Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка27/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Patskan I.I., Korsak V. V.


Reserve for reduction of reproductive loss is prevention of iodine deficiency, improving prenatal diagnosis, implementation of modern perinatal technologies, based on data from evidence-based medicine, healthy lifestyle.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУГУ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ В ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕНЬ

Свистак В.В.1, Машура Г.Ю.1,Блецкан М.М. 1,

Феделеш С.Е2,Балаба В.В2

1ДВНЗ″Ужгородський національний університет″,

2Ужгородська міська клінічна лікарня, Ужгород,Україна

Вступ. Частота есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕАГ), за даними різних авторів, у поєднанні з супутніми хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) зустрічається у 7–40% серед дорослого населення.

Існують різні думки щодо патогенетичних взаємин між есенціальною артеріальною гіпертензією та хронічними обструктивними захворюваннями легень.

Одні автори вважають, що есенціальна артеріальна гіпертензія і хронічні обструктивні захворювання легень розвиваються паралельно, незалежно одне від одного, інші – що ХОЗЛ є причиною розвитку так званої пульмогенної гіпертензії.

Основним механізмом розвитку пульмогенної гіпертензії більшість авторів вважають гіпоксію. Передбачають, що гіпоксія у хворих на ХОЗЛ підвищує артеріальний тиск (АТ) за рахунок ендотелійзалежних вазодилятуючих механізмів шляхом підвищеного вироблення ендотеліну, тромбоксану та зниження секреції оксиду азоту [2, 3].



Мета роботи – вивчити зміни гемодинамічних та легеневих показників у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію в поєднанні з супутніми хронічними обструктивними захворюваннями легень.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були хворі на есенціальну артеріальну гіпертензію, в тому числі і поєднану з хронічними обструктивними захворюваннями легенів: 45 чоловіків і 20 жінок, всього 65 чоловік.

Вік хворих коливався у межах 48–72 років. Хворі, які на час лікування або протягом останніх трьох років палили, в розробку не включали.

Хворі були розподілені на дві групи. Першу групу (35 обстежених) склали хворі на ессенціальну артеріальну гіпертензію II стадії, яким була призначена базисна гіпотензивна терапія (інгібітори АПФ, діуретини).

Друга група (30 обстежених) – хворі на есенціальну артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легенів в фазі ремісії (так звана пульмогенна гіпертензія). Захворювання легень на 5–7 років передували появі есенціальної артеріальної гіпертензії. Дана група хворих крім базисної гіпотензивної терапії отримувала селективний блокатор кальцієвих каналів амлодипін 5 мг 1 раз в день. Тривалість лікування в обох групах становила три місяці.

Всі хворі обстежені у відповідності до вимог протоколів обстеження.

Центральну гемодинаміку визначали за допомогою ЕхоКС, вентиляційну функцію легень – шляхом комп’ютерної спірографії.



Результати та їх обговорення. Виявлено відмінності гемодинамічних та легеневих показників між двома групами хворих.

Середній тиск в легеневій артерії в обох групах хворих перевищував норму, однак у хворих на пульмогенну гіпертензію він був на 47,4% з вищий, ніж у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (відповідно 23,2±0,9 і 34,3±1,1мм рт. ст.; р 0,01).

Співвідношення максимальних швидкостей потоку в період раннього і пізнього наповнення лівого шлуночка (Ve/Va) хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію було нижче на 29,5%, тоді як у пацієнтів з пульмогенною гіпертензією було в межах норми.

Діастолічна функція правого шлуночка виявилася нижчою на 34, 5% у хворих з пульмогенною гіпертензією, відповідно 1,1±0,02 і 0,72±0, од.; р 0,01).

Індекс маси міокарда лівого шлуночка і маса міокарда лівого шлуночка достовірно вищі на 11.9% і 12.5% відповідно в групі з есенціальною артеріальною гіпертензією.

Таким чином, порушення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію зумовлено більшою мірою системною гіпертензією, тоді як діастолічна функція правого шлуночка більшою мірою порушена у хворих з пульмогенною гіпертензією, що пов’язано з більш вираженим підвищенням середнього тиску в легеневій артерії на фоні тривалого бронхообструктивного стану хворого.

Встановлені також суттєві відмінності в показниках легеневої вентиляції у хворих з пульмогенною та есенціальною артеріальною гіпертензією.

У хворих з пульмогенною гіпертензією мають місце більш виражені зміни об’ємних показників функції зовнішнього дихання порівняно з пацієнтами з есенціальною артеріальною гіпертензією.

Так, життєва ємність легень (VC) булла нижча на 13,4%, а форсована життєва ємність легень (FVC) – на 19,6%. Показники, що свідчать про вираженість бронхіальної обструкції, також були нижчі у пацієнтів з пульмогенною гіпертензією: максимальна об’ємна швидкість видиху (FE1) булла нижча на 25%, максимальна об’ємна швидкість видиху при 25% життєвої ємності легень (FEF25) – на 24%, FEF50 – на 36,6%, FEF75 – на 45,2% порівняно з групою есенціальної артеріальної гіпертензії.

Підходи до лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію за наявності ХОЗЛ мають деякі особливості. Препарати не повинні посилювати бронхообструкцію і впливати на ефективність лікарських засобів, що застосовуються для лікування ХОЗЛ.

Препаратами вибору для лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію за наявності хронічних обструктивних захворювань легень є антагоністи кальцію, оскільки разом зі здатністю розширювати артерії великого кола кровообігу мають властивість і бронходилятаторів, тобто покращують вентиляційну функцію легень [1].

Окрім бронходилятуючого ефекту антагоністи кальцію мають здатність знижувати тиск у системі легеневої артерії за рахунок дилатації судин малого кола кровообігу. Як наслідок лікування – мало місце покращення функції дихання.

У результаті лікування з використанням амлодипіну спостерігалося покращення показників функції зовнішнього дихання, яке було статистично достовірним у всіх групах обстеження.

До початку лікування об’єм форсованого видиху (ОФВ1) в межах 60–80% встановлено у 12% хворих, після лікування такі показники були у 35% випадків; ОФВ1 від 60до 40% до лікування мав місце у 43,2% обстежених, після лікування – у 26,2%; показники ОФВ1менше 40% на початку лікування зареєстровані у 64,3% хворих, після лікування – 22,1%.



Висновки: У хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень мають місце більш виражені зміни об’ємних показників функції зовнішнього дихання порівняно з пацієнтами з есенціальною артеріальною гіпертензією. Включення амлодипіну в комплексне лікування хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень сприяє покращенню показників функції зовнішнього дихання та стану хворого.

ЛітературА

  1. Казак Л.І. Антагоністи кальцію у фармакотерапії артеріальної гіпертензії/ Л.І. Казак, І.С. Чекман, Н.Д. Реплянчук//Рациональная фармакотерапия.— 2011.— № 2 (19).— С. 56–58.

  2. Радченко О.М. Оптимізація лікування загострення хронічного обструктивного захворювання легень /О.М. Радченко//Рациональная фармакотерапия.— 2012.— № 1 (22).— С. 20–24.

  3. Тодоріко Л.Д. Хронічне обструктивне захворювання легенів: сучасні погляди на діагностику та диференційовану фармакотерапію згідно з GOLD/ Л.Д. Тодоріко //Здоров’я України.— 2012.— № 3. — С. 5–10.

SUMMARY

FEATURES OF ESSENTIAL HYPERTENSION COMBINED WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE



Svustak V.V., Mashura G.Y., Bletskan M.M., Fedelesh S.E.,

Balaba V.V. 

The article presents that in patients with essential hypertension combined with chronic obstructive pulmonary disease changes of volume indicators of respiratory function are more pronounced compared with patients with essential hypertension. The inclusion of amlodipine in treatment of these patients contributes to the improvement of respiratory function and the patient's condition.

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ НА ФОНІ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ PLANTAGO OVATA (МУКОФАЛЬК®)

Сірчак Є.С., Курчак Н.Ю., Опаленик С.М., Сіксай Л.Т., Фабрі З.Й.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

Вступ. У світі щорічно виконується до 2,5 млн. холецистектомій (ХЕ). По даним різних авторів, після ХЕ скарги «гастроентерологічного» характеру мають місце від 5% до 40-70% хворих. Після ХЕ тільки половина пацієнтів відмічають покращення самопочуття [1].

У 15-40% випадків ХЕ призводить до нової хвороби, яку об’єднують в загальний симптомокомплекс під назвою «постхолецистектомічний синдром», що проявляється функціональними порушеннями органів травлення (дисфункція сфінктера Одді), а також формуванням хронічного панкреатиту [2].



Мета роботи. Оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) на фоні комплексної терапії із використанням Plantago ovata (Мукофальк) у хворих із хронічним панкреатитом (ХП) після ХЕ.

Матеріали і методи. Під нашим наглядом знаходилося 28 хворих, які перебували на диспансерному спостереженні у дільничного терапевта (гастроентеролога) або сімейного лікаря. Всім обстеженим була виконана ХЕ в термінах від 2 до 8 років. Всі дослідження були проведені за згодою пацієнтів, а методика їхнього проведення відповідала Гельсінській декларації 1975 р. та її перегляду 1983 р.

Хворі були віком від 20 до 63 років, середній вік складав 41,5±7,7 років; чоловіків було 8 (29,0%), жінок – 20 (71,0%). Холецистектомія була проведена в середньому 6,5±2,4 років тому назад. Контрольну групу склало 20 фактично здорових осіб відповідного віку та статі.

Усім хворим до і після лікування були виконані загальноклінічні методи дослідження. Діагноз загострення ХП виставлявся з урахуванням скарг, анамнестичних, лабораторно-інструментальних методів дослідження.

Базисне лікування хворих із ХП після ХЕ включало призначення спазмолітиків, прокінетиків, при необхідності ненаркотичних анальгетиків, а також індивідуально підібрану замісну ферментну терапія. Сформовано дві групи обстежених. В ІІ групу ввійшло 16 хворих на ХП після ХЕ, які додатково отримували Мукфальк® по 1 пакетику розчиненого у 150 мл води 4 рази на добу протягом 3 тижнів. Інтервал між прийомом Мукфальк® та іншими лікарськими препаратами складав 40-60 хвилин. І група (n=12) хворих на ХП після ХЕ Мукфальк® не отримувала.

Обстеженим хворим з ХП після ХЕ (до та після лікування) і добровольців із групи контролю проводилася загальна оцінка ЯЖ за допомогою опитувальника SF-36, пункти якої згруповані у 8 шкал: 1) фізичне функціонування (PF); 2) рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (RP); 3) шкала інтенсивності болю (BP); 4) загальний стан здоров'я (GH); 5) життєва активність (VT); 6) соціальне функціонування (SF); 7) рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (RE); 8) психічне здоров'я (MH). Всі вищеперерахороні шкали формували 2 показника: фізичний (1-4 шкали) і психічний (5-8 шкали) компоненти здоров'я.

Аналіз і обробка результатів обстеження хворих здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми STATISTICA (фірми StatSoft Inc, USA) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів.



Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень вказують на зміни з боку органів травлення у хворих з ХП після ХЕ, а саме: схильність до проносів, поліфекалію, періодичні болі ниючого характеру у животі, здуття живота, дискомфорт у верхніх відділах живота, нудота, відрижка.

Отримані результати вказують на те, що фізичний і емоційний стан у хворих з ХП після ХЕ значно обмежують обсяг виконання їм повсякденної роботи і соціальної активності (табл.1). Дані хворі часто відчувають себе хворобливими, знесиленими, вони схильні до тривоги і переживання інших негативних емоцій, також негативно оцінюють перспективи власного лікування. Об’єктивним критерієм оцінки ефективності лікування є визначення динаміки ЯЖ у досліджених хворих. При оцінці ЯЖ у хворих з ХП після ХЕ до лікування отримані дані свідчать про його зниження порівняно з показниками контрольної групи за всіма шкалами опитувальника SF-36. Призначення комплексної терапії хворим з ХП після ХЕ із використанням Мукофальк позитивно вплинуло і на показники ЯЖ.

Зменшення клінічних проявів захворювання (больового синдрому, проявів диспептичного синдрому, метеоризму), що досягнуто вже наприкінці 1-го тижня лікування на фоні прийому Мукофальк, крім нормалізації фізичного стану, сприяє більш ефективному відновленню емоційної сфери даних пацієнтів.
Таблиця 1

Динаміка показників ЯЖ у хворих з ХП після ХЕ на фоні терапії


Показник

Контрольна група

(n=20)


Обстежені хворі

І група (n=12)

ІІ група (n=16)

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

PF

88 ± 3,6

75 ± 1,5

79 ± 1,1

70 ± 1,2

81 ± 2,0



84 ± 1,4

52 ± 2,2^

61 ± 1,1

47 ± 1,5^

89 ± 2,1*

ВP

85 ± 1,9

59 ± 2,1

71 ± 1,1

51 ± 2,1^

80 ± 1,1*

GH

82 ± 2,4

57 ± 1,8

63 ± 2,1

54 ± 1,8

77 ± 1,3

VT

78 ± 1,9

51 ± 1,2

62 ± 1,2

45 ± 1,5^

70 ± 1,0*

SF

75 ± 1,6

68 ± 2,1

67 ± 2,0

60 ± 1,7

75 ± 1,9

RE

68 ± 2,5

48 ± 1,2

58 ± 1,5

47 ± 1,6

62 ± 1,7

MH

74 ± 2,4

59 ± 1,5

62 ± 1,4

53 ± 1,3

73 ± 1,45

PH

86 ± 2,5

62 ± 1,5^

75 ± 1,1

60 ± 1,7

82 ± 1,1

MH1

75 ± 2,0

58 ± 1,6

65 ± 1,1

59 ± 1,4

73 ± 1,4


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка