігнатюк І. Обрадовиї письні з Подляшшя. Весільниї письні / І. Ігнатюк. – Люблін, 1982. – 170 с.; ВСХ Аркушин Г. Л. „Всього на світи хватає” (фольклор, звичаї та обряди Західного Полісся у діалектологічних записах) : вибране / Григорій Львович Аркушин. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 212 с.; Г-1 Гунчик І.
Із оказіонально-обрядового фольклору Західного Полісся. Лікувально-профілактична сфера / Ігор Гунчик // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. : філологічна. – Л., 2003. – Вип. 31. – С. 292 – 312; ЕВП-2 Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1997. – Вип. ІІ. – 340 с.; ЕСП-5 Етнокультурна спадщина Полісся / упорядкув. В. П. Ковальчука. – Рівне : Перспектива, 2004. – Вип. V. – 256 с.; ЕСП-6 Етнокультурна спадщина Полісся / упорядкув. В. П. Ковальчука. – Рівне : Перспектива, 2005. – Вип. VІ. – 200 с.; ЕСП-7 Етнокультурна спадщина Полісся / упорядкув. В. П. Ковальчука. – Рівне : ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – Вип. VІІ. – 304 с.; ЗП-2 Західне Полісся: історія та культура : наук. зб. // Матеріали краєзн. конф., присв. 60-літтю утворення Зарічненського району та 20-літтю аварії на Чорнобильській АЕС / упорядкув. А. М. Українець. – Рівне : Вид. О. Зень, 2006. – Вип. ІІ. – 304 с.; ІФУМ – Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / Ю. Шевельов. – Х. : Акта, 2002. – 1054 с.; ККП Кондратович О. П. Калиновий квіт Полісся : нар. пісні / О. П. Кондратович. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 226 с.; КП Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Кавалірськії письні / І. Ігнатюк. – Лаймен, 1984. – 54 с.; КТВГ Котилася торба з високого горба : дитячий фольклор із Північного Підляшшя / зап. і опрац. А. Артем’юк. – Більськ на Підляшші, 2011. – 136 с.; ЛП Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Любовниї письні / І. Ігнатюк. – Лаймен, 1985. – 69 с.; МДН Цапун Р. В. Мелодії древнього Нобеля / записи, транскрипція і впорядкування Р. В. Цапун. – Рівне : Перспектива, 2003. – 128 с.;
НБН-5 – Рижик Є. Підляські рогульки / Єлизавета Рижик // Над Бугом і Нарвою. – 1993. – № 1. – С. 20 – 22; НБН-19 – Рижик Є. Записали милого в солдати... / Єлизавета Рижик // Над Бугом і Нарвою. – 1995. – № 3. – С. 19 – 21; НБН-40 – Ігнатюк І. Надбужанське весілля / Іван Ігнатюк // Над Бугом і Нарвою. – 1998. – № 6. – С. 35 – 38; НБН-42 – Ігнатюк І. Надбужанське весілля / Іван Ігнатюк // Над Бугом і Нарвою. – 1999. – № 2. – С. 36 – 38; НБН-57 – Ігнатюк І. Сіножаття, жнива та обжинки на Південному Підляшшю / Іван Ігнатюк // Над Бугом і Нарвою. – 2001. – № 5 – 6. – С. 48 – 51; НБН-90 – Филимонюк Л. Весілля підляських українців / Людмила Филимонюк // Над Бугом і Нарвою. – 2007. – № 2. – С. 36 – 41; НМРП Ковальчук В. П. Народна музика Рівненського Полісся : обряд. пісні / заг. ред. Ю. П. Рибак. 2-е вид. – Рівне : НУВГП, 2009. – 188 с.; НОТ Cеменюк Л. Народна обрядова творчість Шацького поозер’я : монографія / Лариса Степанівна Семенюк. – Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2012. – 200 с.; НПП Ігнатюк І. Народні пісні з Підляшшя / І. Ігнатюк. – Люблін, 1983. – 37 с.; НППН Кравчук Н. В. На Підляшші – пісні наші (проблеми регіональної специфіки та національної ідентичності) : монографія / Надія Василівна Кравчук. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 280 с.; НПР Народні пісні Рівненщини : фоногр. зб. / ред.-упоряд., авт. перед. слова і прим. Надія Супрун-Яремко. – Рівне : ПП М. Дятлик, 2013. – 460 с.; ПВ Ігнатюк І. Подляськії веснянкі / І. Ігнатюк. – Люблін, 1982. – 62 с.; ПВП Пісні Волині й Полісся : хрестоматія / упоряд. О. І. Коменда. – Луцьк, 2015. – 214 с.; ПД-3 Поліська дома / зібр., упоряд. і прокомент. Віктор Давидюк. – Луцьк : Твердиня, 2008. – Вип. ІІІ : Літо. – 404 с.; ПЗ Полесские заговоры (в записях 1970 – 1990 гг.) / сост., подгот. текстов и коммент. Т. А. Агапкиной, Е. Е. Левкиевской, А. Л. Топоркова. – М. : Индрик, 2003. – 752 с. (Традиционная духовная культура славян. Публикация текстов); ПЗМ Мойсієнко В. Поліські замовляння / В. Мойсієнко // Древляни : зб. ст. і матеріалів з історії та культури Поліського краю. – Л., 1996. – Вип. 1. – С. 121 – 165; ПЗН Під зорями новорічними : традиційні щедрівки, рядження / фольк.-етнограф. записи О. Ошуркевича. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 100 с.; ПК Пісні з Колодяжна : фольклор. зб. / записи, упоряд. і прим. О. Ошуркевича. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 152 с.; ПЛК Пісні Лесиного краю : записи укр. нар. пісень у місцях перебування Лесі Українки на Волині записав О. Ф. Ошуркевич / нотація мелодій М. В. Мишанича. – 1985. – 682 с.; ППЗ Ігнатюк І. Прислов’я, приказкі і загадкі / І. Ігнатюк. – 19 с.; ППС Клімчук Ф. Прыказкі прымаўкі з вескі Сіманавічы Драгічынскага раëна / Фëдар Клімчук // Беларуская дыялекталогія : матэрыялы і даследаванні – Мінск : Беларус. навука, 2014. – Вып. 3. – С. 157 – 168; ПСП Пісні села Погоріловка / записи, транскрипція і впорядкув. Т. В. Гнатюк. – Рівне, 2003. – 130 с.; ПТО Денисюк І. О. Пісні з-над берегів Турського озера : пісні і коментарі / І. О. Денисюк. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 256 с.; ПФП-1 Раговіч У. І. Песенны фальклор Палесся / У. І. Раговіч. – Т. 1. Песні святочнага календара. – Минск : Чатыры чвэрці, 2001. – 527 с.; РП-2 Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. – Рівне : Перспектива, 2002. – Вип. ІІ. – 120 с.; РП-3 Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. – Рівне : Перспектива, 2003. – Вип. ІІІ. – 136 с.; РПП Ігнатюк І. Народниї письні з Подляшшя. Родинно-побутовиї письні / І. Ігнатюк. – Лаймен, 1985. – 64 с.; СБФ-78 – Славянский и балканский фольклор: Генезис. Архаика. Традиции. – М. : Наука, 1978. – 268 c.; CБФ-86 – Славянский и балканский фольклор : духовная культура Полесья на общеславянском фоне / отв. ред. Н. И. Толстой. – М. : Наука, 1986. – 288 c.; СБФ-95 – Славянский и балканский фольклор : этнолингвист. изучение Полесья. – М. : Индрик, 1995. – 400 c.; СДЗ Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав : нар. вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині / Г. Аркушин. – Люблін-Луцьк, 2003. – 177 с.; ТВС Клімчук Ф. Традыцыйнае вяселле вëскі Сіманавічы [Електронний ресурс] / Фëдар Клімчук. – Режим доступу : http://zagorodde.na.by/folk.html (01.09.2016); ТПУ Традиційні пісні українців Північного Підляшшя / упорядкув., вступ. ст. і нотні транскрипції Л. Лукашенко. – Л. : Камула, 2006. – 308 с.; УЗ Кондратович О. П. Українські звичаї: народини. Коса ж моя… / О. П. Кондратович. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 240 с.; ФЗ Фольклористичні зошити. – 2005. – Вип. 8. – С. 159 – 174; ФЗП-1 Ігнатюк І. Фольклорні записи з Підляшшя / І. Ігнатюк. – Люблін, 2003. – 77 с.; ФЗП-2 Ігнатюк І. Фольклорні записи з Підляшшя / І. Ігнатюк. – Люблін, 2005. – 76 с.; ФЗП-3 Галайчук В. Фольклорні записи з Полісся / Володимир Галайчук, Ярослав Гарасим, Іван Денисюк // Вісн. Львів.
ун-ту. Сер. : філологічна. – Л., 2003. – Вип. 31. – С. 247 – 291; H Чы я в лузі не каліна : рieśni białoruskiej wsi Husaki. – Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach, 2013. – 20 с. + СD; LO Oleszczuk A. Ludowe obrzędy weselne na Podlasiu / A. Oleszczuk. – Lublin : Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 1951. – 208 с.; PP – Kondarewicz J. Pieśni Polesia : na Ziemi Lubuskiej w świetle zbiorów własnych / Jan Kondarewicz. – Lublin-Brześć : Fundacja Pomocy Szkołom Polskim na Wschodzie im. Tadeusza Goniewicza, 2011. – 132 s.; PZB Pieśni Ziemi Bielskiej : gmina Orla / zebrał i oprac. Stefan Kopa. – Bielsk Podlaski : Stowarzyszenie Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach, 2006. – 223 s.; SZ – Stachwiuk V. Siva zozula / V Stachwiuk. – Biłostuok, 2006. – 183 s.; ŚP Śpiewnik podlaski. I / pod red. Doroteusza Fionika. – Bielsk-Podlaski : Związek Białoruski w Rzeczypospolitej Polskiej, 1998. – 154 s.; W – Kolberg O. Dzieła wszyskie: Wolyń / O. Kolberg. – Krakо́w–Warszawa, 1964. – T. 36. – 450 s.; Z-2 – Repertuar zespołów folklorystycznych Białostocczyzny. – Białystok : Wojewódzki Osrodek Animacji Kultury w Białymstoku, 1994. – Zesz. 2. – 116 s.; Z-3 – Repertuar zespołów folklorystycznych Białostocczyzny. – Białystok : Wojewódzki Osrodek Animacji Kultury w Białymstoku, 1995. – Zesz. 3. – 128 s.; Z-4 – Repertuar zespołów folklorystycznych Białostocczyzny. – Białystok : Wojewódzki Osrodek Animacji Kultury w Białymstoku, 2003. – Zesz. 4. – 161 s.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconІмені В. Г. Короленка
Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика : зб наук пр. / [за ред проф. Валюх З. О.]. – Полтава:...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з навчальної дисципліни пп. 17 19 «документна лінгвістика»
Перекладіть українською мовою текст зі спеціальності (приблизно на 250 слів), подайте російсько-український тлумачний словник термінів...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЛьвівської обласної державної адміністрації збірник матеріалів про фонди та програми міжнародного характеру Львів 2016 Зміст
Міжнародні фонди та програми, спрямовані на реформування та розвиток загальносередньої освіти
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconСтратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки зміст
Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗвіт про роботу Національного культурного центру України у м. Москві за 2016 рік зміст вступ Співпраця Національного культурного центру України у
Ювілейні дати
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconПрограма Чернігівських педагогічних зустрічей 23-24 червня 2016 року м. Чернігів 2016 оргкомітет

Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Лінгвістика №1 (34), 2016 зміст діалектологія 1 iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка