Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка1/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІТОТЕРАПІЇ

КАФЕДРА ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ТЕРАПІЇ
Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету
СЛОВАЦЬКИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В НІТРІ

ІНСТИТУТ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ В НІТРІ


Університет ветеринарної медицини і фармації, Кошице, Словаччина
Управління охорони здоров‘я та департамент освіти

і науки Закарпатської ОДА
Міжнародний інститут людини і глобалістики

«Ноосфера»
САНАТОРІЙ «КВІТКА ПОЛОНИНИ»

Сучасні аспекти збереження здоров’я

людини

МАТЕРІАЛИ

VIII МІЖНАРОДНОЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
(17-18 квітня 2015 року)


УЖГОРОД

2015

УДК 613.2 (075.8)

ББК 53.51Я2

Б 62
Рекомендовано до друку



Вченою радою Ужгородського торгово-економічного інституту

(протокол №3 від 25 березня 2015 р.)

За редакцією проф. Ганича Т.М.


Голови редколегії:

О.М. Ганич – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, директор НДІ фітотерапії ДВНЗ "УжНУ"

Т.М. Ганич – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факуль-
тетської терапії медичного факультету ДВНЗ "УжНУ"
Члени редколегії:

проф. Гаврилко П.П.

доц. Бріндза Я.

проф. Ганич М.М.

доц. Лукша О.В.

засл. лікар України Ганинець П.П.

н.с. Скаканді С.І.

Автори опублікованих робіт несуть повну відповідальність за зміст і ілюстративний матеріал.


Сучасні аспекти збереження здоров’я людини: матеріали міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф., сан. "Квітка полонини", 17-18 квітня 2015 року (с. Солочин Свалявського району) / За ред. проф.

Т.М. Ганича. –Київ: Центр учбової літератури, 2015. – 348 с.


Матеріали конференції висвітлюють нові відомості про збереження здоров‘я людини, а саме, роль сімейного лікаря в оздоровленні населення природними засобами, забезпечення адекватного харчування, якісної питної та мінеральної води, використання сучасних агротехнологій, аналіз здобутків і перспектив наномедицини. Звернуто увагу на вивчення згаданих проблем для збереження здоров’я людини у школах і вузах України.

ISBN 978-611-01-0716-7

©ДВНЗ «УжНУ», 2015

©УТЕІ КНТЕУ, 2015



ПЕРЕДМОВА

« Єдина краса, яку я знаю – це здоров’я»

Генріх Гейне

« Здоров’я – ваше право, користуйтесь цим правом»

Поль Брегг

Ще в ХІХ сторіччі німецький вчений, фармацевт Себастьян Кнайп запропонував людству п’ять основних принципів збереження здоров’я :

- перший - оздоровче харчування;

- другий - оздоровлення чаями з лікарських рослин;

- третій - водооздоровлення (вживання всередину мінеральних та джерельних вод, ванни тощо);

- четвертий - оздоровлення рухами та помірна фізична праця на свіжому повітрі;

- п’ятий - тісна гармонія з природою (на сьогодні прийнято говорити про єдність фізичного і духовного як основних складових здоров’я).

Нещодавно з преси стало відомо, що, згідно даних досліджень НАН України, з 1000 чоловіків, старших 40 років, до 60 років не доживає 241. Це в той час як у Польщі цей показник -154 на тисячу, у Швеції - 54. Досягнути 65 років мають шанс лише 59% українських чоловіків (у Швеції - 69%, у Польщі - 73%, Франції - 77%, у Великій Британії - 86%).

Здоров’я треба старанно плекати, оберігати, приумножувати все життя. Це одне з першочергових завдань сім’ї, держави, ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), науки і практичної медицини.

Ми впевнені в тому, що кожна людина може бути здоровою, для чого потрібно, як правило, тільки правильно харчуватись, поєднувати працю, особливо – переважно розумову, з необтяжливими рухами, фізичною активністю, зберігати душевну рівновагу.

До вирішення згадуваних питань закликаємо до співпраці всіх учасників цьогорічної восьмої міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції на теренах Закарпаття.

Звичайно, йти в ногу з життям неможливо без унікальних здобутків українських вчених по наномедицині, нанофармакології. Нещодавно було тільки мрією те, що сьогодні стало реальністю в діагностиці та лікуванні окремих захворювань людини. На цю тему на конференції заслухаємо доповіді провідних вчених України та Словаччини.

Продовжує залишатись актуальною проблема оздоровчого харчування. Виходячи з сучасних європейських та світових стандартів, розроблена національна стратегія розвитку охорони здоров'я « Здоров'я – 2020: український вимір» та продовжується удосконалення стратегії раціонального харчування. Вимагають уточнення деякі підходи для кращого впровадження в оздоровчу практику фізіологічно важливих харчових компонентів та продуктів. У зв’язку з цим треба відмітити фундаментальне видання з оздоровчого харчування, підготовлене школою вчених з Чернівців під керівництвом проф. О.І. Волошина. Про це також будуть виступи і дискусії на черговій науково-практичній конференції.

Приємно наголосити і на дедалі ширшому застосуванні в практичній дієтології продуктів бджільництва. Особливо відрадно, що в цьому напрямку себе добре зарекомендувала співпраця вчених України (м.Чернівці, м. Київ) та Словаччини (м. Нітра та м. Кошице).

На сьогодні науково обґрунтованим є збалансоване та адекватне харчування. Передбачається разом з їжею споживати достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів. При скрутній економічній ситуації для більшості населення є обтяжливим дотримуватись всіх порад раціонального харчування. Розумні судження з цієї проблеми будуть також виголошені на сьогоднішній конференції.

Актуальним залишається частіше використання для оздоровлення населення натуральних засобів харчування з вмістом компонентів лікарських рослин. При цьому маємо постійно пам'ятати, що понад 14 млн населення України живе в умовах йодного дефіциту, який в окремих регіонах носить ендемічний характер.

На порядок денний знову піднято питання про диференційовану йодну профілактику серед підростаючого покоління, зокрема, і для недопущення ювенільного остеопорозу.

Без якісної питної води навряд чи можна буде надовго зберегти здоров'я та збільшити довголіття людини. З цього приводу почуємо нові здобутки присутніх на конференції вчених.

Заслуговують похвали, а також слів захисту проти бездумної експлуатації родовищ наші цілющі мінеральні води - невичерпний резерв здоров'я нації, зокрема, для реабілітації постраждалих у боротьбі за відстоювання незалежності і цілісності України.

Щороку ми констатуємо нові здобутки з агробіотехнології вирощування рослин та втілення в практику на їх основі нових продуктів харчування для профілактики та оздоровлення. Флагманами у цій справі є аграрний університет в м. Нітра (Словаччина), ветеринарний університет м. Кошице (Словаччина), національний інститут бджільництва та національний ботанічний сад (м. Київ, Україна).

Сподіваємося, цікавими будуть виступи з викладання фітотерапії в школах, вузах з врахуванням європейського досвіду з цього питання.

Вважаємо за належне від оргкомітету висловити велику вдячність та глибоку шану вченим - флагманам науки і практики в Україні, які майже поспіль десятиріччя творчо і високоякісно вивчають і оберігають здоров'я людини, широко використовуючи цілющі сили природних засобів. Всі ми з великим захопленням завжди слухали наукові доповіді академіків І.С.Чекмана та Г.Б. Рудавської, професорів М.В. Курика, К.Г. Гаркової, М.Н. Корзуна (м. Київ); професорів О.І. Волошина ( м. Чернівці), О.О. Абрагамовича та І.В. Сирохмана (м. Львів), А.Р. Грицика (м. Івано – Франківськ), П.П. Гаврилка та Е.Й. Архій (м. Ужгород); доцента О.В. Лукші (м. Ужгород) та багатьох інших.

Особливої уваги та похвали заслуговує і творча співпраця науково-дослідного інституту фітотерапії ДВНЗ УжНУ, вчених України з науковцями Словацької республіки. Завжди високі оцінки отримували наукові доповіді доц. Я. Бріндзи – директора Інституту біорізноманіття аграрного університету в м. Нітра; доц. Ш. Кошліка з Центру натуральної медицини (м. Кошице) та доц. Я. Євтімової з Кошицького ветеринарного університету. Наші словацькі колеги та їхні установи також виступали активними співорганізаторами на всіх попередніх конференціях, які проводилися на базі санаторію « Квітка полонини».

Активними учасниками та спонсорами на всіх конференціях були фірми: HIPP-Ужгород (дир. М.А. Панков, Ужгород), «Йодіс» ( дир. акад. В.М. Мельниченко, Київ), «Ламідан» ( дир. В.І. Равінський, наук. кер. В.О. Лизогуб, м. Одеса). Завдяки продукції цих фірм проводиться велика оздоровча робота серед дитячого населення та ефективна масова профілактика йододефіциту серед школярів Закарпаття.

Успішному проведенню наукових конференцій постійно сприяла велика доброзичлива допомога керівництва санаторію «Квітка полонини» і ТОВ «Сузір'я» (генеральний директор, заслужений лікар України П.П. Ганинець). За це їм велика шана і щира вдячність.

Бажаємо всім учасникам міжнародної науково-практичної конференції міцного здоров'я, творчих звершень, змістовних дискусій, чистого неба, миру, благополуччя і розквіту соборної України.


Доктори медичних наук, професори ДВНЗ УжНУ

Оксана, Тарас, Михайло Ганичі

Розділ I

Здобутки та перспективи наномедицини І НАНОФІТОТЕРАПІЇ
ДО ПИТАННЯ ПРО АДАПТАЦІЮ

Гаркава К.Г.1 , Михайлова І.С. 2, Гревцова Г.Т.2

1 Національний авіаційний університет, 2 Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

З моменту зародження людського суспільства і в міру його розвитку постійно виявляється прагнення людини прожити довге, біологічно і соціально активне життя. Здоров’я людини визначається станом внутрішньої та зовнішньої гармонії, яку зумовлює величезна кількість різноманітних факторів. З’ясовано, що організм можна визначити як фізико-хімічну систему, яка існує в навколишньому середовищі в стаціонарному стані. Саме ця здатність живих систем зберігати стаціонарний стан в умовах безупинно мінливого середовища, яка обумовлює їх виживання і є адаптацією, що виробилась у процесі еволюційного розвитку.

Проблема адаптації має велике практичне значення зараз, коли людина освоює нові простори, працює в шахтах, під водою, в умовах космосу, коли відбувається інтенсивна денатурація навколишнього середовища, його забруднення продуктами діяльності людини, що вимагає напруження адаптаційних сил організму [1, 5, 6].

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки. Структурні адаптації – це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природних умовах. Адаптації поведінки – це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Фізіологічні адаптації – це системи організму, що дозволяють виконувати біохімічні або фізіологічні процеси. [1,2,5,6].

Процес адаптації складається з трьох фаз.

Перша фаза, або “аварійна” – розвивається на початку дії як фізіологічного, так і патогенного фактору або зміни умов навколишнього середовища. При цьому реагують всі центральні системи допоміжного значення: кровообіг, дихання, якими керує ЦНС та гормони мозкової речовини наднирників (катехоламіни), що супроводжується підняттям тонусу симпатичної системи. Наслідком цієї активації симпатико-адреналової системи є такі зміни вегетативних функцій, які мають катаболічний характер і забезпечують організм необхідною енергією, як би передбачаючи у швидкому майбутньому необхідність затрат. Ці попередження є яскравим проявом “опереджувального” збудження. В аварійну фазу підвищена активність допоміжних систем протікає не координовано, з елементами хаотичності. Реакції генералізовані та не економічні і часто перевищують необхідний для даних умов рівень. Число змінених показників в діяльності різних систем дуже високе [1,2].

Друга фаза – перехідна до стійкої адаптації. Характеризується зменшенням загальної збудливості ЦНС, формуванням функціональних систем, які забезпечують управління адаптацією до нових умов, що виникли. Знижується інтенсивність гормональних здвигів. Під час цієї фази пристосувальні реакції організму переключаються на глибокий тканинний рівень. Гормональний фон видозмінюється, посилюють свою дію гормони кори наднирників – “гормони адаптації”[1,2,5, 6,]. Третя фаза – фаза стійкої адаптації (резистентності). Допоміжні системи функціонують на вихідному рівні. Тканинні процеси активізуються, забезпечуючи новий рівень гомеостазу, адекватний новим умовам існування.

Особливості цієї фази:

  - мобілізація енергетичних ресурсів;

  - підвищений синтез структурних і ферментативних білків;

  - мобілізація імунної системи.

В 3-й фазі організм набуває неспецифічну і специфічну резистентність організму. Керуючі механізми скоординовані. Їх прояв зведений до мінімуму. Але в цілому фаза потребує напруженого управління, що обумовлюється неможливістю постійного протікання. Напругу цієї фази називають ціною адаптації. Фаза не є абсолютно стабільною. В процесі життя організму можливі відхилення флуктуації (зниження стійкості) і реадаптації (встановлення стійкості) [1,2,5, 6,].

Слід пам’ятати, що здоров’я залежить від багатьох факторів, які об’єднуються в одне інтегральне поняття – здоровий спосіб життя. Його метою є навчити людину розумно ставитися до свого здоров’я, фізичної та психічної культури, загартовувати свій організм, вміло організовувати працю і відпочинок.

Існує три механізми адаптації: пасивний шлях адаптації – по типу толерантності, витривалості; адаптивний шлях діє на клітинному рівні; резистентний шлях – зберігає відносну сталість внутрішнього середовища. Механізми, що забезпечують адаптивний характер загального рівня стабілізації окремих функціональних систем - це збільшення споживання організмом кисню, підвищення інтенсивності обмінних процесів. Ці процеси відбуваються на органному рівні: збільшується швидкість кровотоку, підвищується артеріальний тиск, збільшується дихальний обсяг легень, частішає подих, подих стає більше глибоким і в організмі в цілому. Загальні адаптаційні реакції організму є неспецифічними, тобто організм аналогічно реагує у відповідь на дії різних по якості й силі подразників.[1,2].

Біологічні адаптивні ритми людини (зовнішні та внутрішні) виконують важлива роль у забезпеченні здатності організму до підтримання сталості внутрішнього середовища і пристосування до змін довкілля.

Біологічні ритми, або біоритми, – це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному, на рівні органів, організму, популяційному і біосферному. Вивчення біоритмічних процесів сприяло створенню нової наукової дисципліни – хронобіології (від грец. хронос – час), яка вивчає процеси життєдіяльності й поведінку організмів, а також їхній взаємозв'язок із впливами довкілля [1,2,5,6].

Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми. До внутрішніх біоритмів відносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення. Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі, її обертанням навколо своєї осі та навколо Сонця. Біоритми мають різну періодичність: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років.

Тепер біоритмічність визнано однією з основних властивостей усіх живих істот. Вона є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечує здатність організмів до адаптації і підтримання сталості внутрішнього середовища і пристосування до змін довкілля. Протягом сотень мільйонів років еволюції тривав процес пристосування до них, вироблялися ритмічні процеси життєдіяльності.

Найбільше вивчені добові біоритми, пов'язані з обертанням Землі навколо своєї осі. Як і всі адаптаційні системи організму, вони склалися в процесі еволюції. «Метрономом» цього біоритму є гіпоталамус. Найпростіший приклад біоритмів характеризує коливання рівнів процесів життєдіяльності: максимальна активність і працездатність уранці (8-ма – 12-та год.), мінімальні – у середині дня (12-та – 16-та год.); другий максимум – увечері (16-та – 22-га год.), а найвиразніша мінімальна активність – уночі й на початку ранку (22-га – 8-ма год.) Тож будь-які штучні порушення звичних ритмів призводять до перевтоми організму [1,2,6,8].

Стан організму людини залежить від її внутрішнього біоритму. Протягом доби більшість фізіологічних процесів періодично коливається. Відомо близько 300 функцій із добовою періодичністю. Різні функції організму мають неоднаковий ритм інтенсивності. Встановлено, що ритмічно змінюється температура тіла людини. У денні години вона підвищена (її максимальне значення припадає на 18 годину), а вночі знижується (її мінімальне значення припадає на час між першою годиною ночі й п'ятою годиною ранку). Хоча сучасна людина і створила навколо себе штучне температурне середовище, температура її тіла протягом доби коливається, як і багато років тому. Це пов’язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму. Добовий ритм температури тіла досить сталий [2,8].

При патологічних станах організму багато його ритмів порушується.

Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі. Ці дані слід враховувати, плануючи режим дня. Вивчення біологічних ритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим праці й відпочинку.

Для покращення адаптативної реакції організму потрібно використовувати адаптогени. Відомо, що адаптогени повинні відповідати таким властивостям: 1/ не діяти на здоровий організм і мати низьку токсичність; 2/ захищати організм незалежно від ушкоджуючого фактора; 3/ мати нормалізуючи дію на організм незалежно від направленості фізіологічних порушень [3,4,7]. На нашу думку, найкращими адаптогенами є рослини. Вони мають широкий спектр біологічної дії і адаптуючись до змін навколишнього природного середовища ефективно впливають на адаптаційні механізми людського організму.

Таким чином для покращення адаптаційних процесів людини потрібно розширити коло вивчення властивостей рослинних адаптогенів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барабой В.А. Бремя стрессов и страстей/ В.А.Барабой , Ю.А. Гриневич.- К: Аванпост, 2008.-136с.

2. Бароненко В.А. Физиологические основы адаптации организма к экстремальным факторам среды / В.А. Бороненко.- Уфа, 1986. – С. 3-11.

3 Гаркава К.Г. Новий підхід у вивчені адаптогенних властивостей лікарських рослин // Проблеми екологічної біотехнології. – [Електронне наукове видання].–К.:НАУ,2013.-№2.Рeжим доступу : http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/5525/6243.

4. Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині.1. Клінічна фармакогнозія. 2. Фітотерапія.- Київ,2004.- 476с.

5. Корнева Е.Т. Регуляция защитных функций организма / Е.Т. Корнева, В.А. Шекоян. – Л.: Наука, 1982. – 138 с.

6. Любченко П.Н. Экологическая агрессия и механизмы адаптации /П.Н. Любченко // Медицина труда и промышленная экология. Научно-практический журнал. – № 11 – М. – 1996. – С. 1-5.

7. Митрофанова И.Ю., Яницкая А.В., Бутенко Д.В. Методологические аспекты оптимизации выбора растительных объектов для создания новых лекарственных средств / И.Ю.Митрофанова, А.В.Яницкая, Д.В.Бутенко // БЭБМ.-2013,№5.- С.599-601.

8. Физиология человека: в 3-х томах. Пер. с англ. /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – 313 с.

SUMMARY

TO THE QUESTION OF ADAPTATION



Garkava K.G., Michailova I.S., Grevcova G.T.

To improve the adaptation processes in the human body in the modern world there is a need to expand the circle of studying the properties of herbal adaptogens.

НАНОВОДА – ОСНОВА НАНОМЕДИЦИНИ

Курик М.В.

Український інститут екології людини

Інститут фізики НАН України, відділ молекулярної фотоелектроніки, Київ, Україна

В доповіді розглядаються основні проблеми розвитку нового наукового напрямку - наномедицини. Однією із характерних рис розвитку науково-технічного прогресу суспільства сьогодні - це широке впровадження в життя нанотехнологій. Термін «нанотехнологія» - це похідна від слова «нанометр» або мілімікрон, одиниця виміру, це 1 мільярдна частина метра (10-9м). При таких масштабах визначальними властивостями є квантово-механічна взаємодія атомів усередині матерії. Структури манометрового розміру можуть керувати фундаментальними властивостями матеріалів, не змінюючи при цьому їхні хімічні властивості.

Зроблено аналіз властивостей основних типів наноматеріалів: нанопористі структури, наночастинки, нанотрубки, нановолокна, нанодисперсні колоїди, наноструктуровані поверхні та плівки, нанокристали та нанокластери.

Для наноструктур актуальним є питання розмірності наносистеми (1D, 2D і 3D) в наномедицині.

Медичні доповнення нанотехнологій стали основою виникнення нового наукового напрямку – наномедицини, як медицини майбутнього.

Коротко розглянуто основні напрямки наномедицини: базисна, клінічна, діагностична, інженерна, експериментальна, генетична, фармакологічна, токсикологічна, етика та соціальна наномедицина.

Наномедицицна – це принципово нові методи діагностики різних захворювань людини: біологічні наночіпи, які використовуються для діагностики соматичних та інфекційних захворювань.

Нанороботи, біологічні наносенсори – це діагностика на рівні окремих молекул.

Відомо, що в існуванні чи функціонуванні живих організмів в природі основну роль відіграє вода, як невід’ємний компонент живого. Для наномедицини основою її існування є нановода.

В доповіді розглядаються основні властивості нановоди – це в першу чергу вода в нанопорах, в тонких капілярах та інших природних системах.

Показано, що властивості нановоди принципово відрізняються від властивостей звичайної води. Саме нановода є основою води внутрішньоклітинної, яка в свою чергу забезпечує всі біологічні процеси в живих структурах.

Окремо в доповіді розглядається такий новий важливий напрям, який появляється разом із самим напрямом наномедицини – це можливі шкідливі наслідки використання наноматеріалів, зокрема, наночасток та ін.



SUMMARY

NANOWATER - BASIS OF MEDICINE



Kuryk M.V.

The report outlines the main problems enforcing nanotechnology. Also discussed basic properties оf nanowater. This is the water in nanopores, in thin capillaries and other natural systems.



НАНОМЕДИЦИНА, НАНОФАРМАКОЛОГІЯ: ЗДОБУТКИ, ЗАСТОСУВАННЯ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Чекман І.С.1, Ульберг З.Р.2, Руденко А.В.3

1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2Інститут біоколоїдної хімії імені Ф.Д. Овчаренка НАН України,

3 Інститут урології НАМН України, Київ, Україна

З другої половини ХХ століття у науковому світі велика увага приділяється вивченню властивостей, а також впровадженню в практику наноматеріалів та нанотехнологій. Розробки в даній сфері є перспективними для медицини та фармакології. Наночастинки вже почали знаходити застосування у якості новітніх лікарських засобів, біосенсорів і приладів для візуалізації та діагностики. У США застосовують мазь, що містить наносрібло для лікування гнійних дерматитів, а також нанозалізо для лікування анемій. Відомо, що наночастинки металів проявляють більш виражену біологічну активність, ніж відповідні сполуки макро- та мікророзмірів [4].

В Україні проводяться інтенсивні дослідження з нанотехнологій, наномедицини та нанофармакології в інститутах Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, вищих медичних навчальних закладах України.

Проведеними дослідженнями співробітників кафедри фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця спільно з науковцями лабораторії «Електронно-променевої технології неорганічних матеріалів для медицини» (зав. – академік Б.О. Мовчан) Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України (директор – академік Б.Є. Патон), Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України (директор – академік М.Т. Картель), Інституту біоколоїдної хімії імені Ф.Д. Овчаренка НАН України (директор – професор З.Р. Ульберг), лабораторією мікробіології (зав. – професор А.В. Руденко) Інституту урології НАМН України, лабораторією вірусології (зав. професор С.Л. Рибалко) Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України, кафедрою технології ліків (зав. – професор Л.Л. Давтян) Національної медичної академії післядипломної освіти проведені фундаментальні та прикладні дослідження з вивчення лікувальних й токсикологічних властивостей нанометалів – міді, срібла, заліза.

Розроблені оригінальні технології отримання нанометалів міді, срібла, заліза, які можна запровадити у виробництві для створення нових високоефективних нових препаратів з метою лікування ран, інфекційних та вірусних захворювань, а також анемій. Наночастинки міді, срібла заліза не проявляють мутагенної й цитоксичної дії, відносяться – наномідь й нанозалізо до нетоксичних, наносрібло – до помірно токсичних речовин.

Наночастинки розміром 20 нм та 40 нм нуль-валентної міді, синтезованої за вітчизняною технологією (оригінальна методика Інституту біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка НАН України), проявляють виражену антимікробну активність серед патогенних тест-культур (Staphylococcus aureus MRSA ATCC 43300, S. aureus 209P, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Escherichia coli ATCC 2592, Shigella sonnei, Salmonella typhimurium 144), так і клінічних ізолятів мікроорганізмів, виділених від хворих хірургічного профілю, які мали ускладнення у вигляді запальних процесів різної локалізації (Klebsiella ozaenae 4348, Citrobacter freundii 4369, E. coli 4358, Enterobacter aerogenes 2476, Proteus mirabilis 4363, P. aeruginosa 283, S. aureus 4312, Enterococcus faecalis 4305, Candida albicans 4418). У експерименті з вивчення впливу наночастинок міді на показники системної та кардіогемодинаміки кролів in vivo встановлено, що наномідь у дозі 12 мг/кг не мала негативного впливу на серцеву діяльність [2]. Наномідь заслуговує більш поглибленого вивчення і впровадження у медичну практику як лікарського засобу завдяки наступним моментам: 1. Мідь є біометалом, входить до складу ферментів. 2. Наномідь відноситься до нетоксичних речовин. 3. Не має генотоксичності. 4. Проявляє виражену протимікробну дію.

Отже, доцільним є завершення доклінічних досліджень наноміді, а також першої фази клінічних досліджень з метою впровадження наноміді у медичну практику як нового протимікробного лікарського засобу.

За даними трансмісійної електронної мікроскопії наночастинки срібла мають сферичну форму. Розподіл наночастинок за розміром є одномодальним, у колоїдному розчині відсутні сторонні фракції. Параметр ZAve відображає діаметр наночастинок, його середнє значення склало 31,8 нм, абсолютна похибка вимірювань становить 0,8 нм.

LD50 наночастинок срібла при внутрішньоочеревинному введенні у колоїдному розчині самцям і самкам мишей BALB/c становить 34,53±3,87 мг/кг та 22,17±2,36 мг/кг відповідно. LD50 при внутрішньовенному введенні наночастинок срібла білим нелінійним мишам, LD50 для самців та самок становить 83,2±10,93 мг/кг та 99,92±11,71 мг/кг відповідно. Отримані дані дозволяють віднести цю речовину до ІІІ-го класу токсичності «Помірно токсичні сполуки». У експерименті з вивчення впливу наночастинок срібла на показники системної та кардіогемодинаміки кролів in vivo встановлено, що наносрібло не проявляло негативної дії на діяльність серця та стан гемодинаміки у кролів.

Встановлена виражена антимікробна активність наночастинок наносрібла розміром 20 нм та 40 нм, синтезованих за вітчизняною технологією, щодо широкого спектра мікробів. Дослідженнями методом серійних розведень у агарі встановлено, що наносрібло має виражений протимікробний ефект по відношенню до широкого спектру грам-позитивних та грам-негативних бактерій Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Shigella sonnei, Salmonella typhimurium, а мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) становила 33,46 мкг/мл.

Проведеними додатковими дослідженнями із визначення протимікробного ефекту даних наночастинок по відношенню до антибіотикорезистентних клінічних ізолятів: Klebsiella ozaenae, Citrobacter freundii, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa також встановлена виражена протимікробна активність наночастинок срібла.

У дослідженнях in vivo доведена ефективність наночастинок срібла у дозах 2 мг/кг, 4 мг/кг та 8 мг/кг у моделі полімікробної генералізованої інфекції, викликаної Streptococcus zooepidemicus, Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. У мікробіологічному аналізі крові на стерильність відмічали значне зниження кількості мікроорганізмів, що висівали з крові щурів, яким вводили наносрібло у доза 2мг/кг, 4 мг/кг, 8 мг/кг [3].

Слід відмітити, що наномідь та наносрібло проявляють виражену протимікробну дію, в тому числі і до антибіотикорезистетних штамів.

Досліджувана субстанція наночастинок заліза (НЧЗ) синтезована в Інституті біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка оригінальним методом хімічної конденсації у водному середовищі [1]. Наночастинки за даними трансмісійної електронної мікроскопії мають сферичну форму і середній розмір 40 нм, а за результатами рентгеноструктурного мікроаналізу у їх складі вміст заліза (Fe) становить 100%, тобто отримана субстанція є наночастинками нуль-валентного заліза. Згідно вимог паспорту безпеки наноматеріалу та протоколів Методичних рекомендацій «Оцінка безпеки лікарських нанопрепаратів» в дослідах in vitro співробітниками Інституті біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка попередньо встановлено, що отримані наночастинки заліза є нецитотоксичними, негенотоксичними, немутагенними, нетоксичними за результатами дослідження впливу на біохімічні і фізіологічний маркери, що свідчило про перспективність подальшого тестування субстанції in vivo.

Гостра токсичність (LD50) нанозаліза при внутрішньовенному введенні для самок, самців в і обох статей становлять 207,5±10,6, 231±8,1 і 220,3±7,1 мг/кг відповідно і, таким чином, знаходяться у проміжку числових значень, який відповідає рівню малотоксичних речовин, тобто IV класу токсичності.

Гостра токсичність НЧЗ за умови внутрішньошлункового введення вивчалась під час ліміт-тесту. Встановлено, що НЧЗ в дозі 5000 мг/кг не спричиняють ознак інтоксикації і загибелі дослідних тварин, що дозволяє класифікувати НЧЗ як практично нетоксичну (V клас токсичності).

В експерименті зі встановлення протианемічної активності нанозаліза за умови внутрішньовенної ін’єкції, дану субстанцію вводили в умовно-терапевтичній (УТД) (12 мг/кг) дозі або 1/10 від умовно-терапевтичної. Експериментальний курс протианемічного лікування складався із 5 ін’єкцій розчину НЧЗ (1 ін’єкція з проміжком у 2 дні). Встановлена виражена протианемічна активність. На фоні курсу експериментального лікування концентрація заліза в сироватці крові анемічних щурів достовірно підвищувалася і досягала контрольних значень вже після першої внутрішньовенної ін’єкції розчину НЧЗ у дозі 12,0 мг/кг та після трьох ін’єкцій НЧЗ в дозі, що складала 1/10 від УТД.

Насичення трансферину в сироватці крові анемічних щурів досягало контрольних значень умовно-здорових тварин вже після першої ін’єкції субстанції НЧЗ в обох застосованих дозах. Таким чином, НЧЗ за умови внутрішньовенного введення володіють вираженими протианемічними властивостями в обох досліджених дозах. Виражену протианемічну активність нанозалізо проявляє і при введенні щурам у шлунок. Препарат порівняння за умови перорального введення також призводив до підвищення концентрації гемоглобіну в крові анемічних тварин, але динаміка зростання цього показника була достовірно виражена менше, порівняно з впливом нанозаліза.

Таким чином, наночастинки міді, срібла та заліза проявляють виражену фармакологічну активність, є перспективними для впровадження у медичну практику.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка