Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором



Сторінка16/56
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.19 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   56

Відшкодування витрат на відрядження найманого працівника!


16.07.2014

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, що витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають відшкодуванню і включенню до валових витрат підприємця, або можуть бути відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з податковими наслідками, тобто, такі витрати згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) є додатковими благами відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Надання коштів на відрядження врегульовані підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 ПКУ, наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 “Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”. Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він витратив на службове відрядження, пов’язане саме з підприємницькою діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника.

Звертаємо увагу, що умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).



ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

исленні питання платків стосовно оподаткування доходу підприємців звучали під час чергового сеансу телефонного зв’язку "Гарячої лінії".


15.07.2014

Доброю традицією вже стало для ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів у м. Києві проведення сеансів телефонного зв’язку "Гарячої лінії". Так днями знову пройшов черговий сеанс телефонного зв’язку "Гаряча лінія", на якому начальник відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Шавловський Борис Борисович відповідав платникам податків стосовно  головних аспектів в оподаткуванні доходів фізичних осіб - підприємців.

На численні питання платків отримали було надано ґрунтовні роз’яснення, а Вашій увазі пропонуємо ознайомитися з основними питаннями - відповідями нижче.

Борисе Борисовичу, скажіть, будь-ласка, якщо фізична особа підприємець призвана на військову службу під час мобілізації, чи потрібно такій фізичній особі сплачувати податок на доходи фізичних осіб?

Відповідь: Відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, cамозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України ”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року № 3543-XII, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Цей пункт ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 ”Про часткову мобілізацію”, затвердженим Законом України ”Про затвердження Указу Президента України ”Про часткову мобілізацію” від 17 березня 2014 року № 1126-VII.



Скажіть, яка сума витрат на оплату праці найманих працівників включається до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування - повністю нарахована сума витрат, без вирахування  податку на доходи фізичних осі та єдиного внеску  чи з відповідним вирахуванням податку та внеску?

Відповідь: До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ (пункт 177.4 статті1 77 розділу IV ПКУ).

До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці працівників, які були зайняті безпосередньо у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг та адміністративного апарату (підпункт 138.8.2 пункту  138.8, підпункт 138.10.2 та. 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПКУ).

Відповідно до пунктом 142.1 статті 142 ПКУ передбачені особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно із трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру, зокрема, до складу витрат включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод), (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Пунктом 138.2 статті 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, якщо виконуються умови зазначені підпункту 138.8.2 пункту 138.8, підпунктів 138.10.2 та  138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПКУ, то фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру та підтвердженні документально.

При цьому, витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування



Якщо фізична особа підприємець, на загальній системі оподаткування, має кілька підрозділів, до якого бюджету необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб – найманих працівників?

Відповідь: Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючому органу та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділу IV ПКУ.

Відповідно до пункту 177.7 статті 177 ПКУ фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Скажіть, будь-ласка, чи може фізична особа підприємець при переході на сплату єдиного податку зменшити суми авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, шляхом внесення змін до податкової декларації про майновий стан та доходи?

Відповідь: Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, здійснюється відповідно до вимог статті 50 ПКУ.

Зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статті 102 ПКУ платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

При здійсненні фізичною особою – підприємцем виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи (далі –декларація), як шляхом відображення відповідних виправлень у складі декларації, за будь-який наступний податковий період, так і шляхом подання уточнюючої декларації, у розділі IV «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» зазначаються відповідні уточнення суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) за звітний податковий період. Тобто, фізична особа – підприємець не може зменшити (зняти) зазначені в декларації суми авансових платежів з податку шляхом внесення змін до такої декларації.

Отже, для зменшення (зняття) суми авансових платежів з податку фізичній особі – підприємцю доцільно до настання строку сплати авансового платежу подати до органу державної податкової служби заяву у довільній формі, в якій як підставу для зменшення (зняття) суми авансових платежів зазначити перехід на спрощену систему оподаткування.

Борисе Борисовичу, скажіть будь-ласка, чи має право підприємець відшкодовувати витрати на відрядження найманому працівнику?

Відповідь: Статтею121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та отримання інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням.

Надання коштів на відрядження врегульовані підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 ПКУ, наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 “Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. N 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 р. N 362).Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він витратив на службове відрядження, пов’язане саме з підприємницькою діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника.

Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають відшкодуванню і включенню до валових витрат підприємця, або можуть бути відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з податковими наслідками, тобто, такі витрати згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ є додатковими благами відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.



Скажіть, чи може підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Відповідь: Згідно з статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством

Борисе Борисовичу, скажіть, будь-ласка, чи включається до доходу підприємця на загальній системі оподаткування сума депозиту, яка повертається банком на розрахунковий рахунок платника податку?

Відповідь: Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із нормами Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 із змінами та доповненнями вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

-   виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

-   виручка в натуральній (негрошовій формі);

-   суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий розрахунок фізичної особи - підприємця, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Коментувати в соцмережах:



  • !АНОНСИ ПОДІЙ

  • 29.07.2014 «Гарача лінія» в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві детальніше

  • 29.07.2014 Безкоштовний семінар в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві детальніше

  • 29.07.2014 Інтернет-конференція у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві детальніше

всі анонси

  • Відеосюжети



Оперативниками Міндоходів у Києві вилучено елітний алкоголь на понад 4 мільйони гривень.



Президент України Кабінет Міністрів України Верховна рада України

Корисні посилання

Міністерство в соцмережах

 


bigmir)net хиты 115989 хосты 20149

© 2014 Міністерство доходів і зборів України

  • RSS

  • Застереження

  • Адміністратор



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   56

Схожі:

Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconТетяна Борисівна Партико
...
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconТетяна Борисівна Партико
...
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconПрограмування на мові
Допомога” його голова Анатолій Полотан. — До мене звернувся, так би мовити, потенційний кандидат у депутати обласної ради з проханням...
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconУ дні окупації приміщення школи хоча й збереглися, але вороги спалили парти та інші меблі. Нічого не лишилося з наочних посібників, карт, таблиць та іншого причального приладдя
Нестача кадрів учителів, знищена матеріальна база, тяжкі матеріальні умови життя людей все це гальмувало розвиток освіти на селі
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconПідсумки проведення заходів методистами нмк пто у Київській області у травні 2016 року
Консультативна допомога при оформленні замовлень на видачу документів про освіту у птнз області
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconПсихологічні особливості самооцінки студентами стратегічних життєвих цілей
Отже, молодь потребує допомоги дорослих щодо визначення власних життєвих орієнтирів. Ця допомога має бути тактовною І не перешкоджати...
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconДитя, оточене критикою навчається звинувачувати; Дитя, оточене глузуваннями навчається бути недовірливим; Дитя, оточене ворожістю навчається боротися
Виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді І дбає про потомство І продовження роду. Від батьків передається генетичний...
Матеріальна допомога не підлягає оподаткуванню військовим збором iconСучасна жінка: яка вона? Тренінг-занятя для дівчат-старших підлітків
Мета: допомога в формуванні життєвих пріоритетів та норм етичної поведінки на основі домінування моральних якостей, властивих жінці;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка