Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка15/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28

Література

1. Доктор Уоллок «Умершие доктора не врут». Перевод с англ.. – К «Вибір», 2010. – 44 с

2. Збірник «CHOICE» «Відновлене здоров’я». Результати застосування лікувально-профілактичних комплексів компанії «CHOICE». Київ, 2011 – 122 с

3. «Карпатська Україна», «Здоров’я» Ужгород, 07.08.2010 - 8 с



SUMMARY

Phyto "Choice" - way to health and longevity



Myhalko N.A., Myhalko S.M.

The publication informs about the benefits and features of using herbal compositions of "Choice".


Застосування в фітотерапії синюхи блакитної

Пащенко О.О., Захарія А.В., Гавалко Ю.В.*, Давидова Г.І.,

Гоцька С.М., Синєок Л.Л.*, Галатюк О.О.

ННЦ „Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича”

*ДУ „Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України”, Київ, Україна

Дуже цікавою лікарською рослинною сировиною з точки зору фітотерапевта є кореневища з коренями синюхи блакитної (с.блакитної), котра за своїми заспокійливими властивостями в десять разів перевищує кореневища валеріани лікарської (1). Ця рослина повинна зацікавити терапевтів, невропатологів, психіатрів, а також пульмонологів. Народна медицина застосовує цілющі властивості синюхи ще з античних часів. В офіцинальну медицину рослина була запропоновавна проф. М.Н.Варлаковим у 1932 році як замінник імпортної сенеги (відхаркувальний засіб). Екстракт коренів с.блакитної виявляє чудову дію при хронічних хворобах дихальних шляхів, особливо, якщо ліки вживати перед самим приступом кашлю. Відомий фітотерапевт Є.С.Товстуха з успіхом використовує с.блакитну для лікування нервових та психічних недуг. Кореневища з коренями синюхи – Rhizomata cum radicibus Polemonii, включені до ДФ XI як відхаркувальний засіб. У народній медицині кореневища з кореннями синюхи застосовуються також як седативний, протизапальний, ранозагоюючий, кровозупинний та антибактеріальний засіб; при укусах отруйних змій та ін., у народі використовують і траву та квітки рослини.



С.блакитна (голуба), Polemonium cоeruleum L. - багаторічна трав’яниста рослина з родини синюхових – Polemoniaceae, висотою 40 – 100 см. Добрий ранньолітній медодай, медопродуктивність становить від 60-70 до 200 кг/га.

Поширення: с. блакитна росте на вологих луках, по чагарниках і на лісових галявинах, по берегах річок, на заліснених схилах гір в лісових районах та у Лісостепу, крім Покуття і Поділля. В північно-східній частині Степу (2). Запаси сировини відсутні. Добре культивується.

Заготівля сировини: рослина з коротким, до 3 см. довжиною, косо зростаючим, товстим кореневищем, що густо вкрите тонкими, завдовжки до 15 см коренями. Кореневища з коренями викопують восени на першому році життя рослини або навесні другого року, очищають від землі, відмивають водою, товсті кореневища розрізають уздовж. Сушать на горищах, на відкритому повітрі, або в сушарках при температурі 50-60 °С.

Хімічний склад: основними діючими речовинами є сапоніни групи β–амірину (полімонозиди). Особливо багаті на сапоніни кореневища та корені рослин першого та другого року вегетації (20-30%).Смолисті речовини (більше 1 %), органічні кислоти, ліпіди, сліди ефірної олії, крохмаль, білки, рослинні олії. У кореневищах з коренями виявлені флавоноїди рутин і ліквіритин, в траві – рутин і кверцетин (3).

Фармакологічна дія: с.блакитна діє як відхаркувальний, протисудомний та заспокійливий засіб, котрий застосовують при коклюші, туберкульозі, бронхітах та інших бронхо-легеневих захворюваннях. Відвари із кореневищ з коренями с.блакитної знижують рухову активність, рефлекторну збудливість, пригнічують орієнтувальну поведінкову реакцію піддослідних тварин в експерименті. Рослина виявила більш виражений седативний ефект у тварин, які попередньо отримували стимулятори ЦНС (наприклад фенамін). Сапоніни с.блакитної мають дуже високий гемолітичний індекс „in vitro” – до 200 000 для окремих фракцій. Препарати з с.блакитної мають властивість сповільнювати ритм серця, зменшувати інфільтрацію стінки судин ліпоїдами і вміст холестерину в крові, знижувати артеріальний тиск, підвищувати зсідання крові. Останнім часом встановлена антиоксидантна, мембраностабілізуюча та гіпоглікемічна дія водних і водно-спиртових лікарських форм із с.блакитної (3). Доведений ефект потенціювання снотворної дії при сумісному застосуванні с.блакитної і валеріани лікарської (4).

Показання до призначення: гострий і хронічний бронхіт, крупозна пневмонія, нестерпний кашель у старих людей, судоми, епілепсія, безсоння, нервово-психічні потрясіння, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, кровотечі, хвороби жіночих статевих органів (для спринцювань). Клінічне вивчення ефективності відвару та екстракту кореневищ з коренями с.блакитної проводилось у хворих гострими та хронічними бронхітами, бронхопневмоніями і абсцесами легень. Більш як у 50 % хворих відмічалась позитивна динаміка перебігу захворювання вже на 3-4 день після початку прийому препарату. При курсовому лікуванні протягом 30 діб зменшувалися запальні процеси в легенях, полегшувалося виділення харкотиння, пом’якшувався кашель, щезали больові відчуття. При застосуванні с.блакитної у хворих туберкульозом легень не було кровохаркання в період прийому відувару та екстракту з рослини, хоча було кровохаркання до прийому препаратів. Це підтверджує наявність у рослини властивості підвищувати зсідання крові. Вивчення седативних властивостей синюхи проводилось в умовах психіатричного стаціонару. Препарати призначали збудженим хворим, котрі страждали на безсоння. Після 2-х 3-ох тижневого прийому синюхи хворі ставали значно спокійнішими, у них нормалізувався сон (5). Зовнішньо застосовують також проти сверблячих дерматитів.

Препарати с.блакитної малотоксичні, тривале вживання їх не викликає побічних дій.

При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки вживають всередину настій трави сухоцвіту багнового та відвар кореневищ з коренями с.блакитної.

Раніше в аптеках продавались готові фармацевтичні препарати синюхи: кореневища з коренями синюхи в упаковці по 100 г та екстракт синюхи сухий в таблетках по 0,05 г. З огляду на надзвичайно корисні лікувальні властивості с.блакитної слід більш широко вводити її в практику фітотерапевтів, вирощувати цю рослину на дачних та присадибних ділянках, до речі рослина декоративна і її чудові блакитні квіти будуть прикрашати квітники.



Література

1. Кархут В.В. Ліки навколо нас. – К.: Здоров’я, 1973. – С.167 – 168.

2.Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. Ред. А.М.Гродзинський.- К.: Голов. ред. УРЕ, 1990.- С.396.

3. Мальцева А.А. Исследование комплекса биологически активных веществ растения Polemonium coeruleum L. Автореф… дисс. канд. фармац. наук.-М., 2011.- 18 с.



4. Хишова О. М., Щербинин И. Ю., Дубашинская Н. В. Седативное действие комбинации порошков корневищ с корнями синюхи голубой и валерианы лекарственной // Фармация: науч.-практ. журн. - 2013. - N 1. - С. 43-44.

5. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. – М.: Медицина, 1985.- С. 54 – 56.



SUMMARY

THE USE OF CARRION FLOWER (POLEMONIUM CОERULEUM L.) IN THE PHYTOTHERAPY



Pashchenko O.O., Zaharіya A.V., Gavalko Y.V., Davidova G.І.,

Gotska S.M., Syneok L.L., Galatyuk O.O.

The article shows the chemical composition and Carrion flower (Jacob's- Ladder) applications in medicine.



ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ У СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Решетило Л.І¹. Артим Ю.Ю²., Артим Н.Ю².

¹Львівська комерційна академія, ² Львівська комунальна 1-а стоматологічна поліклініка, Львів, Україна

Дикоросла флора України налічує понад 200 видів лікарських рослин. Детальне вивчення їх хімічного складу та фармакологічна дія дозволяють цілеспрямовано і науково обґрунтовано використовувати їх у медицині, в тому числі й стоматологічній практиці.



Алтея лікарська застосовується у вигляді аплікацій з настою коріння, яке містить близько 35% слизі, 8% цукру, 35% крохмалю, 2% аспарагіну, 4% бетаїну, 1,7% олії, 16% пектину. Аплікації ефективні при лікуванні пародонтозу, виразкових процесах у порожнині рота.

Арніка лікарська. Суцвіття містять до 4,0% арніцину, арніфолін, каротиноїди, флавоноїди, інулін, холін, бетаїн, дубильні речовини, органічні кислоти, слиз. Добрі результати спостерігаються при використанні настоянки суцвіть (1:10) для лікування запальних процесів слизистої порожнини рота у вигляді полоскань.

Коріння і кореневища бадану товстолистого містять 5-20% дубильних речовин, які відносяться до групи галотанінів, ізокумарин, бергенін, поліфеноли, крохмаль, цукри. Для змазування ясен настій і відвари успішно використовують при запальних процесах у порожнині рота.



Гірчак зміїний багатий дубильними речовинами (до 25%), містить галову кислоту (0,44%), флабофен, оксиметил-антрахінони, крохмаль, оксалат кальцію, аспарагінову кислоту. Екстракти і відвари кореневищ дають добрі результати при лікуванні гінгівіту, стоматиту, пародонтозу, запаленні слизової оболонки рота.

Дуб звичайний застосовують у вигляді відвару кори, яка містить 10-20% дубильних речовини, до 14% пентозанів, до 6% пектинових речовин, галову і елагову кислоти, кверцетин, крохмаль, флабофени, слиз. Відвар кори (20:200) застосовують при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, у концентрації 40:200 при лікуванні опіків.

У стоматології використовують траву звіробою звичайного, у якій переважають похідні антрацену: гіперицин (до 0,4%), псевдогіперицин, флангулаемодинатрол, міститься глікозид гіперозид (0,7%), рутин, кверцитин, ізокверцитин, дубильні речовини пірокатехінової групи (10-20%), ефірна олія (0,2-0,3%), смолисті речовини (17%), антоціани (6%), вітамін С, саноніни, каротин, холін. Завдяки в’яжучій і протизапальній дії настої та відвари успішно застосовуються для змазування ясен, лікування стоматиту, гінгівіту, при foetor ex ore.



Золототисячний малий містить алкалоїди (0,6-1,0%), гіркі глюкозиди, генціопікрин, еритроцентаурин, еритаурин, олеанолову кислоту, дубильні речовини, є добрим як ранозаживляючий засіб у вигляді аплікацій і полоскань.

Сік каланхое містить 40% полісахаридів, катехіни, дубильні речовини, органічні кислоти, флавоноїди, мідь, залізо, магній, кремній. Успішно застосовується у стоматологічній практиці для зупинки виділень із кишень при пародонтозі, лікуванні гінгівіту та рецедивуючого афтозного стоматиту.

Кропива дводомна містить каротиноїди, хлорофіл, вітаміни, органічні кислоти, сітостерин, глікозид уртицин, кверцетин, фенолкарбонові кислоти, ацетилхолін, гістамін. У стоматології є кровоспинним засобом, стимулює грануляцію і епітелізацію при захворюваннях порожнини рота.

Трава материнки звичайної багата ефірною олією (0,5-1,5%), дубильними речовинами, флавоноїдами. У склад ефірної олії входять тимол, сесквітерпени з вираженою анестезуючою і антисептичною дією, вільні спирти, геранілацетат.

Настоянка трави є добрим знеболювальним засобом при введенні тампону у порожнину зуба, теплий настій рекомендується хворим для профілактики і лікування стоматиту і гінгівіту.



Квіти мати-й-мачухи багаті тритерпенами: фарадіолом і арнідіолом, містять тетратерпен тераксантин, стигмастерин, ситостерин, вуглевод гептакозан, дубильні речовини. Настій квітів (15:200) показаний для аплікацій і полоскань (5:200) при гіпертрофічному гінгівіті.

Нагідки лікарські (календула) містять каротиноїди (3%), лікопін, валоксантин, флавохром, рубіксантин, ефірну олію, флавоноїди, саліцилову і яблучну кислоти, дубильні та смолисті речовини, фітонциди, слиз. Настої і відвари квітів добрі результати дають при лікуванні виразок слизової оболонки порожнини рота, стоматиту, опіків кореневої пульпи, викликаних ангідридом миш'яку, обробці каналу кореня без вскриття верхівки зуба, дистрофічно-запальної форми пародонтозу.

Кореневища перстача прямолистго багаті дубильними речовинами (до 30%), містять флабофени, тритерпенові саноніни, торментол, хінну і елагову кислоти, ефірну олію, крохмаль, віск, смолисті та мінеральні речовини. Використовують настій з них при кровотечі ясен, стоматиті та гінгівіті.



Подорожник великий містить глікозид аукубін, дубильні речовини, флавоноїди, вуглеводи, сорбіт, маніт, каротин, вітаміни С і К, алкалоїди, фітонциди. Сік або настоянка з листя застосовуються при пульпіті, виразковому гінгівіті, ерозійному, афтозному стоматиті у вигляді полоскань або аплікацій.

Ромашка аптечна, квіти якої містять 0,2-0,8% ефірної олії, 10% сесквітерпету, 20% сесквітерпенолових спиртів, кадінен, каприлову та ізовалеріанову кислоти, флавоноїди, кумарини, лактон, холін, слизі, камеді, рекомендується при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, для полоскання теплим настоєм при зубному болю і абсцесах.

Коріння і кореневища родовика лікарського багаті дубильними речовинами (до 23%), містять сапоніни (до 4,0%), стерини, галову та елагову кислоти, ефірну олію. Екстракт дає добрі результати при введенні у кишені ясен при ерозійній, катаральній і запально-дисторофічній формах пародонтозу, а також при виразковому гінгівіті у вигляді полоскань.



Суниці лісові багаті каротином (0,5%), вітаміном С (до 50 мг%), містять флавоноїди, яблучну і саліцилову кислоти, дубильні (до 0,4%) і пектинові (до 1,5%) речовини, містять цукри (до 9,5%), ароматичні сполуки, мінеральні речовини. Настій ягід є ефективний для полоскань при foetor ex ore, дистрофічно-запальних формах пародонтозу, абсцесах, виразковому стоматиті, кровоточивості ясен, профілактики карієсу. Розтерті ягоди прикладають до ясен при червоному плоскому лишаї, кровоточивості, стоматиті.

У складі трави сушениці топ'яної до 4,0% дубильних речовин, каротин, ефірна олія, фітостерини, алкалоїди. У стоматології використовують масляні витяжки у вигляді аплікацій при різних формах стоматиту, хімічному опіку порожнини рота, пародонтозі, проводять інсталяції у кишені ясен.



Тисячелистник звичайний містить ефірну олію, мурашину, валеріанову і оцтову кислоти, спирти, дубильні речовини, вітаміни С і К, аспарагін, комплекс флавоноїдних речовин. Використовують настій трави для полоскань при кровоточивості ясен, стоматиті і гінгівіті, для зупинки кровотечі з кореневої пульпи.

Чистотіл звичайний містить алкалоїди, органічні кислоти (1,4-4,3%), сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту (до 170 мг%), каротин, флавоноїди, дубильні речовини (2,09-7,64%), хелідонову кислоту, хелідоніол. Порошок чистотілу вводиться у порожнину зуба при зубному болі, відвар трави застосовується як протизапальний засіб для полоскання при стоматиті і гінгівіті, лікуванні гіпертрофічного пульпіту, для припинення росту грибної флори, зменшення розвитку грануляцій і проліфективних процесів на слизовій оболонці ясен.

Шавлія лікарська багата ефірною олією (до 2,5%), містить дубильні речовини (40%), урсолову і улеанову кислоти, дитерпени, смолисті і гіркі речовини, флавоноїди, кумарини. Настій листя призначається при альвеоліті, стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, одонтогенних і пародонтальних абсцесах, кровоточивості ясен.

Результати використання біологічно-активних речовин лікарських рослин у стоматологічній практиці свідчать про те, що вони є ефективним і допоміжним засобом при лікуванні та профілактиці різних захворювань.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ за ред. А. М. Грод- зінського. - К.: Українська енциклопедія, УВКЦ "Олімп", 1992. - 185с.

  2. Велика енциклопедія народної медицини / укладачі І. Алексєєв,

  3. А. Діброва. - Донецьк: ТОВ Глорія Трейд, 2011. - 704 с.

SUMMARY

MEDICAL HERBS IN DENTAL PRACTICE



Reshetylo L. I., Artym Yu. Yu., Artym N. Yu.

Chemical content of certain medical herbs is described, as well as their use in dental practice for treating different discases.



АРТИШОК: МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Росул М.М., Корабельщикова М.О., Іваньо Н.В.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Артишок ( Cynara ) – рід трав’янистих рослин родини айстрових (Asteraceae). Цілющі властивості артишоку відомі ще з античних часів. Стародавні цілителі використовували сік листя артишоку як засіб, що нормалізує травлення та як сечогінний засіб. Відомо близько 12 видів артишоку, що ростуть у країнах південної Європи та Середземномор’я. Для медичних потреб застосовують Артишок посівний – Cynara scolymus L. (від грец. cynara – собачка, оскільки листки обгортки суцвіть подібні до собачих зубів; scolymus – нерівний, зігнутий), який широко культивується у Центральній та Південній Європі, Північній Африці, Північній Америці та на Півдні України.

Багатство біохімічного складу обумовлює різноманітні клінічні ефекти препаратів, які одержують з екстракту соку листків артишоку. Артишок має спазмолітичну, жовчогінну, сечогінну та гепатопротекторну дію, підсилює антитоксичну функцію печінки, нормалізує обмін речовин, знижує рівень холестерину у сироватці крові. Лікарські препарати на основі артишоку застосовують при дискінезії жовчних шляхів, хронічному холециститі, токсичному гепатиті, цирозі печінки, хронічній нирковій і серцевій недостатності, цукровому діабеті та для попередження розвитку і прогресування атеросклерозу [1].

Гепатопротекторна дія артишоку зумовлена такими його властивостями:

• антиоксидантною (сприяє зменшенню перекисного окислення ліпідів внаслідок зниження рівня малонового диальдегіду, активації ферменту супероксиддисмутази, що зменшує швидкість утворення вільних радикалів);

• мембраностабілізуючою;

•антитоксичною (сприяє знешкодженню та виведенню з організму токсинів, в тому числі солей важких металів, пестицидів, алкалоїдів);

•жовчогінною (нормалізує процеси жовчоутворення і сприяє підвищенню тонусу і нормальній евакуації вмісту жовчного міхура);

• підвищенням детоксикаційних властивостей печінки (посилює зв’язування глюкуронових і сульфогруп, збільшує елімінацію токсичних продуктів).

Слід ще раз підкреслити, що артишоку притаманні виражені жовчогінні властивості (стимулює як утворення, так і виділення жовчі), що дозволяє використовувати його при порушеннях функції печінки, які супроводжуються дискінезією жовчних шляхів і холециститами.

Крім гепатопротекторної дії, артишок володіє:

• гіпохолестеринемічною дією (знижує синтез холестерину гепатоцитами, рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності плазми крові, нормалізує внутрішньоклітинний обмін фосфоліпідів);

• діуретичним ефектом (покращує клубочкову фільтрацію нирок);

• гіпоазотемічною дією (сприяє виведенню з організму сечовини, креатиніну та інших азотовмісних сполук).

Діуретичний ефект, здатність знижувати рівень азотовмісних речовин в крові дозволяє використовувати препарати на основі артишоку при хронічному нефриті, хронічній нирковій недостатності, при олігоурії у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи [1,4].

Артишок також позитивно впливає на ліпідний, білковий, азотистий і вуглеводний обмін. Ряд досліджень доказової медицини вказують на позитивний вплив екстракту артишоку на атеросклероз, диспепсію та гестоз у вагітних [1]. Препарати на основі артишоку також володіють антимікробними властивостями проти різних видів патогенних бактерій, дріжджових паличок і грибкової флори. Є відомості про успішне застосування артишоку для лікування низки форм псоріазу й екзем [3].

Лікувальна дія артишоку обумовлена багатим комплексом біологічно активних речовин, які входять до його біохімічного складу: біофлавоноїди, фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, неохлорогенова, кофеїлхінна кислота), полісахарид інулін, цинарин, солі калію, натрію, магнію, аскорбінова кислота, каротин, вітаміни групи В тощо. Більшість позитивних ефектів екстракту артишоку, як вважають, є результатом високого вмісту в ньому поліфенольних антиоксидантів типу флавоноїдів та кофеїлхіннової кислоти (похідної кавової кислоти), завдяки чому артишок володіє потужним антиоксидантним потенціалом. Вживання препаратів на основі артишоку призводить до статистично значимого зростання антиоксидантного ресурсу плазми крові [2]. Екстракт соку листків артишоку захищає ендотелій від оксидативного стресу і має здатність підвищувати секрецію вазодилататора NO. В останні роки провідне значення у патогенезі атеросклерозу надається окисній модифікації ЛПНЩ. Антиоксидантна дія артишоку, зокрема, призводить до інгібування окислення ЛПНЩ за рахунок підвищення активності глутатіонпероксидази. Не виключено, що високий вміст рослинних супероксиддисмутази і лужної фосфатази в екстракті соку листків артишоку пов'язаний з антиоксидантною і протипухлинною дією препаратів на його основі [2].

Крім антиоксидантного ефекту, який надає позитивний вплив на кардіоваскулярну, травну та інші системи організму, є й інші ефекти артишоку, обумовлені різноманітністю біохімічних компонентів його складу. Зокрема, наявні в екстракті листків артишоку аскорбінова кислота, каротин, вітаміни В1 і В2, інулін сприяють нормалізації метаболічних процесів в організмі. Так, інулін, регулюючи рівень інсуліну і глюкогону, сприяє нормалізації вуглеводного обміну. Високий вміст інуліну в м’якоті артишоку обумовлює його включення в дієту хворих цукровим діабетом. Інулін стимулює також ріст біфідобактерій кишечника і може припиняти ріст патогенних бактерій [1]. Інулін також стимулює імунну систему, підвищує поглинання корисних мінералів (особливо кальцію), зменшує ризик атеросклерозу.

Фенольна сполука цинарин в поєднанні з фенолкарбоновими кислотами надає жовчогінну, а також гепатопротекторну дію, підвищує виведення з організму сечовини, токсинів (у тому числі нітросполук, алкалоїдів), солей важких металів.

Екстракт артишоку багатий мінералами та мікроелементами: насамперед, кальцієм, калієм, магнієм і залізом. Не менш важливим є наявність в його складі ультрамікроелементів (йод, селен), а також хрому, цинку, марганцю. Екстракт артишоку також містить вітаміни С, А, групи В.

Препарати на основі артишоку добре переносяться хворими, практично не викликають побічних ефектів, а також характеризуються низькою токсичністю, що дозволяє застосовувати їх протягом тривалого часу без ризику розвитку ускладнень не залежно від віку. Існують деякі протипокази до прийому артишоку – обтурація жовчних шляхів, жовчнокам’яна хвороба, гострі захворювання печінки та нирок.

Представлений нижче опис біохімічного складу і властивостей артишоку вказує на актуальність та перспективність застосування його в клінічній практиці.


ЛІТЕРАТУРА

1. Артишок посевной (Cynara scolymus L.) как пищевое и лекарственное растение / В.М. Фролов, Т.П. Гарник, И.В. Белоусова, В.С. Гришина // Фітотерапія. Часопис. – 2006. – №4. – С. 3–11.

2. Баблюк Л. А. Корекція порушень антиоксидантного захисту і процесів вільнорадикального окислення у хворих на хронічний некалькульозний холецистит препаратом артишоку екстракт-Здоров´я і синглетно-кисневою терапією /Л.А. Баблюк, В.Є. Нейко // Практична медицина. – 2009. − Том XV, №5 – С. 94−98.

3. Вплив фітозасобів з артишока колючого на показники ліпопероксидації у хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з хронічним некалькульозним холециститом та ожирінням /В.М. Фролов, Т.П. Гарник, М.О. Пересадин [та інш.] // Український медичний альманах. – 2009. – Том 12, № 4. – С. 185–191.

4. Гарник Т.П. Артишок полевой (Сynara scolymus L.) как пищевое и лекарственное растение, перспективное для создания нових гепатозащитных препаратов /Т.П. Гарник, В.М. Фролов, Н.А. Пересадин // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків. – 2006. – Вип. 6 (75). – С. 17–36.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка