Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»



Скачати 292.99 Kb.
Дата конвертації12.03.2018
Розмір292.99 Kb.
ТипПрограма


Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Дзержинської районної у місті ради

Криворізький науково-технічний металургійний ліцей № 16





МАТЕРІАЛИ

районного науково-практичного семінару вчителів історії
«Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»

Кривий Ріг - 2013


Узгоджено: Затверджено:

_______________ _______________



ПЛАН

проведення районного науково-практичного семінару
Тема: «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»

Мета: поширення досвіду застосування науково-дослідницької діяльності як засобу формування креативної компетентності учнів на уроках історії.

Місце проведення: Науково-технічний металургійний ліцей № 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Дзержинський район, вул. Революційна 22.

Тел. (0564) 90-73-33, e-mail: dzschool16@ukr.net


Дата проведення: 17 грудня 2013 року.

Час проведення: 12.30-14.00
ПРОГРАМА

РОБОТИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО СЕМІНАРУ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ


Час

Зміст

Місце

прове-дення

Відповіда

льні

I ПРЕЗЕНТАЦІЙНИЙ БЛОК

12.15-12-30

Реєстрація учасників семінару

Актова зала



Грязнова В.І., вчитель історії

12.30-12.35

Візитна картка закладу. Демонстрація фільму про ліцей.

Тітаренко Л.М.,

методист РМК Дзержинського р-ну


12.35-12.40

Відкриття семінару. Оголошення регламенту і програми роботи семінару.

II ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

12.40-12.50

Виступ «Дослідницька робота як засіб розвитку креативності учнів на уроках історії»

Актова зала




Грязнова В.І.,

вчитель історії



12.50-13.00

Виступ «Теоретико-методологічний аналіз основних аспектів дослідницької діяльності учнів НТУ «Імпульс»»




Прахова С.А.,

аспір. інстит. псих. ім.

Г.С. Костюка НАПН України, вчитель історії


III ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

13.00-13.20

Засідання секції «Історія і географія» в рамках шкільної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної науки»

Ауд.

№ 33


Прахова С.А., вчитель історії

13.20-13.35

Круглий стіл на тему «Перспективи дослідницької роботи в контексті розвитку креативної компетентності учнів ліцею»

Ауд.

№ 34


Грязнова В.І., вчитель історії

13.35-13.55

Тренінгова вправа «Формула успіху»

Актова зала

Ігоніна О.О., заст.дир. з ВР

13.55-14.00

Рефлексія. Підведення підсумків семінару. Обговорення результатів.

Тітаренко Л.М.,

методист РМК Дзержинського р-ну





Рекомендації районного науково-практичного семінару вчителів історії


  1. Використовувати методи дослідницької діяльності в роботі вчителів історії.

  2. Сприяти впровадженню у навчально-виховний процес новітніх технологій і методів науково-дослідницької діяльності.

  3. Формувати в учнів креативну компетентність засобом дослідницької діяльності на уроках історії.

  4. Дотримуватись основних принципів навчання: науковості, доступності, диференціації та індивідуалізації.

  5. Забезпечувати функціонування системи цільових орієнтирів у навчанні: освітні, розвиваючі, виховні, соціальні.





Тематичні доповіді

вчителів історії НТМЛ № 16
Грязнова Віта Іванівна,

вчитель історії НТМЛ № 16
«Дослідницька робота як засіб розвитку креативності учнів на уроках історії»
Одне з основних завдань освіти сьогодення та як основний напрямок у діяльності сучасних шкіл є формування творчої, розвинутої особистості, здатність до рішення нестандартних ситуацій. Саме в школі виховуються особистість, творча своїм духом, спроможна в майбутньому працювати для народу. В умовах школи формуванню такої особистості сприяє дослідницька діяльність учнів.

З метою впровадження роботи з розвитку учнівських обдарувань взято за основу комплексну програму «Обдаровані діти – надія Кривбасу».

Через науково-дослідницьку діяльність можна допомогти учням чітко усвідомити завдання, що стоять перед суспільством і громадянами, розуміти й гнучко реагувати на динаміку цих завдань і – що важливо – знайти способи їх втілення у життя, тобто вміти створювати нове, а не тільки дублювати досвід попередніх поколінь, усвідомлювати свою відповідальність за долю суспільства.

В умовах сьогодення актуальною стала проблема пошуку нових підходів для реалізації завдань, які стоять перед сучасною школою.

Перш за все, це повинна бути школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, ставить перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває розвиток

особистості, її здатності до творчого нестандартного мислення, вміння ефективного вирішувати складні проблеми своєї життєдіяльності. Дослідницька діяльність також забеспечує інтелектуальний та духовний розвиток, сприяє підготовці до активної діяльності в галузі науки та сприяє самовизначенню в мійбутній професії.

Актуальність організації дослідницького навчання, стимулювання навчально-пізнавальної активності і самостійності учнів в урочній та позаурочній діяльності з історії та правознавства зумовлена вимогами, що викликані темпом сучасного життя, його динамічністю і насиченістю інформації, необхідністю формування і розвитку особистості, здатної використовувати знання в життєвих реаліях, бути соціально адаптованою, здатною до самореалізації.

Головна мета дослідницького навчання – формування в учня готовності та здатності самостійно, творчо освоювати та перебудовувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людської культури. Дослідницьке навчання може слугувати ефективним інструментом розвитку інтелекту та креативності в навчанні.

Проблемі провадження дослідницької діяльності в навчальному процесі присвячені праці науковців, викладачів, вчителів-практиків. Серед них: В.Курилів, яка виклала свій власний підхід навчання історії через різні методи та форми, розкрила роль учителя в навчальному процесі; О.Пометун, Л.Пироженко – «інтерактивні технології допоможуть учителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним». В.I. Андреєв дослідницьким вмінням вважає вміння застосовувати прийом відповідного наукового методу пізнання в умовах розв'язання навчальної програми.

Дослідницька діяльність в різних аспектах вивчалась у працях сучасних науковців: К.Баханова, Л.Задорожної, Т.Кудрявцева, О.Матюшкіна, М.Махмутова., В.Паламарчук, А.Сиротенко та ін. В їхніх працях не лише розкривається роль дослідницької діяльності учнів у становленні особистості, але й визначаються основні способи організації такої діяльності. Основи наукових досліджень були розкриті В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко, А.С.Філіпенко.

Працюючи з обдарованими дітьми вчитель повинен прагнути формувати учня-дослідника з науковим світоглядом та навичками ведения науково-дослідницької діяльності. Такі учні повинні мати:

- високу розумову активність;

- нестандартне бачення подій, фактів, явищ;

- підвищенні пізнавальні потреби, що виходять за межі програми.

Науково-дослідницька діяльність - це інтелектуальна праця, спрямована на придбання знань, умінь і навичок, спосіб організації пошукової творчої діяльності учнів щодо розв’язання нових для них проблем. Тобто проблеми вже розв’язані суспільством, наукою, але школярам вони ще невідомі. Під час роботи учні ознайомлюються з основними методами дослідження, які застосовують в історичній науці, засвоюють доступні їм елементи методики, оволодівають знаннями самостійно, здобувають нові знання, вивчаючи історичні події та процеси через аналіз документів .

До цієї діяльності, вчитель залучає обдарованих дітей, здатних самостійно працювати і пізнавати більше, ніж вимагає шкільна програма. Дослідницьке навчання слугує ефективним інструментом розвитку інтелекту та креативності в навчанні.

Впровадження дослідницької діяльності в навчанні дає можливість набути учнями досвід пошукової роботи, в пізнавальній діяльності і об'єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну, креативну особистість.

Для досягнення цієї мети потрібно сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їх творчих умінь і навичок, знання дослідницьких методик. Вчитель так повинен організувати навчання, щоб учні змогли перетворити набуті знання в інструмент творчого освоєння світу.

При застосуванні дослідницької роботи під час вивчення історії самостійність учнів досягає найвищого рівня. Дослідження охоплює всі етапи пошукової діяльності: усвідомлення проблеми; пошуки доказів; формування висновків.

Науково-дослідницька робота вимагає від учнів використання, опрацювання різноманітних джерел: періодичних видань, документів, фотоілюстрацій, схем, таблиць, додаткової та довідкової літератури, архівних матеріалів.

Дослідницький підхід у навчанні - це шлях ознайомлення учнів з методами наукового пізнання, це важливий засіб формування:


  • пізнавальних компетентностей;

  • особистісних компетентностей (розвиток індивідуальних здібностей і талантів);

  • самоосвітньої компетентності (здатність до самовизначення, організації особистих прийомів самоосвіти, гнучкість використання навчальних досягнень в умовах швидких змін);

  • соціальної компетентності (співробітництво, робота в команді, здатність прийняти свої рішення й намагатися зрозуміти потреби й вимоги).

Суть дослідницького підходу в навчанні полягає:

  • у введенні загальних і індивідуальних методів наукового дослідження в процесі навчального пізнання на всіх його етапах (від сприйняття до застосування на практиці);

  • в організації навчальної та позашкільної, науково-освітньої, пошуково-творчої діяльності;

  • в актуалізації внутрішньопредметних, міжпредметних та міжциклових зв'язків;

  • у зміні характеру взаємин «учитель - учень - колектив учнів» у бік співробітництва.

При використанні дослідницької діяльності важливо, щоб учні вміли:

- встановити та пояснити історичні факти, явища, процеси; визначати їх етапи, місце в загальному історичному процесі;

- встановити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити взаємозалежність історичних фактів, явищ,процесів, що досліджуються;

- показати багатоаспектність, багаторакурсність історичного факту, розкрити, як загальні процеси виявлялися в історії окремої країни, нації, суспільної групи, сім’ї, людини;

- розкрити значення досліджуваних історичних фактів, явищ, процесів у загальному контексті вітчизняної та світової історії;

- виконувати практичні роботи з використанням нормативно-правової бази, додаткової літератури.

Освіта ХХІ століття висуває нові вимоги щодо організації дослідницького навчання на уроках історії, які виявляються, з нашої точки зору, у такому:

1. Дослідження історичного матеріалу, що опрацьовується на уроці, повинно відбуватися не за рахунок вивчення наративу підручника, а шляхом опрацювання старшокласниками різноманітної джерельної бази (історичні документи, уривки з наукової, публіцистичної, художньої літератури, карти, ілюстративний ряд тощо). Таким чином, інтелектоформувальний і дослідницький фактори навчання взаємодоповнюватимуться і взаємозбагачуватимуться.

2. Забезпечення можливостей для опрацювання учнями джерел, які позиціонують різні точки зору на заявлені теми та розкривають поліетнічний і полікультурний характер історії.

3. Надання учнівському дослідженню міжпредметного та міжкурсового характеру, що посилить інтегративний характер навчання.

4. Надання учням можливостей презентувати свої дослідження у різних сучасних формах (проекти, дискусії, комп’ютерні презентації тощо).

Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб’єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору [13; 132].

Дослідницька діяльність – це системне утворення, яке має свою структуру, зміст і форми і здійснюється за трьома основними напрямами:


  • як невід’ємний елемент навчального процесу;

  • у позакласній роботі, гуртках;

  • у проведенні науково-організаційних заходів: олімпіад, конкурсів, конференцій та ін.

До найважливіших принципів дослідницької діяльності відносять: творчий підхід, мислення, плановість, динамічність, колективність, самоорганізацію, критичність і самокритичність, роботу над собою, діловитість, енергійність, практичність [20; 39].

Отже, застосування дослідницької технології на уроках історії та в позаурочній діяльності дає можливість об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу учнів з метою формування активної, компетентної та творчої особистості.

Багато педагогів відзначають високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності; для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу.

Формування вмінь учнів щодо ефективного вибору методів дослідження залежить від послідовного опанування головними з них і усвідомлення особливостей кожного.

Методи наукового пізнання поділяють на загальні та спеціальні. Їх умовно поділяють на три великі групи:


  • методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);

  • методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція);

  • методи або методологія, що використовується на теоретичному рівні дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно-діяльнісний підхід).

Становлення компонентів історичного мислення залежить від опанування як загальнонауковими, так і конкретно-історичними методами пізнання. Розглянемо деякі з них.

Спостереження – найелементарніший метод, який є складовою інших та полягає у систематичному цілеспрямованому вивченні об’єкта. Спостереження надає первинну інформацію про об’єкт дослідження у вигляді емпіричних знань.

Порівняння – один з найпоширеніших методів пізнання. Це процесс встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам.

Методи абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція та ін. Універмальність абстрагування пояснюється тим, що кожен крок думки пов'язаний саме з цим процесом або з використанням його результатів.

Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини. Синтез, навпаки, є наслідком з’єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Змістом дедукції як методу пізнання є використання наукових понять при дослідженні конкретних явищ. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів классу робиться висновок стосовно классу в цілому .

Серед методів теоретичних досліджень слід, передусім, назвати історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний, моделювання. До методів теоретичного дослідження слід віднести метод сходження від абстрактного до конкретного.

Рівень оволодіння методиками дослідження є достовірним показником сформованості дослідницької діяльності учнів.

Урок історії сьогодні неможливо уявити без писемних історичних джерел.

Для дослідників історії важливо:



  • встановити та пояснити історичні факти, явища, процеси; визначити їх етапи, місце в загальному історичному процесі;

  • встановити причинно-наслідкові зв’язки, розкрити взаємозалежність історичних фактів, явищ, процесів, що досліджуються, з відповідними світовими та локальними тенденціями;

  • показати багатоаспектність, багаторакурсність історичного факту, розкрити, як загальні процеси виявлялися в історії окремої країни, нації, суспільної групи, сім’ї, людини;

  • розкрити значення досліджуваних історичних фактів, явищ, процесів у загальному контексті вітчизняної та світової історії.

Разом з тим важливо пам’ятати, що дослідження історії – це не тільки кропітка наукова, а й цікава творча робота .


Прахова Світлана Анатоліївна

вчитель історії в НТМЛ № 16,

аспірантка Інституту психології

ім. Г.С. Костюка при НАПН України
Теоретико-методологічний аналіз основних аспектів діяльності учнів наукового товариства «Імпульс»
Трансформація сучасної системи освіти є однією з провідних складових модернізації української освітянської справи у відповідності з потребами практики, розвитку сучасної науки та підвищення загальної культури громадян.

На початку 21 ст. продовжують відбуватися суттєві зміни у парадигмі й методології української освіти. Колишня парадигма, яка відбивала інтереси і сутність індустріального суспільства поступово замінюється методологією інформаційного суспільства та плюралістичного пізнання. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Закон України «Про освіту» та Національна доктрина розвитку освіти чітко визначають завдання, спрямовані на якісне оновлення навчально-виховного процесу, його модернізацію, створення можливостей для найповнішої самореалізації підростаючого покоління.

Нові завдання шкільної освіти в Україні, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчально-виховного процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання, потребують формування ініціативної особистості, яка здатна ефективно діяти в полікультурному мультиетнічному середовищі.

Одним з найважливіших ресурсів суспільства є його інтелектуальний потенціал, представлений соціалізованими соціально-рольовими групами, які знайшли своє місце у житті, повною мірою реалізували власні творчі здібності й професійні можливості. Саме вони є головним рушієм прогресу у всіх сферах діяльності суспільства і держави. Тому одним із пріоритетних напрямів державної політики в Україні є постійна підтримка обдарованої молоді та теоретико-методологічна розробка проблеми обдарованості у вітчизняній науці.

Досвід та успіхи найбільш розвинених країн світу у галузі науки, виробництва, розвитку нових технологій, культури та освіти свідчать про необхідність радикальної перебудови системи навчання з метою створення умов для обдарованої молоді вільно проявляти свої особливості, розвиватися відповідно своїм нахилам. Проте у нашій країні до останніх років цей процес відбувався стихійно, спираючись лише на регіональні можливості та на власну ініціативу окремих учителів, учених, митців.

В зв’язку з цим передові вчителі нашого ліцею ведуть активні пошуки нових шляхів покращення навчального процесу. Ці пошуки призводять до усвідомлення важливості використання в шкільній практиці наукової роботи. З цією метою в нашому ліцеї з 2005 року функціонує наукове товариство «Імпульс». Координатором роботи товариства є заступник директора з навчально-виховної роботи Король Валентина Миколаївна. Керівник - вчитель історії Грязнова Віта Іванівна.



Слайд № 1(Структура наукового товариства)


Завдання діяльності НТУ:

Освітні:

- розширення базових знань;

- розвиток умінь самостійного пошуку, дослідження, роботи з інформаційними джерелами;

- сприяння розвитку здібностей і творчої активності старшокласників, самостійному та критичному мисленню

Виховні:

- використання навчальних предметів для позакласної та позашкільної діяльності;

- сприяння формуванню в учнів самоповаги та позитивного мислення;

- виховання творчої особистості, здатної генерувати оригінальні ідеї;

- виховання загальної культури.

Однак, виконання вищеназваних завдань неможливе без структурованої системи форм науково-методичної роботи



Слайд (Форми науково-методичної роботи)

Вищезгадані форми науково-методичної роботи зорієнтовані на обдарованих учнів. Це в свою чергу ставить логічне питання: «Як виявити обдарованість в учня ліцею?»



Слайд (Схема пошуку обдарованих дітей)

Виявивши обдарованих учнів вчителі нашого ліцею в рамках наукового товариства «Імпульс» працюють за допомогою блокової моделі роботи з обдарованою молоддю



Слайд (Блокова модель роботи з обдарованою молоддю)


В реалізації даної блокової моделі роботи з обдарованою молоддю важливим є дотримання етапів розвитку творчих здібностей обдарованих учнів.



Слайд (Етапи розвитку творчих здібностей)
Отже, наукове товариство «Імпульс», яке вже вісім років функціонує в нашому ліцеї є одним з прикладів ефективної роботи з обдарованою молоддю. Організація процесу навчання обдарованих учнів спрямована на самоактуалізацію особистості, вмотивоване оволодіння знаннями, вміннями та навичками, розвиток та саморозвиток особистісних та професійно значущих якостей і вміння дослідницької роботи учнів науково-технічного металургійного ліцею № 16.

Ігоніна О.О., заст. дир. З ВР НТМЛ № 16
Сценарий

«Формула успеха»
Ведущий. Добрый день, Господа! Позвольте представиться и объяснить суть происходящего. Я, Игонина Ольга Алексеевна – заместитель директора по воспитательной работе. Я по-своему счастливый и успешный человек, во-первых, я мама, во-вторых, я учитель и, в третьих, я администратор. Работа и семья дарят мне вдохновение, жизненные силы, и ведет вперед. Но особый интерес у меня, да и у вас тоже, всегда вызывали люди, делающие великие открытия, творцы, чья жизнь может быть названа состоявшейся, успешной.
Мы изучаем сотни биографий, читаем десятки статей и книгу о великих и успешных людях.
Но вот в чем проблема. В книгах многие утверждаю, что вдохновение рождает изобретения, служит успеху, делает судьбу человека счастливой. И сегодня мне бы хотелось сложить все составляющие жизненного триумфа и изобрести Формулу успеха, чтобы передать ее вам, мои юные друзья. Но, увы, мне одной это оказалось не по силам. И вот пришла дерзкая мысль провести спиритический сеанс, чтобы на некоторое время поместить бессмертные души великих ученых и изобретателей в физические тела добровольцев. На мой призыв откликнулись учащиеся нашего лицея. Здесь и сейчас состоится дерзкий эксперимент.
Начинаем, Господа!
(Музыка)
Я прошу вас всех взяться за руки. По цепочке от меня передать импульс – незаметное рукопожатие. Мы вместе. У нас все получится!
Отлично. Значит в течение предстоящих 30 минут мы с вами эффективно и результативно обсудим ряд волнующих нас проблем.
Приветствую вас, мудрейшие из мудрых. Прошу оказать любезность и принять участие еще в одном замечательном открытии – открытии секрета успеха. Ответьте, пожалуйста, на вопросы, которые волнуют каждого человека в начале жизненного пути, откройте секрет успеха, которого каждый из вас добился. Всем присутствующим в зале я предлагаю вывести из выступлений наших гостей некую формулу. Сложив вместе прозвучавшие мнения, мы сможем найти общее, главное, что гарантирует успех.
Итак, определим круг обсуждаемых вопросов:

«Наши судьбы пишутся не нашими перьями» (Н.Грибачев), т.е. судьба определена каждому свыше;



человек – хозяин своей судьбы, а если так, что же является залогом успешности.
Сергей Алексеевич Чаплыгин, господа. Моя точка зрения однозначна: на первом месте – данные природой способности. В 13 лет я стал кормильцем большой семьи, в которой, кроме меня и мамы, было ещё четверо детей. Работал домашним учителем и при этом учился в гимназии, закончил её с золотой медалью. На спор за две недели выучил учебник по неорганической химии, ещё за две – английский язык. Легко усваивал любую область научных знаний. Увлекся механикой и от движения твердых тел в жидкости перешёл к авиации. Кстати, я вычислил подъёмную силу крыла, придумал закрылки, увеличивающие эту силу. Моё имя навечно занесено в историю мировой авиации за теоретические разработки в области воздухоплавания. Будете на Луне, посетите кратер Чаплыгина. И всё это удалось свершить только благодаря природным способностям. Судьба выбрала меня, вот и всё.
Я, Эварист Галуа, француз, рискну опровергнуть Ваше заявление, господин Чаплыгин. Главное – случайность и честолюбие. Мой отец был мэром города. До 12 лет я не имел о математике никакого представления. Считать я, конечно, умел, но совершенно её не любил. В 12 лет я поступил в германский колледж и…остался на второй год. И вот тут, когда появилось много свободного времени, от нечего делать я заглянул в класс дополнительных занятий по математике. Классическая геометрия, математический анализ, теория функций неожиданно увлекли меня. Случай открыл для меня горизонты науки.
Но в институт я «провалился». И на следующий год меня вновь не приняли. И тут начинается рассказ о честолюбии. Жертвой клеветы стал мой отец, не выдержав позора, он покончил собой.
Вот тут-то я и решил всем доказать, что Галуа – великая фамилия. Я все же поступил на математический факультет. Я писал научные работы. За участие в студенческих забастовках меня бросили в тюрьму, исключили из института. «Я нищ, я унижен, но я борюсь! Я еще докажу, на что способны Галуа»,- думал я. В тюрьме я создал лучшие свои творения. Я ломал известные математические теории и создавал новые, трудясь сутками. Потом меня ещё раз бросали в заточение за дерзкие выпады против государства насилия и клеветы, разрушившего мою семью. Я угрожал королю ножом, шёл с карабином на демонстрацию. О, как меня боялись враги свободы и чести: не печатали труды, стреляли и, наконец, подло убили на дуэли (мой пистолет был не заряжен, секунданты покинули меня, раненого). Через 70 лет меня все же признали великим математиком всех времен, гением, создателем теории групп – основы современной алгебры. Мне было всего 20 лет. Но я добился славы и уважения. И XXI-й век почитает меня как бунтаря и великого учёного. Мной двигало честолюбие.
Господин в маске - оппонент. Браво, Эварист, я тоже считаю, что мать успеха – случайность.
Знаете, как изобрели железобетон, из которого сделаны современные строительные материалы?
Садовод Монье, да-да, садовод выращивал пальмы в деревянных бочках на продажу. Бочки кончились, и он слепил большую кадку из цемента. Хорошая, крепкая получилась кадка, но корни разорвали её. Тогда он на слой цемента положил железные прутья, для красоты обмазал их еще одним слоем – и получил патент на открытие века за материал для строительства.
А Демокрит, наблюдая в храме, как худеют от тысяч прикосновений золотые руки статуй, сделал вывод об атомном строении материального мира. Все это произошло случайно.
Иоганн Кеплер, господа. Честолюбие, несомненно, очень важно. Но я бы добавил еще упорство в достижении успеха и, конечно, труд, труд и труд. Судите сами.
Бесконечные болезни в детстве, работа ещё ребенком за стойкой кабачка; мать – истеричная и злая женщина, отец погиб…Побои за любую провинность, потом меня, больного и слабого, отправляют в поле пахать. Но я хотел вырваться из нищеты, я хотел чистой, сытой и интеллигентной жизни. Поэтому по ночам я читал Евклида, учился всякую свободную минуту. Мне удалось закончить два факультета университета. Дослужился до должности придворного астролога, жил при дворе! При этом продолжал плодотворно работать. Да, надо трудиться и не падать духом. Я держался, когда мою мать обвинили в колдовстве, когда сошла с ума жена, когда умерли дети. Я все превозмог. Я делал свою судьбу сам. Создал арифмометр – вычислительную машину на 20 лет раньше Блеза Паскаля. Астрономические таблицы, которые два века служили морякам, я рассчитывал 22 года. Чтобы вычислить «Квадраты времен обращения планет вокруг Солнца», я по 70 раз проверял каждое вычисление. Одно вычисление, заметьте, составляет 10 страниц. Всего 7 томов без вычислительной техники, а только пером и чернилами. Гравитация и инерция – тоже мои открытия. Всего 50 научных трудов создано мной, трудов, обратите внимание.
Ведущий. Я думаю, что Вами двигало не только честолюбивое желание выбраться из нищеты. Я знаю, что Вам доставляло радость служить прогрессу и людям. Об этом свидетельствует факт, когда Вы, несмотря на казни инквизиции, разрабатывали материалистическую систему Галилея-Коперника. Так что высокая цель – вот еще одно слагаемое Вашего успеха.
Реплика Господина в маске. – Интересно, господин Кеплер, как были вознаграждены Ваши успехи правительством. Вы были богаты?
Ответ Кеплера. – После смерти в доме нашли горсть монет, книги и две поношенные рубашки. Но ведь богатство не так уж и важно в старости.
Гастон Тисандье позволит вам возразить. Не понимаю, к чему эти жертвы. Простите, но я считаю всех ученых ненормальными фанатиками, безумцами. Они гробят свои жизни, умирают в расцвете лет. Вклад в науку! А своя жизнь оказывается загубленной. Я даже написал книгу «Мученики науки». Вот фрагменты из нее:
Филипп Лебон, создатель газовых фонарей подвергался гонениям конкурентов. Его нашли с 13-ю ножевыми ранами в груди;
Фрэнсис Бэкон, изобретая способ сохранения мяса в замороженном виде, простудился и умер;
Пурман, изобретатель шприца, покалечился и чуть не умер, вводя себе лекарство, а сам шприц был признан лишь через 240 лет;
Лилиенталь, создатель планера, бросился на крыльях с обрыва и разбился;
французский Ломоносов, самородок Бернар Полисен, художник, физик, химик, агроном, геолог и палеонтолог всю жизнь тратил деньги на постройку печей для фаянса, а семья голодала; все считали его сумасшедшим;
академик Петров, создатель электрической дуги, которая перевернула все в технике, так и не насладился плодами открытия;
но особенно меня поразил Фореман. Представляете, ему захотелось посмотреть, что делается в сердце! Он сделал надрез на вене и стал вводить резиновую трубочку по течению крови, а сам смотрел на экран, как трубочка входит в сердце. Как вы объясните цену такого успеха? Что они лично для себя приобрели, кроме эфемерной славы?
Иван Кулибин, русский. Я, господин Гастон, из этих…из чудаков, как Вы изволите считать.
Я тоже умер в нищете, но я был счастлив. От полуграмотного мальчишки я вырос до главного смотрителя императорских мастерских при Академии наук. За 30 лет работы там я чинил, совершенствовал и создавал тысячи механизмов. Фонарь с отражателем, самобегающую коляску, подъемное кресло, оптический телеграф, производство зеркал, арочный мост без подпорок, водоход, подвижные протезы для инвалидов. А какие часы я изготовил: с музыкой, с кукушкой, с танцующими человечками. Да, чтоб меня похоронить, жена продала последние уцелевшие в доме часы. Но электрическая дуга Петрова, паровая машина Ползунова, свеча Яблочкина выросли из моих наивных работ. «Знание – самое превосходное из приобретений. Все стремятся к нему, но само оно не приходит», - сказал Аль-Бируни. А знание помогает делать открытия для людей. И это такое наслаждение, такая радость, господа, которая выше денег!
Ведущий. Наш разговор приобретает порой трагический характер. Какие еще будут мнения?
Разрешите представиться, Гаспар Монж. А я считаю, что в основе всего лежит хорошее семейное воспитание, т.е. благоприятная среда, в которой ребенок растет. Так было у меня. Отец – точильщик ножей, малограмотный торговец, но заботливый отец. Он постарался дать детям хорошее воспитание и образование. Я и мои два брата – все стали профессорами. Конечно, я много работал, но я всегда ощущал поддержку семьи. Я стал почетным академиком математики и физики, я создатель начертательной геометрии, а чертеж – язык техники.
Есть в моей биографии факт, о котором не хотелось бы говорит, но, как говорят французы, слова из песни не выкинешь: я был другом и помощником Наполеона в его завоевательных походах, оснащал вооружением его армию. Но история простила мне этот грех за вклад в металлургию, химию, метеорологию, оптику, гидравлику, биологию, оружейное и стекольное производство. Закончить свой монолог я хочу стихами:
Когда хорошая семья,

Тогда успешна жизнь твоя!
Леверье Жан Жозеф. Гм… Я, наверное, всех удивлю. Дело в том, что я тоже достиг в жизни успеха, но только благодаря любопытству. Это как жажда, как страсть, оно сильнее всех стимулов в движении вперед. Я, знаете ли, не мог без увлекательной работы ни минуты. Все хотелось узнавать и открывать новое. У меня было страшное заболевание, рак. Когда я не кричал и не кор-чился от боли? Когда работал. Стоило мне сесть за вычисления, я забывал про все и наслаждался, удовлетворяя свое любопытство. Жажда познания позволила мне только путем вычислений открыть планету. Это Плутон!
А для меня, Остроградского Михаила Васильевича, все решила встреча с талантливым учителем. В 17 лет, будучи студентом, я жил на квартире у преподавателя математики. Он меня увлек предметом так, что в 18 лет я сдал экзамен за полный курс университета, в 19 лет защитил кандидатскую диссертацию. Учитель будто бы завел во мне механизм. А дальше я, конечно, трудился, не покладая рук. О, я был очень упорным. Однажды, возвращаясь из Германии, где учился, я был обворован. Представляете, я пошел домой, в Россию, пешком! Шел много недель. Мною написаны учебники для студентов, сделаны открытия в области интегральных вычислений, аналитической механики, баллистики. Бесспорно, за все я обязан исключительно встрече с талантливым учителем.
Глушков Виктор Михайлович. Я внимательно выслушал предыдущих ораторов и в каждом выступлении отметил некую общую величину: все упомянули о том, что много трудились, что у них была цель или невероятное упорство. Я сам, например, выбился в люди благодаря этим качествам. Вообразите себе поселковую школу в шахтерском Донбассе. У меня было всего два пути в жизни: в шахту, как все мои одноклассники, или добиться большего.
В строгие, загадочные числа готов вникать был я до третьих петухов…
Результат? В 5-м классе построил электронную пушку, радиоуправляемые модели. В 8-м классе овладел высшей математикой по программе технического вуза. Заметьте, сам, никто не заставлял. В 10-м – освоил университетский курс, а еще по огороду много работал, любил художест-венную литературу. Потом была война, работа по восстановлению шахт в Донбассе. И только в 21 год поступил в вуз и за 4 года окончил два факультета в разных институтах. Так вот, моя формула успеха такова:

Успех = Цель х Труд х Упорство.
Мстислав Всеволодович Келдыш, коллеги. Абсолютно с Вами согласен. Не сразу я стал дважды лауреатом Государственной премии и трижды Героем социалистического труда. Были годы упорного труда. В 16 лет поступил в университет, а в 20 лет уже плодотворно трудился в центре авиационной и космической науки. Жил полной жизнью, влюблялся, писал картины, занимался музыкой, руководил Академией наук. Просто надо уметь распоряжаться временем во имя достижения четко поставленной цели.
Господин в маске. А вам всем не кажется, что для успешной судьбы необходимо еще одно условие? Какое? Надо родиться мужчиной! Где среди вас, уважаемые, представительницы слабого пола? Их нет! Потому их и называют так. Слабоваты дамы по части интеллекта, трудолюбия и всего такого, что заслуживает уважения.
Три дамы. 1-я дама. Я очень внимательно слушала господина в маске. Вероятно, он сам не блещет глубокими познаниями, иначе он назвал бы много женских имен, внесших вклад в развитие цивилизации. Любой школьник знает имя Софьи Ковалевской. Я многое сделала в области математики, писала театральные пьесы и статьи, занималась музыкой и строительством. Мне все благоприятствовало: прекрасное семейное воспитание, уникальная домашняя библиотека, целый штат домашних учителей, постоянное окружение людей искусства и науки. У меня отличная наследственность: почти вся родня – это ученые, академики, профессора. Хорошее материальное положение. Но главное, почему я не стала пустой барышней, это такое качества, как настойчивость . Женщинам в то время нельзя было получить высшее образование в России. Я поехала за границу. Я добилась всего, чего хотела. И сама, и с помощью великодушных людей, которые меня поддерживали. И еще: жизнь коротка, надо ловить каждый ее миг, самому раскрывать в себе то, что заложено природой . Я умерла в 40 лет, но сделала столько, что хватит на несколько жизней. И при этом я, прошу отметить, женщина.
А теперь к вопросу о преимуществах мужчин. Ирен и Мария Кюри, лауреаты в области радиоактивности.
Вы обращали внимание на то, что в школе больше девочек, которые учатся лучше мальчиков?
А потом, во взрослой жизни, мы отдаем наше звездное место мужчинам. Да-да. Связанные долгом материнства, долгом хранительницы домашнего очага, женщины создают вам, мужчинам, необходимые условия для достижения успеха. Женщина созидает гармонию внутри, мужчина – извне. А талантов среди нашей сестры больше, чем у вас.
Мы все потенциально можем все. Но выбираем сознательно иной путь, ибо наши усилия, жертвы служат миру и покою в основе основ, в семье. Каждая сидящая здесь девочка может удивить вас своими талантами. Попробуйте опровергнуть нашу философскую точку зрения на якобы существующее неравенство в способностях мужчин и женщин.
Ведущий. Господа, позвольте остановить нашу дискуссию, потому что уже пришло время перейти к составлению формулы. Для этого предлагаю всем участникам разбиться на группы для дальнейшей работы. А нашим ученым сказать слова благодарности и удалиться под наши бурные аплодисменты.
Затем идет обсуждение в группах зрителей, что делает их активными участниками дела.
После обсуждений каждая группа представляет и защищает свою формулу, которая записывается на доске. (Как показывает опыт, преобладать в ней будут Цель, Упорство и Труд).
Вот мы с вами и подошли к формуле успеха, она состоит из трех простых слов:

УСПЕХ= ЦЕЛЬ + УПОРСТВО (качество) + ТРУД (средства)

УСПЕХ= ХОЧУ – МОГУ – НАДО.
Закончить наш разговор мне бы хотелось притчей.

Я просил сил... А жизнь дала мне трудности, чтобы сделать меня сильным.

Я просил мудрости... А жизнь дала мне проблемы для разрешения.

Я просил богатства... А жизнь дала мне мозг и мускулы, чтобы я мог работать.

Я просил возможность летать... А жизнь дала мне препятствия, чтобы я их преодолевал.

Я просил любви... А жизнь дала мне людей, которым я мог помогать в их проблемах.

Я просил благ... А жизнь дала мне возможности.

Я ничего не получил из того, о чем просил. Но я получил все, что мне было нужно.


Ну и напоследок: на память о сегодняшней встрече хочу подарить вам памятку "9 шагов к успеху".
Памятка "9 шагов к успеху".

  1. Скажите себе, что вы не хотите быть неудачником.

  2. Поставьте перед собой реальные цели, выработайте план действий и начинайте двигаться вперед.

  3. Не жалуйтесь на нехватку времени.

  4. Настраивайте себя на то, что у вас все получится.

  5. Анализируйте свои ошибки извлекайте из них уроки.

  6. Учитесь получать удовлетворение не только в моменты достижения результатов, но и в процессе работы, преодолевая трудности.

  7. Верьте в себя.

  8. Вдохновляйте себя.

  9. Искренне радуйтесь своим успехам и удачам своих друзей.

Почаще заглядывайте туда и постарайтесь выполнить все требования.


Я желаю вам быть в жизни успешными и счастливыми!



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconШляхом кооперативного
Електронний ресурс] : матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару, 3 березня 2011 р. / Напн україни, Держ наук пед б-ка...
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconДержавне агентство рибного господарства України Завдання рибогосподарської науки щодо вирішення нагальних проблем розвитку прісноводної та морської аквакультури
Матеріали науково-практичного семінару, проведеного 5 червня 2015 року під час виставки «FishExpo-2015»
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconСучасні шляхи формування критичного мислення учнів на уроках світової літератури в умовах формування креативної освіти Матющенко Світлана Феодосіївна
Сучасні шляхи формування критичного мислення учнів на уроках світової літератури в умовах формування креативної освіти
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconАктуальність. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення
Тема досвіду: Візуальні джерела як засоби формування інформаційної компетенції на уроках історії
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconФормування готовності студентів – майбутніх вчителів історії та суспільствознавства до організації проектної діяльності учнів

Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconМатеріали міжрегіональної науково-практичної конференції
«Вигнання нацистських окупантів з України: пам’ять та уроки історії для сьогодення»
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconПлан роботи чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради
Науково методична діяльність
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» icon15 грудня 2015 року в Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику буде проведена науково-практична конференція «Корсунщина в історії України»
Видатні постаті Корсунщини та їх роль у вітчизняній та світовій історії І культурі. Історико-біографічні напрями дослідження історії...
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconШкола активного навчання вчителям історії Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети
Оновлена програма з історії в 10-11 класах передбачає проведення практичних занять, які спрямовані на поглиблення предметних компетентностей...
Матеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії» iconНавчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова
Дидактичні матеріали для формування історичних компетентностей учнів з курсу «Вступ до історії»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка