Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка21/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28

SUMMARY

SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF TEACHING COMBINED EFFECT OF HERBAL REMEDIES



Tumanov V.A., Yakovleva I.Yu., Voytenko G.M., Timchenko O.G., Timchenko I.M., Yas'ko N.A. Gorchakova N.A., Chekman I.S.

The experimental data underscore the feasibility of creating combined herbal remedies with the inclusion of taurine to realize additional pharmacological effects besides that those the components of these drugs had through additive components action.



ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ (МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ШКОЛЯРА)

Федорова О.В.

Концівська ЗОШ І-ІІІ ст., Україна

Відомо, що середовище виховує, а зміст людської свідомості віддзеркалює культуру соціального оточення, в якому живе дитина, учень, громадянин. Важливу роль у формуванні світогляду школяра відіграють не тільки відносини з батьками і стосунки між членами сім’ї, чи в дитячому колективі або інших неформальних об’єднаннях, з якими зустрічається юна особистість, але й предметне оточення в побуті, наявність відповідних умов,ь речей тощо.

Працюючи з колективом дітей і молоді, щоденні педагогічні спостереження підтверджують, що в свідомості дитини залишають «добрий» чи не зовсім «позитивний» або руйнівний слід сімейні стосунки батьків, їх ставлення до дитини як особистості, атмосфера в родині та колективі ровесників, що, в свою чергу, приводить до змін. Якими є зміни, як вони віддзеркалюють оточення залежить від інформаційного зв’язку дитини з об’єктами середовища та суб’єктами оточення, від світосприйняття та рівня сформованості морально-етичних критеріїв у сім’ї.

Винятковою особливістю дитячого інформаційного зв’язку з навколишнім оточенням об’єктивного і суб’єктивного світу, людьми, умовами матеріального оточення, проживання, наявністю чи відсутністю іграшок, книг, сучасних речей є використання назв, знаків, символів, в яких закладено оціночне ставлення дитини, її вміння чи нездатність узагальнювати, фіксувати відносини, давати реальну оцінку категоріям, які перебувають у сфері переживання дитини. Так виникають характеристики «гарний», «кльовий», «злий», «смішний», «фу» тощо. Як наслідок схема сприйняття учня може перетворитися в схему помилкових чи правильних уявлень про навколишню дійсність: чи це «страхи з життя шкільного колективу, здоров’я матері, бабусі, комплекси із-за відсутності належних умов проживання, харчування, одягу, соціального становища інших членів родини, сім’ї тощо. При цьому, в учня можуть виникати різні асоціації, страхи, комплекси, при зіткненні з необхідністю порівнювати можливості свого оточення чи середовища, особистими досягненнями і умовами, в яких перебувають ровесники, однокласники і т.п. Процес соціалізації маленького індивіда в умовах збільшення соціальних, психологічних і, як наслідок, медичних та екологічних проблем сучасності, перевантаження інформацією або непомірне використання складної термінології, недоступної розумінню дитини, регулюється психічною активністю учня, психологічною стійкістю чи вмінням пристосовуватися, що зумовлює соціальну поведінку особистості , її готовність до життя в суспільстві та вміння приносити користь своєму оточенню або, навпаки. Формування досвіду соціальних відносин дитини, її позитивне сприйняття навколишньої дійсності та вміння впливати і видозмінювати негативні впливи навколишньої дійсності залежить від сугубо індивідуального стилю соціалізації, в залежності від особистісного розуміння і сприйняття категорій різних об’єктів, що є своєрідною і неповторною картиною внутрішнього світу кожної дитини, учня, майбутнього громадянина.

Для використання можливостей педагогічного впливу на формування особистості у процесі навчально-виховної роботи вчитель використовує індивідуальний диференційований підхід. Позитивний вплив батьків, оточення ровесників та шкільного життя на зміну дитячої картини відображення навколишньої дійсності, як особливої системи значень, відносин, уявлень про навколишнє середовище, інших людей, і до самого себе в зріле світосприйняття коригує педагогічна майстерність вчителя. Для формування предметно-чуттєвих образів, які найкраще засвоює дитяче світосприйняття, вчитель – природничо-гуманітарного та предметів естетичного циклу використовує не тільки навчальне слово, термін, роботу з підручником, художніми образами, але й акцентує увагу дитини на побудові простору особистих відносин з навколишньою дійсністю відповідно до дитячих очікувань та вимог до нього, вчить поважати соціальний простір інших людей і самого себе, Так формуються образи візуальної картини дійсності ї її невербальними знаками, графічними образами, кольоровою гаммою, мовним простором.

Так синдром невдоволення, апатії, неповноцінності, заздрощі, що приводять до дитячих неврозів та частих простудних захворювань успішно долається на заняттях художнього гуртка «Чарівна шкатулка», драматичного та танцювального гуртків «Храм душі», на уроках української, світової літератур, української та іноземної мов.

Відгомін аварії на Чорнобильській АЕС та екологічне неблагополуччя недостатнього дитячого харчування, відсутність повноцінно збалансованої вітамінізованої їжі, невлаштованість побуту та морально-психологічної сімейної атмосфери, в якій виховується дитина зумовили синдром хронічної втоми, розсіяність уваги, неможливість зосередитися на прочитаному та побудувати логічно послідовне висловлювання. Учень дивиться на вчителя, намагається слухати, але погляд дитини свідчить про те, що в цей час вона перебуває ніби в стані медитації «слухаючи, не чує». Саме тому при запитанні вчителя заперечує можливість відповіді, або відтворює неумісну відповідь. Вимоги сучасної освіти – виставляти лише оцінки, що реально відображають рівень знань, умінь і навичок дитини, ставить педагога перед дилемою вибору. Враховуючи складність і інформативну перенасиченість навчально-програмового матеріалу, учень, прикладаючи значні зусилля, не може засвоїти належним чином програму, виставляючи низьку оцінку за рівень знань, вчитель не належним чином оцінює зусилля дитини, що в свою чергу приводить до невпевненості у своїх силах, а згодом до втрати інтересу до навчання дитини. Погана успішність і вимоги батьків до високої оцінки – теж породжують стресові ситуації і невпевненість у своїх силах. Такі діти часто хворіють як простудними захворюваннями так і приступами «болю в животі»; кволі, розсіяні, не можуть зосередитися або проявляють агресивність, гіперактивність.

Аналіз дитячих малюнків, творів-роздумів переконливо підтверджує рівень осмислення і переживання за наявність проблем у матеріальному оточенні і соціальних відносинах, сприяє прогнозуванню ставлення дитини до навколишнього середовища і до самого себе. Дитячі твори і малюнки, спостереження за грою чи спілкуванням підлітків у неформальній ситуації та під час занять чітко віддзеркалюють медико-соціальні та психологічні проблеми сучасності, як наслідок, проблеми фізичного, психічного і морального здоров’я молоді. Екологія людських стосунків, як і екологія природи, в значній мірі є вирішальними в гармонійному розвитку фізичного психологічного і морального здоров’я людини. Багаторічний досвід роботи з батьками та молоддю підтверджує наслідування дітьми, а згодом, молодими батьками моделі насильницьких відносин від одного покоління до наступного, причиною якого є, перш за все, поширення агресії як норми або, як «запоруки життєвого успіху» - вміння «постояти за себе», налякати, примусити тощо. Так, дуже часто спостерігаємо використання насилля в сімейних і батьківсько-дитячих відносинах, у системі яких вимальовуються фізичні та особистісні особливості агресора і жертви. Дитина спостерігає роль агресора і жертви і ідентифікує себе з першим як у колективі учнів так і в майбутніх відносинах з партнером чи су пругом (неправомірне використання сили влади і контролю, спроба примушувати і керувати через фізичний примус або психологічний вплив. В такій сім’ї сприймається «нормою» як фізичне насилля (побиття, штовхання, царапання, укус, посягання іншого характеру на фізичний стан дитини чи супруги так і психологічні засоби примусу (словесного, економічного, вербальна і невербальна агресія, ігнорування та інші форми прояву негативізму. Саме в такій рольовій сімейній ідентифікації формується образ «Я» дитини. Якщо хлопчик ідентифікує себе з батьком-агресором, а дівчинка з матір’ю-жертвою, а ці ролі закріплюються в щоденному сімейному житті і сексуально-агресивних відносинах, то в майбутньому ця модель стосунків і взаємодії буде відновлена і знову передана дітям.

Наступна модель батька-агресора, іноді в такій ролі може виступати й мати, це ідентифікація агресора через фізичні розправи у відношенні дитини тільки для того, щоб дитина відчула біль з метою «виправлення поведінки» або контролю за поведінкою дитини. Тому такий підліток, коли дорослішає, з готовністю відновлює поведінку своїх батьків. Практикою підтверджено вплив первинних посередників соціалізації дитини (взірця відносин і поведінки батьків) на навчання дітей агресивній поведінці. Зазвичай, у агресивних батьків виростають агресивні діти.

Спостереження за наслідуванням агресії дітей із сімей, що перебувають у важкій соціальній ситуації, ми відмічали як копірування, наслідування так і повну ідентифікацію себе з агресором-матір’ю. Так учениця з ромсчького поселення кинулася душити свою вчительку тільки за те, що їй висловили зауваження відносно поведінки з чужими речами. В іншій ситуації мати цієї учениці таким способом накинулася на свою сусідку.

В науковій літератури знаходимо опис екологічних факторів, які сприяють використанню насилля в подружніх і батьківсько-дитячих відносинах:

• розмери і склад сім’ї. Часто из-за важкого материального стану, відсутності роботи чи зайнятості на работі, дефіцит часу, нерівномірним розподілом уваги дітям неповна або багатодітна ім’я створює більше причин для переживання, стресу;

• сім’ї з вітчимом або прийомними батьками, або батьком п’яницею, де ризик сексуальних домагань до дівчинки існує. Така «дочка» має суїцидні настрої, ненавидить батька, бажає йому смерті, проклинає, часто втікає від батька і ночує в чужих людей, що усугубляє агресію батька. Мати в позиції жертви плаче і всіх заспокоює. Талант дівчинки і природні здібності до навчання повністю знівельовані агресором-батьком;

• емоційна і фізична ізоляція сім’ї без соціальних контактів, будь-якої підтримки;

• низькі доходи сім’ї і постійний дефіцит коштів, безробіття , низький трудовой статус батьків. Розчаровані озлоблені своїми невдачами в матеріальному плані батьки

выплескують на дітей свій гнів і розчарування, наказуючи дітину за найменшу провину;

• Молоді, недосвідчені батьки, щоб не втратити контроль над дитиною використовують авторитарний стиль виховання і корекції її поведінки,

• погані житлові умови (тіснота, шум, некомфортна температура, загрязнене повітря посилюють агресивні реакції

• приналежність до групової (етнічної) меншості з певними традиціями до бурлакування (окремі ромські сім’ї);

Розлучення чи відсутність одного з подружжя як втрата стабільного соціального статусу, втрата впевненості в захищеності і надійності завтрашнього дня тощо Ці та багато інших хронічно-стресових ситуацій у сім’ї не тільки викликають у батьків почуття безпомічності, але й впливають на психологічний клімат у сім’ї, який, в свою чепргу, створює вирішальні передумови для здоров’я чи нездоров’я дітей, як «справжніх жертв»..Важливим фактором посилення стресовості в сім’ї є безробіття та погіршення матеріального благополуччя. Для цієї ситуації, як відмічають дослідники, є формування неврозу «захворювань» як новий соціальний статус у сім’ї. Так внутрісімейна напруга, додатково травмуючи дорослих і дітей, не тільки підтримує але й посилює клінічні прояви неврозів, сприяючи хронічному затяжному захворюванню, при якому мова про навчання чи розвиток дитини не ведеться. Отже, індивідуальне суперництво чи боротьба за верховенство у сім’ї шляхом агресії, що породжує «нещасливих», хворих, агресивних, гіперактивних, відстаючих у навчанні учнів, як твердять дослідники (КХорни), не є біологічно обумовленими, а є результат культурних сімейних умов, породжених екологічною ситуацією сьогодення (екологія душі людини, екологія стосунків, екологія моральних постулатів сформованих життєвим досвідом). Соціологи Британії вивчають природу таких феноменів як людське здоров’я і хвороба, доказуючи, що увага до них – це не тільки завдання медицини, але і суспільно-гуманітарних наук, в яких існує «соціальний вимір» стану людського тіла. » В сучасній загостреній екологічній ситуації нового особливого звучання набирає екологічна психологія, яка умовах сьогодення об’єднує зусилля не лише психолого-педагогічних наук, але й інтеграції наукових знань соціології, медицини і філософії для виживання людства. З психологічної психології вчені виділяють три ключові понятяя: свідомість, середовище, психологічний вплив, тобто, взаємодія людини з життєвим середовищем, яке породжує явища психічних переживань, настрою, емоцій, мотивів діяльності, прагнень, ціннісних орієнтацій, вчинків, волевиявлень,…

«Бути дорослим, діяти як дорослий» прагне кожен підліток, він формує свою суспільну природу вдома, в школі, «Діти України», якими вони виростуть?. То ж чи вмітиме в дорослому житті шукати альтернативні шляхи виходу із складної ситуації, чи використовуватиме агресію для самоствердження і задоволення власних потреб, чи, суїцидні погрози, або відрив від реального життя в комп’ютерному світі агресії, де формується цілком новий менталітет людини-звіра, Можливо це і є наслідком екологічної катастрофи…для подолання якої необхідні не тільки аспекти сучасної медицини, але й екологічна психологія і екологічна культура. Бо людина створена по образу Божому – такою їй бути, адже за В.І.Вернадським: «Природа пізнає себе – людиною

ЛІТЕРАТУРА

1.Коломинский Я.Л Белановска О.В. Основні проблеми психології межособистісної педагогичної взаємодії // Наука i освiта (Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України). – 2008. – №3 – С. 9–14.

2. Кондрашенко, В.Т. Девиантное поведение у подростков: социально-психологические и психиатрические аспекты / В.Т. Кондрашенко. – Минск., 1988.

3.Мазур, И.И. Путь к экологической культуре / И.И.Мазур, О.Н.Козлова, С.Н.Глазычев. – М.:Горизонт, 2001. – 194 с.

4.Фалева Е.Е. Психологічні проблеми сімейної медицини дезадаптпції. Інститут післядипломної освіти Харьківського национального педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, м. Харьків 2003.

5.Фурманов И.А. Психологічні та екологічні фактори естафети агресії в сім’ї. Медико-соціальні і психологичні проблеми сучасності. Білоруський державний університет, м. Мінск, 2000 г.



SUMMARY

THE IMPACT OF THE ENVIRONMENT ON CHILD HEALTH (MEDICAL AND SOCIAL PROBLEMS OF THE STUDENT)



Fedorova O.V.

The publication analyses the influence of the environment on child health during the school period.



ВИКЛАДАННЯ ФІТОЗНАВСТВА У ШКОЛАХ, СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Чекман І.С.1, Гарнік Т.П.2, Горчакова Н.О.1, Туманов В.А.2, Шаторна В.Ф.3, Машкіна Т.В.3, Узлюк Л.В.3

1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,

2Київський медичний університет Української асоціації народної медицини,

3ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія», Київ, Україна.

Упродовж всієї історії людства рослинний світ був джерелом харчових продуктів, кормом для тварин, матеріалом для побудови будівель, мостів, обігріву домів, захисту від суховіїв, цінних лікарських засобів.

На лекціях та практичних заняттях учням та студентам слід підкреслювати, що фітознавство зародилось в далеку давнину, пройшовши складний шлях нагромадження й узагальнення практичного досвіду та знань, що торкалися рослин. Рівень їх досягнень у кожну епоху в кінцевому підсумку визначався станом розвитку держави, був безпосередньо пов’язаний із всебічним використанням здобутків природничо-наукової і суспільної думки.

На скрижалях розвитку Київської Русі відомими в той час просвітителями, а також охоронцями людського здоров’я були Антоній, Агапіт, Іван Скляр, Іван Смера, Петро Сиранін, Микола Святоша. Було багато інших першовідкривачів різних властивостей скарбів природи, імена яких, на жаль, не донесла до нас історія. Відомо тільки, що у Львові, 1377 року засновано шпиталь для хворих та бідних, а 1445 року відкрито першу аптеку, в ХV столітті на Галичині працював відомий лікар, філософ, астролог Юрій Котермак (Дрогобич). Значний внесок в фітознавство зроблено мудрими людьми Волині, Поділля, Полісся, Прикарпаття, Закарпаття, Чернігівщини, Галичини, Київщини, Слобожанщини та інших регіонів України.

На цих українських підвалинах розвивалась народна медицина і фітотерапія сьогодення. Загальне визнання отримали такі відомі фітотерапевти, як М.О. Носаль і І.М. Носаль, В.В. Кархут, О.П. Попов, Ф.І. Мамчур, О.М. Ганич, Г.К. Смик, Комендар В.І., Є.С. Товстуха та багато інших, в працях яких детально описано ботанічні і лікувальні властивості рослин.

Фітотерапія – наука, що вивчає ефективність рослин й отриманих з них препаратів для лікування різних захворювань. Цілющі скарби природи. Natura sanat. Лікувальна чарівність рослин. Народна медицина. Нешкідлива і корисна медицина. Ще багато народних виразів, що торкаються фітотерапії, можна навести, як доказ високої лікувальної ефективності препаратів рослинного походження. Фітотерапія упродовж свого історичного розвитку, як основна складова частина народної медицини, віддзеркалювала національні та лікувальні особливості досягнень конкретного народу і конкретної держави. Історія застосування ліків така ж стародавня, як історія людського суспільства. З появою людини з’явились і хвороби, для лікування яких застосовувались природні продукти: рослини, вода, органи тварин, продукти надр землі. Фітотерапія, а разом з нею і фітознавство, зародилися в далеку давнину, пройшли складний шлях нагромадження й узагальнення практичного досвіду та знань. Рівень їх досягнень у кожну епоху в кінцевому підсумку визначався станом розвитку держави, був безпосередньо пов’язаний із всебічним використанням здобутків природничонаукової і суспільної думки [2,3].

Тому фітотерапія упродовж свого історичного розвитку, як основна складова частина народної медицини, віддзеркалювала національні та лікувальні особливості досягнень конкретного народу і певної держави. До середини 20-х років ХХ сторіччя ліки виготовлені з рослин, становили 70-80 % усіх медикаментів. Навіть сьогодні третину лікувальних препаратів добувають з рослинної сировини. За останні десятиріччя значного розвитку набула фітотерапія – наука про профілактику і лікування хвороб за допомогою лікарських рослин [1,4].

Тому вивчення фітознавства, в широкому розумінні цього слова, слід проводити в середній школі, у медичних, фармацевтичних і педагогічних коледжах, вищих медичних й педагогічних навчальних закладах. Це обумовить ґрунтовне дослідження властивостей рослин і усьому їх розмаїті, зумовить розуміння того важливого положення, що кожна рослина вищого чи нижчого виду має цінні властивості для людини, тварини, птиці, комахи, навколишнього світу. Поступове нагромадження знань з фітознавства сприятиме всебічному вивченню рослин у широкому розумінні цього слова. Доцільно організовувати щорічні конкурси учнів й студентів з фітознавства.

Тому фітознавство заслуговує на наукове і всебічне вивчення. До рослинного й тваринного світу всі люди, від наймолодшого до найстарішого, повинні ставитись дбайливо, піклуватися про збереження та відновлення зеленого світу. Все, що дарує нам природа, не випадкове, і людина зобов’язана вклонитися цій щедрій дарительці.

Останнім часом природні запаси деяких рослин набагато зменшились, багато з них занесені до Червоної книги (є Червона книга і в Україні). В нашій країні рідкісні рослини знаходяться під охороною держави, збирати їх дозволено тільки людям, які мають фахові знання та навички. На жаль весною люди продають конвалії, рослини, що занесена до Червоної книги.

Водночас слід пам’ятати, що використання рослин становить небезпеку можливих гострих і хронічних отруєнь ними (4-5% від загальної кількості отруєнь). До тяжких отруєнь, що іноді закінчуються смертю, можуть спричинити близько тисячі рослин. Токсичні властивості рослин зумовлені їхніми діючими речовинами – отрутами. В основному отрути флори України належать до алкалоїдів і глікозидів.

До рослинного і тваринного світу всі люди від найменшого до похилого віку повинні ставитись до рослин дбайливо, піклуватися про збереження та відновлення зеленого світу. Олександр Довженко писав: «Якщо людина до свого повноліття не посадила хоча б одне дерево, вона повинна платити за те, що дихає киснем».



Заключення. Докладне вивчення та застосування вже відомих рослин і впровадження у практичну діяльність людини властивостей рослин надасть змогу всебічно їх використовувати на благо людства слід починати з школи, продовжувати у середніх та вищих навчальних закладах.
ЛIТЕРАТУРА

1. Ганич О.М., Фатула М.І. Фітотерапія. – Ужгород, 1993. – 313 с.

2. Гарнік Т.П. Сучасні технології виробництва фітозасобів та перспективи фітотерапії // Фітотерапія. Український медичний часопис. – 2008. – №1. – С. 3–5.

3. Лікарські рослини: Енцеклопедичний довідник /Відп. ред. А.М.Гродзинський. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1990. – 544 с.

4. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. – К.: ТОВ «Рада», 2006. – 656 с.
SUMMARY

TEACHING HERBAL MEDICINE IN SCHOOLS, COLLEGES AND UNIVERSITIES



Chekman I.S., Garnik T.P., Gorchakova N. O., Tumanov V.A., Shatorna V.F., Mashkina T.V., Uzlyuk L.V.

In the review the results of author’s investigation and the literture date about phytotherapy.



Розділ VІІ

Різні аспекти діагностики та лікування хвороб в сучасних умовах
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА І МАСАЖ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З КАРПАЛЬНИМ ТУНЕЛЬНИМ СИНДРОМОМ

Адульгам Я.Н., Філак Ф.Г.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Карпальний тунельний синдром (КТС) — це поширена проблема, що впливає на роботу кисті руки і зап'ястя, спричинена стисканням нервів і судин в анатомічно сформованих кістками, м’язами, зв’язками каналах або тунелях Будь-який стан, що зменшує розмір зап’ястного каналу або провокує зростання тканин усередині каналу, може викликати симптоми синдрому карпального каналу. Останнім часом цьому синдрому приділяється багато уваги у зв'язку з припущенням, що він може бути пов'язаний з професійною діяльністю працівників, що виконують монотонні дрібні згинально - розгинальні рухи кисті. Це комп'ютерники, швачки, музиканти, працівники хлібокомбінатів, складальники дрібних деталей. В основному хворіють жінки віком від 18 до 55 років. Дані останніх років свідчать, що кількість таких пацієнтів досягає 25 - 40% в структурі всіх захворювань периферійних нервів [1, 2, 4].

Будь-який стан, що звужує просвіт карпального каналу або збільшує розмір тканин усередині каналу, може призвести до появи симптомів синдрому карпального каналу (СКК). Один з перших симптомів КТС - це поступове оніміння в ділянках, чутливість яких визначає серединний нерв. Тому важливими засобами реабілітації таких хворих є лікувальна гімнастики, масаж, фізіотерапевтичні процедури які повинні відновити функціональну здатність кисті [3, 4].

Мета роботи – розробити і впровадити комплексну програму реабілітації для хворих з карпальним тунельним синдром на основі комплексного застосування лікувальної гімнастики, масажу.

Дослідження проведено у 20 хворих з карпальним тунельним синдромом. Усі пацієнтки - жінки віком від 23-45 років. Це робітниці швейної фабрики, які працюють на підприємстві 14,2 ± 0,68 років. Тривалість захворювання становила 3 – 5 років. На початку дослідження було проведено опитування хворих з метою збору скарг, анамнезу життя і хвороби. Діагноз підтверджений лікарем-невропатологом.

 Практично всі (100%) пацієнти скаржилися на швидку втомлюваність кисті при виконанні своєї професійної роботи. Оніміння всієї кисті після нічного сну відзначали 14 (70,0%) хворих. Посилення болю вночі, відчуття її припухлості, поколювання відзначали 18 (90,0%) пацієнтів, ослаблення кисті при виконанні хапальних рухів відзначали 16 (80,0%) хворих. Важкість утримувати, наприклад, мобільний телефон відзначали 12 (60,0%) пацієнтів. Неможливість защепити ґудзики або чистити картоплю відзначали 10 (50,0%) хворих.

Для оцінки ефективності засобів фізичної реабілітації проводилось вимірювання сили окремих м’язових груп обох кистей рук, їх витривалості за допомогою ручного динамометра. Проводили 2-3 вимірювання, записували найбільший показник. Індекс сили кисті характеризує силу кисті і обчислюється за формулою [сила кисті (кг) / маса тіла (кг)] х 100. Є певна залежність між масою тіла і м'язовою силою. Зазвичай чим більша м'язова маса, тим більша сила кисті Динамометрія кисті  в середньому складає у жінок 45 – 50% від маси тіла.

При проведені динамометрії відзначається різниця в силі здорової і ураженої кисті рук. Для здорової кисті цей показник становив 33,05 ± 1,07, а для ураженої 19.86 ± 1,15, що складає 44,5% від маси тіла для здорової кисті і 28,4% для ураженої кисті.

У комплекс засобів фізичної реабілітації хворих з карпальним тунельним синдромом застосовувалися: лікувальна гімнастика для верхньої кінцівки, реабілітаційний масаж, гідрокінезотерапія для кисті руки, озокеритотерапія. Тривалість відновного лікування становила 28 днів. Комплекси складались із вправ для дрібних, середніх і великих м’язових груп ураженої верхньої кінцівки. Рекомендовано відведення, приведення, згинання, розгинання в ліктьовому і променево-зап’ястковому суглобі, колові рухи, стискання пальців у кулаки і розтискання не менше 10 разів, розтягування гумового бинта як здоровою, так і хворою руками, струшування рук. Вправи на пальці кистей рук з акцентом на І-ІІ пальці. Аквагімнастика сприяє звільненю стисненого нерва, сприяє відновленю функці кисті. Озокерит призначали у вигляді рукавиць температури 42ºС тривалістю 30 хвилин щодня № 15. Масаж класичний і сегментарно-рефлекторний. Спіралеподібне розтирання, штрихування, стругання. Розминання м’язів підвищення великого пальця та мізинця поперечне, поздовжнє, щипцеподібне, натискування та зміщення. Сегментарно-рефлекторна дія на паравертебральні зони Т6-Т1, С73 хребців, задніх та бічних шийних ділянок

Після проведеного комплексу реабілітаційних заходів покращилась клінічні показники. Втомлюваність кисті при виконанні своєї професійної роботи відзначали лише 14 (70,0%) пацієнтів. Оніміння всієї кисті після нічного сну зменшилось у 8 (40,0%) хворих. Незначний біль вночі, відчуття поколювання після курсу реабілітації відзначали 10 (50,0%) пацієнтів, Важкість утримувати, наприклад, мобільний телефон відзначали 3 (15,0%) пацієнтів. При визначені індексу сили кисті після реабілітації відзначається позитивна динаміка в силі. Сила кисті ураженої руки за даними динамометрії збільшилась з 19.86 ± 1,15 до 31,46 ± 1,09 Р < 0,05 що складає 39, 8 % від маси тіла.

Таким чином, під впливом запропонованої програми фізичної реабілітації відзначено покрашення клінічної картини, а також позитивну динаміку показника індексу сили ураженої кисті. Цим підтверджено ефективність відновного лікування хворих з карпальним тунельним синдромом.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка