Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області



Сторінка1/3
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3

h:\картинки\лрд.jpegh:\картинки\юлп.jpeg


Малюнок
З досвіду роботи

методичного обєднання вчителів

гуманітарно – естетичного циклу

Захарівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Світловодської районної

державної адміністрації

Кіровоградської області

d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\фестиваль 15\sam_1238.jpg

2015

«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

d:\мої документи\л г лепська\изображение 024.jpg

Доповідь підготувала Оксана Садовнича

член МО гуманітарно – естетичного циклу

вчитель української мови та літератури

І категорії

Вступ

Скажи мені, і я забуду;

Покажи мені, і я,

можливо, запам'ятаю;

Залучи мене, і я зрозумію.

Конфуцій, 450 р. до н. е.

Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу, оновленням усіх сфер діяльності людини, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Принципово важливі положення концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей.

Новий час висуває нові вимоги до школи. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання. Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.
Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

Немає абстрактного учня... мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.

В. Сухомлинський

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української мови та літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність

учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.

В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проблемного та проектного методів навчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках у яких навчальну діяльність спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства.

Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.


Нові підходи до організації уроку української мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та літератури

Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

В описі роботи над проблемою охоплені найважливіші питання активізації пізнавальної активності на уроках української мови та літератури. Особливу увагу приділено уроку , який дає імпульс для різнобічного розвитку особистості.
діти 4.jpg


Технологія роботи над проблемою

Основною формою організації навчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок.

Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.

Урок у новому розумінні слід розглядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, з одного боку, а з іншого — як середовище для повноцінної навчальної цілереалізації учнів.

Проблема, над якою я працюю – «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпраці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на художній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.

Сучасна епоха характеризується становленням нової теорії освіти — особистісно орієнтованої. Організація уроку в особистісно орієнтованому навчанні на різних його етапах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант, вчитель – друг, вчитель – порадник.

Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:


  • сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;

  • розвивати творчі здібності учнів;

  • формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;

  • створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;

  • розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;

  • використовувати інтерактивні методи навчання;

  • виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра.



  • реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;

  • виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;

  • застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;

  • орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.

Чим забезпечується мовна (лінгвістична) компетенція?

При вивченні змістового компонента рідної мови мовну компетенцію школярів забезпечує мовна (лінгвістична) змістова лінія. Лінгвістична (мовна) компетенція - це знання основ науки про мову, знання про мову як систему, володіння способами і навичками дій з вивченим і виучуваним матеріалом.

Для сприяння і розвитку мовних компетенцій оновлено зміст курсу рідної мови в школі, створено навчальний матеріал для забезпечення діалогічного контакту учня з навчальним матеріалом.

У чому полягає мовленнєва (комунікативна) компетенція?

Комунікативна (мовленнєва) компетенція забезпечує: оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного й писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця; здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя, вміння використовувати мову й мовлення для реалізації цілей спілкування.

Формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), тобто формування комунікативної (мовленнєвої) компетентності, передбачене мовленнєвою (комунікативною) лінією навчальної програми.

З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, уроки – інтерв’ю, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.

Застосовувані технології інтерактивного навчання та критичного мислення допомагають створити суб'єкт - суб'єктні стосунки (учень є суб'єктом пізнання).

З інтерактивних форм перевагу надаю кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через методи «Ажурної пилки», «Вільного мікрофона», «Мозковий штурм», рольові ігри (імітації), «сенкан», гронування. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи уміння та навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей школяра.

Ефективним є спільне з школярами планування роботи на уроці, проблемні ситуації. Ось низка проблемних запитань, над якими була організована робота: Чому Лоскотона показано в образі дядька,а не хлопчика, дідуся? Чи можна купити або продати сміх?; Що таке добро?; Чи притаманний спосіб життя Фарбованого Лиса сучасникам?; Чи живуть такі «Лиси» в наш час?, «Що краще — коли кохаєш ти чи коли кохають тебе?», « Лукаш закохався у Мавку тільки через її красу? А може із цікавості до лісових істот?», «Мавка — така ж хижа істота, як й інші лісовики?» тощо.

Проводжу й дослідницьку роботу на уроках української мови: дослідження орфограм , особливостей речення з прямою мовою; даного і нового; на уроках літератури : комічне у казці «Цар Плаксій і Лоскотон» В.Симоненка, дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:«Чого навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?». Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності.

Функціональні компетентності формуються за рахунок усвідомлення літератури як складової частини українського народу, знання сюжету й позакласних елементів, уміння визначати художні засоби твору, виявляти міжпредметні зв'язки, оперувати теорією літератури, уміння зв'язно висловлювати свою думку. На уроках використовую схеми-опори для реалізації предметних компетенцій на уроках української літератури: як готуватися до твору, як працювати над твором, як працювати над текстом художнього
твору, як побудувати роботу над байкою, статтею, як заучувати вірш напам'ять, як правильно відповідати на запитання, вчитися складати план прочитаного твору, як готувати домашнє завдання, як працювати із заголовком твору, як аналізувати твір. Дитина буде здатною до певного виду діяльності, на мою думку, лише тоді, як вона буде брати участь у цій діяльності.

Пізнавальні, наукові, самоосвітні компетентності учнів виробляються при участі учнів у таких видах діяльності на уроці: читанні художнього чи наукового тексту, самостійних роботах, творах-роздумах, дискусіях, створенні системи питань. Естетичні, особистісні компетентності, національно-етичні, психологічні - під час виразного читання напам'ять, участі у позакласних, виховних заходах, театральних постановках, вивчення теорії літератури, виявленні мотивації вчинків героя, створення психологічного і національного портрета українця.

Мовленнєві та мовні компетентності виробляються завдяки вправам з мови, створення й аналізу монологічних, діалогічних, полілогічних тестів.

Реалізовуючи проблему, залучаю учнів до ситуативно-моделюючих завдань. Мета таких вправ - формування основних комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів).

На уроках української мови та літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.

Слід зазначити, що формування компетентностей відбувається в процесі, різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.

Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому намагаюся створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей, використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу, роботу в групах, парах.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність. Твори-роздуми «Якби не було української мови», «В кого позичила кольору волошка» стимулюють самопізнання.

Учнів з низьким рівнем знань знайомлю з маленьким віршиком. Його спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім вивчити напам'ять (формує особистісні компетентності), після чого починається складний процес осмислення. Вірш слід проаналізувати, щоб осягнути у всій її повноті ідею художнього твору, а потім правильно, виразно прочитати, проникнути у філософську глибінь, отримавши при цьому різні життєві компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.

Робота з заповнення «Паспорту твору» вимагає живого і незгасного інтересу, застосування різноманітних компетенцій (хто автор твору, у якому році написаний, написати життєві та літературні джерела твору, назвати персонажів твору, визначити жанр твору, пояснити, чому так вважають, назвати особливості твору, яка тематика твору, які ключові слова , які проблеми порушуються , яка основна думка твору).

Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв, визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.

Навчально-виховний процес відбувається так, що під час вивчення певної теми учні розвивають певні навички, проводять анології з власного життєвого досвіду з сучасним життям. Наприклад, під час підготовки до контрольного переказу «Як я творив добрі діла» (за О.Довженком «Зачарована Десна») учні вчаться формувати активну життєву позицію; розвивають вміння робити добрі вчинки; усвідомлюють ,що означає шанувати людей.

Видатний педагог В.О.Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Ефективність виховання школярів значною мірою залежить від того, що вони знають про людину, як знання перетворюються в їхні погляди, і як ці погляди трансформуються в дійсність...»

Надзвичайно ефективними в контексті компетентісного підходу є застосування прийомів і вправ, що мають інтерактивне спрямування: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, а це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності, компетенції. На уроках застосовую такі прийоми й вправи: «Я - головний герой твору», «Прес», «Асоціативне коло», «Кольорова образність», «Мозаїка цитат», «Психологічний портрет героя»,- «Розширення меж картинки», усне малювання, складання заочних екскурсій, сценаріїв, сенканів.

Аналізуючи образ-персонаж, учні досліджують риси його характеру, його думки, вчинки. Важливо, що розглядається герой у русі, взаємодії.

Образ-персонаж



  • Середовище, суспільство.

  • Природа.

  • Думки, слова, справи.

  • Сподівання, намагання , бажання, цілі.

  • І наше життя, реалії, дійсність.

  • Авторська оцінка.

  • Самооцінка.

  • Обставини, події з його участю.

На прикладі літературних героїв учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої позиції й моральної поведінки.

На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.

За допомогою асоціативно-креативного методу, що передбачає творче осмислення та мотивацію, учні визначають його позитивні та негативні якості, користуючись «Словничком психологічних категорій», де тлумачиться лексичне значення визначених рис, вмотивовують визначене.

Використовую лист самооцінки, що розвиває прагнення наслідування кращих рис героя.



Позитивні риси

Самооцінка

Над чим мені потрібно замислитись









За допомогою цієї вправи осмислено формуються позитивні риси характеру школярів

Засудження негативної суті деяких явищ викликає прагнення до самовдосконалення.

Розглядаються й запитання психологічного характеру щодо автора такого змісту:



  1. Які риси притаманні автору (крізь призму твору)?

  2. Які риси вдачі потрібно наслідувати?

Вправа «Шкала ідеалу»

  1. Як герой має самовдосконалитися?

  2. Якою може бути вершина його досягнень?

Використовую методичний прийом «Сніжна грудка», який залучає учнів до активної роботи. (Учень промовляє слово, що стосується теми, 2 - речення, 3 - питання, 4 - відповідь, 5 - пояснити значення слова, 6 - синонім, 7 - антонім, 8 - частина мови, 9,10,11... морфологічні ознаки частини мови).

Орієнтуючи особистість на вміння співпрацювати й спілкуватися, опановувати досвід соціальної поведінки, практикую словесне малювання, мовознавчі, дослідницькі, творчі диктанти.

Практикую у своїй роботі мовні, лінгвістичні, морфологічні, комунікативні розминки, лінгвістичний двобій, метафоричну зарядку, вправи, які мають на меті створити усне зв'язне висловлювання, діалог на дану тему,складання казки за поданим початком.

На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок - проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем.


Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження народних

пісень села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.

Досить цікаві дослідження учні провели, готуючи проекти «Дивний світ великого Кобзаря», «Життя і творчість Лесі Українки», «Ліна Костенко сьогодні й завжди», «Юні творці поезії», «Ми художники, митці –власних книжечок творці», «Ясен світ Коляди», «Долі та імена», «Казка-країна дитинства», виготовлення збірника віршів літературної студії « Любисток» .

Працюючи в школі, дійшла до висновку, що там , де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти тапереробити великий обсяг інформації. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3.Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

4.Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами .

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Працюючи у школі, дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".

Велику увагу приділяю домашньому завданню. При цьому, обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь такими правилами: і



  1. Не переобтяжувати школярів.

  2. Не дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.

  3. Одне (або єдине) із завдань має бути творчого характеру.

  4. Завдання має бути цікавим і корисним.

  5. Перевірку здійснюю через систему вправ, завдань (часто — дискусійного характеру).

Наприклад, після знайомства з біографією письменника пропоную знайти факти з життя і творчості : письменника, про які не згадувалося на уроці. Під час знайомства зі змістом твору учні не лише виписують цитати до образів, визначають проблеми, а й будують схеми, складають систему запитань і завдань, тести, обираючи певний напрямок (образ, жанр, композиція, проблематика, ідейна спрямованість твору). На наступному уроці результати «досліджень» презентуються, обговорюються та оцінюються. Після опрацювання твору діти самостійно обирають завдання, до яких, як правило, входять такі:

1. Виконати тестові завдання (за рівнями).

2. Дописати епілог до твору враховуючи жанр і стиль письменника.

3. Написати власний твір (роздум,мініатюру).

Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Крім уже традиційних для кожного навчального закладу предметних та методичних тижнів (декад), конкурсів, вікторин та випуску літературної стіннівки, проводжу консультації, індивідуальні заняття з обдарованими дітьми.

На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. З цією метою було проведено: Літературну студію «Любисток» , «Лінгвістичний турнір», мовознавчу гру «Магія слова», «Літературні вечорниці», КТС «Відкрий, о рідна моя мово,свої скарбниці золоті», літературний захід «Вінок Шевченкові складаємо із віршів», захист проектів «Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття». Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей, усвідомлення традицій нашого народу.

Театралізовані вистави дозволяють стимулювати школярів до образного й вільного сприйняття навколишнього світу (людей, культурних цінностей, традицій, природи). Дитина вчиться поважати чужу думку, бути терпимою до різних точок зору, вчиться фантазувати, уявляти, спілкуватися з оточуючими.

Різні інсценізації розраховані на активну участь дитини, яка є не просто пасивним виконавцем вказівок педагога, а й активним учасником процесу творення.

Сценки подаються у вигляді проблемних ситуацій, що вимагають від учнів активних пошуків. Ця робота емоційно насичена, в її основі — прагненням досягти результату через колективну творчість.

Акторська діяльність учня реалізується через індивідуальний підхід, повагу до особистості дитини, віру в її здібності й можливості.

Педагог і учень — це безпосередні учасники гри, учитель грає із групою на рівні з учнями. У цьому полягає методичне завдання: зуміти навчати поступово, практично не втручаючись у складні процеси взаємодії світу реального й світу фантазій, у якому живуть діти під час гри, спрямовуючи роботу їхньої уяви на розуміння того, що таке добро, духовність у найпростішому, повсякденному розумінні. Цього можна досягти лише за допомогою гри, акторської діяльності.
Саме робота на уроках української мови та літератури допомагає педагогу в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки дітей — стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної, неповторної, яскравої.
А винагородою за розуміння і підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти відбувся як учитель.
d:\фото\школьные\країна талантів\фото1861.jpg d:\фото\школьные\моя работа\фото3487.jpg

d:\фото\школьные\шевченківські дні 15\фото тиждень шевченка 10 -13 березня\sam_1314.jpg

Висновок

Отже, працюючи над активізацією пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури , вчитель повинен добирати ті технології, де виступатиме помічником і порадником, старшим товаришем.

Він повинен забезпечувати організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності і працювати спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв’язання завдань.

Педагог вестиме учнів шляхом відкриття, залучатиме до процесу самопізнання, самовдосконалення.

Методичне об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу протягом чотирьох років працює над проблемою «Формування творчої особистості шляхом розвитку індивідуальних здібностей учнів на уроках і в процесі проведення позакласних заходів», яка тісно пов’язана з питанням актуалізації пізнавальної діяльності учнів на уроках.

В результаті чого в нашій школі велика увага приділяється позакласній роботі, розвитку творчого потенціалу, обдарувань та здібностей учнів.



d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\міс весняночка\s6300626.jpg d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\тиждень права 14\sam_0709.jpg

d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\тижні обж фото\dsc06034.jpg d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\захисники\фото-0049.jpg


d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\свято квітів 13\фото3310.jpg d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\шевченківські дні 15\20150310_102607-1.jpg

d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\шевченківські дні 15\sam_1262.jpg d:\мої документи\_zdvr so_\фоточки 14\2014-10-03 11.53.07.jpg

d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\шевченківські дні 15\фото тиждень шевченка 10 -13 березня\sam_1305.jpg d:\мої документи\_zdvr so_\фото - звіти\шевченківські дні 15\фото тиждень шевченка 10 -13 березня\sam_1315.jpg


Урок української літератури у 8 класі

Урок – проект на тему: «Роксоляна – національна гордість чи просто жінка, яка хотіла любові, слави, а дітям - гідного майбуття?»

Мета уроку:

допомогти учням усвідомити знаковість постаті Роксоляни як прикладу величного служіння українському народові ; розкрити незалежність вдачі , щирість у стосунках з людьми, природний розум і вроду цієї жінки; розвивати навички учнів характеризувати персонаж, висловлювати власні думки, аргументуючи їх текстом; виховувати повагу до великих людей України.



Обладнання: текст твору О Назарука «Роксоляна», зображення Роксоляни, матеріали інтернету
159571----.jpg 99892498_4437240_roksolyana.jpg

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не шанує видатних людей

свого народу,

Той сам не вартий пошани

М. Рильський

Хід уроку



І. Вступне слово вчителя.

Київ..Русь ..Україна..Ці слова з гордістю промовляє кожний українець, бо виражають вони духовну близькість до своїх батьків, українського родоводу, його славної і водночас трагічної історії. Про минуле нашої країни ми з вами знаємо з історії та з творів українських письменників, які намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу. Про це написав у своїй повісті «Роксоляна» Осип Назарук.



  1. Як ви гадаєте, чому саме таку назву дав автор своїй повісті?

  2. З якими історичними подіями в Україні пов’язаний образ Роксоляни? Чому саме з образом цієї дівчини?(страшні, буремні роки наших предків, століття масового нищення,з’янечарення української нації), (задля того, щоб вижити , люди відмовлялися від своєї мови, культури, землі).

  3. Хто така Роксоляна? Що ви про неї знаєте? Що то за жінка така, яка мала аж 5 імен, а не одне? (Настя, Роксоляна, Хасекі, Хуррем, Місафір)

4.Робота в групах.

Захист проектів

І проект – «Історія Роксоляни»

ІІ проект – «Життєвим шляхом Роксоляни»

ІІІ проект – «Шляхами правління Роксоляни»

ІV проект – «Образ Роксоляни у творах мистецтва (кіно, живопис, поезія. скульптура)»



509535211_3.jpg

І проект

«Історія Роксоляни»

Роксолана (лат. Roxolana, «Русинка»; 15 квітня 15) — спершу наложниця, а потім — дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II. Справжнє ім'я та місце походження невідомі. У польській літературній традиції — Олександра, в українській — Анастасія. Ймовірно, була донькою священика Лісовського з галицького міста Рогатина або подільського містечка Чемерівці. У 1518–1520 роках потрапила до татарського полону й була продана в рабство. У 1520 році опинилася в султанському гаремі, де стала улюбленою дружиною Сулеймана І. Отримала нове ім'я Хюррем та титул хасекі султан. Народила султану 5 синів, а також доньку Міхрімах. Своїм коштом будувала мечеті, школи, караван-сараї та кухні у Стамбулі, Едірне, Єрусалимі, Мецці й Медіні. Посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II.


По смерті матері султана у 1534 році — стала управительницею гарему. Після пожежі — 25 січня 1541 року — в Старому палаці, де розташовувався гарем, — домоглася його перенесення до султанської резиденції Топкапи, місця засідань уряду.
У дні розлуки — а Сулейман зробив 13 військових походів — Роксолана і султан листувалися віршами перською і арабською мовами. Збереглося 7 листів Хюррем до Сулеймана, написаних між 1526 та 1553 роком. Писали їх палацові писарі, але деякі — мають оригінальні автографи султани.

Роксолана запропонувала султанові збудувати мечеть, названу його ім'ям — Сулейманіє Джамі. У ній султану і поховали.


В останні роки життя Роксолана намагалася не розлучатися з чоловіком. Зиму кінця 1557- початку 1558 року вони провели в Едірне, разом повернулися до Стамбулу. 15 квітня 1558 Хуррем Султан померла. Сулейман проводив активну діяльність на її честь, по всій імперії збудував велику кількість об'єктів, присвячених Роксолані. Також, за переказами, ще до її смерті — султан присягнув не мати інших жінок.

251686_504573.jpg
ІІ проект
«Життєвими шляхами Роксоляни»
a2a51f11cd43e3cd52a6326e766d69ba005b8dad.jpg 0007a50666c7.jpg
i.jpg


  • Як Настя потрапила в полон?

  • Палка мрія про втечу.

  • Здібна до науки, навчання в спецшколі

  • Знала кілька мов, бездоганно засвоїла османські звичаї, етикет, напам’ять могла читати Коран.

  • Мала великий авторитет, впливала на державну політику сильної Турецької імперії.

  • Відважна жінка, часто виїжджала на поле бою

  • За відсутності чоловіка правила імперією.

  • Відкрила безкоштовні притулки, їдальні, бібліотеки, лікарні



Висновки:

  • Образ Роксоляни надихає віддати данину пам’яті українці. Видано до 40 книг, створено понад два десятки пісень, написано чимало картин.

  • Присвячували Роксоляні свої твори і українські письменники: Павло Загребельний, Осип Назарук, Любов Забашта, Сергій Плачинда.

  • Роль Роксоляни у 26-ти телевізійному художньому фільмі зіграла Ольга Сумська.


random-63a9789c4df5ba7e19f11193beab783e.jpg


ІІІ проект

«Шляхами правління Роксоляни»
pv_329954.jpg


  1. Перетворення Роксоляною гарему на центр краси й освіти.

  2. Ставлення палацової гвардії до Роксоляни.

  3. Роксоляна в ролі будівничого.

  4. Розумний правитель імперії.

  5. Допомога бранцям-слов’янам.

  6. 30-річне правління Роксоляни Османською державою.

  7. Вплив жінки на політику всієї Європи.

  8. Роксоляна – історична постать, якою пишається вся Україна.


ІV проект

«Образ Роксоляни у творах мистецтва (кіно, живопис, поезія, скульптура)»


  1. Ознайомлення з драматичною поемою Любов Забашти «Роксоляна».




  1. Роль Роксоляни у виконанні українських і турецьких акторів.

1.jpg hyurrem-roksolana.jpg

roksolana15.jpg roksolana16.jpg


  1. Обаз Роксоляни на полотнах художників.

  2. 78060979_1315832323_0a0e9748686ca10c96c5c6c5e71cbf3a.jpg тицыан.jpg

Невідомий автор Тиціан


невыдомий автор.jpg антон хыкель.jpg

Невідомий автор Антон Хікель




  1. Роксоляна у скульптурі

скульпура.jpg памёятник роксолані в рогатині.jpg
dd014cba6280.jpg


  1. Загальне враження від побаченого, висловлювання власних міркувань.



Висновки

  • То хто ж Роксоляна – національна гордість чи просто жінка, яка хотіла любові, слави, а дітям - майбутнього?

  • То чи варто знати своє минуле? Яке ж місце займають видатні люди в житті суспільства?

  • Чи звеличують жінку подвиги?

  • Яка жінка здатна на подвиги?

  • Якби вам довелося ставити пам’ятник Роксоляні, яким би він був?

Конспект уроку підготувала

вчитель української мови та літератури

Захарівської ЗШ

Валюх О. М.

«Книга пісень» - видатне явище німецького романтизму. Любов – першооснова життя.

Матеріали до уроку світової літератури. 9 клас.

Лідія Лепська, вчитель світової літератури, української та російської мови Захарівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Кіровоградська область

Мета: ознайомити учнів з історією створення «Книги пісень», розвивати навички аналізу поетичного твору, допомогти пізнати романтичний світ автора, підкреслити художні засоби, які допомагають авторові малювати образи, спонукати учнів до креативного мислення.

Обладнання: портрети Г. Гейне, ілюстрації.

Робота на уроці

І. Актуалізація опорних знань.

- Портрети Г. Гейне. Яким ми бачимо зображення поета?

(замріяний, усміхнений, загадковий, романтичний, одяг свідчить про належність до напряму романтизму)

Ми продовжуємо знайомство з віршованими рядками Гейне. Вони про кохання: гірке і солодке, смутне і радісне, безхмарне і печальне.

Звернемося до літературних творів.



  • Вольтер «Простак». Що принесло кохання Простаку до панни де Сент-Ів? (радість, смуток, горе)

  • Гете «Фауст». Фауст і Маргарита. Чому любов Фауста принесла трагедію в їх стосунки? (Маргарита кохала, Фауст- закоханий, дівчина вірила , Фауст – пізнавав нове почуття, вона готова жертвувати, він- в душі носив холодний розрахунок)

ІІ. Новий матеріал.

  1. Історія створення «Книги пісень»

Поштовхом, основою послугувало почуття поета до кузини Амалії в гамбурзький період, коли він навчався комерційної справи в домі дядька Соломона.

Але Амалія зростала в атмосфері, де цінувалися гроші, кар’єра, спадок. Щирі почуття юнака не знайшли відповіді. Його кохання, страждання і розчарування знайшли відображення у «Книзі пісень».

Переживання ліричного героя виходять далеко за межі автобіографічних. Він розповідає про щастя і трагедію, які несе кохання, драматизм, внутрішній світ героя.

У пролозі до 3-го видання книги(1839 р.) любов порівнюється з сфінксом. Це символічне значення, бо кохання – це і радість, і насолода, і утіха, страждання серця, смерть - кохання суперечливе.



  • Назва. «Книга пісень» викликає асоціацію з Біблією ( «Книга книг», «Пісня над піснями» - про кохання царя Соломона до простої дівчини Суламіти). Гейне обожнює кохання, оспівує його чарівний вплив на людину.



  • Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconЗахарівська зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області Творча робота на тему
У барвистому вінку української поезії яскравою квіткою цвіте ім’я видатної поетеси Ліни Костенко
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області icon“ Розумове виховання учнів шляхом залучення їх до інтелектуальних ігор ” з досвіду роботи керівника гуртка інтелектуальних ігор «Юний ерудит»
Комунальний заклад «навчально-виховне об’єднання «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №16- дитячий юнацький центр «лідер»...
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconО. В. Половенко Шлях до майстерності
З досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації з питань науково-методичного...
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconВідділ освіти Ярмолинецької районної державної адміністрації
Укладачі: творча група вчителів початкових класів Ярмолинецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconВідділ освіти Солонянської районної державної адміністрації
...
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconПравдиве змалювання життя переселенців-українців у суворих умовах тайги
Ромашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconКалендарно-тематичне планування уроків світової літератури, 5 клас Небога Світлана Миколаївна
Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 – Дошкільний навчальний заклад – Центр...
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconН. М калашник Вивчення монографічної теми
З досвіду роботи вчителя-методиста Кривобалківської зош І-ІІІ ступенів Миколаївської районної ради Миколаївської області
Малюнок з досвіду роботи методичного об’єднання вчителів гуманітарно – естетичного циклу Захарівської зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області iconВідділ освіти черкаської районної державної адміністрації районний методичний кабінет
Схвалено радою районного методичного кабінету відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка