М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано



Скачати 272.18 Kb.
Дата конвертації09.02.2018
Розмір272.18 Kb.
ТипРобоча програма

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки
Кафедра спеціального фортепіано

«Затверджую»

Проректор з навчальної роботи

С.В. Хананаєв
«____» ________________ 2016 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА


НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
спеціалізація: «Фортепіано, орган»

освітній ступінь магістр

Дніпро – 2016

Робоча програма навчальної дисципліни «Виконавський аналіз музичних творів». Підготовка магістерської програми для студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво» спеціалізації «Фортепіано, орган»


«20» серпня 2016 року

Розробник: кандидат мистецтвознавства, доцент Т.О. Медведнікова


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри Спеціального фортепіано

Протокол № 1 від «27» серпня 2016 року
Завідувач кафедри

Спеціального фортепіано ________________ Т.О. Медведнікова


«27» серпня 2016 року
Схвалено Вченою радою Дніпропетровської академії музики ім.

М. Глінки

Протокол № 1 від «29» серпня 2016 року

© Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2016 рік

© Т.О. Медведнікова, 2016 рік



  1. Опис навчальної дисципліни

Навчальна програма «Виконавський аналіз музичного твору» із спеціальности «Фортепіано, орган» призначена для вищих навчальних закладів мистецтв фахового напряму «Магістр».

Завданням курсу є синтез та узагальнення на новому більш високому рівні знань, які були отримані студентами в процесі навчання в консерваторії в лекційних курсах методики викладання гри на фортепіано, аналізу виконавських стилів, аналізу педагогічного репертуару, а також на індивідуальних заняттях по спеціальному фортепіано, з камерного ансамблю, акомпанементу, педагогічної практиці. Курс базується також на знаннях отриманних на предметах теоретичного циклу таких як: історія музики, гармонія, аналіз музичних форм.

Курс передбачає поєднання слідуючих форм занять: практичні заняття та змішані практично-семінарські заняття. Суттеву частину циклу складають практичні заняття по аналізу конкретних музичних творів.

Даною програмою передбачаються часткові повтори тем, які побудовані по принципу «загальне-часне» (наприклад, «Аплікатура» як окрема узагальнююча тема та «Аплікатура Шопена», або «Аплікатура Рахманінова» в рамках висвітлення конкретного виконавського стилю). Таке систематичне повернення до однієї теми на різних рівнях узагальнення дає можливість більш грунтовно розглядати складну узагальнюючу тему.

Основний зміст курсу об’єднується навколо головних проблем:

- виконавські проблеми важливіших фортепіанних стилів;

- вопроси методики навчання гри на фортепіано;

- засоби виразності фортепіанного виконавства;

- вопроси теорії та психології виконавства.

Курс розрахован на один учбовий рік та складається з 80 годин, із яких 80- лекційно-практичних, 100 – самостійна робота.

По результатам вивчення курсу проводиться залік.


Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, спеціалізація,

освітній ступінь



Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів - 6

Галузь знань

02 «Культура і мистецтво»




денна форма навчання
нормативна частина
цикл професійної підготовки

Спеціальність 025

«Музичне мистецтво»


Модулів – 4

Спеціалізація «Фортепіано, орган»

Рік підготовки:

1-й


Загальна кількість годин - 180


Семестр


І-ІІ


практичні заняття



80 год.



Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2



Освітній ступінь

магістр


Самостійна робота

100 год.



Вид контролю:

поточний контроль 1 семестр;

підсумковий контроль (залік) – 2 семестр

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить для денної форми навчання – 1 : 1,25.



  1. Заплановані результати навчання


Знати: біографічні данні композиторів, їх причетність до

епохи, стилю у мистецтві;

загальну характеристику творчості композитора;

характеристику фортепіанної творчості композитора;

історію виникнення твору чи циклу;

основні риси та історію виникнення жанру;

основні редакції твору
Вміти: визначити характер твору;

визначити форму твору;

зробити гармонійний аналіз твору;

оцінити особливості фактурного викладення


Володіти: методикою підбору репертуару з урахуванням програмних

вимог та індивідуальності студента;

виконавськими засобами музичної виразності;

методикою вирішення технічних проблем;

засобами підбору аплікатури з урахуванням стилістичних

особливостей;

стилістично та жанрово обумовленою педаллю


  1. Програма навчальної дисципліни


Тема №1. Сутність та значення виконавського аналізу

музичного твору.
Виконавський аналіз як індивідуальний аналітико-синтетичний процес розуміння образно-смислового змісту твору і вибору засобів для його адекватного виконавського втілення. Основні завдання і аналіз інформації про епоху, її стильові особливості, аналіз авторського тексту в трьох його рівнях: композиторського (метро-ритмічний малюнок, звуковисотність, фразування, формоутворююча динаміка, артикуляція), композиторсько-виконавського (фактура, темп, аплікатурні ідеї автора), виконавського (динамічне та ритмічне нюансування, педалізація, тембральна характеристика звуку).

Тема №2. Форма

Особливості та втілення виконавцем форми твору. Форма та зміст. Форма і стиль. Форма як процес розвитку засобів музичної виразності. Взаємозв’язок форми та жанру. Структура твору. Класичні форми (соната, рондо, рондо-соната, варіації, фуга, циклічні форми).



Тема №3. Фактура

Гомофонний або поліфонічний склад, перевага тематично насиченого викладення або загальних форм руху, об’єм, співвідношення та реєстрове положення фактурних пластов, плотність або прозрачність, ступень піаністичності, співвідношення партій правої і лівої руки тощо.



Тема №4 Динаміка. Артикуляція.

Динаміка як засіб виразності. Терасоподібна, контрастна, поступова, динамічний діапазон, інтонаційна мікродинаміка, динаміка вертикалі, формоутворююча функція динаміки. Артикуляційні засоби (авторські, редакторські, особисті), їх відповідність мотивному членуванню, реалізація в піаністичних рухах.



Тема №5 Виконавський ритм, темп, агогіка:

Темпо-ритмічна характеристика твору, вибір темпу у межах певної зони значень у зв’язку з характером музики, зони строгого ритмічного пульсу та свободної в ритмічному відношенні гри, стильова обумовленність агогічних відхилень.




Тема. №6. Аплікатура.

Аплікатура і стиль. Аналіз авторської аплікатури як відображення художнього мислення композитора і манери його гри, критична оцінка редакторської аплікатури, принципи вибору особистих аплікатурних варіантів.



Тема №7. Педалізація.

Роль педалі у створенні художнього образу твору, використання системи педалей та застосування різних прийомів педалізації, розуміння авторської педальної ідеї; умовний характер педальних позначень на певних історичних етапах.



Тема №8. І.С. Бах. Виконавські проблеми.

Виконавський аналіз творів Баха.

Стильові особливості клавірних творів Баха. Жанри і форми. Поняття темперованого строю. Поліфонічний тип мислення. Фактура. Особливості виконання клавірних творів Баха: орнаментика, артикуляція і фразування, темпоритм, динаміка гучності, педалізація. Специфічні технічні та аплікатурні завдання. Засоби роботи над поліфонічними творами. Особливості двохчастинної циклічної форми. Історія інтерпретації клавірних творів Баха. Видання і редакції.


Тема №9. Звуковий ідеал Моцарта та конкретні засоби його здійснення на роялі. Виконавський аналіз творів Моцарта.

Фортепіанна творчість композитора та інтерпретація його фортепіанних творів: поняття стилю в музиці й виконанні, динаміка гучності, фразування, артикуляція, туше, педалізація, темпоритм, орнаментація. Видання і редакції фортепіанних творів Моцарта.


Тема №10. Виконавські проблеми музики Бетховена. Виконавський аналіз творів Бетховена.

Виконавський стиль композитора: звучання фортепіано, темпоритм, виконавська техніка, фактура. Виконавські вказівки Бетховена та стильові особливості виконання його фортепіанних творів: темпоритм, фразування, ліги й артикуляція, акценти, динаміка, педалізація, орнаментація.. Редакції творів Бетховена. Інтерпретація творів Бетховена піаністами ХХ століття.


Тема №11. Стильові характеристики твору: загальні

(бароко, класицизм, романтизм, імпресіонізм,

неокласицизм і др.) та особливі (індивідуальний

стиль композитора)

(семінар)


Тема №12 Ф. Шопен. Виконавський аналіз творів Шопена.

Стильові особливості творів Шопена. Образний стрій. Новаторство жанрів. Інструментальна кантилена. Прихована програмовість. Новаторство фактури, використання педалі. Виконавська традиція творів Шопена. Редакції творів композитора.


Тема №13. Виконавські проблеми музики Ліста.

Виконавський аналіз творів Ліста.

Програмність. Образний стрій. Новітні жанри. Особливості і новаторство формоутворення. Віртуозність і своєрідність фактурного викладення. Особливість авторських вказівок в текстах. Редакції творів композитора. Виконавська традиція.


Тема м№14. Жанр: традиційне і нове в його трактовці

(семінар)


Тема №15. Виконавські проблеми музики Шумана.

Виканавський аналіз творів Шумана.

Особливості музичної мови. Образний стрій. Програмність. Новаторство композитора у формоутворенні. Аналіз жанрового боку творчості, символіка та фактурно-фігураційні формули. Видання та редакції. До історії виконання фортепіанних творів композитора.


Тема №16. Своєрідність та неповторність конкретного

твору, його образний стрій, оригінальність

композиторських рішень, можливості для створення

самобутньої, яскравої інтерпретації

(семінар)



Тема №17. Виконавські проблеми музики Скрябіна. Виконавський аналіз творів Скрябіна.

Образні сфери музики Скрябіна. Риси романтичного стилю. Співуча трактовка інструмента, педальна м’якість звуку, піаністична мелодійність фактури, мелодійна трактовка фігурацій. Імпульсивність розвитку музичної мови. Паузи. Мелізми. Новаторство жанру і форми.


Тема №18. Виконавські проблеми музики Рахманінова. Виконавський аналіз творів Рахманінова

Традиційність та новаторство музичної мови. Нова трактовка жанрів. Особливості фактури та гармонії. Національна традиція – змістовна домінанта творчості композитора. Складна символіка: мотиви – символи, Християнські мотиви. Вокальна природа фортепіанної мелодії. Своєрідність гармонії. Поліфонізм.


Тема №19. Виконавські проблеми музики Прокоф’єва. Виконавський аналіз творів Прокоф’єва.

Різноманітність форм від мініатюр до циклів, сонат і концертів. Програмність. Виразність та різноманітність фортепіанної мови. Особливості гармонічної мови. Взаємовплив жанрів. Поетика контрасту. Принцип компенсації складного простим.


Тема №20. Педагогіний аспект: роль, яку може відіграти твір, що аналізується у музичномута піаністичному розвитку студента.

Труднощі та проблеми

(семінар)



4. Структура (тематичний план) навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

ПР

1

2

Тема 1.

Сутність та значення виконавського аналізу музичного твору



2

Тема 2.

Форма


2

Тема 3.

Фактура


2

Тема 4.

Динаміка. Артикуляція.



2

Тема 5.

Виконавський ритм, темп, агогіка



2

Тема 6.

Аплікатура



2

Тема 7.

Педалізація



2

Тема 8.

Стильові характеристики твору: загальні (бароко, класицизм, романтизм, імпресіонізм, неокласицизм і др.) та особливі (індивідуальний стиль композитора) (семінар)



2

Тема 9.

І.С.Бах. Виконавські проблеми.

Виконавський аналіз творів Баха.


6

Тема 10.

Звуковий ідеал Моцарта та конкретні засоби

його здійснення на роялі.

Виконавський аналіз творів Моцарта.



6

Контрольні заходи

2

Тема 11.

Виконавські проблеми музики Бетховена. Виконавський аналіз творів Бетховена



6

Тема 12.

Шопен. Виконавські проблеми. Виконавський аналіз творів Шопена



6

Тема 13.

Виконавські проблеми музики Ліста. Виконавський аналіз творів Ліста



6

Тема 14.

Жанр: традиційне і нове у його трактовці (семінар)



2

Тема 15.

Виконавські проблеми музики Шумана. Виконавський аналіз творів Шумана



6

Тема 16.

Своєрідність та неповторність конкретного твору, його образний стрій, оригінальність композиторських рішень, можливості для створення самобутньої, яскравої інтерпретації (семінар)



2

Тема 17.

Виконавські проблеми музики Скрябіна.

Виконавський аналіз творів Скрябіна


6

Тема 18.

Виконавські проблеми музики Рахманінова.

Виконавський аналіз творів Рахманінова


6

Тема 19.

Виконавські проблеми музики Прокоф’єва.

Виконавський аналіз творів Прокоф’єва


6

Тема 20.

Педагогічний аспект: роль, яку може відіграти твір, що аналізується у музичному та піаністичному розвитку учня, Труднощі та проблеми (семінар)



2

Контрольні заходи

2

Разом

80




  1. Самостійна робота

з/п

Назва теми

Кількість

годин


1

2

3

1.

Визначити риси фактури та динаміки клавірних сонат Д. Скарлаті

5

2.

Дати оцінку виконавських засобів виразності у творах малої форми

5

3.

Провести порівняння редакцій творів І.С.Баха: Г.Бішоф, К.Черні, Ф.Бузоні, Е.Петрі, Б.Барток на прикладі декількох Прелюдій та фуг з ДТК

5

4.

Визначити роль артикуляції у виконанні імітаційної та контрастної поліфонії

5

5.

Визначити роль Й.Гайдна в створенні форми сонатного алегро – видатного досягнення віденських класиків

5

6.

Обгрунтувати особливості стилю Ф.Куперена: зв’язок

з жанрами танців, програмність, особливості фактури,



мелізми

5

7.

Визначити особливості побудови форми фортепіанної сюїти

5

8.

Сформулювати особливості фортепіанного стилю Ф. Шуберта

5

9.

Проаналізувати засоби музичної виразності у творах П. Чайковського на прикладі циклу «Пори року»

5

10.

Зробити порівняльний аналіз 3-х голосних інтенцій Баха за формою їх побудови

5

11.

Проаналізувати особливості фактури музики епохи романтизму

5

12.

Проаналізувати форму та гармонію етюдів як засіб для полегшення їх запам’ятовування

5

13.

Проаналізувати національні та сучасні риси музичної мови С.С.Прокоф’єва

5

14.

Провести порівняльний аналіз редакцій Шнабеля та Гольденвейзера на прикладі сонати Бетховена №5 до мінор

5

15.

Сформулювати які завдання стоять перед виконавцем концертів Бетховена

5

16.

Праналізувати камерні твори Ф.Мендельсона: фактура, засоби виразності, коло образів на прикладі «Пісень без слів»

5

17.

Сформулювати засоби удосконалення самостійної роботи учня, розвитку його критичного ставлення до свого виконання, внутрішнього слуху та уваги

5

18.

Проаналізувати діалектику об’єктивного та суб’єктивного в інтерпретації музичного твору

5

19.

Обгрунтувати важливість роботи над якістю звуку як основного засобу музичної виразності

5

20.

Сформулювати основні проблеми аутентичного виконання

5

Всього

100


6. Індивідуальні завдання


  • підготувати декілька п’єс з та зробити їх конструктивно-логічний аналіз з метою кращого запам’ятовування;

  • підготувати декілька різнохарактерних та різножанрових творів та проаналізувати їх з точки зору використання засобів музичної виразності;

  • порівняти різні редакції одного твору;

  • порівняти різні виконавські інтерпретації одного твору;

  • зробити порівняльний аналіз декількох творів старовинної та сучасної поліфонії;

  • розробити вправи для виконання різних технічних формул;

  • підготувати реферат на тему: «Інтерпретація як творчий процес. Художня інтерпретація музичних творів»;

  • розробити методичні рекомендації з приводу удосконалення навичок грамотного розбору нових творів;

  • підготувати доповідь на тему: «Твори контрастної поліфонії та особливості їх виконання»;

  • проаналізувати особливості музичного стилю Моцарта (мелодичне багатство, складність штрихів, роль метро ритму, технічні складності, тощо);

  • визначити жанрові особливості, художній зміст, види техніки та їх значення у жанрі етюду;

  • визначити особливості стилю французьких клавесиністів;

  • проаналізувати особливості образного стилю та фактуру камерних фортепіанних творів Ф.Мендельсона;

  • проаналізувати фактуру фортепіанних творів Ліста (на вибір). Виявити її нововведення (перерозподіл рук, нові віртуозні прийоми, тощо)


7. Методи контролю

Поточний контроль:

Метод усного контролю: співбесіда, фронтальне опитування, підготовка доповідей та інш.

Метод письмового контролю: тестові завдання, виконання рефератів та інш.

Система контролю: урок, семестровий контроль,

Залік наприкінці 2 семестру


8. Схема нарахування балів

Модуль 1

Підсумковий тест

Сума

Аудиторні заняття

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу

100

10

10

15

15

15

15

20

100



Модуль 2

Підсумковий тест

Сума

Аудиторні заняття

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Проводиться за бажанням студента для підвищення рейтингу

100

10

15

10

10

15

15

10

15

100



Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

5

відмінно

зараховано

82 – 89

В

4

добре

74 – 81

С

64 – 73

D

3

задовільно

60 – 63

Е

35 – 59

FX

2

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0 – 34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Критерії оцінки знань і вмінь:

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Відмінно

90 – 100

A

у випадках, коли студент свідомо заглиблюється у процес виконавського аналізу музичного твору, детально висвітлюючи критерії його художньо-виразової та конструкційно-технологічної своєрідності.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Добре

82 – 89

B

у випадках, коли студент добре знає художньо-виразові засоби певного музичного твору, але ж здійснення аналізу композиції відбувається без врахування взаємодії усіх компонентів її художнього представлення.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Добре

74 – 81

С

у випадках, коли студент здійснюючи виконавський аналіз музичної композиції не враховує обумовленість, певну послідовність відповідних засобів художньої виразності.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Задовільно

64 – 73

D

у випадках, коли студент розуміючи специфіку низки засобів виразності не в змозі здійснити їх виділення, роз’яснення й представлення у процесі виконавського аналізу музичної композиції.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Задовільно

60 – 63

E

у випадках, коли студент не розуміє характерологічних рис, певної своєрідності палітри засобів художньої виразності й дає невірні визначення складових художньо-виразового арсеналу музичного твору.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Незадовільно з можливістю повторного складання

35 – 59

FX

у випадках, коли студент надзвичайно слабко володіє загальною інформацією щодо процесу здійснення виконавського аналізу академічної музичної композиції.

За національною шкалою

За 100 бальною шкалою

За шкалою ECTS

Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

0 – 34

F

у випадках, коли студент зовсім не володіє навичками та знаннями щодо процесу виконавського аналізу академічних музичних композицій.

Основна


  1. Алексеев А. Методика обучения игре на фортепиано. – М.: Музыка, 1971

  2. Воробкевич Т. Методика викладання гри на фортепіано /Т.Воробкевич. – підручник. – Львів: ЛДМА, 2-1. – 244 с.

  3. Любомудрова Н. Методика обучения игре на фортепиано. – М.: Музыка, 1982

  4. Мартинсен К. Методика индивидуального преподавания игры на фортепиано. – М.: Классика – XXI, 2003. – 120с.

  5. Плохов А.В. Исполнительский анализ музыкального произведения, Ярославль, 2006

  6. Тимакин Е. Воспитание пианиста. Мет. пособие, изд. 2-е, М.: «Сов. комп.», 1989. – 143 с.


Допоміжна


  1. Аберт Г. В.А.Моцарт. ч.I, II, ч.II, Книга I, II. – М.: Музыка, 1985

  2. Бадура-Скода Е. и П. Интерпретация Моцарта. – М., Музыка, 1972

  3. Бейшлаг А. Орнаментика в музыке

  4. Берченко Р. Болеслав Яворский о «ХТК»

  5. Бирмак А. О художественной технике. – М.-Л., 1948

  6. Ботки. Клавирная музыка Баха

  7. Браудо И. Артикуляция (О произношении мелодики) – Л., 1973

  8. Брянцева В. Фортепианные пьесы Рахманинова. – М.: Музыка, 1966

  9. Булатова Л.Б. Артикуляция и стиль в фортепианном исполнительстве. – М., 1989

  10. Булатова Л.Б. О прочтении стилевых особенностей музыкального времени. – М., 2000

  11. Воробкевич Т.П. Методика викладання гри на фортепіано

  12. Гаккель Л. Фортепианное творчество С. Прокофьева. – М.: 1960

  13. Гольденвейзер А. 32 сонаты Бетховена. – М.: Музыка, 1966

  14. Голубовская Н. Искусство педализации. – Л.: Музыка, 1974

  15. Горюхина Н. Эволюция сонатной формы. – К.: Музична Україна, 1973

  16. Дельсон В. Фортепианное творчество Шостаковича. – Л.: Сов.композитор, 1971

  17. Должанский А. 24 прелюдии и фуги Д. Шостаковича. – Л.: Советский композитор, 1963

  18. Друскин М. Фортепианные концерты Бетховена. – М.: Сов. композитор, 1973

  19. Землянский Б. Об исполнении прелюдий Рахманинова. – Сб.: Вопросы исполнительского искусства. .М. 1981

  20. Как исполнять Моцарта. Мастер-класс. Классика XXI М., 2007

  21. Как исполнять Баха

  22. Как исполнять Гайдна

  23. Как исполнять Бетховена

  24. Как исполнять Шопена

  25. Как исполнять Рахманинова

  26. Кашкадамова Н. Історія фортепіанного мистецтва XIX ст.. – К.: Астон, 2006

  27. Копчевский Н.А. Клавирная музыка. Вопросы исполнения. М.: Музыка, 1986

  28. Корыхалова Н.П. Интерпретация музыки

  29. Куперен Ф. Искусство игры на клавесине. – М.: Музыка, 1973

  30. Курковский Г. Сонаты Скарлатти /В сб. «Вопросы фортепианного исполнительства». – К.: Музична Україна, 1983

  31. Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом М.: Музыка, 1988

  32. Лонг М. За роялем с Дебюсси. – М.: Сов.композитор, 1985

  33. Малинковская А. Фортепианное исполнительское интонирование. – М.: Музыка, 1990

  34. Мильштейн Я. Хорошо темперированный клавир И.С. Баха и особенности его исполнения. – М., 1967

  35. Мильштейн Я. Вопросы теории и исполнительства. – М.: Советский композитор, 1983

  36. Мильштейн Я. Лист. Изд 2-е, расш. и доп. Т.1 и 2. – М.: Музыка, 1970

  37. Мильштейн Я. Советы Шопена пианистам. – М.: Музыка, 1967

  38. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры. – М., 1982

  39. Николаева А. Особенности фортепианного стиля А.Н. Скрябина. – М.: Сов. композитор, 1983

  40. Носина В.Б. Символика музыки И.С. Баха. Тамбов, 1993

  41. Рабинович Д. Исполнитель и стиль. М.: Советский композитор, 1979

  42. Ракул Ю.К. Мистецтво педалізації як один з основних засобів виразності фортепіанного виконавства, Одеса, 2000

  43. Уроки мастерства в классе А.Б. Гольденвейзера, М.: Музыка, 1986

  44. Уроки мастерства. Л.Н. Оборин – педагог. М.: Музыка, 1989

  45. Уроки М. Юдиной. Классика-XXI

  46. Фейнберг С.Е. Пианизм как искусство. – М.: Музыка, 1969

  47. Штепанова-Курцова И. Фортепианная техника. – К.: Музична Україна, 1982

  48. Швейцер А. Иоган Себастьян Бах. – М., 1965


11. Інформаційні ресурси в Інтернеті

  1. Cyberleninka.ru/article/n/isponitelskiy-analiz-pianista-kak-ocnova-interpretasii

  2. Academicon.ru>…ispolnitelskij_analiz_muzykalnog…

  3. https://yandex.ua/search/?text


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconДніпропетровська академія музики ім. М. Глінки кафедра «Вокально-хорового мистецтва та музикознавства» «затверджую»
«Оперний клас» / Укладач: кандидат мистецтвознавства, професор кафедри «Історія та теорія музики» Дніпропетровської академії музики...
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconЗвіт про виконання Плану роботи Київської митниці дфс на 2015 рік. Організація роботи щодо забезпечення виконання індикативних показників доходів загального та спеціального фондів державного бюджету
...
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconМузичне мистецтво
Обладнання й матеріали: комп’ютер,фортепіано, ноти: О. Злотник «Цвіт землі», портрети композиторів, диски
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconКафедра культурології та філософії
Кафедра культурології та філософії Національного університету "Острозька академія" оголошує набір статей до чергового випуску наукового...
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconБудинок, де народився Бетховен
«Патетична», 1 798, «Місячна», 1801, «Апасіоната», 1805), 10 для скрипки з фортепіано; «Урочиста меса» (1823)
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconТрудова книжка. Особова справа
Трудова книжка це документ установленого зразка, що підтверджує трудову діяльність особи І служить для встановлення загального, безперервного...
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconТема жанри камерно-вокальної музики
Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва. Е. Ґріг. Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор. «Шкільний корабель»
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconМетодичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І-ІІ рівнів акредитації Спеціальність «Народна художня творчість»
Вивчення виконавсько-стильової специфіки творів композиторів-романтиків на уроках з фортепіано
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconТема. Жанрова палітра інструментальної музики. Мета
Обладнання: фортепіано, cd-програвач, фонохрестоматія, мультимедійна дошка, мультимедійна презентація, портрет композитора Л. ван...
М. Глінки Кафедра спеціального фортепіано iconДомашні меди, горілки, наливки, квас та пиво) Львів 2007 Жив у 19 столітті поет Віктор Забіла. Його пісні, на музику Миколи Глінки, народ співає І понині
Оскільки технології І рецептури у наш час виробники зробили комерційною таємницею, то книга дозволить робити напої, яких не купиш...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка