Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор



Скачати 387.02 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації09.03.2018
Розмір387.02 Kb.
1   2   3

Література:

Галацька В. Літературознавчі студії професора Клавдії Фролової // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї.– Дніпрокнига, 2005.– С. 291–299.

Зобенко М. Ярославни Придніпров'я, або Сповідь жіночої душі при свічі істини // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1994.– С. 273–278.

* * *


Галацька В. Л. Бібліографічний огляд праць професора К. П. Фролової з українського літературознавства: Навч. посібник.– Дніпропетровськ: ДДУ, 1993.– 40 с.

Фролова Клавдия Павловна // Писатели Днепропетровщины: Биобиблиограф. указатель.– Днепропетровск, 1987.– С. 91–92.

Фролова Клавдія Павлівна // Прозаїки, поети, публіцисти... Дніпропетровська організація НСПУ: Наук.–допоміжн. бібліограф. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006.– С. 132–134.

* * *


Фролова Клавдія Павлівна // http://uk.wikipedia.org/wiki

Фролова Клавдія Павлівна // www.libr.dp.ua/region/Gold%20names/Клавдія%20Фролова.doc



26 лютого – 80 років тому (1933 р.) у м. Дніпропетровську народився Мойсей Якович Козулін, художник.
1953 року Мойсей Козулін закінчив Дніпропетровське державне художнє училище, 1960-го – Харківський художній інститут. Виявив себе в галузі станкового живопису та графіки. З 1954 року почав брати участь в обласних, республіканських та всесоюзних виставках, мав дві персональні виставки. 1963 року вступив до Спілки художників СРСР, 1994 р. одержав звання заслуженого художника України.

Твори митця зберігаються у Дніпропетровському художньому музеї, художньому музеї Луганська, Державній Третяковській галереї (Російська Федерація), у приватних колекціях в інших країнах.


Література:

Булгарина Н. Юбилей художника // http://djc.com.ua/jewish-press/ssarch/arch2003/03/sh5.htm

* * *

Козулин Моисей Яковлевич // Художники Днепропетровщины: Биобиблиограф. справочник.– Днепропетровск, 1991.– С. 88–89.



Козулін Мойсей Якович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 52–55.

Лютий – 365 років тому (1648 р.) на Микитинській Січі Богдана Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького.
Гетьман Війська Запорозького
Богдан Зиновій Хмельницький (1595–1657) визначний український політичний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького (1648–1657), засновник держави Гетьманщина.

Б.Г. Хмельницький належав до українського шляхетського роду Хмельницьких, його батьком був чигиринський підстароста шляхтич Михайло Хмельницький. З волі свого батька Богдан отримав добру освіту в єзуїтському колегіумі, як і будь який шляхтич, де вивчив польську та латинську мови.

Свій шлях від козака до Гетьмана Хмельницький розпочав у 1618 р. зі вступом до Чигиринської сотні реєстрових козаків. Разом із батьком у 1620 р., брав участь у поході на князівство Молдова, яке підпорядковувалось Османській імперії. 8 вересні 1620 р., під час битви поблизу с. Цецори, 9-тисячне польсько-литовсько-козацьке військо було розгромлене 16-тисячним військом Іскандер-паші, батько Хмельницького загинув у битві, а сам майбутній гетьман потрапив до кримського полону. Як зазначає турецький літописець Наїма, Хмельницький перебував у полоні в одного зі старшин султанського флоту Касим-паші. Перебуваючи у дворічному полоні (1620–1622) Хмельницький вивчив турецьку мову. Як він звільнився, достеменно не відомо, за однією версією його викупили – чи то мати, чи то козаки, а за іншою, як записано в одному листі, від 1649 р., Хмельницького до Яна ІІ Казимира – «…Господь Бог з цієї неволі визволити зволив», що може засвідчувати його самостійну втечу з полону.

Як шляхтич, підданий Польської корони, Б. Хмельницький неодноразово брав участь у військових походах польської армії проти Туреччини та Московії, крім того під час дипломатичних візитів до Франції для складання договорів про найм козаків на службу Франції, був свідком військового вишколу найліпших армій Європи та брав участь в облозі фортеці Дюнкерк, в так званій, тридцятирічній війні, де під проводом Хмельницького було понад дві тисячі козаків. Ці військові знання стали неоціненими для майбутнього великого полководця, отриманий досвід різних тактик ведення війни на Сході та Заході в майбутньому принесли не одну перемогу козакам Хмельницького.

Велике повстання козаків за вольності, повстання цивільного населення незадоволеного засиллям шляхти, розпочалося, здавалося б, з такої звичної для Польщі дрібниці, як вирішення стосунків між двома шляхтичами.

У 1647 р. підстароста Д. Чаплинський пограбував хутір Суботів, що належав Хмельницькому, викрав його жінку, а малолітнього сина велів висікти, після чого той помер. Хмельницький звернувся до суду, але тяганина ні до чого не призвела, тоді Хмельницький звернувся до Владислава IV, короля Польщі, зі скаргою на свавілля шляхтичів. На жаль, Владислав IV надто залежав від сейму і шляхти, тому відповідь його була неоднозначна: «Чого ж козаки, маючи шаблі за поясом, не захищають самі своїх привілеїв». Хмельницький вирішив так і зробити, як шляхтич, як козак із шаблею в руках відстояти свої права.

У грудні 1647 р. Хмельницький створив табір на о. Томаківка, а вже 25 січня 1648 р. із вірними козаками захопив Запорозьку Січ на Микитиному розі – «Микитинську Січ». У січні місяці Хмельницький здобув прихильність кримського хана Іслам-Гірея ІІІ, який на початку квітня відправив на допомогу козакові шість тисяч кіннотників на чолі з правителем перекопського санджаку Туга́й-бе́єм. На початку лютого 1648 р. Богдан Хмельницький на Микитинській Січі отримав від товариства Гетьманську булаву. Звідти ж бере початок козацьке повстання під його проводом, яке переросло у боротьбу за створення окремої держави Гетьманщини.
Література:

Українське козацтво: Мала енциклопедія.– К., 2002.– 509 с.

Чухліб Т. Козаки та яничари.– К.: Видавничий дім «Києво-Могилянської академії», 2010.– 99 с.

Дейвіс Н. «Боже ігрище. Історія Польщі».– К.: Основи, 2008.– 261 с.



Єгор Засипкін

лютий – 90 років тому (1923 р.) на Катеринославщині утворено Криничанський район.
Криничанський район Дніпропетровщини
Криничанський район Дніпропетровської області утворений у 1923 році. Його центром стало с. Кринички. Назва пов'язана з наявністю поблизу села, в долині річки Мокрої Сури та прилеглих балках, великої кількості незамерзаючих джерел із доброю питною водою. Довгий час паралельно використовувалась ще одна назва – Криничуватка. У 1958 році с. Кринички отримало статус селища міського типу.

Район межує із Дніпропетровсь-ким, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами. Поділений на 3 селищні та 18 сільських рад, налічує 113 населених пунктів. У 1962 році район був укрупнений, до його складу увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ та сільради Криничанського і Щорського районів.

Головним в економіці Криничанського району сільськогогосподарське виробництво. Провідні галузі – рослинництво, яке займає 73 % від загальної кількості виробництва валової продукції, та тваринництво – 27 %. До 50 % посівних площ району засівається зерновими культурами, до 20 % – соняшником, на площі 200–300 га вирощують цукровий буряк. У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.

У районі працюють 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство, філія обласного держплемоб'єднання. Переробні підприємства представлені Відкритим акціонерним товариством «Божедарівський елеватор» та комбікормовим заводом.

У районі працюють 5 промислових підприємств: сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровський і Криничанський райони. На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський, Калинівський, Кудашівський, де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр.
Література:

История городов и сел УССР.– Днепропетровская обл.– К.: УРЕ, 1977.– С. 341–350.

Криничанский район // Старт в третье тысячелетие: Очерки о Приднепровье.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 231-233.

* * *


Криничанський район // http://uk.wikipedia.org/wiki

лютий – 80 років тому (1933 р.) відкрито Криворізький науково-дослідний гірничорудний інститут.
До 1992 р. був головним НДІ з видобутку залізних, марганцевих і хромових руд підземним способом в СРСР і відкритим способом в Україні. Особливість роботи інституту – комплексне охоплення всіх технологічних і екологічних аспектів розробки родовищ. Інститут виконував проекти для ГЗК і копалень Криворізького басейну, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, Норільського комбінату, Криворізького ГМК, Полтавського ГЗК, міністерств і відомств України, а також підприємств і організацій Румунії, РФ, Польщі, Югославії, Чехії та Словаччини, Болгарії, Куби, Німеччини.

Нині це – Державний науково-дослідний гірничорудний інститут, головний НДІ з видобутку всіх видів гірничорудної сировини в Україні.


Література:

Новик Л. И., Кан Д. И. Кривой Рог: Путеводитель-справ.– Днепропетровск: Промінь, 1986.– С. 111–114.



* * *

Державний науково-дослідний гірничорудний інститут // http://uk.wikipedia.org/wiki



Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут» // http://rudana.in.ua/gp_mining_institut_ua.htm



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconЗавдання для III обласного етапу X міжнародного конкурсу з української мови
Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм на щедрий врожай. Синичка зранку пищить на легкий морозець. Пес на снігу згортається...
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconІнформаційний вісник комунального закладу «Харківський нвк №14 Харківської міської ради»
Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору І вередливу вдачу місяця...
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconВнутрішнього забезпечення
Мазур М. П., д-р техн наук, проф., Косянчук Т. Ф., канд екон., доц., Кіницький Я. Т., д-р техн наук, проф., Самолюк О. Г., зав навчальної...
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconТема. Розчини
Середовище, в якому розподілена дисперсна фаза, називається дисперсійним середовищем. Розчин цукру у воді – це дисперсна система,...
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconГазета Дитячої шкільної країни Папужинського нвк І-ІІ ст Лютий березень 2015 р. У номері: «Наші свята»
Газета Дитячої шкільної країни Папужинського нвк І-ІІ ст Лютий березень 2015 р
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconРоман Ткаченко Поклик Химери Декаданс в українській літературі к. ХІХ – п. ХХ ст
Химера: я шукаю нових пахощів, небачених квітів, незвіданих насолод. Якщо я помічаю десь людину, чий дух спочиває в мудрості, я нападаю...
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconПовідомлення до 200-річчя університету (квітень 2004-лютий 2005 рр.) "Харківські студбатівці"

Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconПро роботу факультету іноземної філології за 2016-2017 н р. Декан факультету Мороз Т. О. 2017 І. Інформація декана про виконання посадових обов’язків відповідно до наказу ректора мну імені В. О. Сухомлинського №

Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconСлово редактора
Газета Новоолександрівської зош – дитсадка І – ІІІ ступенів січень-лютий, 2014 р
Лютий десь скиглять пси в зав’южених дворах, Мороз гризе хрумтливо снігу цукор iconІсторія №1 (67) січень-лютий 2005
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародних


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка