Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017



Сторінка1/7
Дата конвертації21.04.2018
Розмір1,14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національна академія наук України

Національний авіаційний університет



МАТЕРІАЛИ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ, ДОКТОРАНТІВ ТА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

«ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

Київ 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національна академія наук України

Національний авіаційний університет




МАТЕРІАЛИ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ, ДОКТОРАНТІВ

ТА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

«ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

12-13 квітня 2017 року

Київ 2017


УДК 001:378-057.87(063)
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених – К.: НАУ, 2017. – 82

Матеріали науково-технічної конференції містять зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Центру новітніх технологій.

Розраховані на широке коло фахівців, студентів, аспірантів, докторантів та викладачів.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР

Казак В.М., директор Центру новітніх технологій, доктор технічних наук
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РЕДАКТОРА:

Трейтяк В.В., заступник директора Центру новітніх технологій, кандидат технічних наук


СЕКРЕТАРІАТ

Шилкіна Н.І., методист вищої категорії

Єфімшиц Н.М., заступник начальника навчального відділу Центру Новітніх Технологій

ЧЛЕНИ ОРГКОМІТЕТУ


  1. Казак В.М. доктор технічних наук, професор

  2. Білокопитов Ю.В. - доктор технічних наук, професор

  3. Кіндрачук М.В. - доктор технічних наук, професор

  4. Козловський В.В. - доктор технічних наук, професор

  5. Кузнецова О.І. - доктор педагогічних наук, професор

  6. Лабунець В.Ф.  - доктор технічних наук, професор

  7. Трейтяк В.В. - кандидат технічних наук

  8. Шевчук Д.О. - доктор технічних наук, професор

  9. Щербак Л.М- доктор технічних наук, професор

©Національний авіаційний університет, 2017



ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

UDC 004.043:004.048(045)


О.V.Zaritskyi, phd,

(National Aviation University, Ukraine, Kyiv)

Informational model database structure

Information technology analysis and evaluation of professional activity involves the collection, processing and storage of information processed in information systems, enterprise resource management and information technology systems of working hours. Analytical review of software designed to meet the challenges of human resources management, carried out in the article, allowed to classify software into five major classes introduced by signs that describe its capabilities on a standardized set of operations in terms of personnel management. Obviously there is a problem due to the lack of practical use of these data in enterprise resource management systems, which is due only to the marketing policy development companies, which led to the creation of functional declarative direction in these systems. Database "National classification of professions" (NCP), subsequently laid DK 003: 2010. Classifier built on methodological principles of ISCO-88 concerning the provisions on work and training, construction and structural characteristics of the main professional groups, but unlike the standard specified in the classifier uses additional feature - qualification work performed. In this regard, the said DB associated with DB «National Classification of employees trades characteristics" (NCETC).

Database «National Classification of employees trades characteristics" (NCETC). National Classification of employees trades characteristics — classified by economic activity collection of professions descriptions in Ukraine, which are mentioned in the National classification of professions created to systematize the qualifying characteristics of trade’s workers. Database "Classification of economic activities DK 009:2010. Classification of Economic Activities establishes the framework for preparing and dissemination of economic statistical information. The basic principle of the classifier is to bring together companies that produce similar products or services or use similar processes to create products or services (raw materials, production processes, methods or technologies) in the group. Database "Occupation (work)" describes the attributes of professional activity, which is analyzed and evaluated in terms of these earlier database, that is - the name, the work of the classifier professions, the category of work, economic activity, to which this work, the relevant class of professional risk and the weight of job which is calculated in the relevant modules of the information system.

Database "Operation (task)" contains data for each transaction (tasks) that are performed within professional activities at the attributes needed to calculate the weight of each operation and performance attributes of entities, discussed in detail in: models of decision-making, communication, educational qualification of others. Database "Breakdown risk" describes the category of professional risk - the class of professional risk for a particular industry, characterized by an integral factor of professional risk. The framework database information model professional activity can be considered as a technical problem during the development of the information system of analytical evaluation of professional activity.


УДК 001.891.573:004.043(045)



Судік В. В., аспірант

Національний авіаційний університет, Київ
Дослідження моделі професійної діяльності

На теперішній час в світі розроблена обмежена кількість методик аналізу та оцінки складності робіт, які, як правило, базуються на одному з чотирьох методів: метод класифікації, метод ранжирування, метод балів, метод порівняння факторів. Метод класифікації базується на розробці ієрархії посад за допомогою некількісного підходу, суть якого полягає в розробці нової або використані існуючої класифікаційної шкали, наприклад, Державного класифікатора професій, або Державного класифікатору характеристик професій з метою віднесення робіт до певного рівня. В зв’язку з тим, що для бальної моделі і, як слідство для факторної, фахівці підприємства кожного разу формалізують фактори роботи, виникає проблема неможливості стандартизації математичної моделі професійної діяльності, яка дозволяла б використовувати її за базову у різних галузях та для різноманітних робіт. Метою дослідження є висвітлення та аналіз результатів моделювання визначеного переліку операцій (задач) в межах певних видів професійної діяльності з використанням стандартизованих факторів діяльності, визначених в попередніх дослідженнях автора. Задачею, вирішення якої необхідно для досягнення поставленої мети, є формалізація математичної моделі професійної діяльності на основі структурних та інформаційних моделей.

Вирішення поставленої задачі дослідження здійснювалося за допомогою: методології структурного аналізу (CASE-засоби, Computer-Aided Software Engineering); непараметричних та параметричних методів математичної статистики для оцінки коефіцієнтів кореляції між статистичними даними, отриманими з використанням різних моделей. Математична модель (англ. mathematic model) в даному матеріалі розглядається як система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. При одержанні математичної моделі використовують загальні закони природознавства, спеціальні закони конкретних наук, результати пасивних та активних експериментів, імітаційне моделювання за допомогою обчислювальних машин. Математичні моделі дозволяють розрахувати цільову функцію (вихідні параметри суб’єкту) проектувати системи з бажаними характеристиками. Основною метою математичного моделювання в роботі є розробка математичних співвідношень, які описують сутності структурної та інформаційної моделі професійної діяльності, розроблені в попередніх дослідженнях. Розроблені моделі оцінки складності професійної діяльності дозволяють оперувати даними оцінок як з використанням повних, так і базових моделей операцій (задач), використовуючи зважені і звичайні оцінки факторів, що є їх відмінною характеристикою від існуючих методів та дозволяє використовувати для вирішення широкого кола практичних задач аналізу та прийняття рішень в управлінській діяльності та задач класифікації нових видів професійної діяльності. Високі коефіцієнти кореляції між розглянутими чотирма типами моделей, дозволяють зробити висновки про високу валідність та надійність отриманих математичних моделей, які однозначно описують суб’єкт дослідження – професійну діяльність людини.

УДК 004.422:681.513.2:061.5-057.86



Д.П. Бараннік, аспірант

Національний авіаційний університет, Київ

WEB-орієнтована інформаційна система технологічної підготовки виробництва

Технологічна підготовка виробництва (ТПВ) - найважливіший етап життєвого циклу виробу. Одним з напрямків вдосконалення ТПВ є створення автоматизованих систем технологічної підготовки виробництва (АСТПВ). Розширені (віртуальні) підприємства є однією з форм кооперації безлічі організацій. Для якісної технологічної підготовки при такій організації виробництва необхідний новий підхід до розробки АСТПВ як корпоративної системи, заснованої на концепції «облачних» технологій. Це дозволяє створювати АСТПВ як web-орієнтовану систему, підсистеми якої функціонують на основі віддалених web-додатків і використовують віддалені бази даних і знань. Для групи споріднених підприємств створюється приватне «облако». Це дозволяє організувати колективну роботу для територіально відокремлених підрозділів підприємства над єдиним технологічним проектом, а також забезпечує можливість централізованого контролю над технологічною підготовкою. Таким чином, на базі web-орієнтованої АСТПВ можлива організація ефективного розширеного підприємства. Управління проектом АСТПВ ведеться на основі PDM-системи, що дозволяє відстежувати життєвий цикл. Тому виникає необхідність розробки web-орієнтованої автоматизованої системи технологічної підготовки виробництва, яка дає можливість забезпечити спільну роботу всіх учасників розширеного підприємства.

Складність взаємодії між компонентами web-орієнтованої АСТПВ призводить до необхідності створення методики організації такої взаємодії. Розроблена методика повинна ґрунтуватися на таких технологіях:

1. Технологія «облачних» обчислень для забезпечення можливості доступу всім учасникам кооперації (компоненти АСТПВ реалізуються як web-сервіси).

2. Технологія побудови мультиагентних систем (система ділиться на незалежні компоненти, які нічого не знають один про одного і здатні обмін інформацією між собою).

3. Технологія управління даним проектом за допомогою PDM-системи, що містить всю інформацію про проект та підтримує життєвий цикл проекту.

Для виконання інтеграції PDM-системи з web-орієнтованою АСТПВ необхідно передбачити три основних вимоги:

1. PDM-система повинна надавати web-сервіс, через який здійснювалося б авторизований доступ до функціоналу системи.

2. В рамках веб-орієнтованої АСТПВ повинна бути розроблена спеціальна компонента зв'язку, яка забезпечувала б зв'язок з конкретною PDM-системою підприємства.

3. Компоненти web-орієнтованої АСТПП повинні мати web-методи для імпорту та експорту об'єктів.

УДК 005.311.2:004.94

Свириденко Д.А., аспірант

Національний авіаційний університет, Київ

Чи впроваджувати PDM-систему?

Будь-яке підприємство прагне підвищити свою виробничу ефективність і для цього впроваджує нові технології (такі як PDM), які повинні полегшити життя співробітників і значно збільшити прибуток. Але часто такі впровадження не приносять бажаного результату, це відбувається через те, що першопочатково не складається схема оптимізації бізнес-процесів на підприємстві і люди, які беруть участь у впровадження, не бачать повної картини того, що відбувається. Незважаючи на те, що на сьогоднішній день через таке впровадження пройшли багато великих підприємств авіаційної галузі, для малих і середніх організацій такі «алгоритми» можуть не підійти. Залежно від специфіки та особливостей підприємства необхідно розробляти індивідуальну систему.

Перший крок, який повинні зробити підприємства − це структурування всіх бізнес процесів і виявлення недоліків в них. Далі йде пошук способів вирішення, таке рішення, швидше за все, можна знайти не застосовуючи PDM системи. Достатньо провести реорганізацію на різних етапах виробничого процесу, щоб помітити різницю. Наприклад, для вирішення проблеми зберігання інформації і створення єдиного інформаційного простору досить організувати сервер, на якому буде розміщена база даних з документацією по всіх виробах, виробленим підприємством, і розмежувати право доступу (можливість вносити зміни) до даної інформації для різних користувачів. Все це призведе до значного зростання виробничих можливостей підприємства і подальшого розвитку без зайвих і невиправданих витрат. Надалі буде значно легше впровадити у себе PDM систему і вона більш усвідомлено підійде до даного процесу, з урахуванням, що багато підприємств мають значно менші фінансові можливості і не можуть собі дозволити «все і відразу». Проблему контролю і управління документацією так само можливо вирішити придбавши спеціальне програмне забезпечення, яке буде значно дешевше ніж PDM-система. Вибір програмного засобу здійснюється, з одного боку, виходячи з цілей підприємства, з іншого - з можливостей впровадження відповідних технологій. На початковому етапі необхідно визначитися з функціоналом системи: розрахунком норми витрат матеріалів, розрахунком трудовитрат по виробу, випуску документації на розробку, управлінням змінами і т.д. Придбаний програмний продукт повинен мати достатню гнучкість і можливостями інтеграції, як з системою управління, так і з іншими системами, використовуваними на підприємстві. Звичайно, функціональні можливості будь-якої інформаційної системи обмежені, тому потрібно визначити коло завдань, який повинен підтримуватися інтеграцією, після чого необхідно вибудувати систему взаємодії в нових умовах з закріпленням її в нормативних документах підприємства. Таким чином, при виборі того чи іншого програмного продукту необхідно чітко розуміти, які цілі переслідує підприємство і в яких ринкових умовах воно знаходиться. Для більшості підприємств на початкових етапах розвитку покупка дорогих систем може бути не тільки малоефективною, але і не раціональною.

УДК 004.9



Темніков А. В., аспірант

Національний авіаційний університет, Київ

Побудова інформаційної системи підтримки прийняття рішень в диспетчерських службах аеропортів
Однією з основних причин аварій і аварійних ситуацій в авіації є людський фактор. Помилки в роботі в значній мірі обумовлені перебуванням авіадиспетчерів в стані перманентного напруження, пов'язаного з відповідальністю за життя людей і можливі значні матеріальні втрати. Для зниження впливу людського фактора на безпеку польотів автором запропонована система інформаційної підтримки прийняття рішень (СІППР) особами, які здійснюють контроль за діями авіадиспетчерів (адміністраторами, старшими диспетчерами). Дана інформаційна система призначена для перманентної аутентифікації авіадиспетчерів і моніторингу їх психофізіологічного (емоційного) стану (ПФЕС). Передбачається, що СІППР, функціонуючи в режимі реального часу, буде своєчасно сигналізувати про порушення в роботі диспетчерів, що дозволить більш ефективно і швидко запобігати порушенням у роботі диспетчерів, в тому числі, відстороняти від роботи осіб, які перебувають в неналежному ПФЕС. Звіт про роботу системи може слугувати документальним підтвердженням факту порушення. Параметризацію мовного сигналу пропонується проводити із застосуванням методу короткочасного аналізу [1]. При цьому, класифікація диспетчерів проводиться із застосуванням штучних нейронних мереж (ШНМ). Конкретні вид ШНМ і значення параметрів модулів параметризації і класифікації мовних сигналів визначаються в процесі спільного тестування цих модулів за критерієм максимуму відсотка правильної аутентифікації. Результати тестування, проведеного в процесі розробки СІППР, наведені в [2]. Досягнутий в результаті тестування відсоток правильної аутентифікації склав 98%. Контроль ПФЕС пропонується проводити на основі порівняльного аналізу контрольних і еталонних інформативних параметрів, що характеризують окремі (в першу чергу, голосні) фонеми. Дослідження показали, що в якості інформативних параметрів доцільно використовувати частоти основного тону, параметри, розраховані на їх основі, форматні частоти голосних фонем, а також тривалість проголошення абонентом мовних фрагментів. Важливим при визначенні ПФЕС є відсутність необхідності в розпізнаванні всіх фонем парольного мовного фрагмента – для визначення ПФЕС досить розпізнати лише кілька перших голосних фонем. Застосування запропонованої системи інформаційної підтримки прийняття рішення дозволяє істотно підвищити безпеку в авіації, різко зменшити кількість аварій та аварійних ситуацій внаслідок зниження впливу людського фактора.

Література

1. Рабинер Л., Гоулд Б. Теория и применение цифровой обработки сигналов. // М: Мир, 1978. – 848 с.

2. Темников В.А., Темникова Е.Л., Конфорович И.В. Выбор параметров системы аутентификации человека по голосу // Інформаційна безпека. – 2012.– №2(8). – С.151-157.

УДК 005.311.2:004.94



Компанець А.І., Єфремов А.Ю.

(Національний авіаційний університет, Україна)

Аспекти автоматизації технологічної підготовки виробництва

Технологічна підготовка виробництва вітчизняних машинобудівних підприємств має суттєві відмінності від підготовки виробництв у промислово розвинених країнах світу і на даний час не задовольняє вимог сучасних машинобудівних виробництв. Із радянських часів залишилась традиційна організаційна, методологічна, інформаційна та нормативна основа технологічної підготовки виробництва. Разом із тим із 90-х років минулого століття підприємствам стали частково доступні різноманітні інформаційні системи проектування, управління та документообігу [1]. Але для їх впровадження та використання потрібно мати значні фінансові ресурси, відповідно підготовлених фахівців та вміти ефективно їх використовувати [1, 2]. Як правило, всі системи мають закриті базові, програмні та математичні ядра, які є комерційною таємницею їх розробників. Крім того, кожна з систем реалізує закладену в неї технологію обробки даних відповідно до прописаних розробниками системи шаблонів виробничих бізнес-процесів.

Технологічна підготовка виробництва забезпечує розробку технології виготовлення певних виробів на рівні маршрутних, технологічних або операційних процесів. На кожному з етапів технологічної підготовки виробництва виконуються типові проектні процедури по розробці технологічної та конструкторської документації як в електронному, так і в паперовому вигляді, реалізуються також процеси аналізу, планування та управління технологічною підготовкою виробництва. У певній узагальненій мірі процеси конструкторської і технологічної підготовки виробництва є процесами проектної розробки та мають спільні з точки зору управління структурні елементи та інформаційні дані. Дані процеси є найбільш трудомісткими та відповідальними. Результати даних процесів мають найбільший вплив на ефективність технологічної підготовки виробництва. На кожному підприємстві у рамках управління системою технологічної підготовки виробництва є перелік інформації, яку необхідно отримати в результаті оброки вхідних даних системою технологічної підготовки виробництва. У загальному вигляді цю інформацію можна розділити на планову, конструкторську, виробничу, нормативно-довідкову та допоміжну (повідомлення про зміну, акти виконаних робіт, та інше).

Література


  1. Трейтяк В.В. Розробка технології консолідації та синхронізації даних інтегрованих автоматизованих систем виробничого призначення / В.В. Трейтяк // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2015. – №6 (84). – С. 95–101.

  2. Pavlenko P. Information technology for data exchange between production purpose integrated automated systems / P. Pavlenko, V. Treityak, S. Tolbatov, A. Tolbatov, H. Smolyarov, O. Viunenko, V. Tolbatov // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. – 2016. – № 1 (54). – С. 83-86.

УДК 005.311.2:004.94

Вієнко Д.В.

(Національний авіаційний університет, Україна)

Розробка положень по вдосконаленню процесів технічної підготовки виробництвом

Управління процесами технічної підготовки виробництва на рівні наукових розробок базується на використанні процесного підходу [1]. Класичні положення процесного підходу передбачають розробку системи виробничих процесів на основі аналізу всіх видів діяльності підприємства.

Разом з тим, процес прийняття оперативних проектних та виробничих рішень і досі зводиться до підготовки декількох їх варіантів для особи, що приймає рішення. Це може бути начальник відділу, головний конструктор, головний інженер та ін. Рішення, яке він приймає (по термінам, вартості, якості та ін.) на жаль дуже суб’єктивне і не може розглядатись як оптимальне.

Нові положення, методи і розроблені відповідні інформаційні технології прийняття управлінських рішень повинні не просто забезпечувати управління підприємством у відповідності до процесного підходу, а гарантувати, що при такому переході ключові напрямки діяльності підприємства дотримано з максимальною ефективністю [1]. Для того, щоб визначити умови, у відповідності з якими будуть розроблені нові положення прийняття управлінських рішень потрібно встановити слабкі місця існуючого процесного управління з точки зору складності їх використання для машинобудівного підприємства з показаним типом виробництва. Як було обґрунтовано і доведено, інформаційною основою для прийняття проектних та виробничих рішень повинна бути єдина інтегрована модель даних. Саме використання єдиної інтегрованої моделі даних для машинобудівного підприємства дозволяє скоротити часові, фінансові та людські ресурси при впровадженні процесного підходу для управління підприємством.

Нові положення повинні забезпечити спеціальний комплекс заходів направлених на удосконалення тих етапів технічної підготовки виробництва, які значно впливають на оперативність прийняття управлінських рішень [1]. Ефективні рішення в області управління проектними та виробничими даними одного машинобудівного підприємства повинні бути представлені у вигляді, придатному для використання іншими машинобудівними підприємствами, тобто бути типовими.

У відповідності до положень процесного підходу при розробці процесних моделей основних етапів життєвого циклу виробу машинобудівного підприємства передбачається, що всі види проектних та виробничих процесів ТПВ повинні підпорядковуватись єдиним правилам управління [1].



Література

  1. Трейтяк В.В. Процесна модель управління технологічною підготовкою виробництва в середовищі інтегрованих автоматизованих систем / В.В. Трейтяк // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». – Х.: НТУ «ХПІ» – 2015. – (Серія: Механіко-технологічні системи та комплекси) № 49 (1158). – С. 63–67.

УДК 005.311.2:004.94



Бойко О.О.

(Національний авіаційний університет, Україна)

Єдина модель виробу як основа інтеграції виробничих даних

На оперативність прийняття управлінських рішень найвагоміше впливає використання різних автоматизованих систем для створення моделей даних по виробу та необхідність ручного переносу даних про виріб з одної системи в іншу. Крім цього узгодження паперових конструкторських документів при розробці виробу ускладнює контроль версій та корегувань цих документів. Виходячи з цього було розроблено «еталонну» схему проектування технічної підготовки виробництва виробу (рис. 1), яка передбачає виконання проектних та виробничих процесів з використанням єдиної моделі виробу в інтегрованому інформаційному середовищі виробничого призначення.



группа 341

Рисунок 1 – «Еталонна» схема проектування технічної підготовки виробництва виробу

При виконанні конструкторського проектування виробів передбачено відмовитись від систем 2D проектування на користь систем 3D проектування, які забезпечують паралельне виконання деяких проектних та виробничих робіт, мають вбудовані засоби різних перевірок та аналізів, наприклад системи CATIA v6. Первинними даними слід вважати електронні 3D моделі виробу, а не паперові (конструкторські), технологічні креслення та технологічні карти. Процеси розробки даних по виробу та технології його виготовлення потрібно організовувати таким чином, щоб первинними даними були електронні моделі виробу, а не конструкторські документи. Під електронними моделями виробу розуміється моделі розроблюваного виробу, які виконані в спеціалізованих CAD/CAM-системах. Конструкторські документи формуються на основі розроблених електронних моделей виробу. Таким чином при узгодженні проектних та виробничих управлінських рішень потрібно використовувати електронні моделі виробу, а не документи, які створені на їх основі.

УДК 005.311.2:004.94



Мазур М.Д.

(Національний авіаційний університет, Україна)

Принципи створення інтегрованого інформаційного середовища

Для забезпечення прибутковості в післякризові роки однією з нагальних проблем як для вітчизняних, так і для машинобудівних підприємств пострадянського простору є створення інформаційного середовища, в якому б функціонували інтегровані автоматизовані системи різних розробників (наприклад, ERP, CAD/CAM та PDM). При цьому кінцевою метою є інтеграція процесів автоматизації технічної підготовки та планування оперативного управління виробництвом. В основу інтеграції процесів автоматизації технічної підготовки, планування та оперативного управління виробництвом покладено перетворення логіки взаємозв’язку базових об’єктів дослідження «виробу», «ресурсу», «процесу» та «знань» з інформаційних і функціональних моделей в семантичну модель нормативно-довідкових даних. Таке формалізоване представлення базових об’єктів та їх взаємозв’язків пропонується для комплексного моделювання процесів технічної підготовки, процесів планування та оперативного управління позаказного виробництва з метою комплексної автоматизації та інтеграції цих процесів.

Нгруппа 18а основі теоретичних досліджень та практичного досвіду експлуатації сучасних інтегрованих автоматизованих систем виробничого призначення в інтегрованому інформаційному середовищі мож­на зробити висновок, що інтегровані автоматизовані систе­ми, функціонуючи автономно в рамках підпри­ємства, відповіда­ють за певне коло задач, проте відсутня взаємодія між собою інформаційних об’єктів, які в сукупності моделюють всі реаль­ні та віртуальні об’єкти (рис. 1). Усі інформаційні об’єкти про­екту­ються таким чином, щоб можна було за необхідності доповнювати, вносити зміни та додавати атрибути, які дозво­ляють отримувати додаткову інформацію при моделюванні.

УДК 005.311.2:004.94



Сабодаш К.Є.

(Національний авіаційний університет, Україна)

Розробка моделі представлення знань фахівця в галузі машинобудування

На сьогоднішній день є необхідність у консолідації, формалізації та повторному використанні накопичених знань спеціалістів різних областей, у тому числі й у процесах технічної підготовки, плануванні та оперативному управлінні виробництвом. Відомо, що спеціалісти в рамках однієї предметної області вирішують схожі задачі, оперуючи одноманітною термінологією, використовуючи при цьому типові методи. Проте, вирішення кожної предметної задачі пов’язано з індивідуальними знаннями спеціаліста, що ускладнює повторне використання накопичених раніше знань. Вирішенням такої складної задачі є виявлення, формалізація та представлення в зручній і зрозумілій формі накопичених знань з метою їх повторного використання та можливості подальшого розширення. Кожен з етапів створення моделі знань є трудомістким і потребує використання спеціалізованих методик.

Розроблювана модель представлення знань спеціаліста базується на двох принципах − модульності та загальнодоступності. Перший принцип являє собою розбиття моделі знань спеціаліста на інваріантні компоненти, другий – представлення знань за допомогою механізму онтологій, який описує семантику понять і відношень моделі знань та забезпечує однозначність їх розуміння як різними спеціалістами, так і автоматизованими системами.

В основі першого принципу модульності лежить твердження про те, що модель знань спеціаліста розділено на кілька основних складових:

1. Знання про предметну область (терміни, відношення між ними та їх властивості).

2. Знання про методи вирішення різних задач, які не залежать від того, в якій предметній області вони використовуються.

3. Знання про задачі, вирішення яких необхідно здійснити. Опис цих задач також не залежить від предметної області та методу, за допомогою якого вони вирішуються.

4. Знання про те, як попередні три види знань об’єднуються в єдину модель, що використовується для вирішення предметної задачі.

Модель знань не вичерпується знаннями про задачі, методи та предметні області. Необхідні знання це знання про те, як об’єднати перераховані компоненти моделі в єдине ціле для вирішення поставленої проблеми. У моделі, що розглядається, об’єднувальну функцію відіграють так звані «інтерфейси», які поєднують компоненти моделі одна з одною. Окремий інтерес мають інтерфейси «Задача – Метод вирішення» та «Метод вирішення – Предметна область». Тільки маючи знання, які є в інтерфейсах, можна говорити про те, що можливо специфікувати модель знань, придатну для створення автоматизованих систем.
УДК 004.89 (043.2)

Ліпкін А.В., Ільїн І. Є., Комар А. А.

Національний авіаційний університет, Київ

Системи що орієнтовані на знання

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення інформаційного потоку, що веде до ускладнення засвоєння необхідних знань. Існуючі системи обробки інформації не дають змогу вирішити цю проблему у повній мірі. Одним з методів вирішення цього питання, може слугувати створення і застосування знання-орієнтованих систем.

Знання-орієнтована система (ЗОС) – це комплекс програмних, лінгвістичних і логіко-математичних засобів для реалізації основного завдання: здійснення підтримки діяльності людини і пошуку інформації в режимі розширеного діалогу на природній мові.

ЗОС поділяються на експертні системи та системи запиту-відповіді. Система орієнтована на знання має два типи підсистем: базу знань і механізм логічного висновку.

За допомогою ЗОС вирішуються наступні завдання: інтерпретація даних, діагностика, моніторинг, проектування, прогнозування, планування, навчання, керування та підтримка прийняття рішень.

При побудові ЗОС необхідно виділити три аспекти досліджень – онтологічну, логічну та методологічну. Ці аспекти мають свої фіксовані об’єкти дослідження. В зв’язку із цим всі об’єкти можуть бути поділені на 3 групи: система сутностей (онтологічний аспект), система знань (логічний аспект) і система обробки сутностей (методологічний аспект).

До переваг застосування ЗОС, можна віднести: зменшення вартості та підвищення якості товарів та послуг; зменшення затримки при отриманні якісної, не упередженої експертної думки; застосування експертизи в тих сферах діяльності, де вона була не доступна раніше; кодування корпоративних знань; автоматизація деяких рутинних завдань; ведення обліку рішень і дій, в базі даних для подальшого аналізу. Але на даний момент виникають деякі труднощі, при їх реалізації, зокрема: неточне міркування; індуктивне навчання; величезні бази знань; моделювання користувачем; загальний підхід до стратегій вирішення.

В перспективі використання ЗОС дозволить покращити якість засвоєння знань з потоку інформації та зменшити час на їх пошук, що в свою чергу дасть змогу прискорити отримання необхідних навичок.


Література

1. Гладун В.П. Процессы формирования новых знаний. – София: СД "Педагог 6", 1994. – 192 с.

2. Палагин А.В., Яковлев Ю.С. Системная интеграция средств компьютерной техники. – Винница: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2005. – 680 с. предприятие «Радий», 2008. – 380 с.
Керівник д.т.н. проф. Опанасенко В.М.

УДК 004.946



О.В. Марола

Національний авіаційний університет, Київ

Моделювання гри в віртуальній реальності

Віртуальна реальність(Virtual Reality або VR), також відома як комп’ютерне моделювання реальності – це комп’ютерна технологія, яка відтворює реальне або уявне оточення, і імітує фізичну присутність користувача і навколишнього середовища для забезпечення взаємодії з користувачем. Віртуальні реальності штучно відтворюють чуттєвий ефект, який може включати в себе зір, дотик, слух і запах.

Віртуальна реальність може призвести до появи нових відкриттів в цих областях, які впливають на наше повсякденне життя. Віртуальну реальність можна розділити на:


  • Моделювання реального середовища для навчання і освіти;

  • Розвиток уявного середовища для ігор або інтерактивних розповідей;

Змоделюємо гру у віртуальній реальності. Спочатку опишемо механізм гри: гравець падає в трубі, наповненою перешкодами і бонусними предметами(Рис. 1). Гравець крокує перед пристроєм, який відслідковує рухи(кінектом), який визначає його положення в горизонтальній площині(Рис. 2). Задаємо положення аватару гравця в площині перетину труби за принципом вказаним на Рис. 3.

Рис. 1. Візуальне Рис. 2. Визначення Рис. 3. Положення аватару

представлення падіння положення гравця гравця в трубі
Реалізація буде відбуватися наступним чином:


  • Рівень - труба рухається назустріч гравцеві.

  • Маємо фіксовану кількість сегментів. Сегменти бувають із перешкодами.

  • Сегмент, який полетів далеко переноситься вперед.

  • При зіткненні рівень відскакує назад.

Отже, віртуальна реальність – це штучне середовище, яке створюється за допомогою програмного забезпечення і представляється користувачеві таким чином, що користувач втрачає дійсність, приймаючи його в якості реального середовища.

Список літератури

  1. Баксанский О.Е. Виртуальная реальность и виртуализация реальности.

  2. Емелин В. Виртуальная реальность и симуляторы.

УДК 004.738.4:659



А.С.Замуренко

Національний авіаційний університет, Київ

Методи ефективного просування сайтів в пошукових системах

Просування сайту - це комплекс заходів, спрямований на поліпшення позицій сайту по тематичних запитах в пошукових системах і, як наслідок, збільшення кількості цільових відвідувачів. Пошукова оптимізація це процес редагування і організації контента на сторінці або на сайті для збільшення його потенційної релевантності за певними ключовими словами в певної пошуковій системі. Оптимізація сайту в основному включає редагування його контента і HTML коду для того, щоб збільшити релевантність за певними ключовими словами і щоб видалити бар'єри для процесу індексації пошуковими роботами.

До переваг просування сайту відносять залучення тільки потенційних клієнтів та знаходження в ТОП-10 видачі пошукових систем, що додає вашому бізнесу іміджу і довіри з боку клієнтів.

Основні джерела залучення відвідувачів:


  • контекстна реклама;

  • медійна реклама;

  • пошукове просування (SEO);

  • просування в соціальних мережах та блогах;

  • E-mail маркетинг.

Виділяють три основні категорії методів: чорні, білі та сірі. Білі, це такі методи просування сайту, які не порушують правил пошукових систем. Правила ж пошукових систем забороняють будь-які спроби штучного впливу на позиції сайту при ранжируванні. Чорні методи передбачають яскраво виражену спробу впливу на позиції сайту при ранжируванні. Сірі методи - це все, що знаходиться між білими і чорними. Будь-які методи оптимізації, які не належать до чорних, можна віднести до сірих.

До білих відносять технічну оптимізацію сайту, якісну внутрішню оптимізацію,прискорення роботи, створення унікального контенту, просування статтями, наявність кнопок соціальних мереж. Сірі методи представляют собою збільшення частоти ключових слів, переоптимізація мета-тегів, купівля або продаж посилань, рерайт контенту. Найбільш не бажаними являється чорні методи, а саме спамдексинг, дорвеї (сайти або сторінки для збору трафіку і заробітку на ньому), клоакінг (коли відвідувачі і пошукові роботи бачать різний контент) , стопінг (заміна вмісту сторінки), лінкбомбінг (розміщення посилання на який-небудь сайт або веб-сторінку).



Отже, для ефективного використання сайту, необхідно його просувати хоча б деякими із зазначених методів, тому це питання має місце для розгляду кожному веб-спеціалісту.

Список літератури

  1. Ігор Ашманов, Андрій Іванов - Оптимізація і просування сайтів в пошукових системах.

  2. Іван Севостьянов - Пошукова оптимізація.


ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА

УДК 504.064.3:572:004.4



Козловський В. В., д.т.н.,професор,

Петруняк І. Ю., студент,

Національний авіаційний університет

Застосування нейроструктурних технологій при побудові бездротових сенсорних мереж в системах ТЗІ

В умовах глобалізації та сучасного розвитку інформаційних технологій, гострим постає питання управління інформаційною безпекою: за допомогою яких систем та як найефективніше його здійснювати. Внаслідок модернізації, поширення та постійного зниження вартості, останніми роками ефективними зарекомендували себе бездротові сенсорні мережі. З іншого боку неймовірно значущою та перспективною ланкою розвитку технічної галузі є нейроструктурні технології, в основу яких покладено принцип функціонування нервових клітин живого організму. Внаслідок об’єднання цих двох сфер, можна побудувати систему управління інформаційною безпекою за допомогою бездротових сенсорних мереж, які, в свою чергу, будуть засновані на нейротруктурних технологіях, тобто в основу яких буде покладено не принцип програмування, а принцип навчання, що дозволить зробити таку систему універсальною та високоефективною.

Бездротова сенсорна мережа (англ. WSN Wireless Sensor Network) – це розподілена мережа, яка самоорганізується, з безліччю сенсорів або датчиків та виконавчих пристроїв, об'єднаних між собою за допомогою радіоканалу. Область покриття подібної мережі може становити від декількох метрів до декількох кілометрів за рахунок здатності ретрансляції повідомлень від одного елемента до іншого.

Бездротові сенсорні мережі складаються з мініатюрних обчислювальних пристроїв – мотів, забезпечених сенсорами (датчиками температури, тиску, освітленості, рівня вібрації, розташування і т.п.) і трансиверами, що працюють в заданому радіодіапазоні. Гнучка архітектура, зниження витрат при монтажі виділяють бездротові мережі інтелектуальних датчиків серед інших бездротових і дротових інтерфейсів передачі даних, особливо коли мова йде про велику кількість з'єднаних між собою пристроїв, сенсорна мережа дозволяє підключати до 65 000 пристроїв. Постійне зниження вартості бездротових рішень, підвищення їх експлуатаційних параметрів дозволяють поступово переорієнтуватися з провідних рішень в системах збору телеметричних даних, засобів дистанційної діагностики, обміну інформацією. «Сенсорна мережу» є сьогодні усталеним терміном (англ. Sensor Networks), що позначає розподілену, самоорганізується, стійку до відмови окремих елементів мережу з необслуговуваних і які не потребують спеціальної установки пристроїв. Кожен вузол сенсорної мережі може містити різні датчики для контролю зовнішнього середовища, мікрокомп'ютер і радіопередавач. Це дозволяє пристрою проводити вимірювання, самостійно проводити початкову обробку даних і підтримувати зв'язок із зовнішньою інформаційною системою.

Технологія ретранслюванняться ближнього радіозв'язку ZigBee, відома як «Сенсорні мережі», є одним із сучасних напрямків розвитку самоорганізованих відмовостійких розподілених систем спостереження та управління ресурсами і процесами. Сьогодні технологія бездротових сенсорних мереж, є єдиною бездротовою технологією, за допомогою якої можна вирішити завдання моніторингу та контролю, які критичні до часу роботи датчиків. Об'єднані в бездротову сенсорну мережу датчики утворюють територіально-розподілену систему, що самоорганізується збору, обробки і передачі інформації. Основною областю застосування є контроль і моніторинг результатів вимірювання фізичних середовищ і об'єктів.

Якщо технологію ZigBee інтегрувати з штучною нейронною мережею, тобто за її основу взяти математичну модель, а також її програмне або апаратне втілення, побудоване за принципом організації та функціонування біологічних нейронних мереж - мереж нервових клітин живого організму, ми отримаємо сенсорну мережу, яка не програмується в звичному сенсі цього слова, а навчається. Можливість навчання - одне з головних переваг нейронних мереж перед традиційними алгоритмами. Технічно навчання полягає в знаходженні коефіцієнтів зв'язків між нейронами. У процесі навчання нейронна мережа здатна виявляти складні залежності між вхідними даними і вихідними, а також виконувати узагальнення. Це означає, що в разі успішного навчання така бездротова сенсорна мережа зможе повернути вірний результат на підставі даних, які були відсутні в навчальній вибірці, а також неповних і / або «зашумлених», частково перекручених даних, що дозволить на високому рівні керувати великою кількістю сенсорів зовнішнього середовища і використовувати мікрокомп’ютер як потужних засіб аналізу та обробки даних, що надходять з датчиків, в широкому спектрі. В результаті така універсальна система може стати не тільки високоефективною в питаннях управління інформаційною безпекою, а й новою фундаментальною ланкою в подальшому розвитку інформаційних технологій.



Література

1. Опалаев А.Н., Боброва А.А., Нейронные сети. – К.: Наш Формат, 2012. – 232с.

2. Петрук Л.Д. Нейронные сети: особенности и возможности – М.: Факел, 2013. — 398с.

3. Самков М.Г. Бездротові сенсорні мережі – К.: Знання, 2014. – 322с.


УДК 504.064.3:572:004.4



Козловський В. В., д.т.н.,професор,

Куценко В.С., студент

Національний авіаційний університет, Київ

Метод аналізу побічних електромагнітних випромінювань та наведень засобів електронно-обчислювальної техніки шляхом обробки області спектру надвисоких частот

У наш час переоцінити важливість інформаційних ресурсів просто неможливо. Так як інформація є основним джерелом прибутку, слідуючи з цього, необхідність її захисту є настільки значущою, як і інформація в цілому. Фахівці захисту інформації, при захисті від витоку інформації технічними каналами, стикаються з проблемою побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМВН). ПЕМВН як технічний канал витоку інформації існує в діапазоні частот від одиниць Гц до десятків ГГц і здатний переносити (поширювати) повідомлення, оброблювані в автоматизованих системах. Дальність розповсюдження ПЕМВН обчислюється десятками, сотнями, а іноді й тисячами метрів. Найбільш небезпечними джерелами ПЕМВН є монітори, з дисплеїв можна зняти інформацію за допомогою спеціальної апаратури на відстані до 500-1500 метрів.

Перехоплення ПЕМВН дозволяє отримати інформацію, що обробляється в електронно-обчислювальній техніці (ЕОТ) до того, як вона була передана захищеним каналом або закодована. Іншими слова, побічні електромагнітні випромінювання утворюються від небезпечного сигналу (сигналу, який містить інформацію у відкритому вигляді). Це пов’язано з тим, що ПЕМВН виникають всередині пристрою обробки інформації. ПЕМВН виникають в дуже широкому частотному діапазоні – від кількох кілогерц до кількох гігагерц і ця частота пов’язана з тактовою частотою технічного засобу обробки інформації.

Найчастіше ПЕМВН виникають на проводах, що з’єднують елементи схеми і також на мережевих кабелях. Провід може розглядатися як антена для всіх побічних випромінювань обладнання, що було підключене до мережі. ПЕМВН, що виникають в елементах комп'ютера, наводяться на всі проводи кабелю локальної мережі. Це є великою проблемою, адже як ми пам’ятаємо, частотний діапазон побічних випромінювань дуже широкий і місцями співпадає з частотами імпульсів, що передаються мережевим кабелем, тож відфільтрувати такі випромінювання не можна, бо це призведе і до пригнічення мережевого трафіку.

Якщо розглядати ПЕМВН, які випромінюються ЕОТ, (серед тих, які є дозволеними для використання на об’єкті інформаційної діяльності) то найактивніші випромінювання виникають з монітора. Для прикладу візьмемо монітор, що під, який організований за принципом послідовної передачі даних. Кабель DVI монітора являє собою чотири виті пари (зеленого, синього, червоного кольорів та ще одної, якою протікає сигнал тактової частоти).

Існує загальна методика дослідження періодичних негармонічних сигналів (вхідних впливів і їх реакцій) в електричному колі, яка заснована на розкладанні сигналу у ряд Фур'є. Дана методика полягає в тому, що завжди можна підібрати ряд гармонійних (тобто синусоїдальних) сигналів з такими амплітудами, частотами і початковими фазами, алгебраїчна сума ординат яких в будь-який момент часу дорівнює ординаті досліджуваного несинусоїдального сигналу.

Щоб визначити наявність побічних випромінювань потрібно виділити з інформаційного сигналу паразитну складову. Для цього необхідно вдатися до спектральної обробки сигналу. Сигнал розкладається в ряд Фур’є і розглядаються його складові, тобто гармоніки. Зазвичай розглядається високочастотна складова випромінювання. За відгуками практиків, ПЕМВН можна виявити, проаналізувавши 4-5 гармоніку сигналу на частоті приблизно 4 ГГц. Згідно ж існуючим методикам пошук випромінювання, модульованого тестовим сигналом здійснюється, в діапазоні частот від 0,01 до 1000 МГц. Проте на практиці, часто можна виявити побічні випромінювання на набагато вищих частотах. Актуальність нашого методу полягає в тому, що ми розглянемо надвисокочастотну складову сигналу, тобто частоту 4 ГГц та вище.

Для цього нами було розроблене програмне забезпечення, яке дозволяє автоматизувати процес спектрального розкладу сигналу. Це дозволить нам розглянути гармоніки вищого порядку і знайти корисну інформацію в області НВЧ. Для експерименту ми використали тестовий сигнал монітору, побудували його математичну модель і використали його як вхідні дані для обробки нашою програмою. На виході ми отримали частотний спектр сигналу і помітили паразитну складову на частоті більше 4 ГГц.

В ході досліджень було визначено що монітор має доволі високий рівень випромінювання, і вважається, що цей рівень випромінювань визначається наявністю у них сполучних кабелів. Тому ми пропонуємо збільшити діапазон частот, які необхідно перевіряти. Це визначено наявністю в гармоніках спектру досліджуваних сигналів додаткової складової, яка не потрапляє в діапазон частот, визначений існуючими методиками аналізу ПЕМВН, що і зумовлює незахищеність системи в цілому.

Література


  1. Ленков С.В., Перегудов Д.А., Хорошко В.А. Методы и средства защиты информации / Под ред. В.А. Хорошко. – К.: Арий, 2010. – Том I. Несанкционированное получение информации. – 464 с.

2. Чеховський С. TEMPEST - история, мифы и реальность/ С. Чеховський // ЕПОС. — 2002. — № 11. — С. 12.

3. Пятачков А.Г. Защита информации, обрабатываемой вычислительной техникой, от утечки по техническим каналам /А.Г. Пятачков. М.: НП РЦИБ «Факел», 2007.

4. С.Р. Коженевский, Г.Т. Солдатенко. Предотвращение утечки информации по техническим каналам в персональных компьютерах. Научно-технический журнал “Захист інформації”, 2002, №2, стр. 32-37.

УДК 504.064.3:572:004.4



Климочко В.В.

Національний авіаційний університет, Київ

Синтез базових елементів об’ємних інтегральних схем надвисоких частот

Багатошарні (об’ємні) інтегральні схеми надвисоких частот (ОІС НВЧ) широко використовуються радіоелектронній апаратурі різного призначення. Значна частина ОІС конструюється із відрізків однорідних ліній. Це обмежує їх застосування в тих випадках, коли потрібно виключити періодичність частотних характеристик або забезпечити загородження в заздалегідь встановлених ділянках частотного діапазону.

Для виключення періодичності характеристик и забезпечення заданих нулів передачі доцільно конструювати ОІС на основі неоднорідних ліній з фіксованими полюсами і зміщеними нулями вхідного опору. Матриця опорів  такої лінії виходить в результаті перетворення елемента  деякої вихідної лінії. Позначимо через  елементи матриці опорів вихідної лінії. Щоб забезпечити задані нулі передачі, трансформуємо вхідний опір вихідної лінії наступним чином:

, (1)

де p – комплексна частотна змінна. Якщо , то перетворення (1) відповідає зміщенню нуля елемента  із положення в положення . Очевидно, що повторне застосування перетворення (1) до елемента  приводить до неоднорідної лінії, яка забезпечує два заданих нуля передачі. Застосовуючи процедуру (1) M раз, отримаєм лінію з нулями  , 

Якщо в якості вихідної лінії взяти однорідний відрізок з хвильовим опором W і часом затримки τ, то відповідно до результатів можна записати

;

;

, ; (2)

;

, 
Хвильовий опір лінії, елементи матриці опорів якої визначаються із співвідношення (2), змінюється по наступному закону:

 (3)

де .

Складемо із пари неоднорідних ліній структуру, в якій за рахунок профільованої діафрагми реалізується врівноважений зв’язок (рис. 1). Для опису моделі введемо фіктивні струми  Розглянемо властивості утвореної структури з кінців 

Під впливом струмів  в лініях 1, 2 виникає непарний вид коливань з напругами



 , (4)

 ,

де ,  – компоненти матриці [z] при непарному вигляді коливань. Струми  викликають в лініях 1, 2 парний вид коливань з напругами



 , (5)

 ,

де ,  – компоненти матриці [z] при парному вигляді коливань.

За позитивний будемо вважати струм, що підходить до лінії, а за негативний – той, що виходить з неї. Тоді повні струми на кінцях  записуються наступним чином:

, , (6)

, .

Із умов (6) визначаєм



, , (7)

, ,

Напруги, створювані на кінцях  ліній 1, 2 являються сумою напруг окремих видів коливань



 (8)



На основі співвідношень (4), (5), (7), (8) отримуємо



,

, (9)

де

 



 

Розглянемо властивості структури з кінців . Струми  викликають непарні коливання



 , (10)

 ,

де  - елемент матриці [z] при непарному вигляді коливань.

Струми  викликають в лініях 1, 2 парний вигляд коливань з напругами

 , (11)

 ,

де  – елемент матриці [z] при парному вигляді коливань.

Напруги, що створюються на кінцях  ліній 1, 2, визначаються сумою напруги окремих видів коливань

 (12)



На основі співвідношень (7), (10) - (12) отримаємо



,

, (13)

де  

На основі залежностей (9), (13) визначимо матричне рівняння структури з двох зв’язаних неоднорідних ліній

 (14)

де матриці-блоки мають вигляд:



, , .

Базові елементи (канонічні ланки) формуються із структури, показаної на рис. 1, після введення відповідних граничних умов (холостий хід або коротке замикання) для визначених кінців неоднорідних ліній. Інтегральна схема із заданими нулями передачі конструюється при каскадному з’єднанні базових елементів, розташованих в різних шарах багатошарового пакета (див. рис. 1).

Отримані результати дозволяють конструювати ОІС НВЧ, що забезпечують нулі передачі в заздалегідь встановлених ділянках частотного діапазону. Отже, появляється можливість подавити сигнали, що заважають і забезпечити сприятливі умови функціонування як ОІС, так і апаратури в цілому.

Література


  1. Гвоздев В. И., Нефедов Е. И. Объемные интегральные схемы СВЧ. – М.: Наука, 1985.

  2. Козловский В. В., Сошников В. И. Устройства на неоднородных линиях. – Киев: Техника, 1987.

УДК 504.064.3:574:004.4

Романко М.В.

Конюший Д.В.

Чупис Б.С.

Національний авіаційний університет, Київ

Захист відеосигналів в радіоканалі зв'язку з БПЛА

Задля вирішення питання секретності електронної інформації використовують шифрування. Для цього нами було запропоновано використання процесору дискретного перетворення Фур’є.

На даний момент питання, передачі графічної інформації по відкритим каналам зв’язку постає, дуже гостро. Тому нами був впроваджений новітній метод шифрування зображення, для цього ми використали алгоритм двомірного швидкого перетворення Фур’є[1].

Для першого перетворення береться значення рядків, і для другого беруться стовпці. За нашими підрахунками крипостійкість нашого алгоритму сягає 1064. Для передачі ключа (індикаторних матриць) необхідна 72 біти, бо вони симетричні відносно допоміжної діагоналі.

Для шифрування зображення методом БПФ необхідно:

1) Розкласти зображення в масив байтів.

2) На основі першої індикаторної матриці переставити вхідні байти місцями.

3) Провести БПФ по рядках.

4) На основі другої індикаторної матриці переставити вхідні байти місцями.

5) Провести БПФ по стовпцях.

6) Передати масив по відкритому каналу, а ключі передати по захищеному каналу зв’язку.

Для відновлення початкової графічної інформації необхідно використати той же алгоритм підставивши у вхідні дані шифрований масив, і отримані нами ключі.

Нами було розроблено програмне забезпечення в середовищі «Microsoft Visual Studio»[2] на мові С#.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Экзамен по литературе 8 класс
files -> Рибкіна Марина
files -> С. Й. Татаринов
files -> Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету
files -> Феномен свт. Петра могили: ідентичність І вселенськість у духовному досвіді могилянського києва
files -> Бондарчук Андрій Іванович
files -> Тов “Кіноманія” – ексклюзивний дистриб'ютор фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні
files -> Інформація про готелі для учасників конференції Адреса, контактні телефони 12 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання
files -> Худзік Марта


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 icon20 грудня 2017 року
Маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі. – Матеріали VІІІ регіональної науково-практичної Інтернет-конференції...
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconПрограма та матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, аспірантів І студентів

Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconМолодих учених
Матеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м....
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconОбслуговування повітряного руху україни проблеми навігації І управління рухом тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів
Проблеми навігації І управління рухом: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених І студентів; м....
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconПрограма VII університетської науково-практичної конференції студентів, аспірантів І молодих учених «молода наука-2014»
Алексеєнко А., Мала академія управління бізнесом крцмтаШ. Аналіз дискурсу ресторанного бізнесу
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconРада молодих вчених
Матеріали XVIII науково-практичної конференції студентів та викладачів (19 квітня 2012 року, м. Макіївка): Том І. Економічні науки...
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconИємництва матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору» київ 2017 р
...
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 icon«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
Богдановська Н. В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання
Матеріали науково-технічної конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених «інноваційні технології» 12-13 квітня 2017 року Київ 2017 iconНаукове товариство студентів та аспірантів фіпмв актуальні проблеми зовнішньої політики україни
Актуальні проблеми зовнішньої політики України: Матеріали Дру-\437 тої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка