Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка13/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   28

Griga V.I., Griga I.V., Rostoka L.M., Bernada V.V., Reyti G.E.

Medicinal plants of Transcarpathia own the expressed pharmacolo-gical properties (reduce arterial pressure, level of cholesterol, beta-lipopro-teins, repress lipid peroxidation).




ЛІКАРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ АРОНІЇ МІЧУРІНА

(ARONIA MITSCHURINII SKVORTSOV & MAITULINA)

Григор’єва О.В.1, Клименко С.В.1, Бріндза Я.2

1Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, Україна;2Інститут охорони біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету, Нітра, Словаччина

Широко поширена «чорноплідна горобина», культивована у багатьох країнах Східної та Північної Європи, є аронією Мічуріна (Aronia mitschurinii Skvortsov & Maitulina). Часто її плутають з аронією чорноплідною (A. melanocarpa (Michx.), яка природно зростає у Північній Америці, де має дрібні, малоїстівні плоди і навіть відноситься до важко викорінюючих рослин [14]. Аронія Мічуріна – вид, штучно створений у 1890-х роках І.В. Мічуріним у результаті впливу на квітку аронії чорноплідної пилком невідомої рослини (можливо, горобини) [5].



Плоди аронії Мічуріна – цінний харчовий продукт. Широке вивчення біохімічного складу плодів почалося у другій половині XX століття. Зрілі плоди містять від 74 до 83% соку [12], на частку сухої речовини припадає 17-29% [29], 19,5% [10], 20% [19], 20-22% [9], у сортів 15-16% [17]. Клітковина аронії (5,62 г/100 г сирої речовини) складається з целюлози, геміцелюлози та лігніну [35]. Плоди аронії містять органічні кислоти 1,0-1,8% [9], 1-1,5%, основні з яких – яблучна і лимонна кислоти [29; 35], а також хінна і бурштинова кислоти [6]. Через наявність органічних кислот надмірне вживання плодів може привести до збільшення кислотності шлункового соку, що небажано при хронічному гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки з підвищеною кислотністю [14]. Цукру у плодах 4-6% [9], 16-18% [34] 8,7%, з них фруктози 5,4%, глюкози 2% [19]. У свіжому соку аронії міститься 7-9% цукрів [2]. У зрілих плодах виявлений циклічний спирт сорбіт 3,5% [21; 29], солодкий на смак, який замінює цукор для діабетиків. Наявність у плодах великої кількості пектинових речовин 0,3-0,6% [29; 34], 0,6-0,7% [2], 1,1% [10] сприяє виробництву високоякісного желе, мармеладу та варення. У плодах аронії Мічуріна містяться вітаміни: Р, С, РР, В1, В2 і каротин. З перерахованих вітамінів у великій кількості знаходиться лише вітамін Р, вміст якого може коливатися у великих межах – від 1200 до 4977 мг% на сиру речовину, але частіше перебуває на рівні 2500-3500 мг% [19]. Споживання 200 г плодів аронії забезпечує добову потребу організму дорослої людини у вітаміні Р [10]. Вітамін Р у плодах аронії представлений групою біофлавоноїдів – Р-активними безбарвними катехінами (600-1500 мг%), червоними антоціанами (600-1300 мг%) і невеликою кількістю флавонів [2]. Плоди є багатим джерелом антоціанів [21], які можуть сприяти профілактиці ожиріння та метаболічного синдрому [33]. Антоціани мають антиоксидантну, протизапальну, протимікробну, гастро та гепатопротекторну дію. Антоціани можуть бути корисні для пацієнтів з метаболічним синдромом в якості засобу профілактики атеросклерозу [22]. Загальний вміст фенольних речовин знаходиться в діапазоні від 3440 мг/100 г сухої речовини [27], 3760 мг/100 г [24], 4010-4210 мг/100 г [25], 7465 мг/100 г [30] до 7849 мг/100 г [32]. Флавоноїди аронії здатні зменшувати тяжкість запальних явищ і можуть бути використані клінічно в якості допоміжних засобів для профілактики ішемічної хвороби серця [31]. Вміст вітаміну С у плодах аронії залежить від їх ступеня зрілості і варіює у різних еколого-географічних зонах. На Уралі і Латвії рівень його коливається від 9 до 25 мг% [2], аналогічна їх кількість знаходять у Підмосков'ї і на Алтаї [18]. За даними інших авторів [15], плоди містять 100-167 мг%. А.А. Колесник (1971) вважає, що навіть у незрілих плодах аронії міститься не більше 45 мг% вітаміну С, а у зрілих і того менше. Це підтверджується і дослідженнями А.Я. Трибунської (1968) і Е.Е. Шишкіної (1973), які у зрілих плодах виявили 9-14 мг% аскорбінової кислоти. Серед форм Середньоуральської репродукції відзначені такі, які містять до 30 мг% вітаміну С [18], алтайської – до 16 мг% [19]. Серед основних мінеральних елементів, що входять до складу аронії, переважає кальцій [10]. Наступним за вмістом йде калій (близько 60%), потім фосфор (14,2%). Важливу роль у життєдіяльності людини відіграє залізо (2,9%). У плодах аронії є і дуже необхідні для життєдіяльності організму мікроелементи – молібден, марганець, мідь, бор [12]. У плодах аронії накопичується у 2-4 рази більше йоду, ніж у інших плодових культурах [16]. За даними Л.І. Вигорова і Г.Н. Новосьолова (1968) за кількісним вмістом йоду вона наближається до фейхоа. Тому аронія корисна для попередження захворювання щитовидної залози, що є наслідком йодної недостатності, відомою під назвою «базедова хвороба» [12]. У плодах ідентифіковано 48 летких речовин, з них переважають бензальдегід ціангідрин, синильна кислота і бензальдегід [23]. З ароматичних речовин ідентифіковані також ряд похідних бензолу: бензиловий спирт, 2-фенілетанол, фенілацетальдегід, саліцилальдегід, ацетофенон, 2-гідроксиацетофенон, 4-метоксиацетофенон, фенол, 2-метоксифенол і метилбензоат [21; 23]. При вивченні впливу на щурів речовин, що містяться у плодах аронії, показано [36] їх бактеріостатичну активність з вираженим протизапальним ефектом відносно золотистого стафілококу і кишкової палички, а також противірусну активність щодо вірусу грипу. У ході дослідження впливу плодів аронії на рівень фрагментації ядерної ДНК гепатоцитів на моделі тетрахлорметанового гепатиту, авторами [13] доведено, що рослинний гепатопротектор, отриманий на основі кріоактивованого порошку аронії, зменшує патогенно індукований апоптоз гепатоцитів і перевершує за фармакологічною активністю відомий гепатопротектор «сілібор». Насіння аронії містить гліцеринове масло 19,3 г/кг [37]. Фосфоліпіди (2,8 г/кг), присутні у насінні, представлені фосфатидилхоліном, фосфатидилінозитолом та фосфатидилетаноламіном [37]. Фармакологічними дослідженнями, проведеними у Харківському фармацевтичному інституті, було встановлено, що не тільки плодам, але і листкам аронії завдяки вмісту у них біологічно активних речовин властиві лікувальні (гіпотензивні, жовчогінні, протизапальні) дії [11]. У 2000 році у Науково-дослідному інституті біомедичної хімії РАМН був отриманий екстракт листя аронії, який має високу антиоксидантну активність і чинить інгібуючу дію на всі етапи перекисного окиснення ліпідів у тканинах печінки. За даними О.В. Криворучко (2010) у листках аронії виявлено до 55 компонентів, основними з яких є леткі речовини бензальдегід, сквален, β-ионон і геранілацетон. Листя відрізняється високим вмістом поліфенолів [28]. Сибірські фахівці [3], які вивчали біологічно активні речовини у борошні, отриманої з плодів аронії Мічуріна, відзначили, що цей продукт заслуговує грунтовного дослідження на предмет подальшого використання для лікування різних захворювань серця і нервової системи. Плоди аронії і сік з них мають властивості, необхідні для лікування та профілактики атеросклерозу, гіпертонії та інших захворювань [1; 26]. Дослідження, проведені на кафедрі пропедевтичної терапії Київського медичного інституту, показали, що не тільки свіжі плоди та сік, але і водні витяжки з сушених плодів цієї рослини викликають у хворих на гіпертонічну хворобу гіпотензивний ефект [20].

Оскільки багато фармакологічних та клінічних аспектів застосування рослини поки ще досліджені не повністю, у різних медичних установах вивчають лікувальну ефективність плодів і листя аронії Мічуріна. В даний час ця культура є предметом багатьох досліджень, включаючи боротьбу з раком, серцево-судинними захворюваннями, хворобами шкіри, шлунка, кишечника, токсичним ураженням печінки, алергією, діабетом і туберкульозом. Завдяки збалансованому поєднанню у плодах цієї культури біологічно активних речовин, вітамінів і мікроелементів, аронію Мічуріна використовують як харчову культуру і як лікарську рослину. Не лише плоди, а й інші частини рослини можуть слугувати джерелом отримання речовин, що мають лікувальні властивості.



Отже, літературні дані підтверджують високу поживну цінність аронії Мічуріна для використання у фармацевтичній промисловості, а також свідчать про можливість і необхідність розширення культивування виду для практичного використання.

Література

  1. Барабаш Г.К. Применение черноплодной рябины при лечении гипертонической болезни // Тр. 1-й Всесоюз. конф. по биологически актив, веществам плодов и ягод. – Свердловск: Б.и., 1961. – С. 155-166.

  2. Васильченко Г.В., Проценко В.И. Черноплодная рябина. – М: Колос, 1967. – 95 с.

  3. Вигоров Л.И. Биологически активные вещества плодов рябины черноплодной и перспективы ее селекционного улучшения // Науч. чтения памяти акад. М.А. Лисавенко. – 1973. – № 4. – С. 15-21.

  4. Вигоров Л.И., Новоселова Г.Н. Содержание йода в плодах Среднего Урала / Тр. III Всесоюз. семинара по биологически активным (лечебным) веществам плодов и ягод, 1968. – С. 245-252.

  5. Виноградова Ю.К., Куклина А.Г. Знакомая и незнакомая «черноплодка» // Наука и жизнь. – 2006. – № 2. – С. 110-113.

  6. Камзолова О.И., Исаченко Л.М., Липская С.Л. Химический состав плодов аронии черноплодной // Плодоводство. – 2002. –Т. 14. – С.136-139.

  7. Колесник А.А. Химия плодов и овощей и биохимические особенности их хранения. – М.: Пищ. пром-сть, 1971. – 121 с.

  8. Криворучко О.В. Хромато-мас спектрометричне дослідження летких речовин листя і плодів аронії чорноплідної // Український біофармацевтичний журнал. – 2010. – № 1(6). – С. 53-58.

  9. Курьянов М.А. Рябина и арония черноплодная // Нетрадиционные садовые растения. – Мичуринск, 1994. – С. 264-289.

  10. Майтаков А.Л. Исследование потребительских свойств и определение регламентируемых показателей качества быстрорастворимого завтрака на основе молочной сыворотки и экстракта аронии черноплодной // Техника и технология пищевых производств. – 2012, № 3. – С. 1-6.

  11. Мусич Н.И., Андриенко М.Ж. Арония (рябина) черноплодная. – Киев: ВИЩА ШКОЛА, 1986. – 80 с.

  12. Проценко В.И. Черноплодная рябина – новая садовая культура. – Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1971. – 52 с.

  13. Савченкова Л.В., Рокотянская В.В. Фрагментація ядерної ДНК гепатоцитів при токсичному ураженні печінки тетрахлорметаном та можливості фармакологічної корекції // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2011. – Т. 12, № 4. – С. 496- 497.

  14. Скворцов А.К., Майтулина Ю.К., Горбунов Ю.Н. О месте, времени и возможном механизме возникновения культурной черноплодной аронии // Бюл. МОИП. Отд. биол. – 1983. – Т. 88, вып. 3. – С. 88-96.

  15. Степанова Е.М. Изучение и селекция витаминных плодово-ягодных растений / Тр. БАВ-1. – Свердловск, 1961. – С. 208-210.

  16. Танчев C.C. Антоцианы в плодах и овощах. – М.: Пищевая пром-сть, 1980. – 304 с.

  17. Тимофеева В.Н. Исследование химического состава аронии черноплодной и рябины садовой в процессе созревания // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2010. – № 11. – С. 18-21.

  18. Трибунская А.Я., Шепелева Д.И. Биологически активные вещества плодов аронии и их изменения при хранении и переработке / Тр. 3-го Всесоюз. семинара по БАВ плодов и ягод. – Свердловск, 1968. – С. 395-409.

  19. Шишкина Е.Е. Химический состав плодов рябины черноплодной и некоторых продуктов ее переработки / Научн. чтения памяти акад. М.А. Лисавенко. – М., 1973. – №4. – С. 25-29.

  20. Щепотин В.М., Щулипенко И.М., Лебеда А.Ф. Гемодинамические эффекты гипотензивного действия черноплодной рябины у больных гипертонической болезнью // Докл. АН УССР, Сер. Б. – 1983. – № 2. – С. 85-87.

  21. Ara V. Schwarzfruchtige Aronia: Gesund – und bald “in aller Munde”? // Flüssiges Obst. – 2002. – No.10. – Р. 653-658.

  22. Broncel M., Kozirуg-Kolacinska G. Chojnowska-Jezierska // In Polski Merkuriusz Lekarski. – 2007. – Vol. 23, Issue 134. – Р. 116-119.

  23. Hirvi T., Honkanen E. Analysis of the volatile constituents of black chokeberry (Aronia melanocarpa Ell) // In J. Sci. Food Agric. – 1985. – Vol. 36. – Р. 808-810.

  24. Hudec J., Bakos D. Content of phenolic compounds and free polyamines in black chokeberry (Aronia melanocarpa) after application of polyamine biosynthesis regulators // In J. Agric. Food Chem. – 2006. – Vol. 54. – Р. 3625-3628.

  25. Kähkönen M.P., Hopia A.I. Antioxidant activity of plant extracts containing phenolic compounds // In J. Agric. Food Chem. – 1999. – Vol. 47. – Р. 3954-3962.

  26. Kokotkiewicz A., Jaremicz Z., Luczkiewicz M. Aronia plants: a review of traditional use, biological activities, and perspectives for modern medicine // J. Med. Food. – 2010. – Vol. 13. – Р. 255-269.

  27. Kolesnikov M.P., Gins V.K. Phenolic substances in medicinal plants // In Appl. Biochem. Microbiol. – 2001. – Vol. 37. – Р. 392-399.

  28. Lee J.E., Kim G.S. Determination of chokeberry (Aronia melanocarpa) polyphenol components using liquid chromatography-tandem mass spectrometry: Overall contribution to antioxidant activity // In Food Chem. – 2014. – Vol. 146. – Р. 1-5.

  29. Lehmann H. Die Aroniabeere und ihre Verarbeitung // In Flüssiges Obst. – 1990. –Vol. 57. – Р. 746-52.

  30. Mayer-Miebach E., Adamiuk M. Research project Dietary procyanidins – from a better understanding of human health effects to functionalised foods / Internal Report. – 2008.

  31. Naruszewicz M., Laniewska I. Combination therapy of statin with flavonoids rich extract from chokeberry fruits enhances reduction in cardiovascular risk markers in patients after myocardial infraction (MI) // In Atherosclerosis. – 2006. – Vol. 194. – Р. 179-184.

  32. Oszmianski J., Wojdylo A. Aronia melanocarpa phenolics and their antioxidant activity // In Eur Food Res Technol. – 2005. – Vol. 221. – Р. 809-813.

  33. Qin B., Anderson R.A. An extract of chokeberry attenuates weight gain and modulates insulin, adipogenic and inflammatory signalling pathways in epididymal adipose tissue of rats fed a fructose-rich diet // In British Journal of Nutrition. 2012. – Vol. 108. – Р. 581-587.

  34. Strigl A.W., LEITNER E., Pfannhauser W. Qualitative und quantitative analyse der anthocyane in schwarzen apfelbeeren (Aronia melanocarpa Michx Ell) mittels TLC, HPLC and UV/VIS-Spectrometrie // In Z. Lebensm Unters Forsch. – 1995. –Vol. 201. – Р. 266- 268.

  35. Tanaka T., Tanaka A. Chemical components and characteristics of black chokeberry // In J. Jpn. Soc. Food Sci. Technol. – 2001. – Vol. 48. – Р. 606-610.

  36. Valcheva-Kuzmanova S.V., Belcheva A. Current knowledge of Aronia melanocarpa as a medicinal plant // In Folia Med. – 2006. – Vol. 48(2). – Р. 11-17.

  37. Zlatanov M.D. Lipid composition of Bulgarian chokeberry, black currant and rose hip seed oils // In J. Sci. Food Agric. – 1999. – Vol. 79. – Р. 1620-1624.

Подяка. Стаття підготовлена за активної участі дослідників міжнародної мережі АГРОБІОНЕТ з виконання міжнародної програми "Агробіорізноманіття для покращання харчування, здоров'я та якості життя" в рамці проекту "AgroBioTech"

SUMMARY MEDICINAL PROPERTIES OF CHOKEBERRY MITSCHURINA (A. MITSCHURINII SKVORTSOV & MAITULINA)

Grygorieva O., Klymenko S., Brindza J.

Medicinal properties of the Aronia mitschurinii Skvortsov & Maitulina elaborated on the base of literature resources. Survey is distinctly documenting the potential importance of the fruits for use in pharmacetics. Therefore it is highly advisable to propagate and extend the exploitation of this species in Ukraine and Slovakia as well.



ФІТОЗАСІБ “ЗОБОФІТ” В КОМПЛЕКСНОМУ

ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ПОДАГРУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ

Доголіч О.І., Волошин О.І., Пашковська Н.В.

Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

В останні десятиріччя відмічається глобальне зростання захворюваності на подагру більш ніж у два рази [3]. Вбачають, що цьому сприяють сучасна їжа, отримана за так званими прогресивними технологіями, екологічні негаразди, неконтрольований прийом ліків [3]. Виявлено, що на сучасному етапі подагра проявляється у все більш молодих осіб та на все значнішому поліморбідному фоні. Заодно ендокринологи з тривогою констатують зростання явищ гіпотиреозу з 0,5% до 2% в популяції не тільки в регіонах з йодною недостатністю[5]. Пропонується поглиблене дослідження цієї проблеми фахівцями різних медичних профілів, оскільки субклінічна форма гіпотиреозу, немаючи клінічних ознак, сприяє прогресуванню численних хвороб, в основі яких є порушення обміну речовин, до яких відноситься і подагра. Постулюється гіпотеза, що сучасні засоби агротехнологій, тваринництва, численні харчові добавки, інші антропогенні ксенобіотики довкілля можуть порушувати функціонування ферментативних систем людини, обмін речовин в т. ч. блокувати всмоктування чи використання в процесі метаболізму життєво важливих макро- і мікроелементів, включаючи йод, спотворювати функціональний стан організму, сприяючи формуванню згодом поліморбідного фону, різних взаємозалежних (коморбідних) патологічних станів. Тому ендокринологи вважають, що будь-які незвичайні прояви нібито відомих захворювань потребують поглиблених пошуків цих скритих антропогенних впливів, одним із проявів яких може бути гіпотиреоз. Виявлення останнього у формі субклінічного та своєчасне адекватне лікування спричиняє не тільки повне функціональне відновлення щитоподібної залози, але й суттєво покращує результати лікування всіх супутніх гіпотиреозу захворювань.

В цьому контексті нами проведено комплексне обстеження груп хворих на подагру на предмет ранньої діагностики гіпотиреозу.

Мета дослідження – виявлення поширеності гіпотиреозу у хворих на подагру, вивчення особливостей перебігу подагри та коморбідних з нею захворювань та підвищення ефективності лікування встановленої мікст-патології.

Матеріал і методи.Спостреження проведені в 127 хворих на подагру у віці 37–77 років, серед яких було 29 жінок, але у віці 53-75 років. Діагноз подагри та принципи лікування здійснювали згідно наказу МОЗ України №676 від 12.10.2006 р. “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги” за розділом “Ревматологія”. Скринінг гіпотиреозу виконували за рекомендаціями Американської Тиреоїдної Асоціації (2012) шляхом дослідження в крові рівнів ТТГ, Т3, Т4-вільних, УЗД та пальпація щитоподібної залози, в окремих випадках – антитіла до тиреоїдної пероксидази. За цими рекомендаціями діагноз субклінічного гіпотиреозу ставили за виявлення в двох дослідження рівня ТТГ вище 4,3 мОд/л при нормальних значеннях Т3, Т4-вільних, а маніфестного – при рівнях ТТГ вище 10,0 мОд/л при можливих змінах Т3, Т4–вільних та їх співвідношень, УЗ-доказах ураження щитоподібної залози та можливих клінічних ознак гіпотиреозу, які можуть маскуватися як прояви інших супутніх захворювань.

Результати дослідження. За даними клініко-імунологічних та ультрасонографічних досліджень встановлено, що прояви гіпотиреозу у жінок проявляються на 5 років раніше (після 50-55років), ніж у чоловіків. В загальному прояви субклінічного гіпотиреозу, виявлені у 6 із 28 жінок (21,42%) та 12 із 99 чоловіків(12,12%), а маніфестний – лише в 7 випадках(5,51%), з них переважно були жінки (4 особи). У випадках субклінічного гіпотиреозу подагра проявлялась торпіднішим перебігом, втягненням в процес більшої кількості суглобів, зниженням ефективності протиподагричної терапії, вираженішим поліморбідним з явищами значнішого метаболічного синдрому фоном, в чому вбачали вплив погіршеного метаболізму в організмі хворих, зумовленим гіпотиреозом. У випадках маніфестного гіпотиреозу прояви останнього були мінімальні(сухість і набряклість шкіри, легка одутлуватість обличчя, ламкість нігтів, мерзлякуватість) та виявлені лише в 4 осіб.

В гендерному аспекті різні форми гіпотиреозу серед чоловіків, хворих на подагру спостерігалися в 15,15% (15осіб),серед жінок – в 35,7% (10 осіб), тобто в 2,36 рази частіше, а в загальному у вибірці – в 19,68% (25 осіб) або майже в кожного п’ятого.

В біохімічному аспекті у хворих на подагру та коморбідними явищами гіпотиреозу були невірогідно вищі, ніж в таких же хворих без гіпотиреозу, показники сечової кислоти, холестерину, тригліцеридів, креатиніну крові та вірогідно знижена швидкість клубочкової фільтрації нирок.

Враховуючи дискусійність поглядів ендокринологів щодо методів лікування субклічної форми гіпотиреозу [1,4,5], в комплексному лікуванні цієї групи ми додатково застосували фітозасіб “Зобофіт” по 2 капсули двічі на день впродовж не менше трьох місяців. Критеріями ефективності були дослідження рівнів ТТГ, Т3, Т4–вільних. Через 2 і 4 місяці та динаміки проявів подагри і супутніх захворюваннь. Складники “Зобофіту”- екстракти перстачу білого та драку красильного є джерелом біологічних сполук йоду, а екстракти гадючника шестипелюсткового та листя берези повислої здавна застосовувались при хворобах опорно-рухового апарату, включаючи подагру[2].

За зазначений період застосування “Зобофіту”, в лікувальному комплексі відмічено в перші 3 тижні сприятливий вплив на коморбідні з подагрою захворювання та кращий регрес суглобового синдрому. Однак на біохімічні параметри крові суттєві зрушення відмічені лише через 3-4 місяці, що є свідченням можливого тривалішого застосування “Зобофіту” в підтримуючих дозах. Слід відзначити,що рівень ТТГ в крові через 2 місяці знизився майже в двічі (початково- 7,6±0,23 мОд/л, через 2 місяці - 3,9±0,18 мОд/л; Р<0,001), що, однак, не гарантує стабільності цього рівня з врахуванням відсутності позитивної динаміки при контрольних У3-дослідженнях щитоподібної залози.

Висновки:

1. Субклінічний і маніфестний гіпотиреоз частіше проявляється в хворих на подагру жінок, погіршує перебіг основного і коморбідних захворювань, сприяє зростанню явищ поліморбідності і зниженню ефективністю лікування.

2. У хворих на подагру старше 50 років доцільна скринінг-діагностика гіпотиреозу, особливо в осіб з торпідним перебігом основного і коморбідних захворювань.

3. Застосування фітозасобу “Зобофіт” у хворих на подагру з явищами субклінічного гіпотиреозу сприятливо впливає на регрес і відповідь на патогенетичну терапію подагри і коморбідних захворювань, тиреоїдний гомеостаз, але не на морфологічні зміни в щитоподібній залозі.

Перспективу досліджень вбачаємо в поглибленому подальшому дослідженню впливу “Зобофіту” на метаболічні і соматичні аспекти цієї мікст-патології.

Література

1. Кравчун Н.А. Клинический опыт применения препарата “Зобофит” в терапии аутоиммунного тиреоидита // Укр. мед.часопис. – 2010. - №8. – С.47-48

2. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / За ред. А.М. Гродзінського / - К.: УРЕ – 1991. – 543 с.

4. Павлюк П.М.“Зобофит” в лечении ипрофилактикезаболеваний щитовидной желези // Фітотерапія. Часопис. – 2009. – №3. – С.72 – 73

5. Паньків В.І.Практричнатиреоїдологія. - Донецьк: Вид. Заславський О.Ю. – 2011. – 224 с.

6. Національний підручник з ревматології / За ред.В.М. Коваленка, Н.М. Шуби / - К., Моріон, 2013. – С.497 – 510.



SUMMARY

«Zobofit» on a complex therapy of patients with gout having hypothyroidism



Voloshyn О.І., Dogolich О.І., Pashkovska Н.V.

Of the 127 patients with gout in 25 people (19.68%) revealed effects of subclinical hypothyroidism. Gout in these patients characterized by moitions of torpidity, more difficult occurrence of comorbidity, worse resalts of treatment. «Zobofit» improve a complex therapy of patients with gout and subclinical hypothyroidism, comorbid diseases and indicators of thyroid homeostasis.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка