Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка10/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

Торохтін О.М., Грига І.В., * Горицька С.І., Грига В.І.


ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, Ужгород; *санаторій “Синяк” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, Україна

Патологія рухового апарату займає одне з провідних місць серед причин, котрі викликають не тільки тимчасову непрацездатність, але і призводять до інвалідизації, радикально зменшуючи трудовий потенціал суспільства, накладаючи, крім того, додаткове фінансове навантаження витратами на соціальне утримання та лікування зазначеної категорії людей. Використання природних фізичних лікувальних чинників у комплексному оздоровленні захворювань сполучної тканини та м’язевого апарату включає різноманітні чинники, серед яких бальнеотерапія сульфідними мінеральними водами займає одне з провідних місць. Однак, мінеральні водм являють собою складні природньо урівноважені системи, котрі містять певний, характерний для конкретного гідрологічного місценародження та конкретного джерела (свердловини), набір катіонів та аніонів – дисоційованих у водному середовищі солей. На сьогодні існує кілька варіантів систематизації мінеральних вод, однак усі вони, відображаючи певну сутність фізико-хімічних взаємовідносин наявних у них компонентів, не завжди однозначно піддаються алгоритмізованому міжсистемному інтегральному об’єднанню/ впорядкуванню. Саме враховуючи багатовекторість взаємодії/взаємозалежності компонентів – мінеральні води проявляють себе, як складні терапевтичні системи, що у свою чергу ускладнює і їх дозування та облік спричиненої лікувальної дії, котра має враховувати не тільки кількісний катіонно-аніонний склад, але і приймати до уваги і деякі інші параметри: концентрацію водневих іонів (рН), окисновідновний потенціал та електролітне поєднання комопонентів, буферну ємність, осмотичну складову, наявність газового компоненту (та хімічну активність газової фази, її стабільність), наявність радіоактивних компонентів та органічну складову. Урахування зазначених компонентів при оцінці мінеральної води як фармакотерапевтичного агента в край необхідне, і, крім того, за умов використання її з лікувальною метою – необхідно враховувати також і локальне температурне навантаження на організм, кількість застосованого фактору, процедурні тривалість, курсову періодичність, час доби та особливості бальнеологічного способу використання, так само як і показники гомеостазу та елімінаційну здатність конкретного організму.

Отож, складання санаторного лікувального комплексу, так само, як і дозування відповідного чинника (зокрема мінеральної води, як бальнеопрцедури) потребує ретельного урахування не тільки кількості, але і динаміки усіх застосованих компонентів як бальнеопроцедури, так і інших складових оздоровчого комплексу, зважаючи на їх роль у остаточному ефекті.

Слід зазначити, що в оздоровленні осіб із патологією опорно-рухового апарату оцінка результату впливу стикається з певними труднощами, позаяк клинічні прояви виникають не одразу після терапевтичного впливу, – вони дещо відтерміновані у часі. Саме тому нами здійснена спроба алгоритмізувати процес як поточної діагностики, так і оцінки динаміки змін та систематизувати критерії, що дозволяє і своєчасно виявляти, як відхилення від нормальних меж, виявляючи патологію, так і діагностувати позитивні зрушення задля оптимального сумарного дозування терапевтичних чинників (у тому числі і фармакологічних, котрі у зазначеного контингента хворих виконують сустентаційну роль – тобто спричиняють вплив, котрий утримує патологічний процес у стані ремісії, так і фізичних, котрі сприяють реадаптації захисних та компенсаторних процесів при наявних патологічних зрушеннях.

Існуючі на сьогодні діагностичні засоби та критерії орієнтовані переважно на виявлення запальних та дегенеративних змін у суглобовому апараті і спрямовані на оцінку моментального клінічного стану. Нажаль, вони недостатньо відображають динаміку і прогноз захворювання. Власне тому, питання виокремлення показників, кротрим притаманний предикторний зміст – вкрай важливе, однак це питання не може бути розв’язане без чіткого співставлення диниміки усіх параметрів, що неможливо здійснити без використання сучаної обчислювальної техніки.

Саме використання діагностично вагомих, критерільно значимих, у прогностичному сенсі, показників дозволяє виявляти не тільки первинні зрушення у множині ознак артролоргічної патології, але і профілактувати ускладнення та попереджувати несприятливий перебіг патології, так само як і запобігати розвитку ускладнень та побічних ефектів, як фармакологічних втручань, так і сприятливої дії природніх та преформованих фізичних чинників.

Запропонована компьютерна система обліку клінічних та параклінічних показників із графічною ілюстрацією динаміки (MedicTORA - Topologic Objects Research Analyse) – завдяки спеціальному унімаштабуючому алгоритму графічного аналізу, дозволяє виокремити предикторні показники, необхідні та достатні для прогнозування подальших патофізіологічних реакцій та обґрунтуванню імовірного розвитку клініко-функціонального стану кожного конктерного пацієнта. Запропонована система базується на квазімоніторному супроводі отримуваної діагностичної інформації із створенням бази діагностичних даних та можливістю поточної ‘real time’ корекції здійснюваного терапевтичного впливу.

Використаний комплексний алгоритмічний аналіз базується на ретельному обліку усіх клінічних складових і полягає у чіткому диференційованому визначенні реального впливу кожного із компонентів застосованого бальнеочинника, а також на етапному ранжуванні їх саногенного впливу, із подальшим аналізом необхідності та оптимальності дозування цих (чи арсенала інших) застосовуваних чинників: фітоорганічних та/або фармакологічних, котрі можуть включатися, як до складу самого бальнеочинника, так і до сумарної послідовності використовуваних терапетивних доповнень затвердженого комплексу протокольних лікувально-оздоровчих втручань.

Вивчення лікувального впливу та активності терапевтичних компонентів із застосуванням системи багатовимірного моделювання клінічних станів дозволяє розв’язувати питання оптимальності та керованості компенсаторних патофізіологічних зрушень, здійснювати добір та налаштування особливостей терапевтичного та саногенного впливу, що в остаточному варіанті дозволяє прогнозувати не тільки коротковідтерміновані зміни клінічного стану, але і складати високоімовірні відтерміновані прогнози, надаючи можливість попередити як загрозу несприятливих змін, так і запобігти деяким наслідкам патологічного процесу та можливим побічним ефектам і ускладненням терапевтичної інвазії.

З’ясування ролі уособленого впливу лікувально-оздоровчних та сануючих компонентів бальнеотерапії та супровідної фармакотерапії розв’язується шляхом застосування дисперсійного аналізу, котрий ранжує значимість застосолваних чинників, пропонуючи необхідні доповнення для досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Використання компьютерних аналітичних систем дозволяє приймати до уваги також і індивідуальну реактивність пацієнтів – котра проявляється, як швидкістю перебігу пристосовних реакцій конкретного пацієнта, так і силою та особливостями терапевтичного впливу.

Оптимальний добір лікувальних впливів, вибір необхідних та обмеження-достатність фізіотерапевтичних та фармакологічних засобів (на відміну від поліпрагмастичних тенденцій, котрі все ще мають місце в клінічний практиці), визначає оптимальний моменту застосування зазначених чинників із розрахунком необхідної тривалості сумарного курсового впливу – і здійсн.ється через математичне моделювання, котре, крім того здатне відображати перебіг саногенних реакцій, надаючи можливість мінімізувати розрив у часі між виявленими відхиленнями у стані та здійснюваною корекцією лікувальнооздоровчого втручання.

ЛІТЕРАТУРА

1.Торохтин А.М. Принципы метрической оценки влияния на организм физических лечебно-санирующих и восстанавливающих факторов / А.М.Торохтин // Актуальные вопросы курортологии физиотерапии и медицинской реабилитации. Труды. Крымское Республиканское Уч­реждение “Научно-Исследовательский Институт физических методов лечения и медицинской климатологии имени И.М.Сеченова” – Том XXIV, Ялта 2013, – с.156-157.

2.Торохтин А.М. К вопросу оценочных шкал, определяющих влия­ние физических лечебно-восстанавливающих факторов (сообщение вто­рое)// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 2014. - №1(77) . - С.43-49.

3.Торохтин А.М. Аналитическая медицина (аксиомы, принципы, гипотезы). Введение в математико-аналитическое решение медицинских задач. – Ужгород: Полиграфцентр “Лира”, 2014. – 168 с. [ISBN 978-617-596-149-0].



SUMMARY

DINAMIC COMPUTER MAPPING OF CLINICAL STATUS AND TREATMENT EFFECT GOVERNING IN JOINT-MUSCULAR PATHOLOGY DURING SULFIDIC MINERAL WATER RESORT TREATMENT.



Torokhtin O.M., Hryga I.V., Horitskaja S.I., Hryga V.I.

The treatment effect of physiotherapeutic (natural mineral water balneotherapy) and pharmacologic drugs may be optimized by mean of topologic objects research analyse provided by special computer software. Treatment effect can be ‘real time’ govern by optimizing of cure tools’ dose.



ВОДНІ РЕСУРСИ ЗАКАРПАТТЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ

Фельбаба-Клушина Л. М.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Вступ до проблеми.

Ще у 2002 р. Організацією Об’єднаних Націй нестача водних ресурсів була визнана однією з п’яти найважливіших проблем людства, тому їх збереження й відновлення, в основі чого лежить збереження й відновлення гідрологічної функції ландшафтів, є обов’язком кожної країни й особливо тих країн, на території яких ці запаси порівняно найбільші. Це наголошено у багатьох міжнародних «водних директивах» і деклараціях.

У південно-східній частині Закарпаття бере початок найбільша притока Дунаю – р. Тиса. Верхів’я Тиси є дуже важливою функціональною частиною Дунаю, оскільки саме на території Закарпаття формується понад 30 % її водного стоку, середня щільність річкової мережі на цій території становить 1,7 км/км2 і є найбільшою в Україні та однією з найбільших у Європі. Ще однією особливістю регіону Закарпаття, яка відрізняє його від інших регіонів України і яку необхідно враховувати при створенні регіональної моделі охорони природи, є наявність найбільших запасів водних ресурсів в Україні на одиницю площі. Так, 1 км2 протягом року з території області стікає 625 тис. м 3 води, а в середньому по Україні – 83 тис. м 3. Згідно з даними С.С. Левківського та ін. [2000], поверхневий стік з території Закарпаття в середньому становить 429 мм на рік, а підземний – 120 мм, тоді як по Україні ці показники дорівнюють відповідно 64 мм і 19 мм. На одного жителя області припадає 7 тис. м 3 води, а на одного жителя України – 1, 1 тис. м 3 [Левківський та ін., 2000].

Унікальність річкової мережі Закарпаття.

Структура верхньої частини водозбору Тиси, що лежить у межах Закарпаття унікальна для Карпатської гірської системи [1]: вона протікає з південного сходу на північний захід, перетинаючи майже всю низовину, і збирає води гірських річок Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, а також Латориці та Ужа, лінії водотоків яких розташовані майже перпендикулярно до лінії водотоку самої Тиси. Лише Уж впадає спочатку в Лаборець, а Латориця – у Бодрог на території Словаччини. Таким чином, основні її притоки знаходяться справа, й утворюється не класична для гірських регіонів віялоподібна гідрологічна мережа, а з деяким припущенням, у вигляді гребінки. Така структура майже замкнутої гідромережі створює умови дуже тісного функціонального взаємозв’язку усіх складових басейнової екосистеми.

При зливовому режимі рік Закарпаття недопустимо порушення гідрологічної функції будь якої складової цієї екосистеми. Наприклад, осушення низовинної частини басейну

призвело до зниження рівня грунтових вод, руйнації заплавних комплексів і боліт та інших перезволожених екотопів, які відіграють функцію переведення поверхневих вод у підземні а водночас створюється дефіцит випаровування, за рахунок якого забезпечується колообіг атмосферної вологи. Тобто має місце деформація циклу колообігу вологи, виснаження запасів грунтових вод і загалом водних ресурсів регіону. Це у свою чергу посилює негативні наслідки потепління клімату, які проявляються у збільшенні тривалості посушливого періоду влітку, посилення процесів біологічного забруднення природних екосистем тощо.



Рекомендації.

Для збереження і відновлення водних ресурсів, а відповідно й для покращення середовища життя населення Закарпаття необхідно внести корективи у стратегію розвитку області з акцентом на ці проблеми, яким до цього часу не приділялося достатньо уваги. Пріоритетом у лісовому господарстві має бути підвищення відсотку лісовкритої площі у витоках основних приток р. Тиси, а також заліснення деградованих земель низовини. Водночас необхідно здійснити ренатуралізацію заплавних комплексів на низовині (у минулому великих за площею). Разом з тим необхідно взяти під охорону лісові екосистеми, які знаходяться на вододільному хребті у найзволоженіших його частинах. Ці та деякі інші заходи будуть направлені на посилення екологічного каркасу регіону і збереження його екологічного благополуччя.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив боліт і водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція його охорони. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. – 192с.


SUMMARY

TRANSCARPATHIA WATER RESOURCES AND WAYS OF RECOVERY



Felbaba-Klushyna L.

The article deals with the problem of the influence of river network Transcarpathia unique in its ecosystem and biodiversity. The recommendations for the conservation of this unique new strategy for development of Transcarpathia - 2020.



Розділ IV

Фітотерапія в лікарській практиці
Aloe Vera - property and personal experience of application in medicine

Košlík Štefan

Ambulancia naturálnej medicíny Univerzitnej nemocnice L.Pasteura, Košice, Slovensko

The presentation will demonstrate the basic properties of action, applications and rich personal experience of the author on the use of Aloe Vera in the treatment of various diseases.



РЕЗЮМЕ

Алое Вера - властивості та особистий досвід застосування в медицині



Кошлік С.

Виступ освітлює властивості дії та власний досвід автора з успішного лікування різних хвороб при допомозі Алое Вера.



СЕЛЕРА - НЕЗАСЛУЖЕНО ЗАБУТИЙ “ДОМАШНІЙ ДОКТОР”

Бакалюк О.Й.

Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, Україна

Селера (Apium graveolens) – трав’яниста рослина, сімейства парасолькових (Apiaceae) відома людям вже не одну сотню років. Бать-ківщиною рослини вважається Середземномор’я. В Єгипті та древ-ньому Римі селера вважалася св’ященною рослиною - з неї виготовляли прикраси для могил, а їжу з неї споживали тільки на поминках. В древній медицині Індії, Тибету, Китаю селеру рекомендували споживати при онкопатології.

Поступово були вивчені її корисні властивості - в надземних частинах та коріннях знайшли цінні (у тому числі незамінні) амінокислоти, каротин, ефірні олії, вуглеводи, кумарини, фолати, інозитол, залізо, марганець, фосфор, калій, селен (!), сірку, цинк, бор, кальцій, магній, вітаміни групи В, вітаміни РР, С, Е, К, нікотинову кислоту, фталиди, антоціани, клітковину. Таким чином, за складом та за цілющими властивостями альтернативи у природі селері практично немає.

Існує три різновиди селери - коренева, листяна та стеблова. Найбільш цінні частини селери – пружні хрумкі стебла та мясистий корінь, однак використовують і насіння для добування олії (для потреб парфюмерії та фармацевтики). Серед компонентів ефірної олії знайдені апіол, лимонен, селінен. Цілющі властивості селери зберігаються у будь-якому вигляді, однак найбільш корисним вважається сира селера.

Перш за все відмітимо її властивість зменшувати в організмі кількість жирової тканини та виводити з організму шлаки, і власне тому селера є “улюбленою” рослиною дієтологів. Адже селера насамперед - це низькокалорійний продукт харчування, і ще древньогрецькі красуні, що називали селеру “магічною травою”, вперше відмітили, що щоденне споживання селери допомагає зберегти прекрасну фігуру.

Селера здатна також уповільнювати процеси старіння та розвитку атеросклерозу (гіполіпідемічна та кардіотонічна дії), а унікальний набір білків, вітамінів, кислот і мінералів забезпечує стабільность клітинного метаболізму і тканинного дихання на рівні цілісного організму. Її включають у меню пацієнтів з цукровим діабетом. Кумарини, на які багата селера, допомагають за мігрені.

Споживання селери корисне особам, які страждають на остеоартроз та подагру. Її протизапальні властивості сприяють зменшенню суглобового набряку та ступеня вираження больового синдрому, а сечогінні властивості сприяють виведенню кристалів сечової кислоти з порожнини суглоба та елімінації їх зі сечею.

Сік селери можна поставити на перше місце за критерієм “корисність” серед усіх овочевих соків. Особливо його слід вживати за наявності каменів або піску в нирках та у сечовому міхурі. Регулярне вживання соку селери допомагає позбутися і багатьох шкірних хвороб (для більшої ефективності рекомендується змішувати сік селери зі соками кропиви та кульбаби). Якщо пропустити свіжу зеленину селери через мясорубку та змішати її в рівних пропорціях з нерафінованою рослинною олією, то будемо мати засіб, який ефективно лікує шкірні рани, виразки, кропивянку, діатез, опіки, запалення.

Оптимальний засіб для оздоровлення організму можна отримати, змішавши сік селери зі соками моркви та буряка у пропорції 5:8:3, або зі соками з моркви, капусти та редьки у пропорції 5:8:4:3.

Сік та салати зі селери спричиняють виражений обезболювальний ефект за болючих mensis, а наявність у селері селену дозволяє рекомендувати її в якості природного імуностимулятора.   



Водяний відвар селери (одна столова ложка дрібно нарізаного кореня, заварюється літром гарячої води, настоюється одну ніч, пропускається через сито і вживається по одній чайній ложці тричі на день) застосовують для зменшення больового синдрому різного походження, а також як укріплювальний та тонізувальний засіб. Така настоянка добре допомагає також за ГРВІ, бронхіальної астми, метеоризму, закрепів.

Водяна настоянка з коренів селери готується наступним чином: 2 столових ложки дрібно порізаного кореня селери настоюють 2 години в склянці холодної води, проціджують і вживають по 1/3 склянки тричі на день до їди (добрий сечогінний та послаблювальний ефекти).

За хронічних захворювань нирок допоможе чай зі селери - дві чайних ложки сухої зелені селери заливають ¼ літра холодної води, доводять до кипіння (не кипятять), настоюють 5-6 хвилин, проціджують і вживають по 2 чашки на день.

Ефірна олія з насіння селери – надзвичайно дієвий сечогінний засіб та добрий гепатопротектор. Можна лише додатково підкреслити можливість застосування такої олії у вигляді теплих примочок на ділянку нирок або сечового міхура за наявності пієлонефриту або циститу. Найбільш простий метод лікування олією селери – це пережовування насіння. Наши бабусі таким чином забезпечували собі відмінну лактацію та регулярний менструальний цикл, а дідусі покращували роботу травного тракту, печінки, потенцію.

     Не буде, мабуть, лишнім і згадати про те, що селера - це потужний афродізіак. Чимало згадок про неї є ще у трудах монахів-алхімиків, які і створили рецепт чарівного місячного напитку, що включав в себе цю рослину як основу. У старі часи слов’янські народи виготовляли зі засушеного кореня селери амулет, який, за повір’ям, приносив щасливу любов та сімейне благополуччяя.

До протипоказань відносять лише застосування активних інгредієнтів селери у різному вигляді у жінок після 6-місячного терміну вагітності, у період годування дитини грудьми (ризик зниження кількості молока), а також у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки (відносно).

Таким чином, ми уже вкотре повертаємося до витоків української народної медицини – лікування цілющими рослинами і травами - як альтернативи медикаментозній терапії на певних стадіях та етапах розвитку патологічного процесу.



Література

1. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения –целители: [монография].- К.:Наукова думка, 1985.- С. 101-102.

2. Йорданов Д., Николов П. Фитотерапия: [монография].- София: Изд-во Медицина и физкультура, 1972.- С. 102-103.

3. Съедобные целебные растения: [монография] /Г.И. Молчанов, Л.П. Молчанова, Н.М. Гулько и др.- Изд-во Ростовского университета, 1994.- С. 255-256.

4. Ужегов Г. Тайны знахаря: [монография].- Р-н-Д: Феникс, 1996.- С. 76.

5. [Ел. ресурс]. Режим оступу:http://www.tiensmed.ru/news/seldereius2.html

SUMMARY

Apium graveolens – undeserved “domestic doctor”



Bakaljuk O.I.

In the article are examined the question of medical quality of plant, who name is Apium graveolens.



ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВО - СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Блецкан М.М., Ганич Т.М., Трохимович А.А.

ДВНЗ "Ужгородський національний університет", Ужгород, Україна

Завданням нашої роботи є покращення ефективності лікування пацієнтів з функціональними порушеннями серцево – судинної системи за допомогою лікарських рослин.



Метою нашого дослідження було проведення аналізу спектру терапевтичної дії наступних різновидів рослинної сировини: квітки та плоди гліду колючого ( Crataegus oxycantha ) , листя меліси лікарської (Melissa officinalis ) , кореневища та корені валеріани лікарської (Valeriana officinalis ), листя м'яти перцевої ( Mentha piperita ), плоди шипшини травневої ( Rosa majalis ) .

Наводимо хімічний склад та відомості з фітофармацевтичної літератури [1, 2 , 3 ] про досвід використання окремих компонентів зазначених рослин (табл.1).

Переважний вплив даних рослинних компонентів направлений на серцево-судинну систему. Глід посилює скорочення серцевого м’язу (позитивна інотропна дія) та водночас зменшує його збудливість, що обумовлює його ефективність у пацієнтів із серцевою недостатністю в складі комплексної терапії. Поряд з кардіотонічною дією, глід покращує кровопостачання нирок. Завдяки цьому поліпшується діяльність нирок, посилюється клубочкова фільтрація. Наявність у глоді тритерпенових кислот обумовлює його здатність посилювати кровообіг у коронарних судинах та судинах головного мозку. Екстракт глоду зменшує спазм коронарних судин, тим самим підвищуючи постачання серця киснем. В експерименті доведено, що галенові форми глоду зменшують порушення серцевого ритму шляхом подовження ефективного періоду серцевого циклу, тобто за своїми властивостями вони відповідають антиаритмічним препаратам ІІІ класу. Це дозволяє застосовувати препарати глоду при функціональних розладах серцевої діяльності, миготливій аритмії та пароксизмальній тахікардії ( в комплексі з антиаритмічними препаратами). Крім того , глід володіє гіпотензивними та гіполіпідемічними властивостями .

Таблиця 1

Основні діючі речовини досліджуваної лікарської рослинної сировини




Сировина

Хімічний склад

1.

Квітки глоду колючого
Плоди глоду колючого

Флавоноїди (гіперозид, кверцетин, вітексин),

фенолокислоти (кавова, хлорогенова), аміни, органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9-6,1%),вітаміни (аскорбінова кислота (18-100мг%), каротин(0,4-2,7мг%))

Фенольні сполуки (антоціани-до 1200 мг%, катехіни, флавоноли), кумарини (0,7-3,4%)


2.

Листя м'яти перцевої

Ефірні олії ( ментол ), терпеноїди, флавоноїди, урсолова, олеанолова кислоти, бетаїн, каротин, мікроелементи ( мідь, марганець ) , дубильні речовини.

3.

Плоди шипшини травневої

Аскорбінова кислота,каротин,вітаміни групи В,рутин,флавоноїди (кверцитрин), пектинові речовини,солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію

4.

Листя меліси лікарської

Ефірні олії (0,05-0,33%), дубильні речовини (5%), янтарна, кавова, хлорогенова, олеанолова та урсолова кислоти, цукри

5.

Кореневища та корені валеріани лікарської

Ефірні олії (0,5-2%) - складний ефір спирту борнеолу та ізовалеріанової кислоти.

Ізовалеріанова кислота та борнеол, ефіри борнеолу


з кислотами (мурашиною, оцтовою тощо)

Терпеноїди (камфен, лимонне, митренол тощо)

Глікозид валерид, дубильні речовини,

цукри, флавоноїди.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка