Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»



Сторінка1/20
Дата конвертації15.09.2017
Розмір3.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





М А Т Е Р І А Л И
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів

«Актуальні питання експериментальної

та клінічної медицини»,

присвяченої Дню науки в Україні

19-21 квітня 2006 року

Суми

Видавництво СумДУ

2006



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Актуальні питання експериментальної та

клінічної медицини»

Матеріали
Міжнародної науково-практичної

конференції студентів, молодих вчених,

лікарів та викладачів

19-21 квітня 2006 року

Суми

Видавництво СумДУ

2006

Акушерство та гінекологія
ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ СІМЕЙНИХ – ПАРТНЕРСЬКИХ ПОЛОГІВ

Сміян С.А., доц., Бойко В.І., доц., Пак С.Я. лікар

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології

Сумський обласний центр акушерства, гінекології та репродуктології

Сімейні-партнерські пологи все більше набувають популярності в Україні. Ця ідея останнім часом реалізується на практиці досить активно і в інших країнах СНД.

У СОЦАГР за 2005 рік створені сімейні пологові зали, в яких проведено 35 пологів, із них 33 - сімейних і 2 – партнерських, що складає 2,1% від загальної кількості пологів. 9 пологів (25,7%) ускладнилися і завершені операцією кесаревого розтину, що на 12,9% менше у порівнянні з загальною кількістю оперативних методів розродження по закладу. Всі діти народилися живими, здоровими виписані додому з матерями.

Явище це відносно нове, а тому має свої «за» і «проти». Основні мотиви прихильників сімейних-партнерських пологів: єднання сім'ї, моральна підтримка, захист у незнайомих умовах пологового будинку серед незнайомих людей, фізична допомога у прямому розумінні цього слова, зародження батьківських почуттів.

Але партнер корисний тоді, коли знає як і що має робити: знеболюючий масаж, допомагати правильно дихати під час перейм, і відійти, коли необхідна допомога спеціалістів. Якщо ж його поведінка неадекватна, відволікає увагу медичних працівників непрофесійними питаннями, заважає їм, то це викликає насторогу з боку лікарів і акушерок.

Таким чином, для того, щоб успішним було це нововведення необхідно, по-перше, ширше пропагувати його, а по-друге, лікарям акушерам-гінекологам разом із психологами допомагати вагітній правильно зробити вибір партнера і дуже ретельно підходити до його підготовки.


МАЛОІНВАЗИВНА ХІРУРГІЯ ПРИ ПАТОЛОГІЇ ЯЄЧНИКІВ

Омельченко Т.Б., студ. 6-го курсу, Зелена О.С., студ. 5-го курсу

Науковий керівник – доц. Сміян С.А.

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології


Метою нашого дослідження було провести порівняльну оцінку двох методів хірургічного лікування патології яєчників – лапароскопічного і відкритого (лапаротомія).

Проведено аналіз 20 довільно обраних історій хвороби пацієнток, яким проведено хірургічне лікування у СОЦАГР з приводу доброякісних пухлин яєчників. В 1 групу ввійшли 10 жінок, яким проведена хірургічна лапароскопія, в 2 групу – 10 жінок, яким операція проведена звичайним відкритим способом. За віком жінки були від 16 до 44 років. Доопераційне обстеження і підготовка, а також обсяг хірургічного втручання в обох групах були однакові. Середня тривалість операції в 1 групі складала 65 + 10 хвилин, в 2-й – 25+7 хвилин. Загальна крововтрата в 1 групі не перебільшувала 15+0,6 мл, в 2-й – 250+ 12 мл. Післяопераційний період у всіх жінок перебігав без ускладнень, але потреба у знеболювальних засобах, у тому числі і наркотичних, у пацієнток 1 групи зникала на 2 добу після операції, а у пацієнток 2 групи – на четверту. Вже на наступний день після операції жінки 1 групи вставали, ходили, почували себе бадьоріше, ніж жінки 2 групи. Середній ліжко-день пацієнток 1 групи складав 4 + 1, в 2 групі 6 + 1 день. Необхідність перебування на лікарняному листку у жінок 1 групи скорочена на 14 днів.

Таким чином, малоінвазивна хірургія економічно доцільна, високоефективна, менш травматична, косметична, майже безкровна, що фізично і морально значно легше і краще переноситься хворими.
ЕХОГРАФІЧНІ ОЗНАКИ

ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ІНФІКУВАННЯ

Задорожна Ю.О., студ. 6-го курсу

Науковий керівник – доц. Сухарєв А.Б.

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології

Було проведено комплексне динамічне обстеження 40 вагітних з ознаками внутрішньоутробного інфікування плода, яке включало: загальне клінічне обстеження, інфектологічні, апаратні (ультразвукове, доплерометричне), морфологічні та статистичні методи дослідження.

Отримані результати свідчать, що при внутрішньоутробному інфікуванні плода розвивається ФПН, в патогенезі якої вирішальна роль належить порушенню плацентарного гомеостаза на різних рівнях. Розвиток фетоплацентарної недостатності у вагітних з ВУІ плода викликає різноманітні ускладнення перебігу гестаційного періоду, наслідки якого залежать від ступеня порушення у фетоплацентарній системі. ВУІ плода супроводжується змінами біофізичного профілю плода та його компенсаторно-пристосувальних реакцій на момент дослідження. Найбільш суттєвими ехографічними маркерами внутрішньоутробного інфікування плода слід вважати ознаки плацентиту, фетоплацентарної недостатності, синдром “інфекції навколоплідних вод”, підвищена ехогенність судинних сплетінь шлуночків мозку, а також збільшення діаметру живота, аномальну кількість навколоплідних вод, розвиток ЗВУР плода.

Отже, для достовірної оцінки стану ФПК при внутрішньоутробному інфікуванні плода можна використовувати УЗД як більш швидкий, відносно дешевий і достатньо інформативний метод діагностики.




ОСОБЕННОСТИ МИКРОФЛОРЫ, НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МЕСТНОГО ИММУНИТЕТА У РОЖЕНИЦ

Сухарев А.Б., доц.

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Было проведено изучение состояния микрофлоры и отдельных показателей местного иммунитета цервикального канала шейки матки у 22 рожениц с физиологическим течением пуэрперия. Стерильный посев в родах был обнаружен у 62,2%, обсемененность от 1 до 100 КОЕ/мл - у 30,4%, а от 101 до 500 КОЕ/мл - у 4,3%. Случаев более высокой обсемененности цервикального канала обнаружено не было.

Качественный анализ микрофлоры установил одинаково низкий удельный вес всех идентифицированных микро-организмов: у 8,7% встречался эпидермальный стафилококк и пиогенный стрептококк, у 4,3% - дрожжевидные грибки, фекальный стрептококк, молочнокислые бактерии, тетракокки.

При изучении чувствительности микробных ассоциаций к антибиотикам обнаружено, что у 80,0% они были высоко-чувствительными к карбенициллину и оксациллину, у 60,0% - к пенициллину, у 40,0% - линкомицину и левомицитину. Чувствительные микробные ассоциации обнаружены в отношении неомицина (100,0%), метициллина (80,0%) ампициллина (80,0%), канамицина (80,0%), цефалолек-сина (80,0%), тетрациклина (60,0%), стрептомицина (60,0%), левомицитина (60,0%). Наряду с этим в 100 % случаев отмечалась устойчивость микробных ассоциаций к полимик-сину, у 60,0% - к ристомицину, у 40,0% - к эритромицину, олеандомицину, мономицину.

Уровень в цервикальной слизи секреторного иммуноглобу-лина А составил 3,06+0,12 г\л,

фибронектина 150,1+ 11,8 нг\мл.

Полученные результаты представляют интерес в перспективных исследованиях состояния биоценоза родовых путей при физиологическом течении послеродового периода.
ОСОБЕННОСТИ КОМБИНИРОВАННОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ В МАЛЫХ КОНЦЕНТРАЦИЯХ НА СИСТЕМУ «МАТЬ-ПЛАЦЕНТА-ПЛОД»

Куземенская М.Л., ассистент

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Как известно фетоплацентарная система способна к динамической адаптации в условиях изменяющегося гомеостаза матери. Экологическая агрессия влияет на разные системы, функции, развитие и формирование организма в целом.

Нами было проведено комплексное морфофункциональное исследование последов, при воздействии экологически вредных факторов окружающей среды, с учетом оценки состояния новорожденных, степени выраженности фетоплацентарной недостаточности.

В последах у женщин, занятых в химической промышленности, были выявлены существенные морфологические изменения. На фоне выраженного отека всех отделов последа, гидропической дистрофии и коликвационного некроза децидуальной оболочки, отмечалось нарушение созревания ворсинчатого хориона, усиление инволютивных процессов, а также развитие иммунопатологических реакций в виде образования фибриноида, отложение иммунных комплексов на базальных мембранах сосудов и эпителия. Фибриноид является защитным фактором вследствие воздействия на плацентарную ткань повреждающих экзогенных факторов, что приводит к нарушению маточно-плацентарного кровообращения, ухудшения обменных процессов в системе мать-плацента-плод, который способствует синдрому задержки внутриутробного плода.

Таким образом, данные изменения являются одним из проявлений адаптационно-приспособительных реакций последа на экзогенное воздействие факторов окружающей среды.

ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНОГО

КАНДИДОЗА У БЕРЕМЕННЫХ

Стрельченко Е.В., студ. 4-го курса

Научный руководитель - ассист. Куземенская М.Л.

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Целью работы было изучение эффективности лечения вульвовагинального кандидоза у беременных с применением препарата «Гинезол-7». Под нашим наблюдением находилось 25 беременных после 12 недель возраста от 17 до 30 лет с признаками вульвовагинального кандидоза, подтверждёнными данными клинико-лабораторных методов исследования.

Комплексное клинико-лабораторное обследование проводили через 1-2 недели и 1 месяц после начала терапии. Наиболее часто встречающимися признаками и симптомами у пациенток при первом визите были вагинальные выделения (100%). Следует отметить, что влагалищные выделения нередко сочетались с зудом в области влагалища и вульвы, а также вульвовагинальной эритемой.

После проведенного лечения эффект во ІІ и ІІІ триместрах беременности наблюдали у 20 (80%) беременных, 3 (12%) жаловались на зуд, у 2 (12%) – эффекта от лечения не было.

Таким образом, полученные данные свидетельствуют про высокую эффективность препарата «Гинезол-7» при лечении вагинального кандидоза у беременных.

КЛИНИЧЕСКОЕ ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ У ЖЕНЩИН, ИНФИЦИРОВАННЫХ ЦИТОМЕГАЛОВИРУСОМ

Колот В.Г., Слива А.Ф., студ. 4-го курса

Научный руководитель - ассист. Куземенская М.Л.

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Внутриутробное инфицирование является наиболее важной проблемой в современном акушерстве и перинатологии.

Значимость данной проблемы определяется патологическим влиянием ЦМВ на течение беременности, родов и перинатальной патологии.

Среди групп вирусных инфекций ЦМВ является причиной инфекционной патологии во время беременности и в постнатальном периоде.

Цель исследования – изучить особенности течения беременности, родов у женщин, инфицированных ЦМВ.

Проведен анализ клинического течения беременности, родов у 30 женщин, инфицированных ЦМВ, и 15 здоровых. Показано, что у женщин, инфицированных ЦМВ, количество осложнений беременности и родов вдвое больше, чем у здоровых; значительно увеличено количество оперативных вмешательств, вследствие нарушения внутриутробного состояния плода.

Полученные данные диктуют необходимость разработки диагностических критериев поражения плода и лечебно-профилактических мероприятий для женщин, инфицированных ЦМВ.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ЖІНОК З ГЕНІТАЛЬНИМ ГЕРПЕСОМ В УМОВАХ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Грінкевич Т.М., асистент

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології

Беручи до уваги зростання частоти інфікованості вірусом генітального герпесу жінок репродуктивного віку, нами здійснена в умовах жіночої консультації верифікація вірусу простого герпесу такими методиками: імуноферментний аналіз (ІФА) сироватки крові на рівень специфічних імуноглобулінів (IgM, IgG) до антигену вірусу простого герпесу (ВПГ), ланцюгова полімеразна реакція (ЛПР) сироватки крові та слизу цервікального каналу на ВПГ.

Обстежено 16 жінок з різним клінічним перебігом генітального герпесу. Рецидування спостерігалось у 12 жінок 1 раз у 2-4 місяці та у 4 жінок – щомісячно, переважно у критичні дні менструального циклу. Клінічні прояви цього захворювання мали різний характер: висипання на зовнішніх статевих органах, дизурічні явища, біль та пекучість в ділянці статевих шляхів, виділення від помірних до значних. Крім того, 5 жінок мали найбільш обтяжений акушерський анамнез - мимовільні аборти та перинатальні втрати.

Було проведено лікування схемами: жінкам з відсутністю реплікації вірусу призначались „Протефлазід” з полівітамінами протягом 1 місяця та полівалентна герпетична вакцина; жінкам, у яких було виявлено реплікацію вірусу – ацикловір протягом 10 днів, „Протефлазід” з полівітамінами та полівалентна герпетична вакцина.

Таким чином, в умовах жіночої консультації є можливість для відбору в групу ризику щодо генітального герпесу, так і для уточнення діагнозу та проведення патогенетичного лікування.

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ЖІНОК

З РЕЦИДИВУЮЧИМ ГЕНІТАЛЬНИМ ГЕРПЕСОМ

Щербак С.О., Балан Т.М., студ. 4-го курсу

Науковий керівник - асист. Грінкевич Т.М.

СумДУ, медичний інститут, кафедра акушерства та гінекології

В нашій роботі була використана схема лікування РГГ циклофероном, ацикловіром та полівалентною герпетичною вакциною, а також місцево на період висипань застосовували протигерпетичну мазь - „Ацик” та санація піхви етіологічними засобами.

Під нашим наглядом на протязі 3 місяців перебувало 15 жінок віком від 23 до 38 років, у яких встановлено рецидивуючий генітальний герпес (РГГ).

На першому етапі лабораторного дослідження визначали IgG до вірусу простого герпесу (ВПГ) у сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА). На другому етапі проводилось визначення IgM методом ІФА та методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у сироватці крові та слизу цервікального каналу до ВПГ. Поряд з цим, оцінювався імунний статус жінок, одночасно визначався біоценоз піхви бактеріоскопічним методом. Динаміка ефективності лікування контролювалась через три місяці.

При бактеріоскопічному дослідженні було виявлено порушення мікробіоцинозу: у 8 жінок – дріжджовий кольпіт, у 4 жінок – бактеріальний вагіноз, та у 3 жінок – неспецифічний кольпіт.

Після лікування у всіх жінок змінився перебіг захворювання – у 8 жінок рецидиви спостерігались вже через 2 місяці з меншими клінічними проявами та скоротився період реепітелізації, у 4 жінок рецидиви спостерігались 1 раз у місяць з менш вираженими клінічними проявами, у 3 жінок на протязі 3 місяців не було рецидування. При лабораторному дослідженні імунологічного статусу жінок відбулося покращення всіх показників, але вони не досягли рівня норми.



ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ДИСФУНКЦИОНАЛЬНЫХ МАТОЧНЫХ КРОВОТЕЧЕНИЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВНУТРИМАТОЧНОЙ СИСТЕМЫ «МИРЕНА»

Лучанинова Ю.И., студ. 6-го курса

Научный руководитель – доц. Вержанский П.С.

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Дисфункциональные маточные кровотечения (ДМК) – часто встречающаяся гинекологическая патология.

Основным субстратом кровотечения являются участки гиперплазированного эндометрия с выраженными дистрофическими изменениями и очагами некроза.

В последнее время для лечения ДМК с успехом используется внутриматочная система «Мирена». Ежесуточно в полость матки выделяется 20 мкг леванолгестрела. Нами использована система «Мирена» с целью лечения ДМК в 56 случаях у женщин в возрасте от 42 до 55 лет. Перед введением системы «Мирена» всегда производилось выскабливание матки с последующим гистологическим исследованием эндометрия. В 11 случаях на ряду с введением внутриматочной системы «Мирена» вводили золадекс внутримышечно 3 раза через 28 дней по 3,6 мг. Первая менструация в этих случаях наступала через 30-40 дней после последней инъекции золадекса во всех случаях. Менструальный цикл проявлялся уменьшением объема менструальной кровопотери. В последующие циклы выделения носили мажущий характер. Через 8 месяцев после постановки системы «Мирена» и внутримышечного введения золадекса наступила аменорея у 6 пациенток. Через 12 месяцев аменорея наступила еще у 3 пациенток. Все эти женщины находились в возрасте перименопаузы. Болевой синдром отсутствовал у всех женщин. Каждые 3 месяца у всех пациенток проводили ультразвуковое исследование. Гиперплазия эндометрия не диагностирована, а у пациенток, у которых наступила аменорея, отмечалась атрофия эндометрия. Рецидивов гиперплазии эндометрия и кровотечений на фоне внутриматочной системы «Мирена» в наших наблюдениях не отмечалось.

Таким образом, использование внутриматочной системы «Мирена» с левонолгистрелом является эффективным методом профилактики гиперплазии эндометрия, эффективным средством лечения геморрагий.

ЛЕЧЕНИЕ ЭНДОМЕТРИОЗА, ФИБРОМИОМЫ МАТКИ

В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИМИ

ПРОЦЕССАМИ ЭНДОМЕТРИЯ

Вержанский П.С., доц., Бойко В.И., доц.,

Смиян С.А., доц., Перепичай С.В., врач

СумГУ, медицинский институт, кафедра акушерства и гинекологии

Сумский областной центр акушерства, гинекологии и репродуктологии

Целью нашей работы явилось изучение эффективности применения лечебно-диагностического выскабливания, введение внутриматочной системы «Мирена» и внутримышечное введение золадекса у женщин с эндометриозом, фибромиомой матки в сочетании с гиперпластическими процессами эндометрия, учитывая общ-ность патогенетического механизма. Под нашим наблюдением находилось 177 женщин с маточным кровотечением в возрасте от 38 до 54 лет. Из них: 97 – «чистые» гиперплазии эндометрия и ДМК; у 38 – фибромиома матки небольших размеров, гиперплазия эндометрия и ДМК; у 47 – гиперплазия эндометрия в сочетании с аденомиозом. После выскабливания и гистоло-гического исследования соскоба всем 177 женщинам введена система «Мирена». Золадекс 3,6 мг вводили в течение 3-х месячных циклов 38 женщинам с фибромиомой матки и 47 женщинам с аденомиозом. Результат: у 97 женщин с «чистой» гиперплазией эндометрия нормализовалась менструация, в 11 случаях наступила аменорея через 9 и 12 месяцев наблюдения; у 38 женщин с небольшими размерами фибромиомы матки, после лечения золадексом размеры матки существенно уменьшились, рецидивов гиперплазии эндометрия при УЗИ контроле не отмечалось, нормализовалась менструальная функция. Положи-тельный результат после проведенного лечения получен у всех 48 женщин с аденомиозом. Стойкая аменорея наступила у 12 пациенток.

Таким образом внутриматочная система «Мирена» с левоноргестрелом и внутримышечным введением золадекса является эффективным методом лечения указанной патологии.
ЛІКУВАННЯ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ

У ВАГІТНИХ ЖІНОК МАЛЬТОФЕРОМ

Маркевич В.В., аспірант

Науковий керівник - проф. Вдовиченко Ю.П

Київська медична академія післядипломної освіти,

кафедра акушерства, гінекології і перинатології

У 26 вагітних жінок лікували залізодефіцитну анемію препаратом Мальтофер. У 13 вагітних використовували препарат для перорального застосування (1 група), ще у 13 - для внутрішньом’язoвого (11 група). Перорально Мальтофер призначали з розрахунку 3 мг/кг маси тіла чистого заліза на добу протягом 30 днів. Внутрішньом’язово Мальтофер вагітні отримували протягом 7-12 діб, розрахунок курсової дози проводили за формулою виробника. У жінок 1 та 11 групи на початку лікування вміст гемоглобіну, еритроцитів, величини показників МСV, МСН, МСНС, гематокриту та кількість ретикулоцитів достовірно не відрізнялись. Після закінчення 30-денного курсу лікування у жінок 1 групи вміст гемоглобіну підвищувався до 106,31±1,88 г/л, кількість еритроцитів зростала до 3,13± 0,026 т/л. Приріст гемоглобіну становив 20,15±1,78 г/л, що складало 23,48%. Середній щодобовий приріст гемоглобіну досягав 0,67 г/л. У жінок 11 групи приріст вмісту гемоглобіну склав 17,0±2,95 г/л, що становило 19,45%. Середній щодобовий приріст вмісту гемоглобіну досягав 0,52 г/л.

Застосування Мальтоферу перорально на протязі 30-денного терміну, та внутрішньом׳язово на протязі 7-8 діб забезпечує суттєве покращення показників червоної крові, характеризується 100% комплаєнтністю та відсутністю побічної дії. Пероральние застосування забезпечує більший приріст показників червоної крові.

Внурішньом´язове використання Мальтоферу порівняно із пероральним забезпечує дещо менший приріст гемоглобіну, але значно більше та швидке відновлення депо заліза, а також призводить до більш швидкого та повного відновлення фізіологічного балансу заліза з іншими мікроелементами як у сироватці крові, так і в еритроцитах.


РОЛЬ L-АРГІНІН – NO - СИСТЕМИ

У РОЗВИТКУ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Жабіцька Л.А., аспірант

Науковий керівник – проф. Венцківський Б.М.

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

кафедра акушерства та гінекології №1

Сучасний рівень знань про значення NO в регуляції низки фізіологічних та патофізіологічних процесів відкриває нові перспективи впливу на активність L-аргінін- NO -системи з лікувальною метою.

Значний інтерес представляє вивчення ролі оксиду азоту в управлінні матковими скороченнями та можливостей донаторів NO в інгібуванні передчасних скорочень матки.

На сьогодні вже встановлено, що саме оксид азоту здійснює релаксуючий ефект на міометрій (J.F. Telfer, F. Lyall et al., 1995; E. Ekerhold, 1999; P. Steer et al., 1999).

Це було виявлено при вивченні in vitro клаптя міометрію, що був взятий під час кесарського розтину. В результаті досліджень була встановлена наявність L–аргінін – NO – системи у міометрії жінки та показана важлива роль оксиду азоту в інгібуванні маткових скорочень.

Важливим етапом у розумінні ролі NO у регуляції скоротливої діяльності матки були дослідження, які показали, що вплив NO на міометрій як модулятора маткових скорочень зменшується в термін пологів (R.R. Magness, S.M. Sladek, 1997).

Ці дані також підтверджують нашу думку, що зниження активності NO-системи відіграє важливу роль в ініціації пологової діяльності.

І хоча вже доведено релаксуючий вплив NO на міометрій жінки, залишається недостатньо визначеною його роль у виникненні невиношування вагітності.

З огляду на значні негативні медичні, соціальні та демографічні наслідки невиношування вагітності, а також на ту демографічну кризу, що склалась в Україні в останній час, стає зрозумілою гостра необхідність поглибленого дослідження даної патології та розробки нових ефективних та безпечних способів профілактики та лікування цього ускладнення вагітності.

Достовірне підтвердження зв’язку оксиду азоту з розвитком невиношування, можливість регулювання рівня NO як модулятора маткових скорочень, на нашу думку, дозволить знайти нові підходи до вирішення проблеми невиношування вагітності.

Тому одним із основних завдань нашої роботи було вивчення рівня NO у сироватці крові жінок у різні терміни вагітності, що фізіологічно протікає та у вагітних з невиношуванням.

З цією метою нами було обстежено 100 вагітних. Із них 75 жінок з невиношуванням вагітності та 25 практично здорових вагітних, які склали контрольну групу.

Результати проведених нами досліджень показали, що у вагітних з невиношуванням на відміну від обстежених жінок контрольної групи відмічалось достовірне зниження рівня метаболітів оксиду азоту (нітратів та нітритів).

Цікавим є той факт, що у жінок при передчасних пологах спостерігалась максимальна вираженість та найвиша частота зниження NO. Таке суттєве зниження рівня NO у сироватці крові у жінок при невиношуванні вагітності можна пояснити з позицій розглядання даної патології як дисбаланса механізмів, що підтримують стан „маткового спокою”, де NO має провідне значення.

Узагальнюючи вищезазначене, можна зробити висновок, що оксид азоту є універсальним гладком’язовим релаксантом, який відіграє вирішальну роль у розвитку невиношування вагітності. Зниження його рівня закономірно супроводжується підвищенням маткового тонусу і як наслідок розвитком невиношування вагітності.
РОЛЬ ЛАПАРОСКОПІЇ В ЛІКУВАННІ ГОСТРИХ ТА ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИДАТКІВ МАТКИ

У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ

Жегулович Ю.В., ст. лаборант

Науковий керівник - чл.- кор. АМНУ, проф. Венцківський Б.М.

Національный медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра акушерства та гінекології №1 , м. Київ

Найбільш актуальною в сучасній гінекології є проблема запальних захворювань статевих органів у жінок репродуктивного віку. Довготривале і не завжди адекватне лікування призводить до хронізаціїї процесу і безпліддя. Нами проаналізовано 83 історії хвороб жінок з безпліддям віком від 21 до 37 років, яким проведено стаціонарне лікування гострих та загострення хронічних запальних захворювань придатків матки. Із них 49 жінок проліковані консервативно і 34 пацієнткам проведена діагностична лапароскопія з подальшою адекватною антибактеріальною терапією. Показаннями для лапароскопії були необхідність підтвердження діагнозу при загостреннях рецидивуючих сальпінгооофоритів, піосальпінкси, безпліддя від 1,5 років. В цих випадках лапароскопія дозволяє встановити точно і вчасно діагноз. Після отримання матеріала для бактеріологічного дослідження проводилися дбайливий сальпінгооваріолізис, хромогідротубація з антибіотиками, санація порожнини малого таза озонованими розчинами. За три роки спостереження після консервативного лікування вагітність наступила у 10 жінок(20,4%), а після лапароскопічного лікування – у 16 пацієнток (47,1%). Таким чином, діагностична лапароскопія запальних процесах придатків матки дозволяє швидко підтвердити клінічний діагноз і в багатьох випадках дає можливість ідентифікувати збудників запалення суто за клінічними ознаками та отримати матеріал для бактеріологічного обстеження безпосередньо з вогнища запалення. Ендоскопічні операції при гострих та хронічних рецидивуючих запальних процесах внутрішніх статевих органів у жінок мають перевагу перед лапаротомним доступом завдяки мінімальній травмі при достатньому обсязі операцій.


КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕНІТАЛЬНОГО

ЕНДОМЕТРІОЗУ З ТОЧКИ ЗОРУ ВПЛИВУ ЕНДОТОКСИНУ

Молчанова О.В., студ. 4-го курсу

Науковий керівник – канд. мед.наук, доц. Беседін О.В.

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького, кафедра акушерства та гінекології №1

На сьогодні генітальний ендометріоз займає одне з основних місць у структурі гінекологічних захворювань жінок репродуктивного віку. При його діагностиці, а надто на ранніх стадіях, виникають труднощі: через відсутність характерних для даного захворювання симптомів, специфічних методів виявлення, відмови пацієнтки від лапароскопічних методів діагностики тощо. Схожість початкових проявів генітального ендометріозу із запальними захворюваннями веде до того, що хворим призначається антибактеріальна терапія, яка, у більшості, дає негативний ефект та ускладнює перебіг генітального ендометріозу. Антибактеріальні препарати пригнічують нормальну мікрофлору, сприяючи активації умовнопатогенної, яка, у свою чергу, продукує ендотоксин. Ендотоксин – високомолекулярна сполука, що складається з О-специфічного полісахариду, ядра (загальний внутрішній полісахарид) та ліпіду А, з яким пов’язана первинна токсичність. При надмірному розпаді мікрофлори кишечнику, у надлишку потрапляючи у кров, ендотоксин здатен токсично впливати на організм та сприяти прогресуванню генітального ендометріозу. Нами було обстежено 36 жінок, хворих на генітальний ендометріоз, з яких 12 - до обстеження отримували антибактеріальну та протизапальну терапію. Діагноз „генітальний ендометріоз” виставлявся на основі УЗД з трансвагінальними датчиками та гістероскопії за показами. Рівень ендотоксину оцінювався за інтегральними гематологічними показниками (за лейкоцитарним індексом інтоксикації). Проведені дослідження підтвердили розвиток генітального ендометріозу під впливом ендотоксину.


СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

У ЖІНОК З ДОБРОЯКІСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МАТКИ

Яроцька І.В., старший лаборант кафедри

Науковий керівник – член-кореспондент АМН України,

професор Венцківський Б.М.

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

кафедра акушерства та гінекології №1, м. Київ

Вивчено структурні особливості стану щитоподібної залози у 81 пацієнтці з доброякісними захворюваннями матки віком від 30 до 55 років шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження на ультразвукових сканерах Aloka-1700 (Японія) та HDI-5000 фірми ATL (США).

Встановлено збільшення об’єму щитоподібної залози в залежності від структури доброякісних захворювань матки: з лейоміомою матки об’єм щитоподібної залози був збільшений у 8 (80%) пацієнток; у 20 (77%) пацієнток з аденоміозом і у 37(82%) пацієнток з гіперпластичними станами ендометрію. В загальній кількості хворих було виділено гістологічно та патоморфологічно обґрунтовані групи: вузлові форми ураження щитоподібної залози у 46(70%) пацієнток, дифузні у 13(20%) та у 6(9,5%) пацієнток кісти щитоподібної залози.

Аналізуючи спектральні показники переважно внутрішньо вузлових судин, при необхідності спектральний аналіз периферичної судини з найбільшим діаметром.

При аналізі результатів досліджень пацієнток з вузловими формами щитоподібної залози розподіляли на периферичний тип архітектоніки судин та змішаний.

Під час проведення комплексного ультразвукового дослідження щитоподібної залози у пацієнток з доброякісними захворюваннями матки було встановлено високу частоту патології залози – у 65(80,2%) пацієнток.



Інфекційні хвороби





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» icon«актуальні питання теоретичної медицини», «актуальні питання клінічної медицини»
Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині»
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconРада молодих вчених
Матеріали XVIII науково-практичної конференції студентів та викладачів (19 квітня 2012 року, м. Макіївка): Том І. Економічні науки...
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» icon20 грудня 2017 року
Маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі. – Матеріали VІІІ регіональної науково-практичної Інтернет-конференції...
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconНаукове товариство студентів та аспірантів фіпмв актуальні проблеми зовнішньої політики україни
Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали Дру-\437 тої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та...
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconОбслуговування повітряного руху україни проблеми навігації І управління рухом тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів
Проблеми навігації І управління рухом: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів; м....
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconАктуальні проблеми сучасного підручникознавства Матеріали Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції
Актуальні проблеми сучасного підручникознавства : збірник матеріалів Міжнародної науково-методичної інтернет-конференції, 12–14....
Матеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» iconПрограма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009 Порядок роботи конференції
Секція ІІ „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ”


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка