Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015



Сторінка6/28
Дата конвертації11.03.2018
Розмір5.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

1.10 facts on nutrition October 2012; http: //www.who.int/features/factfiles/ nutrition/en/

2.Millennium Development Goals (MDGs); http://www.who.int/topics/ millennium_development_goals/en/


3. Инфекционные болезни и эпидемиология /В.И. Покровський, С.Г.Пак, Б.К. Данилкин. – М.: ГЭОТАР- МЕД, 2004.- С.379-386.

4. Тимчик В.В., Маркович В.П. Оцінка стану колективного імунітету населення до вірусу кору та його вплив на захворюваність. – Ужгород 2014 –9с.



SUMMARY

ROLE OF NUTRITION IN THE FORMATION OF POPULATION IMMUNITY AGAINST MEASLES



Markovich V.P., Timchik V. V., Vigula V.I., Pipash T.V.

Poor nutrition in any form it is a threat to the health of people. Balanced diet assists in the development of immunity nonspecific and specific. Research of population immunity against measles, held in the Transcarpathian region, showed that the proportion of vulnerable persons during the epidemic complications in 2001 and 2006 was 21.3% and 9.5% respectively. These individuals play a key role in supporting the activities of the epidemic process of measles.



ЦІННІСТЬ ХАРЧОВИХ ВОЛОКОН У ПРОФІЛАКТИЦІ ХРОНІЧНИХ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Олійник Н.М.

Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, Україна

Харчування – головний керований чинник, що забезпечує нормальний ріст та розвиток дітей, здоров’я та якість життя людини, працездатність, активне довголіття, творчий потенціал нації. Характер їжі залежить від харчових потреб та звичок людини, стану навколишнього середовища, статі, віку, способу життя. На сьогодні встановлено зв'язок між неправильним харчуванням та виникнення низки захворювань, які ВООЗ класифікує як хронічні неінфекційні захворювання (ХНІЗ). За оцінками фахівців, саме ХНІЗ стали однією із найважливіших проблем сучасної медицини [1], що пояснюється стійким зростанням серцево-судинної патології, онкопатології, патології органів шлунково-кишкового тракту, метаболічними розладами.

Значно погіршують якість та вкорочують тривалість життя сучасної людини ожиріння, цукровий діабет, остеопороз, які також спровоковані неправильним харчуванням. Не випадково їх називають хворобами сучасної цивілізації, адже за темпами росту ці захворювання становлять загрозу для людської популяції. Згідно статистичних даних вони є причиною близько 59% смертей і 47% важкої патології, зокрема серцево-судинної (23%) та онкопатології (11%). Ці захворювання значно погіршують якість життя хворих, знижують працездатність, призводять до інвалідизації, а тому являються не лише медичною, а й соціальною та економічною проблемами [1, 2].

ВООЗ була запропонована інтегрована програма для профілактики ХНІЗ CINDI (The Countrywide Integrated Noncommunicable Disease intervention ). Основна мета цієї програми – це збереження здоров’я населення за рахунок зменшення рівня захворюваності та смертності від ХНІЗ шляхом проведення профілактичних заходів направлених, зокрема, на нормалізацію режиму харчування.

Завдяки зусиллям Міністерства сільського господарства та Міністерства охорони здоров’я США, в 1992 р. була продумана, так звана, піраміда харчування. Експерти, що займалися створенням піраміди, ставили собі за мету зробити з неї своєрідний оптичний інструмент, який кожна людина змогла б використовувати для того, щоб підвести під своє харчування здорову основу. Піраміда харчування включає в себе всі основні групи харчових продуктів, з одночасним зазначенням кількості їх щоденного споживання. Нагадаємо, що на самому піку піраміди, є сходинка, на якій можна "стати", буквально, тільки однією ногою! Це означає, що продукти, з яких складається верхівка піраміди, цілком можуть не входити в ваш раціон харчування. По-перше, це тваринні жири, які легко знайти в свинині, жирних частинах яловичини, вершковому маслі, маргарині. По-друге, це очищені (рафіновані) вуглеводи – вироби з білого борошна (хліб, макарони), очищений рис. І по-третє – солодкі, газовані напої і десерти будь-яких категорій. На щабель нижче знаходиться м'ясо, птиця, риба, яйця, бобові, горіхи різних сортів, молоко і молочні продукти. Ще нижча сходинка – це овочі та фрукти. Вона умовно розділена на дві частини, тому що овочі в ній займають 65%, а фрукти – 35%. В основі ж харчової піраміди знаходяться цільнозернові продукти. Насамперед, хліб з борошна грубого помелу, потім крупи, в тому числі і неочищений рис, макаронні вироби з твердих сортів пшениці. За останні роки піраміда здорового харчування зазнала деяких змін в своїй структурі, проте в її основі все-таки знаходяться овочі, фрукти і вуглеводи з низьким глікемічним індексом. Ці продукти крім забезпечення енергетичних потреб організму, є природнім джерелом вітамінів, мінералів і харчових волокон. Саме вони повинні становити 55-60% енергетичної цінності харчового раціону людини [5].

Харчові волокна (ХВ) – це складні вуглеводи рослинного походження, для переробки яких в шлунково-кишковому тракті людини немає відповідних ферментів. За фізико-хімічними властивостями ХВ поділяються на дві групи: водорозчинні та водонерозчинні. До водорозчинних відносяться пектини, камеді, слизи, окремі фракції геміцелюлози. Нерозчинні ХВ – це переважно целюлоза та геміцелюлоза. В харчовому раціоні співвідношення нерозчинних і розчинних ХВ повинно становити 3:1, що рахується наближеним до природнього.

ХВ мають широкий спектр впливу на організм людини: стимулюють перистальтику кишківника та регулюють його моторну функцію; зменшують всмоктування холестерину й жирних кислот; адсорбують у кишечнику токсичні продукти, канцерогени, радіонукліди, а також частину білків, жирів та вуглеводів; стимулюють процеси виділення жовчі, нормалізують функцію жовчевивідних шляхів; створюють відчуття насичення й зменшують споживання енергії; формують й збільшують кількість калових мас, сприяють прискореному виведенню з організму продуктів неповного перетравлення харчових речовин; уповільнюють швидкість всмоктування глюкози із кишківника, що зумовлює зниження потреби в інсуліні; підвищують чутливість тканинних рецепторів до інсуліну та толерантність до вуглеводів; знижують синтез холестерину та зменшують рівень холестерину в крові; позитивно впливають на кишкову мікрофлору; прискорюють процеси жирового обміну в організмі [2].

Традиційними джерелами ХВ є зернові, крупи, бобові, овочі, фрукти, горіхи, тобто той набір продуктів, який знаходиться в основі піраміди здорового харчування. Найбільша кількість клітковини знаходиться у висівках із цільного зерна. Усі харчові продукти поділяються на групи з високим, помірним і низьким вмістом ХВ. Так, високим вмістом вважають більше 5 г ХВ в одній порції. Гарним джерелом рахуються ті продукти, одна порція яких містить від 2.5 до 4,9 г ХВ. На основі наукових досліджень було встановлено, що для забезпечення нормальної життєдіяльності дорослої людини оптимальною вважається кількість 20-35 г ХВ на добу [5].

Протягом останніх десятиріч у розвинутих країнах світу спостерігається тенденція до значного зниження вживання ХВ [1,5]. На думку американської асоціації дієтологів, середній американець вживає на добу до 14 г ХВ, що забезпечує лише 50% добової потреби. В Україні спостерігається ще гірша тенденція – добова потреба в клітковині та пектині задовольняється лише на третину.

Наведені дані відображають глобальні тенденції в харчуванні сучасного соціуму, оскільки результатом дефіциту ХВ є не лише дискомфорт травлення, а й так звані "хвороби цивілізації": ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз та ішемічна хвороба серця, жовчнокам'яна хвороба, синдром подразненого кишківника, рак товстого кишківника, тощо. Доведено, що вживання достатньої кількості ХВ асоційовано зі зниженням розвитку онкопатології гормонозалежних тканин, зокрема раку молочної залози та яєчників [4]. Їжа з високим вмістом волокон містить й інші речовини, що створюють подібний ефект (антиоксиданти, фіторечовини); в ній міститься мало жирів, що також дуже корисно для здоров'я. Особливої актуальності висока абсорбційна здатність харчових волокон набула після Чорнобильської катастрофи. Додаткове включення в раціон рятувальників 20-30 грамів пектину або пшеничних висівок знижувало всмоктування радіонуклідів з кишківника в кров.

Необхідність збагачення харчового раціону сучасної людини ХВ на сьогодні не викликає сумнівів. Хоча на практиці лише 20-36% сімейних лікарів рекомендують хворим збільшити вживання ХВ [1]. Тому нам варто пригадати слова великого Гіпократа, який говорив : «Ваша їжа має бути ліками, а ваші ліки мають бути їжею». Окрім того, піднесення питань харчування населення України на державний рівень, розробка, законодавче і нормативне впровадження концепції державної політики в галузі харчування, здійснення відповідних заходів з боку Уряду, безумовно, дозволять поліпшити структуру споживання харчових продуктів; подолати негативні тенденції у стані здоров’я нації, зумовлені порушенням харчового статусу людини; підвищити якість життя і працездатності населення.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Ардатская МД Метаболические зффекгы пищевых волокон. Пути использования в клинической медицине // Сучасна гастроентерологія – 2010 – № З (53) – С. 100 – 112.

  2. Москаленко В.Ф. Формування глобальної комплексної інтегральної між секторальної системи профілактики – інноваційний підхід до вирішення сучасних проблем громадського здоров’я //В.М. Москаленко// Журн. АМН України. – 2010. – Т.15, №3. – С. 516-542.

  3. Принципи здорового харчування: Посібник для поліпшення якості роботи / CINDI Україна, – К, 2001.

  4. Швец О.В. Значение достаточной и сбалансированной диеты в профилактике наиболее опасньгх болезней современности //Питание и здоровье. – 2010 – № 1 – С. 9 – 14.

  5. Assessment of national capacity for noncommunicable disease prevention and control. The report of a global survey. Geneva, World Health Organization, 2001 (document WHO/MNC/01. 2).

SUMMARY

THE ROLE OF DIETARY FIBERS IN PREVENTION OF NONCOMMUNICABLE DISEASES



Nina Oliinyk N.M.

The relationship of the unhealthy diet and chronic infectious diseases has been proved. Returning to the natural healthy diet with the high content of dietary fibers might result in the reduction of the risk of the disease onset.


НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ АЛІМЕНТАРНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ДИСТРЕСУ

Омельчук С.Т., Велика Н.В., Аністратенко Т.І.

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, Україна

Сучасна соціально-політична та економічна ситуація в Україні, події в східних регіонах України тримають населення у постійному психологічному перенапруженні, яке може бути оцінене як потужний хронічний стрес. Стрес є поліетіологічним і поліпатогенетичним чинником впливу на організм, який призводить до численних психосоматичних розладів. За оцінками фахівців, проведеними ще у 2010 році, майже 70% населення України постійно перебуває у стані стресу, 30% – у стані сильного стресу [1]. За нинішньої ситуації в Україні ця цифра сягає 100%.

Особливе навантаження отримують підрозділи добровольчих формувань, військовослужбовці, а також населення, яке мешкає у зоні антитерористичної опрерації (АТО). Психологічна реакція на стрес підсилюється впливом фізичних чинників – несприятливих погодних умов (холоду - холодовий стрес, підвищеної вологості), шуму, вібрації; шкідливих хімічних речовин (вибухових газів), що призводить до виснаження адаптаційних механізмів та ендогенних запасів нутрієнтів, які беруть участь у процесах регуляції стресрезистентності та детоксикації і, як наслідок, до дистресорних розладів. Тривале перебування в екстремальних умовах призводить бійців АТО до психофізичного виснаження, особистісних змін, часто ускладнюється проблемами залежності від алкоголю і депресивними розладами, які уже отримали назву "синдром АТО", що проявляється в крайньому ступені втоми, безсонні, нічних кошмарах, горі з приводу загибелі друзів, тривалому недоїданні, алкоголізації. Порушуються сімейні та соціальні зв'язки, система ціннісних орієнтацій та інтересів, що стає додатковим психотравмуючим фактором. За оптимістичними прогнозами, посттравматичний психологічний розлад будуть мати мінімум 30-40% чоловіків, які воювали в АТО [2].

Це є проблема, з якою необхідно боротися не лише методами психологічного консультування, а і патофізіологічно обгрунтованими методами натуропатичної корекції. Механізми виникнення психосоматичних розладів та захворювань є безпосереднім наслідком декомпенсації і дистресу. В результаті психоемоційного збудження активізується гіпофіз, гіпоталамус, наднирники, виділяється адреналін, як наслідок - підвищуються пульс, артеріальний тиск, частота дихання, в крові збільшується рівень ЛПНЩ та ТГ, погіршується пружність судин, розвиваються атеросклероз, гіпертонічна та ішемічна хвороба. Звуження судин, погіршення кровопостачання, кисневе голодування клітин мозку, що відбувається при затяжному хронічному стресі, індукують головний біль, мігрень, синдром хронічної втоми, безсоння, неврози, депресії та інші симптоми психоневрологічних розладів. Нейростимуляція обкладових клітин шлунку при стресі призводить до виділення шлункового соку не залежно від наявності їжі, що провокує ерозії, виразки шлунку, 12-палої кишки, порушеня травлення, гіпомоторний та виразковий коліт. Тривале психоемоційне напруження характеризується пригніченням активності імунозахисних систем та механізмів, підвищенням неспецифічної захворюваності [3]. Безпосередніми наслідками хронічного стресу є порушення аліментарного статусу, яке супроводжується активацією катаболізму білків і жирів, порушенням білкового обміну, виникненням полінутрієнтного дефіциту, який поглиблює соматичні проблеми та активує соматопсихічні розлади. Як наслідок, виникає порочне коло – стрес спричиняє до аліментарного дефіциту, а аліментарний дефіцит поглиблює стрес. [4].

Найважливішими джерелами есенціальних амінокислот, які беруть участь у анаболічних та регуляторних процесах у мозку, є білки. Амінокислота гліцинмедіатор гальмівного типу дії; глутамін амінокислота, яка перетворюється в глютамінову кислоту, підвищує рівень гама-аміномасляної кислоти, необхідних для нормальної мозкової діяльності і розумової активності, входить до складу глутатіону, в нейронах бере участь в транспорті іонів калію, аміногруп і зв’язуванні аміаку; тирозин - бере участь у синтезі адреналіну, гормонів щитоподібної залози; треонін – регулює передачу нервових імпульсів медіаторами в мозку; триптофан - попередник серотоніну; фенілаланін бере участь у синтезі адреналіну і норадреналіну, є природним антидепресантом; холін – субстрат для синтезу ацетилхоліну у мозку; цистеїн – входить до складу глутатіону, необхідний для засвоєння селену.

Жири беруть безпосередню участь у формуванні нервових тканин та клітин і регуляції функцій мозку. Зокрема, фосфоліпіди (фосфатидилхолін та фосфатидилсерин) формують сфінгомієлінові волокна нейронів, ПНЖК – w-3 – активують синтез простациклінів, які забезпечують профілактику тромбоутворення у судинах.

Важлива роль у нормалізації психосоматичного статусу належить вітамінам і мінералам. Вітаміни групи В регулюють функціонування нервової системи, підвищують стійкість до стресів, депресій, втоми, беруть участь у процесах енергозабезпечення, нормалізують роботу серцево-судинної системи, печінки, шлунку, кишечника. Вітамін В1 називають «вітаміном оптимізму»; вітамін В2 бере участь у синтезі кортикостероїдів, глікогену, відновленні глютатіону; вітамін В3 регулює синтез серотоніну, підсилює гальмівні процеси, сприяє насиченню клітин мозку киснем, нормалізації сну; вітаміни В6, В9 - участь у синтезі серотоніну; вітамін В12 - участь в утворенні мієлінової оболонки нервів та процесах нервової провідності; вітамін Н забезпечує нервові клітини енергією, зменшує симптоми невропатії. Вітамін С депонується у наднирниках і при стресі його запас виснажується, тому потреба підвищується. Вітамін Е забезпечує антиоксидантний захист, регулює насичення тканин киснем, захищає наднирники, нормалізує роботу печінки, бере участь в синтезі фосфатидилхоліну, який відіграє важливу роль у функціонуванні мозку і всієї нервової системи. Вітамін А є синергістом вітаміну Е, мобілізує залізо з депо та сприяє оксигенації тканин. Важливим нейропротектором є α-ліпоєва кислота, яка забезпечує потужний антиоксидантний ефект. Кальцій підтримує рівновагу між процесами збудження і гальмування в корі головного мозку, бере участь в передачі нервових імпульсів; магній підсилює процеси гальмування в корі головного мозку, забезпечує заспокійливий, антиспастичний, судинорозширюючий ефекти; калій регулює серцевий ритм, водний баланс організму, сприяє повноцінному м’язовому скороченню, проникненню поживних компонентів через клітинні мембрани; селен забезпечує потужну антиоксидантну дію, підсилює антиоксидантну ефективність вітаміну Е і разом з ним уповільнюють процеси вільнорадикального окислення ліпідів тканин; йод необхідний для синтезу гормонів щитоподібної

залози, розвитку і функціонування головного мозку, підтримки розумової працездатності та пам’яті.

Ідеальним варіантом забезпечення потреб в нутрієнтах та енергії є повноцінне організоване харчування, яке містить всі необхідні продукти, проте в умовах АТО це практично неможливо. У зв’язку з цим виникає необхідність створення функціональних продуктів харчування, які б поєднували в собі комплекс компонентів, що забезпечують стресрезистентність. Такі продукти мають містити джерело легкозасвоюваного білка, який є універсальним транпортером біологічно-активних речовин в організмі, вуглеводів, а також фітонутрієнти специфічної спрямованості. Продукт повинен бути у вигляді сухого концентрату тривалого зберігання і легкого приготування. Прикладом є суха суміш для напою з цикорію з молоком «Цикорлакт», у якого вже доведена висока парафармакологічна ефективність. Цьому напою можна надати антистресову спрямованість завдяки збагаченню фітокомпонентами цільового призначення, що є актуальним за нинішньої ситуації.

Висновки:

1. Стрес є поліетіологічним і поліпатогенетичним процесом, який впливає на нейроендокринні структури і призводить до психосоматичних розладів у діяльності серцевосудинной, нервової систем, шлунково-кишкового тракту, обмінних процесів, супроводжується виснаженням депо вітамінів та мікроелементів, які беруть участь у механізмах стресадаптації, призводить до супутнього полінутрієнтного дефіциту та поглиблює наслідки дистресу.

2. З метою профілактики і корекції дистресу необхідно застосовувати патогенетично обґрунтовані засоби аліментарної корекції, що сприятиме підвищенню адаптаційних можливостей організму і відновленню фізичного і психологічного гомеостазу.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Статистика стреса - www.lossofsoul.com

  2. http://iz.com.ua/zaporoje/62299-zaporozhskie-boycy-stolknulis-s-sindromom-ato.html

  3. М.Е.Сандомирский. Защита от стресса телесные технологии.- Санкт-Петербург.- «Питер».-2008.- 256 с.

  4. С.В.Орлова, Л.С.Василевская, Л.И.Карушина. Нутрициальные подходы к профилактике и лечению стресса: Учебно-методическое пособие.- М.: ООО «ПолиграфТехСервис». -2002.- 43 с.

SUMMARY

SCIENTIFIC JUSTIFICATION NUTRITIONAL PREVENTION OF DISTRESS



Omelchuk S., Velyka N., Anistratenko T.

Stress is polietiologic and polipathogenetic factor which affects the body and leads to numerous psychosomatic disorders. Knowledge of the methods and means of alimentary correction of stress and distress prevention is obligatory in the training of medical.



ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ VACCINIUM MYRTILLUS L. І CORNUS MAS L. В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Павлишин М.Л., Ковальчук Х.І.

Львівський інститут економіки і туризму, Львів, Україна

На європейському ринку традиційні підходи до виробництва солодощів змінилися, оскільки їх істотним недоліком є повна відсутність або вміст малої кількості важливих біологічно активних речовин (БАР). Тому, широкого застосування набуло застосування місцевої нетрадиційної сировини рослинного походження для виробництва харчових продуктів, які попереджають і запобігають різним захворюванням, посилюють захисні функції організму, гальмують процеси старіння, знижують ризик дії шкідливих факторів.

Кафедрою товарознавства та експертизи товарів ЛІЕТ розробляються нові борошняні кондитерські вироби, збагачені БАР дикорослих ягід: чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) та дерену справжнього (Cornus mas L.). Нами експериментально доведено, що внесені добавки ягід не тільки підвищують харчову цінність, але й формують направлені лікувально-профілактичні властивості кексів й рулетів. При виробництві контрольного зразка кексу й рулету вміст сировини передбачає використання борошна пшеничного вищого сорту, меланжу, цукру білого, маргарину, солі кухонної, розпушувачів, а також ізюму для кексу й фруктової начинки для рулету.

Вироби під час випікання втрачають БАР, у т.ч. вітаміни, мінеральні речовини. Тому при виготовленні нових продуктів – кексу й рулету частину борошна було замінено на нетрадиційну сировину.

До рецептури кексу «Корисний з кизилом» внесено цукати з дерену. До кексу «Чорничний» замість ізюму використано чорничні цукати, а також частина пшеничного борошна замінено на 4% гречаного борошна, 15% сухого знежиреного молока, 1,5% порошку квітів фіалки триколірної, 0,25% порошку коренів цикорію. В рецептурі рулету «Корисний з кизилом» для начинки використано ягоди дерену справжнього.

Експериментально підтверджено, що в ягодах чорниці (Vaccinium myrtillus L.) містяться вуглеводи (5,3-7,4%): глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти (7%) – цитринова, яблучна, бурштинова, молочна, щавлева; вітаміни: кислоти аскорбінова (5-6 мг%) та нікотинова (2,1 мг%), каротин (0,75-1,6 мг%), тиамін (0,045 мг%), рибофлавін (0,08 мг%); флавоноїди (460-600 мг%): гіперон, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин; антоціани: дельфінідин, мальвідин, петунідин, ідаїн, миртилін; фенолокислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли і їх похідні, гідрохінон, монотропеозид, асперулозид, дубильні речовини пірокатехінової структури (12%); антоціани, пектинові речовини, сполуки марганцю і заліза. Чорниця містить неоміртилін, який впливає на вуглеводний обмін [1, 2].

Дерен справжній (Cornus mas L.) володіє високими споживними властивостями. Зокрема, висока смаковитість ягід формується хімічним складом: 8-9% цукрів, 2-2,5% органічних кислот (яблучноїлимонноїянтарної), 55 мг% аскорбінової кислоти, інших вітамінів, 12% дубильних і пектинових речовин, ефірної олії. У кісточках плоду виявлено до 34% рослинної олії [3].

Аналіз енциклопедичних матеріалів свідчить про те, що чорницю застосовують як в’яжучий, сечогінний та протидіабетичний засіб, вони поліпшують загальний обмін речовин, стимулюють функції органів травлення, підвищують гостроту зору, допомагають при гіпсохромній анемії, жовчокам’яній і сечокам’яній хворобах, при нирковокам’яній хворобі, гіпертонічній хворобі [1].

У народній медицині свіжі ягоди дерену або їх відвар використовують для підвищення апетиту, протицинговий й протигарячковий засіб, як тонізуючий і в’яжучий засіб при проносах; сік ягід знижує рівень цукру в крові й підсилює ферментативну секрецію підшлункової залози; сухі ягоди — при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях [4].

Хімічний склад нових рулетів й кексів, нами відкориговано шляхом збільшення вмісту пектинових, дубильних, мінеральних речовин, вітамінів тощо, які містяться в дикорослих ягодах дерену. Отже, солодощі, які приготовлені з додаванням дикорослих ягід володіють лікувально-профілактичними властивостями.

Мінеральні елементи відіграють важливу фізіологічну роль в організмі: вони входять до складу структурних елементів клітин; до складу біологічно активних сполук, які регулюють обмінні процеси; є пластичним матеріалом для утворення кісткової та зубної тканин; сприяють процесам зсідання крові та запобігають ряду захворювань. Завдяки введенню чорниці у нові вироби вміст кальцію зріс в 3,9 раза, магнію – в 1,8, фосфору – в 2,6, заліза – в 1,9 та марганцю – у 2,0 раза порівняно із контролем.

Відсутність вітамінів у раціоні харчування викликає гли­бокі порушення обміну речовин, внаслідок чого виникають авітамінози. За рахунок внесення у рецептуру кексів й рулету нетрадиційної сировини зріс вміст вітамінів, проте під час випікання виробів значна частка їх руйнується під дією високих температур. Наприклад, вміст ретинолу у кексі «Чорничний» зріс у 1,2 раза, тіаміну – 1,8 раза, рибофлавіну – 1,7 раза порівняно з контролем. Завдяки використанню рослинної сировини та натуральних добавок у нових кексах й рулеті забезпечено зростання вмісту токоферолу, β-каротину та значно зріс вміст вітаміну С.

Таким чином, експериментально доведено, що ягоди чорниці звичайної й дерену справжнього є альтернативною сировиною для харчової промисловості, ресторанних закладів тощо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Схожі:

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЛ. О. Хомич, доктор пед наук, проф
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconСоціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconЗбірник матеріалів VІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції
Мовленнєва культура як запорука професійного успіху спеціаліста: збірник наукових статей VІІ міжвузівської студентської науково-практичної...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 icon14 грудня 2015 р. V всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
Володимира. Минуле І сьогодення (з нагоди 1000-річчя успіння князя Володимира І 400-річчя Київських духовних шкіл) : матеріали V...
Матеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка