Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання



Сторінка1/10
Дата конвертації26.05.2017
Розмір2,73 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



МАЛІЄНКО Ю.Б., СЄРОВА Г.В.

ВЧИМОСЯ ДОСЛІДЖУВАТИ

(Досліджуємо історію України)

Посібник курсу за вибором

для профільних класів суспільно-гуманітарного

напряму навчання


2011
Вступне слово

Розділ І Теорія і практика учнівського дослідження (Малієнко Ю.Б.)

Розділ ІІ Україна на початку ХХ ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство (Малієнко Ю.Б., Сєрова Г.В.)

Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко Ю.Б.)

    1. Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку ХХ ст. (Малієнко Ю.Б.)

    2. Зміни у традиційній соціальній структурі, нові спільноти українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

    3. Демографічні процеси (Малієнко Ю.Б.)

    4. Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо) (Малієнко Ю.Б.)

    5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко Ю.Б.)

    1. Особливості формування політичної еліти в Україні (Малієнко Ю.Б.)

    2. Українці в австрійському та російському парламентаризмі (Малієнко Ю.Б.)

    3. Українські підприємці і меценати (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко Ю.Б.)

    1. Вплив освіти, преси, темпів книгодруку на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні на початку ХХ ст. (Малієнко Ю.Б.)

    2. Темп життя міського і сільського населення (Малієнко Ю.Б.)

    1. «Фемінізація» суспільства (Малієнко Ю.Б.)

    2. Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» (Малієнко Ю.Б.)

    3. Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення. (Малієнко Ю.Б.)

Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку ХХ ст. (Сєрова Г.В.)

    1. Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства

Розділ ІІІ Україна в роки Першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовахПершої світової війни. (Малієнко Ю.Б.)

Тема 1. Мілітаризація суспільства. (Малієнко Ю.Б.)

    1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства (Малієнко Ю.Б.)

    2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні (Малієнко Ю.Б.)

Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні (Малієнко Ю.Б.)

    1. УСС на фронті і в тилу (Малієнко Ю.Б.)

    2. Діяльність провідних українських діячів в роки І Світової війни (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення (Малієнко Ю.Б.)

    1. Доля мирного населення під час війни (Малієнко Ю.Б.)

    2. Молодь у війні (Малієнко Ю.Б.)

    3. Доля жінок в роки війни (Малієнко Ю.Б.)

    4. Загострення економічної кризи, зубожіння населення (Малієнко Ю.Б.)

Розділ IV Українська революція і громадянська війна (Малієнко Ю.Б.)

Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил (Малієнко Ю.Б.)

1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, ЗУНР, радянських урядів (Малієнко Ю.Б.)



Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр. (Малієнко Ю.Б.)

    1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни (Малієнко Ю.Б.)

    2. Молодь в революції (Малієнко Ю.Б.)

    3. Мінливість політичних настроїв населення України (Малієнко Ю.Б.)

    4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми (Малієнко Ю.Б.)

    5. Ціна перемоги у громадянській війні (Малієнко Ю.Б.)

    6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія (Малієнко Ю.Б.)

Тема 3. Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії (Малієнко Ю.Б.)

Тема 4. Революція у літературі, мистецтві, святах, системі нагород і топоніміці України (Малієнко Ю.Б.).

Словник (Малієнко Ю.Б.)

Список використаних джерел


ВСТУПНЕ СЛОВО

Перед минулим знімаємо капелюха,

перед майбутнім засукаємо рукави

М.Грушевський
У багатовіковій історії нашої держави ХХ століття посідає особливе місце: воно починалося з боротьби за самостійність, а завершилося проголошенням незалежної соборної України. До того ж ХХ – це століття радикальних змін, що охопили всі сфери життя людства. Саме тому історики і назвали цей період – Новітня історія.

Курс «Вчимося досліджувати», який ви починаєте вчити, – складова суспільно-гуманітарного профілю навчання, відкриє для вас нові сторінки вітчизняної історії. Його завдання не тільки і навіть не стільки поглибити ваші знання з історії України ХХ століття, скільки сприяти набуттю вами власного інтелектуального досвіду вивчення історичного матеріалу. Розвідки з основних питань вітчизняної історії початку ХХ ст. допоможуть вам стати компетентним дослідником. Разом з тим пам’ятайте, що дослідження – це не тільки кропітка наукова, а й цікава творча робота.

Курс «Вчимося досліджувати» складається з 4 тем, вивчення яких розширить ваші уявлення про життя людини в Україні перших двох десятиліть ХХ століття. Ми пропонуємо вам дослідити найрізноманітніші історичні факти: від масштабних (модернізація, Перша світова війна, боротьба за збереження української держави), що радикально змінили життя України, – до локальних, сімейних, які впливали на долю невеликої спільноти або навіть однієї людини. Таке поєднання «макро-» і «мікроісторії» і складає власне історію нашої країни.

Разом з тим головний акцент посібника спрямовуватиметься на опанування вами основних форм роботи з різними джерелами знань: документами, уривками з наукової, публіцистичної, художньої літератури, статистичними даними, картами, ілюстраціями, тощо. Для кращого розуміння складних процесів початку ХХ ст. у посібнику вміщено словник історичних понять. Набуті на уроках навчально-пізнавальні дослідницькі компетенції дозволять вам у майбутньому оперативно працювати з великими неадаптованими історичними джерелами, аналізувати та упорядковувати їх.



Для дослідників історії України важливо:

  • встановити та пояснити історичний факт; визначити етапи його розвитку, показати його місце у загальному історичному процесі;

  • встановити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити взаємозв’язок історичного факту, що досліджується з відповідними світовими та локальними процесами;

  • показати багатоаспектність, багаторакурсність історичного факту, розкрити, як загальні процеси проявлялися в історії окремої країни, нації, суспільної групи, сім’ї, людини;

  • розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела первинної і вторинної інформації; порівнювати факти та їх інтерпретацію, визначати ступінь достовірності інформації та цінність історичних джерел;

  • розкрити значення досліджуваних історичних фактів у загальному контексті вітчизняної та світової історії;


БАЖАЄМО УСПІХІВ!

РОЗДІЛ І

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УЧНІВСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Після вивчення цієї теми ви зможете:

називати основні види історичних джерел, методи наукових історичних досліджень;

характеризувати і порівнювати способи діяльності з різними історичними джерелами, з електронними та Інтернет-ресурсами, роботу в бібліотеці;

використовувати різні історичні джерела для здобуття та відповідного застосування інформації.

Поняття «дослідження», що означає ретельний науковий розгляд об’єктів з метою їх пізнання – не є для вас новим: на багатьох уроках ви вже мали можливість долучитися до такого виду діяльності. Віддавши перевагу суспільно-гуманітарному профілю навчання, ви обрали й один з найцікавіших напрямів учнівського дослідження – історичне минуле України.



Учнівське наукове історичне дослідження – вид навчальної діяльності, сукупність пізнавальних засобів, методів, які дають змогу учневі дослі­дити виникнення, формування і розвиток історичних процесів, явищ і подій для виявлення внутрішніх та зовнішніх суспільних зв’язків, закономірностей та суперечностей.Як академічне, так і учнівське історичне дослідження, включає теоретичну та прикладну діяльність, присвячену розвідкам минулого людства.

  • Теоретичне наукове історичне дослідження спрямоване на формування нових знань про закономірності розвитку природи, людини і суспільства на певному історичному етапі [7]

  • Прикладне (практичне) історичне дослідження спрямоване на одержання і використання знань для практичних цілей [7]

Ознайомтеся з наведеними історичними матеріаламиСпираючись на завдання, проведіть теоретичне та прикладне дослідження. Для цього:

    • Визначте напрямки соціокультурних процесів в Україні на початку ХХ ст. Встановіть динаміку та напрямки економічних процесів. Поміркуйте, як кон’юнктура світового ринку впливала на розвиток українських земель в цілому та життя пересічної людини зокрема.

    • Складіть таблицю «Соціальний склад депутатів Державної думи від Полтавської губернії», встановіть, представники яких станів та соціальних груп займали пріоритетні позиції серед депутатів, як це впливало на вирішення питань у Державній Дум.

Благодійна діяльність промисловцівПівдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(за Гринчаком М.О.)

Специфіка соціального становища та рис підприємців в Україні пояснюється й тим, що період формування і становлення капіталізму в Україні був досить коротким (трохи більше півстоліття) при швидких темпах промислового розвитку та модернізації виробництва. При зростанні економічної ролі підприємницької верстви всі основні важелі державної влади залишалися у руках самодержавного уряду й численної бюрократії, яка поповнювалася переважно представниками помісного дворянства. Відповідно соціальний і становий статус промисловця та купця не відповідав економічному.

Мотивація доброчинності купців і промисловців була пов’язана не тільки з підвищенням економічної ролі верстви, становищем її в соціальній структурі суспільства, її самоорганізацією та самоідентифікацією, а й особливостями світогляду, духовним і психологічним складом підприємців. В переважній своїй більшості вийшовши з низів, кращі представники торгово-промислових кіл зберегли у собі також традиції та релігійність народу, які були тим самим моральним стрижнем, без якого духовність і культура взагалі немислимі. До того ж багатство у суспільній думці того часу асоціювалося з таким моральним поняттям, як відповідальність. Існувала думка, що «Бог за нього зажадає відповіді». Тому філантропія серед представників ділового світу розглядалася як особлива місія, як виконання призначеного Всевишнім обов’язку. Цей чинник також впливав на те, що доброчинна діяльність ставала родинною традицією й передавалася з покоління в покоління. Хоча нерідко участь в ній набувала однієї з форм задоволення пихи та амбітності ділової людини, а меценатство, колекціонування творів мистецтва мотивувалося не любов’ю до останнього, а бажанням утвердити в очах оточуючих високий стандарт життя, перейняти у придворного світу один з атрибутів аристократизму, за яким часто приховувалися неосвіченість і зневага до культури. [4]

Зі шкільного підручника 1913 року


Збірник арифметичних завдань для середніх навчальних закладів

  1. На фабриці працюють чоловіки, жінки і діти. Кожен чоловік отримує 8, кожна жінка 5, а кожен малолітній 3 карбованці на тиждень. За чотири тижні всі працівники отримали 12580 крб., причому на долю чоловіків прийшлося 8960 крб і на долі малолітніх 1020 крб. Скільки на цій фабриці було робітників кожної статі?

  2. Акції однієї залізниці (номін. варт. 100 крб.) приносять 6% дивідендів –9 крб. за курсом кожна, акції іншої дороги (номін. варт. також 100 крб.) приносять 5% дивідендів – 88 крб. за курсом кожна. Дехто купив 40 акцій обох залізниць і заплатив за них стільки, що якби вони були віддані «в рост» по 4%, то через 1,5 роки перетворилися разом з прибутками на 4028 крб. скільки % прибутків на витрачений капітал отримала особа, яка купила акції? [8]

Таблиця 1

Експорт хліба з губерній Правобережної України на ринки Центральної Європи в 1909–1910 рр.[6, 285]


Хлібна культура

1909 р.

1910 р.

Пшениця

19 017 000

27 308 000

Ячмінь

18 496 000

17 565 000

Жито

5 291 000

10 958 000

Овес

7 192 000

3 441 000

Пшеничне борошно

1 430 000

2 040 000

Висівки

4 936 000

6 086 000

Загалом

56 362 000

67 398 000


Полтавці – депутати першої Державної думи

(27.IV. – 8. VII. 1906 р.,478 депутатів, 1 сесія):

Дубовик Феодосій Ісидорович козак-хлібороб; Дяченко Максим Федорович малоземельний селянин-хлібороб; Жигель Микола Васильович службовець Крюківських залізничних майстерень; Імшенецький Яків Кіндратович статистик, громадський діяч; Іоллос Григорій Борисович- правник і журналіст; Кириленко Іван Павлович селянин-хлібороб; Онацький Микола Степанович козак із с. Бірки Гадяцького повіту; Присецький Іван Миколайович поміщик; Тесля Андрій Юхимович викладач у школі садівництва; Чижевський Павло Іванович дворянин; Шемет Володимир Михайлович інструктор із садівництва; Яснопольський Леонід Миколайович вчений-статистик. [10]

МЕТОДИ НАУКОВИХ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Процес продукування нових знань передбачає розуміння способів пізнання явищ суспільного життя – методів наукових історичних досліджень.



Метод – сукупність прийомів практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

З-поміж розмаїття методів наукового дослідження ми пропонуємо Вам ті, які найчастіше зустрічатимуться у нашому посібнику.



    • Назвіть основні методи наукових історичних досліджень. Пригадайте, якими методами історичних досліджень ви вже користувалися.

    • Скористайтеся наведеними вище документами для відпрацювання одного з методів.



прямоугольник 47 Методинаукових досліджень

прямая соединительная линия 46прямая соединительная линия 43прямая соединительная линия 44прямая соединительная линия 45

апрямоугольник 42прямоугольник 39прямоугольник 40прямоугольник 41наліз синтез моделювання узагальнення



прямая соединительная линия 37прямая соединительная линия 38


прямоугольник 36прямоугольник 35 оцінювання історичних фактів порівняльно-історичний метод

Аналіз – метод пізнання, який дає змогу розділити предмети дослідження на складові частини (економічні, соціальні, політичні чинники, що підпорядковуються причинно-наслідковим зв’язкам, історичні факти, які розкривають сутність явищ тощо).

Синтез – сукупність розумових дій, що передбачає об’єднання окремих частин чи рис історичного факту в єдине ціле.

Моделювання – метод вивчення об’єкта пізнання (оригіналу) шляхом штучного створення й дослідження його аналога (моделі), що адекватно відображає оригінал з тих сторін, що цікавлять дослідника.

Узагальнення – метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки історичних подій, явищ, процесів та здійснюється перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального. На думку відомого російського лінгвіста С.І. Ожегова, узагальнення – це уміння зробити висновок, відобразити основні результати в загальному положенні, надати узагальненого значення будь-чому.

Оцінювання історичних фактів – визначенняцінності історичних подій, явищ, процесів та постатей, їх значення у житті людства; порівняння (зіставлення) історичних фактів, персоналій з ідеалами, нормами. Відомий український дослідник О.Удод зазначає, оцінка – вольове ставлення нашого «Я» до об’єкту історії, яка, звичайно, за своєю природою є суб’єктивною, зв’язаною із системою цінностей і певним дослідником. [9]

Порівняльно-історичний метод– сукупність пізнавальних засобів, які дозволяють виявити схожість і відмінність між явищами, загальне й специфічне в їхньому розвитку [10].

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

Історичне дослідження базується на джерелах, з яких історик черпає інформацію про минуле, яку він інтерпретує, осмислює і на основі якої відтворює, реконструює (чи конструює) картину-образ минулого. Історичні джерелаувесь комплекс документів и предметів матеріальної та духовної культури, що безпосередньо відображають історичний процес. До історичних джерел належить все створене і збережене в процесі людської діяльності у різні історичні періоди. Всі історичні джерела – свідки своєї епохи, свого періоду і відображають певну грань буття людини..



  • Ознайомтеся з наведеним переліком історичних пам’яток. Складіть список історичних джерел, необхідний для дослідження певної теми (тему оберіть самостійно).

Усі джерела, які ще прийнято називати історичними пам’ятками, поділяються на:

    • писемні – записи на папері, папірусі, пергаменті, бересті тощо;

    • речові –пам’ятки матеріальної культури, знаряддя виробництва, предмети побуту, споруди, монети та ін.;

    • усні – думи, пісні, легенди, перекази, прислів'я, народні знання;

    • лінгвістичні – топоніми (назви країв, місцевостей), етноніми (назви племен і народів), гідроніми (назви рік і озер);

    • етнографічні – дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв певних народів (можуть бути речові, письмові, усні);

    • фправая фигурная скобка 34онодокументи, з’явилися у ХІХ ст. з винайденням

фотодокументи фонографа і фотоапарата

  • електронні носії інформації–наймолодші, з’явилися у ХХ ст. [15]

Зупинимося детальніше на писемних джерелах з історії, оскільки саме з ними нам здебільше прийдеться працювати.

    • Історики виділяють наступні види писемних джерел. Доберіть відомі вам приклади з історії України.

Види писемних джерел

Приклади

літописи




наукові праці з певних історичних періодів




законодавчі акти




діловодна документація




приватні акти




статистичні джерела




періодична преса




документи особистого походження: мемуари, спогади, щоденники




листи, автобіографії




літературні пам'ятки




публіцистика і політичні твори



Виділяють ще джерела, яким властиві ознаки кількох видів одночасно. До них можна віднести економіко-статистичні, військово-топографічні описи та ін., що є одночасно і видами статистичних джерел, і науковими працями або й джерелом особистого походження. Важлива історична інформація може міститись у різних видах джерел. Через це у дослідницькій праці історик, вивчаючи епоху, подію, хід подій, повинен прагнути до використання всіх доступних видів джерел.

Також з-поміж писемних (та й інших джерел) виділяють ще масові й унікальні.Масовими джерелами називаються такі, які відображають однотипні, одноструктурні явища, що часто повторювалися свого часу (наприклад, соціальні структури міст і сіл, форми оподаткування при капіталізмі, міграційні й еміграційні процеси тощо). З XV –XVIII ст. такими джерелами стали люстрації – описи, інвентаризація державних маєтків; метричні, інвентарні книги; матеріали ревізій і кампутів – переписи податкового населення: козаків, селян, міщан та інших, статистичні джерела. Часто повторювані явища минулого знайшли відображення в масово повторюваних документах діловодного характеру, в періодичній пресі, а з доби XIV-XVІІ ст. – у приватних актах. [10]

До унікальних історичних джерел належать пам’ятки, що містять інформацію про важливі історичні явища, події та процеси минулого, відкриті в одній або кількох редакціях. Серед найвідоміших: «Повість минулих літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», Густинський літопис, універсали Б.Хмельницького та ін. Наступне тиражування унікальної пам’ятки не впливає на її властивість як такої.

В останні час популярності набуває герменевтика– теорія і методологія тлумачення текстів,мистецтво правильно розуміти мову іншої людини, зокрема письмовий текст. Її завдання полягає в тому, щоб з’ясувати справжній зміст тексту першоджерел, зрозуміти людей минулого, логіку їх вчинків. [10]

НАЙБІЛЬШІ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ, СВІТУ



    • Поділіться власним досвідом отримання інформації у бібліотеці, Інтернеті тощо.

    • Порівняйте способи діяльності з різними історичними джерелами під час роботи в бібліотеці, з електронними та Інтернет-ресурсами.

Бібліотека або книгозбірня– культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, провадить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. У наш час до фондів бібліотек все частіше входять мікрофільми, аудіо и відеокасети та електронні носії інформації.

Сьогодні в Україні – 45 тис. бібліотек з книжковим фондом 700 млн. примірників. Найбільша бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, яка входить до числа найбільших національних бібліотек світу. Заснована в серпні 1918 р. як Національна бібліотека Української держави, вона, підкреслював М.Туган-Барановський, – ставила за мету всебічний розвій самостійної української культури.З 1988 р. бібліотека носить ім’я В.І.Вернадського.

Ще у 1866 р. була заснована Київська публічна, нині – Національна парламентська бібліотека України. Середнайбільшихбібліотек нашої держави - Національна бібліотека України для дітей, Державна бібліотека України для юнацтва, Державна історична бібліотека України та інші.

До найбільших бібліотек світусьогодні належать Бібліотека Конгресу (Вашингтон, США), Британська бібліотека (Лондон, Великобританія), Німецька Бібліотека (Берлін, Франкфурт, Лейпциг), Канадський бібліотека і архів, (Оттава, Канада), Національна Бібліотека Китаю (Пекін).

Досягненням останніх років стало створення електронних бібліотек, що представляють собоюінформаційні системи, які дозволяють зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео тощо) завдяки глобальним мережам передачі даних в зручному для кінцевого користувача вигляді.

Неодмінною складовою кожної бібліотеки є каталоги. Каталог – у загальному значенні – певний список, перелік інформації про об’єкти, складений у відповідному порядку, щоб полегшити їх розшук.

Найсучасніше джерело знань – це Інтернет. Інтернет – система об'єднаних комп’ютерних мережглобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі. На сьогоднішній день Інтернет – це практично нескінченний інформаційний ресурс, він є всесвітнім джерелом знань, глобальним і загальнодоступним по своїй суті.

Для зручності дослідників існують українські онлайн-бібліотеки –бібліотеки, що знаходяться в Інтернеті і містять твори українською мовою.



Історична інформатика – наукова дисципліна, що вивчає історичну інформацію та різні шляхи її створення, зберігання, обробки, вивчення, передавання тощо за допомогою інформаційних (комп’ютерних) технологій.

Як працювати з посібником



План роботи з текстами з науково-популярної літератури

  1. Виділіть головний історичний об’єкт якому присвячено текст, параметри які характеризують його та зв’язки між ними.

  2. Незрозумілі поняття слова (фрази, блоки) ідентифікуйте (помічайте їх галочками, маркерами і т.п.). За допомогою словників, довідників або з інших місць тексту встановіть їх зміст.

  3. Для кращого розуміння тексу, окремих понять, зв’язків використовуйте графічні систематизатори (схеми, таблиці тощо).

  4. Зіставте нову інформацію з вашими знаннями, визначте місце нових знань в системі раніше накопичених, їх зв’язки з іншими знаннями.

  5. Спрогнозуйте, де, як і для чого можна використати одержані з тексту інформацію та знання.

План аналізу документу

      1. Назвіть, до якого типу писемних джерел належить документ(літопис, спогади, наказ, програма, характеристика подій та ін.).

      2. Визначте мету написання документу, його основні ідеї.

      3. Встановіть основні показники документу (якщо мова йде про конкретні цифрові дані: хронологія, статистика, демографія тощо), виявіть динаміку тих процесів, які вони характеризують.

      4. Розкрийте пріоритетні напрямки діяльності історичної постаті, суспільної групи тощо, про які йдеться у документі.

      5. Визначте, як у лексиці документу відображається історична епоха, якій він належить.

      6. Оцініть ставлення автора до постатей, подій, процесів, які він розкриває в документі.

      7. Визначте емоційний характер документу, які його позиції вразили вас найбільше.

Як працювати з історичною картою

Серед наочних джерел важливу роль відіграє історична карта. Завдання упорядника історичної карти – за допомогою загальноприйнятих символів показати історичні події, динаміку відповідних суспільних процесів. Завдання дослідника – розкрити зміст карти:



  1. Локалізувати історичні факти у просторі та часі – встановити їх місцезнаходження у відповідний період.

  2. Встановити геополітичні особливості – розкрити вплив географічних чинників, особливостей навколишнього середовища на внутрішню і зовнішню політику держави, міжнародні відносини, розвиток цивілізацій тощо.

  3. Проаналізувати історичну інформацію – дослідити за картою зміни, що відбулися у певний історичний період, порівняти розвиток різних історичних об’єктів, з’ясувати походження топонімів тощо.

Опрацювання різних джерел знань: документ, карта, текст підручника

1. Опрацюйте документ за планом.



  1. Знайдіть на карті підручника (атласу), у запропонованій ілюстрації, фотографії підтвердження фактам, які ви дослідили у документі.

  2. Доповніть свою розповідь відповідним матеріалом посібника.


ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь: «Перун», 2002. – 1440.

  2. Баханов

  3. Гончарова Н. Дети рисуют революцію / Наше наследие ІІІ, 1988

  4. Гринчак М.О.Благодійна діяльність промисловців Півдня України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст./http://www.ukrterra.com.ua.

  5. Кормич Л.І. Історія України / http://pidruchniki.com.ua.

  6. Реєнт О.П., Сердюк О.В. Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861 –1914): Монографія. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2011 – 365 с.

  7. Краснобокий Ю.М., Левківський К.М. Словник-довідник науковця-початківця // Ю.М Краснобокий – Київ: НМЦВО, 2001 – 72 с.

  8. Сборник арифметических задач для средних учебных заведений, мужских и женских. Составил И.Верещагин. – М.- СПб, 1913 – 370 с.

  9. Удод О. А. Аксіологічний (ціннісний) підхід у методології та методиці історії. / Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – 2000. – Вип.XI / sites.znu.edu.ua/history

  10. http://uk.wikipedia.org/wiki

  11. http://studradaspy.ucoz.ua  

  12. http://www.refine.org.ua

  13. http://pidruchniki

РОЗДІЛ ІІ

УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Після дослідження цієї теми ви зможете

називати досягнення модернізації в соціально-економічній сфері, дати основних подій періоду; застосовувати періодизацію розвитку українських земель на початку ХХ ст. як інструмент пояснення особливостей розвитку України, суті історичних подій і процесів вітчизняної історії у контексті загальноєвропейських і світових;

показувати на карті розподіл українських земель на початку ХХ ст., території охоплені процесом індустріалізації та визначати їх господарську спеціалізацію; використовувати карту як джерело інформації для з’ясування:ресурсів, джерел, масштабів і перебігу процесівіндустріалізації, встановлення структури господарського комплексу України на поч. ХХ ст.

правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни індустріальне суспільство, модернізація суспільного та повсякденного життя, урбанізація, демографічні процеси, політична еліта, соціальні структури і спільноти, меценатство.

На основі різних джерел інформації:



характеризувати і порівнювати основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя, становлення демократичних традицій, зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства, процес фемінізації суспільства, демократичних традицій, особливості світосприйняття, сфери інтересів людей, ставлення до дитинства в Україні з аналогічними загальноєвропейськими та світовими процесами;

формулювати і обґрунтовувати висновки про зв’язок між процесами формування індустріального суспільства та змінами в соціальній структурі суспільства і сферах інтересів людей,між причинами, сутністю, значенням та наслідками становленням демократичних традицій та формуванням української політичної еліти.

Основні поняття теми



Гендер – 1) стать, відповідно до якої людина будує свою поведінку в суспільстві; 2) поняття, що використовується в соціальних науках для відображення соціокультурного аспекту статевої приналежності людини.

Індустріалізація – створення та прискорений розвиток великої промисловості, перехід виробництва на якісно новий технологічний та організаційний рівень.

Консолідація – зміцнення, об’єднання; консолідація українського суспільства – згуртованість національного організму у всіх сферах його життєдіяльності.

Модернізація – оновлення, удосконалення відповідне до сучасних вимог і смаків. Модернізація веде до уніфікації виробництва, розповсюдження схожих культурно-побутових норм, культурного взаємопроникнення між народами [20, с.534]

Монополізація – процес об’єднання підприємств, які регулювали обсяг виробництва, контролювали ціни та ринки збуту товарів.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconПрограма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму (70 год) пояснювальна записка
Програма курсу за вибором для учнів 10—11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconНавчальний посібник розрахований на учнів профільних класів суспільно-гуманітарного напряму, ліцеїв, гімназій, навчальних закладів з поглибленим вивченням права, вчителів історії та правознавства

Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconДо програми курсу за вибором
Книжка для вчителя: календарне планування, розробки уроків, мультимедійний посібник. 11 клас. До програми курсу за вибором «Письменники...
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconПрограма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів
Укладач: Володимир Терехов, заступник директора з навчально-виховної роботи Державного ліцею м. Білої Церкви, учитель-методист
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconПояснювальна записка Програма курсу за вибором «Рідний край»
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconНавчально-методичний посібник для студентів І курсу факультету філології та журналістики стаціонарної форми навчання. Доп., розш. Полтава: пдпу, 2009. 61 с
Тарасова н.І.,Чередник л. А. Організація самостійної та індивідуальної роботи з античної літератури: Навчально-методичний посібник...
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconПосібник Світова література
Посібник. Світова література. 2 клас. Розробки занять з курсу за вибором. Стецьківська зош І-ІІІ ступенів. 2012 90 с
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconТвори російського художника В. Сєрова в музеях України
Більшість живописної та графічної спадщини видатного російського художника Валентина Олександровича Сєрова (1865–1911) знаходиться...
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconНаказ №214 Про підсумки проведення І (шкільного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з предметів суспільно-гуманітарного циклу
Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Взяли участь 22 учнів школи 6-11 класів
Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання iconПрограма курсу за вибором для учнів 8(9)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
А. В. Ткач, методист міського методичного центру закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка