Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка25/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

THE USE OF OZONE THERAPY FOR THE CORRECTION OF METABOLIC DISORDERS IN PREGNANT WOMEN IN CONDITIONS OF ENDEMIC IODINE DEFICIENCY

Korsak V. V., Patskan I.I.


The use of оzonetherapy for pregnant with metabolic violations allows considerably to improve motion of pregnancy and luing-ins, state of fetus and new-born, that allows to decrease the pharmacological loading on pregnant and fruit, practically does not have contra-indications, economically advantageous, simple in implementation.

ВПЛИВ НЕОКАРДІЛУ НА СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

Малкович Н.М., Маркевич В.В., Марунчик С.Л.

Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

Неокарділ – комплексний фітотерапевтичний препарат, що містить стандартизовані екстракти плодів глоду, коріння пуерарії та листя гінкго білоби. Показаннями до призначення Неокарділу є наявність у хворих артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, дисциркуляторної енцефалопатії, а також інших захворювань серцево-судинної системи [1,2].

Дія препарату базується на позитивному впливі його складових на функції серця, судин, а також агрегатний стан крові. Згідно з літературними даними екстракт коріння пуерарії володіє спазмолітичною та антисклеротичною активністю, сприяє зниженню згортання крові та виявляє антитромботичні властивості [2]. Ця лікарська рослина є традиційною в китайській медицині і слугує цінним джерелом ізофлавоноїда пуерарину. Пуерарин володіє значним кардіопротекторним ефектом при гострій ішемії міокарду, антиоксидантними властивостями. Листя гінкго білоба містить біля 40 складових (флавоноїдні глікозиди, терпенові сполуки), які здатні покращувати пам’ять, нормалізувати процеси клітинного обміну, а також оптимізувати кровообіг. Біологічно активні сполуки гінкго також нормалізують реологічні властивості крові, мікроциркуляцію; володіють антитромботичною активністю. Крім цього, в клінічній практиці використовуються антигіпоксичні властивості екстракту листя гінкго білоба, здатність стимулювати накопичення в клітинах макроергічні сполуки, підвищувати утилізацію кисню і глюкози.

Нами було проведене дослідження, метою якого була оптимізація результатів комплексного лікування хворих на ішемічну хворобу серця та супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень II-III стадії в періоді помірного загострення. Відомо, що у досліджуваної категорії хворих міокард страждає на нестачу кисню не тільки внаслідок атеросклеротичного ураження коронарних судин, але й недостатньої оксигенації крові внаслідок виражених рестриктивних (емфізема легень) та обструктивних (прогресуюча незворотня бронхіальна обструкція) уражень бронхолегеневої системи.

Критеріями включення в дослідження була наявність епізодів ішемїі при физичному навантаженні помірної інтенсивності, екстрасистолічної аритмії по типу Лаун II-ІІІ, виявлених при добовому моніторуванні електрокардіограми (ДМЕКГ), об’єм форсованого видиху за першу секунду в межах 50-70% від належних величин, співвідношення об’єму форсованого видиху за першу секунду до форсованої життєвої ємності легень менше 70%. Критеріями виключення хворих з дослідження були наявність у хворих цукрового діабету, інфаркту міокарда та гострого порушення мозкового кровообігу в анамнезі.

Хворі основної групи (15 осіб, в тому числі 9 чоловіків та 6 жінок у віці від 42 до 65 років) паралельно з традиційним лікуванням (сіднофарм від 4 до 8 мг на день, бісопролол 5 мг вранці, комбінований бронхолітик фенотерол/іпратропіум бромід по 1-2 вдиха 3 рази на день) отримували також препарат Неокарділ по 1 капсулі 2 рази на день впродовж 1 місяця. Пацієнти групи порівняння (16 досліджуваних, в тому числі 11 чоловіків та 5 жінок) отримували лікувальний комплекс без препарату Неокарділ.

На початку дослідження та через місяць після початку лікування всім хворим проводилось ДМЕКГ.

При аналізі показників варіабельності серцевого ритму згідно з даними ДМЕКГ у всіх хворих, включених в дослідження, відмічалась тенденція до підвищення активності симпатичної частини вегетативної нервової системи. Середня добова частота серцевих скорочень (ЧСС) досягала 88±4,33 на 1 хвилину, циркадіаний індекс склав 1,3±0,23. У 18 хворих відмічалась наявність шлуночкових мономорфних екстрасистол по типу Лаун ІІ, у 13 досліджуваних – надшлуночкових та шлуночкових екстрасистол. При помірному фізичному навантаженні у хворих відмічались епізоди ішемії міокарду, які характеризувались горизонтальною депресією сегмента ST до 1,5 мм тривалістю від 20 до 50 мсек. В період дослідження хворі продовжували застосовувати комбінований бронхолітик фенотерол/іпратропіум бромід.

Через місяць у всіх досліджуваних хворих була відмічена позитивна тенденція показників ВСР, циркадіаного індексу та ЧСС. У хворих основної групи ЧСС склала 74±5,29 на хвилину, зменшилась кількість екстрасистол до рівня Лаун І. Епізоди ішемії міокарда при помірному фізичному навантаженні залишались у 40% пацієнтів, але їх інтенсивність була меншою.

Контрольне ДМЕКГ у пацієнтів групи порівняння показало також позитивний вплив використовуваного лікувального комплексу на функціональний стан міокарду. ЧСС склала 79±4,68 на хвилину, але епізоди ішемії міокарда відмічались у 50% хворих.

Таким чином, включення в лікувальну схему капсул Неокарділ допомагає нормалізувати функціональний стан серцево-судинної системи, в тому числі у пацієнтів із супутнім ураженням респіраторної системи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Долженко М.Н. Применение Неокардила в лечении вегетативной сосудистой дистонии / М.Н. Долженко, А.И. Фролов, О.И. Гай // Здоровье Украині. – 2012. - № 6 (283). – С. 60-61.

2. Несен А. А. Препарат Неокардил в лечении больных с кардиоваскулярным риском / А. А. Несен // НейроNews. - 2012. - № 8. - С. 27-30.

SUMMARY

THE INFLUENCE OF NEOCARDIL ON THE STATE OF VEGETATIVE NERVOUS SYSTEM IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASES AND CONCOMITANT CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE



Malkovych N.М., Markevych V.V., Marunchyk S.L.

The efficiency of the neokardil in patients with coronary heart disease with concomitant chronic obstructive pulmonary disease has been studied. The improvement of functional state of cardio-vascular system was reveal.



ВМІСТ ЙОДУ В ГРУДНОМУ МОЛОЦІ ПОРОДІЛЬ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ НА ТЛІ СУБКЛІНІЧНИХ ФОРМ ПАТОЛОГІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Маляр В.А., Фединчук Г.В., Маляр Вол.В.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Вступ. В умовах природної нестачі йоду в навколишньому середовищі виникають йододефіцитні стани як серед вагітних жінок, так серед новонароджених [1, 2, 4].

Водночас відомо, що формування депо йоду у щитоподібній залозі плода і новонародженого можливе лише за умов надходження йоду не менше ніж 90 мкг на добу. Якщо ж вміст йоду у материнському молоці є меншим за 40 мкг/л у малюка можливий розвиток гіпотериозу [ 2, 3].

В той же час можна очікувати, що в регіонах, ендемічних за вмістом йоду і особливо при йододефіцитних станах на тлі акушерської патології грудне молоко буде мати низький вміст йоду.

Мета роботи. Вивчити вміст йоду в грудному молоці у матерів, що перенесли прееклампсію на тлі субклінічних форм патології щитоподібної залози.

Матеріали і методи. Обстежено 100 породіль з прееклампсією: група І 50 породіль із прееклампсією і субклінічним гіпотиреозом ; ІІ — 50 породіль з прееклампсією; контрольну групу склали 30 вагітних без екстрагенітальної і акушерської патології з адекватним забезпеченням організму матері йодом ( медіана йодурії 100 м кг/л).

Визначення кількості молока проводили шляхом зважування новонароджених до і після кормління, а також шляхом визначення об’єму молока після зціджування.



Результати та їх обговорення.

Проведені дослідження дозволили встановити, що у жінок із прееклампсією на тлі йододефіцитних станів гіпогалактія зустрічається у 2 рази частіше ніж у жінок із прееклампсією без субклінічного гіпотериозу. При грудному вигодовуванні жіноче молоко у породіль із прееклампсією і субклінічним гіпотиреозом в перші дні лактації в 2,5 разів менша, порівняно з групою контролю і — у 2,0 разів у породіль з прееклампсією (р<0,05). Очевидно, це пов’язано із тим, що в умовах йодної нестачі молочна залоза максимально акумулює йод із плазми крові матері.

Водночас відомо, що для синтезу тиреоїдних гормонів необхідно депо йоду у щитоподібній залозі малюка і якщо в грудному молоці вміст йоду складає 40 мкг/л і менше, то це сприятиме розвитку гіпотиреозу у малюка [ 4 ].

Висновок. Отримані результати вказують, що навіть субклінічні форми йододефіцитних станів на тлі прееклампсії впливають на кількісні показники і вміст йоду у грудному молоці в ранньому післяпологовому періоді, це варто враховувати при розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів у жінок в умовах природної нестачі йоду, особливо при прееклампсії у поєднанні з йододефіцитними станами.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ганич М.М. Йод стимул життя ( йодна недостатність ) / Ганич М.М., Ганич О.М., Ганич Т.М. — Ужгород: Говерла, 2005. — 123 с.

  2. Тимченко А. Вирішення проблеми масової профілактики йододефіцитних станів / А. Тимченко, О. Казаков, Н. Кравчун // Ліки України. 2005. — №3. — с. 104—110.

  3. Щеплягина Л.А. Йодний дефіцит у недоношеных новорожденных и возможности коррекции / Л.А.Щеплягина, Г.Н. Гайфуллина // Лечащий врач. — 2004. — №1. — с. 18—23.

  4. Moscicka A. The influence of iodine deficiency during pregnancy of fetal and neonatal development / A. Moscicka, I. Gadzinowski // Ginekol. Pal. — 2001. — Vol. 72. — p. 908—916.


SUMMARY

THE IODINE CONTENT IN BREAST MILK OF WOMEN WITH PREECLAMPSIA ON THE BACKGROUND OF SUBCLINICAL FORMS OF THE THYROID GLAND



Maliar V.A., Fedynchuk G.V., Maliar Vol.V.

In women with preeclampsia on the background of iodine deficiency states hipolaktatsiya occurs in 2 times more often than women with subclinical hypothyroidism without preeclampsia. The iodine content in breast milk is < 40 mg / l.



Неалкогольна жирова хвороба печінки і гіпертонічна хвороба

Машура Г.Ю. 1, Ганич Т.М. 1, Ганич О.Т. 1, Січка А.С. 2,

Ігнатко Я.І. 2, Курах А.В. 2

1ДВНЗ ″Ужгородський національний університет″,

2Ужгородська міська клінічна лікарня, Ужгород, Україна

Хвороби печінки (ХП), як і серцево-судинні захворювання (ССЗ), займають одне з основних місць в структурі захворюваності та смертності населення у розвинених країнах світу. Кількість хворих в Європі із захворюванням печінки з кожним роком збільшується, серед яких дедалі більшого значення набуває неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП).

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) включає спектр захворювань від латентного накопичення жиру в гепатоцитах –стеатозу — до клінічно значущих неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та цирозу печінки (ЦП), для яких характерні процеси запалення і фіброзу [3].

Загальна поширеність НАЖХП в популяції коливається від 10 до 40% [1, 3, 7]. Незважаючи на всі зусилля лікарів та спільноти, гіпертонічна хвороба також займає провідне місце у захворюваності та смертності у групі серцево-судинної патології [4].

Поєднання неалкогольної жирової хвороби печінки та гіпертонічної хвороби часто зумовлено єдиними факторами ризику та патогенетичними механізмами [5].

Факторами ризику для серцево-судинної патології і, зокрема, для гіпертонічної хвороби є ожиріння, гіподинамія, куріння, гіперліпідемія, вживання алкоголю. Ці фактори є також причиною метаболічного ураження печінки і розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки [1, 5].

Печінка є основним метаболічним органом організму і розглядається з позиції глікогенезу, обміну ліпідів, метаболізму ліків, як орган-мішень інсулінорезистентної та атерогенної дисліпідемії, а також як мішень для гепатотропних ліків.

Особливості біохімічних змін крові та ехокардіоскопічних показників серця у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою вивчені недостатньо.



Мета роботи – вивчити зміни біохімічних показників у крові та ехокардіоскопічні показники серця у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були хворі на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою.

Проаналізовано 78 історій хвороби пацієнтів, які протягом 2011–2014 років обстежувалися та лікувалися у гастроентерологічному та кардіологічному відділеннях Ужгородської міської клінічної лікарні. Серед обстежуваних хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки було 22 пацієнти, на неалкогольну жирову хворобу печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою – 18 пацієнтів, на гіпертонічну хворобу II стадії – 21 пацієнт, здорових – 17 чоловік. Вік хворих коливався в межах 42–65 років. Усі хворі обстежені у відповідності до протоколів, затверджених МОЗ України [6].

Крім загальноклінічних та біохімічних показників крові хворим проводили ультразвукове обстеження органів черевної порожнини (УЗД) та ехокардіоскопію серця (ЕхоКС). Із біохімічних показників у крові визначали загальний холестерин, загальний білірубін, трансамінази ― аланінамінотрансферазу (АЛТ) та аспартатамінотрансферазу (АСТ), тимолову пробу, лужну фосфатазу, глюкозу, креатинін.

Результати дослідження

У ході дослідження встановлено, що у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою більш виражені скарги на ниючий біль у правому підребер’ї, нудоту, важкість у животі, серцебиття, тахікардію, задишку, загальну слабість та стомлюваність в порівнянні з хворими на неалкогольну жирову хворобу печінки без гіпертонічної хвороби. Результати аналізу клінічної симптоматики хворих свідчать про неспецифічність скарг, без достовірних відмінностей між пацієнтами з неалкогольною жировою хворобою печінки та неалкогольною жировою хворобою печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою.

При пальпації органів черевної порожнини у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою збільшення печінки відзначено у 83%.

Встановлено, що у пацієнтів на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою відзначається більш важкий перебіг хвороби з вищими показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску (180±10/115±7 мм рт. ст), ніж у хворих на гіпертонічну хворобу без НАЖХП (162±8/98±5 мм рт. ст., р <0,001).

Артеріальний тиск у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою був більш резистентний до гіпотензивних препаратів, ніж у хворих на гіпертонічну хворобу без неалкогольної жирової хвороби печінки.

Показники функціонального стану печінки – АЛТ, АСТ, коефіцієнт де Рітіса, рівень загального білірубіну – у пацієнтів з НАЖХП не виходять за рамки фізіологічних нормативних показників. У групі хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою ці показники в 1,5–2 рази вищі норми, що вказує на запальні та фіброзні зміни у печінці (таблиця 1).



Таблиця 1

Основні показники біохімічних показників крові у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки

Показник

Здорові

n= 17

НАЖХП

n=22

НАЖХП + гіпертонічна хвороба,

n=18

Гіпертонічна хвороба,

n= 21

Загальний холестерин, мммоль/л

4,2±0,1

5,4±0,2*

6,8±0,3**

7,6±0,2**

Загальний білірубін, мкмоль/л

15,8±1,4

22,7±1,6**

28,8±1,3**

16,1±1,1*

АЛТ, ммоль/(од∙л)

17±3 од/л

38±4од/л**

51±6 од/л**

12±3 од/л*

АСТ, ммоль/(од∙л)

11±4 од/л

20±3од/л*

31±4 од/л**

10±3 од/л*

Коефіцієн

де Рітіса



1,1 ±0,04

0,8±0,06*

0,8±0,05*

0,9±0,03*

Тимолова проба, од

3,3±0,04

5,7±0,03*

6,5±0,05**

3,6±0,03*

Лужна фосфатаза, нмоль/с∙л

1185±25

3192±52**

5253±117**

1210±53*

Глюкоза, ммоль/л

4,6±0,4

4,8±0,3*

4,7±0,4*

4,6±0,2*

Креатинін, мкмоль/л

87,2±1,4

86,7±1,3*

86,6±1,1*

+++

Примітка: * достовірних змін біохімічних показників крові у хворих порівняно зі здоровими немає, р < 0,5; ** є достовірні зміни біохімічних показників крові у хворих порівняно зі здоровими, р < 0,05. Коефіцієнт де Рітіса індекс АСТ/АЛТ.
За даними УЗД встановлено, що у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою більш виражені ознаки стеатозу печінки, що проявляються підвищенням ехогенності паренхіми печінки при збереженні однорідності її структури. У половини пацієнтів відзначається ‟згладження” судинного малюнка внаслідок погіршення візуалізації дрібних гілок печінкових вен.

За даними ехокардіографічного дослідження, у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіпертонічною хворобою достовірно частіше виявлялися звуження просвіту аорти (2,3 ± 0,5 проти 3,55 ± 0,2 см), обумовлені атеросклерозом, а також зміни мітрального та аортального клапанів атеросклеротичної етіології у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу. Також у пацієнтів з НАЖХП в поєднанні з гіпертонічною хворобою відзначені великі кінцево-діастолічний і кінцево-систолічний розміри лівого шлуночка (5,7 ± 0,6 проти 4,5 ± 0,4 і 5,0 ± 0,4 проти 4,2 ± 0, 4 см відповідно у хворих на гіпертонічну хворобу), а також розміри правого шлуночка (2,2 ± 0,2 проти 1,8 ± 0,2 см), лівого передсердя (3,9 ± 0,3 проти 3,1 ± 0,2 см) і товщина міжшлуночкової перегородки (1,4 ± 0,09 проти 1,1 ± 0,06 см). Фракція викиду у пацієнтів з НАЖХП в поєднанні з гіпертонічною хворобою 50±3%, у хворих на гіпертонічну хворобу – 55±3%. Для всіх відмінностей між групами рівень достовірності p <0,05.

Таким чином, при наявності у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки гіпертонічної хвороби остання виступає в якості додаткового фактора ризику посилення змін у ліпідному, вуглеводному обмінах, а також функціональному стані печінки. 

ЛІТЕРАТУРА:


  1. Бабак О.Я. Неалкогольная жировая болезнь печени и кардиоваскулярный риск: современный взгляд на проблему. Оптимизация терапии / О.Я. Бабак, Е.В. Колесникова // Новости медицины и фармации. – 2012. – № 8. – С. 12–14.

  2. Драпкина О.М., Тутнов Д.А. Некоторые аспекты диагностики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом / О.М. Драпкина, Д.А. Тутнов // Фарматека. – 2010. – № 5. – С. 120–124.

  3. Журавльова А.К. Неалкогольна жирова хвороба печінки у хворих на цукровий діабет 2-го типу і ожиріння/ А.К. Журавльова // Ліки. – 2012. – № 7 (163). – С. 16–20.

  4. Рекомендації Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. 4-е видання, виправлене і доповнене. – К.: ПП ВМБ, 2008. – 80 с.

  5. Скибчик В.А. Печінка та артеріальна гіпертензія/ В.А. Скибчик, Г.В. Данилова, Ю.В. Башта, О.В. Булак // Гепатологія. – 2011. – № 4 (14). – С. 4–7.

  6. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Неалкогольний стеатогепатит. – 2014. – 28 с. / Затверджено Наказом МОЗ України 06 листопада 2014 р., № 826.

  7. Bedogni G. Prevalence of and risk factors for nonalcoholic fatty liver disease: the Dionysos nutrition and liver study / G. Bedogni, L. Miglioli, F. Masutti et al. // Hepatology. – 2005. – Vol. 42. – P. 44–52.

Summary

Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Hypertensive Disease



Hanych T.M., Mashura H.Y., Hanych O.T., Sichka O.S., Ihnatko, Kurah A.V.

There were observed 78 patients with nonalcoholic fatty liver disease. In a part of patients the disease was combined with hypertension. It was discovered that the liver disease in combination with, hypertension runs more hardly, inflammatory and fibrous changes of liver can be found in the early stage of the disease. It means that hypertension is a risk factor which accelerates the inflammatory and fibrous changes of liver.



ДИНАМІКА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ УРОПАТОГЕННИХ ШТАМІВ ESCHERICHIA COLI

Михалко Я.О.1, Чубірко К.І.1, Бачинський А.І.2

1ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

2Державний заклад «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця», Ужгород, Україна.

Вступ. Найпоширенішими бактеріальними інфекціями людини є інфекції сечових шляхів (ІСШ). щорічно в Західній Європі спостерігають понад 10 млн випадків ІСШ [1]. 50-70% жінок протягом життя переносять ІСШ, що потребують призначення антибактеріальних препаратів. Частота ІСШ у чоловіків значно менша – тільки у 15% чоловіків у віці до 35 років трапляється дане захворювання [2, 3]. У 70-80% випадків збудником даного захворювання є E. coli [4]. Разом з тим, постійно зростає рівень антибіотикорезистентності даного мікроорганізму [5].

Мета. Вивчити частоту чутливості та резистентності уропатогенних штамів E. coli до фторхінолонових та цефалоспоринових антибіотиків.



Матеріали і методи. В дослідження було включено результати бактеріологічного дослідження зразків сечі 91 дорослого пацієнта з позагоспітальною неускладненою ІСШ, в яких були виявлені уропатогенні штами E. coli за період 2011-2014рр. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків проводилося за допомогою диск-дифузійного методу. Статистична обробка результатів проводилась з використанням пакету прикладних програм Statistica 8.0 (StatSoft, США).

Результати. У 2011р. спостерігалася висока частота резистентності E. coli до ципрофлоксацину (40,00% випадків), левофлоксацину (28,57%) та гатіфлоксацину (22,86%). Проте, у наступні роки відмічалася стійка тенденція до зниження антибіотикорезистентності. Так, у 2014р. частка штамів E. coli, резистентних до ципрофлоксацину достовірно знизилася до 8,33% випадків (p<0,05), до левофлоксацину – 8,33% (p>0,05), а штамів, резистентних до гатіфлоксацину виявлено не було взагалі (p<0,05). Така ж сама тенденція спостерігалася стосовно частоти помірно резистентних штамів E. coli. Так, у 2011р було зафіксовано 31,43% випадків помірної резистентності даного збудника до ципрофлоксацину та 25,71% та 25,71% до левофлоксацину та гатіфлоксацину відповідно. Проте, у 2014р. штамів, помірно резистентних до левофлоксацину та гатіфлоксацину не зустрічалося взагалі (для всіх p<0,05), а частота помірно резистентних до ципрофлоксацину мікроорганізмів знизилася майже у 2 рази (до 16,67%, p>0,05).

Дещо інша картина спостерігалася стосовно цефалоспоринових антибіотиків. На фоні зниження частоти резистентності до цефтріаксону цефазоліну цефоперазону цефотаксиму та цефтазидиму (з 31,43% 40,00% 54,29% 28,57% та 28,57% у 2011р. до 8,33% 0,00% 8,33% 8,33% та 0,00% у 2014р. відповідно), спостерігалося зростання частоти помірно резистентних штамів до цефазоліну (з 28,57% у 2011р до 41,67% у 2014р. відповідно, p>0,05), цефоперазону (з 25,71% до 33,33% у 2011 та 2014рр. відповідно, p>0,05) та цефтазидиму (з 22,86% до 33,33% у 2011 та 2014рр. відповідно, p>0,05). В той же час, мала місце тенденція до зниження частоти помірно резистентних штамів до цефтріаксону (з 17,14% у 2011р. до 8,33% у 2014р., p>0,05) та цефотаксиму (з 34,29% у 2011р. до 25,00%, p>0,05). Таким чином, частота чутливих до цефалоспоринів уропатогенних штамів E. coli протягом досліджуваного періоду майже не змінилася.



Висновки. Відмічається стійка тенденція до зниження частоти резистентних та помірно резистентних штамів E. coli до фторхінолонів. В той же час, має місце тенденція до зростання частоти помірно резистентних штамів E. coli до більшості цефалоспоринів, що вимагає застосування максимальних терапевтичних доз даних антибактеріальних препаратів при лікуванні ІСШ. Необхідні подальші епідеміологічні дослідження стосовно частоти трапляння резистентних до антибіотиків штамів E. coli.

ЛІТЕРАТУРА

  1. The Asymptomatic Bacteriuria Escherichia coli Strain 83972 Outcompetes Uropathogenic E. coli Strains in Human Urine / V. Roos, G.C. Ulett, M.A. Schembri [et al] // Infection and immunity. 2006. Vol. 74. №1. p. 615-624.

  2. Ермоленко В. М. Инфекция мочевых путей и ее лечение в возрастном аспекте / В.М. Ермоленко, Н.Н. Филатова, А.В. Малкоч // Лечащий врач. – 2012. – №8. – с. 8

  3. Lindsay E. N. Managing recurrent urinary tract infections in women / E. N.  Lindsay // Women’s Health. – 2005. – №1. - р. 39-50.

  4. Clinical Characteristics and Antimicrobial Susceptibility Pattern of Hospitalized Patients with Community Acquired Urinary Tract Infections at a Regional Hospital in Taiwan. / [L.F. Chen, C.T. Chiu, J.Y. Lo et al] // Healthc Infect. 2013. Vol. 19, 1. р. 20-25.

  5. Virulence characteristics and antimicrobial susceptibility of uropathogens from patients on Phuket Island, Thailand. / M. Themphachana, S. Kanobthammakul, Y. Nakaguchi [et al] // Southeast Asian J Trop Med Public Health. –  2014. vol. 45, 5. – р.1090-1098

SUMMARY

DYNAMIC OF THE ANTIBIOTIC RESISTANCE IN UROPATHOGENIC ESCHERICHIA COLI STRAINS



Mykhalko Y.O1, Chubirco K.I., Bachinskij A.I.

The investigation of the antibiotic resistance in uropathogenic E. coli strains during 2011-2014 years in patients with uncomplicated urinary tract infections is presented. Decreasing of the antibiotic resistance to levofloxacin, ciprofloxacin and gatifloxacin accompanied with the susceptibility increasing was observed. On the other hand, despite the decreasing of the antibiotic resistance to the majority of cephalosporins, susceptibility increasing was not estimated due to increasing of the E. coli strains with intermediate susceptibility to these antibiotics.



ПЕРИНАТАЛЬНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ В УМОВАХ ЕНДЕМІЧНОГО ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка