«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки»



Скачати 148.78 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір148.78 Kb.

« Любов дала життя, і рух, і силу…»

Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» .

Оформлення залу: посередині сцени плакат у формі великого серця, на якому написана тема вечора; на журнальних столиках, що розміщені у різних частинах залу стоять свічники з палаючими свічками; стіни залу прикрашені різноманітними «валентинками».

( Звучить вальс Ф.Шопена №64. На сцену виходить дві пари ведучих).



Ведучий 1. Ось уже 17 століть підряд закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День святого Валентина.

Ведуча 1. У цей день навіть повітря наповнюється коханням. Амури поспішають з’єднати пари, почуття яких перевірено часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубились у просторі. А з чого все починалось?

Читець декламує сонет 10 Данте:

Мудрець повідав істину людині:

« Кохання й миле серцю – річ одна,

Як душі мудрі з розумом єдині,

Отак ніщо їх не роз’єдна».

Кохання в серці робить все, що зна.

Воно – господар у своїй хатині,

Відпочиває сонне в самотині,

Буває – мить, буває – вік мина.

Розумна донна розцвіта красою

І вабить нею очі молоді,

Породжує незвідані бажання.

І серце вже не знає супокою.

Так само в донні юної тоді

Пробуджується вічний дух кохання.

Ведучий 2: Стародавня легенда свідчить, що ще в ІІІ столітті священик на ім’я Валентин, порушивши імператорський наказ, що забороняв одружуватися, таємно з’єднав шлюбними узами двох закоханих. За цей злочин імператор наказав кинути молодого єпископа до в’язниці. Як не дивно, але саме тут він закохується у сліпу дочку наглядача. І у день страти , 14 лютого, дівчина отримує від свого коханого листівку з одною фразою: «Від Валентина».

Ведуча 2: З того часу закохані кожного року відзначають цей день як свято кохання, віддаючи шану своєму заступнику.

Ведучий 1: Кохання… Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя…

Ведуча 1: Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам’янистому грунті, - стверджує індійська народна мудрість. І, можливо, тому кожне нове покоління намагається розкрити вічну таїну кохання.

Учень читає сонет 131 Петрарки.

Співати по-новому про Любов

Я прагну, щоб збудити співом тіло,

Щоб знов жадання запалахкотіло,

Щоб ум студений запалився знов.

Щоб та душа струснулась до основ,

Яка мене покривдила так сміло,

Щоб співчуття в сльозах її горіло

В очах її, де світло я знайшов;

Щоб ворухнулись від зітхань жадливо,

Немов троянди на снігу, вуста.

Зубів відкривши мармурове диво;

І щоб моє життя, що вироста

Із болю не боліло, а в літа

Далекі понесло мене щасливо.

( Звучить музика Жака Мішеля Жара).



Ведуча 2: Про кохання написано багато. Багато, тому що коли це почуття з’являється, завмирає серце, тремтить душа, хочеться писати вірші і оспівувати свою любов.

( На фоні музики учні читають сонет 130 У. Шекспіра та уривок із поезії Е. Межелайтіса «Жінка»)

В. Шекспір



Її очей до сонця не рівняли

Корал ніжніших за її уста,

Не білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного, коса її густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав.

І дише так вона, як дишуть люди, -

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої – цілком земні.

І все ж вона – найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими

( Переклад Д. Паламарчука)


Е. Межелайтіс



Мені здаєшся ти такою: крізь синяву прозорого туману я бачу Афродіту мармурову, що встала з п’єдесталу й знов живою сіла в голубій кімнаті. Змінивши вічну позу, перетворився мармур на живе, ласкаве, біле тіло, і враз повіяло від нього бузковим диханням весни.Задумливе обличчя у спокої, червоні губи, мов бруньки набухлі, і згорнуті на спочив крила рук, і синьо снігове тремтіння тіла – все лебедя нагадує мені в тумані веснянім на побережжі, щоь земне, шляхетне, вкрай потрібне.


У творах Ренуара ти – мов нетутешня, особлива, та по-земному звабна і грайлива,

Здаєшся ти мені такою,

Мені здаєшся ти такою -

Земною водночас і неземною.

Щодень ти неоднакова і різна –

ласкава і грізна,

шляхетна й недосяжна,

в красі суворій невимовна,

розумна і відважна,

натхненна і гріховна,

манлива,

наче вогник у вікні…

Така й потрібна

ти мені.

( Переклад В. Бичка)




Ведучий 2: Про кохання написано не мало, адже це невичерпне почуття. І воно існує в душі людини до тих пір, поки б’ється серце.

( Назустріч один одному виходять два читці – парубок та дівчина. На фоні музики М. Леграна із к/ф «Шербудські парасольки» вони читають вірші Р.М. Рільке і Л. Костенко).

Згаси мій зір – я все ж тебе знайду,

Замкни мій слух – я все тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки – я тоді тебе

Впіймаю серцем наче між долонь,

А спиниш серце – мозок запульсує,

Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,

Тебе в крові палючій понесу я.

( Переклад М. Бажана)



Ліна Костенко

Розкажу тобі думку таємну,

Дивний здогад мене обпік:

Я залишуся в серці твоєму

На сьогодні , на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

Сотні вражень, імен і країн, -

На сьогодні, на завтра, назавжди! –

Ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,

На яку ти мене прирік.

То все разом, а ти – окремо.

І сьогодні, і завтра, й навік.

Ведучий 1: 14 лютого люди різного віку надсилають своїм коханим, рідним та друзям «Валентини» .До речі, на романтичному посланні не вказують свого імені – воно повинно залишитись таємницею.

Ведуча 1: Зі святом закоханих пов’язують цікавий звичай. У ХІІІ – ХІV ст. в Європі влаштовували незвичайну лотерею. Молоді чоловіки витягували зі спеціальної великої коробки маленькі папірці, на яких написані імена дівчат. Відтепер молодий чоловік на весь рік (або на час свята) ставав кавалером молодої жінки, папірець ж ім’ям котрої йому дістався. Пізніше, завдяки лотереї. Молоді чоловік та жінка ставали парою і дарували в цей день одне одному подарунки.

( Лотерея)

Ведучий 2: В Англії, наприклад, День Святого Валентина почали святкувати в ХV ст.. В цей день люди звертали увагу на деякі прикмети. Вважалося, що перша людине протилежної статі , яку зустрічали вранці 14 – го лютого молоді чоловік або жінка, повинна була стати їх справжнім коханням.

Ведуча 2: Наприкінці ХVІ ст. популярності набув інший звичай – надсилати романтичні послання коханій людині. Спочатку це були невигадані саморобні листівки. Та вже у 1800 році з’явились перші комерційні листівки. З того часу кожного року в середині лютого поштові відділення світу були просто завалені ніжними посланнями – «валентинками».

Ведучий 1 : Найдавніша «Валентина» зберігається у Британському музеї в Лондоні. Ця листівка підписана герцогом Орлеанським Чарльзом у 1415 році. Того часу він був ув’язнений у Лондонському Тауері і таємно відправив послання кохання своїй дружині.

Ведуча 1: Найпопулярнішими квітами під час свята стають червоні троянди – символ кохання і любовного роману.

Учень читає вірш Р. Бернса «Моя любов – рожевий квіт…»

Моя любов – рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов – веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

О, як тебе кохаю я,

Єдиная моя!

Тому коханню не зміліть

Хоч висхнуть усі моря.

Нехай посхнуть усі моря,

Постануть брили скал,

А ти навік любов моя, -

Аж згасне сонця пал.

Прощай, прощай, мій рідний край,

Прощай моя любов, та де не був я, мила, знай –

Прийду до тебе знов!

(Переклад М. Лукаша)



Ведучий 2 : Усяке сильне переживання відображається у слові. Це не дивно, адже саме кохання надає людині силу.

Інсценізація фрагменту із трагедії. Дія 2. Сцена 1

Джульєтта: Ромео! О навіщо ти Ромео?

Зміни своє ім’я, зречися батька,

Якщо ні, то присягнися мені в коханні,

І більше не буду Капулетті.

Ромео : (вбік)Послухать – чи відповісти відразу?

Джульєтта : Лише твоє ім’я –мій ворог лютий,

А ти –це ти , а зовсім не Монтеккі…

О вибери собі нове ім’я!



Та що ім’я ? Назви хоч як троянду,

Не зміниться в ній аромат солодкий!

Хоч як назви Ромео – він Ромео.

Найвища досконалість все ж при ньому ,

Хоч би він був і зовсім безіменний…

Ромео : Ловлю на слові!

Назви мене коханим , і умить

Я вдруге охрещусь і більш ніколи

Не буду зватися Ромео…

Джульєтта : Смерть тебе спіткає,

Як з наших хто тебе застане тут.

Ромео : Кохання принесло мене на крилах,

І не змогли цьому завадить мури,

Кохання може все, і все воно здолає, -

Твоя рідня – мені не перешкода.

Джульєтта : Вони тебе убють, коли побачать.

Ромео : В очах твоїх страшніша небезпека,

Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно –

Й мені ненависть їхня не страшна…

Джульєтта : …не думай,

Що мій порив палкий – це легковажність,

Мою любов відкрила темна ніч.

Ромео : О, ніч свята! Благословенна ніч!

Такий солодкий сон, що я боюсь

Він не обернеться ніколи в дійсність.

Джульєтта: Три слова ще, Ромео, й на добраніч!

Якщо любов до мене щира

І хочеш ти і мною взяти шлюб,

То завтра сповісти мене про це

І я пришлю по відповідь когось,

де і коли ти хочеш повінчатись,

тобі до ніг складу я свою долю –

з володарем піду хоч на край світу!


Читець:

«Світе мій, життя моє стало дуже сумним і одноманітним ; ні книжки, ні музика, ні коні, ні собаки - ніщо не тішить мене; товариство жінок мене не вабить; про чоловіче – годі й казати… Кілька років я свідомо уникав сильних пристрастей, тому що я надто довго страждав від тиранії Любові. Ніколи не захоплюватись, насолоджуватись, не надаючи насолоді дуже великої ціни – бути байдужим до всіх людських справ – до багатьох відчувати зневагу, але ні до кого – ненависті, - такі були основи моєї філософії. Я не хотів більше кохати і не сподівався, щоб мене хтось покохав. Ти зруйнувала всі ці наміри, я тепер весь твій : буду тим, ким ти побажаєш, - буду, можливо, щасливий твоєю любов’ю, але спокою мені не знати ніколи. Не треба було будити моє серце – адже досі моя любов була нещастям для тих, кого я кохав і для мене самого. Проте ці роздуми запізнились. Ти була зі мною, і, хоч би який був кінець, я довічно буду твоїм.



«Цілую тебе тисячу і ще тисячу разів…

Кохай мене – твого незмінно ніжного і вірного.»

Цього листа своїй коханій незадовго до смерті написав Джордж Гордон Байрон. Він присвяченій 16-річній Терезі Гвіччолі.



Я бранцем став, я став рабом любові,

Навіки впав у твій, кохана бран… - писав поет.


Ведуча 2: ми насолоджуємося творами поетів та письменників різних часів і відчуваємо, наскільки різноманітним буває це почуття. Для одного це сором’язлива та боязлива перша любов, а для іншого – сильна пристрасть, що заполонила усе серце. І слова кохання теж лунають по-ріхному. Це і крик. Який звучить начебто на весь світ : «Я тебе кохаю!» Це і м’який ніжний шепіт: «Люблю, люблю, люблю…»

Читець декламує вірш Поля Верлена.

Люба, не треба розмов.

Мила, шкода голосів,

Сповнимо нашу любов

Тишею темних лісів.

Злиймо і душі й серця,

Снімо небачені сни,

Хай шепітком вітерця

Шепче сосна до сосни,

Очі мрійливо примруж,

Руки на грудях схрести,

Нумо між синявих руж,

Ніби сновиди брести.

Хай безгоміння густе

Нас від тривог укрива,

А як із чорних дубів

Вечір врочисто впаде,

Нашої розпачі спів

Хай соловей заведе.

( Переклад Миколи Лукаша)



Ведучий 1 : Але як зрозуміти, що це справді прийшла любов?! Чи можна бути впевненим, що це справжнє почуття? І де та гарантія, що наступного року на День Святого Валентина не захочеться відіслати «Валентину» вже зовсім іншій людині? Хто дасть відповіді не ці численні запитання, що виникають у юнаків та дівчат? Можливо, час…, життєвий досвід…і, головне, серце …?!

Учень читає поезію Петрарки .

Як не любов, то що ж це може бути?

А як любов, то що ж таке вона?

Добро? – та ж в ній скорбота нищівна.

Зло? – але ж муки ці солодкі, Боже!

Горіти хочу? – бідкатись негоже.

Не хочу? – то даремна скарг луна.

Живлюча смерте, втіхо навісна!

Хто твій тягар здолати допоможе?

Чужій чи власній волі я служу?

Неначе в просторінь морську безкраю

В човні хиткому рушив без керма;

Про мудрість тут і думати дарма,-

Чого я хочу – й сам уже не знаю;

Палаю взимку, в спеку весь дрижу.

( Звучить мелодія Мішеля Леграна із к/ф «Чоловік та жінка» . Читці (юнак та дівчина) читають вірші А. Міцкевича «Непевність» та О. Олеся «Нащо, нащо тобі питати…»)

А. Міцкевич




Вдалині від тебе не тужу

Розуму не трачу, як тебе побачу,

А проте, як часом довго не стріваю ,-

Все чогось сумую, все когось шукаю.

І в журбі до серця підплива питання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Ти з очей зникаєш і уже не в силі

Відновити в думці риси твої милі,

Хоч мені говорить прагнення щоденне,

Що ти завжди близько, завжди біля мене;

Та мене хвилює давнє запитання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

Олександр Олесь




Нащо, нащо тобі питати

Чи я люблю тебе, чи ні…

О, легше серце розірвати,

Ніж знати відповідь мені.

Чи я люблю тебе – не знаю, -

Спитай вночі у срібних зір

Весною вслухайсь в шепіт гаю,

Вдивися в даль зелених гір.

Спитай у чайки, що голосе,

Спитай у хмар, що сльози ллють,

Піди на спалені покоси,

Що в раз останній роси п’ють, -

Спитай, бо я сказать безсила..

Я знаю, знаю тільки те,

Що підеш ти, - і вирита могила,

І згасло сонце золоте.
Гра «З’єднай серця»:
Паріс Єлена Меджнун Лейла

Данте Беатріче Ромео Джульєтта

Грей Ас соль Петрарка Лаура

Кай Герда Гамлет Офелія

Руслан Людмила Одіссей Пенелопа

Фауст Маргарита Дон Кіхот Дульцінея

Євгеній Онєгін Тетяна Ларіна

Ведуча 1: Кохання – незбагненне почуття. На жаль, іноді трапляється так, що воно наділяє своєю милістю двох, а потім зникає. Обставини життя виявляються сильнішими. І з часом розумієш : «Дякую за те, що це почуття було». Адже поети стверджують, що не буває любові нещасливої. Це завжди щастя та насолода.

( Звучить музика Ю. Рибчинського із рок-опери «Юнона та Авось» «Я тебе ніколи не забуду» Мелодекламація. Учні читають вірші Гійома Аполлінера « Кохання мого життя» та Й. Гете «До моїх пісень»

Г. Аполлінер



Кохання мого життя, ти поранило мене,

Ти розбило моє серце, а тепер кидаєш

Мене напризволяще.

Кохання мого життя, невже ти не

Розумієш?

Поверни мені її, поверни,

Не відбирай її у мене, адже ти на

Уявляєш,

Що вона значить для мене.

Кохання мого життя, не кидай мене,

Ти заполонило моє серце, а тепер кидаєш мене…

Й. Гете


Ви, пісні мої короткі,

Будьте свідками утіх, -

Відійшли, мов сни солодкі,

Дні веселощів моїх.

Поверну я в путь кохану

І забуду вас, пісні.

Я співати перестану

Й сльози литиму рясні.

Та коли вона в осмуті

Тихий спів почує знов,

Хай згадає дні забуті

І незраджену любов.


Ведуча 2: Швидко плине час. Століття за століттями. Разом з ним змінюємося і ми. А що ж Кохання? Можливо, воно вже не існує, - іноді подумає хтось. І хочеться тоді крикнути: « Ні! Ні! Та ще раз ні!!! Любов жива, вона ніколи не зникне, поки існує життя. Адже кохання і є життя».
(Звучить вальс№69 Ф. Шопена. Учень читає вірш П’єра Ронсара « До того, як любов у світ прийшла…»)
До того, як любов у світ прийшла

І теплим сяйвом хаос освітила,

В нім плавала планет незмірна сила

Без ладу, і без форми, й без числа.

Так і душа несміливо жила,

Без ладу й форми у мені бродила,

Поки любов її не озорила, коли з очей ти сяйво розлила,

І скорочений любові верховенством,

В думках моїх вогонь запломенів.

Любов дала життя і рух, і силу,

І душу відродила осмутнілу –

Її любовний пломінь відігрів.

Ведучий 2: І цей день, День святого Валентина – це свято здійснення найпотаємніших мрій. Ідіть назустріч Коханню – і ви обов’язково зустрінете свою єдину половинку. Якщо ви чекаєте казкового принца чи принцесу, повірте. І диво , і казка стане реальністю.

( Звучить музика Антоніо Вівальді « Пори року»).

Домашнє завдання :


5 клас - Назвати 5 мультиплікаційних фільмів, які зняті за

літературними творами зарубіжних авторів.

_________________________________________________

6 клас – Перерахувати 4 назви творів , в які входять числа.


_________________________________________________

7 клас - Скласти кодекс рицаря. (Правила поведінки)


___________________________________________________

8 клас - Виписати 5 афоризмів з трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта»


___________________________________________________

9 клас - Поставити вічне питання англійською мовою(усно)



Виписати 4 афоризми з трагедії Шекспіра «Гамлет»




Каталог: bitstream -> 123456789 -> 1265
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку
1265 -> Вчитель: вітаю всіх присутніх. Хай наша зустріч буде цікавою І корисною. Почну з питання : Що супроводить людину все життя? Відповіді будуть різними. Та одна незмінно правильна книга
1265 -> Конкурсірозминка (правило першої руки) 8 кл. Що означає слово «античний»?


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconЛюбов на все життя
Всі, абсолютно всі живущі на Землі мають певні хист, здібності. Але, на превеликий жаль, далеко не кожен чоловік чи жінка реалізовують...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconСвіт фізики, №1, 2008 Великий вчений академік Л. Д. Ландау: життя І діяльність
Л. Д. Ландау, або просто Дау, як до нього впродовж життя звертались практично всі колеги та учні, зробив величезний внесок в становлення,...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconТема. Пошана великим математикам
Звичайно, вчитель може відразу запропонувати прізвище математика, про якого слід підготувати розповідь. Це полегшує завдання вчителя...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconСлово до побратимів: “Минуле, сучасне, майбутнє…”
Прийшов 2012 рік від Різдва Христового. Комусь він відкриває нові надії та обрії, комусь несе розчарування та поразки. Життя не стоїть...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconІ тур. Біографія
Такі люди рідко родяться. Так багато страждання могли винести тільки інтелігенти. І яка гірка б не була історія їх життя, але з любов’ю...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconЛеся Українка
Мета уроку: Учні мають збагатити свої знання про Лесю Українку, скласти уявлення про неї як людину, митця, громадянина; через виразне...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconАльфред Нобель – король динаміту, покровитель науки, культури та миру
Випереджувальне завдання: учні готують "портфоліо"про життя та діяльність винахідника
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconТвір-опис природи за картиною Катерини Білокур «Рідне поле»
Домашнє випереджувальне завдання: підготувати відомості про життя І творчість Катерини Білокур та історію створення картини «Рідне...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconСценарій урочистого свята, присвячений дню
Ведуча Першими привітати вас хочуть найменші учні нашої школи, хореографічний колектив «Шарм», вальс, художній керівник Кравченко...
«Любов дала життя, і рух, і силу…» Випереджальне завдання : напередодні свята всі учні мають підготувати «валентинки» iconСвята україни цілі виховного заходу: практична
У кожній країні є свята, що вшановують важливі події її історія. Багато історичних подій дуже важливі для народів І країн у всьому...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка