М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри



Скачати 340,83 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір340,83 Kb.
ТипПротокол

«Історія держави і права зарубіжних країн»



УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ, ПРАВА ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ




«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Перший проректор ___________________

_______________________ О.І.Шаров

“____” ____________________ 2012 р.

КОМПЛЕКС




НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


на 2011-2012 навчальний рік


Київ - 2011



Розробник:

М.М.Корінний – кандидат історичних наук, доцент кафедри





Рецензент:

Викладач Університету: Боровенко В.М. - завідувач кафедри криміналістики,

кандидат юридичних наук, професор



Зауваження враховані. Комплекс навчально-методичного

забезпечення дисципліни відповідає стандартам вищої освіти,

вимогам МОН молодь спорт України та Університету «КРОК»





Розглянуто та схвалено цикловою комісією з теорії та історії держави і права

Протокол № ____ від «___» ____________ 2011 р.
Голова комісії М.А.Панфьорова

Рекомендовано Педагогічною радою Коледжу економіки, права та інформаційних технологій

Протокол № ____ від «___» _____________ 2011 р.
Директор КНЕУ Л.П.Сумбаєва

ЗМІСТ
1. Сфера застосування ………………………………………………….........

2. Опис дисципліни……………………………………………………….......

3. Навчальна програма дисципліни:

- 3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни………………………

- 3.2. Зміст навчальної дисципліни ……………………………………

4. Робоча навчальна програма дисципліни, плани лекцій та практичних (семінарських) занять, завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни:

- 4.1. Тематичний план дисципліни ……………………………………

- 4.2. Плани лекцій та семінарських занять. Завдання для самостійної роботи студентів ………………………………………………

- 4.3. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю

- 4.4. Перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів ……………………………………………………..

5. Критерії оцінювання результатів навчання студентів:

- 5.1. Схема нарахування балів з дисципліни …………………………

- 5.2. Умови нарахування балів ………………………………………..

- 5.3. Критерії підсумкового оцінювання……………………………...

6. Комплексна контрольна робота (ККР) для перевірки знань з дисципліни…………………………………………………………………………

7. Лист-погодження комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни …………………………………………………………………………

8. Лист подовження дії Комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни кафедрою-розробником……………………………………………..


9. Додатки:

- № 1: (Опорні) конспекти лекцій………………………………………

- № 2: Наочні матеріали: історичні карти, хронологічні таблиці, тлумачний словник термінів, схеми, що розкривають суспільний, державний лад і право конкретних держав в той чи інший період їхньої історії…………………………………………………………………………

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей комплекс поширюється на усі структурні підрозділи Вищого навчального закладу «Універсистет економіки та права «КРОК», в яких вивчається навчальна дисципліна за програмами підготовки молодших спеціалістів, зокрема й на «Коледж економіки, права та інформаційних технологій».



Навчальна дисципліна «Історія держави та права зарубіжних країн» вивчається в коледжі згідно навчальних планів підготовки молодших спеціалістів з спеціальностей:


Галузі знань:

Спеціальності:

Шифр

Найменування

Код

Назва

0304

Право

5.03040101

«Правознавство»


2. опис дисципліни

1.

Шифр дисципліни

(індетифікатор)


7. Ф. У.


2.

Тип дисципліни

обов’язкова

3.

Попередні умови
обов’язкове попереднє вивчення дисципліни «Правознавство»

4.

Триместр
5-6-й триместр (4-й семестр)

5.

Кредити EСTS

5.0


6.

Заняття з викладачем

60 год.


7.

Форми підсумкового контролю




екзамен


8.

Методи проведення


лекції та семінарські заняття

9.

Результати навчання

Після успішного опанування курсом ІДПЗК студенти мають знати:


- основні дати,події, місця подій та їх учасники з історії держави і права провідних країн світу;

- сучасні проблеми науки «ІДПЗК»;

- основні закономірності становлення і розвитку держави і права від найдавніших часів до сьогодення;

- систему органів влади і управління в провідних країнах Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового і Новітнього часів;

-основні джерела рабовласницького, феодального та буржуазного права;

- державно-правові інститути розвинутих країн Європи, Азії, Америки.



мають вміти:

  1. використовувати суспільно-політичний досвід, правову культуру провідних країн світу для розбудови та утвердження у світі незалежної, демократичної, правової держави Україна;

  2. аналізувати законодавчі акти;

  3. робити правильні прогнози стосовно тенденцій розвитку сучасного глобалізованого світу;

  4. систематизувати та узагальнювати сучасний політико-правовий досвід таких країн як Англія, Бразилія, Індія, Китай, Німеччина, Росія, США, Франція, Японія та ін. в державно-правовому будівництві;

  5. аналізувати законотворчу діяльність парламентських структур в провідних країнах світу.

мають сформувати:

  1. науково-юридичний світогляд;

  2. загально правову культуру;

  3. здатність приймати вірні рішення під час професійної діяльності.




10.

Зміст дисципліни

Ключові розділи: Історія держави та права країн Стародавнього Сходу; Історія політико-правового розвитку античних країн; Історія держави і права провідних країн доби Середньовіччя; Державно-правовий розвиток країн Нового часу; Історія держави і права провідних країн світу Новітньої доби.


11.

Література

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К., 2004. – 672 с.; Вид. друге. - К., 2008. – 730 с.; Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2004. – 616 с.; Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К., 2006. – 400 с.; Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.-Львів, 2003. – 480 с.; Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник: У 2-х т. / За ред.. В.Д.Гончаренка. – К., 1998. – 1112 с.


12.

Мова

українська (державна)



3. Навчальна програма дисципліни



3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни

«Історія держави і права зарубіжних країн» - одна з найбільш фундаментальних юридичних дисциплін. Грунтовне знання її предмета необхідно перш за все для того, щоб глибше зрозуміти сучасну державність і вміти прогнозувати головні тенденції її розвитку в найближчій перспективі.


Сучасна дійсність не відокремлена від минулого і майбутнього. Вона лише нова, важлива віха в загальній світовій історії. Сьогодення, втілюючи в собі різноманітні, складні, нерідко суперечливі тенденції минулого, заперечує застаріле, віджиле, наділяючи перспективне іншою якістю, народжує при цьому нові тенденції і явища, що закладають передумови майбутнього. Відповідно, щоб зрозуміти сучасні державу та право, необхідно знати, як вони виникли, які основні етапи в своєму розвитку пройшли, які фактори, які об’єктивні і суб’єктивні причини впливали на їх утворення, становлення, розвиток, зміни їх форми і змісту.

Історія держави та права зарубіжних країн досліджує виникнення, функціонування держави і права країн, які здійснили найбільший вплив на історію державності, аналізує зміст державно-правових процесів, що розгортаються у відповідному часі і просторі, досліджує притаманні їм причинно-наслідкові зв’язки і розкриває закономірності державно-правової історії.


Основне завдання даного курсу полягає у засвоєнні студентами, слухачами комплексу важливих процесів розвитку держави і права провідних країн світу, вироблення глибокого розуміння основних закономірностей історичного процесу, вміння правильно аналізувати правові акти, ті чи інші реформи державного апарату, виборчого права, розуміти їхні причини, наслідки, ефективність, тобто творчо засвоювати історичний досвід розбудови модерної держави і права.

Мета курсу історії держави і права зарубіжних країн полягає в формуванні у нової генерації українських юристів широкого юридичного світогляду, правової свідомості, у виробленні правильних оцінок розвитку державно-правових явищ, вихованні політичної та правової культури.


3.2. Зміст навчальної дисципліни

Вступ до предмету вивчення.

Предмет історії держави та права зарубіжних країн. Місце і роль історичної, соціологічної та позитивістської шкіл права в становленні ІДПЗК як самостійної галузі наукового знання. Методологія та періодизація науки та курсу історії держави та права зарубіжних країн. Держави з азіатським, рабовласницьким, феодальним, капіталістичним та соціалістичним способами виробництва матеріальних благ, їх порівняльна характеристика. Основні закономірності виникнення, розвитку і занепаду державно-правових систем. Мислителі минулого та сучасності про суть держави і права. Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін. Теоретичне та практичне значення курсу.




Розділ І. Історія держави і права країн Стародавнього Сходу.


Загальна характеристика держави та права країн Стародавнього Сходу. Спільні та відмінні риси держав Стародавнього Сходу.

Стародавній Єгипет. Утворення, розвиток та загибель Стародавнього Єгипту. Суспільний лад Єгипту. Державний устрій Єгипту. Джерела та характерні риси права.

Стародавня Вавілонська держава. Утворення та розвиток Давньовавілонської держави. Суспільний лад Стародавнього Вавілону. Державний устрій. Джерела права. Загальна характеристика «Законів Хаммурапі». Структура збірника. Регулювання права власності за «Законами Хаммурапі». Зобов’язальне право. Основні договори: купівля-
продаж; найм (особистий, майновий); позика. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Кримінальне право: класифікація злочинів; специфіка покарань; судовий процес, докази.

Стародавня Індія. Джерела інформації про Стародавню Індію. Виникнення і розвиток Давньоіндійської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела права. Загальна характеристика «Законів Ману» та політико-правового трактату Каутильє «Артхашастра». Характеристика права власності. Особливості староіндійського зобов’язального права. Шлюбно-сімейне та спадкове право. Кримінальне право та процес.

Стародавній Китай. Джерела та історіографія історії Стародавнього Китаю. Характеристика природніх умов та населення Стародавнього Китаю. Періодизація давньокитайської історії. Суспільний та державний лад Шан-Інь. Характеристика держави Чжоу (західне та Східне). Реформи Шан Яна. Суспільний та державний лад давньокитайської імперії Цінь. Реформи Цінь Шіхуана. Характеристика імперії Хань. Джерела та характерні риси права Стародавнього Китаю. Роль буддизму, конфуціанства та легізму в становленні правової культури Китаю.

Розділ ІІ. Історія держави і права античних країн.


Держава та право Стародавньої Греції. Роль та значення Крито-Мікенської цивілізації в становленні давньогрецької державності та культури, зокрема правової. Гомерівська Греція: процес утворення; полісна система та її особливості; органи влади (Рада старійшин, Базилевс, Народні збори). Становлення держави і права в Аттиці. Утворення Афінської держави. Реформи Солона, Пісістрата та Клісфена. Розвиток Афінської держави в УІ-У ст. до н.е. Причини її падіння. Реформи Ефіальта та Перікла.

Суспільний лад Афін. Державний устрій: діяльність Народних зборів, Ради-500, колегії архонтів, колегії стратегів, Геліеї, Ареопагу тощо. Джерела та загальні риси афінського права. Утворення і розвиток державності на Пелопонессі. Стародавня Спарта. Суспільний лад та його особливості (спартіати, періеки, ілоти). Реформи Лікурга. Державний устрій Спарти: царі; Народні збори; колегія ефорів; судові органи; збройні сили. Джерела та риси права.

Стародавній Рим. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Утворення Римської держави: природні умови, населення Стародавньої Італії; виникнення Риму; римське суспільство та органи управління ним за Царської доби; реформи Сервія Туллія. Римська держава у період Республіки: суспільний лад; державний устрій; судова система; збройні сили; місцеве управління. Криза і падіння Республіки: зовнішня політика Риму; внутрішня політика Риму; наростання повстань рабів; реформи братів Гракхів; військова реформа Гая Марія; громадянські війни; повстання Спартака; тріумвірати; кінець Римської Республіки. Римська держава в період Імперії: рання імперія – принципат; пізня імперія – домінант; падіння Західно-Римської держави.

Право Стародавнього Риму. Джерела права в період Республіки: звичаєве право; закони царів; сенату-консульти; «Закони ХІІ Таблиць»; едикти магістратів; преторські едикти; право народів; діяльність юристів. Джерела права в період Імперії: сенатус-консульти; преторські едикти; конституції імператорів (едикти, декрети, рескрипти, мандати); розпорядження префектів; діяльність юристів. Перші спроби систематизації римського права. Кодекс Грегоріана 295 р. Кодекс Феодосія ІІ 438 р. Кодифікація Юстиніана та її історичне значення: «Кодекс Юстиніана» 529 р.; «Дигести (або Пандекти)» 533 р.; Інституції 533 р.; «Новели». Основні риси права в період Республіки: суб’єкти права; речове право; право власності; права на чужу річ; зобов’язальне право; види контрактів; шлюбно-сімейне та спадкове право; кримінальне право. Судочинство в період Республіки. Римське право в період Імперії: суб’єкти права; речове право; зобов’язальне право; кримінальне право. Судочинство в період Імперії. Рецепція римського права.

Розділ ІІІ. Історія держави та права середніх віків.



Загальна характеристика епохи феодалізму. Періодизація історії Середньовіччя. Особливості середньовічної держави і права в Європі.

Держава франків. «Велике розселення» германців в Європі та його наслідки: готи (остготи, вестготи), франки, англи, сакси та ін. Утворення держави франків. Правління Хлодвіга І. Держава франків за династії Меровінгів. «Правління» та реформи майордома Карла Мартелла, їх наслідки для країни. Розвиток Франкського королівства за Каролінгів. Піднесення держави за правління Карла Великого. Розпад імперії франків. Верденський договір 843 р. і поява на мапі Європи Східнофранкського королівства (майбутня Німеччина), Західнофранкського королівства (майбутня Франція) та Середньо-франкського королівства (майбутня Італія). Джерела та особливості права салічних франків. «Салічна правда» як пам’ятка ранньофеодального права франків.

Середньовічна держава і право Візантії (Східно-Римської імперії). Обставини виникнення Візантійської ранньофеодальної держави, періодизація її історії. Суспільний лад та державний устрій. Місцеве управління. Візантійське право. Загальна характеристика джерел права Візантії ІУ-УІІ ст.: Кодекса Феодосія 438 р. та Зведення законів Юстиніана. Затвердження Вселенським (Трульським) собором офіційного корпусу церковних канонів (УІІ ст.). Основні пам’ятки візантійського права УІІІ-ХІУ ст.: «вибрані закони» - Еклога (726 р.); Морський та Воїнський закони як доповнення до Еклоги; Землеробський закон (20-і роки УІІІ ст.); Прохірон (870-879); Василіки (Базиліки), 888-889 рр.; Хрисовули, Книги епарха та Новелли імператора Костянтина Багрянородного (Х ст.). Поява нового джерела візантійського феодального права – приватної юридичної компіляції «Керівництво до законів або Шестикнижжя» Константина Арменопуло (1345 р.).

Історія держави і права Арабського Халіфату. Виникнення Арабського Халіфату та нової світової релігії – ісламу. Державний устрій та система управління. Джерела мусульманського права. Відмінності у розумінні державно-правових питань у різних течіях ісламу. Правовий статус особи за мусульманським правом (шаріатом). Речове право. Інститут вакуф. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне та спадкове право. Кримінальне право. Суд і судочинство в Арабському Халіфаті.

Історія держави та права феодальної Франції. Утворення Франції. Особливості її розвитку в період феодальної роздробленості (сеньйоральної монархії). Формування станово-представницької монархії. Генеральні Штати як станово-представницький орган феодальної Франції. Формування абсолютної монархії. Органи влади в період абсолютизму. Суспільний лад. Джерела права феодальної Франції. Загальна характеристика «Кутюмів Бовезі». Характерні риси французького феодального права.

Історія держави та права феодальної Німеччини. Утворення Німеччини. Особливості її розвитку у період феодальної роздробленості. Суспільний лад. Священна Римська імперія німецької нації. Формування станово-представницької монархії. Рейхстаг і ландтаги як станово-представницькі органи феодальної Німеччини. «Золота Булла». Реформація. Селянська війна 1524-26 рр. Князівський абсолютизм. «освічений» абсолютизм. Джерела права феодальної Німеччини: «Саксонське зерцало» та «Кароліна».

Історія держави і права феодальної Англії. Утворення англійської держави. Суспільний лад та державний устрій в англосаксонський період. Формування станово-представницької монархії. «Велика Хартія вольностей». Суспільний лад та державний устрій в період станово-представницької монархії. Характеристика державного поступу Англії в період абсолютної монархії. Правова система феодальної Англії.

Розділ ІУ. Історія держави і права Нового часу.

Загальна характеристика держави і права Нового часу. Первинне нагромадження капіталу і становлення капіталізму в країнах Західної Європи. Формування нових буржуазних цінностей. Нідерландська (голландська) буржуазна революція, її вплив на суспільно-політичні процеси в Європі та світі, на формування основ держави нового типу.

Виникнення та розвиток буржуазної держави та права в Англії. Правління Карла І-го. Протистояння між королівською владою та парламентом. «Петиція про права» (1628 р.). Англійська революція. Перша та друга громадянські війни та їх наслідки. Протекторат О. Кромвеля. «Інструмент управління» - нова Конституція Англії. Правління Карла ІІ Стюарта. «Бредська декларація», Закон «Про осілість» (1662) та «Habeas Corpus Act» або «Акт про ліпше забезпечення свободи підданих і запобігання ув’язнення за морями» (1679). Правління Якова ІІ Стюарта. «Славетна революція» 1688 р. та прихід до влади Вільгельма ІІІ Оранського. «Білль про права» 1689 р. та Закон «Про обмеження повноважень короля» 1701 р. Формування у Англії парламентської системи правління. Зростання ролі парламенту та Кабінету Міністрів. Промислова революція в Англії. Боротьба за права пролетаріату. Посилення профспілкового руху. Реформи виборчого права 1832, 1867 та 70-80-х рр. ХІХ ст. Вікторіанська епоха. Колоніальна політика Великобританії. Характеристика права буржуазної Англії.

Виникнення та розвиток держави та права США у ХУІІ-ХІХ ст. Колонізація Америки. Політика Великобританії щодо своїх колоній в Північній Америці та її наслідки. Революційна війна за незалежність. «Декларація незалежності США» (1776 р.). Утворення конфедерації. «Статті Конфедерації» (1781 р.). Визнання Великобританією незалежності США у 1783 р. Від конфедерації до федерації. Конституція США 1787 р.Законодавча влада США. Виконавча гілка влади США. Джордж Вашингтон – перший Президент США. Білль про права 1789-1791 рр. або перший цикл поправок до Конституції США. Держава США наприкінці ХУІІІ – на початку ХХ-го ст. Державне будівництво та судова реформа. Конституційний нагляд. Збільшення кількості штатів. Умови їх інтеграції в США. Створення політичних партій. Початок демократизації виборчої системи (перший етап). Громадянська війна. Зміцнення федерації. Політика Президента А.Лінкольна. Звільнення рабів. Акт про гомстеди. Другий цикл поправок до Конституції США. «Реконструкція Півдня». Перетворення США в могутню індустріально-аграрну державу. Правова та судова система США.

Виникнення та розвиток буржуазної держави та права Франції наприкінці ХУІІІ – 30-х роках ХХ ст. Соціально-економічні, ідеологічні та політичні причини Великої французької революції. Революція 1789-1794 рр. і становлення конституційного ладу в Франції. Державний лад Франції від Першої республіки до Першої імперії. Еволюція державного ладу Франції від режиму Реставрації до Другої імперії. Паризька комуна 1871 р. Третя республіка у Франції та її падіння (1871-1940 рр.). Правова система Франції і її розвиток у ХІХ – 30-х роках ХХ-го ст. Кодифікації Наполеона 1804-1810 рр. (цивільний, торгівельний, кримінальний, цивільно-процесуальний та кримінально-процесуальний кодекси).


Виникнення та розвиток буржуазної держави та права Німеччини на початку ХУІІІ – 30-х роках ХХ ст. Державний лад Німеччини до об’єднання. Падіння «Священної римської імперії німецької нації». Форми наступних об’єднань німецьких держав на початку ХІХ ст. : «Рейнський союз» 1806 р. та Німецький союз 1815 р. Перші конституції німецьких держав. Вплив революції 1848 р. на подальший розвиток німецького конституціоналізму. Пруська Конституція 1850 р. Франкфуртська Конституція Німецької імперії 1849 р. Боротьба Прусії за гегемонію в Німеччині. Утворення Північно-Німецького союзу. Конституція 1871 р. і державний лад Німецької імперії. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Листопадова буржуазно-демократична революція 1918 р. і крах кайзерівської Німецької імперії. Веймарська республіка. Встановлення революційних органів влади. Веймарська конституція 1919 р. Політичний режим Веймарської республіки. Прихід до влади фашистів. Механізм фашистської диктатури. Державне регулювання економіки в фашистській Німеччині. Мілітаризація промисловості та армія.

Виникнення та розвиток буржуазної держави та права Японії у другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст. Державний лад Японії до середини 60-х років ХІХ ст. Відновлення імператорської влади в країні 1868 р. («реставрація Мейдзі»). Буржуазні реформи 70-80-х рр. Боротьба за демократизацію політичного ладу. Утворення політичних партій Японії. Конституція 1889 р. Створення нової судової системи. Держава Японії після прийняття Конституції. Зростання могутності Японської держави наприкінці ХІХ – на поч. ХХ-го ст. Японська держава між двома світовими війнами. Право буржуазної Японії та його особливості.

Виникнення та розвиток буржуазної держави та права Китаю у другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ-го ст. Імперія Цінів у ХІХ ст. Тайпінське повстання та «опіумні» війни. Рух за реформи національної буржуазії. Криза ціньської імперії початку ХХ-го ст. Сіньхайська революція 1911 р. і падіння монархії. Тимчасова Конституція Китайської Республіки (11 березня 1912 р.). Державний лад гоміньданівського Китаю. Право Китаю. Право імперії Цінів. Право Китайської Республіки (1912-1949 рр.).

Розділ У. Історія держави і права Новітнього часу.

Держава і право Німеччини Новітнього часу. Німеччина після Другої світової війни. Потсдамські угоди і створення військово-контрольного управління окупованою Німеччиною. Демілітаризація, декартилізація, денацифікація і демократизація Німеччини. Курс на створення західнонімецької «соціальної держави». Утворення ФРН. Окупаційний статут. Прийняття 8 травня 1949 р. Основного закону Федеративної республіки Німеччини. Утворення НДР. Об’єднання Німеччини та його історичне значення для країни, Європи і світу. Місце та роль ФРН в Європейському Союзі. Право Німеччини. Цивільне право. Загальна характеристика, система і зміст Цивільного кодексу. Основні інститути ЦК. Юридичні особи. Договори і зобов’язання. Право власності і володіння. Шлюб і сім’я. Торгівельне право. Кримінальне право. Трудове і соціальне законодавство.

Держава і право Франції Новітнього часу. Причини падіння Третьої республіки. Рух опору. «Тимчасовий режим» і боротьба навколо Конституції. Четверта Республіка у Франції. Конституція 1946 р. Загострення політичного становища у Франції на початку 50-х років ХХ ст. і відхід від основних принципів Конституції. Шарль де Голль. П’ята Республіка у Франції. Конституція 1958 р. Розвиток політичної системи Франції у другій половині ХХ-го – 10-х роках ХХІ-го ст. Правова система Франції і її розвиток у другій половині ХХ-ХХІ-му ст. Поступове оновлення традиційних наполеонівських кодексів. Реформування і демократизація кодексів судочинства. Заміна наполеонівського КПК новим Кримінально-процесуальним кодексом 1958 р. Укладання нового Цивільно-процесуального кодекса Франції в 70-х роках ХХ-го ст. Переробка кодексів матеріального права – ЦК, ТК і КК. Поява в другій половині ХХ-го ст. великої кількості значних консолідованих актів: трудового кодексу, митного, сім’ї і соціальної допомоги, дорожного, податкового, публічної охорони здоров’я (всього 19), які поклали початок формуванню нових важливих галузей права невідомих наполеонівській епосі.

Держава і право Великобританії Новітнього часу. Еволюція державного регулювання економіки. Еволюція партійної системи. Основні зміни в державному устрої. Виборчі реформи 1918, 1928, 1948, 1969 років. Реформи парламенту: «Акт про парламент 1911 р.»., Закон 1949 р. «Про зміни Акту про парламент 1911 р.». Подальше посилення ролі Кабінету міністрів Великобританії: «Акт про надзвичайні повноваження Кабінету міністрів» 1920 р.; «Акт про міністрів корони» 1937 р. та ін.. Поліцейські і судові органи. Закон «Про суди» 1971 р. та закон 1981 р. «Про Верховний суд». Закон 1990 р. «Про суди і юридичне (правове) обслуговування». Створення в Англії нового для країни інституту – адвокатури. Місцеве управління. Акт 1993 р. «Про місцеве самоврядування». Розвиток англійського законодавства в ХХ-ХХІ-му ст. Остаточне перетворення законодавства в найпродуктивніше джерело права. Акти делегованого законодавства. Систематизація англійського законодавства. «Акт про процедуру консолідації законодавства» 1949 р. Створення парламентом (1965 р.) спеціальної правової комісії для реформи права аж до його повної кодифікації. Особливості розвитку англійського цивільного права. Зміни в сімейному праві. Законодавство про компанії (1929р., 1948 р., 1985р. та ін.) монополії і обмежувальну торговельну практику. Розвиток трудового і соціального законодавства в Англії. Розвиток англійського кримінального права і процесу в ХХ-ХХІ-му ст.

Держава і право США Новітнього часу. Регулятивна роль держави США у сфері економіки і соціальних відносин. Законодавство 60-х років в рамках програми «боротьби з бідністю» Л. Джонсона. Основні зміни в державному апараті. Поправки до Конституції США. Реформи виборчого права. Законодавство 50-60-х років проти расової дискримінації. Розвиток конституційного принципу «поділу властей» та механізму «стримувань і противаг». Еволюція американського федералізму. Зростання бюрократичного апарату. Діяльність правоохоронних органів. Історія законодавства в ХХ-ХХІ-му ст. Історія цивільного права і правове регулювання підприємництва в США. Антитрестівське законодавство (Закон Шермана 1890 р., Закон Клейтона 1914, Закон про Федеральну торговельну комісію 1914 р., Закон Вагнера 1935 р., Закон Тафта_Хартли 1947 р. та ін.). Розвиток трудового законодавства в ХХ-ХХІ-му ст. Розвиток кримінального права і процесу.

Держава і право Китайської Народної Республіки Новітнього часу. Утворення і розвиток Китайської Народної Респубіки. Конституція КНР 1954 р. Деформація державного ладу КНР в період «великого стрибка» і «культурної революції» (1958-1976). Китайська держава в період будівництва регульованої ринкової економіки. Право КНР. Початковий етап формування права КНР. Післяконституційна правотворчість 50-х років. Правовий нігілізм в період «великого стрибка» і «культурної революції». Відновлення і розвиток правової системи КНР (кінець 70-х років ХХ ст. – 10-х років ХХІ-го ст). Конституція КНР 1978 р. Конституція КНР 1982 р. Бурхливе правове будівництво в КНР наприкінці ХХ – на поч. ХХІ-го ст.: Цивільний процесуальний кодекс КНР 1982 р і 1991 р.; Адміністративно-процесуальний кодекс КНР 1989 р.; Трудовий кодекс КНР 1994 р.; Лісний кодекс КНР 1979 р.; Водний кодекс 1988 р. та ін.

Держава і право Японії Новітнього часу. Розвиток японської держави після Другої світової війни. Японська держава в умовах окупаційного режиму. Демілітаризація, демократизація, декартелізація, денацифікація країни. Конституція Японії 1947 р. Утвердження державного суверенітету Японії і політики «зворотнього курсу». Сан-Францистський мирний договір між США та Японією 1951 та «договір безпеки» 1952 р. Відміна усіх обмежень національного суверенітету Японії. Створення Управління національної оборони Японії, Слідчого управління і Бюро громадської безпеки. Післявоєнний розвиток нової японської моделі державного регулювання економіки. Діяльність «Бюро економічної стабілізації», «Комітету по регулюванню цін» та Державного комітету промислових стандартів. Право Японії. «Вестернізація» у японському праві. Традиційне в японському праві. Цивільне право і процес. Цивільний кодекс Японії. Торговельний кодекс Японії. Трудове право. Соціальне законодавство. Кримінальне право і процес. Джерела кримінального права і процесу. Інститути кримінального права і процесу. Злочини. Покарання.

Держава і право Російської Федерації Новітнього часу. Криза та розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік наприкінці 80-х – поч. 90-х років ХХ-го ст. та поява на пострадянському просторі 15 незалежних держав – суб’єктів міжнародного права. Розвиток законодавства в період кризи та ліквідації СРСР. Закони 1990 року: «Про всенародне голосування (референдум) в СРСР», «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб’єктами Федерації». Розширення прав союзних республік. Прийняття Декларації про державний суверенітет РСФРР (12 червня 1990 р.) та його наслідки. Вибори першого російського Президента. Б.Єльцин та його роль в становленні суверенної Росії. Біловезька угода про денонсацію союзного договору 1922 р. та створення Союзу незалежних держав (СНД) - 8 грудня 1991 р. Поступовий розвиток ринкових відносин та нова економічна і правова політика органів державної влади РРФСР: прийняття пакету спеціальних Законів «Про товарні біржі і біржову торгівлю» (лютий 1992 р.), «Про банкрутство підприємств» (листопад 1992 р.), «Про селянське (фермерське) господарство», «Про земельну реформу», «Про банки і банківську діяльність в РРФСР», «Про підприємства і підприємницьку діяльність», «Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках», «Про приватизацію державних і муніципальних підприємств в РРФСР» тощо.

Конституційні реформи в РРФСР у 1990-1992 рр. Ліквідація Рад. Формування нових органів влади. Конституція Російської Федерації 1993 р. Реформи місцевого управління. Розвиток законодавства РФ в період з 1993 по 2012 роки. Правління Президентів В.Путіна (2000-2008) та Д.Медвеєва (2009-2013). Зміни в Конституції РФ 2000-2012 рр. та їх значення для країни. Митний союз та його взаємини з Україною.



4.4. Перелік рекомендованих підручників,

інших методичних та дидактичних матеріалів
4.4.1. Основна література, методичне забезпечення, ресурси

(нормативна література, наявні в бібліотеці Університету «КРОК» підручники, навчальні посібники тощо):




  1. Бостан Л.Н., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 672 с; Вид. друге: - К., 2008. – 730 с. – базовий навчальний посібник.

  2. Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий учебный курс. – М.: Юриспруденция, 2001. – 352 с.

  3. Всеобщая история государства и права. Учебник для вузов / Под ред. К. Батыра – М., 2000. – 496 с.

  4. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

  5. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. Вид. п’яте. – К.: Істина, 2005. – 768 с.; Вид. сьоме. – К.: Істина, 2011. – 768 с.

  6. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2000. – 730 с.; 2-е изд. – М., 2008. – 737 с.

  7. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник. Заг. ред. О.М.Джужи. – К.: Атика, 2006. – 256 с.

  8. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. / За ред. Л.М.Маймескулова. – Х.: Право, 2011. - 520 с.

  9. Історія держави і права зарубіжних країн (середні віки та ранній новий час). За ред. Б.Й.Тищика. – Львів: Світ, 2006.

  10. Історія держави і права зарубіжних країн: правові джерела: Навч. посібник / Упоряд. Г.І.Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 352 с.

  11. Исаев И.А. История государства и права России: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрист, 2001. – 768 с.

  12. История государства и права зарубежных стран. Учебно-методическое пособие. Отв. ред. Н.А.Крашенинникова. – М.: Норма, 2003. – 312 с.

  13. История государства и права зарубежных стран. / Под ред. О. Жидкова, Н. Крашенинниковой: В 2-х частях. – М.: Норма, 2001. – 1336 с.

  14. Кащенко С.Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени: Учебное пособие. – Симферополь: «Доля», 2006. – 696 с.

  15. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник. – К.: Атика, 2000. – 416 с.; Вид. 4. – К.: Атика, 2004. – 616 с.; Вид. 6-те. – К.: Атика, 2007. – 624 с.

  16. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

  17. Омельченко І.К., Сорокін О.В., Череватий В.В. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчально-методичний посібник. – К., 2000. – 136 с.

  18. Орленко В.І., Орленко В.В. Історія держави і права зарубіжних країн. Посібник для підготовки до іспитів. 2-е вид. – К., 2007. – 244 с.

  19. Основи римського приватного права: Підручник / За ред. В.І.Борисової та Л.М.Баранової. – Х.: Право, 2008. – 224 с.

  20. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Вид. друге. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.

  21. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник. Вид. 3-є. – К.: «Ін Юре», 2001. – 440 с.

  22. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. 2-е вид. – К,: Юрінком Інтер, 2009. – 528 с.

  23. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник. – Х.: Право, 2001. – 416 с.; 2-е вид. – К.: Ін Юре, 2003. – 584 с.

  24. Тищик Б.Й. Історія держави і права Стародавнього світу. Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2011. – 384 с.

  25. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 400 с.

  26. Федоров К. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. – 464 с.

  27. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навч. посібник. – К.: Каравела, 2003. – 480 с. – базовий підручник.

  28. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2-х т. / За ред. В.Д.Гончаренка. – К.: Ін Юре. – 1998. – 1112 с. - базовий посібник.

  29. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: В двух томах. Отв. ред. Н.А.Крашенинникова. – Т.1: Древний мир и Средние века. – М.: Норма, 2004. – 808 с.

  30. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: В двух томах. Отв. ред. Н.А.Крашенинникова. – Т.2: Современное государство и право. – М.: Норма, 2004. – 670 с.

  31. Шевченко О. Історія держави і права зарубіжних краін. Навчальний посібник. – К.: Олан, 2001; 2-е вид. – К.: Олан, 2003. – 308 с.; 3-є вид. – К.: Олан, 2005. – 352 с.

  32. Шевченко О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія для студентів юридичних ВУЗів та факультетів. – К., 1995.

  33. Юридична енциклопедія. – К.: «Укр. Енциклопедія», 1998-2004. – Т. 1-6.


4.4.2. Додаткові джерела

(здебільшого відсутні в бібліотеці Універсистету антології, енциклопедичні видання, підручники, навчальні посібники, а також монографії, довідники, журнальні та газетні статті, інші джерела):




  1. Азаревич Д. История византийского права. – Т. 1-2. – Ярославль, 1976–1978.

  2. Актуальные проблемы истории государства и права. – М., 1976.

  3. Американська демократія і незалежність України. - Львів, 1992.

  4. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. – Т. 1. Античный мир и восточные цивилизации. – М., 1999.

  5. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. – Т. 2. Европа: V–XVII вв. – М., 1999.

  6. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. – Т. 3. Европа. Америка: XVII–XX вв. – М., 1999.

  7. Баев В.Г. Политические и правовые взгляды канцлера Бисмарка // Государство и право, 2008. - № 6. – С. 88-94.

  8. Бажанов А. Органы юстиции Парижской коммуны. – К., 1971.

  9. Барг М. Великая английская революція в портретах ее деятелей. — М., 1991.

  10. Барг М. Проблемы социальной истории в современной западной медиевистике. – М., 1973.

  11. Бархатова Е.Ю. Комментарий к Конституции Российской Федерации. – М.: Проспект, 2007. – 256 с.

  12. Батыр К., Громаков Б., Селезнев Н., Федькин Г., Черниловский З. История буржуазного государства и права (1640—1917). – М., 1964.

  13. Безускул В. “Афинская полития” Аристотеля как источник истории государственного строя Афин до кон. V в. (до н.э.) – Харьков, 1895.

  14. Бельсон Я., Ливанцев К. История государства и права США. – Ленинград, 1982.

  15. Беляев Е. Арабы, ислам и Арабский халифат в раннее средневековье. – М., 1965.

  16. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 592 с.

  17. Боботов С.В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель. – М., 1998.

  18. Бромхед П. Эволюция Британской конституции. – М., 1978.

  19. Ван Чжихуа. Влияние советского права на право КНР // Государство и право, 2010. - № 4. – С.71-80.

  20. Василенко А.В. Современное российское государство (начало ХХІ века): контуры идеологии // Государство и право, 2009. - № 6. – С. 12-19.

  21. Вестминстерские статуты / Пер. Е. Гутновой. – М., 1948.

  22. Византийский Земледельческий закон / Под ред. И. Медведева. – М., 1984.

  23. Виноградов П. Исследования по социальной истории Англии в средние века. – М., 1987.

  24. Витрук Н.В. Верность Конституции. – М.: Изд-во РАИ, 2008. – 272 с.

  25. Всемирная история государства и права: Энциклопедический словарь / Под ред. А.В.Крутских. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 398 с.

  26. Гарнер Д. Великобритания: центральное и местное управление. – М., 1984.

  27. Гафуров З.Ш. Социально-правовое государство: причины возникновения, объективные основы, противоречивая сущность // Государство и право, 2009. - № 4. - С. 5-14.

  28. Глинский Б. Борьба за конституцию (1612—1861): Исторические очерки с портретами и иллюстрациями. — Спб, 1908

  29. Государственный строй США. – М., 1976.

  30. Государство и право стран Азии и Африки. – Харьков, 1981.

  31. Государство и право Парижской коммуны. – К., 1971.

  32. Гражданское уложение Германской империи. – Спб., 1898.

  33. Грачев В. Сербская государственность в X—XIV вв. – М., 1972.

  34. Григорий Турский. История франков / Изд. Подгот. В. Савукова. – М., 1987.

  35. Громаков Б. Очерки по истории антидемократического законодательства в США. – М., 1959.

  36. Гросул В. Реформы в Дунайских княжествах и Россия (20-е – 30-е годы XIX в.). – М., 1966.

  37. Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 1988.

  38. Демидов М.В. Парламентский контроль в РФ: современное состояние и проблемы реализации // Государство и право, 2009. - № 4. – С.86-91.

  39. Демидчик А.Е. К вопросу о территориальном государстве Древнего Египта // ВДИ, 2010. - № 1. – С. 3-13.

  40. Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Виргиния. – Ленинград, 1990.

  41. Диль Ш. Основные проблемы византийской истории. – М. 1947.

  42. Дмитриевский Н. Законодательство английской революции, 1640–1660. – М. –Ленинград, 1946.

  43. Драбкин Я. Революция в Германии 1918-1919 гг. – М., 1958.

  44. Дубровин Ю. Государственно-правовое развитие США в период гражданской войны и реконструкции Юга (1860-1877). – М., 1973.

  45. Дэн Сяопин. Основные вопросы современного Китая. / Пер. с кит. – М.: Изд.-во полит. лит-ры, 1988.

  46. Ерофеев Н. Империя создавалась так… Английский колониализм в XVIII веке. – М., 1964.

  47. Ерошкин Н. История государственных учреждений дореволюционной России. – М., 1983.

  48. Желев Желю. Тоталитарное государство. – М., 1991.

  49. Жидков О. Антитрастовое законодательство США. – М., 1963.

  50. Жидков О. История государства и права Древнего востока. – М., 1963.

  51. Зайчук О. Конституція США. – К., 1991.

  52. Законодательство Английской революции 1640—1660 гг. / Сост. Н. Дмитриевский. – М. – Ленинград, 1946.

  53. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства // Вестник древней истории. – 1952. – № 4.

  54. Игрицкий Ю. Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе // История СССР. – М., 1991. – № 6.

  55. Инако Цунэо. Современное право Японии / Пер. с япон. – М.: Прогресс, 1981.

  56. Исаев И. История государства и права России: Учебник. — 2-е изд., доп. — М.: Юрист, 2001. – 768 с.

  57. История Византии: В 3 т. – М., 1967.

  58. История государства и права. Словарь-справочник / Под. ред. М. Сизикова. – М., 1997.

  59. История государства и права: Хронология: Учеб. Пособие / Под ред. М. Сизикова. – М., 1996. – 160 с.

  60. История Древнего Рима. – М., 1971.

  61. История Древней Греции. – М., 1962.

  62. Історія західноєвропейського Середньовіччя: Хрестоматія. / Упорядник Рудь М.О. – К.: Либідь, 2005. – 656 с.

  63. Історія Південних і Західних слов’ян. / За ред. В. Жебокрицького. – К., 1967.

  64. Калашников В. Еволюція інститутів держави і права у північноамериканських колоніях європейських країн (XVII–XVIII сторіччя). – Дніпропетровськ, 1999.

  65. Капогросси Колоньези Л. Античный город как город-государство: интепретация и некоторые проблемы // ВДИ, 2009. - № 4. – С. 27-41.

  66. Карпов М.В. «Социализм с китайским лицом» или капитализм по-китайски ? (о типологии общественно-экономической системы КНР) // Восток. – 1996. - № 3.

  67. Катрич В. Государство и право Древнего Рима. – К., 1974.

  68. Катрич В. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.

  69. Кечекьян С. Государство и право Древней Греции. – М., 1963.

  70. Клеандров В., Яковлев Л. История государства и права России XVII–XX вв. (до октября 1917). – М., 1992.

  71. Колесницкий Н. Исследование по истории феодального государства в Германии (IX – первая половина XII в.). – М., 1959.

  72. Колесницкий Н. Феодальное государство (VI–XV вв.). – М., 1967.

  73. Константин Багрянородный. Об управлении империей / Пер. с греческого. – М., 1991.

  74. Конституции государств Американского Континента. – М., 1959.

  75. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. – М., 1957.

  76. Коран / Пер. с арабского Н. Крачковского – М., 1963.

  77. Коротких М. Самодержавие и судебная реформа 1864 г. в России. – Воронеж, 1989.

  78. Корсунский А. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. – М., 1963.

  79. Косарев А. Римское право. – М., 1986.

  80. Крестовская Н.Н. История государства и права зарубежных стран: Практикум. – Харьков: Одиссей, 2002. – 608 с.

  81. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підручник. 2-е вид. – К.: Либідь, 2002. – 592 с.

  82. Крутоголов М. Президент Французской республики. – М., 1980.

  83. Крылов Б. Государственный строй Великобритании. – М., 1957.

  84. Крылова Н. Английское государство. – М., 1981.

  85. Кудрявцев М. Кастовая система в Индии. – М., 1992.

  86. Кузнецов И.Н. История государства и права России: Курс лекций. – М., 2000.

  87. Куманин Е.В. Юридическая политика и правовая система Китайской Народной Республики. – М., 1999.

  88. Курбатов Г. История Византии. – М. 1984.

  89. Куриц С.Я., Воробьев В.П. Болезни государства. Диагностика патологии системы государственного управления и права. – М.: Изд-во МГИМО, 2009. – 471 с.

  90. Кутафина О.Е. Российский конституционализм. – М.: Изд-во «Норма», 2008. – 542 с.

  91. Лебек Ст. Происхождение франков. У-ІХ вв.: Пер. с франц. В.А.Павлова. – М., 1993.

  92. Левек П. Эллинистический мир. – М., 1989.

  93. Левин Д. Государственный строй Великобритании. – М., 1957.

  94. Ливанцев К. История буржуазного государства и права. – М., 1986.

  95. Липшиц Е. Законодательство и юриспруденция в Византии в IХ–ХI вв. – Ленинград, 1981.

  96. Липшиц Е. Право и суд в Византии в IV–VIII вв. – Ленинград, 1976.

  97. Лісорий І. Античний світ у термінах, іменах і назвах. – Л., 1988.

  98. Литаврин Г. Византийское общество и государство в X-XI в.в. – М., 1977.

  99. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право: курс лекцій. – К.: Вілбор, 1997.

  100. Манфред А. Великая французская революция. – М., 1983.

  101. Манфред А. Французская буржуазная революция конца XVIII в. – М., 1956.

  102. Маньков А. Уложение 1649 г. – кодекс феодального права России. – Ленинград, 1980.

  103. Маныкин А. История двухпартийной системы США (1789—1980). – М., 1981.

  104. Марченко М.Н. Об основных тенденциях развития права в условиях глобализации // Государство и право, 2009. - № 6. – С. 5-12.

  105. Машкін М. Історія Стародавнього Риму. – К., 1952.

  106. Медведев И.П. Развитие правовой науки // Культура Византии. Втор. пол. УІІ – ХІІ вв. – М., 1985.

  107. Медушевский А. Государственный строй России периода феодализма (XV—XIX вв.). (Зарубежная историография). Научно-аналитический обзор. — М., 1989.

  108. Мироненко О. Проблема прав і свобод людини у давній політико-правовій думці. – К., 1995.

  109. Міфи давньої Греції. – К., 1977.

  110. Мифологический словарь. – М., 1991.

  111. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. / Гл. ред. С.А.Токарев. – М.: Сов. энциклопедия, 1991-1992.

  112. Мишин А., Власихин В. Конституция США (политико-правовой комментарий). – М., 1985.

  113. Мишин А., Языков Е. Конституция США: история и современность. – М., 1988.

  114. Монтэ П. Египет Рамзесов. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов. – М.: Наука, 1989. – 376 с.

  115. Музиченко П.П., Витман К.Н. История государства и права зарубежных стран: История государства и права России: Учебное пособие. – Ч.2-я. – Х., 2001.

  116. Нерсесянц В. Правопонимание средневековых юристов // Историко-правовые исследования. – М., 1982.

  117. Неусыхин А. Проблемы европейского феодализма. Избранные труды. – М., 1974.

  118. Новая история стран Европы и Америки / Под ред. Юровской Е. и Кривогуза И. – М., 1997.

  119. Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. – М., 1990.

  120. Оболонский А. Драма российской политической истории: система против личности. — М., 1994.

  121. Омельченко І. Політична поліція Російської імперії і Україна (Середина XIX ст.). – К., 1999.

  122. Очерки новой и новейшей истории США. – М., 1960.

  123. Парфенов И. Колониальная экспансия Великобритании в последней трети XIX века. – М., 1991.

  124. Паршиков А. Организация суда в афинском государстве // Вестник древней истории. – 1974. – № 2.

  125. Перетерский И. Дигесты Юстиниана. – М., 1984.

  126. Петросян Ю. Османская империя: могущество и гибель. – М., 1990.

  127. Петрушевский Д. Очерк из истории английского государства и общества в средние века. – М., 1937.

  128. Политическая история середины XIX века – 1917 г. / Под ред. В. Кувшинова. – М., 1992.

  129. Попов А.П. Политические системы и политические режимы в Китае ХХ века. – М.: Экзамен, 2006. – 287 с.

  130. Право Византии. УІІ-ХІ вв. // Антология мировой правовой мысли: В 5-ти тт. – Т. 2. – М., 1999.

  131. Проблемы истории абсолютизма. – М., 1983.

  132. Протоколы заседаний Парижской Коммуны 1871 г. – М., 1959.

  133. Пушкарева И. Февральская буржуазно-демократическая революция 1917 г. в России. – М., 1982.

  134. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки: Учебное пособие / Под ред. А. Рогожина, Н. Страхова – Харьков, 1981.

  135. Решетников Ф. Правовые системы стран мира. Справочник. – М., 1993.

  136. Рогожин А., Ярмыш А. Государство и право России в период становления и развития абсолютизма (вторая пол. XVII – кон. XVIII вв.). – К., 1989.

  137. Рождение французской буржуазной политико-правовой системы. – Ленинград, 1990.

  138. Розанов Г. Германия под властью фашизма (1933-1939). – М., 1961.

  139. Российское законодательство X-XX веков. В 9-ти т. – М., 1985. – Т. 3.

  140. Рубель В. Історія середньовічного Сходу. Курс лекцій. – К., 1997.

  141. Румянцев О.Г. К истории создания Конституции Российской Федерации (июль-сентябрь 1993 г.) // Государство и право, 2009. - № 11. – С. 76-84; № 12. – С. 64-75.

  142. Савельев В. Германское гражданское уложение. – М., 1983.

  143. Савельев В. История римского частного права. – М., 1986.

  144. Саксонское зерцало / Отв. ред. В. Корецкий. – М., 1985.

  145. Салическая правда / Пер. проф. П.Н.Грацианского. Под ред. Проф. В.Ф.Семенова. – М., 1950.

  146. Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки 1870–1914 гг. / Сост. П. Остриков и П. Вендель. – М., 1989.

  147. Сборник документов по истории нового времени: Буржуазные революции XVII—XVIII вв. / Под ред. В. Сироткина. – М., 1990.

  148. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640—1870) / Сост. Е. Юровская. – М., 1990.

  149. Сборник документов по социально-экономической истории Византии / Под ред. Е. Косминского. – М.–Ленинград, 1951.

  150. Свод законов “Тайхоре” / Пер. со старояпонского К. Попова: В 2-х т. – М., 1985.

  151. Cерегин Н.С. Б.Обама: на миротворческой волне // Государство и право, 2010. - № 4. – С. 125-127 (Рецензия на книгу Б.Обамы «Перемены, в которые мы можем верить. – Нью-Йорк, 2008. – 273 с.).

  152. Сергеев В. История Древней Греции. – М., 1948.

  153. Сіган Б. Створення Конституції для народу та республік, які здобули свободу. – К., 2003.

  154. Скрипилев Е. Из истории конституционализма в России: позиция консервативно-охранительного направления // Закономерности возникновения и развития политико-юридических идей и институтов. — М., 1986.

  155. Софроненко К. Соборное уложение 1649 года – кодекс русского феодального права. – М., 1958.

  156. Страхов Н. Государство и право феодальной Англии. – Харьков, 1964.

  157. Страхов М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і в Північній Америці. – К., 1991.

  158. Сюкияйнен Л. Мусульманское право. – М., 1984.

  159. Талапина Э.В. Российско-французский взгляд на Гражданский кодекс в России // Государство и право, 2010. - № 2. – С. 111-117.

  160. Тарановский Ф. Обзор памятников магдебургского права западно-русских городов Литовской эпохи. – Варшава, 1897.

  161. Титов Ю. Проблемы истории абсолютизма. – М., 1983.

  162. Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. – М., 2000.

  163. Тищик Б. Держава і право стародавнього Риму. Навчальний посібник. – Львів, 1998.

  164. Тищик Б. Історія держави і права Стародавнього Сходу. – Львів, 1996.

  165. Тищик Б. Історія держави і права Німеччини. – Львів, 1973.

  166. Тищик Б. Про демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991) // Вісник Львівського університету. Вип. 30. – Львів, 1993.

  167. Тищик Б., Орач С. Основи римського приватного права. – Львів, 1994.

  168. Томсинов В.А. История государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века): Учебно-методическое пособие к семинарским занятиям. – М.: «Зерцало», 2001. – 128 с.

  169. Трубайчук А. Друга світова війна. – К., 1995.

  170. Туган-Барановский Д. Наполеон и республиканцы. – Саратов, 1980.

  171. Туган-Барановский Д. У истоков бонапартизма. Происхождение режима Наполеона I. – Саратов, 1989.

  172. Удальцова З., Гутнова Е. Генезис феодализма в странах Западной Европы. – М., 1970.

  173. Уолкер Р. Английская судебная система. – М., 1980.

  174. Ушаков В. История создания “Статей конфедерации и вечного союза” – первой общегосударственной конституции США. – М., 1974.

  175. Фостер У. Очерк политической истории Америки. – М., 1965.

  176. Харвей Д., Худ К. Британское государство. – М., 1961.

  177. Хачатурян Н. Возникновение Генеральный Штатов во Франции. – М., 1976.

  178. Хачатурян Н. Сословная монархия во Франции XIII–XV вв. – М., 1989.

  179. Чаннинг Э. История Северо-Американских Соединенных Штатов. – М., 1897.

  180. Чень Су. Законостроительство Китая на фоне финансового кризиса // Государство и право, 2010. - № 1. – С. 87-94.

  181. Черняк Е. Видимые империи. – М., 1987.

  182. Шаповал В. Британская конституция. – К., 1991.

  183. Шарль Р. Мусульманское право. – М., 1959.

  184. Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. – М., 1991.

  185. Щапов Я. Византийское и южнославянское правовое наследие на Руси в XI–XIII вв. – М., 1978.

  186. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. / Маркс К., Енгельс Ф. Твори (2-е вид.). – Т. 21.

  187. Элон М. Еврейское право: учебное пособие. – М.: Юридический центр Пресс, 2002. – 611 с.

  188. Эпштейн А. История Германии от позднего средневековья до революции 1848 г. – М., 1961.

  189. Obama B. Change we can believe in. New York: Three rivers press, 2008. – 273 p.

Підпис розробка:___________________

Каталог: media -> library -> category -> knmzd
knmzd -> Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Російська мова» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни теорія та практика перекладу
knmzd -> «Іноземна мова» (англійська) Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
knmzd -> Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія української культури» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено
knmzd -> Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія вчень про державу та право» Київ – 2012
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
knmzd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconІ. О. Кочергін кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету Друкується за рішенням Науково-методичної ради Дніпропетров­ського історичного музею від 12 с
О. Кочергін кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconІмені В. Г. Короленка Кафедра філологічних дисциплін
Ф. Баландіна – доктор філологічних наук, професор Н. С. Степаненко – кандидат філологічних наук, доцент Ю.І. Браїлко – кандидат філологічних...
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconІмені тараса шевченка
В., кандидат філософських наук, професор Бугров В. А., кандидат філософських наук, доцент Бобошко Н. М, кандидат філософських наук,...
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconРівненський міський виконавчий комітет Управління освіти
...
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconРобоча програма навчальної дисципліни історія міжнародних відносин для студентів IV курсу історичного факультету
Розробник: кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії Страшнюк С. Ю
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconЗарубіжна література
...
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconСінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету робоча програма
Сінькевич Ольга Борисівна кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету
М. М. Корінний кандидат історичних наук, доцент кафедри iconКозак Софія Веніамінівна Науковий ступінь: кандидат філологічних наук Вчене звання: доцент Посада: доцент
Посада: доцент кафедри німецької філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка