Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка5/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Сирохман І.В., Завгородня В.М. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення. Навчальний посібник. Центр учбової літератури 2009 р. 544 с.

  • Технологія продуктів харчування функціонального призначення: Монографія / М.І. Пересічний, М.Ф. Кравченко, Д.В. Федорова та ін. / За ред. М.І. Пересічного. -- К.: Національний торг.-екон. ун-т, 2008. -- 718 с.

  • Ambrozevich E.G. Features of European and Eastern approaches to ingredients for health foods / / Food Ingredients. Raw materials and additives. - 2005. - No 1. - P. 30-31.



    SUMMARY

    AMARANTHS AS A FUNCTIONAL FOOD PRODUCT OF HUMAN’S HEALTH REHABILITATION



    Domyshche-Medyaanik A.M.

    Theory aspects of dynamic nutrition have been analyzed there on the basis of Amaranths’s usage in people’s diet. Chemical contents and nutritive values of Amaranths have been investigated too. In addition, we have proved that this plant has a healthy impact on the human’s body.



    ФРУКТОВІ КОНСЕРВИ ІЗ ПОЛІПШЕНИМИ СПОЖИВНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

    Донцова І.В., Лебединець В.Т., Гірняк Л.І.

    Львівська комерційна академія, Львів, Україна

    Вдосконалення існуючих технологій виробництва фруктових консервів із збільшеним вмістом біологічно активних речовин з метою корекції окислювальних процесів в організмі людини та підвищення його імунітету є актуальною проблемою сучасності.

    Нами було створено нові продукти з функціональними властивостями, а саме фруктових консервів з використанням у їх виробництві таких природних добавок як м’яти, апельсина, меліси та кориці.

    На основі цього розроблено рецептури на нові види фруктових консервів «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром».

    У рецептуру нових консервів «Чорниця перетерта з цукром» було внесено апельсин та м’яту у кількості 10,14% та 1,05% відповідно, а у рецептуру консервів «Персики дроблені з цукром» - 8,07% апельсинового соку, а також подрібнену мелісу і корицю у кількості 0,13%, 0,08% відповідно.

    Корисні властивості м'яти обумовлені в першу чергу високими вмістом ментолу – ефірної олії, що надає їй характерний легко упізнаний запах. У листі м'яти міститься до 4% ментолу та його похідних, аскорбінова кислота, каротин, дубильні речовини, ефіри.

    М’ята перцева є корисною для травної системи, так як стимулює травлення, допомагає при розладі шлунку, боротьбі з нудотою, а також для профілактики гастриту. М'ята розширює судини і тим самим допомагає знижувати тиск, одночасно вона сприятливо впливає для заспокоєння нервової системи.

    Апельсин — фрукт цінний не тільки вітаміном С, але і різними мінералами і антиоксидантами. У м'якоті апельсинових плодів міститься велика кількість вітаміну С (до 65 мг/100 г), значна кількість цукру (до 10%), безліч мінеральних солей (наприклад 200 мг калію), присутні органічні кислоти, особливо лимонна, пектинові речовини, вітаміни групи В, фітонциди, β-каротин, барвні речовини і фолієва кислота.

    Регулярне вживання апельсинів може запобігти виникненню таких хронічних захворювань, як рак та ішемічна хвороба серця. Його можна використовувати для лікування і профілактики простудних захворювань, при авітамінозі.

    Цінні біологічні властивості кориці проявляються завдяки трьом основним компонентам, які входять до складу ефірної олії: коричного альдегіду та спирту, а також цинамілацетату. Кориця здатна нормалізувати рівень цукру в крові, сприяє підвищенню апетиту, поліпшенню травлення, нормалізації роботи шлунку і кишківнику, активізує роботу нирок, печінки, жовчного міхура.

    Листя меліси цінне ефірними оліями, дубильними речовинами, гіркотою, сапонінами, стеарином, флавоноїдами та великою кількістю органічних кислот. До її складу входять комплекс вітамінів B, вітамін C, кальцій, калій, магній, залізо, мідь, цинк, марганець, селен та ін.

    Дана рослина виявляє седативну та розслаблюючу дію на організм. Мелісу рекомендують приймати при виразках шлунку і дванадцятипалої кишки, для покращення травної функції шлунку та боротьби з різними вірусними захворюваннями.

    Внаслідок внесення до рецептур фруктових консервів цих добавок, смак їх набув певної оригінальності і неповторності. Характеристика органолептичних показників фруктових консервів «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром» наведена у табл. 1.

    Підбір рецептурних компонентів позитивно вплинув на фізико-хімічні показники фруктових консервів. Фруктові консерви «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром» за фізико-хімічними показниками відповідали вимогам чинної документації (табл. 2).



    Таблиця 1

    Органолептичні показники фруктових консервів «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром»


    Наймену-вання показ-ника

    Характеристика виробів


    Контро-льний зразок № 1

    «Чорниця перетерта з цукром»

    Контро-льний зразок № 2


    «Персики дроблені з цукром»

    Зовнішній вигляд і консис-тенція

    Однорідна протерта маса ягід, що дуже розтікається на горизон-тальній поверхні, з наявністю насіння.

    Однорідна протерта маса ягід та апельсинів, що розтіка-ється на горизонта-льній поверхні, з наявністю насіння.

    Маса дроблених персиків, без плодоніжок і кісточок, що розтікається на горизонталь-ній поверхні.

    Маса дроблених персиків, без плодоніжок і кісточок, із подрібне-ною мелісою, що розтікається на горизон-тальній поверхні.

    Смак і запах

    Кислувато-солодкий, властивий чорниці

    Кислувато-солодкий, приємний, властивий чорниці

    Солодкий, притаман-ний персикам

    Солодкий, приємний, властивий персикам

    Колір

    Темно-фіолетовий

    Насичений, темно-фіолетовий

    Світло оранжевий

    Насичений, оранжевий з вкраплен-нями меліси яскраво зеленого кольору

    Вираже-ність смакової добавки

    -

    Компоненти гармонійно поєднані, відчуває-ться вміст м’яти та апельсину

    -

    Компоненти гармонійно поєднані, відчувається легкий присмак кориці


    Таблиця 2

    Фізико-хімічні показники фруктових консервів

    «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром»

    Найменування показника

    Назва консервів

    Контро-льний зразок № 1

    «Чорниця перетерта з цукром»

    Контро-льний зразок № 2

    «Персики дроблені з цукром»

    Масова частка сухих речовин, %

    35,8

    36,6

    46,2

    46,8

    рН

    2,50

    2,52

    3,8

    3,60

    Масова частка вітаміну С мг/100г

    12,79

    13,73

    7,89

    8,45

    Біологічна цінність нових фруктових консервів визначається вмістом вітаміну С. Як показали наші дослідження, найбільший вміст вітаміну С притаманний для консервів «Чорниця перетерта з цукром»   13,73 мг/100 г, що на 6,8 % більше ніж у контрольному зразку №1.

    Отже, розроблені нами рецептури фруктових консервів «Чорниця перетерта з цукром» та «Персики дроблені з цукром» з використанням природних добавок значно поліпшили їх біологічні і смакові властивості.

    ЛІТЕРАТУРА


    1. Гарбарець М. О. Лікарські рослини для вашого здоров’я: довідник / М. О. Гарбарець., Н. М. Гарбарець. – Тернопіль : Богдан, 2010.   88 с.

    2. Ивашина Д.С. Лекарственные растения Украины: Справочник для сборщика и изготовителя/ Д.С. Ивашина, З.Ф. Катина та ін.. – К.: Издательство Урожай, 2005. – с. 356.

    3. Товарознавство плодоовочевих товарів, пряно-ароматичних рослин та прянощів : навчальний посібник / Л. Д. Льовшина, В.М. Михайлов, О.В. М’ячиков. – К.: Ліра – К, 2010. – 388 с.

    SUMMARY

    CANNED FRUIT WITH THE IMPROVED CONSUMER PROPERTIES

    Doncova I.V., Lebedуnets V.T., Girnyak L.I.

    The research results of the biologically valuable plant raw material usage in canned fruit formula have been shown in the article. Results of the undertaken studies to determinate the quality (organoleptic and physicochemical indexes) and food value of new canned fruit were fixed in their new worked out compounding.

    РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА

    ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ

    Дуло О.А., Мелега К.П., Кручаниця М.І., Калабішка І.С.

    ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Україна

    Одним із основних стратегічних завдань національної освіти є виховання молоді в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Найбільш перспективним підходом до вирішення цієї проблеми є формування здорового способу життя (ЗСЖ) студентів, який у період навчання у виші стає найважливішим засобом покращання стану здоров’я, біологічною основою стимуляції та розвитку організму, значно підвищує можливості для ефективного навчання та оволодіння професійними навичками [2].

    Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування, побут, умови праці, рухова активність. Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння [4]. Процес формування ЗСЖ особистості являє собою цілеспрямований виховний процес, спрямований на прищеплення людині навичок ведення ЗСЖ, що включає дотримання норм гігієни та санітарії у повсякденному житті, правил харчування, здорового відпочинку, заняття фізичною культурою, відсутність шкідливих звичок тощо [3]. Дотримання норм здорового харчування відіграє дуже важливу роль у збереженні та зміцненні здоров’я студентів, підтриманні нормальної ваги. Підвищення частоти ожиріння серед молоді в останні кілька десятиліть привели до появи ряду проблем зі здоров'ям. Зниження фізичної активності також сприяє цій тенденції [5].

    Метою роботи була оцінка відповідності харчового раціону студентів факультету здоров’я людини (ФЗЛ) вимогам здорового харчування та їх антропометричних параметрів.

    Дослідження проводилися на базі ФЗЛ УжНУ. Загалом було обстежено 153 студенти (98 юнаків і 55 дівчат) 1-4 курсу ФЗЛ денної форми навчання, напряму підготовки «Здоров’я людини». Середній вік обстежених 19,2±0,4 років. Для оцінки різних аспектів способу життя студентів було проведено анонімне анкетне опитування, яке включало 61 питання. Також були зареєстровані основні антропометричні показники студентів (ріст та маса тіла), на основі яких розрахували ІМТ як відношення маси тіла (кг) до росту (м²). Статистична обробка результатів досліджень проводилась з використанням методів варіаційної статистики (за t-критерієм Стьюдента), реалізованими в пакетах програм Microsoft Excel 2007.

    Слід врахувати, що внаслідок специфіки професійної підготовки студенти напряму «Здоров’я людини» належать до найбільш фізично активної частини молоді та володіють ґрунтовними знаннями щодо різних аспектів здоров’я та необхідності дотримання ЗСЖ. Для оцінки відповідності харчового студентів доцільно керуватись новітніми рекомендаціями ВООЗ 2014 р. зі здорового харчування [1], у яких зазначено, що основою харчування мають бути фрукти, овочі, бобові, горіхи й цільні злаки, які необхідно вживати мінімум 400 гр (5 порцій) у день; енергія (у калоріях), яка надходить в організм повинна бути врівноважена з енергією, що витрачається; доцільно обмежити споживання жирів, особливо насичених, цукру – до 50 г в день (еквівалентно 12 чайним ложкам без верху), солі – до 5 г в день. Аналізуючи харчові уподобання студентів ФЗЛ, можна відмітити, що більше 50% респондентів, незалежно від статі, дотримуються здорового режиму харчування, який передбачає обов’язковий сніданок. Рекомендацій ВООЗ щодо вживання достатньої кількості овочів та фруктів переважно дотримуються дівчата (86%), тоді як серед юнаків таких удвічі менше (41%). Однак, обмежують вживання висококалорійних страв, жирної їжі типу фаст-фуду, солодощів, зважаючи на їхню шкідливість і загрози для здоров’я близько 80% опитаних студентів обох статей. Таким чином, інформованість студентів ФЗЛ щодо вимог здорового харчування спонукає щонайменше ½ з них їх дотримуватись, вибираючи для свого раціону схвалені харчові продукти, що більш характерно для дівчат. З юнаками необхідно проводити посилену просвітницьку і роз’яснювальну роботу для переорієнтування у бік більш здорових харчових звичок.

    Дослідження показали, що переважна більшість студентів ФЗЛ мають нормальну масу тіла: в середньому у юнаків ІМТ становив 22,8±0,6 кг/м2; у дівчат - ІМТ – 20,1±0,4 кг/м2. Слід відмітити, що серед обстежених студентів виявлено лише 2 (2,1%) юнаків та 5 (9,1%) студенток з дефіцитом ваги. Жодної студентки з надлишкової вагою не виявлено, у 14 (14,3%) юнаків встановлено ІМТ > 25 кг/м2, що найбільш імовірно зумовлено вираженим розвитком м’язів під впливом інтенсивних занять силовими видами спорту. Однак, задоволені своїм зовнішнім виглядом лише 37% респондентів чоловіків та 25% жінок. Найбільше хвилювання у молоді викликає надлишкова вага, яка викликає тотальне несприйняття, що особливо характерно для дівчат. Слід відмітити, що значна частка респондентів для покращення зовнішнього вигляду постійно прикладає досить значні зусилля, серед яких перше місце займають заняття фізичними вправами та раціональне харчування. Варто зазначити, що біля 15% юнаків та дівчат прикладають значні зусилля, а біля 25% юнаків та 50% дівчат помірні зусилля до того, щоб виглядати як зірки телеекрану, журналів. З цього приводу слід застерегти молодь від використання шкідливих методів схуднення і заохочувати до підтримання ЗСЖ.

    Таким чином, на основі результатів анкетування встановлено, що професійна підготовка студентів, майбутніх фахівців зі здоров’я людини, сприяє виробленню цілеспрямованої орієнтації у переважної більшості юнаків та дівчат на дотримання основних засад здорового способу життя, зокрема раціонального харчування та високого рівня фізичної активності, що дозволяє їм підтримувати хороший рівень здоров’я та нормальну масу тіла.



    ЛІТЕРАТУРА

    1. Всемирная организация здравоохранения / Центр СМИ / Здоровое питание. Информационный бюллетень N°394, сентябрь 2014 г. - Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs394/ru/.

    2. Подобєд Н. В. Державна політика формування здорового способу життя молоді в Україні: підходи та заходи / Н. В. Подобєд // Теорія та практика державного управління. - 2011. - Вип. 4. - С. 259-264

    3. Файчук О. Л. Формування здорового способу життя особистості: історико-теоретичний аспект / О. Л. Файчук // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Педагогіка . - 2011. - Т. 153. - Вип. 141. – С. 89-92.

    4. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / [О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін.]. – К.: УІСД., 2000. – 207 с.

    5. Nikolakopoulos K. M. Dietary habits and physical activity in youth / K. M. Nikolakopoulos, N. M. Nikolakopoulou // Int. J. Adolesc. Med. Health. – 2009. – Vol. 21. – № 2. – Р. 197-201.

    SUMMARY

    THE RATIONAL NUTRITION AS AN INTEGRAL PART OF THE FORMATION OF HEALTHY LIFESTYLE OF STUDENTS



    Dulo O.A., Meleha K.P., Kruchanytsia M.I., Kalabishka I.S.

    On the basis of the results of questionnaire it is established that a professional training of students, the future specialists on human health promotes in making of purposeful orientation to the observance of basic foundations of the healthy lifestyle, particularly rational nutrition and high level of physical activity in overwhelming majority of boys and girls what allows them to maintain good level of health and normal weight of body.



    ЗБАГАЧЕННЯ СИРНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ДОБАВКАМИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

    Завгородня В. М., Місюля І.А.

    Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут, Хмельницький, Україна

    Провідна роль у здоровому харчуванні населення відводиться розробці і випуску збалансованих за складом продуктів, збагачених функціональними добавками на натуральній основі. Особлива увага повинна приділятися пошуку ефективних засобів корекції харчових дефіцитів у результаті створення нової продукції оздоровчого спрямування.

    В останні роки практично всі галузі харчової промисловості використовують добавки на натуральній основі для поліпшення якості харчових продуктів і удосконалення технологічних процесів їх виробництва [1, 2].

    Сир кисломолочний володіє високою харчовою і дієтичною цінністю. До його складу входять всі корисні і необхідні для людського організму речовини (білок, вуглеводи, жири, органічні кислоти, вітаміни, мікроелементи і інші). Сир особливо багатий амінокислотами замінними і незамінними. Із жирів у сирі присутні тригліцериди, фосфоліпіди, холестерин, а також насичені і ненасичені жирні кислоти. Вітамінний склад представлений вітамінами групи В, А, С, Д, E [3]. Із сиру виробляють різні сирні напівфабрикати: вареники, сирники, млинці тощо.

    До складу сирників за відомими рецептурами входять сир, борошно, крупа манна, яйця, цукор, сіль.

    З метою розширення асортименту виробів із сиру, збагачуючи його комплексом поліцукридів, вітамінами групи В, каротиноїдами, нами розроблялася технологія і рецептура сирників із заміною частини борошна (висококалорійного продукту харчування) на гарбузовий порошок.

    Гарбузовий порошок (ГП) отримували висушуванням м'якоті гарбуза в сушильній шафі, після чого сухий порошок розмелювали.

    Цінність ГП обумовлюється його біохімічним складом. Велика кількість цукрів, що легко засвоюються, пектину, заліза, міді, кобальту, фтору позитивно діє на кровообіг, ріст кісткової тканини і зубної емалі, підвищує імунітет, виводить із організму важкі метали і радіонукліди. ГП містить велику кількість біологічно активних речовин: каротиноїдів, токоферолів, фосфоліпідів, вітамінів групи В, С, Р, флавоноїдів, насичених і поліненасичених жирних кислот (ліноленову, олеїнову, пальмітинову), є одним із кращих джерел цинку, нормалізує обмін речовин, володіє антисклеротичною дією, відновлює функції печінки, шлунково-кишкового тракту [4].

    Задачі дослідження: підбір і встановлення кількості добавки гарбузового порошку, способів його підготовки і внесення в сирну масу; вивчення впливу добавок внесеного гарбузового порошку на якість готового продукту; розробка рецептури і технології продукту.

    Для проведення досліджень використовували сир кисломолочний 5 і 18 % жиру, борошно, цукор-пісок, яйця, сіль і гарбузовий порошок. В якості контролю готували сирники за традиційною рецептурою і з добавками ГП, що був попередньо підданий розчиненню і набуханню, (при цьому технологія приготування сирників змінюється).

    Сухий, розмелений ГП в кількості 2, 4, 8 г замочували в рівних об'ємах дистильованої води і залишали на 30 хв. для набухання і розчинення. Підготовлені компоненти змішували до отримання тіста рівномірної консистенції без грудочок і готували сирники.

    Нами були знайдені оптимальні концентрації ГП, що дозволяло вар'їрувати органолептичні і структурно-механічні властивості виробів.

    В готовому продукті визначали фізико-хімічні (масову частку жиру, масову частку вологи, кислотність) і органолептичні показники [5].

    Результати досліджень органолептичних показників якості сирників представлені в табл. 1 (із сиру кисломолочного 5 % жиру ) і в табл. 2 (із сиру кисломолочного 18 % жиру).


    Таблиця 1

    Результати досліджень органолептичних показників якості сирників (із сиру кисломолочного 5 % жиру ) з добавкою гарбузового порошку

    Вид сирників

    Показник


    конси-стенція

    зовнішній вигляд

    смак

    запах

    Контроль

    Дуже

    щільна


    Сирники округлої форми, по краях видно тріщини, краї білого кольору

    Чистий, кисломо-лочний,

    без сторонніх присмаків і запахів



    Чистий, кисло-молочний

    З додаванням 2 % ГП

    Менш щільна,

    однорідна



    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір жовтуватий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний,

    післясмак гарбуза



    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    невідчутний


    З додаванням 4 % ГП

    Однорідна, ніжна

    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір жовтуватий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний, солодкува-тий

    присмак гарбуза



    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    трохи

    відчутний



    З додаванням 8 % ГП

    Однорідна, ніжна,

    яка розмазу-ється



    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір рожевий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний, солодкува-тий смак гарбуза виражений

    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    відчутний


    Таблиця 2

    Результати досліджень органолептичних показників якості сирників (із сиру кисломолочного 18 % жиру ) з добавкою гарбузового порошку


    Вид сирників

    Показник


    конси-стенція

    зовнішній вигляд

    смак

    запах

    Контроль

    Дуже

    щільна


    Сирники округлої форми, по краях видно тріщини, краї білого кольору

    Чистий, кисломо-лочний,

    без сторонніх присмаків

    і запахів


    Чистий, кисло-молочний

    З додаванням 2 % ГП

    Щільна,

    однорідна



    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір жовтуватий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний,

    післясмак гарбуза



    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    невідчутний


    З додаванням 4 % ГП

    Однорідна, ніжна

    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір жовтуватий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний, солодку-ватий

    присмак гарбуза



    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    трохи

    відчутний



    З додаванням 8 % ГП

    Однорідна,

    більш ніжна




    Сирники округлої форми, без тріщин по краях, колір рожевий, рівномірний по всій масі

    Чистий, кисломо-лочний, солодку-ватий

    смак гарбуза виражений



    Чистий, кисло-молочний,

    запах гарбуза

    відчутний

    Результати досліджень фізико-хімічних показників якості сирників представлені в табл. 3.



    Таблиця 3

    Результати досліджень фізико-хімічних показників якості сирників 5 і 18 % жиру з добавкою гарбузового порошку


    Вид сирників

    Вміст жиру,

    %

    Кислотність,

    °Т

    Вміст вологи,

    %

    Контроль

    (сир кисломолочний

    5-ти % жирності)

    4

    190

    70


    Із сиру

    кисломолочного

    5-ти % жирності з додаванням 2 г ГП

    3,7

    192

    60,0


    Із сиру

    кисломолочного

    5-ти % жирності з додаванням 4 г ГП

    3,6

    195

    55,0


    Із сиру

    кисломолочного

    5-ти % жирності з додаванням 8 г ГП

    3,5

    197

    50,0


    Контроль

    (сир кисломолочний 18-ти % жирності)


    15,0

    190

    60,0


    Із сиру

    кисломолочного

    18-ти % жирності з додаванням 2 г ГП

    14,5

    192

    50,0


    Із сиру

    кисломолочного

    18-ти % жирності з додаванням 4 г ГП

    14,0

    195

    49,4


    Із сиру

    кисломолочного

    18-ти % жирності з додаванням 8 г ГП

    13,5

    197

    43,8

    Кращий результат по приготуванню сирників був отриманий з використанням у їх рецептурі сиру кисломолочного 5 % жиру з добавкою гарбузового порошку 8 %, через те, що масова частка вологи в сирі кисломолочному 5 % жиру більше, ніж в сирі кисломолочному 18 % жиру, а гарбузовий порошок добре зв’язує вологу, при цьому сирники отримують однорідні та ніжної консистенції в порівнянні з контролем і зі зразками, що містять менші добавки ГП.

    Встановлено, що додавання гарбузового порошку в рецептуру сирників покращує якість структури, консистенцію і смак готового продукту, покращує харчову цінність та збільшує його вихід. В порівнянні з контрольним зразком на 15 % знижується калорійність готового продукту, що є важливим для дієтичного і лікувально-профілактичного харчування.

    Унікальне поєднання сиру кисломолочного і гарбузового порошку дає можливість вважати розроблений вид сирників функціональним продуктом.
    ЛІТЕРАТУРА


    1. Дробот В. У хліба з гарбузовим порошком більший об’єм і така ж пористість / В. Дробот, Н. Суха. // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. – К. – 2008. – № 7. – с. 6-7.

    2. Завгородня В. М., Лебединець В. Т. Мюслі функціонального призначення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини» (Ужгород: вид-во УжНУ «Говерла»). – 2014. – с. 96-100.

    3. Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. пос. / І. В.Сирохман, В. М. Завгородня. // К.: Центр учбової літератури, 2009. – 544 с.

    4. Сирохман І. В., Філь М. І. Сучасна оцінка споживних властивостей традиційних і нових фрукто-овочевих порошків. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини» (Ужгород: вид-во УжНУ «Говерла»). – 2014. – с. 335-338.

    5. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум): навч. пос. / Е. В. Тищенко, Г. Б, Рудавська, М. П. Орлова та ін. – К.: Київський державний торгово-економічний університет, 2000. – 411 с.


    SUMMARY

    ENRICHMENT OF CHEESE SEMI-FINISHED PRODUCT WITH FUNCTIONAL ADDITIONS ACCORDING TO REQUIREMENTS 

    OF RATIONAL NUTRITION

    Zavhorodnya V. M., Misyulya I.A.

    The new  sort  of  cheese  semi-finished  product  is  worked  out and researched   with  addition  of  pumpkin  powder.


    ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ

    В НИНІШНІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ СИТУАЦІЇ

    Корзун В.Н., Болохнова Т.В., Котикович Ю.С., Деркач А.В.

    ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна

    Харчування є важливою потребою організму, від якої значною мірою залежить стан здоров’я людини. Раціональне харчування необхідне для побудови та оновлення клітин, тканин, поповнення енерговтрат, синтезу гормонів, ферментів і інших регуляторів обмінних процесів, сприяти збереженню здоров’я, високої фізичної та розумової працездатності, активному довголіттю.

    Екологічна ситуація, створена в Україні за останні 25-30 років безконтрольним використанням отрутохімікатів, мінеральних добрив, забрудненням середовища промисловими, транспортними відходами, ускладнилася широкомасштабним поширенням радіонуклідів у результаті аварії на Чорнобильській АЕС. У харчових продуктах і питній воді концентрація різних токсикантів і радіонуклідів нерідко перевищує припустиму [5].

    В умовах екологічного (чужорідного) навантаження харчування, крім традиційних функцій, повинне забезпечувати: зниження засвоюваності ксенобіотиків у шлунково-кишковому тракті, ослаблення несприятливої дії їх на клітинному й організменному рівні; зменшення рівня депонування ксенобіотиків і їх метаболітів у тропних тканинах із прискореним виведенням з організму.

    Повноцінне харчування визначається не тільки енергетичною цінністю їжі, збалансованістю раціону за білками, жирами та вуглеводами, але й забезпеченістю мікронутрієнтами (МН), тобто вітамінами та мікроелементами [1].

    Мікронутрієнти відносяться до незамінних речовин їжі. Вони необхідні людині в любому віці: дитячому і підлітковому, дорослому та похилому, але найбільш чутливі до розвитку мікроелементної недостатності плід, діти, жінки під час вагітності та годування грудьми. Недостатнє надходження мікроелементів в дитячому та юнацькому віці негативно впливає на фізичний розвиток, захворюваність, успішність, сприяє поступовому розвитку порушень обміну і, в кінцевому підсумку, перешкоджає формуванню здорового покоління. Особливо ця проблема постала перед населенням багатьох країн світу в зв’язку з забрудненням довкілля промисловими, транспортними викидами, сільськогосподарськими отрутами (пестицидами, нітритами та нітратами, солями важких металів) та радіонуклідами, що розповсюдились в результаті радіаційних аварій. Недостатність мікронутрієнтів особливо небезпечна тим, що тривалий час не проявляється клінічно. Це так званий “скритий, прихований голод”. Тривалий та глибокий дефіцит їх веде до тяжких захворювань та може бути причиною смерті [4].

    Під дією екопатогенів навколишнього середовища, які попадають в організм з питною водою, повітрям та їжею, відбувається блокування активності ферментів, відповідальних за переварювання та асиміляцію їжі. Іншою причиною дефіциту мікронутрієнтів в раціонах харчування виступає сучасна індустрія виробництва продуктів харчування.

    Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Повсюдне недотримання сівозмін, внесення недостатньої кількості органічних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-меліоративних, протиерозійних та інших заходів, незбалансоване ведення сільського господарства призвело до погіршення фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей грунту, масово порушило природний біоценоз грунтової мікрофлори. В орному шарі повільно зникають вільноіснуючі фіксатори атмосферного азоту, порушуються процеси синтезу і деструкції органічної речовини внаслідок пригнічення діяльності амоніфікаторів, нітрофікаторів і денітрофікаторів та фосформобілізуючих бактерій, часто спостерігається переважний розвиток патогенних грибів і актиноміцетів.

    Протягом останніх десятиріч хімічний склад продуктів, якими харчується населення, ісотно змінився. Окрім перерахованого вище, слід відзначити, що для збільшення врожайності в грунт вносилось без належного обгрунтування неорганічні добрива, які зменшували біодоступність мікроелементів для корневих систем рослин. Змінився хімічний склад і продуктів тваринного походження.

    Дослідженнями Пола Бергнера показано, що в усіх основних пунктах біологічного ланцюга: рослини, тварини (риби), людина – відмічено зниження мікронутрієнтів. Автором вивчено матеріали Міністерства сільського господарства США, починаючи з 1914 року. Доведено, що вміст кальцію, магнію та заліза з 1914 по 1997 рік в овочах знизився в 4,5 разів. Заліза в яблуках зменшилось на 90%, кальцію – на 45%, магнію – на 83%. Раціон сучасного американця забезпечує лише 50% добової потреби у магнії та міді, на 70% - у цинку та хромі [2]. Вміст мікроелементів - йоду, селену, кобальту, міді, цинку як в овочах, так і в продуктах тваринництва – з 1962 по 1996 рік зменшився в 1,7-3,9 рази, що особливо турбує медиків. Подібні результати отримані і в наших дослідженнях [5].

    Дані літератури і наші власні спостереження переконали нас у тому, що причинами нестачі мікроелементів в раціонах харчування населення України є:





    1. Зменшення мікроелементів у грунті.




    1. Забруднення довкілля токсикантами, які блокують доступність

    2. мікроелементів до кореневої системи рослин.




    1. Технологічна переробка сировини приводить до втрати частини мікроелементів.




    1. Зменшення потреби в енергії, а тому і в їжі.




    1. Монотонізація раціона, втрата різноманітності, перехід до вузького стандартного набору основних груп продуктів й готової їжі.




    1. Збільшення вживання рафінованих, висококалорійних, але бідних на вітаміни та мінеральні речовини продуктів харчування (білий хліб, макаронні вироби, цукор, алкогольні напої тощо).




    1. Зменшення вживання м’ясних та молочних продуктів, втрата національної звички до регулярного вживання великої кількості овочів, фруктів, городньої зелені тощо.




    1. В умовах науково-технічної революції, підвищеному нервово-емоційному напруженні, дії шкідливих факторів виробництва і зовнішнього середовища потреба людини в мікронутрієнтах як важливого захисного чинника не тільки знижується, а навпаки – суттєво зростає.




    1. Недостатнє використання в раціоні харчування морепродуктів (риби, молюсків, водоростей)

    Недостатнє надходження мікронутрієнтів з їжею – загальна проблема цивілізованих країн. В умовах науково-технічного прогресу, нервово-емоційного напруження, впливу несприятливих чинників виробництва і мінливого зовнішнього середовища особливо важливою стає проблема впровадження технологій попередження мікроелементної недостатності.

    Західні та північні регіони України, які в найбільшій мірі зазнали впливу аварії на ЧАЕС, відомі ще з доаварійних часів бідністю грунтів на доступні для кореневої системи макро- та мікроелементи. Тому в продуктах харчування місцевого виробництва – основи раціонів харчування населення – відмічалась нестача обмінного калію, кальцію та майже всіх есенціальних мікроелементів. Саме на цих територіях в останні 20-25 років відмічається зростання патології щитовидної залози, особливо серед дитячого населення, залізодефіцитних анемій та інших захворювань, а рівні накопичення радіонуклідів в організмі жителів – найвищі в Україні.

    Аналіз добових раціонів харчування, відібраних нами в типових селах Полісся показав, що середні значення вмісту досліджуваних макроелементів значно нижчі за відповідні рекомендовані нормативи. Так, кількість калію знаходиться в межах 50-70% від рекомендованого, кальцію – 60-65%, магнію – 50-55%. (рис.1)





    Рис. 1. Вміст основних макро- та мікроелементів в добових раціонах харчування мешканців північних регіонів України

    Середні значення вмісту всіх мікроелементів в декілька разів нижчі за нижні рекомендовані величини надходження. Навіть максимальні визначені значення їх вмісту не досягають рекомендованих величин. Слід відзначити, що це саме ті мікроелементи, що беруть участь в процесах кровотворення та метаболізмі гормонів щитоподібної залози.

    При аналізі мінерального складу основних овочів, що найчастіше використовуються населенням сіл у харчуванні (табл. 1), слід звернути увагу на низький вміст (у порівнянні з табличними даними хімічного складу продуктів) калію, кальцію, магнію, фосфору, йоду, заліза та рубідію в картоплі, високий - літію, цинку; в буряках мало кальцію, магнію, заліза, кобальту; в капусті – заліза, кобальту, цинку; в моркві – кальцію, магнію, заліза, кобальту, цинку та, особливо, - йоду.

    Світовий та вітчизняний досвід засвідчує, що найбільш ефективним і доцільним з економічної, соціальної, гігієнічної і технологічної точок зору заходом кардинального вирішення проблеми є розробка і налагодження виробництва різноманітних спеціальних продуктів харчування, додатково збагачених дефіцитними нутрієнтами до рівня, що відповідає фізіологічним потребам людини. При цьому, недоцільно збагачувати продукт лише одним, найбільш дефіцитним нутрієнтом.


    Таблиця 1

    Вміст деяких мінеральних речовин в овочах північних регіонів України

    Овочі




    мг×(100 г)-1

    мкг×(100 г)-1







    K

    Ca

    Mg

    P

    Cr

    Fe

    Mn

    Co

    Cu

    Zn

    Rb

    I

    Капуста

    1

    354,0

    42,0

    14,2

    33,0

    3,7

    202,8

    146,5

    0,2

    26,1

    132,1

    45,2

    9,3




    2

    185,0

    48,0

    16,0

    31,0

    -

    600,0

    170,0

    6,0

    45,0

    400,0

    -

    3,0

    Морква

    1

    359,0

    33,0

    17,4

    49,0

    4,4

    364,5

    139,7

    0,4

    69,9

    301,7

    59,1

    0,4




    2

    200,0

    51,0

    38,0

    55,0

    -

    700,0

    200,0

    2,0

    80,0

    400,0

    -

    5,0

    Картопля

    1

    283,0

    5,4

    15,4

    45,1

    5,0

    561,5

    162,8

    2,9

    190,9

    503,8

    97,4

    0,4




    2

    568,0

    10,0

    23,0

    58,0

    -

    900,0

    170,0

    5,0

    140,0

    360,0

    500,0

    5,0

    Буряк

    1

    379,0

    20.6

    25,8

    39,5

    6,2

    388,5

    519,3

    0,8

    107,9

    407,4

    72,2

    -




    2

    288,0

    37,0

    43,0

    43,0

    -

    1400,0

    660,0

    2,0

    140,0

    425,0

    453,0

    -
    Збагачення харчових продуктів - це серйозне втручення в традиційно складену структуру харчування людини, яке має бути тільки на основі чітко сформульованих, науково обгрунтованих і перевірених практикою медико-біологічних і технологічних принципів.

    До числа проблем, що потребують грамотного і науково-обгрунтованого рішення при плануванні, розробці та виробництві збагачених мікронутрієнтами продуктів харчування, відносяться: вибір нутрієнтів, якими збагачують; вибір продуктів, які підлягають збагаченню; регламентація гарантованого вмісту мікронутрієнтів в збагачених ними продуктах харчування; вибір фізико-хімічних форм тих мікронутрієнтів, що будуть вноситись і їх комбінація; розрахунок кількості мікроелементів, що вносяться; вимоги до інформації, що виноситься на етикетку збагаченого продукту; оцінка реальної ефективності збагаченого продукту як носія внесених до нього мікронутрієнтів.

    З метою ліквідації чи зниження ступеня дефіциту в цих харчових компонентах були запропоновані різні біологічно активні добавки до їжі (БАД), нині дієтичні добавки (ДД), які містять ті чи інші харчові інгредієнти чи групи їх, а пізніше – продукти функціонального призначення (ПФП), котрі при щоденному вживанні в традиційних кількостях мають (окрім загальної харчової цінності) здатність специфічно підтримувати та регулювати конкретні фізіологічні функції, біохімічні реакції, зберігати і покращувати фізичне і фізіологічне здоров’я людини і/чи знижувати ризик виникнення захворювань. У переліку функціональних інгредієнтів, які складають біологічно активну основу продуктів функціонального харчування, включають сотні – тисячі найменувань (біфідобактерії і лактобактерії, макро- і мікроелементи, харчові волокна, пребіотики, амінокислоти, антиоксиданти, вітаміни, глікозиди тощо).

    Одним із найбільш ефективних заходів профілактики йоддефіцитних станів, полігіпомікроелементозів, незбалансованого харчування є використання в раціонах спеціальних харчових продуктів та біологічно-активних добавок з морськими водоростями. Ефективність їх застосування обумовлена наявністю у складі водоростей макро- і, особливо, мікроелементів (йоду, селену, заліза, міді, кобальту, цинку та ін.). Йод та інші мікронутрієнти як складові морських водоростей знаходяться у зв’язаному з білками та поліцукрами вигляді (т.з. органічній формі), що на відміну від мінеральних сполук йоду (КI, KIO3) є для організму більш прийнятним і природним. Складний біохімічний процес метаболізму йоду в організмі з подальшим синтезом гормонів щитоподібної залози (при достатньому надходженні в організм йоду) може бути порушений в разі нестачі інших мікроелементів, зокрема селену, кобальту, міді, хрому, заліза та ін., що ще раз підтверджує необхідність корекції раціонів харчування населення екологічно небезпечних регіонів цілим рядом необхідних біогенних нутрієнтів.

    ТОВ «ЕкоЕкспо» вже майже 20 років виготовляє дієтичну добавку «Барба-йод» (нині -«Зіравіт») з чорноморської бурої водорості цистозіри. Завдяки максимальному збереженню у процесі виробництва природних властивостей цистозіри, препарат має широкий вплив на організм людини, основне – ефективно компенсує дефіцит йоду, селену, заліза, цинку та інших макро- і мікроелементів в організмі, сприяє нормалізації діяльності щитоподібної залози, попереджує та лікує її захворювання.

    В оптимізації харчування суттєва роль належить функціональним (спеціальним) продуктам харчування. На ринку України знаходиться велика кількість таких продуктів як вітчизняного, так і зарубіжного виробника. Приваблює продукція НВ ТОВ «Житомирбіопродукт». Використовуючи екологічно чисту сировину та низькотемпературну технологію її переробки, підприємство випускає шроти та олію з насіння розторопші плямистої, гарбуза, льону, амаранту, вівса, зародків пшениці, клітковину з насіння амаранту, зародків пшениці, кісточок винограду тощо.

    Інтерес до селену з'явився після численних досліджень, які довели його вплив на розвиток онкологічних, серцево-судинних та інфекційних захворювань [3]. Мікроелемент входить до складу ферментів, що каталізують перетворення неактивної форми гормону щитоподібної залози (Т4) у активну форму (Т3). На жаль, у багатьох країнах, в тому числі в Україні, рівень споживання селену далекий від оптимального. Одним з можливих шляхів вирішення такої проблеми може бути збагачення селеном продуктів рослинного і тваринного походження.

    Ґрунт - це основне джерело селену для рослин, з яких мікроелемент надходить до тварин і людини. Засвоюваність селену рослинами залежить від безлічі факторів: рН грунту, окислювально-відновлювального потенціалу, мінерального складу ґрунту, рівня розвитку землеробства.

    Основними методами збагачення рослин селеном є:

    1) Внесення солей селену в ґрунт разом з добривами (Фінляндія).

    2) Оприскування рослин в процесі вегетації водними розчинами солей селену.

    3) Харчування птахів, великої рогатої худоби збагаченими селеном комбікормів для отримання яєць, м’яса, молока з достатнім вмістом цього мікроелементу.

    Нами на протязі останніх 25 років розроблено рецептури більше 150 спеціальних харчових продуктів, кулінарних страв та БАД з водоростями, проведені експериментальні дослідження на тваринах, клінічні спостереження на людях, які проживають у ендемічно та екологічно небезпечних зонах та потребують корекції мікронутрієнтного складу. Використання їх в їжу слід розглядати як профілактичний захід, направлений на захист здоров’я населення і зниження ризику, пов’язаного з аварійним опроміненням та нестачею мікроелементів в раціонах харчування.

    Розвиток виробництва продуктів харчування, збагачених йодом, селеном та іншими есенціальними мікроелементами–реальний шлях вирішення проблеми нестачі мікроелементів у раціонах харчування населення.



    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. – 2001. – Т. 2, № 1. – С. 2-5.

    2. Бергнер П. Целительная сила минералов.- М., 1998. – 205 с.

    3. Гореликова Г. А. Нутрицевтик селен: недостаточность в питании, меры профилактики / Г. А. Гореликова, Л. А. Маюрникова, В. М. Позняковский // Вопросы питания. - 1997. - №5. - С.18-21.

    4 . Проблема мікроелементів у харчуванні населення України та шляхи їх вирішення / В.Н. Корзун, І.П. Козярин, А.М. Парац і ін. // Проблеми харчування. – 2007. - №1. – С. 5-11.

    5. Щелкунов Л.Ф. Пища и экология / Л.Ф. Щелкунов, М.С. Дудкин, В.Н. Корзун. – Одесса: Оптимум, 2000. – 516 с.



    SUMMARY

    PROLEMS OF NUTRITION IN MODERN ECOLOGIC SITUATION



    Korzun V.N., Bolochnova Т.V., Кotykovitch J.S., Derkach А.V.

    Production of food fortified with iodine, selenium and other essential trace elements, the real way to solve the problem of lack of micronutrients in the diet of the population.



    РОЛЬ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ПОПУЛЯЦІЙНОГО ІМУНІТЕТУ ДО ІМУНОКЕРОВАНИХ ІНФЕКЦІЙ

    Маркович В.П., Тимчик В.В., Вігула В.І., Піпаш Т.В.

    Головне управління Держсанепідслужби у Закарпатській області; ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», Ужгород, Україна

    Світовою медичною спільнотою визнано, що раціональне харчування здорових людей, відповідно їх віку, статі, характеру праці, сприяє подальшому збереженню здоров’я, підвищенню опірності організму інфекційним та неінфекційним захворюванням, високій розумовій працездатності та активному довголіттю.

    Всім добре відомі три функції харчування, проте нещодавно з'явилися дані про існування ще однієї -  четвертої функції харчування, що полягає у виробленні імунітету, як неспецифічного так і специфічного. Встановлено, що відповідь імунної системи на інфекцію залежить від якості харчування і, особливо, від достатнього вмісту у їжі повноцінних білків і вітамінів, калорій. При недостатньому харчуванні знижується загальний імунітет і зменшується опірність найрізноманітнішим інфекціям. І, навпаки, повноцінне харчування із достатнім вмістом білків, жирів, вітамінів і калорій посилює імунітет, підвищує опірність інфекціям та сприяє формуванню напруженого імунітету до імунокерованих інфекцій.

    Вирішення проблем громадського здоров'я потребує впровадження сучасних стратегій та формування здорового способу життя. Неналежне харчування в будь-якій його формі становить загрозу для здоров’я людей. Світова спільнота стикається з подвійним тягарем неправильного харчування: недостатнє харчування або надлишкова вага. Сотні мільйонів людей у світі страждають від голоду, в той час як більше півмільярда страждають від ожиріння.

    У вересні 2000 року усі держави-члени ООН (191 країна) поставили перед собою Цілі тисячоліття в галузі розвитку Організації Об'єднаних Націй.. Це вісім цілей, про досягнення яких до 2015 року домовилися прагнути всі світові лідери. Підписана Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй, зобов'язує світових лідерів боротися з хворобами (в тому числі методом імунізації), убогістю, голодом, неписьменністю, деградацією навколишнього середовища та дискримінацією жінок. Визначено основні інфекційні захворювання, які можна подолати та досягти повної елімінації шляхом щеплень. Європейське регіональне бюро ВООЗ у програмному документі «Здоров’я – ХХІ: основи політики досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ» визначило пріоритетні завдання щодо зниження захворюваності на інфекції, проти яких існують засоби імунопрофілактики. Цей документ офіційно визнано в Україні основою державної політики в галузі охорони здоров'я та ідеологічним підґрунтям національних програм імунопрофілактики населення, завдяки яким збільшився відсоток охоплення щепленнями населення цільових груп. За даними ВООЗ кір, як актуальну міжнародну медико-соціальну проблему, включено до переліку інфекцій, які, завдяки застосуванню засобів специфічної профілактики, в перспективі можуть бути зведені до поодиноких випадків. Однак, незважаючи на це, в Україні і сусідніх країнах відбувалися суттєві підйоми захворюваності на імунокеровані інфекції, (в т.ч. кір в 2001 та 2006 рр.) та реєструвались летальні випадки від кашлюку, дифтерії, кору тощо, при цьому в епідемічний процес залучалося щеплене населення.

    Протягом багатьох років система епідеміологічного нагляду за імунокерованими інфекціями (в т.ч. за кором) функціонує на території Закарпатської області достатньо ефективно. Проте, незважаючи на високі відсотки охоплення щепленнями осіб визначеного віку (90-95%), періодично реєструються підйоми захворюваності кором до епідемічних рівнів.

    Нами дана оцінка загальному захисту населення від кору, проаналізовано епідемічну ситуацію з кору за останні роки із залученням даних по оцінці імунологічної ефективності планової специфічної профілактики та досліджено особливості колективного імунітету у дітей різних вікових груп та дорослих.

    Дослідження стану популяційного імунітету проти кору, проведені в Закарпатській області, показали, що частка незахищених осіб в період епідемічних ускладнень 2001 і 2006 років склала 21,3% і 9,5% відповідно. Саме ці особи відіграли провідну роль у інтенсивному поширенні захворюваності кором. Визначення причин зменшення частки захищених від кору осіб в умовах виконання плану щеплень проти кору серед дитячого населення в межах 90-100% потребує подальшого додаткового дослідження.

    Не останню роль у формуванні колективного імунітету до кору відіграє неправильне харчування дітей в організованих колективах, в першу чергу недотримання виконання натуральних норм харчування відповідно до потреб дитячого організму.

    З метою дотримання виконання норм харчування дітей та підлітків відповідно до потреб дитячого організму, затверджених Постановою КМУ від 22.11.2004р. №1591, в області проводиться постійне вивчення питання забезпечення дітей в організованих колективах збалансованим, раціональним харчуванням, що напряму залежить від передбаченої вартості продуктів. Встановлено, що найкраще виконуються норми харчування залежно від групи продуктів в закладах інтернатного типу (від 80 до 100%), в дошкільних навчальних закладах – від 50 до 80%, в загальноосвітніх закладах від 30 до 100%.

    Слід зазначити, що в умовах недотримання норм харчування в організованих колективах, подальшого зменшення виділених державою коштів на харчування в навчально – виховних закладах та недостатнього забезпечення вакцинами для профілактики кору за останні роки, відбувається формування прошарку незахищених осіб, за рахунок яких і підтримується активність епідемічного процесу кору в Закарпатській області.



    ЛІТЕРАТУРА


    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

    Схожі:

    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
    Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
    Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
    Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
    Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
    Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
    Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
    Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
    Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
    Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


    База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка