Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці»



Скачати 120.04 Kb.
Дата конвертації24.05.2017
Розмір120.04 Kb.

Матеріали до вивчення вірша М.Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці»


Оригінал

Переклад

Марина Цветаева

КНИГИ В КРАСНОМ ПЕРЕПЛЕТЕ

Из рая детского житья


Вы мне привет прощальный шлете,
Неизменившие друзья
В потертом, красном пререплете.
Чуть легкий выучен урок,
Бегу тот час же к вам, бывало,
- Уж поздно!- Мама, десять строк!...-
Но, к счастью, мама забывала.
Дрожат на люстрах огоньки...
Как хорошо за книгой дома!
Под Грига, Шумана и Кюи
Я узнавала судьбы Тома.
Темнеет, в воздухе свежо...
Том в счастье с Бэкки полон веры.
Вот с факелом Индеец Джо
Блуждает в сумраке пещеры...
Кладбище... Вещий крик совы....
(Мне страшно!) Вот летит чрез кочки
Приемыш чопорной вдовы,
Как Диоген, живущий в бочке.
Светлее солнца тронный зал,
Над стройным мальчиком - корона...
Вдруг - нищий! Боже! Он сказал:
"Позвольте, я наследник трона!"
Ушел во тьму, кто в ней возник.
Британии печальны судьбы...
- О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?
О золотые времена,
Где взор смелей и сердце чище!
О золотые имена:
Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!




Марина Цвєтаєва
Книги в червоній палітурці

З раю моїх дитячих літ


Ви, незрадливі любі друзі,
Шлете мені палкий привіт
В старій червоній палітурці.
Що тільки вивчу я урок
Відразу йду до вас бувало
- Вже пізно! – мамо, лиш рядок!... -
Та мати завше забувала.
На лампі мерехтять вогні…
Як гарно з книгою у хаті!
Під Гріга, Шумана, Кюі
Про долю Тома запізнати.
Вже смеркло, холод у вікно…
Том з Беккі з вірою чекають.
І смолоскип індійця Джо
У сутінках печер блукає
На цвинтарі десь крик сови…
(Боюсь!) Біжить - крізь темінь стежка -
Хлопчина, прийма у вдови,
Як Діоген, що в бочці мешка.
Сіяє в залі трону лак
Над юнаком – корона вежить
Раптом (О Господи!) – жебрак,
Ще й мовить: Трон мені належить!»
Та кожен знову в пітьмі зник.
Британії судьба - страждати…
-Та чом би серед любих книг
Знов з лампою не задрімати?
О золоті мої часи,
Палає серце на папері!
Та й імені ці золоті:
Жебрак, принц, Том і Геккельбері!

2012


Ігор Папуша (1972)

Відомо, що Марина Цвєтаєва і в дитинстві, і пізніше не просто любила читати, а любила пристрасно, "провалювалася" в книги з головою. Як пише її біограф Вікторія Швейцер, “едва научившись читать, она набросилась на книги и принялась читать всё без разбору: книги, которые давала ей мать и которые брать не разрешала, книги, которые должен был читать, но не читал — не любил — старший Андрюша, книги, стоявшие в запретном для Марины <...> шкафу сестры Лёры...”. І пізніше, навчаючись у гімназії, вона, за спогадами, зокрема однокласниці Тетяни Астапової, “неизменно читала или что-то писала на уроках, явно безразличная к тому, что происходит в классе; только изредка вдруг приподнимет голову, заслышав что-то стоящее внимания, иногда сделает какое-нибудь замечание и снова погрузится в чтение”.

Про свою пристрасть до читання Цвєтаєва пише, наприклад, в ранньому вірші «Книги в червоній палітурці» (автором не датовано, відноситься приблизно до 1908-1910 років), яке пропонується для вивчення у 5 класі.

Вірш цілком доступний п'ятикласникам: він не тільки цікавий тематично, але й досить прозорий по композиції. Крім того, синтаксично і стилістично він ще достатньо "спокійний", хоча в ньому вже прориваються впізнавані цвєтаєвські інтонації, характерні для більш пізніх періодів творчості поетеси.


Для уроків, присвячених віршу, непогано залучити фрагменти зі спогадів Анастасії Цвєтаєвої або з автобіографічної прози самої Марини Цвєтаєвої.

Інформацію можна доповнити короткими відомостями про батька, про ранню смерть матері (Марія Олександрівна померла в 1906 році, коли Марині не виповнилося ще чотирнадцяти, а Асі - дванадцяти років), про вихід першої книги «Вечірній альбом», яку Цвєтаєва, будучи гімназисткою VII класу, видала у 1910 році за свій рахунок - всупереч всім канонам про літературний дебют. Але про це краще розповісти не відразу, до читання вірша, а трохи пізніше.

З чого розпочати розмову про вірш (після того як його прочитали на уроці). Це, звичайно, залежить від загального враження, викликаного текстом, від настрою слухачів. Цілком доречне запитання про тематику. Судячи з назви, вірш Марини Цвєтаєвої про "книги в червоній палітурці", про улюблені книжки, про улюблене заняття - читання. Але не тільки про це. Про що ж ще? Про диво творчої уяви, про щастя співпереживання. Про музику, про культуру. Про тугу за ідеалом. Про золоту, безтурботну пору дитинства. Про все розуміючу маму ...

Звичайно, основна тема відображена вже в заголовку. Але, говорячи про одне, Цвєтаєва сказала майже про все. І про себе ... Вірші Цвєтаєвої автобіографічні, інтимно-особистісні. Авторка цього вірша ще дуже юна, але, ледве вступивши в пору своєї дорослості, звертається до спогадів про дитинство як до чудесного джерела щасливих миттєвостей життя.


Навряд чи діти скажуть про все це відразу, після першого знайомства з віршем. Але наша мета буде досягнута, якщо вони прийдуть до розуміння цього (а може, і чогось більшого, чого ми не помітили) в результаті спільної роботи.

Варто розглянути, як побудовано вірш. Композиція безпосередньо відображає конфлікт, що лежить в основі твору. Картині минулого присвячена основна (центральна) його частина, яка обрамляється роздумами героїні, яка вже подорослішала. Її дитинство пройшло серед музики і книг. Часто доводилося їй засиджуватися допізна і засинати над улюбленою книгою. В тексті згадується мати героїні, мабуть, саме вона так само захоплена своєю грою, як дочка читанням. І оживають в уяві герої улюблених книг: Том Сойєр, Гек Фінн, Беккі, індіанець Джо, Принц, Жебрак ...



У який момент героїня вірша звертається до спогадів про дитинство, про улюблені книги? Про це в тексті не говориться прямо, але ми розуміємо, що її щось турбує, гнітить. Що ж? І чому?

Звернемо більш пильну увагу на мову, обміркуємо окремі рядки, слова.

Почнемо із заголовка. Чи є в ньому щось незвичайне? «Книги в червоній палітурці»: слово "книги" стоїть у множині, а "в палітурці" - в однині. Що це може означати? Не помилка це? Ні, таким чином створюється враження єдиного цілого, можливо, мова йде про зібрання творів, а не про розрізнені томи.

Перечитаємо першу строфу.




Из рая детского житья
Вы мне привет печальный шлёте,
Неизменившие друзья
В потёртом, красном переплёте.


З раю моїх дитячих літ
Ви, незрадливі любі друзі,
Шлете мені палкий привіт
В старій червоній палітурці.

Синтаксично це просте речення, ускладнене звертанням (єдиний випадок в тексті - всі інші строфи складаються з декількох речень; автор починає вірш спокійно, розмірено, не поспішаючи, потім напруженість зростає, щоб перетворитися на справжній накал почуттів).

Спочатку хочеться звернути увагу саме на звернення. Як героїня звертається до книг?(по ходу уроку можна здійснювати компаративний аналіз вірша). “Неизменившие друзья // В потёртом, красном переплёте”; «Ви, незрадливі любі друзі // В старій червоній палітурці».

Книги для Цвєтаєвої дійсно були живішими та реальнішими, ніж люди, про що вона неодноразово говорила. А що значить друзі "незрадливі"? Через характеристику книг і (далі) книжкових героїв дається - по контрасту - характеристика життєвих обставин, в яких опинилася вже доросла героїня: якщо є "незрадливі" друзі, значить, з'явилися і ті, що зрадили. А слово "потертом" (в оригіналі) є важливим? Так, воно говорить про те, що мова йде про книжки, які часто тримали в руках, читали й перечитували, значить, це книги цікаві, читання яких приносить задоволення.

Чому ж привіт "сумний"? Може тому, що дитинство більше не повернеться? Не повторяться ці прекрасні миті, коли можна усамітнитися з книгою і забути про все. Або ще й тому, що книги німим докором свідчать: у житті ідеалів не знайдете ...

А як у першій строфі називається дитинство? "Рай моїх дитячих літ" - це щастя, насолода, блаженство. І цей стан асоціюється у вірші в першу чергу з книгами, до яких наша героїня постійно прагне, підтвердження чому знаходимо в другій строфі.


Чуть легкий выучен урок,
Бегу тот час же к вам, бывало,
- Уж поздно!- Мама, десять строк!...-
Но, к счастью, мама забывала.



Що тільки вивчу я урок
Відразу йду до вас бувало
- Вже пізно! – мамо, лиш рядок!... -
Та мати завше забувала.



У другій строфі, по суті, лаконічно зображена ціла сценка.
У першому реченні звернемо увагу на введення слово "бувало", що свідчить про повторюваність, типовість описаної ситуації. А як передається нетерпіння дівчинки як найскоріше зайнятися читанням? Це, звичайно, і дієслово йду (варто звернути увагу на слово «бегу» в оригіналі!), і прислівник відразу, але головне - конструкція із словами «що тільки» та "чуть" (оригінал): відразу ж, як тільки закінчила виконувати уроки, без хвилини зволікання сідає читати.

Цікаво також осмислити і прикметник "легкий", який вжито в оригінальному творі: урок насправді легкий, чи він таким здається героїні? а чому? як характеризує героїню така оцінка нею уроку?

Третій рядок, дивовижний по своїй стислості і насиченості, являє собою діалог героїні-дівчинки з матір'ю. Тут цікаво попрацювати з інтонацією. З якою інтонацією і з яким почуттям говорить мати? Строго, але спокійно. А дочка? Не стільки прохаючи, скільки твердо наполягаючи. А про що їхній діалог? За створеної ситуації ми розуміємо, який сенс героїні вкладають у репліки. Для перевірки розуміння можна запропонувати ці репліки розгорнути, "розшифрувати". А чому діалог складається з таких коротких реплік? Дівчинка і мама розуміють один одного з півслова, мова йде про те, що їм обом добре відомо, ситуація повторюється неодноразово. Чому мама забувала? Чому "на щастя"? За великим рахунком, напевно, не дуже-то й наполягала. А головне, виявляється, вона сама була чимось захоплена. Відповідь дає наступна, третя строфа.



Дрожат на люстрах огоньки...
Как хорошо за книгой дома!
Под Грига, Шумана и Кюи
Я узнавала судьбы Тома.



На лампі мерехтять вогні…
Як гарно з книгою у хаті!
Під Гріга, Шумана, Кюі
Про долю Тома запізнати.



Які деталі допомагають автору зобразити затишний будинок, в якому царює любов до мистецтва, культури? Що викликає захоплення ліричної героїні? Її стан виражено в окличних реченнях: вона щаслива, що має можливість зануритись у світ книг. Загальна атмосфера в домі сприяє цьому. Тут спокій, умиротворення, чудесна (непроста) музика - той самий рай, про який вже було сказано.

У наступних строфах (4-6) оживають картини, створювані уявою дівчинки при читанні Марка Твена. Швидше за все, це дійсно зібрання творів, як ми припускали раніше, оскільки мова у вірші йде про різні твори письменника.



Темнеет, в воздухе свежо...
Том в счастье с Бэкки полон веры.
Вот с факелом Индеец Джо
Блуждает в сумраке пещеры...


Вже смеркло, холод у вікно…
Том з Беккі з вірою чекають.
І смолоскип індійця Джо
У сутінках печер блукає

Кладбище... Вещий крик совы....
(Мне страшно!) Вот летит чрез кочки
Приемыш чопорной вдовы,
Как Диоген, живущий в бочке


На цвинтарі десь крик сови…
(Боюсь!) Біжить - крізь темінь стежка -
Хлопчина, прийма у вдови,
Як Діоген, що в бочці мешка.

Светлее солнца тронный зал,
Над стройным мальчиком - корона...
Вдруг - нищий! Боже! Он сказал:
"Позвольте, я наследник трона!"


Сіяє в залі трону лак
Над юнаком – корона вежить
Раптом (О Господи!) – жебрак,
Ще й мовить: Трон мені належить!»

З'ясуємо, чи пам'ятають діти, які епізоди з творів Марка Твена маються на увазі в цих строфах. Обов'язково обговорюємо роль трьох крапок, читаємо вголос, передаючи настрій. Звернемо увагу на вставне речення. Як читати, в якому темпі, з якою інтонацією? Обговоримо роль дужок, в них передається почуття героїні, яке вона відчуває при читанні сторінок про небезпечні пригоди героїв Марка Твена. У зв'язку з цим цікаво також звернути увагу на використання категорії часу: в 4-й і 5-й строфах автор говорить про події з книги тільки в теперішньому часі. Чому? Так створюється ефект "тут і зараз".

Читаємо вірш далі.


Ушел во тьму, кто в ней возник.
Британии печальны судьбы...
- О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?



Та кожен знову в пітьмі зник.
Британії судьба - страждати…
-Та чом би серед любих книг
Знов з лампою не задрімати?

О золотые времена,
Где взор смелей и сердце чище!
О золотые имена:
Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!


О золоті мої часи,
Палає серце на папері!
Та й імені ці золоті:
Жебрак, принц, Том і Геккельбері!



У сьомий строфі інтонація змінюється. Залишаючи улюблених героїв, лірична героїня вірша на якусь мить занурюється в свої почуття (роль багатокрапки). Але потім - емоційний вибух, посилений триразовим "О" -(оригінал!) - (фінальна частина при цьому виділена за допомогою тире).
Зараз можна запитати учнів, в якому віці, на їхню думку, автор написав цей вірш. Здається, що він належить перу вже досить дорослої людини, яка багато зазнала у житті, між тим як автору не більше вісімнадцяти років. Але, дійсно, вже до цього часу Цвєтаєва пережила багато, і в першу чергу, втрату матері, яку вона, безумовно, дуже любила.

(В письме А.А. Тесковой от 7 июня 1936 года она пишет: “А главное — росла без матери, то есть расшибалась обо все углы. (Угловатость (всех росших без матери) во мне осталась. Но — скорей внутренняя. — И сиротство”.) “Чувство сиротства, — комментирует этот факт В.Швейцер, — усугублялось с годами, по мере того как Марина отходила от людей и замыкалась в книгах”.)

Саме мати зіграла величезну роль в її вихованні - безкомпромісно стверджуючи пріоритет духовного, високого, ідеального і висловлюючи найглибше презирство до матеріального, земного, біологічного.

Але повернемося до вірша. Його фінал перегукується з першою строфою. Недомовленість (що ж все-таки відбувається з героїнею зараз?) залишається, однак спробуємо поміркувати. Чим приваблюють героїню характери перерахованих персонажів? Том Сойєр і Гек Фінн сміливі і відважні не тільки в пошуках дитячих пригод, про які згадувалося вище. Якщо ми звернемося до інших сторінок книги, "які залишилися за рядками" вірша Цвєтаєвої, то згадаємо, що ці хлопчики сміливі і "чисті серцем", і в серйозних, відповідальних ситуаціях здатні встати на захист справедливості у відносинах з дорослими. Том Кенті, випадково опинившись на троні, зробив за велінням серця багато хорошого, і наслідний принц Едуард, випробувавши на собі тяжку долю свого двійника-обідранця і багато зрозумівши, став благородніше і вище, ніж був раніше.



А чому автор використовує порівняльні форми: погляд - "сміливіше", серце - "чистіше"? Що з чим порівнюється? Захоплюючись персонажами книг Твена, героїня, здається, шкодує про те, що її ідеальні уявлення про людей і про світ не знаходять підтвердження в реальності. Чи означає це, що вона даремно читала книги? Можливо, і не було б тоді розчарувань?

У кожного може бути своя думка з цього питання. А як вважає героїня? Ні, не даремно. Чому ми так думаємо? Цей вірш - гімн книгам і читанню. Книги для ліричної героїні і для автора вірша виявляються тією основою, яка допомагає вистояти, не розчаруватися у світі.

Як ми вже відзначали, вірш побудовано на протиставленні ідеального і реального, минулого і сьогодення, безтурботної пори дитинства і бентежної юності, і по великому рахунку - це вірш, присвячений дитинству: він входить до циклу «Дитинство» з «Вечірнього альбому».

У Цвєтаєвої головним символом дитинства стала книга. А улюблені книги дитинства виявилися для неї справжньою цінністю. Безумовно, книги Марка Твена - одні з багатьох, якими Цвєтаєва була захоплена в цьому віці, про що вона залишила чимало поетичних відгуків.

Підбиваючи підсумки роботи, попросимо учнів подумати над тим, що виявилося для них найбільш цікавим чи корисним на цьому уроці, чи допоміг їм мовний коментар краще зрозуміти вірш, які мовні особливості вірша і чому здалися їм найбільш важливими, чи згодні вони з думкою Марини Цвєтаєвої, що читання - це "насамперед співтворчість", чи відчули вони себе "співтворцями" автора (питання можна запропонувати також в якості домашнього завдання).

Примітки

1. См. об этом статью Чичиновой Т.А.  «Мир книг в ранней лирике Марины Цветаевой» // Наука. Культура. Образование. 1999. № 3. http://www.biysk.asu.ru/jurnal/n3.html


2. Саакянц А. Марина Цветаева. Жизнь и творчество. М.: Эллис Лак, 1999. http://www.russofile.ru/articles/article_95.php
3. Цветаева А.И. Воспоминания. М., 1974. С. 85–86.

В стихотворении М. Цветаевой использованы:

Гипербола:
Светлее солнца тронный зал

Метафора:
дрожат на люстрах огоньки

Метонимия:
Под Грига, Шумана и Кюи
Я узнавала судьбы Тома.

Олицетворение:
вы мне привет прощальный шлете (о книгах)

Перифразы:
из рая детского житья (вместо из детства);
неизменившие друзья
в потертом, красном переплете (вместо книги)
приёмыш чопорной вдовы (вместо Гекльберри Финн)
чопорной вдовы (вместо вдовы Дуглас)
о золотые времена,
где взор смелей и сердце чище! (вместо детство)

Риторический вопрос:
– О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?

Риторические восклицания:
О золотые времена,
Где взор смелей и сердце чище!
О золотые имена:
Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!

Сравнение:
как Диоген, живущий в бочке.

Эпитеты:
детского житья;
привет прощальный;
потёртом, красном переплёте;
легкий урок;
вещий крик;
чопорной вдовы;
стройным мальчиком;
красных книг;
золотые времена;
взор смелей и сердце чище;
золотые имена.

ГИПЕРБОЛА – художественный прием, основанный на чрезмерном преувеличении определенных свойств изображаемого предмета или явления.

МЕТАФОРА – троп, слово или выражение, употребляемое в переносном значении, в основе которого лежит неназванное сравнение предмета с каким-либо другим на основании их общего признака.

МЕТОНИМИЯ – употребление названия одного предмета вместо названия другого предмета на основании внешней или внутренней связи между ними; распространенный поэтический троп. В данном случае упоминание имени композитора вместо названия его произведений.

ОЛИЦЕТВОРЕНИЕ – перенесение человеческих чувств, мыслей и речи на неодушевленные предметы и явления, а также животных.

ПЕРИФРАЗ и ПЕРИФРАЗА – один из стилистических приемов, состоящий в замене названия лица, предмета или какого-либо явления описательным оборотом речи, в котором указаны признаки неназванного прямо предмета или их характерные приметы, усиливающие изобразительность речи.

РИТОРИЧЕСКИЙ ВОПРОС, РИТОРИЧЕСКОЕ ВОСКЛИЦАНИЕ – своеобразные обороты речи, усиливающие ее выразительность, – так называемые фигуры речи. Отличительной чертой этих оборотов является их условность, то есть употребление вопросительной, восклицательной и т.д. интонации в случаях, которые по существу её не требуют, благодаря чему фраза, в которой употреблены эти обороты, приобретает особо подчеркнутый оттенок, усиливающий её выразительность.

СРАВНЕНИЕ – вид тропа, в котором одно явление или понятие уподобляется другому по какому-либо общему для них признаку.

ЭПИТЕТ – образное определение какого-либо предмета, явления или лица, выраженное обычно метафорическим прилагательным, но иногда и наречием, именем существительным, числительным, глаголом.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconМарина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І. Цвєтаєвої
...
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconМарина Іваніна Цветаєва,,Книги в червоній палітурці. Чарівний світ літератури І мистецтва у вірші
Тема: Марина Іваніна Цветаєва,,Книги в червоній палітурці”. Чарівний світ літератури І мистецтва у вірші
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconМарина Цвєтаєва. «Книжки в обкладинках червоних». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М. Цвєтаєвої
А особливостями творчості М. Цвєтаєвої; розкрити особливості розвитку сюжету в ліричному творі М. Цвєтаєвої
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconОформлення дошки. Марина Цветаева. Трагізм життєвої І творчої долі поета. Портрет
Обладнання : портрети М. Цвєтаєвої, репродукції із сімейного архіву, виставка книг та рефератів про творчість Цвєтаєвої, мультимедійні...
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconЛітературний диктант за творчістю ЛьюїсаКерролла, Марини Цвєтаєвої

Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconЛітературний диктант за творчістю ЛьюїсаКерролла, Марини Цвєтаєвої

Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconТернопільська обласна бібліотека для дітей Відділ довідково-бібліографічної
До бібліографічної довідки увійшли матеріали із періодичних видань, присвячені Міжнародному дню дитячої книги
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconПоезія “Срібного століття”
Г. Іванова, Г. Адамовича, М. Цвєтаєвої, Р. Івнева, С. Єсеніна, В. Маяковського, М. Оцупа, В. Шершеневича та багатьох інших
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconКнига в нашому житті. Історія книги. Структура книги. Значення малюнків для розкриття змісту книги. Мета
Книга в нашому житті. Історія книги. Структура книги. Значення малюнків для розкриття змісту книги
Матеріали до вивчення вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» iconВивчення творчості
Игоровича Шевченка. В збірнику подано матеріали доповідей вчителів-словесників, присвячених вивченню історико-культурологічної, філософської...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка