Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка11/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28

Ефективну седативну дію виявляє меліса лікарська, валеріана лікарська, глід. Це дає змогу зменшувати дозу синтетичних седативних препаратів. Меліса лікарська володіє спазмолітичною дією, має протизапальні та противірусні властивості. Рослина використовується при станах загального нервового збудження, при судинно - вегетативній дистонії , безсонні, порушеннях ритму серця, змінах тиску крові під впливом емоційних збудників.

Валеріана лікарська проявляє заспокійливу , спазмолітичну та слабу жовчогінну дію. Препарати валеріани лікарської зменшують збудливість і підвищують функціональну діяльність центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижують артеріальний тиск .

Плоди шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну , протизапальну дію, активізують ферментні системи і окисно-відновні процеси в організмі, сприятливо впливають на вуглеводний обмін, посилюють секрецію жовчі, підвищують діурез.

Наводимо приклади комбінування вказаних рослинних компонентів у вигляді фітозборів:

1.Кореневища та корені валеріани лікарської

Листя меліси лікарської

Квітки глоду колючого по 15,0

Вживати по 100 мл відвару 4 рази на день.

2.Плоди шипшини травневої

Листя меліси лікарської

Кореневища та корені валеріани лікарської по 15,0

Вживати по 100 мл відвару 3 рази на день.

3.Листя м'яти перцевої

Квітки глоду колючого

Листя меліси лікарської по 15,0

Вживати по 100 мл відвару 3 рази на день.

Наведені варіанти фітозборів покращують роботу серця, виводять надлишок води з організму, підвищують стійкість серцево - судинної системи до навантажень , мають заспокійливу дію, нормалізують сон, покращують обмін речовин та загальний стан організму.

Таким чином, запропоновані різновиди фітозбірів рекомендуються для корекції функціональних порушень серцево-судинної системи з метою оптимізації базисних схем лікування .



ЛІТЕРАТУРА

1.Ганич Т.М.,Фатула М.І.,Ганич О.М.Клінічна фітотерапія.-Ужгород.-2008.-301 с.

2.Гродзінський А.М. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник.-Київ.-1989.-541 с.

3.Чекман І.С.Клінічна фітотерапія.-Київ.-2000.-510 с.



SUMMARY

PECULIARITIES CORRECTION OF FUNCTIONAL DISORDERS OF CARDIO - VASCULAR SYSTEM



Bletskan M.M., Hanych T.M. ,Trohimovich A.A.

We presented main active compounds of medicinal herbs row materials recommended for patients with pathology of cardio - vascular system. This article presents examples of prescriptions with herbal components for medicinal treatments.



ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОЗБОРІВ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ В ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМИ ГЕПАТИТАМИ

Блецкан М.М., Фатула М.І., Ганич Т.М., Машура Г.Ю., Січка А.С. ДВНЗ" Ужгородський національний університет", Ужгород, Україна

При підборі ефективної терапії у хворих з гіпертонічною хворобою необхідно враховувати супутні патології, зокрема, наявність хронічних дифузних захворювань печінки – хронічних гепатитів. При захворюваннях печінки відбувається прогресування фіброзу та зміна цитоархітектоніки органа, що призводить до погіршення печінкового кровотоку та розвитку портальної гіпертензії. Існують дані, що ангіотензин 2 запускає активацію та диференціацію купферовських клітин печінки в міофібробласти та сприяє вивільненню прозапальних цитокінів. У той же час, активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи відіграє важливу роль в прогресуванні гіпертонічної хвороби.

Завданням нашої роботи є покращення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з хронічними гепатитами за допомогою спеціально розробленого для даного типу нозологій фітозбору . При даній поєднаній патології в комплексне лікування рекомендовано включати фітозбір у вигляді відвару наступного складу : трава деревію звичайного ( Achillea millefolius ) , трава звіробою звичайного ( Hypericum perforatum ), квітки цмину піскового ( Helichrysum arenarium ), листя м'яти перцевої ( Mentha piperita ), плоди фенхелю звичайного ( Foeniulum vulgare ).

Наводимо хімічний склад та відомості з фітофармацевтичної літератури [1,2,3] про досвід використання окремих компонентів зазначеного фітозбору (табл.1).



Таблиця 1.

Основні діючі речовини досліджуваної лікарської рослинної сировини.




Сировина

Хімічний склад

1.

Трава деревію звичайного

Ефірні олії ( хамазулен ), флавоноїди, дубильні та гіркі речовини , органічні кислоти , фітонциди

2.

Трава звіробою звичайного

Флавоноїди (рутин, кверцетин, гіперозид), дубильні речовини, сапоніни, ефірні олії, фітонциди

3.

Квітки цмину піскового

Флавонові глікозиди, стероїдні сполуки, жирні кислоти, спирт інозит, ефірна олія

4.

Листя м'яти перцевої

Ефірні олії ( ментол ), терпеноїди, флавоноїди, урсолова, олеанолова кислоти, бетаїн, каротин, мікроелементи (мідь, марганець) , дубильні речовини.

5.

Плоди фенхелю звичайного

Флавоноїди ( кверцетин, ізорамнетин ), кумарин умбеліферон, анетол, фенхол, метилхавікол.

Протизапальні властивості деревію звичайного пов’язані з дією ефірних олій, до складу яких входить хамазулен , відомий як активний протизапальний засіб. Настої та відвари деревію призначають при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті для нормалізації кислотності шлункового соку. Володіє спазмолітичною активністю, підвищує діурез.

Флавоноїди звіробою звичайного ( особливо гіперозид ) володіють спазмолітичною дією на гладку мускулатуру жовчних протоків, сприяють відтоку жовчі, попереджують її застій в жовчному міхурі та утворення каменів, володіють в'яжучою та бактеріостатичною дією, проявляють сечогінний ефект. Крім того, звіробій звичайний має виражену протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту ( дія дубильних речовин), легку в’яжучу та бактеріостатичну дію, обмежує ріст патогенної флори ( в основному грампозитивної ) , сприяє нормалізації секреторної функції шлунку – у випадках зниженої кислотності збільшується секреція шлункового соку.

Лікувальну дію цмину пов'язують з наявністю в ньому флавонів, що посилюють жовчотворення . Відвар і настій квіткових кошиків цмину володіють жовчогінною холеретичною дією, виявляють протизапальну, антибактеріальну та спазмолітичну дію, підвищують діурез та показані при дифузних захворюваннях печінки.

При прийманні всередину препарати м'яти підсилюють секрецію травних залоз, збуджують апетит, прискорюють евакуацію шлункового та кишкового вмісту ( регулюють перистальтику),

пригнічують процеси гниття та бродіння в травному тракті, знижують тонус гладких м'язів кишківника , жовчо- та сечовидільних шляхів (діють спазмолітично ), посилюють жовчотворну функцію печінки та виділення жовчі у 12-палу кишку. Терпенові сполуки, що входять до складу листків м’яти перцевої , посилюють кровообіг у паренхіматозних органах, особливо в печінці, збільшують секрецію жовчі та мають виражені протизапальні властивості. Встановлено, що відвар м’яти перцевої має гіпотензивну дію, аналогічно дії резерпіну.

Препарати фенхелю звичайного мають спазмолітичні, вітрогінні, секретолітичні та сечогінні властивості.

Таким чином, враховуючи вище наведені дані , запропонований фітозбір можна застосовувати для оптимізації базисних схем лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з хронічними гепатитами за рахунок сумації гіпотензивних, протизапальних

та гепатопротекторних властивостей вказаних лікарських рослин.



ЛІТЕРАТУРА

1.Ганич Т.М., Фатула М.І., Ганич О.М. Клінічна фітотерапія. -Ужгород. - 2008. - 301 с.

2.Гродзінський А.М. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник.-Київ. - 1989. - 541 с.

3.Чекман І.С. Клінічна фітотерапія.- Київ. - 2000. - 510 с.



SUMMARY

HERBAR COLLECTION USE IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH HYPERTENSION COMBINED WITH CHRONIC HEPATITIS



Bletskan M.M., Fatula M.I. , Hanych T.M.,Mashura G.U.,Sichka A.S.

The article presents analysis of herbal preparations therapeutic action for medical treatment improvement in patients with hypertension combined with chronic hepatitis



КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ЕУБІОЗУ КИШКІВНИКА

З ВИКОРИСТАННЯМ РОСЛИННИХ КОМПОНЕНТІВ

Блецкан М.М., Ганич Т.М.,Свистак В.В.

ДВНЗ "Ужгородський національний університет", Ужгород, Україна

Порушення еубіозу в товстій кишці проявляється розвитком синдрому недостатності травлення , антено - невротичним синдромом, підвищеною схильністю до інфекційних захворювань, шкірними проявами. На сьогоднішній день для лікування дисбактеріозу використовуються антибактеріальні засоби ( при наявності високих титрів умовно-патогенної мікрофлори та наявності патогенних штамів), бактеріофаги ( препарати, що володіють антагоністичною активністю), пробіотики ( препарати мікробного походження, що мають біфідо - та лактогенну дію), пребіотики ( стимулятори росту та біологічної активності нормофлори ). Крім того, ефективність вказаних препаратів може бути підсилена дією лікарських рослин з антибактеріальною дією.

Завданням нашої роботи є покращення ефективності лікування пацієнтів з проявами дисбактеріозу за допомогою лікарських рослин.

Метою нашого дослідження було проведення аналізу спектру терапевтичної дії наступних різновидів рослинної сировини: квітки ромашки лікарської ( Chamomilla recutita ), трава звіробою звичайного ( Hypericum perforatum ), кора дуба звичайного ( Quercus robur ) , корінь лопуха справжнього ( Arctium lappa ), листя шавлії лікарської ( Salvia officinalis ), квітки нагідок лікарських ( Calendula officinalis ).

Наводимо хімічний склад та відомості з фітофармацевтичної літератури [1,2,3] про досвід використання окремих компонентів зазначеної рослинної сировини (табл.1).

Флавоноїди звіробою звичайного ( особливо гіперозид ) володіють спазмолітичною дією на гладку мускулатуру жовчних протоків, сприяють відтоку жовчі при гіпертонії сфінктерів, попереджують її застій в жовчному міхурі, попереджують утворення каменів, володіють в'яжучою, протизапальною та бактеріостатичною дією . Зокрема, бактеріостатична дія проявляється відносно стафілококів, стрептококів, гемолізуючої кишкової палички.

Таблиця 1

Основні діючі речовини досліджуваної лікарської рослинної сировини.





Сировина

Хімічний склад

1.

Трава звіробою звичайного

Флавоноїди (рутин, кверцитрин, гіперозид ), дубильні речовини, сапоніни, ефірні олії

2.

Квітки ромашки лікарської

Ефірні олії, хамазулен, прохамазулен, бісаболол, флавоноїди ( апігенін, апіїн ), кумарини ( герніарин ) , аскорбінова кислота

3.

Кора дуба звичайного

Катехінові таніни, галотаніни, кверцетин, смоли, пектинові речовини.

4.

Корінь лопуха справжнього

Дубильні речовини, слиз , флавоноїди ситостерин та стигмастерин, інулін, глікозид арктиїн.

5.

Листя шавлії лікарської

Дубильні речовини, тритерпенові кислоти, дитерпени, флавоноїди, кумарин ескулетин.

6.

Квітки нагідок лікарських

Каротиноїди, флавоноїди , сапоніни, інулін, органічні кислоти, фітостерини, алкалоїди

Препарати ромашки стимулюють жовчовиділення і збуджують апетит. Флавоноїди ( апігенін , апіїн ) та кумарин ( герніарин ) ромашки лікарської володіють вираженим спазмолітичним ефектом. Хамазулен володіє протизапальної дією. Квіти ромашки лікарської мають антибактеріальні властивості відносно стафілококів, стрептококів, гемолізуючої кишкової палички.

Кору дуба звичайного використовують як протизапальний, в’яжучий засіб.

Препарати коріння лопуха справжнього мають діуретичні, жовчогінні, дезинфікуючі та потогінні властивості, регулюють обмін речовин.

Галенові препарати шавлії виявляють в’яжучу, протизапальну, дезінфікуючу, відхаркувальну, гіпоглікемічну дію, проявляють антисептичні властивості. Ефективні щодо стафілококів, стрептококів та грибів роду Саndida. Препарати шавлії лікарської , навіть водні настої , гальмують ріст грам позитивних організмів і , дещо менше , грамнегативних. Особливо ефективно впливає дана лікарська рослина на золотистий стафілокок.

Нагідки лікарські мають протизапальні, бактерицидні (стосовно стафілококів,стрептококів та грибів роду Саndida ), спазмолітичні властивості.

Вдале поєднання компонентів даного фітозбору дозволяє підвищувати стійкість організму до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища і коригувати такий патологічний стан, як дисбактеріоз.

Наводимо приклади комбінування вказаних рослинних компонентів у вигляді фітозборів:

1.Кора дуба звичайного

Квітки ромашки лікарської

Листя шавлії лікарської по 10,0

Вживати по 100 мл відвару 3 рази на день.

2.Корінь лопуха справжнього

Квітки ромашки лікарської

Листя шавлії лікарської по 10,0

Вживати по 100 мл відвару 3 рази на день.

3.Квітки нагідок лікарських

Трава звіробою звичайного

Листя шавлії лікарської

Квітки ромашки лікарської по 10,0

Вживати по 100 мл відвару 3 рази на день.

Таким чином, враховуючи вище наведені дані , запропоновані варіанти фітозборів рекомендуються для корекції якісного та кількісного співвідношення мікрофлори кишківника у пацієнтів з проявами дисбактеріозу у складі комплексної терапії з метою оптимізації базисних схем лікування



ЛІТЕРАТУРА

1.Ганич Т.М.,Фатула М.І.,Ганич О.М.Клінічна фітотерапія.-Ужгород.-2008.-301 с.

2.Гродзінський А.М. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник.-Київ.-1989.-541 с.

3.Чекман І.С.Клінічна фітотерапія.-Київ.-2000.-510 с.



SUMMARY

CORRECTION OF INTESTINAL EUBIOSIS WITH USE OF HERBAL COMPONENTS



Bletskan M.M., Hanych T.M., Svistak V.V.

The article is devoted to question of medical treatment improvement in patients with disbacteriosis by use of medicinal herbs preparations.




ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОТЕРАПІЇ ПРИ ВЕГЕТО-СУДИННИХ ПАРОКСИЗМАХ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

Булеца Б.А., Адамчо Н.Н.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Вступ. Вегетативно-судинні пароксизми та симпато-адреналові часто зустрічаються в практиці лікаря любого профіля, особливо сімейного лікаря. Симпато-адреналові кризи можуть появитись після психотравми, одноразового вживання алкоголю, чорної кави, оральної інфекції, гострої респіраторної інфекції та інших причин.

Мета роботи. Уточнити, чи зможе сімейний лікар вилікувати хворих з симпато-адреналовими кризами, застосовуючи переважно фітопрепарати.

Матеріали і методи обстеження. Обстежено 30 хворих жінок, віком 25 – 35 років з діагнозом вегето-судинна дистонія, частими 2 рази на тиждень симпато-адреналовими пароксизмами. Стан вегетативної нервової системи вивчався по системі Вейна, обстежуючи сегментарну і над сегментарну її частину. Контрольна група 10 хворих, яким призначалось плацебо.

В основному нас цікавили такі показники: пульс, кров’яний тиск, дермографізм, акрогіпергідроз. Хворим назначалась валеріана лікарська (Valeriana officinalis), голеновий препарат по 2 таблетки 3 рази на день на протязі 10 днів. Стан вегетативної нервової системи обстежували в динаміці кожен 5-й день.



Результати обстеження та їх обговорення. Таблиця 1 ілюструє показники стану вегетативної нервової системи.

Таблиця 1

Стан вегетативної нервової системи до лікування у хворих основної і контрольної груп

Показник вегетативної

нервової системи

Основна група

Контрольна група

до кризу

під час кризу

до кризу

під час кризу

Кров’яний тиск

130/80±5мм рт.ст.

180/110±5мм рт.ст.

120/80±5мм рт.ст.

180/110±5мм рт.ст.

Пульс

75’

115’

70’

110’

Дермографізм

червоний стійкий

білий стійкий

червоний стійкий

білий стійкий

Акрогіпергідроз

різко виражений

різко виражений

різко виражений

різко виражений

Таблиця 2 ілюструє показники стану вегетативної нервової системи на 10-й день після проведеного лікування. Хворі таблетки валеріани переносили нормально, ніяких ускладнень не було.



Таблиця 2

Стан вегетативної нервової системи після проведення десятиденного лікування основної і контрольної груп

Показник вегетативної

нервової системи

Основна група

Контрольна група

до кризу

під час кризу

до кризу

під час кризу

Кров’яний тиск

130/80 мм рт.ст.

140/80 мм рт.ст.

130/80 мм рт.ст.

180/100 мм рт.ст.

Пульс

75’

80’

70’

115’

Дермографізм

червоний

білий

червоний

білий

Акрогіпергідроз

різко виражений

різко виражений

різко виражений

різко виражений

На 20-й день після проведеного лікування у хворих основної групи симпато-адреналові кризи пройшли, стан задовільний. У хворих контрольної групи стан без змін. Стан вегетативної нервової системи у хворих основної групи нормалізувався, а контрольної – без змін.

Висновки:

1. Сімейний лікар може застосовувати фітотерапію у хворих з симпато-адреналовими кризами.

2. Седативна дія валеріани зменшує симпато-тонічну реакцію під час кризів у хворих з вегето-судинною дистонією.

3. Для лікування симпато-адреналових кризів можна застосовувати і інші фітопрепарати седосед, седавіт та ін.).



Література

  1. Кушнир Г.М. Диагностические и экспериментальные шкалы в неврологической практике. Симферополь. – 2002. – с.22.

SUMMARU

ZASTOSUVANNYA PHYTOPREPARATIV S VEGETATIVE-SUDINES CRISES IN PRAKTISI SIMEYNOGO LIKARYA.



Buletsa B.A., Adamcho N.N.

Simeyny likar manger zastosovuvati phytotherapiyu in ailing s vegetative-sudines crises.



Сладж-феномен при холецистопатіях та при сечокислому діатезі: роль аліментарних порушень в їх генезі та особливості дієтичних та фітотерапевтичних корекцій

Волошин О.І., Сенюк Б.П., Волошина Л. О., Васюк В.Л.

Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

В останні десятиріччя в розвинутих країнах світу констатується зростання частоти захворювань гепатобіліарної та сечостатевої систем [3,4]. Як правило, патологічні стани зазначених систем розглядаються відповідними спеціалістами як незалежні явища. Незважаючи на значні досягнення в діагностиці й лікуванні за окремими нозологічними формами, на взаємозв'язок між патологіями цих систем (окрім важких клінічних ситуацій у вигляді гепаторенального синдрому) звертається мало уваги [1,2,3]. Зазвичай до цього немає достатнього клінічного спонукання. Проте, за результатами широкого впровадження в клінічну практику ультрасонографії органів черевної порожнини окремі патологічні явища-знахідки потребують уваги, патогенетичного осмислення та корекцій лікувально- профілактичних заходів. Одними з таких є явища сладж-феномену при холецистопатіях та сечокислого діатезу (СКД).



Мета роботи: вивчити частоту знаходження ультрасонографічних явищ сечокислого діатезу та сладж- феномену при холецистопатіях, дослідити можливі спільні етіопатогенетичні ланки розвитку та розробити шляхи їх корекції.

Матеріал і методи. Впродовж п’яти років спостереження проведені в 340 хворих на хронічний некаменевий холецистит та дискінезію жовчовивідних шляхів (29 осіб із загального числа) з вищами сладж-феномену в період помірного загострення або нестійкої ремісії. Вікові коливання обстежених були в межах 22-70 років, давність захворювань – 3-29 років, домінуючий контингент хворих - жінки 210 (61,76%). Діагностичний комплекс передбачав програмне обстеження органів черевної порожнини, загальні аналізи крові та сечі, дуоденальне зондування, визначення біохімічних параметрів фракцій білірубіну, глюкози, загального холестерину та тригліцеридів, активності лужної фосфатази, аланінової, аспарагінової трансаміназ, гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), креатиніну, рівнів сечової кислоти, сечовини, кальцію, фосфору, заліза та магнію в сиворотці крові. Спостереження проведені в амбулаторному режимі, тривалістю від 0,5 до 2 років з контрольними візитами кожні 3-4 місяці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка